CC BY
13
2. Гришина Л.А. Учет биомассы и химический анализ растений : учебн. пособ. / Л.А. Гришина, Е.М. Самойлова. - М. : Изд-во МГУ, 1971, 100 с.
3. Завялова Н.С. Содержание пигментов и закономерности их распределения у ряда древесных пород как фактор продукционного процесса / Н.С. Завялова // Проблемы физиологии и биохимии древесных растений : тезисы докладов. - Петрозаводск, 1989. - С. 33-34.
4. Лакида П.1. Фггомаса лгав Укра1ни : монографiя / П.1. Лакида. - Тернотль : Вид-во "Збруч", 2001. - 256 с.
5. Бунто Н.Д. Руководство по анализам кормов / Н.Д. Бунто, Н.Н. Глунцов, Н.Н. Михайлов и др. / отв. ред. Л.М. Державин. - М. : Изд-во "Колос", 1982. - 58 с.
6. Тимофеев В.П. Продуктивность лесных насаждений в молодом возросте / В.П. Тимофеев // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1970. - N° 6. - С. 3-13.
7. Шлык А.А. Определение хлорофиллов и каротиноидов в экстрактах зеленых листьев / А.А. Шлик // Биохимические методы в физиологии растений. - М. : Изд-во "Наука", 1971. -С.154-170.
Заика В.К., Кендзера Н.З. Морфофизиологические особенности формирования фитомассы дуба обыкновенного в лесных культурах разных типов леса Львовского Расточья
Проведено сравнительное исследование особенностей роста, формирования фитомассы, накопления зольных элементов и пигментного комплекса молодых деревьев дуба обыкновенного в лесных культурах свежей грабово-сосновой судубравы и свежей сосновой субучины Львовского Расточья. Установлены общие закономерности накопления фитомассы, зольных элементов и пластидных пигментов и их изменения с возрастом деревьев дуба. Показаны взаимосвязи между массой пигментов пластид и текущим приростом фитомассы деревьев дуба обыкновенного, а также между биометрическими показателями деревьев дуба и их фитомассой.
Ключевые слова: дуб обыкновенный, биологическая продуктивность, фитомас-са, биометрические показатели, зольные элементы, пластидные пигменты, Расточье.
Zayika V.K., Kendzyora N.Z. Morphophysiological particularities of phy-tomass forming by oak european in forest cultures of different types of the Lviv Roztochya forests
In the article are given the analyze of growth, accumulation phytomass, ash constituents and pigment's complex in the young trees of oak european in forest cultures of fresh hornbeam-pine suboakeries and fresh pine beecheries of the Lvov Roztochya. The general regularities of accumulation phytomass, ash constituents and plastid pigments are determined, and their changes of oak trees with age are set. Here are shown Intercommunications between plastid pigments mass and current annual of phytomass by oak european, here is also represented correlation between the biometrical indexes of oak trees and them phytomass.
Keywords: common oak, biological productivity, phytomass, ash constituents, bi-ometrical indexes, ash constituents, plastid pigments, Roztochya.
УДК 630*232.315.9 Здобувач П.П. Придка1 - НЛТУ Украгни, м. Львiв
СХОЖ1СТЬ НАС1ННЯ I Р1СТ С1ЯНЦ1В LARIXDECIDUA MILL.
ТА LARIX EUROLEPIS HENRY В УМОВАХ СТРАДЧ1ВСЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО Л1СОКОМБ1НАТУ
Вивчали схожють насшня Larix decidua Mill. i Larix eurolepis Henry, вишяного на субстратах двох тишв i шдготовленого до вишву за трьома BapiaHTaM^ Встанов-лено, що земляний субстрат з-шд листяних насаджень е ефектившшим, шж торф'янисто-шщаний. Бшьш високу схожють зафжсовано у насшня, яке перед виш-вом вимочували у теплш талш водi впродовж трьох дiб.
1 Наук. кер1вник: проф. Ю.М. Дебринюка, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
1нтенсифжащя люогосподарського виробництва змушуе лiсiвникiв шукати ефективш шляхи пiдвищення продуктивностi лiсiв. Одним з таких шляхiв е широке впровадження у лiсовi насадження швидкорослих i госпо-дарсько цiнних деревних порщ, зокрема i iнтродуцентiв. Найбшьш перспек-тивними видами для ще! мети в умовах Захiдного Люостепу Укра1ни е три види модрини - европейська, японська та пбридна [1-3]. Кожного року iснуе високий попит на садивний матерiал цих видiв, тому щорiчно лiсгоспи заго-товляють значнi обсяги люонасшно! сировини, з яко! отримують насiння. Вщпускш цiни на насiння досить висою, а схожiсть самого насiння часто бу-вае низькою, що не дае змоги виробляти необхщну кшькють високоякiсного садивного матерiалу.
Згiдно з даними ГОСТ 14161-86 "Семена хвойных деревьев. Посевные качества", нижнш пор^ лабораторно! або техшчно! схожостi насшня 1, 2 i 3 класу якостi для модрини европейсько! становить, вщповщно, 40, 20 i 10 %, модрини японсько! - 60, 45 i 20 %, модрини пбридно! - 40, 30 i 20 %. У рiзнi роки схожють насiння всiх видiв модрин ютотно вiдрiзняеться, але застосу-вання певних способiв пiдготовки насiння до вишву може помiтно пiдвищити !х схожiсть. Насiння модрин висiвають виключно в закритому rрунтi, оскшь-ки поиви у вiдкритому rрунтi малоефективш i призводять до значно! втрати насшного матерiалу.
Найбiльш iстотний вплив на повнозернистють насiння виявляють по-годнi умови в перiод "цвтння". Дощова погода впродовж цього перюду (57 днiв) iстотно знижуе схожiсть насiння модрини в поточному рощ (до 10 % i навпъ менше). Висiв насiння модрини европейсько! та модрини пбридно! 2 класу якосп проводили у закритому Грунт Великопшьського л-ва Страд-чiвського навчально-виробничого лiсокомбiнату НЛТУ Укра!ни (Львiвська обл.) з використанням субстрату двох тишв: а) торф низинний з тском у спiввiдношеннi 1: 2, б) темно-шрий легкосуглинковий лiсовий Грунт з-тд листяних насаджень. Посiви проводили на початку квиня 2011 р.
Заготовлене для вишву насiння обох видiв модрин зберiгали у герметично закупоренш пластиковiй тарi в холодильнику за температури 0...+2°С. До вишву насiння готували трьома способами: а) сшгуванням упродовж 30 дшв, пiсля чого насiння просушували 10-12 год на сонщ i вишвали на нас-тупний день; б) насшня вимочували впродовж одше! доби в талш водi, нагрь тш до температури 23-250С, пiсля чого насшня дшили на двi частини: насшня, яке спливло, i насшня, яке осшо на дно; намочене насшня розкладали в примщенш на полiетиленову плiвку, перiодично перемiшуючи його впродовж двох дiб, пiсля чого висiвали; в) повтор варiанта б, але насiння вимочували впродовж трьох дiб; кожну добу воду замiнювали. По кожному варiанту висiвали 1000 насiння. Результати схожосп насiння представлено в табл. 1.
Як видно iз наведених результапв, схожiсть насiння Larix eurolepis Henry у вих варiантах ютотно вища, нiж у Larix decidua Mill., в т.ч. по сшгу-ванню - майже в два рази. За другим i трепм варiантами, де насшня вимочували, його схожють ютотно вища, шж за першим варiантом. Причина тут по-лягае не в ютотно кращому способi пiдготовки насiння до вишву, а в посiвi
насшня, яке ютотно вiдрiзняeться за якiстю. Так, насшня, що осiло на дно, переважно повнозернисте, i забезпечуе, вщповщно, високу схожiсть - значно вищу, нiж передбачено стандартами. Зате сплиле на поверхню води насiння мае дуже низьку схожiсть, i практики^швники в бiльшостi випадкiв таке насшня не вишвають.
Табл. 1. Схожкть настня модрини у закритому Грунтг лкового розсадника
на субстратах р 'иного типу, %
Вид модрини i варiанти тдготовки насiння до висiву Торф'янисто-тщаний Земляний з-тд листяних насаджень
Larix decidua Mill. 1-й варiант 18 24
2-й варiант 34 / 12* 38 / 10
3-й варiант 40 / 14 45 / 16
Larix eurole-pis Henry 1-й варiант 34 43
2-й варiант 62 / 18 66 / 12
3-й варiант 65 / 16 70 / 12
Примака: *схожють повнозернистого насшня / схожють насшня, яке спливло
Схожють вишяного нами насшня, яке спливло, досить низька, для модрини пбридно! не досягае навпъ третього класу якосп. Поряд з цим, для модрини европейсько! насшня, що спливло, у вих випадках досягае 3-го класу якосп. Таким чином др1бне насшня, яке спливло на поверхню, доцшьно вишвати, обов'язково вщокремивши його вщ повнозернистого, що осшо на дно. Метод флотаци тут е досить ефективним. За отриманими даними, вимо-чування насшня протягом трьох д1б дещо шдвищуе його схож1сть пор1вняно з вимочуванням впродовж одше! доби. По обох видах модрини це переви-щення схожосл не настшьки 1стотне (4-6 %), але все ж воно е. До того ж, бшьш тривалий термш вимочування насшня не передбачае скшьки-небудь ю-тотних матер1альних витрат.
Варто зазначити також такий факт, що 3-добове вимочування св1жого насшня сосни звичайно! у теплш вод1 спричиняе масове його накльовування. Довжина коршщв шод1 досягае 3-4 мм. У модрини такого явища ми не спос-тер1гали. Насшня бубняв1е, збшьшуеться в обсяз^ але накльовування вщбу-ваеться слабо. Ймов1рно, це явище зумовлено товспшою насшною шюркою у насшня модрини. Для попередження явища вилягання, сходи модрини у вшх вар1антах тдлягали триразовш обробщ фундазолом. Для полшшення росту иянщв проводили !х дворазове тдживлення ам1ачною селлрою (у пер-шш декад1 червня i першш декад1 липня). За нашими багатор1чними спосте-реженнями, пiдживленi рослини не лише краще ростуть, але й набувають ви-соко! стшкосл проти уражень фiтохворобами.
Восени в процеш проведення швентаризацп посiвiв ми виявили дещо меншу кiлькiсть 1^чних сiянцiв порiвняно з кiлькiстю врахованих сходiв (на 2-4 %). Причина такого зниження полягае у природному вщпад^ у пошко-дженнi аянщв пiд час проведення доглядiв, оскшьки прояви негативних впливiв ентомошкiдникiв i фггопатогешв у теплицi виявлено не було. Впливу використаних нами субстрапв на збереження оянщв ми також не встановили.
Отже, на земляному субстрат з-шд листяних насаджень ми зафжсува-ли помiтно вищу схожiсть насiння обох видiв модрини, тж на торф'янисто-пiщаному. Ймовiрно, iстотну роль у цьому випадку вiдiграe кислотнiсть сере-довища, однак таких дослдав ми не проводили. Ан^з висоти 1-рiчних шян-щв модрини европейсько! за результатами осшньо! швентаризацп засвщчив, що кращим ростом вони вщзначалися на земляному субстрат з-пiд намету грабово-липово-букових насаджень (табл. 2). Тут зафжсовано також найвищу схожiсть насiння обох видiв модрин.
Найбшьшою висотою на торф'янисто-пiщаному субстрат сiянцi модрини европейсько! вщзначались у варiантi 3, а на земляному субстрат - у ва-рiантi 2. Варто зазначити, що середш значення висоти сiянцiв у вшх варiан-тах дуже близью мiж собою (15,1-16,3 см), так же само, як i !хш максимальш висоти (25,5-27,8 см). Мшмальт висоти сiянцiв теж е досить подiбними у всiх варiантах (6,3-8,4 см), тому цей показник може бути зумовлений гене-тичною складовою. Стандартне вiдхилення у всiх варiантах е невисоким, ко-ефiцiент варiацií перебувае в межах 15-20 %, що вказуе на середню мшли-вiсть ознаки. Точнiсть дослiду у вшх випадках е достатньо високою. Довiр-чий iнтервал визначено на 95 %-му рiвнi ймовiрностi. Крива розподшу висоти сiянцiв, вирощених iз повнозернистого насiння, мае правосторонню аси-метрiю (А > 0) i е гостровершинною (Е > 0). Для шянщв, якi виросли iз дрiб-ного насiння, крива розподшу характеризуеться в основному невеликою ль восторонньою асиметрiею i загалом е гостровершинною.
Табл. 2. Висота 1рчних аянцк Larix decidua Mill.
у закритому группа тсоеого розсадника на субстратах р'иного типу, см
Показники Варiанти пiдготовки насшня до висшу на субстратах
1-й 2-й 3-й 1-й 2-й 3-й
Торф'янисто-шщаний Земляний з-пiд листяних насаджень
Кшьюсть спостережень, N (шт.) 174 322/113* 389/132 228 367/86 438/151
Максимальне значення, Хтах 26,1 27,3/20,2 25,5/18,8 27,8 26,4/19 25,6/22,1
Мiнiмальне значення, Xmin 7,2 6,3/4,4 6,8/5,6 8,2 8,4/5,2 7,5/4,8
Розмах варiацil, R 18,9 21,0/15,8 18,7/13,2 19,6 18,0/13,8 18,1/17,3
Мода, Мо 15,2 15,2/14,8 15,4/14,8 15,2 15,2/14,8 15,4/13,2
Медiана, Ме 14,9 15,4/12,8 15,6/12,6 15,4 15,8/13,2 15,8/12,8
Середне значення, Хс 15,1* 16,1/12,5 16,3/12,1 16,0 16,8/13,2 16,6/12,5
Дисперсш, 52 5,2 7,8/7,0 8,7/6,9 10,9 6,5/6,6 6,9/9,7
Основне (стандартне) вiдхилення, 5 2,3 2,8/2,6 3,0/2,6 3,3 2,6/2,6 2,6/3,1
Коефщент варiацil, V (%) 15,1 17,3/21,1 18,2/21,7 20,6 15,2/19,5 15,9/24,8
Точшсть дослiду, Р (%) 2,4 2,7/3,3 2,9/3,4 3,3 2,4/3,1 2,5/3,9
Довiрчий штервал 14,4+ 15,8 15,2+16,9/ 11,7+13,3 15,3+17,2/ 11,3+12,9 15,0+ 17,1 16,0+17,6/ 12,4+14,0 15,7+17,3/ 11,6+13,5
Асиметрiя 1,48 0,67/-0,18 0,15/-0,20 0,68 0,42/-0,71 0,25/0,22
Ексцес 8,29 4,0/0,12 0,66/-0,66 0,82 2,40/0,70 1,86/0,29
Примаки: *висота сянщв ¡з повнозернистого насшня / висота сянщв ¡з др1б-ного насшня, яке спливло; **у цш та наступнш таблиц значення Хс е генеральною середньою, тому основну помилку середнього значення не визначали
Аналiз висоти 1^чних сiянцiв модрини пбридно! засвщчив, що кра-щим ростом вони вщзначалися на земляному cy6cTpaTi з-тд намету грабово-липово-букових насаджень (табл. 3). Оянщ модрини пбридно! мають помгг-ну перевагу над шянцями модрини европейсько1 за висотою як за середшми, так i за максимальними значеннями. Найбшьшою висотою на обох видах субстрату шянщ модрини пбридно! вiдзначаються у варiантi 3. Середш зна-чення висот иянщв достатньо подiбнi мiж собою (17,1-19,5 см), за винятком иянщв на торф'янисто-тщаному сyбстратi, якi виросли iз заснiгованого на-сiння (15,9 см). Максимальш висоти сiянцiв модрини у вшх варiантах загалом теж е подiбними (28-34 см).
Стандартне вщхилення у всiх варiантах е невисоким, коефщент варь ацп становить переважно 21-24 %, що вказуе на високу мiнливiсть ознаки. Середня мшливють ознаки спостережена лише в двох випадках (див. табл. 3). Точнють дослщу у всiх випадках е доволi високою. Довiрчий iнтервал визна-чено на 95 %-му рiвнi ймовiрностi.
Табл. 3. Висота 1рчних 0янцк Larix eurolepis Henry у закритому Грунтг
лгсового розсадника на субстратах р 'иного типу, см
Показники Варiанти пiдготовки иасiиия до висiвy на субстратах
1-й 2-й 3-й 1-й 2-й 3-й
Торф'янисто-тщаний Земляиий з-пiд листяиих насаджень
Кiлькiсть спостережень, N (шт.) 331 611/165 643/146 426 655/106 698/111
Максимальне значения, Хтах 28,3 28,0/19,2 29,4/20,4 30,3 34,0/20,3 32,4/24,5
Мiнiмальне значення, Xmin 6,9 7,4/4,8 8,0/6,6 7,1 7,4/7,2 8,2/6,4
Розмах варiацil, R 21,4 20,6/14,4 21,4/13,8 23,2 26,6/13,1 24,2/18,1
Мода, Мо 14,8 16,8/11,1 14,8/11,1 20,4 20,4/16,5 18,8/16,5
Медiана, Ме 15,3 16,7/11,0 18,4/11,2 18,4 18,8/14,8 19,3/14,9
Середне значення, Хс 15,9 17,1/11,6 18,2/12,0 18,0 18,8/14,6 19,5/15,0
Диспер^, 52 14,5 13,3/9,8 16,2/7,6 14,7 15,2/7,9 14,9/13,2
Осиовие (стандартне) вщхилення, 5 3,8 3,6/3,1 4,0/2,8 3,8 3,9/2,8 3,9/3,6
Коефiцiеит варiацil, V (%) 23,9 21,3/26,8 22,1/22,9 21,3 20,7/19,3 19,7/24,2
Точиiсть дослiдy, Р (%) 3,4 3,0/3,8 3,1/3,2 3,0 2,9/2,7 2,8/3,4
Довiрчий iитервал 14,9^ 17,0 16,1^18,1/ 10,8^12,5 17,1^19,3/ 11,3^12,8 16,9^ 19,1 17,8^19,9/ 13,9^15,4 18,4^20,6/ 14,0^16,0
Асиметрiя 0,54 0,39/0,34 0,26/0,54 0,08 0,78/-0,34 0,24/0,35
Ексцес 0,33 0,03/-0,82 -0,35/-0Д7 0,03 1,80/-0,66 0,34/-0,20
Крива розпод^ висоти шянщв, вирощених iз повнозернистого насш-ня, у вшх варiантах мае правосторонню асиметрiю (А > 0) i е гостровершин-ною (Е > 0), о^м одного випадку. Для сiянцiв, як виросли iз дрiбного насш-ня, крива розподшу також характеризуеться в основному правосторонньою асиметрiею, однак у вшх випадках е туповершинною.
Висновки. Кращим ростом та збереженiстю шянщ модрин европейсь-ко1 та пбридно! вщзначаються на земляному сyбстратi, основу якого формуе верхнiй шар темно-шрого лiсового Грунту, взятий з-пiд намету грабово-липо-во-букового насадження.
СпоСб шдготовки насiння до висiву меншою MipoKi впливае на picT самих аянщв, тодi як îctotho - на схожють наciння. Триденне вимочування насшня у талш водi за температури 23-250С з наступним його розкладанням на полiетиленову плiвку i перюдичним пеpемiшуванням впродовж двох дiб шдвищуе cхожicть наciння майже в два рази поpiвняно з ваpiантом сшгуван-ня. Схожicть наciння модрини гiбpидноï е icтотно вищою, нiж модрини евро-пейcькоï (в 1,8-1,9 раза).
Якють наciння, що виciваетьcя, можна ютотно пiдвищити, використав-ши вщомий cпоciб "флотацiï". Схожicть наciння, яке опустилося на дно, е достатньо високим (34-45 % для Larix decidua Mill. i 62-70 % - для Larix euro-lepis Henry). Дpiбне насшня, яке спливае на поверхню, все ж мае невеликий вщсоток схожосп (вщповщно, 10-16 та 12-18 %) i вишвом такого насшня не варто нехтувати. Сшнщ, як виросли iз повнозернистого насшня, мають кра-щi показники росту, нж виpощенi з дpiбного сплилого на поверхню води насшня, як за середнми показниками, так i за максимальними значениями.
Одноpiчнi ciянцi модрини гiбpидноï на piзних субстратах, виpощенi iз повнозернистого насшня, на 5,3-16,1 % за середньою висотою та на 9,8-16,1 % за максимальною висотою переважають так! ж сшнщ модрини европейськог
Л1тература
1. Дебринюк Ю.М. Плантацшт шсов1 насадження як об'екти невичерпного виробниц-тва енергетично1 бюмаси / Ю.М. Дебринюк // Л1авництво i агрсшсомелюращя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 116. - С. 170-178.
2. Дебринюк Ю.М. Технологч^ аспекти створення i вирощування плантацшних люо-вих культур Larix decidua Mill. у захщному репой Украши / Ю.М. Дебринюк // Науковий вю-ник НУБЩ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2010. - Вип. 152. - С. 199-210.
3. Дебринюк Ю.М. Технолоия створення i вирощування плантацшних люових культур модрини широколускато1 в захiднсму pегiснi Украши / Ю.М. Дебринюк // Люовий журнал. -2011. - № 2. - С. 36-39.
Прыдка П.П. Всхожесть семян и рост сеянцев Larix decidua Mill. и Larix eurolepis Henry в условиях Страдчивского учебно-производственного лесокомбината
Изучали всхожесть семян Larix decidua Mill. и Larix eurolepis Henry, посеянных на субстратах двух типов и подготовленных к посеву по трем вариантам. Установлено, что земляной субстрат из-под лиственных насаждений является более эффективным, чем торфянисто-песчаный. Более высокая всхожесть зафиксирована у семян, которые перед посевом вымачивали в теплой воде на протяжении трех суток.
Prydka P.P. Seed germination and growth of seedlings Larix decidua Mill. and Larix eurolepis Henry in the conditions of Stradch Educate Forest District
Germination of Larix decidua Mill. and Larix eurolepis Henry seeds, planted on two types of substrates and prepared for sowing on three options was examined. There was deduced that the soil substrate from hardwood stands is more effective than the peat-sand one. The higher germination rate was recorded for seeds watered in warm water for three days before planting.
