CC BY
16
УДК 630 *232.318 Доц. В. С. Кузьович, канд. с.-г. наук -
Бережанський агротехшчний тститут НУБП Украти
ПОС1ВН1 ЯКОСТ1 НАС1ННЯ LARIX L. У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ТЕРНОШЛЬСЬКО'1 ОБЛАСТ1
Дослщжено nocÍBHÍ якостi однорiдних партiй насшня Larix Mill. - чистоту, масу 1000 насшин, схожiсть, енергiю проростання, зараження фiтопатогенами за результатами аншшу середнiх зразкiв Львiвською державною зональною лiсонасiнною iнспекцieю впродовж 1990-2012 рр.
Встановлено, що у люових насадженнях регiону посiвнi якостi насшня модрини загалом е високими. Серед 256 однорщних партiй насiння 1, 2 i 3 клаив якост розподь ляеться так: 46, 37 i 16 %; некондицiйне насшня серед дослщжених однорiдних партий становить лише один вiдсоток.
Ключовi слова: модрина, маса однорiдних партiй насшня, поивш якостi насiння, класи якост насiння.
Модрина э однieю Í3 цiнних швидкорослих iнтродукованих порiд в Ук-раМ. Особливо швидке нагромадження деревини модрина виявляе у захвдному репош Украши, зокрема - в Терношльськш областi [1-4].
У насадженнях Тернотльсько!' областi культивують модрини европейсь-ку (Larix decidua Mill.), модрину тонколускату або японську (Larix leptolepis [Sieb. et Zucc.] Gord) та модрину широколускату або еврояпонську (Larix eurole-pis Henry). Кожен рж iснуе високий попит на садивний матерiал модрини, тому лiсогосподарськi шдприемства заготовляють значнi обсяги насiння породи. Вщ-пускнi цiни на насшня досить висою, а його схожкть часто бувае низькою, що гальмуе виробництво необхiдноí кiлькостi садивного матерiалу. Тому, важливо проаналiзувати посiвнi якосп насiння модрини, методи пiдвищення схожосп якого потребують додаткових дослiджень.
Об'екти та методика. З метою ан^зу показникiв посiвних якостей насшня модрини в умовах лiсового фонду Терношльсько!' областi ми використали результати анатзу насiння породи Львiвськоí державно!' зонально!' лiсонасiнноí iнспекцií. До уваги брали зразки насшня, яш надшшли на аналiз з лкогоспо-дарських пiдприемств упродовж 1990-2012 рр. Аналiзували такi показники по-сiвних якостей насшня - чистоту (ГОСТ 13056.2-89), масу 1000 шт. насшин (ГОСТ 13056.4-67), зараження фггопатогенами (ГОСТ 13056.5-76), схожкть та енергда проростання (ГОСТ 13056.6-75), життездатнкть (ГОСТ 13056.7-68). До уваги брали також масу однорвдних партш наання.
Результати та обговорення. Впродовж останшх 23 рокiв Львiвською ДЗЛН1 проведено аналiз посiвноí якосп середнiх зразкiв насiння модрини, ят представляють 256 однорiдних партiй насшня породи (табл.). Маса однорщних партш вщзначаеться значною варiабельнiстю, що пояснюеться перiодичнiстю насiнненошення породи, погодними умовами в перюд запилення та дозрiвання насiння, обмеженою кiлькiстю об'ектiв постшно!' лiсонасiнноí бази. У рiзнi за урожайнктю роки мiнiмальна маса однорiдних партiй насiння (ОПН) становила в межах 0,5-1,0, максимальна - 7-50 за середнього значення 1,3-10,8 кг. Виня-ток становлять однорвдш парти насiння модрини в 2006 р., коли мшшальна ма-са ОПН становила 20, а максимальна - 44 кг.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
Окрш того, загальна маса однор1дних партш наання за дослщжуваними роками також дуже р1зниться (46-511 кг), що пов'язано, насамперед, з перюдич-нктю плодоношения породи, а також погодними умовами в той чи шший piK дослвдження. Загалом ш^чна середня маса ОПН модрини впродовж дослвджу-ваного пеpiоду становила 5-290 кг.
Одним з основних показнитв посiвноí якостi насiния е 1хня схожiсть. Оскiльки для насiния модрини характерний вимушений спокiй, то визначення його якостi методом пророщування е основним. Як видно iз даних рис. 1, показ-ники техшчно1 схожостi вiдзначаються дуже сильною ваpiабельнiстю. Так, в окремих випадках схожкть насiния модрини досягала 79-85 % за мшмального значення 2-10 %. Основних причин тако1 ваpiабельностi може бути кшька: а) за-гопвлю насiння проводили у насадженнях молодого вшу, де поавш якостi на-сiния найнижчц б) низькою якктю характеризуеться також насiния, заготовле-не з окремо ростучих дерев; в) могла статися помилка у визначенш виду модрини; як ввдомо, у видш Larix eurolepis Henry та Larix leptolepis Gord. схожкть на-сiния помiтно вища, шж у Larix decidua Mill.; г) на яккть насiния могли ктотно вплинути погоднi умови в перюд запилення.
Табл. Загальш eidoMocmi про oÖHopidm партп настня модрини, сформоваш впродовж 1990-2012 рр. державшими лкогосподарськими тдприемствами у
Тернотльськщ областi
PÍK дослiдження М па аса однорщно1 pri'í насшня, кг Всього сформовано однорщних партш насшня, шт. Загальна маса одно-рщних партш насшня, кг
min max mid
1990 1,0 28,0 8,0 4 32,0
1991 - - - - -
1992 1,0 21,0 4,7 7 33,0
1993 1,0 12,0 2,7 10 27,0
1994 1,0 40,0 9,7 19 184,0
1995 1,0 3,0 1,8 14 25,0
1996 1,0 50,0 8,5 34 290,0
1997 1,0 12,0 3,9 31 121,0
1998 0,5 30,0 5,3 10 52,5
1999 1,0 12,0 3,6 19 69,0
2000 1,0 5,0 2,8 18 51,0
2001 1,0 7,0 2,5 6 15,0
2002 1,0 8,0 1,9 10 19,0
2003 1,0 7,0 2,6 5 13,0
2004 1,0 35,0 6,2 17 105,0
2005 1,0 18,0 7,4 5 37,0
2006 20,0 44,0 29,2 5 146,0
2007 1,0 25,0 7,8 8 62,0
2008 2,0 21,0 10,8 6 65,0
2009 1,0 12,0 6,8 5 34,0
2010 1,0 7,0 3,6 7 25,0
2011 1,0 10,0 2,6 12 31,0
2012 1,0 2,0 1,3 4 5,0
Всього 256 1441,5
Характер розмщення ваpiант на рис. 1 показуе, що найвищими показни-ками схожосп насiния модрини ввдзначалось у 1996-1997 рр., де техшчна схо-
жють досягала 70-85 %, пiсля чого спостерп^аеться тенденцiя до зменшення по-казника техшчно!* схожостi - аж до 2011-2012 рр. за мЫмальних значень 1020 % i максимальних - 30-43 %. Наявнiсть тако'1 тенденцп* може бути зумовлена збтьшенням обсягiв заготiвлi насiння в молодих насадженнях, а також змен-шенням якостi самого насiння модрини внаслщок комплексно!* дп* абiотичних, бiотичних та антропогенних чинникiв. Загалом середне значення схожостi на-сiння становить 32,3-38,8 %.
Рис. 1. Показники техтчног схожостi настня модрини
Рис. 2. Динамжа маси 1000 настин модрини
1нший важливий показник якосп наання - його чистота. Аналiз даних показуе, що чистота дослiджених ОПН модрини досить висока, загалом переви-щуе 90 %. В окремих випадках чистота становить 100 %, що пояснюеться нез-начною масою сформованих однорiдних партiй насiння (1-2 кг). Лише в ктькох випадках спостерп^аеться чистота насiння в межах 80-90 %, тодi як в переваж-нiй бiльшостi випадкiв вона перевищуе цi показники. Аналiз даних показуе, що чистота наання модрини протягом десяти останшх рокiв мае певну тенденцш до зниження, що можна пояснити технiчними причинами.
Загалом, у переважаючш бiльшостi випадкiв досягнуто стандартно!* чис-тоти партiй насшня модрини, середне значення яко'1 становить 94,5-96,7 %. При цьому максимальне значення чистоти насiння сягае 100 %, мiнiмальне - 81,384,5 %. Вивчення iншого показника якосп насiння - маси 1000 насшин показа-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
ли, що цей показник загалом вiдзначаeться значною варiабельнiстю - вiд 2,1-3,4 (мшмальш значения) до 7,8-9,5 г (максимальш значения). Водночас, середнi значення маси 1000 насшин за дослщжуваними вiковими перiодами досить по-дiбнi - 4,8-5,4 г (рис. 2).
Загалом середш значення маси 1000 насшин модрини перевищують 5,0 г, що свщчить про наявнкть добрив умов для насiннeношения модрини у дослвджуваному регiонi. Однак, починаючи з 2000 р., спостеркаемо стабiльну тенденщю до зниження маси 1000 насшин модрини. Загалом серед 256 однорвд-них партiй насшня 1, 2 i 3 клаав якостi розподiляеться так: 46, 37 i 16 %; некон-дищйне насiния серед дослщжених однорiдних партш становить лише 1 %.
Висновки. Вподовж 1990-2012 рр. Львiвською ДЗЛН1 здiйснено аналiз середнiх зразкiв, ят репрезентують 256 однорiднi партií насшня модрини за 1хньо1 загально! маси 1,44 т. Кожного року в середньому формувалось 10-14 од-норвдних партiй насiния за середньо! маси 1,3-10,8 кг.
Середне значення техшчно! схожосп насiния становить 32,3-38,8 % з на-явнiстю тенденцií до зниження схожостi впродовж дослiджуваного перюду.
Однорiднi партií модрини впродовж дослщжуваного перiоду характери-зуються високим показником чистоти (Xmid = 94,5-96,7 %) за мш1мальних зна-чень окремих варiант 81-85 %.
Середнi значення маси 1000 насшин впродовж дослвджуваного 22^чно-го перiоду залишаються порiвняно високими i досить подiбними (4,8-5,4 г).
Загалом, у насадженнях Терношльсько! областi модрина формуе насiния високо! якостi, що забезпечуе успiшне впровадження цiеí швидкоросло! породи у лiсовi насадження регiону.
Лiтература
1. Дебринюк Ю.М. PicT i продуктившсть модрини в лiсових культурах Захщного Лiсостепу / Ю.М. Дебринюк // HayKOBi пращ ЛГсгвничо! академн наук Украши : зб. наук. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2002. - Вип. 1. - С. 76-83.
2. Дебринюк Ю.М. Розповсюдження модрини у люових насадженнях Украши / Ю.М. Дебринюк, С.О. Белеля // Наую^ прaцi ЛгсГвничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Лъвiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 10. - С. 55-65.
3. НГкгтгн К.С. Модрина як швидкоростуча i цшна порода на Украхш / K.G. НгкГтгн // Науко-Bi прaцi УСГА. - 1971. - № 47. - С. 54-59.
4. Пешко В.С. Лиственница в культурах западных областей Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / В.С. Пешко. - Харьков, 1965. - 24 с.
Кузевич В.С. Посевные качества семян Larix L. в лесных насаждениях Тернопольской области
Исследованы посевные качества однородных партий семян Larix Mill. - чистота, масса 1000 штук, всхожесть, энергия прорастания, заражение фитопатогенами по результатам анализа средних образцов семян Львовской государственной зональной лесо-семенной инспекцией в течение 1990-2012 гг. Установлено, что в лесных насаждениях Западного региона посевные качества семян лиственницы в целом являются высокими. Среди 256 однородных партий семена 1, 2 и 3 классов качества распределяются следующим образом: 46, 37 и 16 %; некондиционные семена среди исследованных однородных партий занимает лишь один процент.
Ключевые слова: лиственница, масса однородных партий семян, посевные качества семян, классы качества семян.
Kuzovich V.S. Quality indicators of Larch seeds in plantations of Terno-pil regions
The quality indicators of compatible seed lots of Larix Mill. were studied (purity, weight of 1000 seeds, germination, germination energy, pathogen contamination) based on the analysis of medium-sized samples from the Lviv State Zonal Forest Seed Inspection during 1990-2012. We found that in forest plantations of the western region of Ukraine the quality of Larch seeds is generally high. Average value of a specie seeds technical germination is 32,338,8 % with the sign of clear tendency towards germination reduction during the study period. Among the 773 compatible lots the seeds of 1, 2 and 3 quality classes are distributed as follows: 46, 37 and 16 % respectively, amongst which, the substandard seeds reach only 1 %.
Keywords: Larch, the weight of compatible seed lots, seed quality characteristics, seed quality classes.
УДК 630.81 Доц. Т.В. Юськевич, канд. с.-г. наук;
доц. 1.П. Тереля, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЩГЛЬШСТЬ ДЕРЕВИНИ Л1СОВИХ ХВОЙНИХ ВИД1В УКРАШИ
Узагальнено вщомост щодо щшьност деревини люових хвойних вищв Украши. Наведено показники щшьност деревини (базисну, стандартну - за нормалiзованоi во-логост та абсолютно сухо! деревини). Встановлено, що найвищу щшьшсть деревини серед хвойних видiв мае тис япдний (782 кг/м3) та ялiвець вiргiнський (624 кг/м3). Найнижчими показниками щшьност характеризуемся деревина ялищ бшо! (426 кг/м3).
Ключовi слова: щшьшсть деревини, хвойш види, лiсовi насадження.
Деревина хвойних широко використовуеться у рiзних сферах дiяльностi людини. Попит на не! постшно зростае i задовольняеться не повнктю. Особливою перевагою деревини хвойних порщ е те, що за невелико! об'емно! маси во-на вщзначаеться високими вiдносними показниками мщност!
У деревинознавствi вiдношення маси зразка деревини до його об'ему от-римало назву щiльностi. Залежно вщ вологи деревини розрiзняють такi види щшьностг 1 - стандартна (нормалiзована) за вологостi 12 %; 2 - у вологому станi (природна); 3 - в абсолютно сухому сташ; 4 - базисна та 5 - парщальна [1, 3, 8, 10, 11]. Щшьшсть належить до основних характеристик деревини. Найва-гомiшою перевагою щiльностi як мiрила якостi деревини е !! ушверсальшсть. Вона мае переваги над такими показниками, як ширина рiчного шару та процент шзньо! деревини. Водночас щiльнiсть вiдображае основнi фiзичнi власти-востi, а також дае чике уявлення про механiчнi характеристики деревини. Ос-таннi можна використовувати для сортування пиломатерiалiв за показниками мщност!
Щiльнiсть е одним з основних фактор1в оцiнки вартостi деревини. Цей показник мае значения для лкозагопвельно!, деревообробно! i целюлозно-папе-рово! промисловостi, монiторингу та iнвентаризацi! лiсiв, а також для вирiшен-ня практичних i теоретичних завдань.
Щшьшсть деревини, як показник якосп деревинно! сировини, мае iстот-нi переваги перед шшими фiзичними та механiчними властивостями. Величина щiльностi характеризуе масу деревини, яка водночас е фактором якосп дерев-них матерiалiв. За величиною щшьносп можна розрахувати вмкт сухо! речови-ни в деревнш сировинi, а також визначити запас фггомаси, передус1м стовбурiв. Остання дедалi частiше приходить на змiну об'емнш таксацi!.
