CC BY
7
мае вшьний огляд. З цього боку воно видшяеться нiжним сизуватим вщтш-ком на тл1 темно! зеленi шших порiд. Особина служить прикладом довгов1ч-ностi та декоративностi багряника японського в умовах регюну.
Ще одне дуже рщюсне i цiкаве дерево - це золотаво-строката вщмша бука люового. Власне це i не дерево в повному розумшт цього слова, а лише його незначна частина. Декоративна вщмша на цш особиш була прищеплена, але поряд з прищепою, передусiм, активно розвивалися пагони пiдщепи. Внаслiдок цього останш здобули домiнуюче становище. На сьогодш частина дерева iз золотаво-строкатою вщмшою мае не бiльше 10-15 % крони.
Пщсумовуючи, можна сказати, якщо не змiниться ставлення сусшль-ства до старих паркових об'екпв, що знаходяться в станi запустiння, подаль-ша !х деградацiя буде лише прискорюватися.
Л1тература
1. Кармаз1на Т.Р. Зберегти високодекоративнi бiогрупи в парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва Львова та обласп// Охорона природи та рацюнальне використання природ-них ресурсiв у захщних областях УРСР: Тези доп. мiжобласноi конф. - Львiв, 1974. - С. 111-112.
2. Липа О.Л., Федоренко А.П. Заповщники та пам'ятки природи Укра!ни. - К.: Урожай, 1969. - 188 с.
3. Мельник А.С. Декоративш форми дендрофлори старовинних парюв// Старовинш парки i проблеми !х збереження. - Умань, 1996. - С. 132.
4. Остапенко С.О. Дендропарки Льв1вщини та !х охорона// Охорона природи та ращ-ональне використання природних ресурав у захщних областях УРСР: Тези доп. - Льв1в, 1974. - С. 117-119.
5. Приклад1вська Н.Ф. Про цшт, рiдкiснi та ушкальш дерева i чагарники Льв1вщини// Охорона природи та рацiональне використання природних ресурав у Захiдних областях УРСР: Тези доп. мiжобласноi конф. - Львiв, 1974. - С. 109-111.
6. Стойко С.М. Заповщники та пам'ятки природи Украшських Карпат. - Львiв: Вид-во Львiвського ун-ту, 1966. - 142 с.
7. Шляхта Я.М., 1вченко А.1., Мельник А.С. Перспективи використання видiв ту! в ль совому господарствi та озелененнi на Заходi Укра!ни// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.3. - С. 7-11.
8. Щербина А.А. Результаты акклиматизации декоративных деревьев и кустарников в г. Львове и его окрестностях/ Науч. зап. Львов. гос. ун-та: Сер. биол. - 1954, т. 26, вып. 7. - С. 105-112.
УДК 630*323.7 Acnip. 1.М. Скольський - НЛТУ Украти, м. Львiв
Р1СТ С1ЯНЦ1В ULMUS CARPINIFOLIA GLEDITSCH ПРИ Р1ЗНИХ СПОСОБАХ ПЕРЕДПОС1ВНО1 П1ДГОТОВКИ НАС1ННЯ
Розглянуто вплив рiзних методiв передпоавно! пщготовки насшня в'яза грабо-листого на pier однорiчних аянщв у вiдкритому rрунтi.
Post-graduateI.M. Skolskuy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Growth of seedlings of Ulmus carpinifolia Gleditsch is at the different methods of preseed preparation of seed
Influence of different methods of preseed preparation of seed of Ulmus carpinifolia Gleditsch is considered, on growth of one-year seedlings in the opened soil.
В'язи е достатньо швидкорослими, особливо у молодому вщ, видами. Великомiрний садивний матерiал виду Ulmus carpinifolia Gleditsch можна от-римати протягом одного-двох рокiв.
За юнуючими даними [4], насiння в,язiв висiвають без стратифжаци, одразу тсля збору, або пiзно восени, а також навесш. Однак кращим термь ном висiву, вважаеться перiод з кшця травня до початку червня. При осштх i весняних виЫвах схожiсть насiння iстотно знижуеться. Оянщ добре ростуть на родючих суглинистих або сушщаних грунтах. У незрошуваних розсадни-ках основну увагу в перюд обробiтку грунту потрiбно придшяти нагромад-женню i зберiганню вологи.
У науковш лiтературi iснують дат з вивчення росту однорiчних та дворiчних сiянцiв Ulmus L.[1]. Так, однорiчнi сiянцi починають рости у висо-ту з моменту появи справжнього листя i до середини вересня. Прирют у висо-ту протягом вегетацшного перiоду вiдбуваеться нерiвномiрно - то посилю-ючись, то зменшуючись. Однорiчнi сiянцi у варiантi з внесенням добрив до-сягають середньо! висоти 17 см. Коршня в однорiчних сiянцiв в'яза росте ду-же швидко, але з появою перших листочкiв його рют уповiльнюеться.
Сiянцi видiв роду Ulmus L. досягають стандартних розмiрiв переваж-но в однорiчному вiцi. Одно-дворiчнi сiянцi (Ulmus carpinifolia Gleditsch, Ulmus laevis Pall., Ulmus scabra Mill.) досягають дiаметра на кореневш шийщ 410 мм i висоти 20-50 см при середньому виходi сiянцiв з 1 м.п. 25 шт. в одно-рiчному вiцi та 20 шт. - у дворiчному вiцi [3].
За даними В.В. Опевського [5] технолопя вирощування сiянцiв видiв роду Ulmus L. е досить подiбною, вшм видам потрiбнi родючi грунти. Основ-ними факторами, якi визначають технологш вирощування сiянцiв, е дозрь вання насшня в кiнцi травня-першiй половин червня, швидке його пророс-тання i сильна втрата схожостi нав^ь при короткочасному зберiганнi. Пiзньоосiннi та ранньовесняш посiви минулорiчного насiння вщзначаються пониженою схожiстю.
На жаль, експериментальних даних з питань вирощування садивного матерiалу в'яза граболистого на територп Захiдного Лiсостепу Укра1ни дуже мало, практично вщсутнш узагальнений матерiал стосовно особливостей росту i продуктивност породи. Це можна пояснити як швидкими темпами втра-ти схожост насiння, так i пошкодженням в'язових деревосташв голландсь-кою хворобою, що стало однiею з причин втрати штересу лiсiвникiв до ще! щнно! породи. Проте незважаючи на щ негативнi фактори, е ряд i позитивних чинникiв, зокрема - рясне плодоношення в'яза граболистого (береста) тривае щорiчно, а окремi насадження виду е досить стшкими до уражень голландсь-кою хворобою.
Метою наших дослщжень було встановлення впливу рiзних способiв передпошвно! пiдготовки насiння в'яза граболистого на вихщ стандартних сь янцiв породи з одиницi плошд, а також на iнтенсивнiсть 1х росту протягом першого року вирощування у вщкритому грунтi лiсового розсадника.
Зпдно з метою роботи, ми проекспериментували рiзнi способи перед-поЫвно! пiдготовки насiння, яке було заготовлене 14 травня 2007 р. iз росту-
чих дерев методом обшморгування. У цей перюд забарвлення насiнин вже набуло коричневого кольору. Зiбране насiння висiяне в день заго^вл^ будучи попередньо подшеним на чотири парти:
• 1 вар1ант - насшня замочено у вод1 к1мнатно! температури на 24 год.;
• 2 вар1ант - насшня замочено у розчит КМп04 на 2 год.;
• 3 вар1ант - насшня вишяне одразу тсля збору без тдготовки;
• 4 вар1ант - насшня вис1яне у грунт без тдготовки одразу тсля збору упере-мш з вологим тском.
Насiння висiвали вручну рядовим способом з вщстанню мiж рядами 25 см. Норма виЫву становила 8 г на 1 м.п. у вЫх варiантах. Вишвали у со-нячну погоду. Першi масовi сходи з'явилися у варiантах 1 i 2. 1х кшьюсть бу-ла майже у 10 разiв бiльшою, нiж при висiвi свiжозiбраного насiння. Резуль-тати спостережень за появою сходiв у в'яза граболистого наведено в табл. 1
Табл. 1. Динамша кiлькостiрослин Шшт сагрШ/оНа 01вйШсН _протягом вегетацшного перюду_
Вар1ант Результати техтчного приймання
досл1ду Появи сход1в Кшьшсть сход1в на 1 м.п.
24.05.07 59
1 29.05.07 68
14.06.07 88
17.09.07 61
24.05.07 61
2 29.05.07 101
14.06.07 89
17.09.07 57
24.05.07 6
3 29.05.07 9
14.06.07 17
17.09.07 9
24.05.07 18
4 29.05.07 25
14.06.07 31
17.09.07 30
Так, насшня замочене у водi (В.1) або у розчиш КМп04 (В.2) дае масо-вi сходи уже на десятий день тсля виЫву. Насшня, перемшане з вологим пiском (В.4) дае сходiв у три рази бшьше порiвняно iз свiжо виЫяним насш-ням без пiдготовки (В.3). При цьому у варiантах 1 i 2 на 10-й день сходiв ви-явилось в 3,4 рази бшьше, тж у варiантi 4.
Наступнi дослiдження показали, що у варiантi 1 та 2 через мюяць пiсля висiву кшьюсть сходiв досягла найвищого значення, тсля чого 1х кiлькiсть почала зменшуватись внаслiдок процесу природного вiдбору. Через високу густоту почалась сильна конкуренщя мiж сiянцями. У наступних двох варiан-тах (3, 4) тако! сильно! конкуренци ми не спостер^али у зв'язку iз меншою кшьюстю рослин, вiдповiдно, у 6,7 та 2,0 рази порiвняно з кращим варiантом 2.
Насiння, висiяне без тдготовки, дало незначну кiлькiсть сходiв (у 5,8 раза менше порiвняно з найкращим варiантом). Результати впливу спосо-бiв пiдготовки насiння до виЫву на кiлькiсть сходiв представлено на рис. 1.
Спостб пин отоики пасши» до випву Рис. 1. Вплив передпоавног мдготовки настня на ктьтсть сходiв
ПередпоЫвна тдготовка впливае не тшьки на швидку схожiсть насш-ня, а й на подальший рiст сiянцiв. Данi швентаризаци (табл. 2) вказують, що найкращим ростом за висотою вiдзначаються сiянцi, як виросли iз насiння, замоченого у водi юмнатно! температури на 24 год. (на 27 % бшьше, шж у сь янцiв, яю виросли iз свiжозiбраного насiння). Дещо меншу висоту мають сь янщ iз насiння, висiяного у грунт з шском. Середня висота Ыянщв тут е на 22 % бшьшою порiвняно iз найгiршим варiантом (В.3).
Табл. 2. Вплив способу мдготовки настня до виЫву на появу сходiв та штенсившсть росту 1-р1чних с'шнц'ш (сезон 2007р.)
№ ва-р1анту Час заго-т1вл1 плод1в Маса парти насшня, г Спос1б передпоавно!' тдготовки насшня Час вис1ву насшня Час масового з'явлення сход1в Даш швентаризаци
висота, см диаметр, мм к-сть сход1в на 1 м.п.
1 14.05.07 100 у вод1 на 24 год. 15.05.07 24.05.07 27,31 2,61 53
2 14.05.07 100 у КМп04 на 2 год. 15.05.07 24.05.07 23,80 2,28 52
3 15.05.07 50 Св1жоз1бране насшня 15.05.07 09.06.07 21,58 2,12 9
4 1415.05.07 50 Св1жоз1бране у грунт з воло-гим тском 15.05.07 29.05.07 26,56 2,72 27
ПередпоЫвна тдготовка насшня впливае не тшьки на кшьюсть та дружшсть з'явлення сходiв, але й на швидюсть росту однорiчних Ыянщв, 1'х розмiри. При цьому Ыянщ, якi виросли з насiння, шдготовленого до висiву рiзними способами, практично у вЫх випадках вiдзначаються значною дифе-ренцiацiею за висотою та дiаметром. У зв'язку з цим, певний науковий та практичний штерес мае дослщження подiлу рослин на групи росту за висотою на основi величини середньоквадратичного вдаилення (о).
Ми побудували сигмальну шкалу, де подш сiянцiв за штенсившстю росту здiйснений на групи дуже слабкого, слабкого, середнього, сильного та дуже сильного росту (рис. 2-5). Таким чином, на основi теори ймовiрностi з використанням основного вiдхилення для нормальних рядiв розподiлу до се-
редньо! групи росту в1днесли С1янц1, як1 знаходяться в межах штервалу в1д -о до +о, до сильного - вщ +о до +2о, дуже сильного - вщ +2о до +3о, слабко-го - вщ -о до -2о, дуже слабкого росту - вщ -2о до -3о [2].
Рис. 2. Розподт однор1чних Ыянщв в 'яза граболистого за высотою, як1 выросли Ь настня, намоченого на 24 год. у водь кьмнатноХ температуры
Результати впливу передпоЫвно! шдготовки насшня на штенсившсть росту Ыянщв в'яза граболистого за групами росту вщображено в табл. 3.
к-ть. шт.
40
35 30 25 20 15 10
i. 3, 3
4 i -
/ / » t * *
/ 4 • *
1 & / * *
* ♦ * ► -J \ ■
: * * I
£ -- i ■ 1 * V* 4 A. *— 1 H ■2-JOi - I 51 J
55
': pj и;, аянцав
СЛабкОГО росту
ipV [|3 С1ЯЕ1Ц311
ссредиього росту
група С1ЯНШВ
сильного росту
+2Q трупа сшнцш дуже +ЗСТ СИЛЬНОГО росту
60 II, см
Рис. 3. Розподт однорьчних Ыянщв в 'яза граболистого за висотою, як1 виросли b настня, намоченого у розчинь KMnO4 — на 2 год.
к-ть. шт.
16 14
12 10
8 6 4 2
11
7,4 1 i L. ♦ ♦ K25J
♦ ♦
♦ ♦
ч » ♦ ♦ ♦
♦ ♦ ♦
ф#4 ♦ ♦ ♦ л по
♦ » ♦ л illl
T 1 ГГ\/ V у Л-w-' к
група аяпшв група Ыянщв група аянщв група Ыянщв : :
дуже слабкого слабкого росту середнього росту сильного росту д^е сильного Р0СТ- росту
Рис. 4. Розподт однорьчних сьянщв в 'яза граболистого за высотою, як выросли ьз
св1жоз1браного настня
Статистичш показники висоти Ыянщв, як виросли 1з насшня, шдго-товленого до виЫву р1зними способами, наведено в табл. 4. При цьому корис-тувалися загальноприйнятими методичними положеннями [2].
Табл. 3. Вплив п ер е дп о сит о ( тдго т о в к и пасшая на ркт 1-р'тпих аянщв в'яза граболистого за групами росту
Група росту с1янщв Способи шдготовки насшня до вис1ву
Замочене у вод1 юмнат-ноТ температури на 24 години Замочене у розчин КМпС>4 на 2 години Без шдготовки Св1жоз1бране в перемш-ку з шском
За висотою, Н (см)
Слабка 15,73* 11,10-19,10** ] ] *** 12,60 8,60-14,60 6 15,28 13,40-17,00 4 15,42 9,10-18,10 12
Середня 27,31 19,60-36,20 49 23,80 14,80-31,49 45 21,58 18,00-25,60 13 26,56 19,60-34,60 28
Сильна 41,15 36,20-46,30 10 41,23 33,20-64,40 8 27,30 26,20-28,60 5 37,71 35,30-44,40 11
За д1аметром Б (мм)
Слабка 1,47* 1,21-1,78** ] 1 *** 1,18 0,91-1,39 7 1,42 1,22-1,53 4 1,62 0,97-1,87 8
Середня 2,61 1,90-3,36 49 2,15 1,48-3,08 44 2,12 1,73-2,53 15 2,59 1,96-3,46 33
Сильна 3,82 3,37-4,67 10 3,75 3,21-5,78 9 3,02 2,69-3,36 3 4,01 3,55-4,95 10
*середне значения висоти (см) та Д1аметра Ыянщв на кореневш шийщ (мм);
**розмах середнього значения висоти (см) та д1аметра (мм) скнщв;
***кшьюсть Ыянщв за групами росту, шт.
Табл. 4. Статист и чм покат ики висоти (см) сын nie Ulmus carpinifolia Gleditsch _при plniux способах nepednocienoi подготовки_
Показник Насшня замочене у вoдi имнатноТ температури (BapiaHT 1) Насшня замочене у розчин КМп04 на 2 год. (BapiaHT 2) Св1жоз1бране насшня (BapiaHT 3) Насшня виаяне у перемшку з шском (BapiaHT 4)
Величина Основна помилка Величина Основна по-милка Величина Основна помилка Величина Основна помилка
Кшьюсть спостережень (N® 70 - 60 - 44 - 51 -
Розмах Bapiauii (R.) 35.2 - 55.8 - 15.3 - 35.3 -
min значения 11.1 - 8.6 - 13.3 - 9.1 -
max значения 46.3 - 64.4 - 28.6 - 44.4 -
Мед1ана (Me) 26.25 - 23.1 - 21.45 - 26.3 -
Мода (Мо) 23 - 20.6 - 16.5 - 37.5 -
Середне значения (Хс) 27.31 0.97 23.80 1.18 21.58 0.63 26.56 1.16
ДисперЫя 65.60 - 83.42 - 17.37 - 68.81 -
Середньоквадратичне вщхи-лення 8.10 0.685 9.13 0.834 4.17 0.44 8.30 0.820
Коефщент Bapiauii 29.7 2.51 38.4 3.52 19.3 2.06 31.2 3.10
Достов}ршсть середнього значения (1ф) 28.2 - 20.2 - 34.3 - 22.9 -
Точшсть досшду (Р) 3.6 0.32 4.9 0.51 2.9 0.32 4.4 0.47
Дoвipчий 25.4 - 21.5 - 20.4 - 24.3 -
Дов1рчий 29.20 - 26.2 - 22.8 - 28.8 -
Р1вень значимост} (р=5 %) 5.0 - 5.0 - 5.00 - 5.0 -
Acимeтpiя (А) 0.33 0.293 1.98 0.316 -0.16 0.369 -0.04 0.343
Ексцес(Е) -0.27 0.586 6.62 0.632 -0.76 0.738 -0.82 0.686
20 1« 16 14 12 10 8 6 4 2 0
к-ть шт
С А
/ 18 ♦ 34 ,8
• -- * ♦
/ А ► ♦
♦ » *
♦ ♦ <
♦ ♦ №
♦ ► ♦
♦ ♦ ♦ ♦ 5 .46 ♦
о 1 V 5 Л _ V2 0 25 30 ) 5 40 И5 50 / 55 6
група С1ЯНЩВ луже група аяншв слабкого росту слаб ко го росту
група сшншв група аяншв луже сильного росту сильного росту
група С1ЯНШВ середнього росту
Рис. 5. Розподт однорiчних Ыянщв в 'яза граболистого за висотою, як виросли Ь
настня перемШаного з вологим мском
Так, середньоквадратичне вщхилення е досить високим (особливо у варiантах 2 i 4), що пов'язано iз високою стушнню мiнливостi ознаки - висо-ти Ыянщв. У трьох варiантах дослщу коефiцiент варiащl е значним (У>20 %). Поряд з цим, показник точност дослiду е достатньо високим (2,9-4,9 %). У сво1х наукових дослщженнях ми використали достатнiй 95 %-ий рiвень дос-товiрностi. Середне значення висоти Ыянщв, оцiнку якого здшснюемо, знахо-диться у межах визначених достовiрних iнтервалiв. У вЫх варiантах дослiду пiдтверджуеться достовiрнiсть середнього значення ^ф>3 %).
Для точшшо! характеристики форм варiацiйних рядiв ми використали показники асиметри та ексцесу. Так, у варiантах 3 i 4 крива мае незначну ль восторонню (А=-0,16; -0,04), у варiантi 1 - помiрну правосторонню (А=0,33) та у варiантi 2 - сильну правосторонню асиметрш (А=1,98). Щодо ексцесу, то крива мае незначний стушнь крутостi у варiантах 1, 3, 4 (Е=-0,27; -0,76; -0,82) i е туповершинною, i лише у варiантi 2 крива мае сильний стушнь кру-тост (Е=6,62) i е гостровершинною.
З метою встановлення ознаки висоти Ыянщв вщповщност нормальному розподiлу використовуемо критери достовiрностi: 1=Д/ша>3; 1=Е/шЕ>3. Ц показники для чотирьох варiантiв дослщу становлять, вiдповiдно, 1,1 i 0,5; 6,3 i 10,5; 0,4 i 1,0; 0,1 i 1,2. Отже, розподш чисельностi пiдлягае нормальному у варiантах 1,3 i 4 (К3), лише у варiантi 2 вiн не пiдлягае нормальному розподшу (1>3). Сказане добре iлюструеться наведеними кривими (див. рис. 2-5) i пiдтверджуеться також порiвнянням фактичних показниюв асиметри та ексцесу з 1х критичними значеннями.
К-ТЬ, 111Т.
✓ ч
/ \ В.1 ---В.2 .........— В.З-----В.4
/ / / \ X
/ / / \ / \
/ / " - ,___ \
* Л/ \
у N ч
-■у N ____ Висога. см
35 30 25 20 15 10 5 О
0 10 20 30 40 50 60
Рис. 6. Вплив передпоЫвно'1 мдготовки на ркт та вихiд садивного матерiалу
Аналiз впливу передпоЫвно! пiдготовки насiння на рют однорiчних Ыян-цiв показуе, що найкращим ростом за висотою вщзначаються сiянцi, як вирос-ли iз насiння, замоченого у водi юмнатно! температури на 24 год. (рис. 6).
Цей же споЫб передпоЫвно! пiдготовки насiння дае i значну кшьюсть сходiв на 1 п.м., поступаючись лише варiанту 2. Через низьку густоту Ыянщ, вирощенi за варiантом 4 мають досить високий показник середньо! висоти i тут дуже мала кшьюсть сiянцiв, вщсталих у ростi (див. рис. 5).
На основi проведених дослiджень можна зробити таю висновки та узагальнення. Найбшьш рано i масово сходи в'яза граболистого з'явились iз свiжозiбраного насiння, замоченого перед висiвом у водi юмнатно! температури на 24 год. та у розчиш КМп04 - на 2 год. Така передпоЫвна пiдготовка насiння забезпечила також найвишд результати за юльюстю сiянцiв на кiнець вегетацiйного перюду. У суху погоду висiяне насшня потребуе ретельного поливу. У бшьшосл варiантiв дослiджень розподiл чисельностей (висоти сь янцiв) пiдлягае нормальному розподшу.
Л1тература
1. Бобринев В.П. Ускоренное выращивание древесных пород. - Новосибирск: Наука, 1987. - 191 с.
2. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Бюметр1я. - Льв1в: Камула, 2004. - 236 с.
3. ГОСТ 3317-90 Сеянцы деревьев и кустарников. Технические условия. Введ. 18.07.90. - М.: Изд-во стандартов, 1990. - 31 с.
4. Логгинов Б.И. Кальной П.Г. Краткий курс лесных культур. - К.: Урожай, 1966. -
283 с.
5. Огиевский В.В., Рубцов Н.И. Лесные культуры и лесные мелиорации. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 376 с.
