CC BY
17
Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14
УДК 582.685.4:58.055 Наук. ствроб. В.П. Масальський - Дендрологiчний
парк "Олександрiя " НАН Украти
СТ1ЙК1СТЬ ВИД1В РОДУ TILIA L. ДО НЕГАТИВНОГО
ВПЛИВУ В1ТРУ
Пщсумовано наслщки двох буреломiв (2002 та 2005 рр.) у дендропарку "Олек-сандр1я". Наведено порiвняльну характеристику 20 видiв деревних порщ щодо стiйкостi до негативного впливу в1тру.
Ключое1 слова: бурелом, веровал, вiтровитривалiсть, Tilia L.
Стшюсть до виру е чинником, який за вшх позитивних бюеколопчних особливостей, високих декоративних якостей може обмежити використання рослин певного роду чи виду в населених пунктах. За низько! вггровитрива-лост дерева можуть бути небезпечними для життя та здоров'я людей i тварин, а також для арх^ектурних споруд, машин, лшш електропередач тощо.
Стшюсть до виру визначаеться двома показниками: стшюсть до вггро-валу i стшюсть до бурелому. Пщ час впровалу дерева вивертае разом з корш-ням. Вiтровальнiсть залежить вiд того, насюльки потужною е коренева система дерева та вщ грунтово-топографiчних умов мiсцезростання. Коренева система липи на добре дренованих i родючих грунтах потужна, добре розвинена, мае глибокий стержневий i сильно розвинеш боковi корнi. Завдяки цьому вгг-ровальнi дерева трапляються рщко [5]. Пiд час бурелому вггер ламае стовбури дерев. Бурелом виникае внаслщок тиску вiтру на крону дерева з силою, яка бшьша за силу опору стовбура дерева [1, 4, 6].
Матерiали та методи досл1джень. Мета нашо! роботи - визначити стушнь вiтровитривалостi липи стосовно шших деревних порiд. Ми вивчали вiтровитривалiсть лип на основi порiвняльного аналiзу наслiдкiв буреломiв 2002 та 2005 рр. у дендролопчному парку "Олександрiя".
Результати дослiджень та Тх обговорення. 29.07.2002 та 1-8 серпня 2005 р. у дендролопчному парку "Олександрiя" пройшли буреломи. За даними Бшоцерювсько! метеостанци, швидкiсть в^у в мiстi 29 липня 2002 р. досягала 15 м/с з поривами виру до 24 м/с; 1 серпня 2005 р. швидюсть виру була 14 м/с з поривами до 19 м/с та 7-го серпня - 16 м/с з поривами до 22 м/с. Шсля буреломiв, яю пройшли в мют Бша Церква, було складено "Акти спецiального санiтарно-лiсопатологiчного обстеження насаджень дендропарку "Олексан-дрiя" НАНУ". Внаслiдок бурелому, який стався 29.07.2002, у насадженнях дендропарку "Олександрiя" пошкоджено чимало дерев. При цьому 99 дерев було зламано, вивернуто iз коршням або доведено до аваршного стану (нахил бiльше нiж на 30° вщ вертикально! вiсi дерева). Пщ час бурелому 2005 р. буре-ломних i вiтровальних виявилось 64 дерева. Переважно це були вiковi дерева, вражеш дереворуйнiвними грибами. Даш щодо породного i юльюсного складу буреломних дерев наведено в табл.
Як видно з табл. юльюсть вггровальних i буреломних дерев не зовшм характеризуе !х впровитривалють. Вiдсоткове вiдношення пошкоджених дерев (вггровальних i буреломних) до загально! кiлькостi дерев об'ективнiше характеризуе стшюсть певного виду до негативного впливу потужного вггру.
Нащональний лкотехшчний унiверcитет Украши
Табл. Насл'кдки буpеломiв 2002 та 200Spp. у дендропарку " Олександр'ш"
Вид К-ть де- Бурелом Всього пошко- Частка вщ
рев, шт. 2002 р. 2005 р. джених, шт. заг. к-ri, %
Acer platanoides L. > 5 000 41 22 63 1,3
Salix alba L. < 100 22 7 29 29
Fraxinus excelsior L. > 2 000 10 7 17 0,85
Quercus robur L. > 2 000 8 5 13 0,65
Betula pendula Roth. > 200 3 - 3 1,5
Catalpa bignonioides Walt. 9 3 1 4 44,4
Robinia pseudoacacia L. > 500 2 3 5 1,0
Ulmus laevis Pall. > 100 2 1 3 3,0
Crataegus monogyna Jacq. > 100 2 - 2 2,0
Tilia cordata Mill. > 1 000 2 4 6 0,6
Alnus glutinosa (L.) Gaertn. 156 2 - 2 1,3
Pinus silvestris L. > 1 000 1 2 3 0,3
Sophora japonica L. 18 1 - 1 5,5
Padus avium Mill. > 300 1 - 1 0,33
Acer pseudoplatanus L. > 500 - 2 2 0,4
Carpinus betulus L. < 100 - 1 1 1,0
Populus nigra L. 11 - 5 5 45,5
Aesculus hippocastanum L. > 100 - 1 1 1,0
Thuja occidentalis L. 180 - 2 2 1,1
Acer tataricum L. > 100 - 1 1 1,0
Всього 99 64 163
Даш про кшьюсть дерев кожно! породи, яю ростуть у дендропарку "Олександрiя", ми брали в "Каталозi деревних рослин дендрологiчного парку "Олександрiя" НАН Укра!ни" [2] та в "Каталозi рослин дендрологiчного парку "Олександрiя" [3]. У цих каталогах точна кшьюсть рослин зазначена тшьки для юлькох видiв, зазвичай iнтродуцентiв, якi ростуть у невелиюй кiлькостi. Кiлькiсть дерев аборигенних видiв указана приблизно i заокруглена до сотень або до тисяч штук.
Серед ушкоджених вщ сильного вiтру дерев Tilia cordata Mill. вияви-лась стiйкою породою нарiвнi з Fraxinus excelsior L., Quercus robur L., Pinus silvestris L., Acerpseudoplatanus L. Частка пошкоджених вiтром дерев вказаних вище видiв не перевищуе 1 %. За два буреломи було пошкоджено всього 6 лип (2 - тд час першого i 4 - тд час другого бурелому). Липа серцелиста в Правобережному Люостепу Укра!ни е аборигенною породою, цим пояснюеться велика кшьюсть дерев цього виду (бшьше 1000), яю ростуть на територii парку. Деяю дерева мають вiк понад 200 роюв i природним е те, що вони вражеш тру-товими грибами. Цей чинник попршуе фiзичнi якостi деревини i вона не може протистояти в^у нарiвнi зi здоровою деревиною. При цьому з бшьш нiж 1000 дерев (бшьше 200 з яких е вшовими) буреломом було пошкоджено лише 6 дерев. З тих лип, що постраждали вщ виру, не було жодного ветровального дерева. Bd липи буреломнi, внаслiдок того що вс вони старi (бiльше 100 роюв) i стовбур був уражений трутовими грибами. Iншi дерева видiв роду Tilia L., якi ростуть в дендропарку "Олександрiя", пiд час бурелому не постраждали, що св^ить про !хню високу вiтростiйкiсть.
54
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14
Рух пов^я мае не тiльки руйнiвну властивють для дерев, а за невелико! швидкост BiTpy (до 2-3 м/с) тдвищуеться ефективнiсть фотосинтезу. У ра-3Í достатнього забезпечення рослини вологою асимiляцiя вуглецю збшь-шуеться в 4-5 разiв, за слабшому - у пiвтора раза. Коли ж швидюсть в^у пе-ревищуе 5 м/с, асимiляцiя вуглецю зменшуеться, тому що зносяться зволоженi i збагачеш вуглекислим газом маси повпря [1].
Постiйний вплив вiтрy попршуе форму стовбура, збiльшyе збiг стовбу-ра та утворюе ексцентричнiсть крони. У лип, яю ростуть на вщкритому прос-торi, за постшно! ди вiтрy стовбури формуються конyсоподiбно, сильно збшь-шуючи дiаметр у комлевш частинi, де бiльше плече важеля i момент вивертан-ня. В лiсi, де вiтер вщсутнш, або його рух незначний, стовбури лип мають форму близьку до цилшдрично!.
За тривало! ди в^у в одному напрямку погiршyеться форма крони лип, вона стае прапороподiбною. Це, зазвичай, проявляеться на вершит пр, або на yзбережжi моря. Шд дiею вiтрy може формуватися коренева система лип; чим дiя в^ру сильнiша, тим потyжнiшi корт, тим глибше вони проника-ють у грунт i розповсюджуються в бш, протилежний напрямку вiтрy [1].
Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що види роду Tilia L. е стшкими до впровалу, але якщо дерево було тривалий час ушкоджено дереворуйшвними грибами i деревина втратила сво! фiзичнi якостi, то пiд час поривiв вiтрy бiльше 20 м/с може бути пошкоджено стовбур або верхiвка дерева пiд час бурелому. Загалом види роду Tilia L. за своею стшюстю до виру цiлком придатнi для використання в озелененш бiля про!жджих частин та в житлових масивах.
Для боротьби з буреломом видiв роду Tilia L. необхщно своечасно здiйснювати вибiрково-санiтарнi рубання в насадженнi, вирiзати сyхi та масо-во yраженi трутовими грибами дерева, пiдтримyвати належний саштарний стан деревостану.
Л1тература
1. Горшенин Н.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов, 1977. -
304 с.
2. Каталог деревних рослин дендролопчного парку "Олександр1я" НАН Укра!ни / авт. кол.: С.1. Галкш, Н.С. Галкiна, В.М. Гайдамак та ш. / под ред. С.1. Галкiн. - Бша Церква : Вид-во "Ворскла", 2008. - 56 с.
3. Каталог рослин дендролопчного парку "Олександр1я" / сост. Л.О. Бабенко, С.1. Галкш, Н.М. Дойко та ш. / под ред. Л.П. Мордатеко. - Бша Церква : Вид-во "Ворскла", 1997. -120 с.
4. Лесохозяйственный словарь-справочник / отв. ред. А.Д. Букштынов. - М.-Л. : Гос. лесотех. изд-во, 1948. - Т. 1. - 257 с.
5. Мурахтанов Е.С. Липа / Е.С. Мурахтанов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. -
76 с.
6. Никитинский Ю.И. Декоративное древоводство / Ю.И. Никитинский, Т. А. Соколова. - М. : ВО "Агропромиздат", 1990. - 256 с.
Масальский В.П. Устойчивость видов рода Tilia L. к отрицательным влияниям ветра
Просуммированы последствия двух буреломов (2002 и 2005 гг.) в дендропарке "Олександрия". Приведена сравнительная характеристика 20 видов древесных пород относительно стойкости к негативному влиянию ветра.
Ключевые слова: бурелом, бурелом, ветроустойчивость, Tilia L.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Masal'skiy V.P. Resistance of linden-trees Tilia L. before negative influence of wind
The author summarizes the result of consequence of 2-x wind-fallen trees (2002 and 2005 years) into the Dendrological park "Olexandria". The comparative feature of the wood sorts are organized on stability from negative influence winds. Keywords, wind stability, wind-fallen trees, lime.
УДК 582.475: 581.165 Наук. ствроб. 1.Л. Мордатенко, канд. бюл. наук -
Дендрологiчний парк "Олександрiя " НАН Украти
НАСШНеВЕ РОЗМНОЖЕННЯ МОДРИН ТА ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ С1ЯНЦ1В В УМОВАХ ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я"
Викладено основш етапи у вирощуванш модрин: 36ip насшня, його передпоав-не оброблення, виав насшня, догляд за сходами та пересаджування у вщкритий грунт аянщв.
Ключов1 слова: модрина, насшня, стратифшащя, аянщ.
Основним способом розмноження модрин е насшневий. Цей спошб дае змогу вщбирати декоративш форми, утворення яких в штродуценпв досить 1мов1рне. У 1-2-р1чному вщ в шянщв можна виявляти змши кольору хво!, а на 2-5 рш життя - плакуч1 та шрамщальш форми [4]. В1дом1 й шш1 переваги на-сшневого способу розмноження над вегетативним: краще розвинена коренева система i крона, прямше стебло, вища стшюсть до хвороб та шкщниюв, а та-кож бшьша довговiчнiсть [5].
Хвойш iнтродуценти формують як виповнене схоже, так i партеноспер-мiчне або виповнене, але не життездатне насшня. Насшня хвойних рiзниться за характером спокою, який зумовлюе той чи шший спосi6 передпошвно! пщ-готовки, термши, норми та способи виЫву, що, своею чергою, визначае по-дальший догляд за сходами та Ыянцями. Насiнню представникiв роду Larix Mill. властивий вимушений спокш [5].
Матерiали та методи. Колекцiя роду Larix у дендропарку "Олексан-дрiя" нараховуе 5 видiв: Larix decidua, L. gmelinii, L. laricina, L. leptolepis, L. po-lonica, L. sibirica та 2 пбриди: L. x czecanovskii, L. x marschlinsii. Найчисельш-шими в кшьюсному сшввщношенш е L. decidua (25 дерев), L. leptolepis (22 дерева) та L. sibirica (100 дерев). Iншi види та пбриди зростають в одиничних ек-земплярах, тому щ 3 види були об'ектами наших дослщжень.
Передпосiвне оброблення здшснювали за рекомендацiями В.П. Тимофеева [7], вишв насiння - за рекомендащями 1.П. Ковтуненка [2].
Результати та ix обговорення. Вирощування садивного матерiалу модрин пов'язано з певними труднощами, саме через утворення в них парте-носпермiчного насшня. Це вщбуваеться через своерiдний характер запилення. Пилок у модрин мае малу парусшсть i вiтром далеко не розноситься, а швидко осщае на землю. Тому насiння, що утворилось внаслiдок перехресного запилення (ксеногамiя), мае значно вищу схожють, нiж насiння, яке утворилось вщ самозапилення (гейтеномiя) [1, 7]. При цьому партеноспермiчне насiння майже не вiдрiзняеться вiд повнозернистого нi за зовшшшм виглядом, нi за ва-
56
Збiрник науково-теxнiчниx праць
