CC BY
27
Bozhok V.O. Wood Composition, Physical and Mechanical Properties of Carya Ovata L.
The results of researches have shown that the carya ovate wood differs from other deciduous species by the structure, as it contains up to 56.2 % of cellulose, has thick wall libriformy that gives it high density and durability. In comparison with an oak and ash density is by maximum accordingly on 21.7 and 20.5 %. The characteristics are high viscosity and almost identical static hardness of wood on all structural directions that distinguishes it from other deciduous species. At high hardness the carya wood differs by especial viscosity that is caused by presence of wood parenchyma. Its introduction creates the preconditions for preparation of high-quality wood for ski manufacture, manufacturing of the sports equipment, joiner's tools, details of mechanical engineering, and for manufacturing bent products.
Keywords: Carya, wood, species, density, composition.
УДК 630*232:631.53.027:582.475.4
ВПЛИВ БЮПРЕПАРАТ1В НА ВИРОЩУВАННЯ ОДНОР1ЧНИХ С1ЯНЦ1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (PINUS SYLVESTRIS L.)
Г.О. Бойко1,2,0.В. Башта3,Н.В. Пузрта4
Проведено комплексне дослщження впливу найпоширенших бюпрепарайв Трихо-дермш, Мжосан, Гаупсин, Планриз, Ф^оспорин на проростання насшня та picT сшнщв сосни звичайно!. Встановлено шдвищення лабораторно! схожост насшня сосни звичайно! пiд дieю препарату Триходермш до 10 %, збшьшення довжини проросткiв на 0,8-0,9 см, маси проростюв - на 00,1-0,03 мг вщносно контролю.
Пiд час вирощування однорiчних сiянцiв сосни звичайно! в люовому розсаднику пе-редпойвне оброблення насшня бiопрепаратами призводить до збшьшення висоти сшнщв у середньому на 9-15 %, дiаметра коренево! шийки - на 11-21 %, довжини корiння -на 3-4 %. Проаналiзувавши отриманi даш, можна стверджувати, що найбiльш ефектив-ними бiопрепаратами виявились Триходермш, Гаупсин i Планриз.
Ключовi слова: бюпрепарати, садивний матерiал, насiння, бiометричнi показники.
Сшьськогосподарська бютехнолопя асоцдаеться насамперед i3 мшробни-ми бiопрепаратами для виготовлення продукцп рослинництва, i е одним з компонентов екологiчного (оргатчного) сiльського господарства. 1х використову-ють для оброблення насiння, обприскування рослин у перюд вегетацп, для шдвищення стшкосп рослин до патогешв, пiдвищення якостi сшьськогосподарсь-ко' продукцп, а також для вiдновлення та збереження родючостi грунтш.
Методи з використанням мiкробних препаратiв дають змогу мобшзувати внутрiшнi ресурси рослин, шдвищити 1хню стiйкiсть до захворювань та неспри-ятливих умов вирощування, i цим самим знизити !х втрати. В основi дп препаратов е використання високоефективних штамiв мшрооргашзмш, якi синтезу-ють бiологiчно активш речовини, стимулюють рiст рослин, покращують !х роз-виток, пiдвищують урожайшсть та захищають вiд дй' фггопатогенно1 мшрофло-ри. Бiологiчнi препарати не забруднюють довюлля, проявляють високу селек-тивну дiю i пiслядiю, зручш у використаннi [5].
1 acnip. Г.О. Бойко - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
2 наук. кер1вник: доц. Н.В. Пузрша, канд. с.-г. наук
3 доц. О.В. Башта, канд. бюл. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в;
4 доц. Н.В. Пузргна, канд. с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в
Створення високоефективних та екологiчно безпечних технологш, ят здатнi на надежному piBHi шдтримувати стiйкiсть лiсових екосистем, е актуаль-ним i спрямованi на посилення бiологiчного захисту рослин проти шкщливих органiзмiв [2].
Мета дослiдження - вивчити дда бiопрепаратiв на посшт якостi насiння та бiометричнi показники тнщв Pinus sylvestris L. у польових та лабораторних умовах.
Матерiали i методика дослiдження. Для оброблення насшня сосни зви-чайно! використано таю бюпрепарати: Триходермш, Мжосан, Гаупсин, План-риз, Фггоспорин.
Триходермт. Створено на основi гриба Trichoderma lignorum Harz., який е антагошстом багатьох фггопатогенних грибiв, пов'язаних у своему розвитку i3 Грунтом. Препарат характеризуеться високою активнктю проти багатьох збуд-никш хвороб рослин is родав Alternaria, Botrytis, Colletotrichum, Fusarium, Pho-ma, Pythium, Rhizoctonia, Sclerotinia, Verticilliun.
Мкосан Н. Бюлопчний препарат фунгiцидноí до, на основi афшофораль-ного гриба Fomes fomentarius. Ддачу речовину отримано iз грибних кдiтин, про-никае у клггини рослин i стимулюе утворення в рослинах ферментiв. Ц фер-менти мають властивiсть руйнувати клггинш стiнки фiтопатогенних грибш.
Гаупсин. Розроблений бактерiальний iнсекто-фунгiцидний препарат мк-тить життездатнi кдiтини бактерiй Pseudomonas aureofaciens i залишки компонентов живильного середовища, ефективний проти шкщнитв та хвороб. Гаупсин мае антимшробну, фунгiцидну, ентомопатогенну i ростостимулятивну дiю, а за рентабельнiстю не поступаеться хишчним препаратам.
Планриз. Бюлопчний препарат на основi Грунтових бактерш Pseudomonas fluorescens АР-33. Препарат ефективний як профшактичний засiб проти грибних i бактерiадьних збудникiв, бактерюзу, фузарiозу, а також мае ростостиму-лятивнi властивостi. Бактерп Pseudomonas fluorescens, окрш прямого пригш-чення шидливо! мiкрофлори, сприяють видiленню рослинами фггоалексишв, пiдвищують !'х iмунiтет, а також шд час передпосшного оброблення насшня пригнчують насiнневу iнфекцiю.
Фтоспорин. Мжробюлопчний препарат призначено для захисту рослин вщ грибних i бактерiадьних хвороб. Ддачою речовиною препарату е живi клии-ни бактерiадьноí культури Bacillius subtilis [1]. Дослщження проводили у проблемой лабораторй' "Фггопатологп та мжологп" кафедри фiтопатологií iм. акад. В.Ф. Пересипкша Нацiонадьного унiверситету бюресурсш i природокористу-вання Украши та на лковому розсаднику Жужiльського лкництва ДП " бмшь-чинське ЛГ". У польових умовах визначено бюметричт показники однорiчних сiянцiв. Для цього насiння замочували на 12 год у свiжоприготовлених водних розчинах препарапв iз концентрацiею 0,01 % та у водi (контроль).
Оброблене насшня висшали в розсаднику Жужшьського лiсництва ДП " бмшьчинське ЛГ". Восени, шсля закiнчення вегетацп, було ввдбрано зразки сiянцiв з кожного варiанта дослiду на вiдрiзках, якi розташовувались по дiаго-надi, вимiрювади !'х висоту, дiаметр коренево! шийки та довжину коренв [ДСТУ 7127:2009].
У лабораторних умовах енергiю проростання та схожкть насшня сосни визначали в чашках Петр у вологiй камерi. У кожнш чашцi розмiшували по 30 насшин з додаванням 5 мл до^джуваного розчину або води (контроль). Об-лiк енергп проростання проводили на 7-й день експерименту, а схожкть - на 15-й (ГОСТ 13056.6-97). Повторнкть дослiдiв - триразова [3].
Результати дослiдження. За результатами наших дослщжень, передпоав-не оброблення насiння бiопрепаратами мала позитивний вплив на його схожiсть та бюметричш показники сiянцiв (табл. 1).
Табл. 1. Вплив водних розчишв öionpenapamiB на лабораторну схожкть та бюметричш показники проростки', сосни звичайноi (Pinus sylvestris L.)
BapiaHT
Лабораторна схожють (15-та доба), %
Довжина проростюв, см
Маса пpоpосткiв (в сирому сташ), мг
Маса пpоpосткiв
(у повиряно-сухому стaнi), мг
Контроль
83
3,2:
±0,15
0,34
0,15
Тpиходеpмiн
91±
4,1
0,37±
0,16±
Гаупсин
87±
4,0±
0,36±
0,16±
Планриз
90±
4,0±
0,33±
0,15±
Мiкосaн
82±
3,4±
0,26±
0,11±
Фиоспорин
81±
3,5±
0,26±
0,12±
Виявлено пiдвишення лабораторно! схожосп насiння сосни звичайно!' пiд дкю препарату Триходермiн до 10 %, поршняно з контролем; такою ж дкю ха-рактеризувався препарат Планриз. Лабораторна схожкть насшня, обробленого препаратами Фиоспорин та Мiкосан, знаходилась на рiвнi контролю, з ураху-ванням похибки дослiду. Показники росту також мали тенденцда до змiн шд впливом препаратiв Триходермiн та Планриз, в напрямку збiльшення довжини проростюв та !х маси. Так, шд дieю цих препаратiв довжина проростюв збшь-шилась на 0,8-0,9 см, а маса проростюв на 00,1-0,03 мг вщносно контролю. Бь ометричш показники однорiчних сiянцiв сосни звичайно!' в розсаднику, пiд дieю бюпрепарапв, наведено в табл. 2.
Табл. 2. Вплив бiопрепаратiв на бюметричт показники однорiчних аянщв сосни звичайноi в розсаднику ЖужЫьського лкництва ДП "Емтьчинське ЛГ", 2014_2015 рр._
Препарат Кшьюсть сiянцiв, шт. Лшшт показники
висота, см дiaметp коренево! шийки, мм довжина корешв, см
Мап % tb % tb М™ % tb
Контроль 140 10,7±ü,i/ 100 - 1 9±0,04 100 - 24,3±0,5 100 -
Триходермш 160 12,3±u,Ü 115 3,80 2 3±0,05 121 6,16 24 4±0,5 100 -
Гаупсин 152 11,8±",36 110 1,19 2 1 ±0,04 111 4,00 25,1±0,3 103 0,35
Планриз 158 11 7±U,26 109 1,57 2 1 ±0,0о 111 2,28 25,3±0,5 104 2,67
Фиоспорин 150 11,2±0,2 7 105 2,63 2 1±0,04 111 2,67 25,1±0,4 103 1,41
Мiкосaн-Н 143 11^' 106 2,63 2,1±0,04 111 2,67 23,3±0,4 96 1,41
Проаналiзувавши даш табл. 2 можна стверджувати, що найбшьш ефектив-ними бюпрепаратами виявились Триходермш, Гаупсин i Планриз (рис.).
Рис. Вплив препарату Триходермт (а) на висоту сынщв та Планриз (б) на
довжину коретв
Аналiз бюметричних показниюв показуе, що висота сiянцiв вщносно контролю бiльша на 9-15 %, дiаметр коренево'1 шийки - на 11-21 %, довжина коретв збтьшилась на 3-4 % у варiантах з Планризом, Гаупсином та Ф^оспори-ном, оброблення Мшосаном Н призвело до зменшення на 4 %, а внаслiдок об-роблення препаратом Триходермiн довжина коретв не змшилась. Висновки:
1. Пщ час вирощування однорiчних аянщв сосни звичайно!' передпосiвне оброблення насшня бiопрепаратами призводить до збшьшення висоти сiянцiв у середньому на 9-15 %, дiаметра коренево'1 шийки - на 11-21 %, довжини ко-ршня на 3-4 %.
2. Застосування у лiсокультурному виробнищв бiопрепаратiв рослин для пе-редпосiвного оброблення насiння е перспективними. Таю заходи повинш стати одним i3 головних елементiв iнтенсивних технологш у вирощуваннi садив-ного матерiалу деревних рослин з метою тдвищення 1х стiйкостi до шкщли-вих органiзмiв.
Лiтература
1. Биологические средства клуба органического земледелия. - К. : Изд-во "К земле с любовью", 2012. - 166 с.
2. Гузь М.М. Сучасний стан i перспективи штенсифжацп вирощування лкового садивного матерiалу / М.М. Гузь // Науковий вкник НЛТУ Украши : зб. наук-техн. праць. - Л^в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18. - С. 84-92.
3. ГОСТ 13056.6-97 "Семена деревьев и кустарников. Методы определения всхожести".
4. ДСТУ 7127:2009 "Насшня дерев та куш^в. Методи фггопатолопчно! та ентомолопчно! експертизи".
5. Курдиш И.К. Гранулированные микробные препараты для растениеводства : наука и практика. - К. : Изд-во КВЩ, 2001. - 142 с.
Надшшла до редакци 08.12.2016р.
Бойко Г.А., Башта Е.В., Пузрина Н.В. Влияние биопрепаратов на выращивание однолетних сеянцев сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.)
Проведено комплексное исследование влияния распространенных биопрепаратов Триходермин, Микосан, Гаупсин, Планриз, Фитоспорин на прорастание семян и рост сеянцев сосны обыкновенной. Установлено повышение лабораторной всхожести семян сосны обыкновенной под действием препарата Триходермин до 10 %, увеличение длины ростков на 0,8-0,9 см, массы ростков - на 00,1-0,03 мг относительно контроля. При выращивании однолетних сеянцев сосны обыкновенной в лесном питомнике предпосевная обработка семян биопрепаратами приводит к увеличению высоты сеянцев в
среднем на 9-15 %, диаметра корневой шейки - на 11-21 %, длины корней - на 3-4 %. Проанализировав полученные данные, можно утверждать, что наиболее эффективными биопрепаратами оказались Триходермин, Гаупсин и Планриз.
Ключевые слова: биопрепараты, посадочный материал, семена, биометрические показатели.
Boyko G.A., Bashta O. V., Puzrina N. V. The Impact of the Biological Products on Growth of One-year Old Scotch pine seedlings
A comprehensive study of the impact of the most common biological products such as Tryhodermin, Mikosan, Haupsyn, Planryz, Fitosporyn on seed germination and growth of seedlings of pine is conducted. We defined the increasing laboratory seed germination of pine under preparation by Tryhodermin to 10 %, increasing the length of sprouts of 0.8-0.9 cm, weight 00 to germs, 1-0.03 mg relative to control.
When growing seedlings of one-year old pine in forestry nursery seeds preplant treatment of biological products resulting in increased height of seedlings on average 9 to 15 %, the diameter of the root collar at 11-21 %, the length of roots by 3-4 %. After analyzing the data we can argue that the most effective biological products are proved to be Tryhodermin, Haupsyn and Planryz.
Keywords: biologicals, planting material, seeds and biometric indicators.
УДК 630 *17:582.681.81
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ВИД1В, ФОРМ I СОРТ1В ВЕРБИ ТА ТОПОЛ1 НА КОЛЕКЦ1ЙНО-МАТОЧН1Й Д1ЛЯНЦ1 В НАВЧАЛЬНО-ДОСЛ1ДНОМУ РОЗСАДНИКУ ХНАУ 1М. В.В. ДОКУЧАЕВА А.Г. Булат1, М.М. ДШнко2, Л.В. Дядечко3
Для створення експлуатацшних насаджень, люових культур, енергетичних планта-цш, так i для використання в озелененш, важливе значення мае селекцшний в^^р. За результатами дослщжень, що проведено на територи навчально-дослщного розсаднику ХНАУ на 10-ти рiзних видах i пбридних формах тополь i верб, наведено комплекс да-них стосовно приживлюваностi, ростових якостей та радiальних приростiв рослин. Здiйсненi дослщження можуть слугувати критерiем у вiдборi тих чи шших клонiв, сор-тiв, гiбридiв тополь та верб для використання !х у люовому господарствi чи в озеленен-ш населених мiст.
Ключовi слова: сорт, пбрид, приживлюванiсть, радiальний прирiст, розсадник, ко-лекцiйна-маточна дшянка.
Вступ. Одним з важливих завдань лiсового господарства та зеленого будш-ництва е створення насаджень iз швидкорослих декоративних деревних порiд. Такими породами можна вважати тополо Високi декоративнi якосп деяких видов тополь, зимостшккть i газостiйкiсть роблять !'х незамшними для озеленения. Тополi - найбшьш швидкорослi деревнi рослини помiрних широт [4]. Вони придатнi для швидкого вирощування масово!' кiлькостi деревини на промисло-вих плантациях, озеленення населених пунктов, захисту дорiг, водойм, берегов рiчок i ярiв. Ця деревна порода е iдеальною моделлю для вивчення та практичного впровадження в системи селекцií, розмноження та створення плантацiйних культур цшьового призначення [3].
1 доц. А.Г. Булат, канд. с.-г. наук - Харкгвський НАУ 1м. В.В. Докучаева;
2 викл. М.М. Дщенко - Харк1вський НАУ 1м. В.В. Докучаева;
3 мапстранг Л.В. Дядечко - Харк1вський НАУ 1м. В.В. Докучаева
Проблему селекцл та вирощування топол1 дослвджували упродовж ХХ ст. [1, 2, 9]. В УкраЫ наприкшщ 50-х рокш шд кер1вництвом Н.В. Старово! [6] ро-боти з м1жвидово! пбридизацп тополь виконували в такому масовому масштаб^ що отримали назву "тополевого буму". Було оргашзовано 12 селекцшних пун-кив, 17 сортовипробувальних дшьниць, ввдбрано близько 600 перспективних клошв. Багато з них було висаджено у полезахисш насадження 1 лков1 культу-ри. На жаль, через недотримання вщповвдноси умов мкця росту та екологи пб-ридiв, останш не дктали схвалення на виробництв! На цей час роботи з тополями тривають 1 мають переважно сортовипробувальний характер. У сортовип-робуванш зараз перебувае понад 30 кандидаив у сорти, 7 сорив було внесено до Державного реестру сорив рослин Укра!ни [5].
Ниш продовжуються дослвдження швидкоси росту, стшкоси, морфолопч-них особливостей р1зних видiв, пбридав 1 сортiв тополь [3, 8]. Зокрема, за дани-ми О.П. Царьова [7], у раз1 використання пбридно! осики можна отримувати високопродуктивш здоров1 насадження, яю перевищують контроль в 1,5-3 рази. Перераховаш роботи становлять малу дещицю наявних публжацш, яю стосу-ються роду Рори1ш Ь. Однак 1 вони дають уявлення про велику значущкть ще! деревно! породи та п величезний потенщал для забезпечення сировиною целю-лозно-паперово!, меблево!, г1дрол1зно! та шших галузей промисловоси, використання захисних 1 рекреацшних властивостей породи.
Мета дослщження - вивчити особливоси росту та розвитку вид1в, форм та сорив верб 1 тополь, порiвняти показники у вид1в та !хшх гiбридiв. Для використання в озелененш також дуже важливо оцiнити декоративнiсть новоотри-маних пбридав.
Матер1али та методика досл1дження. У травш 2014 р. на територп роз-саднику ХНАУ було створено колекцшну маточну далянку тополь та верб. На дшянщ площею 297,68 м2 висаджено укорiненi живцi, 10-ти рiзних видiв i пб-ридних форм тополь i верб.
Результати дослвдження. На рис. наведено показники результат дослвд-них культур тополi та верб, закладених навеснi 2014 р.
Живщ гiбридних тополь проявили досить рiзнi показники приживлюванос-п на другий рiк пiсля садання. Особливо iстотнi втрати садивного матерiалу на плошi зафiксовано у дослвд з використанням природного евро-американського пбриду iталiйськоí селекцií - Тронко. На другий рш пiсля садiння кшьккть здо-рових особин на пробнш плошi становить тiльки 50 %, що на 34 % нижче вщ показниюв приживлюваностi, отриманих на контрольнш дiлянцi. Дещо крашi показники приживлюваноси отримано у дослiдах з використанням пбридав -Ноктюрн, Константа та Новоберлшська. На дослщних площах частка прижив-люваностi становила ввд 81,25 до 87,5 % що тшьки на 3,5 % перевищуе показники приживлюваностi, отриманi на контрольнш дшянщ.
На пiдставi проведених дослiджень можна зробити попереднi висновки. Серед уах дослiджуваних варiантiв на колекцшнш маточнiй дiлянцi крашi результати щодо приживлюваноси на другий рш пiсля садiння отримано у варiан-тах з використанням гiбридiв Новоберлiнська-3, Новоберлiнська-7, Волосис-топлода та верби Лкова Пiсня. Показники приживлюваноси, отриманi пiд час дослiду, становили вiд 93,75 до 100 %.
