Научная статья на тему 'Стійкість видів роду Tilia L. до негативного впливу вітру'

Стійкість видів роду Tilia L. до негативного впливу вітру Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
85
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
бурелом / вітровал / вітровитривалість / Tilia L. / wind stability / wind-fallen trees / lime

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — В П. Масальський

Підсумовано наслідки двох буреломів (2002 та 2005 рр.) у дендропарку "Олександрія". Наведено порівняльну характеристику 20 видів деревних порід щодо стійкості до негативного впливу вітру.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Resistance of linden-trees Tilia L. before negative influence of wind

The author summarizes the result of consequence of 2-x wind-fallen trees (2002 and 2005 years) into the Dendrological park "Olexandria". The comparative feature of the wood sorts are organized on stability from negative influence winds.

Текст научной работы на тему «Стійкість видів роду Tilia L. до негативного впливу вітру»

Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14

УДК 582.685.4:58.055 Наук. ствроб. В.П. Масальський - Дендрологiчний

парк "Олександрiя " НАН Украти

СТ1ЙК1СТЬ ВИД1В РОДУ TILIA L. ДО НЕГАТИВНОГО

ВПЛИВУ В1ТРУ

Пщсумовано наслщки двох буреломiв (2002 та 2005 рр.) у дендропарку "Олек-сандр1я". Наведено порiвняльну характеристику 20 видiв деревних порщ щодо стiйкостi до негативного впливу в1тру.

Ключое1 слова: бурелом, веровал, вiтровитривалiсть, Tilia L.

Стшюсть до виру е чинником, який за вшх позитивних бюеколопчних особливостей, високих декоративних якостей може обмежити використання рослин певного роду чи виду в населених пунктах. За низько! вггровитрива-лост дерева можуть бути небезпечними для життя та здоров'я людей i тварин, а також для арх^ектурних споруд, машин, лшш електропередач тощо.

Стшюсть до виру визначаеться двома показниками: стшюсть до вггро-валу i стшюсть до бурелому. Пщ час впровалу дерева вивертае разом з корш-ням. Вiтровальнiсть залежить вiд того, насюльки потужною е коренева система дерева та вщ грунтово-топографiчних умов мiсцезростання. Коренева система липи на добре дренованих i родючих грунтах потужна, добре розвинена, мае глибокий стержневий i сильно розвинеш боковi корнi. Завдяки цьому вгг-ровальнi дерева трапляються рщко [5]. Пiд час бурелому вггер ламае стовбури дерев. Бурелом виникае внаслщок тиску вiтру на крону дерева з силою, яка бшьша за силу опору стовбура дерева [1, 4, 6].

Матерiали та методи досл1джень. Мета нашо! роботи - визначити стушнь вiтровитривалостi липи стосовно шших деревних порiд. Ми вивчали вiтровитривалiсть лип на основi порiвняльного аналiзу наслiдкiв буреломiв 2002 та 2005 рр. у дендролопчному парку "Олександрiя".

Результати дослiджень та Тх обговорення. 29.07.2002 та 1-8 серпня 2005 р. у дендролопчному парку "Олександрiя" пройшли буреломи. За даними Бшоцерювсько! метеостанци, швидкiсть в^у в мiстi 29 липня 2002 р. досягала 15 м/с з поривами виру до 24 м/с; 1 серпня 2005 р. швидюсть виру була 14 м/с з поривами до 19 м/с та 7-го серпня - 16 м/с з поривами до 22 м/с. Шсля буреломiв, яю пройшли в мют Бша Церква, було складено "Акти спецiального санiтарно-лiсопатологiчного обстеження насаджень дендропарку "Олексан-дрiя" НАНУ". Внаслiдок бурелому, який стався 29.07.2002, у насадженнях дендропарку "Олександрiя" пошкоджено чимало дерев. При цьому 99 дерев було зламано, вивернуто iз коршням або доведено до аваршного стану (нахил бiльше нiж на 30° вщ вертикально! вiсi дерева). Пщ час бурелому 2005 р. буре-ломних i вiтровальних виявилось 64 дерева. Переважно це були вiковi дерева, вражеш дереворуйнiвними грибами. Даш щодо породного i юльюсного складу буреломних дерев наведено в табл.

Як видно з табл. юльюсть вггровальних i буреломних дерев не зовшм характеризуе !х впровитривалють. Вiдсоткове вiдношення пошкоджених дерев (вггровальних i буреломних) до загально! кiлькостi дерев об'ективнiше характеризуе стшюсть певного виду до негативного впливу потужного вггру.

Нащональний лкотехшчний унiверcитет Украши

Табл. Насл'кдки буpеломiв 2002 та 200Spp. у дендропарку " Олександр'ш"

Вид К-ть де- Бурелом Всього пошко- Частка вщ

рев, шт. 2002 р. 2005 р. джених, шт. заг. к-ri, %

Acer platanoides L. > 5 000 41 22 63 1,3

Salix alba L. < 100 22 7 29 29

Fraxinus excelsior L. > 2 000 10 7 17 0,85

Quercus robur L. > 2 000 8 5 13 0,65

Betula pendula Roth. > 200 3 - 3 1,5

Catalpa bignonioides Walt. 9 3 1 4 44,4

Robinia pseudoacacia L. > 500 2 3 5 1,0

Ulmus laevis Pall. > 100 2 1 3 3,0

Crataegus monogyna Jacq. > 100 2 - 2 2,0

Tilia cordata Mill. > 1 000 2 4 6 0,6

Alnus glutinosa (L.) Gaertn. 156 2 - 2 1,3

Pinus silvestris L. > 1 000 1 2 3 0,3

Sophora japonica L. 18 1 - 1 5,5

Padus avium Mill. > 300 1 - 1 0,33

Acer pseudoplatanus L. > 500 - 2 2 0,4

Carpinus betulus L. < 100 - 1 1 1,0

Populus nigra L. 11 - 5 5 45,5

Aesculus hippocastanum L. > 100 - 1 1 1,0

Thuja occidentalis L. 180 - 2 2 1,1

Acer tataricum L. > 100 - 1 1 1,0

Всього 99 64 163

Даш про кшьюсть дерев кожно! породи, яю ростуть у дендропарку "Олександрiя", ми брали в "Каталозi деревних рослин дендрологiчного парку "Олександрiя" НАН Укра!ни" [2] та в "Каталозi рослин дендрологiчного парку "Олександрiя" [3]. У цих каталогах точна кшьюсть рослин зазначена тшьки для юлькох видiв, зазвичай iнтродуцентiв, якi ростуть у невелиюй кiлькостi. Кiлькiсть дерев аборигенних видiв указана приблизно i заокруглена до сотень або до тисяч штук.

Серед ушкоджених вщ сильного вiтру дерев Tilia cordata Mill. вияви-лась стiйкою породою нарiвнi з Fraxinus excelsior L., Quercus robur L., Pinus silvestris L., Acerpseudoplatanus L. Частка пошкоджених вiтром дерев вказаних вище видiв не перевищуе 1 %. За два буреломи було пошкоджено всього 6 лип (2 - тд час першого i 4 - тд час другого бурелому). Липа серцелиста в Правобережному Люостепу Укра!ни е аборигенною породою, цим пояснюеться велика кшьюсть дерев цього виду (бшьше 1000), яю ростуть на територii парку. Деяю дерева мають вiк понад 200 роюв i природним е те, що вони вражеш тру-товими грибами. Цей чинник попршуе фiзичнi якостi деревини i вона не може протистояти в^у нарiвнi зi здоровою деревиною. При цьому з бшьш нiж 1000 дерев (бшьше 200 з яких е вшовими) буреломом було пошкоджено лише 6 дерев. З тих лип, що постраждали вщ виру, не було жодного ветровального дерева. Bd липи буреломнi, внаслiдок того що вс вони старi (бiльше 100 роюв) i стовбур був уражений трутовими грибами. Iншi дерева видiв роду Tilia L., якi ростуть в дендропарку "Олександрiя", пiд час бурелому не постраждали, що св^ить про !хню високу вiтростiйкiсть.

54

Збiрник науково-техшчних праць

Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.14

Рух пов^я мае не тiльки руйнiвну властивють для дерев, а за невелико! швидкост BiTpy (до 2-3 м/с) тдвищуеться ефективнiсть фотосинтезу. У ра-3Í достатнього забезпечення рослини вологою асимiляцiя вуглецю збшь-шуеться в 4-5 разiв, за слабшому - у пiвтора раза. Коли ж швидюсть в^у пе-ревищуе 5 м/с, асимiляцiя вуглецю зменшуеться, тому що зносяться зволоженi i збагачеш вуглекислим газом маси повпря [1].

Постiйний вплив вiтрy попршуе форму стовбура, збiльшyе збiг стовбу-ра та утворюе ексцентричнiсть крони. У лип, яю ростуть на вщкритому прос-торi, за постшно! ди вiтрy стовбури формуються конyсоподiбно, сильно збшь-шуючи дiаметр у комлевш частинi, де бiльше плече важеля i момент вивертан-ня. В лiсi, де вiтер вщсутнш, або його рух незначний, стовбури лип мають форму близьку до цилшдрично!.

За тривало! ди в^у в одному напрямку погiршyеться форма крони лип, вона стае прапороподiбною. Це, зазвичай, проявляеться на вершит пр, або на yзбережжi моря. Шд дiею вiтрy може формуватися коренева система лип; чим дiя в^ру сильнiша, тим потyжнiшi корт, тим глибше вони проника-ють у грунт i розповсюджуються в бш, протилежний напрямку вiтрy [1].

Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що види роду Tilia L. е стшкими до впровалу, але якщо дерево було тривалий час ушкоджено дереворуйшвними грибами i деревина втратила сво! фiзичнi якостi, то пiд час поривiв вiтрy бiльше 20 м/с може бути пошкоджено стовбур або верхiвка дерева пiд час бурелому. Загалом види роду Tilia L. за своею стшюстю до виру цiлком придатнi для використання в озелененш бiля про!жджих частин та в житлових масивах.

Для боротьби з буреломом видiв роду Tilia L. необхщно своечасно здiйснювати вибiрково-санiтарнi рубання в насадженнi, вирiзати сyхi та масо-во yраженi трутовими грибами дерева, пiдтримyвати належний саштарний стан деревостану.

Л1тература

1. Горшенин Н.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов, 1977. -

304 с.

2. Каталог деревних рослин дендролопчного парку "Олександр1я" НАН Укра!ни / авт. кол.: С.1. Галкш, Н.С. Галкiна, В.М. Гайдамак та ш. / под ред. С.1. Галкiн. - Бша Церква : Вид-во "Ворскла", 2008. - 56 с.

3. Каталог рослин дендролопчного парку "Олександр1я" / сост. Л.О. Бабенко, С.1. Галкш, Н.М. Дойко та ш. / под ред. Л.П. Мордатеко. - Бша Церква : Вид-во "Ворскла", 1997. -120 с.

4. Лесохозяйственный словарь-справочник / отв. ред. А.Д. Букштынов. - М.-Л. : Гос. лесотех. изд-во, 1948. - Т. 1. - 257 с.

5. Мурахтанов Е.С. Липа / Е.С. Мурахтанов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. -

76 с.

6. Никитинский Ю.И. Декоративное древоводство / Ю.И. Никитинский, Т. А. Соколова. - М. : ВО "Агропромиздат", 1990. - 256 с.

Масальский В.П. Устойчивость видов рода Tilia L. к отрицательным влияниям ветра

Просуммированы последствия двух буреломов (2002 и 2005 гг.) в дендропарке "Олександрия". Приведена сравнительная характеристика 20 видов древесных пород относительно стойкости к негативному влиянию ветра.

Ключевые слова: бурелом, бурелом, ветроустойчивость, Tilia L.

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

Masal'skiy V.P. Resistance of linden-trees Tilia L. before negative influence of wind

The author summarizes the result of consequence of 2-x wind-fallen trees (2002 and 2005 years) into the Dendrological park "Olexandria". The comparative feature of the wood sorts are organized on stability from negative influence winds. Keywords, wind stability, wind-fallen trees, lime.

УДК 582.475: 581.165 Наук. ствроб. 1.Л. Мордатенко, канд. бюл. наук -

Дендрологiчний парк "Олександрiя " НАН Украти

НАСШНеВЕ РОЗМНОЖЕННЯ МОДРИН ТА ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ С1ЯНЦ1В В УМОВАХ ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я"

Викладено основш етапи у вирощуванш модрин: 36ip насшня, його передпоав-не оброблення, виав насшня, догляд за сходами та пересаджування у вщкритий грунт аянщв.

Ключов1 слова: модрина, насшня, стратифшащя, аянщ.

Основним способом розмноження модрин е насшневий. Цей спошб дае змогу вщбирати декоративш форми, утворення яких в штродуценпв досить 1мов1рне. У 1-2-р1чному вщ в шянщв можна виявляти змши кольору хво!, а на 2-5 рш життя - плакуч1 та шрамщальш форми [4]. В1дом1 й шш1 переваги на-сшневого способу розмноження над вегетативним: краще розвинена коренева система i крона, прямше стебло, вища стшюсть до хвороб та шкщниюв, а та-кож бшьша довговiчнiсть [5].

Хвойш iнтродуценти формують як виповнене схоже, так i партеноспер-мiчне або виповнене, але не життездатне насшня. Насшня хвойних рiзниться за характером спокою, який зумовлюе той чи шший спосi6 передпошвно! пщ-готовки, термши, норми та способи виЫву, що, своею чергою, визначае по-дальший догляд за сходами та Ыянцями. Насiнню представникiв роду Larix Mill. властивий вимушений спокш [5].

Матерiали та методи. Колекцiя роду Larix у дендропарку "Олексан-дрiя" нараховуе 5 видiв: Larix decidua, L. gmelinii, L. laricina, L. leptolepis, L. po-lonica, L. sibirica та 2 пбриди: L. x czecanovskii, L. x marschlinsii. Найчисельш-шими в кшьюсному сшввщношенш е L. decidua (25 дерев), L. leptolepis (22 дерева) та L. sibirica (100 дерев). Iншi види та пбриди зростають в одиничних ек-земплярах, тому щ 3 види були об'ектами наших дослщжень.

Передпосiвне оброблення здшснювали за рекомендацiями В.П. Тимофеева [7], вишв насiння - за рекомендащями 1.П. Ковтуненка [2].

Результати та ix обговорення. Вирощування садивного матерiалу модрин пов'язано з певними труднощами, саме через утворення в них парте-носпермiчного насшня. Це вщбуваеться через своерiдний характер запилення. Пилок у модрин мае малу парусшсть i вiтром далеко не розноситься, а швидко осщае на землю. Тому насiння, що утворилось внаслiдок перехресного запилення (ксеногамiя), мае значно вищу схожють, нiж насiння, яке утворилось вщ самозапилення (гейтеномiя) [1, 7]. При цьому партеноспермiчне насiння майже не вiдрiзняеться вiд повнозернистого нi за зовшшшм виглядом, нi за ва-

56

Збiрник науково-теxнiчниx праць

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.