CC BY
20
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
УДК 631.547.1:630*2 Астр. I.С. Шикло1 -
Житомирський нацюнальний агроеколопчний утверситет
ВПЛИВ М1КРОРЕЗОНАНСНО1 БЮАКТИВАЦН НА ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕР1АЛУ В УМОВАХ ЗАКРИТОГО ГРУНТУ
Внаслщок дослiджень встановлено позитивний вплив мжрорезонансно! бюак-тиваци на поавш якостi насiння сосни звичайно!. Проаналiзовано подальший рiст эд-янцiв в умовах теплищ та !х параметри в кшщ вегетацiйного перiоду. Цей метод дае змогу отримати бшьш розвинений i бiологiчно стiйкий садивний матерiал. Такий пе-редпосiвний обробггок простий у застосуваннi, енергоекономний та дае змогу отримати значний економiчний ефект.
Ключовг слова: мжрорезонансна бюактиващя, сiянцi, передпосiвна пiдготовка.
Вступ. Одним !з ключових завдань ведення сучасного люового госпо-дарства е тдвищення продуктивносп та бюлопчно! стшкосп люових наса-джень. Виршення цього питання неможливе без вдосконалення заход1в з ль совщновлення 1 люорозведення. Для люокультурного виробництва важливим е питання тдвищення пошвних якостей насшня, збшьшення виходу стандар-тних иянщв з одинищ площ1 Досягти таких результата можливо за допомо-гою передпоивне оброблення насшня. Передпошвна тдготовка насшня спрямована на подолання глибокого спокою насшня, стимулювання енергп проростання, створення сприятливих умов для проростков, а також боротьбу з1 шюдниками та хворобами. Бшьш традицшними можна вважати таю мето-ди як стратифжащя, намочування пророщування до стану накльовування. До новших способ1в оброблення насшня належить оброблення насшня мжро-елементами, пдротерм1чне оброблення, дезшфекщя та дезшсекщя насшня. [1]
Одним !з сучасних способ1в передпошвне оброблення насшня е вико-ристання регулятор1в росту рослин (РРР). Пщ РРР розум1ють природн 1 син-тетичн оргашчш речовини, яким властива висока бюлопчна актившсть 1 як у малих дозах змшюють ф1зюлопчш 1 бюх!м1чш процеси, рют, розвиток й фор-мування рослин. Вплив стимулягор1в росту дае змогу, не змшюючи техноло-пю виробництва, тдвищити схожють та яюсть вирощеного садивного матерь алу. Використання таких препарата дае змогу повшше реал1зувати генетичн можливосп, тдвищити стшюсть рослин проти стресових фактор1в [3].
Перспективним методом передпошвно! тдготовки насшня може бути вплив на насшня ф1зичних пол1в. Одним !з таких метод1в е мжрорезонансна бюактиващя. Як показують дослщи !з сшьськогосподарськими культурами (пшениця, ячмшь), передпошвна мжрорезонансна бюактиващя насшня прис-корюе фазу проростання, що дае змогу отримати сходи на декшька дшв раш-ше, 1 значно збшьшуе частку схожосп насшня [7]. Питання впливу мжроре-зонансно! бюактивацп на насшня люових порщ практично не вивчали. Тому актуальним е дослщження цього методу передпошвного оброб1тку.
Методика досл1джень. Дослщження проводили в теплищ л1тнього типу, покритш пол1етиленовою пл1вкою [4]. Насшня сосни звичайно!, замо-чене у вод1, пройшло передпоивну обробку за двома вар1антами: перший -
1 Наук. кер1вник: доц. 1.Д. 1ванюк, канд. с.-г. наук
це мжрорезонансна бюактиващя, тривалiстю 8 хв, та другий - елекгроiм-пульсна активащя, тривалiстю 4 хв. Оптимальну тривалють оброблення була встановлена нами рашше в лабораторних умовах [5]. Насшня було оброблене на установщ, розробленш доктором технiчних наук Грабаром 1.Г. Насiння в третьому варiантi було замочене в розчиш янтарно! кислоти. Як контроль ви-користовувалось насшня, замочене у водь
Для вивчення бюметричних показниюв сiянцiв з кожного варiанта дослiду було вiдiбрано по 50 середшх сiянцiв. Обмiр висоти i довжини головного кореня проводили з точнютю до 1 мм. Дiаметр коренево! шийки вимь рювали штангенциркулем з точнiстю до 0,1 мм. Визначення вмюту хлорофь лу проводили фотометричним методом, у спиртовш витяжцi за допомогою фотометра КФК-3-01.
Результати досл1джень. Для встановлення впливу мжрорезонансно! бюактивацп на процес проростання насшня i подальшого розвитку сiянцiв необхiдне отримання даних в умовах тепличного господарства. Для отриман-ня згаданих вище результатiв ми заклали дослщ у теплицi Станишiвсьго лiсо-розсадника ДП "Житомирське люове господарство". У цiй теплицi було вись яне насiння, яке перед пошвом було пiддане впливу мжрорезонансно! бюактивацп, тривалiстю 8 хв i електроiмпульсноl активацп, тривалiстю 4 хв. Тре-тiм варiантом дослщу слугувало насiння, для передпосiвного обробику якого було використано замочування у розчиш янтарно! кислоти. Насшня контрольного варiанту було замочене у водi на 1 добу. Протягом вегетацшного перюду ми виконували замiри середньо! висоти сiянцiв з перюдичшстю 2 рази на мюяць. Також фiксували появу сходiв шсля посiву. Як свiдчать отрима-ш данi, у насiння, що пройшло передпосiвну пiдготовку, як пiдданого впливу мжрорезонансно! бюактивацп, так i замоченого у розчиш БАР, сходи фжсу-вали в середньому на 3 дш ранiше, нiж в контрольному варiантi. Найбiльш iнтенсивний рiст сходiв у висоту вiдбувався протягом травня, червня, причо-му рiзниця мiж варiантами i контролем становила близько 40 %. У подальшо-му рiст по висотi проходив не так штенсивно (рис.).
1К
04 05 06 07 08 09 10 шсяш Рис. Динамжа росту аянцш сосни звичайноТ по висот1
Можна стверджувати що бшьш штенсивний розвиток рослин у першi мюящ життя дозволив !м набирати бшьшу фiтомасу протягом всього перiоду вегетацп Пiд час швентаризацп лiсових розсадниюв, що проходить пiсля за-вершення перiоду вегетацп, було встановлено бюметричш показники цих сь янцiв. Аналiз отриманих результатiв свiдчить про те, що обидва види активацп мають позитивний вплив на подальший розвиток сiянця. Так, параметри
Штучне лiсовiдновлення, лкорозведення, селекцiя, насiнництво, генетика, бютехнолопя
197
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
сшнщв, що виросли з насшня, пiдданого дп мжрорезонансно! бюактивацп, мають такi показники: довжина охвоено1 частини становить +39 %, довжина коренево1 системи +32 %, дiаметр коренево1 шийки +15 % порiвняно з контролем. Показники оянщв з насшня, тдданого дп електроiмпульсно! бюактивацп, становлять: довжина охвоено! частини +44 %, довжина коренево1 системи +48 %, дiаметр коренево! шийки +21 % порiвняно з контролем.
Табл. 1. Бюметричш показники с'ишц'ш сосни звичайноЧ
Вар1ант досладу Параметры оянщв
довжина охвоено! частини, см довжина коренево! системи, см д1аметр коренево! шийки, мм
М±т % М±т % М±т %
Мжрорезонансна бюактивац1я 16,7±0'32 +39 % 15,0±0'34 +32 % 2Т2±°'°8 +15 %
Електро1мпульсна бюактиващя 17,3±0'41 +44 % 16,8±0'46 +48 % 2 3±0,10 +21 %
Янтарна кислота 16,6±0'31 +36 % 144±0,3' +27 % 2,1±0'09 +10 %
н2о 12 2±0'28 0 11,3±0-34 0 1 9±0,09 0
Використання бюлопчно активних речовин, у нашому випадку янтар-но! кислоти, для передпошвного обробiтку насiння е поширеним способом ш-дукци ростових процешв. Внаслiдок цього сiянцi мали такi показники: довжина охвоено! частини +36 %, довжина коренево! системи +27 %, дiаметр коренево! шийки +10 % порiвняно з контролем.
Вирощування посадкового матерiалу лiсових порiд нерозривно пов'язано з процесом фотосинтезу, тому виникае необхщнють пошуку шляхiв штенсифжацп цього процесу. Вмют хлорофiлу в листках е одним iз основних факторiв бюлопчно! продуктивной! рослинного органiзму. На сьогодш вченi встановили, що iснуе зв'язок мiж високим вмiстом хлорофiлу i iнтенсивнiстю фотосинтезу, що своею чергою впливае на пiдвищення продуктивностi рос-лин [3]. Асимiлятивний апарат вдаграе для росту i розвитку рослини надзви-чайну роль, тому як показник продуктивносп ми також використали вмiст хлорофiлу в рослинах [6].
Табл. 2. Илист хлорофшу у с'шниях сосни звичайноЧ
Вар1ант Вм1ст хлорофшу до сухо! маси Вмгст хлорофшу пор1вняно з контролем
Мжрорезонансна бюактиващя 23,8 % +9 %
Електро1мпульсна бюактиващя 22,6 % +4 %
Контроль 21,8 % 0
Як показали результати лабораторних дослщжень, вмют хлорофшу у шянцях за двома варiантами передпосiвне оброблення iстотно вiдрiзняеться порiвняно з контрольним варiантом. Так, для мжрорезонансно! бюактивацп вмiст хлорофiлу до сухо! маси шянця становить 23,8 %, що порiвняно з контролем бшьше на 9 %. А для електроiмпульсно! активацп цей показник становить 22,6 %, що порiвняно з контролем бшьше на 4 %. Отриманi результати свщчать про те, що шянщ, отриманнi з насiння, яке пройшло передпосiвну пiдготовку згадуваними вище методами, краще розвивались протягом вегета-цiйного перiоду i мають бшьш розвинений асимiляцiйний апарат.
Висновки:
1. Обидва способи передпошвного обробггку мжрорезонансно' бюактивацп мають позитивний вплив на проростання i подальший розвиток сшнщв.
2. Порiвняно i3 застосуванням хiмiчних стимyляторiв росту мжрорезонан-сна бюактивацш насiння дае не прш^ а й деколи кращi результати. При-чому затрати часу та матерiальнi затрати на обробку насiння мшшальт.
3. Передпосiвна пiдготовка за цим методом пришвидшуе розвиток асимшя-цшного апарату, що позитивно впливае на стшшстъ i продyктивнiсть сь янщв в майбутньому.
Л1тература
1. Новосельцева А.И. Справочник по лесосеменному делу. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1987. - 336 с.
2. Давидова О.С. Багатокомпонентш препарати для тдвищення поавно' якосп де-ревних порщ / О.С. Давидова, П.Г. Дульнев, М.Д. Аксиленко, В.В. Орик // Науков1 доповда Нацюнального аграрного ушверситету. - 2006. - Вип. 4(5). - С. 45-51.
3. Ничипорович А.О. Фотосинтез и рост в эволюции растений и в их продуктивности / А.О. Ничипорович // Физиология растений. - 1980. - Т. 27, вып. 5. - С. 917-941.
4. Синников А.С. Выращивание сеянцев хвойных пород в полиэтиленовых теплицах / А.С. Синников, Б. А. Мочалов, В.Н. Драчков. - М. : Агропромиздат, 1986. - 126 с.
5. 1ванюк 1.Д. Вплив мжрорезонансно! бюактивацп на динамжу проростання насшня сосни звичайно' / 1.Д. 1ванюк, 1.С. Шикшо // Вюник Житомирського нацюнального агроеко-лопчного ушверситету : наук.-теорет. зб. - Житомир : Вид-во ЖНАЕУ. - 2011. - № 2. - С. 228-232.
6. Лебедева Т.С. Пигменты растительного мира / Т.С. Лебедева, К.М. Сытник. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 84 с.
7. Грабар 1.Г. Вплив бюактивацй'на врожайнють ярого ячменю сорту "твденний" / 1.Г. Грабар, О.М. Максимчук // Вюник Житомирського нацюнального агроеколопчного ушверситету : наук.-теорет. зб. - Житомир : Вид-во ЖНАЕУ. - 2009. - № 2. - С. 9-14.
Шикило И.С. Влияние микрорезонансной биоактивации на выращивание посадочного материала в условиях закрытого грунта
В результате исследований установлено позитивное влияние микрорезонансной биоактивации на посевные качества семян сосны обыкновенной. Проанализированы дальнейший рост сеянцев в условиях теплицы и их параметры в конце вегетационного периода. Этот метод позволяет получить более развитый и биологически устойчивый посадочный материал. Такая предпосевная обработка проста в применении, знергоэкономна и позволяет получить значительный экономический эффект.
Ключевые слова: микрорезонансная биоактивация, сеянцы, предпосевная подготовка.
Shykilo I.S. The effect microrezonansе biological a^iva^on on cultivation of seedlings under greenhouses
Positive effect of microresonance biological activation on the sowing qualities of Pi-nus Silvestris seeds has been established. Further growth of seedlings in greenhouses and their options at the end of the growing season were analyzed This method can allow to receive more developed and biologically resistant seedlings. Such inoculation is simple in application, energy saving and allows to reach substantial economic effect.
Keyword: microresonanse biological activation, seedlings, presowing preparation.
Штучне лковщновлення, лкорозведення, селекщя, насшництво, генетика, бютехнолопя
199
