CC BY
121
Masal'skiy V.P. Resistance of linden-trees Tilia L. before negative influence of wind
The author summarizes the result of consequence of 2-x wind-fallen trees (2002 and 2005 years) into the Dendrological park "Olexandria". The comparative feature of the wood sorts are organized on stability from negative influence winds. Keywords, wind stability, wind-fallen trees, lime.
УДК 582.475: 581.165 Наук. ствроб. 1.Л. Мордатенко, канд. бюл. наук -
Дендрологiчний парк "Олександрiя " НАН Украти
НАСШНеВЕ РОЗМНОЖЕННЯ МОДРИН ТА ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ С1ЯНЦ1В В УМОВАХ ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я"
Викладено основш етапи у вирощуванш модрин: 36ip насшня, його передпоав-не оброблення, виав насшня, догляд за сходами та пересаджування у вщкритий грунт аянщв.
Ключов1 слова: модрина, насшня, стратифшащя, аянщ.
Основним способом розмноження модрин е насшневий. Цей спошб дае змогу вщбирати декоративш форми, утворення яких в штродуценпв досить 1мов1рне. У 1-2-р1чному вщ в шянщв можна виявляти змши кольору хво!, а на 2-5 рш життя - плакуч1 та шрамщальш форми [4]. В1дом1 й шш1 переваги на-сшневого способу розмноження над вегетативним: краще розвинена коренева система i крона, прямше стебло, вища стшюсть до хвороб та шкщниюв, а та-кож бшьша довговiчнiсть [5].
Хвойш iнтродуценти формують як виповнене схоже, так i партеноспер-мiчне або виповнене, але не життездатне насшня. Насшня хвойних рiзниться за характером спокою, який зумовлюе той чи шший спосi6 передпошвно! шд-готовки, термши, норми та способи виЫву, що, своею чергою, визначае по-дальший догляд за сходами та Ыянцями. Насiнню представникiв роду Larix Mill. властивий вимушений спокш [5].
Матерiали та методи. Колекцiя роду Larix у дендропарку "Олексан-дрiя" нараховуе 5 видiв: Larix decidua, L. gmelinii, L. laricina, L. leptolepis, L. po-lonica, L. sibirica та 2 пбриди: L. x czecanovskii, L. x marschlinsii. Найчисельш-шими в кшьюсному сшввщношенш е L. decidua (25 дерев), L. leptolepis (22 дерева) та L. sibirica (100 дерев). Iншi види та пбриди зростають в одиничних ек-земплярах, тому щ 3 види були об'ектами наших дослщжень.
Передпосiвне оброблення здшснювали за рекомендацiями В.П. Тимофеева [7], вишв насiння - за рекомендащями 1.П. Ковтуненка [2].
Результати та ix обговорення. Вирощування садивного матерiалу модрин пов'язано з певними труднощами, саме через утворення в них парте-носпермiчного насшня. Це вщбуваеться через своерiдний характер запилення. Пилок у модрин мае малу парусшсть i вiтром далеко не розноситься, а швидко осщае на землю. Тому насiння, що утворилось внаслiдок перехресного запилення (ксеногамiя), мае значно вищу схожють, нiж насiння, яке утворилось вщ самозапилення (гейтеномiя) [1, 7]. При цьому партеноспермiчне насiння майже не вiдрiзняеться вiд повнозернистого нi за зовшшшм виглядом, нi за ва-
Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14
гою. А школи, внаслiдок розростання оболонки, бувае тако! ж ваги i HaBiTb важче, нiж повнозернисте. У нашому дослiдi ми поштучно зважували та розрь зали 200 насiнин L. decidua, як було взято довшьно (табл. 1).
Табл. 1. Маса повнозернистого та порожнього настня L. decidua
Насшня L. decidua Кшькшть насшня Кшьшсть насшня у шт. за маси в мг
шт. % 4 5 6 7 8 9 10 11
Повнозернисте 64 32 2 6 12 17 11 7 6 2
Порожне 136 68 6 18 33 41 35 4 0 0
Разом 200 100 8 24 45 58 46 11 6 2
Таким чином, тшьки 8 повнозернистих насшин, або 4 % вщ загально! кiлькостi проанашзованого насiння, мали вагу бiльшу за порожне. Решта повнозернистого насшня мали таку ж масу, як порожне.
Нашi дослiдження схожостi насшня з поодиноко стоячого 60^чного дерева L. decidua дали середнш вщсоток схожостi насiння 3 % з коливанням вщ 1 % (2005 р.) до 7 % (2008 р.). Такого ж вшу, але два поруч зростаючих дерева L. decidua, дали насшня середньо! схожосп: iз шишок, зiбраних з гшок, що з'еднуються - 12 %, а з гiлок, що взаемно вiддаленi - 6 %.
Тому насiння потрiбно збирати мшмум iз трьох, а ще краще, з п'яти дерев, яю ростуть поряд. Шишки поодиноко зростаючих дерев модрин збирати не рекомендуеться, тому що схожють насiння з них дуже низька. Винятком можуть бути поодинокi цiннi, рiдкiснi екземпляри.
36ip насшня. Заготiвлю шишок модрин проводимо в момент !х природного дозрiвання, безпосередньо перед розкриттям насiнневих лусок та початком висипання насшня.
Шсля збирання шишок !х необхiдно висушити, внаслiдок чого волога в шишках випаровуеться, насiнневi луски всихають, вiдгинаються i насшня ви-сипаеться. Першими достигають шишки у L. sibirica, L. gmelinii, L. cajanderi, L. x czecanovskii - кшець липня - початок серпня; L. leptolepis, L. x marschlinsii, L. decidua, L. polonica - кшець серпня - початок вересня. Шишки L. decidua зов-Ым не вщдають насшня нав^ь пiсля висушування !х протягом доби при темпе-ратурi 50-60°С, а добування насшня досить трудомютке. Пояснюеться це тим, що насшня восени оточене смолою, яка його утримуе. Протягом першо! поло-вини зими смола висихае i вив^юеться, шсля чого насшня легко виштае з шишок. Тому збирати шишки рекомендуемо наприкшщ лютого.
Збер^ання насшня. Для дослщв насшня модрин збирали восени i вись вали навеснi, тому цей невеликий термш на схожiсть насiння не впливав. Насшня збер^али в паперових пакетах.
Передпоавне оброблення. Оболонка насшини модрини становить у се-редньому 70 % його ваги [3]. Тому для пришвидшення i дружнього проростан-ня насшня модрини i кращого росту ii шянщв необхщне передпосiвне оброблення насшня. Зазвичай, для цього використовують один з чотирьох способiв: 1) намочування в чистш вод^ 2) стратифжащя, 3) снiгування, 4) замочування насшня в розчиш вапна.
З метою визначення найкращого способу передпосiвного оброблення насшня в теплищ ми заклали дослщи за такими варiантами:
• I - замочування насiння у вод тривало протягом 48 год, тобто час, необхщ-ний насiнню для бубнявшня. Пщ час замочування насiння перемiшували.
•II - стратифiкацiя насiння у вологому пiску в спiввiднoшеннi 1 частка насш-ня i 3 частки пiску, в холодильнику протягом одного мюяця.
• Вiд стгування ми вiдмoвились, тому що здшснювати його в теперiшнiх при-родних умовах неможливо через непoстiйний стговий покрив. Хоч з л1тера-турних джерел вiдoмo, що цей спошб передпoсiвнoгo оброблення насiння е найкращим.
• III - перед вишвом насiння замочували у 1 %-му розчит вапна протягом 24 год.
• IV - контроль нашння вишвали без передпошвно! пiдгoтoвки. У дослщ вико-ристовували насiння L. decidua, L. sibirica, L. leptolepis. Результати досль джень наведено в табл. 2 та 3.
Табл. 2. Динамика, появи exodie модрин *
Дата Без передпошвного оброблення З передпошвним обробленням передпошвною обробкою
I II III
L. leptolepis, шт. L. decidua, шт. L. sibirica, шт. L. leptolepis, шт. L. decidua, шт. L. sibirica, шт.
нoвi Е нoвi Е нoвi Е нoвi Е нoвi Е нoвi Е
23.04 - - - - - - - - 1 1 1 1
28.04 - - - - 1 1 1 1 - 1 2 3
30.04 - - 1 1 3 4 3 4 1 2 4 7
2.05 3 3 2 3 3 7 2 6 1 3 1 8
5.05 1 4 2 5 5 12 1 7 2 5 2 10
7.05 - 4 - 5 4 16 - 7 - 5 4 14
9.05 - 4 1 6 4 20 - 7 4 9 5 19
12.05 - 4 - 6 1 21 3 10 - 9 12 31
19.05 1 5 - 6 12 33 3 13 - 9 20 51
26.05 - 5 - 6 2 35 - 13 - 9 - 51
3.06 - 5 - 6 - 35 1 14 9 1 52
Е 5 6 35 14 - 9 52
* Примггка: виав був 15.04.08. Е - загальна кшьюсть с1янщв.
Табл. 3. Вплив способу передпос'вного оброблення настня _на висоту odнoрiчниx с'шнщв, см_
Вид Сухе насшня без тдготовки (контроль) Насшня, замо-чене в 1 % розчит вапна Насшня, замочене у вoдi протягом 48 год Стратифшащя
M±m M±m M±m M±m
L. decidua 4 7±0,07 7 7±0,08 8,4±0'12 8,8±0'10
L. leptolepis 5,8±0'09 7,6±0'12 10,3±0'18 10,4±0'23
L. sibirica 5,4±°дъ 9,1±0'1; 10,6±0'1; 11,1±014
* Прим1тка: M - середне арифметичне, ±m - стандартна похибка середнього
У насшня, яке було замочено у вод1, сходи з'явилися на 5 дшв рашше (табл. 2). Кр1м цього, найбшьша юльюсть с1янщв на д1лянках (на 46 % б1льша, шж в контрол1) були в II та III вар1антах. Також варто зазначити, що шянщ з передпоЫвним обробленням нас1ння, за висотою та довжиною кор1ння були краще розвиненими. Ще один важливий момент: у вар1ант1 без передпос1вного
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14
оброблення спостер^алось проростання насшня через 4-5 мюящв пiсля висiву. Подiбне явище в 1-111 варiантах з передпосiвним обробленням насшня майже не спостер^алось. Це треба врахувати в разi масового вирощування сiянцiв у вiдкритому Грунт!, тому що сiянцi не встигнуть здерев'яшти i будуть пошко-джеш заморозками.
Виходячи з нашого доошду, найбiльший рiст за висотою мають сiянцi, як було закладено на стратифжащю (табл. 3). Але висота Ыянщв незначно вщ-рiзняеться вщ сiянцiв, якi були замоченi у водi протягом 2 дiб. Тому для масового вирощування шянщв модрини на розсадниках, враховуючи те, що процес стратифжаци е досить клоштний, ми пропонуемо замочувати насшня у водi протягом 2 дiб.
Виав насшня та догляд за сходами. Насшня модрин ми вишвали на початку весни в умовах холодно! теплищ. З початку проростання насшня спосте-р^алось масове полягання сходiв модрини вiд захворювання "чорно! нiжким, що призводило до значно! загибелi (вiд 30 до 90 %) кшькосп рослин. Для запо-бiгання захворюванням ми застосовували рекомендаци 1.П. Ковтуненка [2], як стосувались вирощування ялини колючо!. Для цього ми брали свiжу тирсу хвойних порщ, в основному сосни. Як з'ясувалось, у зволоженiй свiжiй тирсi швидко з'являеться мiцелiй мшоризних грибiв, якi сво!ми гiфами вступають у контакт з молодими коршчиками проростаючого насiння модрини.
Якщо на стади "бiлих корiнчикiв" сiянцi пересадити в землю, то вони гинуть на 50-70 %, при пересаджуванш ж шянщв на стади "темних коршщв" нiякого вщпаду немае, i сiянцi нормально розвиваються далi. Також пробували пророщувати насiння модрини i в тирсi сирих листяних порщ (ясень, клен). Шсля висiву насшня, через певний час з'явились сходи, але через 5 днiв вони випали на 100 %.
Насшня модрин вишвали в ящики у теплищ. Сходи мають 5-10, часть ше 6-7 хво!нок. Через 30-40 дшв пiсля проростання у шянщв вiдбувалось зде-рев,янiння стовбурця, тодi пересаджували сiянцi на стелажi. Вирощуючи модрини в хвойнiй тирш, нам вдалося досягти приживлення до 95-100 % сходiв. Крiм того, цей спошб дае рослинам гарне аерацшне середовище. Значна части-на первинно! хво! перезимовуе до наступного року. У цьому явишд В.М. Сука-чов вбачав додаткову ознаку, яка пщтверджуе походження модрин вщ вiчнозе-лених рослин [8].
Пересаджування у вщкритий Грунт здшснювали пiсля закiнчення веге-тацiйного перюду, наприкiнцi осенi, в жовтнi-листопадi. Шсля пересаджування прирют зменшуеться до 10-35 см за вегетащю. Вплив пересаджування по-ширюеться депресiею росту на 1-2 вегетаци, пiсля чого величина приросту ся-гае 50-120 см залежно вiд виду модрини на 3-4 рощ життя рослини. Варiабель-нiсть приросту в молодому вщ висока i перебувае в межах вщ 10 до 120 см.
Шдживлення комплексним мiнеральним добривом дощльно проводи-ти, починаючи з другого року вирощування.
Лггература
1. Каппер О.Г. Хвойные породы / О.Г. Капер. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1954. - 304 с.
2. Ковтуненко И.П. Выращивание декоративных хвойных растений / И.П. Ковтуненко. - Нальчик : Кабердинское книж. изд-во, 1955. - 96 с.
3. Кищенко И. Т. Рост и развитие аборигенных и интродуциованых видов семейства Pi-naceae Lindl. в условиях Карелии / И.Т. Кищенко. - Петрозаводск : Изд-во ПТУ, 2000. - 210 с.
4. Кученова Г.Г. Размножение садовых форм деревьев и кустарников семенами / Г.Г. Кученова // Бюллетень Главного ботанического сада, 1961. - Вып. 41. - С. 101-106.
5. Миронова Г.О. Методичш рекомендаци з розмноження деревних та кущових рослин / Г.О. Миронова, А.М. Лаврентьева, О.П. Чекашн. - К., 1998. - Ч. 1: Голонасшш. - 48 с.
6. Николаева М.Г. Справочник по проращиванию покоящихся семян / М.Г. Николаева, М.В. Разумова, В.Н. Гладкова. - Л. : Изд-во "Наука", 1985. - 348 с.
7. Тимофеев В.П. Лесные культуры лиственницы / В.П. Тимофеев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 216 с.
8. Сукачев В.Н. К истории развития лиственниц / В.Н. Сукачев // Лесное дело. - М.-Л., 1924. - С. 12-44.
Мордатэнко И.Л. Семенное размножение лиственниц и особенности выращивания сеянцев в условиях дендропарка "Александрия"
Изложены основные этапы в выращивании лиственниц: сбор семян, его предпосевная обработка, высев семян, уход за лестницей и пересадка в открытую почву сеянцев.
Ключевые слова: лиственница, семена, стратификация, сеянцы.
Mordatenko I.L. Seminal reproduction of larchs and feature of growing of seedlings in the conditions of dendrological park "Olexandria"
In the articles expounded the basic stages are in growing of larchs: collection of seed, him preseed treatment, hung seed, care of stair and transplantation, in the opened soil of seedlings.
Keywords: larch-tree, seed, stratification, seedlings.
УДК 630.04*651.74 Наук. ствроб. Н.О. Самойлова -ДП "Втницька лкова
науково-доШдна станцш "
Р1СТ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ЗА Р1ЗНО1 ШТЕНСИВНОСТ1 ПРОР1ДЖУВАННЯ
Викладено результати спостережень за зростанням i станом дубового наса-дження тсля проведення прорщжування. Якщо врахувати, що тшьки доглядовими рубаннями у грабових дiбровах можна сформувати високопродуктивш, бюлопчно стшю, економiчно доцшьш лiсовi насадження, як складаються i3 господарсько-цш-них деревних порщ, то стане зрозумшим, яке значення выводиться цього виду ру-бань у системi люогосподарських заходiв, зокрема i тд час прорщжування. Встанов-лено, що в умовах Подшля доцшьний бшьший стутнь прорщжування.
Ключов1 слова: пробна площа, секщя, насадження, штенсившсть прорщжування, запас.
Висока лшвнича i господарська ефектившсть доглядових рубань може бути досягнута в тому випадку, коли вони проводяться з штенсившстю, за яко! своечасно створюють i постшно шдтримують оптимальш умови Грунтового i иов1тряного шдживлення цшьових дерев. Пщ час прорщжування в рядах дуба вирубують дерева нижчих клашв Крафта, а кулюи прорщжують так, щоб збе-регти "шубу" для дуба, котра сприяе формуванню повнодеревних стовбур1в. В умовах Подшля найбшьш поширеш грабов1 д1брови, сформоваш на шрих люо-вих Грунтах. Догляд за люом тут спрямований на вирощування високопродук-тивних змшаних за складом та складних за формою насаджень з перевагою дуба i збереженням його цшних супутниюв - ясена, клена, липи, граба.
