CC BY
59
3. Сендонш С.£. BiKOBa динамiка кiлькостi природного поновлення дуба звичайного пiд наметом пристигаючих насаджень // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво та декоративне сaдiвництво. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2015. - № 216, ч. I. - С. 72-77.
4. Яворовський П.П. Динамка розвитку лiсiв i шляхи вдосконалення ландшафтно-еколо-пчного лiсiвництвa в лiсопaркових господарствах Киева // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2002. - Вип. 54. - С. 268-271.
Надшшла до редакцп 06.03.2016 р.
Яворовский П.П., Сегеда Ю.Ю. Перспективы использования контейнерного посадочного материала дуба черешчатого (Quercus robur L.) для создания лесных культур
Показана перспективность использования контейнерного посадочного материала при создании лесных культур в условиях свежей дубравы на примере опыта государственного предприятия "Смелянское лесное хозяйство" Черкасской обл. Украины.
Контейнерные растения дуба черешчатого доминируют над травянистой растительностью, меньше болеют, не требуют акклиматизации и, получая при пересадке с контейнера на постоянное место произрастания дополнительный объем почвенного и светового питания, в течение первого вегетационного периода дают прирост 25-40 см, что позволяет сократить количество годовых работ по уходу за лесными культурами в 12 раза и обеспечить уже на 3-4-й год перевод лесных культур в категорию покрытых лесом площадей, за счет их достаточного роста и развития, а также минимального отпада.
Ключевые слова: лесовозобновление, лесные культуры, дуб черешчатый, контейнерный посадочный материал, биометрические показатели, покрытая лесом площадь.
Yavorovskiy P.P., Segeda Yu.Yu. The Future Use of Container PlantingStock of English Oak (Quercus Robur L.) for the Creation of Forest Cultures
Some perspectives of the use of container planting-stock are shown for the creation of forest cultures in the conditions of fresh hornbeam-oak grove on the example of the experience of Smila State Forestry Enterprise of Tcherkasy area of Ukraine. The container plants of English oak prevail above a herbal vegetation and are less than ill, does not need acclimatization and get at transplantation from a container into permanent place of growth additional volume of the ground and light feed already during the first vegetation period 25-40 centimeters that allows to shorten the amount of annual cares of forest cultures on 1-2 times and to provide already on 3-4 of transfer of forest cultures into the category of areas covered with the forest due to their sufficient growth.
Keywords: forest regeneration, forest cultures, English oak, container planting-stock, bi-ometrical indexes, areas covered with the forest.
УДК 630*232.32:585.475.4
ВПЛИВ НОРМИ ВИС1ВУ НАС1ННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙН01 НА ВИХ1Д СТАНДАРТНЫХ С1ЯНЦ1В У ПЛ1ВК0ВИХ ТЕПЛИЦЯХ
А.Г. Булат1
Актуальнють питання щодо впливу норми виаву насшня на вихщ стандартних сь янщв з одинищ площi зростае у зв'язку з переходом люового господарства на селек-цшну основу i використанням для вирощування садивного матерiалу з генетично пок-ращеного насшня. Розглянуто показники схожост та тривалост вегетацшного перюду залежно вщ норми виаву насшня. Дослщжено вплив густоти вирощування аянщв на 1х лшшш показники. Внаслщок дослщжень з вирощування однорiчних аянщв сосни зви-
1 доц. А.Г. Булат, канд. с.-г. наук - Харювський НАУ iM. В.В. Докучаева
чайно! у плiвковiй теплицi розраховано оптимальну норму виаву для отримання максимального виходу стандартного садивного матерiалу.
Ключов1 слова: сосна звичайна, насшина, стандартний аянець, норма висiву, схо-жють насiння, закритий Грунт.
Значного поширення набуло вирощування сiянцiв у теплицях iз плiвко-вим покриттям, що дае змогу вдвiчi скоротити термши отримання стандартного садивного матерiалу сосни, модрини, берези та шших порщ. У вiдкритому Грун-тi вихщ стандартних сiянцiв листяних порiд з 1 га розсадника становить 0,50,7 млн шт., а шпилькових - 1,5 млн шт.; у теплицях щ показники шдвищують-ся у 4-5 разiв [2, 3].
Ввдомо, що практично 100 % тепличних иянщв досягае до кшця вегета-цiйного перiоду стандартних розмiрiв за висотою, чого не можна сказати про дiаметр [4]. Зниження ж норми помву позитивно позначаеться, насамперед, на таких показниках, як маса пагошв i корiння, а також прирiст коренево! шийки за дiаметром. Окрiм цього, тепличнi умови дають змогу значно тдвищити схо-жiсть насiння, внаслiдок чого норми вииву для вiдкритого Грунту тут неп-рийнятнi, а рекомендацiй для закритого Грунту в конкретних ктматичних умо-вах лiсництва не розроблено [5]. Актуальшсть питання зростае у зв'язку з переходом люового господарства на селекцшну основу i використанням для вирощування садивного матерiалу генетично покращеного насшня.
Дослiдження проведено в умовах Задшецького лiсництва ДП "Змивське ЛГ" Харювсько! обл. Мета дослiджень - визначення оптимально! норми вииву насiння сосни звичайно!, яка забезпечить максимальний вихiд стандартного садивного матерiалу з одинищ площi теплицi. Об'ектом дослвджень взято сiянцi сосни звичайно!, яю вирощували у плiвковiй теплицi.
Насшня сосни звичайно! висiвали у Грунт теплищ вручну у стрiчки зав-ширшки 2 см з вiдстанню мiж ними 15 см. Вважають, що бюлопчно й еконо-мiчно оптимальною густиною вирощування однорiчних сiянцiв сосни в теплищ е 950-1000 шт./м2, що забезпечуеться нормою висiву насшня 230-260 шт. схожих насшин на одному погонному метр^ У люгосш зазвичай висiвають 300 шт. схожих насшин на одному погонному метр^ Тому загущення часто призводить до зниження показниюв якостi с1янщв та отримання меншо! кiлькостi стандартних с1янщв. Тому у випробуванш одночасно були три норми вимву: 200, 250 i 300 шт. насшня на 1 м. п. або ввдповвдно - 1,8, 2,4 i 3,0 г.
Субстрат теплищ готували заздалепдь. Для субстрату взяли Грунт з вшь-шаникiв. Кислоттсть Грунту становила рН = 5,0. Грунт проияли, розмiстили шаром 30-40 см, шсля чого насипали шар тску завтовшки 5-10 см i перекопали вручну. Пiд шнур тдготували двi невисокi гряди. Ширина гряди 0,8-0,9 м, до-рiжки - 0,3 м. Гряди розмщували уздовж теплищ
Для поиву брали насшня сосни звичайно! 1 класу, заготовлене в люниц-твi. Посiвнi стрiчки перед посiвом поливали розчином бордосько! рiдини з роз-рахунку 0,5 л на 1 м. Помв насшня проводили вручну. Норму вимву на дослвд-них дiлянках було взято зпдно зi схемою дослiду. На решт площi теплицi норма вииву була загальноприйнятою - з розрахунку 3,0 г (300 шт.) на 1 м. В^азу шсля помву насшня проклали зрошувальну систему i провели дрiбнокрапель-
ний полив. На ембрюнальному етапi онтогенезу, тобто в сухому насшт, найбiльш важлива наявнiсть запасних живильних речовин, збереження зародка до настання сприятливих для проростання умов. Найбшьш сприятливi для цього температура повитря 14-16°С i вологiсть повiтря i Грунту 75-80 %. В умо-вах теплищ цi параметри контролювали, тому дружт сходи з'явилися через 1015 дiб. Густота посiву не впливала на схожiсть насiння (табл. 1).
Табл. 1. Схожкть насшня соснизвичайноЧзалежно в'к) норми виаву
Норма висiву насшня, шт./м Кшьюсть рослин, шт./м Схожкть, %
200 184 92
250 235 94
300 273 91
Поява коршщв у насшня означав початок гермшального етапу онтогенезу. Гермшальний етап онтогенезу (перюд проростання насшня й утворення па-ростюв) в найбшьш критичним у жити деревних рослин [1, 6]. На ювеншьному етапi видiляють такi фази розвитку иянщв: сходи, утворення справжтх хвошок, формування верхiвково! бруньки, початок галуження. Вегетацшт спосте-реження проводили, видшяючи такi перiоди: 1-й перюд - ввд посiву до появи масових сходiв, 2-й перюд - вщ масових сходiв до !х повного укорiнення (у шпилькових - до утворення справжнiх хво!нок), 3-й перiод - iнтенсивного росту i формування сiянцiв.
Норма висiву не мала впливу на тривалiсть перiоду вiд посiву насшня до сходiв. Сходи на всх варiантах досвiду з'явилися одночасно, через 7-8 дiб пiсля посiву. Ввд масових сходiв до утворення хвошок на всх варiанту пройшло 3536 дiб. Одночаснiсть розвитку иянщв за рiзно! густоти можна пояснити тим, що сiянцi, знаходячись на початкових фазах розвитку, мали малi розмiри i за такого розмщення на площi не залежали вiд площi живлення (табл. 2).
З подальшим розвитком зменшення площi живлення за бшьшо! норми вииву насiння вплинуло на перiоди розвитку рослин сосни так: за норми вимву 200 шт. на 1 м борозенки, ввд утворення хвошок до досягнення иянцями стан-дартних розмiрiв пройшло 144 дiб. 1з збiльшенням норми висiву, а, отже, iз зменшенням площi живлення рослин, тривалють цього перiоду скорочувалася -125 дiб за норми вииву 250 шт./м i 105 дiб за норми висiву 300 шт./м. Вщповвд-но скорочувався i перюд вегетаци сiянцiв (до кiнця вегетаци у 2014 р.) - 180 дiб за посiву 200 шт. насшня на 1 м, 160-250 шт./м i 140 дiб - 300 шт./м. Отже, збшьшення норми вииву насiння впливало на перюд вегетаци с1янщв - стандартно! висоти вони досягали швидше за густшого посiву.
Табл. 2. Розвиток рослин сосни звичайноЧ залежно в'к) норми виаву насшня
Норма ви-иву насшня, шт./м Тривалють перюду, доба
вiд посiву до масових схо-дiв вщ масових сходiв до утворення хвошок вщ утворення хвошок до досягнення иянцями стан-дартних розмiрiв перюд вегетаци, усього
200 7 36 144 180
250 7 35 125 160
300 7 35 105 140
Бюметричш показники сiянцiв сосни звичайно! - висота иянщв, дiаметр коренево! шийки, довжина коренево! системи - впливають на яюсть садивного матерiалу i його приживлювашсть пiд час висаджування у культури i повиннi вiдповiдати стандарту. Ввдповщно до стандарту, висота с1янщв сосни першого сорту мае бути не менша нiж 15 см, товщина коренево! шийки - не менша нiж 3 мм, довжина коренево! системи - не менша шж 20 см. Висота с1янщв сосни другого сорту - не менша шж 10 см, товщина коренево! шийки - 2-3 мм, довжина коренево! системи - 15-20 см.
Найвищi значення за вима бюметричними показниками були у мянщв, вирощених за мшмально! густини - норми висiву 200 шт./м, висота сiянцiв -
19.2 см, дiаметр коренево! шийки - 2,8 мм, довжина коренево! системи -22,5 см (табл. 3). Дещо нижчими, але все таки ввдповвдали стандарту, були показники у мянщв, вирощених за норми вииву 250 шт./м: 16,7 см; 2,4 мм;
19.3 см ввдповвдно. Найнижчi бюметричш показники мають мянщ, вирощенi за норми вииву 300 шт./м: 15,4 см; 1,3 мм; 17,2 см (див. табл. 3). Дiаметр коренево! шийки за максимально! норми вииву не ввдповвдав норм^
Табл. 3. Лшшш показники сшнщв сосни звичайно! залежно в'р) норми виаву наання
Норма вииву насшня, шт./м Висота иянщв, см Дiаметр коренево! шийки, мм Довжина коренево! системи, см
200 19,2 2,8 22,5
250 16,7 2,4 19,3
300 15,4 1,3 17,2
Н1Р05 1,1 0,2 1,3
Бюлопчно й економiчно оптимальною густотою вирощування однорiч-них сiянцiв сосни в теплиц вважають 950-1000 шт./м2. Всього отримано на ва-рiантах дослiду 184, 230 i 260 сiянцiв сосни звичайно! на погонному метрi, що становить вiдповiдно - 920, 1150 i 1300 шт./м2 (табл. 4). При цьому найбiльше сiянцiв отримано за максимально!, а найменше - за мшмально! густини. Але з них не вс иянщ досягали стандартних розмiрiв дiаметра коренево! шийки - не менше 2 мм. Тому максимальний вихвд стандартного садивного матерiалу з 1 м2 отримано за норми вимву 250 шт./м - 904 шт./м2. За мшмально! норми ви-иву вiн дещо менший - 823 шт./м2, а за максимально! найнижчий - 421 шт./м2.
Табл. 4. Вш^д стандартних сшнщв сосни звичайно!залежно в'к) норми виаву
насшня
Норма вииву насшня, шт./м Загальний вих^ иянщв, шт./ м Вихщ станда ртних иянщв
шт./ м %
200 920 823 89,5
250 1150 904 78,6
300 1300 421 32,4
Н1Р05 - 29,2 -
Водночас, вихвд стандартних иянщв у ввдсотках вщ загально! юлькоста иянщв вищий за мiнiмально! норми вииву - 89,5 %, за середньо! норми вiн трохи нижчий - 78,9 %, а найнижчий за максимально! - 32,4 %. Отже, за норми
висiву 200 i 250 шт./м отримано високий вихiд стандартного садивного матерь алу сосни звичайно!. 1з збiльшенням норми вииву, а, отже, iз зменшенням пло-щi живлення рослин скорочувався перюд вегетаци сiянцiв - стандартно! висоти вони досягали швидше за густшого поиву. На початкових етапах розвитку норма висiву iстотно не впливала на темпи розвитку рослин. Густота рослин та-кож не впливала на схожiсть насшня. Густота вирощування сiянцiв впливала на !х лiнiйнi показники. Найвищi значения за лшшними показниками були у иян-цiв, вирощених за мiнiмально!' густоти, дещо нижчi - у иянщв, вирощених за середньо! норми вииву, а найнижчi показники мають иянщ, вирощенi за максимально! норми вииву.
У дослiджуваному дiапазонi норм вииву найбiльший вихiд стандартного садивного матерiалу отримано за норми вимву 250 шт./м. За мiнiмально! норми 200 шт./м вихвд трохи нижчий, а найнижчий - за максимально! норми вимву 300 шт./м. При цьому вихщ стандартних ¿янщв у ввдсотках вiд загально! кшь-коси вищий за мiнiмально! норми вииву, за середньо! норми вiн нижчий, i найнижчий також за максимально!.
Висновки. Внаслiдок дослiджень з вирощування однорiчних сiянцiв сосни звичайно! у плiвковiй теплицi пропонуемо вимвати насiння нормою 250 i 200 шт./м. За цих норм вимву отримано найбшьший вихiд стандартного садивного матерiалу з високими лшшними показниками i показниками якостi. Пер-винна перевага садивного матерiалу, отриманого за тако! норми висiву, забезпе-чить йому бiльшу життездатнiсть на люокультурнш площi.
Лiтература
1. ИгаунисГ.А. Методика изучения агротехники выращивания сеянцев древесных и кустарниковых пород в теплицах с полиэтиленовым покрытием / Г. А. Игаунис // Лесоселекционные исследования : тез. межресп. совещ. - Рига : Изд-во ЛатНИИЛХ, 1978. - С. 64-67.
2. Маспаков Е.Л. Выращивание сеянцев хвойных пород в теплицах с полиэтиленовым покрытием / Е.Л. Маспаков, П.И. Мелешин, И.М. Извекова и др. - Л. : Изд-во ЛенНИИЛХ, 1979. - 54 с.
3. Кальной П.Г. Биолого-экологические и агротехнические основы выращивания лесопосадочного материала в питомниках Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. "Лесные культуры, селекция, семеноводство, озеленение городов" / П.Г. Кальной. - К., 1973. - 38 с.
4. Шевчук В.В. Деяю аспекти вирощування аянщв сосни iз закритою кореневою системою на НижиьодншровТ / В.В. Шевчук, В.Г. Терлич, В.В. Борисова // Лiсiвництво i агролюомелюра-щя : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Урожай". - 2008. - Вип. 114. - С. 295-297.
5. Лялш О.1. Маса i бюметричш показники дворiчних аянщв сосни звичайно! в контейнерах / О.1. Лялш // Лiсiвництво i агролюомелюрацш : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Урожай". -2008. - Вип. 114. - С. 287-294.
6. Шевчук В.В. Вирощування садивного матерiалу сосни в закритому Грунт Швдня УкраГни / В.В. Шевчук, В.Г. Терлич, Л.1. Атстратова // Люова типолопя в Укрш'ш: сучасний стан, перспективи розвитку. - Харюв, 2007. - С. 168-169.
Надшшла до редакцн 19.04.2016 р.
Булат А.Г. Влияние нормы высева семян сосны обыкновенной на выход стандартных сеянцев в пленочных теплицах
Актуальность вопроса относительно влияния нормы высева семян на выход стандартных сеянцев с единицы площади растет в связи с переходом лесного хозяйства на селекционную основу и использованием для выращивания посадочного материала из генетически улучшенного семян. Рассмотрены показатели сходства и продолжитель-
ности вегетационного периода в зависимости от нормы высева семян. Исследовано влияние плотности выращивания сеянцев на их линейные показатели. В результате исследований по выращиванию однолетних сеянцев сосны обыкновенной в пленочной теплице вычислена оптимальная норма высева для получения максимального выхода стандартного посадочного материала.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, семя, стандартный сеянец, норма высева, всхожесть семян, закрытая почва.
BulatA.G. The Influence of Scots Pine Seeding Rate on the Yield of Standard Seedlings Seeds in Greenhouses
The relevance of the issue concerning the influence of seeding rate on the yield of standard seedlings per unit area is growing in connection with the transition of forestry on the basis of breeding and using for the cultivation of planting material from genetically improved seeds. Some indicators of similarity and length of growing season, depending on the rate of seeding, are considered. We have proved the density of seedlings growing effect on their linear performance. As a result of studies on the cultivation of annual seedlings of Scots pine in greenhouses we have calculated optimum seeding rate for maximum yield of standard planting material.
Keywords: pinus silvestris, seed, seedling standard, seeding rate, seed germination, closed ground.
УДК 630*2:639.112:591.5
ОСОБЛИВОСТ1ЖИВЛЕННЯ ЗАЙЦЯ С1РОГО {LEPUSEUROPAEUS PALL.) У В1ДКРИТИХ ТИПАХ МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ ЖИТОМИРЩИНИ У ЗИМОВИЙ ПЕР1ОД
В.П. Власюк1
Розглянуто особливост живлення зайця арого у зимовий перюд у вщкритих типах мисливських угщь Житомирщини. Визначено видовий склад рослин, якими живиться вид у цю пору. Ц матерiали е важливими для проектування проведення бютех-шчних заходiв. Встановлено, що у зимовий перюд серед перелююв та чагарниюв заець арий здебшьшого живиться дроком красильним (29 %) та зшоваттю руською (22 %); на луках - конюшинами (26 %), тимофпвкою лучною (22 %), пирiем повзучим (16 %); на верхових болотах - пагонами верб (38 %), журавлиною болотною (25 %); у листяних i мшаних незiмкнутих люових культурах - чорницею (17 %), конюшинами (13 %) та зь новаттю руською (12 %); на соснових незiмкнутих лiсових культурах - чорницею (31 %) та зшоваттю руською (24 %); на присадибних сшьськогосподарських культурах - конюшинами (17 %), сходами озимих культур (15 %), на бурячищах (13 %), куку-рудзою (11 %).
Ключовi слова: заець арий, бютоп, стaцiя, живлення, зимовий перюд.
Вступ. Заець срий - один з найпопулярнiших видiв хутрових мисливських тварин не лише Житомирщини, а й Укра'ши загалом. На жаль, дотепер цей вид залишаеться одним з найменш вивчених об'екив мисливського господар-ства. Стосовно питань живлення виду в умовах Полюся, у науковш лiтературi знаходимо лише фрагментарнi вiдомостi [1, 4, 7-10]. Останню монографiчну роботу з ще! теми датовано 1960 р. [5]. Тут автор розглядае лише загальш питання живлення зайця загалом на територи Укра'ши. Важливо зазначити, що за 40-
1 доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний уншерситет
