CC BY
30
6. Щепащенко Д.Г. Биологическая продуктивность и бюджет углерода лиственничных лесов северо-востока России : монография / Д.Г. Щепащенко, А.З. Швиденко, В.С. Шалаев. - М. : Изд-во ГОУ ВПО МГУЛ, 2008. - 296 с.
7. IPCC: Climate change 2001: The scientific bases. Contribution on working group I to the third assessment report of the Intergovernmental panel of climate change / J.T. Houghton, Y. Ding, D.J. Griggs et al. - UK, Cambrige and NY, USA: Cambridge Univ. Press., 2001. - 881 p.
8. IPCC: Special Report on Carbon Dioxide Capture and Storage [Prepared by Working Group III of the Intergovernmental Panel on Climate Change] / [B. Metz, O. Davidson, H.C. de Coninck, M. Loos, and L.A Meyer (eds.)] Cambridge University Press, 2005. - 443 p.
Билоус А.М. Структура депонированного углерода ольховых лесов Украинского Полесья
Представлены результаты исследования депонированного углерода в компонентах фитомассы и мортмассы ольховых насаждений Украинского Полесья. Разработаны математические модели фитомассы стволов в коре, ветвей в коре, подлеска и подроста, живого напочвенного покрова и мортмассы сухостоя, валежа, опада грубых ветвей и подстилки. Установлены особенности структуры депонированного углерода надземной растительной биомассы ольховых насаждений. В молодняках Alnus glutinosa Gaerth. 81 % депонированного углерода содержится в фитомассе и 19 % - в мортмассе насаждений. В спелых ольховых насаждениях частица депонированного углерода в компонентах фитомассы возрастает до 88 %.
Ключевые слова: углерод, ольха (Alnus glutinosa Gaerth.), фитомасса, мортмасса, ствол, ветки, листья, подлесок, живой надпочвенный покров, сухостой, валеж, подстилка.
Bilous A.M. The Structure of the Deposited Carbon in Alder Forests of Ukrainian Polissya
Some results of investigation of the deposited carbon in the components of phytomass and mortmass in alder stands of Ukrainian Polissya are presented. The mathematical models of phytomass in the cortex of stem wood (over bark), branches in the cortex, undergrowth, living ground cover and mortmass dead trees (snags), woody logs, litter branches (>1 cm) and also forest litter are elaborated. The features of the structure of the deposited carbon aboveg-round plant biomass of alder forests are established. In young forests of Alnus glutinosa Ga-erth. 81 % of the deposited carbon is proved to be contained in the phytomass and respectively 19 % in mortmass plantings. In mature alder forests the proportion of the deposited carbon in the components of phytomass is supposed to increase up to 88 %.
Key words: carbon, alder (Alnus glutinosa Gaerth.), phytomass, mortmass, stem wood, branches, foliage, understorey, green forest floor, dead trees (snags), woody logs, forest litter.
УДК 630 *232.32 Здобувач С. О. Белеля1 - НЛТУ Украгни, м. Львiв
ВПЛИВ РЕГУЛЯТОР1В РОСТУ РОСЛИН НА Р1СТ С1ЯНЦ1В МОДРИНИ ТОНКОЛУСКАТО1
Дослщжено вшив pi3H^ B4AiB регулятс^в росту рослин на picT сшнщв модрини у закритому грунту який значною мipою визначаеться субстратом. З'ясовано, що залеж-но вщ складу останнього, ефектившсть ди регулятс^в росту може ютотно змшювати-ся - вщ шдиферентно! до сильно стимулювально!. На показник середньо! висоти одно-piчних ciянцiв модрини ютотно впливають також споиб шдготовки насшня до вииву, наявшсть припоивного добрива, мульчування поciвiв, наявшсть суперабсорбенту.
Встановлено, що найефективншими е максим та мшосан, як забезпечують дружне проростання насшня, швидке з'явлення сходгв, значний вихщ стандартного са-дивного матеpiалу, висок бiометpичнi показники рослин. Вплив випробуваних РРР на
1 Наук. кергвник: проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук
рют i якiсть сiянцiв модрини вiдображаeться таким рядом у порядку зниження ефектив-ностi Д11: максим ^ мшосан ^ циркон ^ емiстим ^ вермiстим.
Ключов1 слова: модрина тонколуската, регулятори росту рослин, сiянцi, висота, дiаметр на кореневiй шийцi.
Вступ. Пiдвищення продуктивностi лiсiв Захвдного Полкся шляхом впровадження в 'х склад швидкорослих i цiнних деревних порвд е одним з ос-новних завдань лiсогосподарського виробництва. Перспективною породою для ще! мети е модрина тонколуската або японська (Ьапх 1ер1о1ер1з ^кЬ. й Zucc.] Оогё.), на садивний матерiал яко' постiйно кнуе високий попит. Тому запрова-дження високоiнтенсивних технологiй з пришвидшеного продукування садив-ного матерiалу цього iнтродуцента, збшьшення виходу стандартного садивного матерiалу з одиницi площi е важливим завданням сьогодення.
З огляду на це, практичне значения мають до^дження, спрямованi на пришвидшене вирощування садивного матерiалу модрини, насамперед - через застосування рiзних регуляторiв росту рослин (РРР). Дослщження проведено в теплищ, оскiльки посiви у вiдкритому грунта малоефективнi через традицiйно низьку схожкть насiиня модрини.
Матерiали та методика. Подабш дослiджеиня з впливу РРР на схожкть наання та ркт однорiчних с1янц1в модрини вже здшснено ранiше у 2012 р. для модрини европейсько' [2]. Подiбнiсть проведення таких дослiдiв для насiиня модрини тонколускато' зумовлено необхiднiстю встановлення специфiчностi дií, пiдтверджения позитивно!' дií регуляторiв росту рослин на схожiсть наання та рiст сiянцiв деревного виду порiвняно з такими у модрини европейсько!'.
Поршняно з експериментом, проведеним у 2012 р. [2], кнують деякi ввд-мiнностi. Насамперед, застосовано шший спосiб пiдготовки насiния до виаву; використано iнший субстрат; перегнш, як припосiвне добриво, не вносили; ви-с1в насiния здiйсиювали без суперабсорбенту "Теравет"; глибший висiв насшня зумовлений вiдсутнiстю мульчi; iнша схема внесення пiдживлювальних добрив. Загалом, порiвняно з попереднiм дослiдом, проведено менше операцш з перед-посiвного обробляння насiния та вирощування садивного матерiалу, тобто ви-користана технолопя продукування с1янщв була менш iнтенсивною.
До виаву насiния модрини зберiгали у герметично закупоренш пласти-ковiй тар! Перед виавом насiиня намочували у водi кiмнатноí температури впродовж одше!' доби, пiсля чого його шдсушували до стану сипучостi. Посiв здшснювали у закритому грунп за шести варiантами з вiдповiдним намочуван-ням насiния: 1) у водному розчиш циркону впродовж 8 год - три краплi препарату на 100 мл води; 2) у водному розчиш емктиму С впродовж 6 год з розра-хунку 2 мл препарату на 1 л води; 3) обприскування наання на 0,5 год водним розчином максиму з розрахунку 7,5 мл препарату на 50 мл води; 4) у розчиш вермктиму i води у сшввщношенш 1: 3 впродовж 6 год; 5) нанесення обприс-кувачем водного розчину мiкосаиу (100 мл препарату на 200 мл води) на роз-стелене тонким шаром насшня безпосередньо перед висшанням; 6) у водi за температури 20-24 оС впродовж 24 год (контроль).
Насшня висшали на грядки зi свiжоприготованого субстрату - лково!' супiщаноí землi з-шд сосново-дубового насадження (ТЛУ - С3) - 50 %, верхового торфу - 30 %, пкку - 20 %. Насiния висшали у вузькi борозенки на глиби-
ну 1,5 см без наступного мульчування. Для запобкання виляганню сходiв проводили 1х 4-разове оброблення "Превiкуром". На початку червня провели перше шдживлення с1янцдв нiтроамофоскою. Наступнi шдживлення сiянцiв проводили бiогуматом натрда: 20.06.13; 4.07.13; 18.07.13; 1.08.13 р.
Упродовж травня-серпня здiйснювали полив у вечiрнi години. Пiд час встановлення тривалого бездощового перiоду, який супроводжувався високою денною температурою, полив проводили вранщ i ввечерi. За дуже високо'' денно!' температури в обвдш години вмикали поливальну установку для встановлення " туманоподiбного" середовища з метою зниження температури у теплищ; при цьому обов'язково проводили пров^ювання. Для поливания використову-вали воду iз природно'' водойми. Тривалiсть поливу становила в середньому 15 хв. Сигналом для припинення поливу слугувало накопичення води на повер-хиi субстрату, що вказувало на достатню насиченiсть грунту вологою.
Результати дослщження. В умовах регулярного поливу та високо'' во-логосп середовища сходи з'явилися вiдносно швидко - загалом впродовж двох тижшв пiсля висiву (табл. 1). Вщ початку з'явлення сходав до заюнчення проце-су проходить в середньому 10-12 дшв. Варто зазначити, що початок з'явлення сходiв залежить вщ виду РРР, а найпiзнiше сходи з'явилися на контрольнш да-лянщ. Масове з'явлення сходiв почалося через 3-5 дшв шсля першо'' !х появи i тривало 2-3 днi (на контролi - 4 дш). Закiнчення з'явлення сход1в вiдбулось приблизно в один i той же час на всх дiлянках, за винятком контролю, де завер-шення з'явлення сходiв зафiксовано на 6-9 дн1в пiзнiше. Найбшьш ранне i дружне проростання насiння зафiксовано за обробляння його мiкосаном та максимом (див. табл. 1).
У вах дослiджених варiантах сходи розвивалися нормально, появи хвороб i шкiдникiв не виявлено. Ефективнiсть впливу РРР на рiст с1янщв найкраще репрезентують висота рослин та дiаметр на кореневiй шийцi (табл. 2, 3). У всх випадках аналiзували велику вибiрку даних. Довiрчий iнтервал визначено на 95 %-му рiвнi ймовiрностi.
Табл. 1. Результати облжу з'явлення сходiв модрини тонколускатоХ у закритому tрунтi Костянтитвського л-ва ДП "Сарненське ЛГ" (настня виаяне 26.04.2013 р.)1
Вид РРР Початок з'явлення сходiв Масове з'явлення сходiв Закшчення з'явлення сходiв
Мiкосан 7.05.2013 10-12.05.2013 17.05.2013
Максим 7.05.2013 10-13.05.2013 18.05.2013
Емютим 8.05.2013 12-14.05.2013 20.05.2013
Циркон 8.05.2013 11-13.05.2013 18.05.2013
Вермiстим 10.05.2013 13-16.05.2013 20.05.2013
Контроль 13.05.2013 17-21.05.2013 26.06.2013
Аналiз показнитв росту за висотою однорiчних с1янщв шдтверджуе íхнi високi значення за певно'' диференцiацií залежно вiд використаного виду РРР. Так, стандартними для лкостепово'' зони Украши е одно-дворiчнi сiянцi Ьапх
1 Пiзнiй висгв насшня зумовлений тривалим стояниям весняних талих вод
1ер(о1ер1з з висотою надземно!' частини не менше 20 см i дааметром на кореневш шийцi не менше 3 мм (для Ьапх ¿еЫёыа щ показники е меншими, ввдповщно, 15 см та 2,5 мм) (ГОСТ 3317-90). Як видно iз наведених у табл. 2 даних, фак-тичнi середнi значения за дослвджуваною ознакою (Ь, см) загалом е вищими вiд передбачених стандартом, зокрема i на контролi. Варто вщзначити особливо ефективний вплив трьох регуляторов росту рослин - мiкосану, максиму та емк-тиму, за до яких середня висота однорiчних сшнщв модрини становить 2427 см за максимальних значень 40-44 см. Коефщкнт варiацií у бiльшостi варь антш перевищуе 20 % (20,1-29,7 %), що свiдчить про значну мiиливiсть досль джуваного показника, але у всiх випадках однорiднiсть вибiрки зберiгаеться (V < 50 %). У двох варiантах дослiду мшливкть ознаки оцiиюеться як середня (17,3 та 19,5 %).
Табл. 2. Показники росту за висотою однорiчних аянщв модрини тонколускатоЧ (см) за рiзними варiантами передпос'шноЧ тдготовки наст ня
Показник
Назва
Мшо-сан
Максим
)егудяторiв росту
Емктим
эосдин
Циркон
Вермк-тим
Кон-тродь
Кшьюсть спостережень, N (шт.)
224
232
224
224
224
209
Максимальне значения, Хт
42
44
40
37
35
30
Мшмадьне значення, Хт
12
16
12
10
11
Розмах варiацц', Я
30
28
28
29
25
19
Мода, Мо
25
26
25
18
18
18
Медiана, Ме
26
26
23
19
,±и,39
19
18
Середне значення, Хс
27,2±
26,6±
23,8±
21,8
21,1±
20,3±
Дисперсiя, д
26,1±
19,6±
26,0±
34,5±
22,5±
13,5±
Основне (стандартне) вщхиден-ня, д
5,1±
4,4±
5,1±
5,9±
4,7±
3,7±
Коефщкнт варiацil, V (%)
19,5±
17,3±
22,3±
29,7±
24,8±
20,1±
Гочнiсть досдiду, Р (%)
1,30±
1,14±
1,49±
1,99±
1,65±
1,39±
Довiрчий iнтервад
25,5326,87
24,9826,12
22,1823,51
19,0020,54
18,5219,76
17,828,81
Асиметрiя
0,61±
0,65±
0,36±
0,44± -0,47±0,33
0,52±
0,51±
Ексцес
0,13±
1,05±
-0,38±
0,01±
0,01±
8
Дисперс1я i стандартне вiдхиления вказують на помiрне розсдавання значень вiд середньо!' величини. Величина, на яку в середньому вiдрiзняеться кожна варiанта сукупностi вiд середнього арифметичного, е досить подiбною у вах запроваджених дослiдах. Дуже високою е також точнкть дослiду (Р = 1,12,0 %), як результат значного обсягу вибiрки та середньо!' мiиливостi ознаки.
Крива розподшу с1янщв за висотою у чотирьох варiантах характери-зуеться сильною правосторонньою асиметрiею (А > 0,50) i тiльки в двох - по-мiрною (0,36 i 0,44), що вказуе на змщення осi симетрц вправо внаслiдок переваги у вибiрцi с1янц1в модрини iз значною висотою. Разом з цим, крива розподь лу висоти сiянцiв у чотирьох варiантах дослiду характеризуеться незначною крутктю (Е < 0,50) i тальки у варiантi 2 (максим) - сильною крутiстю (Е > 1,00), тобто крива е гостровершинною.
Певну цiкавiсть представляе поршняння отриманих даних з попередньо проведеними дослiдженнями подобного напрямку для модрини европейсько!'
[2]. Зокрема, тД стимулятори росту, якД iстотно впливають на висоту сДянщв Ьа-пх 1ер1о1ер1з (мiкосан), мають менше виражену дДю на сДянцД Ьапх decidua. Разом з цим, в обох дослДдженнях середня висота сiянцiв обох видав модрин за впливу мiкосану досить подiбна. Однак середня висота сiянцiв у попередньому дослДдженш за дИ" емДстиму та вермiстиму iстотно вища (28,0 та 27,3 см проти 23,8 та 21,1 см). ПомДтно нижчим е показник висоти сiянцiв i на контролi (23,1 та 20,3 см).
Загалом, на зниження показника середньо! висоти рослин модрини тон-колускато!, порiвняно з сiянцями модрини европейсько!, вплинули пiдготовка насiння до виску (намочування у водi пДсля зберiгання у герметичнiй тарi - за-мiсть снiгування), вiдсутнiсть припосДвного добрива та мульчування посiвiв, висДв насiння без суперабсорбенту.
1ншим важливим показником якостi сДянцк е дiаметр на кореневiй шийцi. Вплив РРР на цей показник е вiдмiнним вДд такого за впливом на висоту. Так, найвищий показник дiаметра на кореневiй шийцi зафiксовано у сДянцк, якi виросли з насДння, обробленого максимом. Трохи менший вплив на цей показник виявив циркон (четвертий показник за висотою) та мДкосан (перший показник за висотою). Четверта i п'ята позицп за впливом як на висоту, так i дiаметр сДянщв належить, вiдповiдно, емiстиму та вермДстиму. На контролi дiаметр сД-янщв на кореневiй шийцi найнижчий, i до того ж не вiдповiдае показнику стандарту (ГОСТ 3317-90).
Структурш показники варiапiйних ряддв - мода i меддана - е досить подДб-ними мДж собою. Середшй квадрат вДдхилень варДант вДд середньо! величини та основне вДдхилення вказують на незначне розсДювання варДант навколо середньо-го значення. Коефщкнт варДаци (V > 20 %) вказуе на значну мшливкть дДаметра на кореневДй шийщ, проте у всДх варДантах однорДднкть вибДрки збережена.
Табл. 3. Показники росту за дiаметром на кореневш шийщ однорiчних аянщв модрини тонколускатоХ (мм) зарiзними варiантами передпоавноХ
тдготовки н астня
Показник Назва регуляторiв росту рослин
Мко-сан Максим Емю-тим Циркон Вермк-тим Контроль
Кшьюсть спостережень, N (шт.) 150 152 150 149 155 150
Максимальне значення, Хтах 4,22 4,73 3,84 4,68 3,52 3,58
Мiнiмальне значення, Хтп 1,75 1,88 0,89 1,91 0,84 0,69
Розмах варiацií, Я 2,47 2,85 2,95 2,77 2,68 2,89
Мода, Мо 1,80 2,22 0,94 1,77 1,44 2,44
Медiана, Ме 1,75 2,11 1,77 1,89 1,60 2,60
Середне значення, Хс 3,21±°,°4 3,83±°,°4 3,12±°,°4 3,52±°,°5 2,88±°,°5 2,57±°,°°
Диспер^, 51 0,3±0,°2 0,3±0,02 0,3±0,02 0,3±0,02 0,4±0,02 0,4±0,02
Основне (стандартне) вщхилення, ^ 0,5±о,оз 0,5±°,°з 0,5±0,03 0,6±0,03 0,6±0,03 0,6±0,03
Коефщкнт варiацií, V (%) 30,8±1,94 25,1±1,53 29 2±1,83 29,3±1,84 35,8±2,28 38,3±2,х8
Точнiсть дослiду, Р (%) 2,51±0,16 2,04±0,12 2,39±0,15 2,4±0,15 2,88±0,18 3,02±0,18
Довiрчий iнтервал 2,682,86 3,023,19 2,752,92 2,873,06 2,602,80 2,602,80
Асиметрiя 0,20±0,20 0,39±0,20 0,51±0,20 0,38±0,20 0,71±0,20 0,77±0,20
Ексцес -0,63±0,40 -0,09±0,40 -0,03±0,40 -0,35±0,40 -0,22±0,39 -0,28±0,42
Незважаючи на значну мiнливiсть дослiджуваного показника, точнкть дослiду у всiх випадках е достатньо високою (Р = 2,0-3,0 %). У межах вказаного довiрчого iнтервалу iз заданою ймовiрнiстю знаходяться показники дааметра на кореневш шийцi однорiчних сiянцiв модрини тонколускато''.
Крива розподшу сiянцiв за дiаметром, як i за висотою, у вах випадках мае правосторонню асиметрда - вiд незначно'' до сильно!', що вказуе на змщен-ня осi симетрií вправо внаслiдок переваги у вибiрцi оянщв iз високими показ-никами дiаметра на кореневш шийщ. У всiх випадках крива розподалу сiянцiв за дiаметром е туповершинною - наявний вiд'емний ексцесивний розподал - вiд незначного до сильного ступеня крутостi залежно ввд ефективностi дц РРР на ркт сiянцiв за дiаметром.
Поршняния отриманих даних з попередньо проведеними дослвджениями [2] показуе, що дiаметр на кореневш шийщ е помггно вищий у модрини евро-пейсько'', що можна пояснити бшьш iнтенсивною техиологкю вирощування са-дивного матерiалу цього деревного виду. Найменше вiдрiзняються дааметр с1ян-цiв на кореневiй шийщ в обох дослвдах на контроле Разом з цим, середнiй дааметр с1янщв у попередньому дослвдженш за дií емiстиму та вермктиму ктот-но вищий (4,28 та 3,43 мм проти 3,12 та 2,88 см).
На зниження показникш середнього дiаметра рослин у нишшньому дос-лiдi вплинули тi ж причини, що i на зниження висоти. Для рангово'' оцiнки впливу рiзних видiв РРР на бюметричш показники с1янщв модрини до уваги брали висоту рослин та 'хшй дiаметр на кореневiй шийцi (табл. 4). Так, загаль-ний перший ранг за сумою двох показнитв отримав РРР максим. Наступнi ви-сокi ранги займають РРР мжосан, емiстим i циркон. Найслабшою дкю на рiст с1янщв характеризуеться вермктим, бiометричнi показники с1янщв за до якого близькi до таких на контроле
Табл. 4. Рангове положения РРР за впливом на бюметричт показники ¡-¡Йчних с'шнщв модрини тонколускатоХ
Назва РРР Ранг за бюметричними показниками сшнщв Сума Загальний
Висота, см Дiаметр на кореневш шийщ, мм ранпв ранг
Мшосан 1 3 4 2
Максим 2 1 3 1
Емктим 3 4 7 4
Циркон 4 2 6 3
Вермiстим 5 5 10 5
Контроль 6 6 12 6
Поряд з бюметричними показниками рослин, не менш важливим аспектом е вихвд стандартного садивного матерiалу. Якщо середнi показники висоти та дiаметра с1янщв за переважною бшьшктю дослiджених варiантiв вiдповiда-ють стандарту, то вихвд самих стандартних с1янщв може бути рiзним. Так, за даними ВВ. Борисово'' [1], вихвд стандартних с1янщв модрини з 1 м поавного рядка становить 75-85, !гаунка [3] - 80-100, П.П. Придки [5] - 60-70, П.Г. Каль-ного [4] - 50 шт.
Пвд час осшньо'' ^ентаризацп враховували загальну кiлькiсть сiянцiв, зокрема стандартних на 1 м поавно'' борозенки (рис.). Так, найбiльшу юльккть
сiянцiв на 1 м пос1в1в (загальна / стандарты) виявлено у вар1ант1 з1 застосуван-ням мкосану (98 / 82 шт.), найменша - на контролi (72 / 48 шт.). Щ ж показни-ки за шшими РРР складають: максим (80 / 69 шт.), емiстим (79 / 66 шт.), циркон (62 / 57 шт.), вермютим (56 / 52 шт.). Загалом, вихщ стандартних сiянцiв на кь нець першого року вирощування досить високий - вщ 84 % (мкосан, емiстим) до 93 % (вермютим). По контролю це значения найменше i становить 68 %.
Варто зазначити, що чим менша кшьюсть сiянцiв на 1 м поавного рядка, тим бтьший вiдсоток виходу стандартного садивного матерiалу, хоча абсолют-нi показники при цьому менш^ Наприклад, за 84 % виходу стандартних аянщв у варiантi з емiстимом абсолютний показник становить 66 шт., а за 93 % виходу стандартних аянщв у варiантi з вермютимом абсолютний показник становить тшьки 52 шт. У цьому випадку значну роль на вихщ стандартного садивного матерiалу вiдiграe рiвномiрнiсть розмщення рослин у рядках. Загалом, кращий рiст однорiчних сiянцiв модрини супроводжуеться i рiвномiрнiшим ''х розмь щенням у рядах.
Мшосан Максим Емютим Циркон Вермштим Контроль Назва РРР Рис. Вплив регуляторiв росту рослин на вих1д однорiчних ^яни^в модрини тонколускатог у закритому tрунтi л^ового розсадника
Якщо загальна ктьюсть с1янщв модрини на 1 м рядка на контролi (72 шт.) е навггь бтьшою, тж у варiантi з цирконом i вермiстимом (вiдповiдно, 62 i 56 шт.), то вихщ стандартного садивного матерiалу е меншим (48 шт. проти 57 та 52 шт.).
Висновки. Вплив рiзних видiв РРР на рiст сiянцiв модрини значною мь рою залежить вщ використовуваного субстрату. Склад останнього визначае ефектившсть дií регуляторiв росту, яка може ютотно змiиюватися - вщ шдифе-рентно'1 до сильно стимулювально'. Доцтьним е 4-разове оброблення сходiв мПревiкуромм, що запобiгаe виляганню рослин, усувае небезпеку подальшого з'явлення хвороб та шюдниюв.
Використання як компоненту субстрату люового грунту, вiдсутнiсть мульчi та припосiвного добрива дещо зменшують iнтенсивнiсть росту сiянцiв модрини тонколускато'' загалом, але порiвияно слабо впливають на вихiд стандартного садивного матерiалу.
На показник середньо'' висоти однорiчних сiянцiв модрини iстотно впливають споаб пiдготовки насiния до виаву, наявнiсть припосiвного добрива, мульчування посiвiв, наявнiсть суперабсорбенту. В останньому випадку забез-печуеться оптимальний водний режим живлення рослин навiть за умов нерегулярного поливу. Кращий рют однорiчних сiянцiв модрини виявлено за рiвно-мiрного ''х розмщення у рядах.
У дослвд з модриною тонколускатою на зниження показникiв висоти та дiамеIра на кореневш шийцi сiянцiв породи, порiвняно Í3 модриною европейсь-кою [2], вплинули спосiб пiдготовки насiння до висшу (намочування у водi шс-ля зберiгання у герметичнiй тарО, вiдcутнicть припоciвного добрива та мульчу-вання поciвiв, висш наciння без суперабсорбенту.
1з використаних РРР найбшьш ефективними виявились максим та мжо-сан, якi забезпечили дружне проростання наciння, швидке з'явлення cходiв, ви-сокий вихiд стандартного садивного матерiалу, виcокi бiометричнi показники рослин. Вплив доcлiджених РРР на рicт i яккть ciянцiв модрини тонколускато! вщображаеться таким рядом у порядку зниження ефективноста дй': максим ^ мшосан ^ циркон ^ емicтим ^ вермicтим.
Таким чином, передпосшна оброблення наciння модрини тонколускато! водними розчинами дослвджених РРР у вказаних сшввщношеннях сприяе шд-вищенню cхожоcтi насшня, збiльшенню виходу стандартних ciянцiв з одинищ площi, прискоренню 1хнього росту. Без використання регуляторов росту одно-рiчнi ciянцi породи в закритому грунта загалом досягають стандартних розмiрiв, але при цьому вихвд !х з одиницi площi зменшуеться в 1,1-1,7 раза.
Лiтература
1. Борисова В В. Вирощування садивного матерiалу модрини европейсько! штенсивними методами в умовах Левобережного Лiсостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури та фiтомелiорадiя" / В.В. Борисова. - Хркв, 2005. - 20 с.
2. Белеля С.А. Влияние способа подготовки семян Larix decidua Mill. на их всхожесть и рост 1-летних сеянцев / С.А. Белеля // Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений : матер. XVI Междунар. науч. конф., 24-26 октября 2013 г. - Красноярск : Изд-во ФГБОУ ВПО "СибГТУ", 2013. - С. 10-14.
3. Игаунис Г. А. Методика изучения агротехники выращивания сеянцев древесных и кустарниковых пород в теплицах с полиэтиленовым покрытием / Г. А. Игаунис // Лесоселекционные исследования : тез. доклада межреспубл. совещ. - Рига : Изд-во ЛатНИИЛХ, 1978. - С. 64-67.
4. Кальной П.Г. Лесной питомник : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / П.Г. Кальной. - К. : Вид-во УСХА, 1977. - 121 с.
5. Придка П.П. Схожiсть насшня i рiст иянщв Larix decidua Mill. и Larix eurolepis Henry в умовах Страдчгвського навчально-виробничого ладкомбшату / П.П. Придка // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лив : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 54-59.
Белеля С.А. Влияние регуляторов роста растений на рост сеянцев лиственницы тонкочешуйчатой
Исследовано влияние различных видов регуляторов роста растений на рост сеянцев лиственницы определяется видом субстрата. Установлено, что в зависимости от состава последнего, эффективность действия регуляторов роста может существенно меняться -от индифферентной до сильно стимулирующей. На показатель средней высоты однолетних сеянцев лиственницы существенно влияют способ подготовки семян к посеву, наличие припосевного удобрения, мульчирование посевов, наличие суперабсорбента.
Установлено, что наиболее эффективными являются максим и микосан, которые обеспечивают дружное прорастание семян, быстрое появления всходов, значительный выход стандартного посадочного материала, высокие биометрические показатели растений. Влияние РРР на рост и качество сеянцев лиственницы отображается следующим рядом в порядке снижения эффективности действия: максим ^ микосан ^ циркон ^ емистим ^ вермистим.
Ключевые слова: лиственница тонкочешуйчатая, регуляторы роста растений, сеянцы, высота, диаметр на корневой шейке.
Belela S.A. The Influence of Plant Growth Regulators on Larix Leptole-pis Gord Seedlings Development
The effect of different types of plant growth regulators on the development of larch lep-tolepis gord seedlings determined by the type of substrate is studied. Depending on its composition, the effectiveness of the growth regulators may vary considerably - from indifferent to highly stimulating ones. The indicator of average height of young larch seedlings significantly affects the way of preparation for sowing seed, the presence of pre-sowing fertilizer, mulching crops, the presence of the absorbent. The maxims and mikosan are defined to be the most effective. They provide a chorus of seed germination, rapid emergence, a significant output of standard planting material, and also high biometrics plants. The influence of growth regulators on the development and quality of seedlings is displayed as follows in order of decreasing effectiveness: maxims ^ mikosan ^ zircon ^ emistim ^ vermistim.
Key words: Larix leptolepis Gord., plant growth regulators, seedlings, height, diameter at root collar.
УДК 630 *23:504 Доц. А.В. Вишневський, канд. с.-г. наук -Житомирський НАЕУ
ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА П1ДРОСТУ П1Д НАМЕТОМ СТИГЛИХ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У БОРОВИХ УМОВАХ РШНЕНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто особливост природного вщновлення соснових лiсiв у борах Ршненсь-кого Полюся. Показано динамшу люовщновних процеив, а також просторову структуру та особливост росту i розвитку шдросту шд наметом стиглих соснових деревостанш у борових умовах. Встановлено, що упродовж останнього десятирiччя знову постало питання про використання природного поновлення соснових деревосташв, у зв'язку з потребою збереження !х видового, формового i генетичного рiзноманiття та шдвищен-ня бюлопчно! стшкост та продуктивностi. Наявнiсть природного поновлення i життeздатнiсть самосiву та шдросту головних порiд е одним iз важливих критерй'в стiйкостi лiсових екосистем, одшею iз провiдних умов !х стабiльностi. Найбiльш актуальною е здатшсть до самовiдновлення для люорослинних умов, в яких вiдчутнi недос-татне чи надмiрне вологозабезпечення та бщшсть елементiв живлення для деревно! рослинностi.
Ключовi слова: сосна звичайна, шдрют, лiсовiдновлення, боровi умови, зустрiч-нiсть.
Вступ. Стан природного поновлення шд наметом стиглих соснових на-саджень в суборах i борах Ршненського Полiсся вивчали М.М. Ведмвдь, В. Д. Шкудор, ВО. Бузун [1] та iншi автори, котрi у сво!х дослiдженнях вщзна-чали можливкть успiшного природного лiсовiдновлення та збережешсть його потенцiалу для вирощування стшких насаджень. У дослiджуваному регiонi у борах переважае штучний спосiб лковщновлення головно! для цих умов породи - сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.). Природним поновленням сосни, яке здебшьшого в умовах репону е успiшним, часто нехтують, не сприяючи його збереженню пiд час лкозаготшельних i лiсокультурних робiт.
Об'екти i методика дослщження. Об'ектом дослвджень були пристига-ючi та стит сосновi насадження з наявним шдростом, створенi у борових умовах ДП "Дубровицьке лiсове господарство" Ркненсько! обл. Природне поновлення шд наметом материнського деревостану вивчали у насадженнях Будим-лянського, Залузького та Черменського лкництв. У кожного дерева на пробнш
