CC BY
46
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 630*181.28 Доц. М.€. Гайдукевич, канд. бюл. наук -
Прикарпатський НУ м Василя Стефаника
НАУКОВО-НАВЧАЛЬНА БАЗА СТУДЕНТ1В-Л1С1ВНИК1В У ПРИКАРПАТСЬКОМУ НАЦЮНАЛЬНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1 1МЕН1 ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
Охарактеризовано науково-навчальну базу студентiв-лiсiвникiв ПНУ, приво-дяться об'екти практики, подано !х короткий опис. Показано, що кафедра люознав-ства 1нституту природничих наук ПНУ мае Грунтовну базу для забезпечення нав-чального процесу студентiв. Численнi природш об'екти Карпат i його довкшля вико-ристовуються для фахового ознайомлення майбутнiх лiсiвникiв з флорою i фауною регiону, проведення навчальних занять, а також слугують як постшш стацiонарнi профiлi для лiсiвничих наукових дослщжень.
Ключовг слова: навчальний процес, дендропарк, боташчний сад, нацiональний природний парк, природний заповедник.
У 2004 р. у Прикарпатському нацюнальному ушверситеп 1м. Василя Стефаника (ПНУ) в 1нститут1 природничих наук було вщкрито новий напрям шдготовки фах1вщв з вищою освггою - 6.090103 - "Люове та садово-паркове господарство" за ОКР "Бакалавр". З часом спещальнють розширювалася 1 у 2008 р. ушверситетом було лщензовано ОКР 7.09010301 "Спещалют", а у 2010 р. - ОКР 8.09010301 "Мапстр". Процес навчання оргашзовуе випускна кафедра люознавства, яку очолюе професор, доктор сшьськогосподарських наук В.С. Олшник.
Зпдно з навчальними планами тдготовки фах1вщв, студенти-л1с1вни-ки проходять з основних дисциплш природничо-науково! та професшно! 1 практично! тдготовки навчальш та виробнич1 практики, шд час яких зас-воюють теоретичш знання та збирають практичний польовий матер1ал1в для написання курсових, дипломних, мапстерських робп\ Для забезпечення нав-чального процесу (проходження практик, виконання практичних робгт з фа-хових дисциплш, ознайомлення студенпв 1з цшними л1с1вничими та заповщ-ними об'ектами репону тощо), а також для здшснення стацюнарних наукових л1ивничих дослщжень у ПНУ е потужна науково-навчальна база, яка скла-даеться з численних природничих об'екпв, короткий опис найважливших з яких наводимо надаль
Насамперед - це дендролопчний парк "Дружба" 1м. З1нов1я Павлика та боташчний сад ПНУ. Тут проходять практику студенти 1-111 куршв з таких навчальних дисциплш, як зоолопя, боташка, дендролопя, озеленення населених мюць.
Дендролопчний парк "Дружба" ПНУ заснував у 1970 р. доц., к.с.-г. наук Павлик Зшовш Юршович на площ1 10 га як генофонд сорпв сшьсько-господарських культур, дикорослих вид1в злакових та бобових, лжарських,
рщюсних i зникаючих видiв рослин. За роки юнування дендрaрiю тут створено власне дендропарк, Фруктовий сад, дшянки нaвчaльно-дослiдного поля для вирощування щнних народногосподарських рослин, закладено шкiлкy ль сових порiд [1].
Ботaнiчний сад ПНУ створено навколо дендролопчного парку у 1998 р. на площi 120 га, з яких 37 га - це природш грaбово-дyбовi та грабово-бyковi насадження. Сьогодш на територiï дендрологiчного парку та боташч-ного саду зростае 22 види хвойних та 133 види листяних порщ. Це - сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), сосна кедрова европейська (P. cembra L.), сосна кедрова корейська (P. koraiensis Sieb.et Zucc.), ялина европейська (Picea abies (L.) Karst.), ялиця бша (Abies alba Mill.), модрина европейська (Larix decidua Mill.), туя захщна (Thuja occidentalis L.) форми вересоподiбнa та золотиста; бюта схiднa (Biota orientalis En.), ялiвець звичайний (Juniperus communis L.) форма колоновидна, кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana Parl.) та горохоплодий (C. pisifera Endl.), бук люовий форма червонолиста (Fagus sylvatica L. f. purpurea Kirchn.), дуб черешчатий (Quercus robur L.) та бореаль-ний (Q. borealis Michx.), катальпа бiгнонiевиднa (Catalpa bignonioides Walt.), рiзнi види кленiв тощо.
За життевими формами дендрофлору парку подшяють на "дерева" -52 %, "чагарники" - 44 % та '^ани" - 4 %. Хвойш породи подiляють на або-ригенш (7 видiв) та iнтродyковaнi (15 видiв); листянi - на аборигенш (44 види), iнтродyковaнi (86 види) та 3 види пбридного походження. Плодових дерев - понад 30 сорпв. За ботaнiко-геогрaфiчним походженням переважна бшьшють iнтродyцентiв належить до Схiдноï Aзiï (40 %) та Пiвнiчноï Америки (34 %). Iншi регiони предстaвленi значно меншою кiлькiстю видiв: Шв-денна Свропа - 15 %, Сибiр - 5 %, Середня Aзiя - 3 %, Кавказ - 3 %.
У дендропарку функщонуе музей, в якому зберiгaються гербарш зраз-ки рослин вiддiлiв Pinophyta (520 видiв) та Magnoliophyta (1800 видiв), колек-цiï шишок та плодiв лiсових порiд (165 видiв), опудала птaхiв i звiрiв (65 ви-дiв), а також зразки щнних сшьськогосподарських трав (42 види).
Значне бiорiзномaнiття дендрологiчного парку та боташчного саду ПНУ дае змогу проводити тут прaктичнi заняття зi студентами, навчальну та виробничу практики. Об'ект yспiшно слугуе як науково-навчальна база уш-верситету.
Зелен1 iiaca.okeiiiiu MicTa Ta околиць Iвaно-Фpaнкiвськa теж активно використовують для навчання студенпв. Вивчаючи дендрофлору мiського парку культури i вiдпочинкy iм. Тараса Шевченка, скверiв мiстa, вуличних посадок, окремих об'екпв приватного сектору тощо, майбутш лiсiвники ма-ють змогу засвогги нaбyтi теоретичнi знання i практично провести власш дос-лщження з дендрологiï та озеленення населених мюць.
М1ський napK культуpи Ta вщпочинку ím. Tapaca Шeвчeнкa створено у 1895 р. на основi дшянки природного дубово-грабового люу. З 1989 р. парк взято на облж як пам'ятку садово-паркового мистецтва мюцевого значення.
За даними швентаризацп 1995 р., тут зростало 95 видiв дерев та кyщiв, з яких дерев - 12 хвойних, 45 листяних порщ i кyщiв - 38 видiв; всього -
8793 екземплярiв дерев i 292б екземплярiв кyщiв [2]. Упродовж наступних рокiв парк постшно поповнювався групами декоративних рослин: модрини европейсько^ ялицi бiлоï, берези плакучо^ липи серцелистоï, каштана кшсь-кого, липи крyпнолистоï, дуба черешкового, клена срiблястого. Сьогоднi пло-ща парку становить понад 30 га [3]. Тут поряд iз мюцевими, широко розпов-сюдженими видами сосни звичaйноï (Pinus silvestris L.), ялини европейськоï (Picea abies (L.) Karsten), дуба черешкового (Quercus roburL.), ясена зви-чайного (Fraxinus excelsior L.), липи серцелис^ та крупнолист (Tilia cordata Mill., T. platyphyllos Scop.) i багатьох шших ростуть багато щнних штроду-ценпв - гшкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.), тюльпанне дерево (Liri-odendron tulipifera L.), платан кленолистий (Platanus acerifolia Willd.), кипа-рисовик горохоплодий (Chamaecyparis pisifera Sieb. Et. Zucc.), форзищя плакуча (Forsythia suspense (Thunb.) Vahl.) тощо [3].
Серед вуличних посадок у мюп взято на облж четверо цiнних декоративних дерев, яким надано статус боташчних пам'яток природи мюцевого значення [4]. Це - вжовий дуб черешковий (Quercus robur L.), вщомий в на-родi як дуб Богдана Хмельницького, який росте по вул. Маланюка, д.25. Дереву бшьше 300 рокiв, воно в доброму сташ, росте, плодоносить. Наступш ботaнiчнi пам'ятки природи мiсцевого значення - гшкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.), що росте по вул. Вaсилiянок, 54 та два екземпляри бука люового (Fagus silvatyca L.) форми червонолисто^ що ростуть по вул. Княгинин, 44. Обстежеш заповщш дерева мають, крiм природоохоронноï, юторично^ ще й неабияку естетичну, краезнавчу та наукову цiннiсть; вони устшно слугують як об'екти наукових дослщжень стyдентiв.
Наступним об'ектом нaвчaльноï шдготовки стyдентiв-лiсiвникiв ПНУ е Дepжaвнe mдпpиeмcтво "Лícíвничо-eкологíчний пpоcвíтницький ^irp" (ДП ЛЕПЦ), створений на основi дeндpологíчного mpKy зaгaльно-дepжaвного знaчeння "Дíбpовa". Для здшснення навчального процесу i проходження студентами навчальних та виробничих практик 1нститутом природничих наук ПНУ укладено у 2007 р. вiдповiднy угоду про ствроби-ництво з ДП ЛЕПЦ, що знаходиться в yрочищi " Дiбровa" в околицi с. Пiдгiр'я Богородчанського району Iвaно-Фрaнкiвськоï области Для ефективного про-ведення практичних занять iз студентами спецiaльностi "Люове господар-ство" iз дендрологiï та лiсовоï селекцiï, у тому ж таки рощ ДП ЛЕПЦ передано ПНУ окреме примщення, загальною площею 120 м2, яке використо-вуеться як навчальна ayдиторiя.
Дендролопчний об'ект "Дiбровa", як нaсiнний арборетум, було створено протягом 19б7-1977 рр. на площi 8 га в Богородчанському лiсництвi Со-лотвинського ЛК з метою охорони, збагачення бiорiзномaнiття, вщтворення та впровадження в Карпатський регюн багатьох цiнних перспективних висо-копродуктивних iнтродyцентiв. У 1983 р. вш набувае статусу дендролопчного парку загальнодержавного значення, а у 1998 р. перетворений на ДП ЛЕПЦ [5]. Основне завдання арборетуму було випробувати хвойш рослини з шших геогрaфiчних райошв для впровадження у лiсовi насадження Кар-патського регюну.
372
Збipник нaуково-тexнiчниx пpaць
Посадки люових порщ були представленi дендрофлорою европейсько-го, азiатського та американського континента i проводились у 1972-1977 рр., хоч пiдготовчi роботи на люовш площi виконувалися ще з 1967 р. Загальне початкове представництво вшх видiв становило 290 видiв i 300 екотипiв. У бiльшостi вони належали до родини Соснових (Pinaceae) [5]. У насшному вщдшенш хвойних видiв було висаджено чистими секщями по 0,1-0,2 га бiльше 5 тис. рослин 130 партш рiзного походження, якi представляли 11 ро-дiв та 62 види. Це дендрофлора лiсiв Захщно1, Середньо1 i Схщно1 Свропи, Сибiру, Далекого Сходу, Китаю, Японп, Швшчно1 Америки. Серед них 23 види сосен - Pinus (Банкса, Веймутова, прська Веймутова, гачкувата, ri-малайська, звичайна, прська (жереп), жовта орегонська, жорстка, Коха, Мур-рея, Палласова, румелшська, скручена, Сосновського, австршська), а також сосни кедровi - европейська, сибiрська, корейська, калiфорнiйська, стелюх; 10 видiв ялин - Picea (европейська, аянська, канадська, колюча, корейська, сербська, чорна, шорстка, Шренка, Енгельмана); 9 видiв модрин - Larix (европейська, американська, амурська, даурська, польська, сибiрська, Сука-чова, широко луската, японська); 9 видiв ялиць - Abies (бша, Вiча, грецька, Лоуна, Нордмана, одноколiрна, сахалшська, сибiрська, цiльнолиста); 3 види псевдотсуг - Pseudotsuga (шра, сиза, зелена); 2 види кипарисовиюв - Chama-ecyparis (горiхоплодий i Лавсона); два види туй - Thuja (захщна i гiгантська), а також тсуга канадська (Tsuga canadensis), криптометрiя японська (Crypto-meria japonica), метасеквоя китайська (Metasequoia glyptostroboides), болот-ний кипарис звичайний (Taxodium distichum) i ш. Крiм цього, в дендропарку ростуть пбридш рослини, якi одержанi вщ внутрiшньо- та мiжвидового схре-щування модрин, сосен i кедрових сосен [6].
Вщдшення листяних видiв дендропарку '^брова" займае площу 2,0 га. Тут вирощуеться близько трьох тисяч екземплярiв лiсоутворюючих, технiчних, лiкарських i декоративних дерев i кущiв, яю належать до 27 родин, 69 родiв i 230 видiв. Серед них необхiдно назвати таю щнш види, як ара-лiя манджурська, багряник величний i японський; бархати амурський, японський i Лаваля; берези бiла китайська, бородавчаста, карельська, вишнева, низька, ребриста, Литвинова, Радде i Сандберга; бук схвдний; дуби зуб-частий, китайський корковий, монгольський, твшчний, Трояна, черепичас-тий; каштан справжнш; клени бородатий, жовтий, завитий, несправжньопла-тановий, надрiчковий, татарський i Хiрса; липи американська, амурська, срiб-ляста, японська i кавказька; лiрiодендрон китайський; магнолiя зiрчаста; горь хи Зибольда, маньчжурський, чорний, ирий, серцевидний i грецький; черемхи Вiргiнськi, Грея, Маака, Максимовича, пенсшьванська i пiзня; ясен бшоц-вггий i iн. Тут також зiбрано шiсть видiв барбарису, п'ять - бузку, три - гама-мелюу, 32 - глоду, 17 - горобини, 6 - жимолосл, 8 - кизильника, 7 - садового жасмину [6].
Сьогодш дендропарк '^брова", як щнний природоохоронний об'ект, в якому збереглося за даними швентаризацп 2007 р. близько 200 видiв швид-коростучих, технiчно щнних та декоративних дерев та кущiв, е мiсцем прове-дення практичних занять i екскурсiй студентiв-лiсiвникiв, боташюв, бiологiв, учнiв шкiл, туристiв тощо.
1нститут природничих наук ПНУ мае в своему розпоряджент окреме примщення в с. П'ядики Коломийського району, яке використовуеться як ф1-л1ал кафедри лкознавства. Примiщення задiяне як база для проведення навчальних занять 3i студентами III-V курсiв спецiальностi "Лiсове господар-ство" та проходження ними щорiчних лiтнiх навчальних i виробничих перед-дипломних практик.
Люи довкiлля с. П'ядики належать до Шепарiвського лiсництва ДП "Коломийське лiсове господарство". За фiзико-географiчним районуванням -це район Приднiстровського Покуття, що знаходиться в межах Прут-Дшс-тровського межирiччя i належить до природно! зони лiсостепу [7]. За геобо-танiчним районуванням насадження люництва належать до 1вано-Франювсь-ко-Коломийського району грабово-дубових та дубових лiсiв [8]. Для вивчен-ня лiсiвничо-таксацiйних показниюв та характеристики санiтарного стану насадження тут, в кв. 40 дш. 39 на площi 1 га (100x100 м) у тип люу волога грабова дiброва, в коршному 76-рiчному деревостанi складу 8Дз2Г + Яз+Лпд студентами, пiд керiвництвом ст. наук. спiвроб., канд. с.-г. наук Р.М. Вира, ст. наук. ствроб., канд. с.-г. наук В.О. Парахоняка i старшого викладача кафедри 1.М. Шолонкевич у 2006 р. закладено постшну пробну площу. Для зби-рання польових матерiалiв до курсових i дипломних робгг студенти прово-дять також люознавч^ лiсотаксацiйнi та фiтоентомологiчнi дослiдження дере-востанiв лiсництва. Лiсознавчi дослiдження передбачають дiагностування ти-пологiчних одиниць (типу люорослинних умов, типу лiсу, типу деревостану), вивчення рослин-iндикаторiв, облiк природного поновлення шд наметом ль су, встановлення його видово! i висотно! структури, стану, характеру розмь щення по площi тощо. Лiсотаксацiйнi дослщження здiйснюють тут з метою закршлення студентами на практицi методик польових i камеральних робiт, визначення таксащйних показникiв деревостану та вивчення !х динамiки, встановлення сортиментно! структури запасу, аналiзу ходу росту стовбура, таксацп зрубаного дерева. Фiто-ентомологiчнi дослiдження охоплюють об-стеження санiтарного стану люових насаджень лiсництва, проведення облiку шюдниюв та прогнозування !х розвитку.
Тут же, у Шепарiвському лiсництвi, знаходиться вщоме л1сонас1нневе господарство "Велика Кам'янка", де студенти, пiд керiвництвом ст. наук. ствроб., канд. с.-г. наук, професора кафедри Р.М. Яцика i ст. наук. ствроб., канд. с.-г. наук, доцента кафедри Р.1. Бродовича вивчають формове рiзнома-шття щнних деревних порщ та проводять науково-дослщт та експеримен-тальнi роботи з люово! селекцi!, iнтродукцi! та насшництва [9-11].
Для вивчення селекцiйно-формово! структури люових насаджень, збе-реження щнного генетичного фонду як головних аборигенних та штродуко-ваних видiв, так i рiдкiсних, релiктових i малопоширених порiд та викорис-тання !х iз селекцiйно-насiнницькою метою ще всередит 80-х рокiв минуло-го столпгя виробничники, за допомогою науковцiв УкрНДЫрлю у регiонi Карпат та Передкарпатп, створили потужнi селекцiйно-насiнницькi комплек-си. Одним iз них i е селекщйно-насшницьке господарство "Велика Кам'янка". У 1983 р. на мющ сущльно! вирубки дубово-грабового насадження в урочищi "Глибока" Шепарiвського лiсництва було розроблено проект люонасшнево!
плантацп. У наступт роки тут на площi 50 га було закладено плантацп мод-рини европейсько! (Larix decidua Mill.), ялищ бшо! (Abies alba Mill.), ялини европейсько! (Picea abies (L.) Karst.) та дугласп зелено! (Pseudotsuga taxifolia Britt.). У 1992 р. на базi цих плантащй було створено лiсонасiнневе господар-ство "Велика Кам'янка", де проводять стащонарт дослiдження спадковостi рiзних клонiв насшневих плантацiй.
Починаючи з 2005 р., тд керiвництвом проф. Яцика Р.М. на цьому об'ектi проводять науковi дослiдження також викладачi, аспiранти та студен-ти кафедри лiсознавства ПНУ, адже питання селекцп, штродукцп та насш-ництва лiсових порiд займають вагоме мiсце в наукових розробленнях кафедри. Вже вивчено та уточнено деяю технолопчт аспекти закладки клонових насiнних плантацiй, динамiки цвтння й насiнненошення клонiв модрини европейсько! та японсько!, псевдотсуги тисолисто!, ялищ бшо!, ялини европейсько!. Особливу защкавлетсть викликають дослiдження iз застосуванням сучасних методiв кшьюсно! генетики, зокрема: визначення ступеня фертиль-ностi клошв та !! вплив на генетичне рiзноманiття плантацiйного насшня; удосконалення технологи створення i вирощування мiжвидових пбридиза-цiйних клонових насiнних плантацiй з метою отримання щнного сортового пбридного насiння та гетерозисного потомства. У тдсумку, всi цi дослщжен-ня дали змогу розробити еколого-економiчнi засади розвитку плантацiйного клонового насiнництва аборигенних та штродукованих лiсових видiв у Кар-патському регiонi, планувати заходи щодо селекцiйного покращення лiсiв, дощльносп введення у них генетично-модифiкованих дерев, удосконалити низку нормативно-правових документiв iз люово! селекцп i збереження щнного люового генетичного фонду регюну [9-11].
Однiею з форм навчальних занять зi студентами е проведення екскур-сiй на цiннi природно-заповщш об'екти. Тут, на Коломийщинi таким об'ектом е боташчний заказник загальнодержавного значення "Княждв1рський" у Печенiжинському люнищга того ж ДП "Коломийське ЛГ", в якому охоро-няеться щнна релiктова рослина третинного перiоду занесена в "Червону книгу Укра!ни" - тис япдний (Taxus baccata L.) з родини тисових (Taxaceae).
Цей заказник належить до найбшьших за площею мiсцезнаходжень тиса ягiдного не тшьки в Укра!т, але i у всш Сврош: тис росте тут на площi майже 70 га i займае твтчний схил 25-350 на висотах 350-450 м н.р.м. Дере-востан заказника змшаний, представлений, в основному, буком, ялицею i смерекою та !х супуттми породами, багатоярусний, рiзновiковий. Участь по-рiд у складi насадження в рiзних мiсцях неоднакова: мiсцями переважае бук з домшкою граба або ялиця з домiшкою смереки, явора та шших порiд. Бот-тет I-II, вiк вiд 20 до 100 рокiв. Перший ярус утворюють бук, ялиця; другий -смерека, явiр, клен, граб та iншi породи, тд наметом яких росте тис япдний, а також тдрют бука, ялищ, ялини, граба, ш. На дшянщ поодиноко трапля-ються також перестшт екземпляри бука i ялищ вжом понад 180 роюв, дь аметром до 75 см i 35 м заввишки [12].
Дослщжуваний фiтоценоз охоплюе 72 види рослин, як належать до 46 родин. Найчисельтшими за видовим складом е родини осокових, злако-
вих та айстрових. За життевими формами рослини роздшилися таким чином: дерев - 11 видiв (15 % флори), кущiв - 9 видiв (13 % флори), кущиюв - 4 види (6 % флори), лiана - 1 вид (1 % флори) i трав - 47 видiв (65 % флори).
Тис япдний (Taxus baccata L.) у дослщжуваному фггоцежет по всш площi заказника (70 га) розподшяеться нерiвномiрно, найбiльша його кшь-кють знаходиться на площi близько 40 га. За тдрахунками, тут проростае близько 6,7 тис., а на всш площi - близько 8,0 тис. екземплярiв з дiаметром 48 см (60 %) i дiаметром 14-24 см (30 %); тонких особин i пiдросту висотою бiльше 50 см на площi проростае близько 20 тис. [12].
Для забезпечення навчального процесу та проведення науково-дослщ-них робгг кафедра люознавства 1нституту природничих наук певною мiрою використовуе матерiально-технiчну базу (лекцшш аудиторiï, науковi лабора-торiï, бiблiотеку, читальний зал, численнi природнi дослщш об'екти) Укра-Унського науково-досл1дного шституту г1рського л1с1вництва îmchî Петра Пастернака (УкрНДЫрлк), з яким ПНУ в 2006 р. уклав вiдповiдну угоду.
УкрНДЫрлю мае в своему тдпорядкуванш, як структурний тдроз-дiл, Прське науково-дослiдне лiсництво (ГНДЛ). Лiсництво оргашзовано у 1996 р. на основi тодiшнього Хрипелiвського лiсництва Надвiрнянського дер-жлiсгоспу як базу для проведення польових наукових дослщжень з одночас-ним веденням повного комплексу люогосподарського виробництва (тивниц-тва, охорони i захисту люу, насшництва, лiсовiдновлення та люозагопвл^. ГНДЛ розташоване в твденно-захщнш частинi Iвано-Франкiвськоï обл. на територп Надвiрнянського адмiнiстративного району i межуе з Хрипелiвсь-ким та Бухпвецьким лiсництвами ДП "Надвiрнянське лiсове господарство". Контора знаходиться в с. Зелена (700 м н.р.м.) на вiддалi 22 км вщ районного центру м. Надвiрна. Загальна площа люництва становить 560 га. Лiсовi маси-ви належить до гiрських лiсiв i розмiщенi вздовж р. Хрипелiвець на висотах 800-1300 м н.р.м. Науковщ УкрНДIгiрлiс тут заклали численш дослiднi об'екти, на яких здшснюють стацiонарнi багаторiчнi дослiдження щодо наукових основ ведения люового господарства в Карпатах.
Одним iз таких об'екпв е лiсогiдрологiчний стацiонар "Хрипелiв", що знаходиться на висотах 840-1240 м н.р.м. в умовах вологсй буково-ялицевоï смеречини. Стацiонар засновано у 1961 р. для вивчення водного режиму люу та його змш тд впливом господарсь^ дiяльностi людини. Вiн складаеться з трьох водозборiв площею вiд 25,7 до 36,8 га [13]. Спочатку протягом 12 роюв науковцi iнституту дослiджували пдролопчний режим водозборiв iз стигли-ми деревостанами. Згодом тут було проведено експериментальш добровшь-но-вибiрковi та суцшьш рубання лiсу, внаслiдок чого люистють територiï поступово знижувалася iз 94 % до 76, 58 i 29 %. Сьогодш на гiдростацiонарi шд керiвництвом завiдувача кафедри, професора, д-ра с.-г. наук В. С. Олшни-ка виконують науково-дослiднi роботи, вивчають лiсiвничо-таксацiйнi показ-ники насаджень, ïх вплив на атмосфернi опади, сшговий покрив, водний режим Грунту та поверхневий i тдземний стоки води [13].
Тут же, у ГНДЛ закладено чимало дослщних стацiонарiв (лiсовi роз-садники, свiжi зруби тсля вiтровалiв та рiзноманiтних рубань, дослщно-ви-
робнич1 люов1 культури та ш.), на яких студенти-лгс1вники тд кер1вництвом доцента Р.1. Бродовича проходять навчальну практику 1з люовщновлення та люорозведення 1 проводять окрем1 науково-дослщш роботи з метою вдоско-налення технологи вирощування садивного матер1алу аборигенних 1 штроду-кованих порщ, обгрунтування оптимальних метод1в 1 способ1в люовщновлен-ня в умовах високопр'я тощо [14].
Цшними заповщними дендролопчними об'ектами 1вано-Франювщи-ни, де студенти-л1ивники ПНУ набувають знань та проводять науково-дос-лщну роботу, е Природний заповщник "Горгани" (ПЗ "Горгани"), Карпатсь-кий нацюнальний природний парк (КНПП), Галицький нацюнальний природний парк (ГНПП) та Карпатський бюсферний заповщник (КБЗ).
У ПЗ "Горгани" студенти насамперед знайомляться 1з дендролопч-ним парком загальнодержавного значения "Високопрний". Дендропарк площею 124 га закладено у 1967 р. на територп Бистрицького люництва ДП "Надв1рнянське л1сове господарство" в д1апазош висот 900-1300 м н.р.м. [15]. Такий широкий д1апазон висот н.р.м. та наявнють схжтв майже вс1х експозицш сприяли формуванню великого р1зномашття люорослинних умов 1, вщповщно, дендрофлори. За даними швентаризацп 2006 р., тут росте 209 таксошв дерев 1 кущ1в представниюв Сиб1ру, Далекого Сходу, Китаю, Японп, Двшчно! Америки, Середньо! Азп, Кавказу, Середземномор'я, Свропи. За життевими формами штродуценти подшяють на "дерева" - 57 % та "чагарники" - 43 % [15].
Щор1чно студенти-лгс1вники ПНУ вщвщують 1 КНПП. Створений у 1980 р. вздовж схил1в долини верхнього Прута на площ1 50,3 тис. га, цей за-повщний об'ект слугуе вщмшною базою для збирання польових матер1ал1в квал1фжацшних роб1т, осюльки багато студенлв проходять тут переддиплом-ну виробничу практику. Рослиннють парку представлена великими масивами люових формацш бореального та неморального титв, яю сформувалися тд впливом р1зномаштних ктматичних, геоморфолопчних та геолопчних умов [16]. Флора парку багата 1 р1зномаштна як за видовим складом, так 1 за структурою. 1з 4,5 тис. вид1в рослин, яю зростають в Укра!нських Карпатах, на територп парку трапляються 1100 вид1в вищих спорових та квгткових рослин, яю належать до 94 родин; за життевими формами !х подшяють на "дерева", "чагарники", "чагарнички", "трави", а також "рослини-подушки" [6,16]. Тут зареестровано 78 вид1в вищих спорових та судинних рослин, занесених до Червоно! книги Укра!ни.
У ГНПП. який створено в межах Галицького району 1вано-Франювсь-ко! област у 2004 р., студенти знайомляться 1з флорою та фауною двох ф1зи-ко-географ1чних зон: Придшстровського Подшля та Передкарпаття, а також - одного 1з природних райошв Опшля - Галицько! улоговини - територп вздовж р1чки Дшстер та нижшх течш його приток - Л1мнищ, Лукви 1 Гнило! Липи. Люов1 масиви парку займають близько 11 тис. га 1 представлен! грабо-во-дубовими 1 дубовими деревостанами та буковими д1бровами.
Завдяки розташуванню парку на стику р1зних природних райошв, у його рослинному покрив1 трапляються як подшьсью, так 1 карпатськ види; остр1вками збереглися 1 представники степово! рослинносп. Багата 1 пдро-
фшьна флора. Всього в парку виявлено 700 видiв вищих судинних рослин, 45 з яких вщнесено до Червоноï книги Украïни, 4 - до Свропейського Черво-ного списку i 6 видiв охороняються Бернською Конвенщею. На територiï парку трапляеться близько 5 тис. видiв тварин, з яких 297 хребетних; 9 видiв вщнесено до Свропейського Червоного списку, 37 - до Червоноï книги Укра-ïни i 158 видiв охороняються Бернською Конвенцiею [17].
Цжавим природно-заповiдним об'ектом Карпат е КБЗ, в якому студенти ПНУ збирають польовий матерiал для своïх науково-дослiдних робiт. Широка територiальна структура заповщника (57880 га у межах висот вщ 180 до 2061 м н.р.м.) репрезентуе практично все ландшафтне та бюлопчне рiзноманiття Украшських Карпат. Тут представленi малопорушенi та практично незачеплеш людською дiяльнiсть передгiрнi дiброви, гiрськi буковi, мь шанi та смерековi лiси, субальпшсью та альпiйськi луки з сосново-вшьховим криволiссям i скельно-лишайниковими ландшафтами [18]. Майже 90 % тери-торп заповiдника вкрито лiсами, бiльшiсть з яких це - пралюи, у яких дерева досягають велетенських розмiрiв i вшу 300 i бшьше рокiв. Тут представленi найкраще збережеш карпатськi природнi екосистеми, якi слугують сховища-ми для багатьох рщкюних i зникаючих видiв рослин i тварин. У заповщнику вiдзначено 64 види рослин i 72 види тварин, занесених до Червоноï книги Ук-раши та до Свропейського Червоного списку [18].
Висновки. Таким чином, кафедра люознавства 1нституту природни-чих наук ПНУ мае Грунтовну базу для забезпечення навчального процесу студенпв^ивниюв. Численш природш об'екти Карпат i його довкшля вико-ристовують для фахового ознайомлення з флорою i фауною регюну та проведення практичних занять, навчальних, виробничих i переддипломних практик, а також слугують як постшш стащонарш профЫ для проведення студентами та астрантами лiсiвничих науково-дослiдних робгг.
Л1тература
1. Климчук Микола. Боташчний сад Прикарпатського нацiонального ушверситету Гм. Василя Стефаника: пупвник / Микола Климчук, Оксана Куцела, Володимир Кулш та ш. -1вано-Франгавськ : Вид-во ПНУ, 2009. - 28 с.
2. Провести швентаризащю деревних i чагарникових порщ, дати оцшку 1х саштарного стану та розробити заходи з оздоровлення i збереження мюького парку культури та вщпочин-ку Гм.. Т.Г. Шевченка / кер. теми Т.1. Полатайчук // Вщомчий архГв УкрНДЫрлю. ЗвГт по НДР № 2/95. № ДР 0195U029384. - 1вано-Франгавськ, 1995. - 174 с.
3. Лисенко М. Декоративш та заповщш рослини зелених насаджень м. 1вано-Франгавсь-ка / МарГя Лисенко, МарГя Гайдукевич // Лгавництво Украши в контексп свгшвих тенденцш розвитку люового господарства : зб. наук.-практ. конф., 20-23.09.2006. - ЛьвГв : Вид-во ЛЛТ1, 2006. - С. 125-131.
4. Гайдукевич М. Заповщш дерева вулиць 1вано-Франювська / МарГя Гайдукевич // Вю-ник Прикарпатського ун-ту. - Сер.: Бюлопя. - 1вано-Франгавськ : Вид-во ПНУ, 2003. - Вип. III. - С. 28-32.
5. Вшщковський Г.П. Екзоти лгав Украши. Дендролопчний парк "ДГброва" / Г.П. Вшщ-ковський. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Мюто НВ", 2008. - 92 с.
6. Природно-заповщш територи та об'екти 1вано-Франювщини / за ред. М.М. Приходько та В.1. Парпана. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Таля", 2000. - 271 с.
7. Природа 1вано-Франювсько1 обласп / за ред. К.1. Геренчука. - ЛьвГв : Вид-во "Вища шк.", 1972. - 160 с.
8. Бшик Г. Геоботашчне районування УРСР / Г. Бшик, С. Брадю, М. Голубець та ш. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 302 с.
9. Яцик Р.М. Деяга тдсумки розвитку клонового лiсового насiнництва шпилькових по-рщ в Передкарпаттi / Р.М. Яцик, В.1. Ступар, Ю.1. Гайда i iH. // Лiсiвництво i агролюомелюра-цiя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - Вип. 114. - С. 240-248.
10. Яцик Р.М. Розроблення нормативно-правово! бази люово! селекцп та збереження цiнного генетичного фонду / Р.М. Яцик // Лгавнича наука: витоки, сучаснiсть, перспективи : матер. Мiжнар. наук. конф. - Харгав, 2010. - С. 84-85.
11. Яцик Р.М. Еколого-економiчнi засади розвитку плантацшного клонового насшниц-тва хвойних аборигенiв у люах Карпатського регiону Укра!ни / Р.М. Яцик, Ю.1. Гайда, Н.М. Ощук i iн. // Освпа, наука та шновацд у лiсовому i садово-парковому господарствi Ук-ра!ни в контекст регiональних та глобальних виклигав : матер. Мiжнар. наук. конф. - К., 2010. - С. 139-140.
12. Буняк В.1. Тис ягщний (Taxus baccata L.) в боташчному заказнику "Княждвiрський" / Вiра Буняк, Марiя Гайдукевич // Науковi основи ведення сталого лiсового господарства : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. - Iвано-Франкiвськ : Вид-во "Фолiант". - 2006. - Т. II. -С. 46-50.
13. Олшник В.С. Основш результати 50^чних стацiонарних експериментальних люо-гiдрологiчних дослщжень у Карпатах / В.С. Олшник // Науковi працi Лгавничо! академи наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 8. - С. 38-45.
14. Бродович Р.1. Перспективи збагачення породного складу високопрних лiсiв Укра-!нських Карпат iнтродукованими деревними видами / Р.1. Бродович, Ю.Д. Кацуляк, Яцик Р.М. i iн. // 1нтродукщя, селекцiя та захист рослин : матер. Мiжнар. наук. конф. - Донецьк, 2009. -Т. I. - С. 125-129.
15. Олекав Т.М. Дерева i кущi дендропарку "Високогiрний": 40-рiчний перiод апробаци / Т.М. Олексiв, В.1. Питлюк. - Iвано-Франкiвськ : Вид-во "Фолiант", 2008. - 156 с.
16. Киселюк O.I. Карпатський нацiональний природний парк / O.I. Киселюк, М.М. При-ходько, A.I. Яворський i iн. - Iвано-Франкiвськ : Вид-во "Фолiант", 2009. - 672 с.
17. Бучко Володимир. Галицький нацюнальний природний парк / Володимир Бучко, Олександр Наконечний. - Iвано-Франкiвськ : Вид-во "Фолiант", 2006. - 22 с.
18. Стойко С.М. Карпатський заповщник / С.М. Стойко, Д.С. Са!к, К. А. Татарiнов та ш. / вiдп. за вип. С.М. Стойко. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1982. - 128 с.
Гайдукевич М.Е. Научно-учебная база студентов-лесоводов в Прикарпатском национальном университете им. Василия Стефаника
Охарактеризована научно-учебная база студентов-лесоводов ПНУ, перечислены объекты практики, приведено их краткое описание. Указано, что кафедра лесоведения Института естествознания Прикарпатского национального университета имеет основательную базу для обеспечения учебного процесса студентов. Многочисленные природные объекты Карпат и смежных территорий используются для ознакомления будущих специалистов с флорой и фауной региона, проведения учебных занятий, а также служат как постоянные стационарные профили для лесоводственных научных исследований.
Ключевые слова: учебный процесс, дендропарк, ботанический сад, национальный природный парк, природный заповедник.
Haydukevych M.Ye. Scientific and educational basis of students-foresters at the Precarpathian national university named after Vasyl Stefanyk
The article characterizes scientific and educational basis of students-foresters of the Precarpathian National University, includes objects of practice and describes them in brief. It has been shown that the Department of Forestry of the Institute of Natural Sciences of Precarpathian National University has a substantial basis for provision of educational process of students. The numerous natural objects of the Carpathians and environment are used for professional acquaintance of prospective forest rangers with flora and fauna of the region and training sessions, and also serve as permanent stationary profiles for forestry scientific research.
Keywords: teaching process, dendropark, botanic garden, national natural park, nature reserve.
