CC BY
14
4. Огиевский В.В. Лесные культуры и мелиорации. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.] / В.В. Огиевский Н.И. Рубцов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 376 с.
5. Турский М.К. Лесоводство / М.К. Турский. - Изд. 6-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во с.-х. лит-ры. - 1954. - 352 с.
Скольский И.М., Каганяк Ю.Й. Теоретические аспекты изучения закономерностей основных таксационных показателей вяза шершавого во влажных грудах Западной Лесостепи Украины
Представлены результаты моделирования роста ильма горного (Ulmus scabra Mill.) в лесных культурах Западной Лесостепи Украины. Результаты исследования имеют практическое и научное значение в аспекте установления целесообразности культивирования та определения оптимальной, его доли в составе, которая меняется с возрастом, снижаясь от 62-65 % - в культурах 5-15-летнего возраста, в 47-50 % - в культурах 40-45-летнего и 32-35 % - в культурах 70-80-летнего возраста. Изучение динамики средних таксационных показателей видов рода Ulmus L. в типе лесорастительных условий влажный груд дает основание утверждать, что лучшим ростом характеризуются древостои при участии ильма в составе до 40-60 %. Разработаны таблицы хода роста таксационных показателей.
Ключевые слова: вяз шершавый, видовое число, средняя высота, средний диаметр, запас стволовой древесины.
Skolskyi I.M., Kaganyak Yu. Yo. Some Theoretical Aspects of the Study of Basic Taxation Indicator Patterns for Rough Elm on Ukraine's Western Forest-Steppe Wetland
The results of modeling the growth of rough elm (Ulmus scabra Mill.) in the forest plantations in western steppes of Ukraine are provided. The research results are proved to be of practical and scientific importance concerning the feasibility of cultivation and determining the optimal Ulmus scabra shares in the warehouse which varies with age, decreasing by 6265 % in cultures 5 15 years old to 47-50 % - in cultures of 40-45-year-old and 32-35 % - cultures of 70 to 80 year age. Studying the dynamics of middle indexes taxation species of the genus Ulmus scabra in forest plantations in the conditions of a wetland Ulmus scabra gives grounds to assert that the best growth stands are characterized by their participation of up to 40-60 %. The tables of growth development taxation indicators are compiled.
Key words: rough elm, species number, average height, diameter, stem, wood stock.
УДК 630*165.3 Acnip. В.М. Гудима; викл. 1.М. Шолонкевич;
асист. М.О. Лисенко -Прикарпатський НУ м. Василя Стефаника,
м. 1еано-Франтвськ
ВПЛИВ ОБРОБЛЕННЯ НАС1ННЯ ЯЛИНИ ЕВРОПЕЙСЬКО!
Х1М1ЧНИМИ ПРЕПАРАТАМИ СИСТЕМНО! ДН НА ПОДАЛЬШИЙ
Р1СТ II С1ЯНЦ1В
Наведено матерiали дослщження впливу оброблення насшня ялини европейсько! препаратами системно! ди "Шедевр" та "Росток" на подальший рют II шянщв. Насшня перед вишвом оброблено препаратами рiзних доз, а також !х сумшшю. Зазначено, що вщносно кращими бюметричними показниками вщзначаються двохрiчнi аянщ ялини европейсько!, насшня яких перед вишвом оброблено препаратом "Росток". Висловлено думку щодо необхщност продовження дослщжень у цьому напрямi з огляду на !х акту-альшсть та вщсутшсть достовiрноI шформаци.
Ключовг слова: ялина европейська, насшня, шянщ, хiмiчнi препарати "Шедевр" та "Росток".
Нацюнальний л^отехшчний унiверситет Укра'ши
Вступ. Важливими завданнями лiсового господарства в сучасних умовах е подальше вдосконалення способiв i методiв вiдтворення лiсових ресуршв. Знаючи, якi ендогеннi регулятори росту вщграють важливу роль, i на якому етапi кожний iз них необхвдний для нормального перебiгу вих онтогенетичних процесiв у рослин, можна цшеспрямовано змiнювати темпи 1х росту й розвитку та отримати високий вихвд стандартних сiянцiв [3, 6, 9, 10].
Дослщники робили спроби полшшення схожостi насiння та росту шян-цiв багатьох лiсових видiв. Найбiльше таких дослiджень стосуються сосни зви-чайно1. Уже вивчено вплив гумюолу i бiогумусу на схожють 11 насiння та рiст шянщв як у вiдкритому [11], так i в закритому [2] Груни, застосування з цiею метою також стимуляторiв росту, зокрема бiопрепарату "Байкал ЭМ - У". На-мочування насшня у водних розчинах останнього сприяе тдвищенню практично вшх бiометричних показникiв у сiянцiв сосни [13]. Збшьшенням приросту у висоту та нарощуванням листово1 маси реагують також сiянцi дуба звичайного на внесення органомшеральних сумiшей та CaCO3 [7].
Окремi дослiдження щодо впливу бюлопчно активних речовин на про-ростання насiння i рiст шянщв проведено i вiдносно ялини европейсько1. Висо-та сiянцiв ще1 породи, вирощених iз насiння, обробленого розчинами "Триман-1" i "Емiстим С", перевищувала контрольнi рослини на 32-39 %, дiаметр коре-нево1 шийки - на 12-16 %, надземну масу сiянцiв - на 38-40 % i коренiв - на 1416 % [12]. За даними М.М. Ведмщя, оброблення насшня ялини "Триман-1" збiльшило енергiю проростання на 21-26 % [1]. Пюля вивчення впливу шести стимуляторiв росту (зеастимулш, iвiн, емiстим С, агростимулш, триман-1, бе-тастисмулiн i потейтин) на проростання наияння ялини було зроблено висно-вок, що вони прискорюють процеси проростання - кшьюсть пророслого насш-ня, порiвняно з контролем, на п'ятий день спостережень була вищою (вщ 1,8 до 2,4 разiв) [8]. Позитивний вплив "Триман-1" вщзначено також на рют i розвиток сосни звичайно! [5]
Мета роботи - дослщження впливу оброблення насiння ялини евро-пейсько1 препаратами системно1 дп на подальший рiст i розвиток 11 шянщв.
Методика та об'екти дослщження. Насiння ялини европейсько1 було оброблено двома хiмiчними препаратами - "Шедевр" та "Росток".
"Росток" - препарат, який складаеться iз трьох системних дiючих речовин та стимулятора росту. Вщповщно до шструкцп [4], впливае на окисно-вщ-новш процеси в рослиннiй клiтинi, активiзуе синтез бiлка i вуглецевий обмш, прискорюе процеси фотосинтезу, зменшуе коефщент транстрацп, пiдвищуе ефективнiсть використання елеменпв живлення iз Грунту. Препарат сприяе бшьш швидкому утворенню коренево1 системи, тдвищуе енергiю проростання насiння та його схожють. Дослщи з використанням препарату проводили науко-во-виробничим об'еднанням "Еврика" для оброблення насiння овочевих культур. Даних про використання цього препарату в люовому господарст немае.
"Шедевр" - системний шсектицидно-фунгщидний протруйник. Препарат знищуе Грунтових та наземних шкiдникiв, захищае вщ багатьох хвороб. Зав-дяки своему ушкальному складу вiн е також i стимулятором росту [4]. У люовш практицi препарат не використовували. Насiння ялини обробляли рiзними способами. Внаслщок для висiву застосували 11 рiзноманiтних дослiдних варiантiв
(табл. 1): три - оброблеш препаратом "Росток" iз рiзними дозами (1; 2; 3 мл/кг), три - препаратом "Шедевр", також рiзнi дози (0,3; 0,5; 0,7 мл/кг), два - обробле-ш сумшшю цих двох препарапв "Росток" + "Шедевр" (вщповщно: 1+0,3; 2+0,5 мл/кг) i три -контрольних варiанти насiння без оброблення. Обробляли насiння, яке було отримано iз ДП "Надвiрнянське ЛГ", безпосередньо перед його висiвом.
Посiв насiння проведено в науково-навчальному люовому розсаднику кафедри лiсознавства Прикарпатського НУ, який розташований в ушверси-тетському дендропарку "Дружба". Пошв здiйснено 21.04.2011 р. по п'ять рядюв кожного варiанта. У рядок, довжиною 1,3 м, виивали 220 шт. насшин (близько 170 шт./пог.м).
Табл. 1. Характеристика варiантiв дослiдiв з оброблення наСння ялини европейськог хшiчними препаратами
№ Назва Доза препарату, Юльюсть Площа Дата оброблення
з/п препарату мл/кг води, мл поиву та висгву
1 Росток, к.с. 1 1 мл/10 г 1 м2 21.04.2011 р.
2 Росток, к.с. 2 1 мл/10 г 1 м2 21.04.2011 р.
3 Росток, к.с. 3 1 мл/10 г 1 м2 21.04.2011 р.
4 Шедевр, к.с. 0,3 1 мл/10 г 1 м2 21.04.2011 р.
5 Шедевр, к.с. 0,5 1 мл/10 г 1 м2 21.04.2011 р.
6 Шедевр, к.с. 0,7 1 мл/10 г 1 м2 21.04.2011 р.
7 Росток, к.с. 1 2 мл/10 г 1 м2 21.04.2011 р.
Шедевр, к.с. 0,3
8 Росток, к.с. 2 2 мл/10 г 1 м2 21.04.2011 р.
Шедевр, к.с. 0,5
Результати дослщження. Бюметричш показники шянщв ялини евро-пейсько!, отриманi через два роки тсля посiву (станом на 01.04.2013 р.), подано в табл. 2.
Табл. 2. Бюметрична характеристика двохрiчних аянцв ялини европейськог, ви-рощених 1з настня, обробленого хшiчними препаратами
Номер вар1-анта Умовна назва вар1анта Середш показники аянщв у сирому сташ, М±" Середш показники с1янц1в у пов1тряно-сухому сташ
висота, см довжина коренево! системи, см д1аметр коренево! шийки, мм маса, г
маса, г в т.ч. маса коренево! системи, г
1 Контроль 21,20й,35 21,65±200 2,58±0,19 5,67±0,88 2,30 0,43
2 Росток I 19,90±0,94 21,77±1,65 2,46±0,19 6,31±1,64 1,81 0,36
3 Росток II 14,52±0,56 17,41±1,01 2,32±0,16 3,20±0,29 1,10 0,23
4 Росток III 15,24±0,65 19 29±0,8' 2,45±0,87 3,68±0,3' 1,26 0,33
5 Контроль 13,90±0,62 22,95±1,58 2,35±0,13 4,69±0,66 1,23 0,34
6 Шедевр I 12,68±0,66 15,95±1,'1 2,16±0,19 3,77±0,56 1,01 0,30
7 Шедевр II 11,48±0,59 16,20±0,65 1,87±0,0' 3,24±0,98 0,74 0,19
8 Шедевр III 13,80±2,18 13,74±2,60 2,26±0,36 3,34±0,88 1,16 0,30
9 Контроль 13,48±0,60 12,64±0,85 1,49±0,09 1,92±0,20 0,61 0,13
10 Росток I +Шедевр I 13,37±0,44 14,65±0,90 1,97±0,13 2,47±0,28 0,84 0,19
11 Росток II +Шедевр II 13,57±0,37 13,71±1,04 1,54±0,14 2,62±0,27 0,89 0,21
Нацюнальний л^отехшчний ушверситет Укра'ши
Виявилося, що за висотою видiляються сiянцi контрольного BapiaHTa №1, де нaсiння обробщ не пiддaвaлося, та рослини BapiaHTa №2, нясшня яких оброблено npenapaTOM "Росток" (дозa 1 мл/кг). Дещо нижчими 3a висотою е сь янцi, нaсiння яких тaкож оброблеш пpепapaтом "Росток", яле дозою 2 тa 3 мл/кг (вapiaнти 3 i 4). Рослини вapiaнтiв 8-11 ("Шедевр" тя "Шедевр" + "Росток") 3a ростом мaйже не вiдpiзняються мiж собою. Тяким чином, няйкрящими 3a ростом сiянцями, нясшня яких зязняло впливу хiмiчних пpепapaтiв, е рослини, об-pобленi пpепapaтом "Росток" з дозою дж>чо! речовини 1 мл/кг (вapiaнт 1).
Довжиня коренево1 системи дослiджувaних рослин няйбшьшою е у кон-трольних вapiaнтiв 1 i 5, a тякож рослин, оброблених пpепapaтом "Росток". Дов-жиня коренево1 системи всiх шших вapiaнтiв е дещо меншою.
Дiaметp коренево1 шийки одиняковий мaйже у вшх рослин, a няймен-шим вiн виявився у контрольного вapiaнту №9 (1,49), a тякож при змiшaнiй об-pобцi пpепapaтaми (Росток II +Шедевр II) №11 (1,54). У цьому вapiaнтi няймен-шою е тякож середня мяся одного сiянця.
Нaйбiльшою мясою хapaктеpизуються сiянцi вapiaнтa №2 (Росток-1), трохи меншою е мяся контрольних шянщв (вapiaнт 1 тя 5). Ус iншi сiянцi зя мясою хapaктеpизуються близькими покозникоми (у межaх похибки). Анялопч-нi pезультaти отpимaнi тякож i у повiтpяно-сухому стaнi дослщного мaтеpiaлу.
Пiсля висихяння, мяся нядземно! чястини сiянцiв становило 23- 34 % вщ 1х мяси у сирому стят, a мяся коренево! системи - вщ 2 до 6 %.
Висновки. Дослiдження по^золи, що вiдносно крящими бюметрични-ми покязникями вiдзнaчaються двохpiчнi сiянцi ялини европейсько!, нaсiння яких перед вишвом оброблено пpепapaтом "Росток". Оброблення нясшня пре-поротом "Шедевр" то сумшшю пpепapaтiв "Росток" i "Шедевр" не пpизвелa до вiдчутних змiн бюметричних пapaметpiв, вирощених iз нього оянщв, поpiвняно з контролем. Ввяжяемо, що дослщження у цьому нaпpямi вярто i нaдaлi продов-жувяти через вщсутшсть достовipноl шформяцп з ще! проблеми.
Л1тература
1. Ведмщь М.М. Стян i перспективи використяння регулятор1в росту i пол1мер1в в штенсивних технолопях люокультурного виробництвя / М.М. Ведмщь // Няуковий вюник НАУ : зб. няук. пряць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2001. - Вип. 27. - С. 235-237.
2. Ведмщь М.М. Ефектившсть зястосувяння бюгумусу при вирощувянш иянщв сосни звичяйно! у теплицях / М.М. Ведмщь, О.Ф. Попов // Вюник Льв1вського нящоняльного ягрярного ушверситету : зб. няук. пряць. - Сер.: Економжя АПК. - Льв1в : Вид-во Льв1вського НАУ. - 2004. - Вип. 70. - С. 110-115.
3. Гут Р.Т. Викорисгання нових гормошв росту у пряктищ рослинництвя тя люового господярствя / Р.Т. Гут, В.О. Крямярець // Няуковий вюник НЛТУ Укря!ни : зб. нaук.-техн. пряць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укря!ни. - 2011. - Вип. 21.2. - С. 8-14.
4. Довщник зясоб1в зяхисту рослин для пщприемств АПК Укря!ни. - К. : Вид-во "Презенс Технолоджи". - С. 26-28.
5. Дульнев П.Г. Елементи технологи вирощувяння сянщв сосни звичяйно! з використянням комплексного мшеряльного добривя ня основ! вуглеямоншних солей i стимуляторя росту "Тримян - 1" / П.Г. Дульнев, А.О. Кяшшченко, П.П. Яворовський // Агроеколопчний журнял. - 2002. - № 4. - С. 34-37.
6. Лихолят Т.В. Регуляторы ростя древесных рястений / Т.В. Лихолят. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 240 с.
7. Мялюгя Ю.С. Використяння оргяномшеряльних сумшей при вирощувянш сянщв дубя звичяйного в люових розсядникях / Ю.С. Мялюгя, ¡.М. Усцький, П.Б. Тярнотльський тя ш. /// Вюник Хяpкiвського няшоняльного ягрярного ушверситету ¡м. В.В. Докучяевя. - Сер.: Грунтознявство. - Хярюв : Вид-во ХНАУ ¡м. В.В. Докучяевя. - 2004. - № 6. - С. 286-288.
8. Мацях 1.П. Вплив стимуляторiв росту на проростання насшня ялини звичайно! / 1.П. Мацях, В.О. Крамарець, Р.Т. Гут // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.5. - С. 34-38.
9. Меняйло Л.Н. Гормональная регуляция ксилогенеза хвойных / Л.Н. Меняйло. -Новосибирск : Изд-во Изд-во "Наука", 1987. - 185 с.
10. Муромцев Г.С. Основы химической регуляции роста и продуктивности растений / Г.С. Муромцев, Д.И. Чкаников, О.Н. Кулаева, К.З. Гамбург. - М. : Агропромиздат, 1987. - 384 с.
11. Пилипенко 1.О. Вплив гушсолу та бюгумусу на схожють полшшеного селекщею насшня сосни звичайно! та рют !! аянщв / 1.0. Пилипенко, М.В. Сбитна, В.Д. Чендей, Я.Д. Фучило // Аграрна наука i освгга. - 2003. - Т. 4, № 1/2. - С. 99-103.
12. Родин А.Р. Эффективность предпосевной обработки семян эмистимом на рост сеянцев ели европейской / А.Р. Родин, Н.Я. Попова // Регуляторы роста и развития растений : тезисы докл. пятой Междунар. конф., 29 июня-1 июля 1999 г. - М. : Изд-во "Прометей", 1999. - С. 270-275.
13. Угаров В.Н. Применение препарата "Байкал ЭМ-1-У" при выращивании сеянцев сосны обыкновенной / В.Н. Угаров, В.В. Борисова, А.Ф. Попов // Надежда планеты : науч.-попул. журнал. - 2005. - № 3. - С. 3-6.
Гудыма В.М., Шолонкевич И.М., Лысенко М.О. Влияние обработки семян ели европейской химическими препаратами системного действия на последующий рост ее сеянцев
Приведены материалы исследований влияния обработки семян ели европейской препаратами системного действия "Шедевр" и "Росток" на последующий рост ее сеянцев. Семена перед высевом обработаны препаратами разных доз, а также их смесью. Отмечено, что относительно лучшими биометрическими показателями отличаются двухлетние сеянцы ели европейской, семена которых перед посевом обработаны препаратом "Росток". Высказана мысль о необходимости проведения исследований по данному направлению в связи с их актуальностью и отсутствием достоверной информации.
Ключевые слова: ель европейская, семена, сеянцы, химические препараты "Шедевр" и "Росток".
Hudyma V.M., Sholonkevich I.M., Lysenko M. O. The Effect of the European Spruce Seeds Treatment by Systemic Effect Chemicals on Subsequent Growth of its Seedlings
The study materials of effect of the European spruce seeds treatment by chemicals of systemic action like "Shedevr" and "Rostok" on subsequent growth of its seedlings are presented. It is noted that two-year-old seedlings of the European spruce, produced from seeds treated by the "Rostok" chemicals before sowing, have relatively better biometric indices. The need for further research in this direction due to its importance and lack of reliable information is highlighted.
Key words: European spruce, seeds, seedlings, "Shedevr" and "Rostok" chemicals, bi-ometric indices.
УДК 599.323.45 Acnip. А.С. Отщук1 -Льв1вський НУ ¡м. 1вана Франка
ПОШИРЕННЯ ОКРЕМИХ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ SYLVAEMUS У Л1СО-ВИХ БЮТОПАХ НА ТЕРИТОРН КРЕМЕНЕЦЬКОГО ГОРБОПР'Я
Наведено результати дослщжень поширення окремих представнигав роду Sylvaemus на територп Кременецького горбопр'я. Лiсовi мишi у фауш Кременецького горбопр'я представлеш двома видами - мишаками люовим (S. sylvaticus) та жовтогру-дим (S. tauricus). Аналiз результапв дослщження свщчить про те, що щ види поширеш як у штучних, так i в природних листяних i хвойно-листяних люових донках та тяж>
1 Наук. керiвник: проф. Й.В. Царик, д-р бюл. наук
