CC BY
17
З метою отримання значних обсягiв деревини за ввдносно KopoTKi термь ни, культивування iнтpодуцeнта доцiльнe на обмежених площах в умовах свь жих i вологих сугpудiв (С2, С3) як плантацшних лiсових культур i3 скороченим оборотом рубки.
Лiтература
1. Гегельский И.Н. Особенности роста дубов-экзотов на Украине / И.Н. Гегельский // Научные труды УСХА. - 1971. - Вып. 65. - С. 118-122.
2. 1вченко А.1. 1сторш впровадження дуба червоного / А.1. 1вченко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - 352 с.
3. Прикладовская Н.Ф. Итоги интродукции дуба северного (Quercus borealis Michx.) на Западе Украины : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 "Лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов" / Н.Ф. Прикладовская. - М., 1979. - 31 с.
Дебрынюк М.Ю., Прыдка П.П. Дуб красный (Quercus rubra L.) в лесных насаждениях Страдчивского НВЛК: распространение и лесоводствен-но-таксационная характеристика
Установлена площадь лесных насаждений с преобладанием в их составе дуба красного (Quercus rubra L.) в лесном фонде Страдчивского НВЛК Львовской области. Проанализирован ряд лесоводственно-таксационных показателей насаждений - распределение по относительной полноте, запасам стволовой древесины, возрасту, распространению по типам лесорастительных условий и типам леса.
Наибольшие площадь и запас стволовой древесины интродуцента сосредоточены в свежих и влажных сугрудах. Насаждения являются среднеполнотными и представлены всеми возрастными группами. Порода является перспективной для создания плантационных лесных культур.
Ключевые слова: дуб красный, распространение, типы леса, состав насаждений, полнота.
Debrynyuk M. Yu., Prydka P.P. Red oak (Quercus rubra L.) in forest plantations stradch tpfc: distribution and silvicultural-taxation specification
Area of forest plantations with a predominance of a red oak (Quercus rubra L.) in their composition in the forests of Stradch TPFC, Lviv region, is estimated. A number of silvicultu-ral and taxation indicators of the plantations, namely distribution according to a relative forest density, stem volume, age, spread by forest growth conditions and types of forest is analyzed.
The largest area and the stem wood volume of the introduced species are located in fresh and moist sugrud. All age groups are represented in the plantations. Species is promising for a forest plantations establishment.
Keywords: red oak, distribution, forest types, composition of a stand, stand composition, forest density.
УДК 582.475:504.1 Доц. В.В. Андреева, канд. с.-г. наук -
Схiдноeвроnейський НУ М Лес Укратки
СТАН СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УМОВАХ ПОСИЛЕНОГО АНТРОПОГЕННОГО ТИСКУ
Дослщжено стан сосни звичайно!, яка росте на примапстральнш територп iз заб-рудненим атмосферним пов^рям. Проведена цитогенетична i морфофiзiологiчна оцшка проростюв сосни звичайно! сввдчить про те, що дерева е ослабленими, перебувають у сташ хрошчного стресу. Посилене антропогенне навантаження негативно впливае на показники якост насшня i життездатност проростюв.
Ключовi слова: ядерцева актившсть, iмпеданс.
Постановка науково! проблеми та И значення. Забруднення атмосфе-ри призводить до рiзних порушень у дерев, зокрема спричиняе скорочення строюв вегетацií, зменшення плошд оргашв асимiляцií, пригнiчення процесш розвитку. Передуам негативний вплив забруднення повиря проявляеться на листi дерев. Шкiдливi гази, якi легко проникають у тканини рослин через про-дихи, впливають на обмiн речовин у кттинах, вступаючи в реакцл вже на рiвнi клiтинних стiнок та мембран. Пил, що освдае на поверхш листя, закупорюе про-дихи, а це значною мiрою попршуе газообмiн, утруднюе поглинання свiтла, по-рушуе водний режим [9]. Як критерш стiйкостi деревних рослин до впливу нес-приятливих факторш середовища (низьких температур, засухи, отрутохiмiкатiв, загазованосп повiтря та iнших), для проведения селекцшних дослiджень та для оцшки фiзiологiчного стану дерев використовуються шпеданс i поляризацiйна емнiсть живих тканин, а також íх ядерцева актившсть [2-4, 8, 10]. Тому ця тема е досить актуальною.
Аналiз останнгх дослщжень з цieí проблеми. Сосна звичайна володiе широкою нормою реакцп показникiв ядерцево!' активностi [4]. У типових еко-логiчно сприятливих умовах середовища кiлькiсть постiйно активних ядерець сосни звичайно! становить три-шкть [10], в екстремальних умовах зростання !'х кiлькiсть збшьшуеться [2, 8, 10]. Встановлено, що добре розвинеш, життездатш дерева характеризуються високими значеннями поляризацiйноí емностi й низь-ким шпедансом i, навпаки, ослабленi рослини мають невеликi величини поля-ризацшно1 емностi та високий шпеданс [3].
Формулювання мети та завдань дослщження. Мета роботи полягае у дослвдженш стану сосни звичайно! в умовах посиленого антропогенного тиску. Для досягнення мети ставились такi завдання: 1) дослвдити ростовi показники i стан сосни звичайно! в умовах посиленого антропогенного тиску; 2) проаналь зувати ядерцеву актившсть коренево! меристеми проростюв сосни звичайно!; 3) вивчити морфофiзiологiчнi показники проростков сосни звичайно! (довжину, товщину, iмпеданс).
Матерiали й методи. Об'ект дослщження - стан i ростовi процеси сосни звичайно!, яка зростае в одному iз забруднених районiв м. Луцька (кiльце на проспекта Грушевського) - дослiдна група. Контролем слугували дерева сосни звичайно!, якi ростуть у сприятливих еколопчних умовах у Луцькому районi (архнвно-маточш илантацií на територií Волинського лкового селекцшно-на-сiнневого центру). Також були дослщжеш цитогенетичнi й морфофiзiологiчнi параметри проростков сосни звичайно1 дослiдноí i контрольно1 груп.
Висоту дерев вимрювали висотомiром ВКН-1 з точнiстю до 0,1 м. Дъ аметр дерев визначали на висотi 1,3 м з точнктю до 0,01 м. Для вивчення цитоге-нетичних показниюв готували давленi тимчасовi мiкроирепарати ашкально1 меристеми проростков. Фарбування проростшв здайснювали за методикою Плотона та ш. [11]. Перегляд виготовлених мкропрепарапв проводили на мiкроскоиi "ЕС Люмам-РПО11" при збiльшеннi 40 х 10 [1]. Електричний опiр проростов вишрювали за допомогою мультиметра В7-21. Якщо коршщ досягли довжини 1 см i бшьше, то вишрювання iмпедансу проводили на дшянщ коршця довжиною 1 см вiд коренево1 шийки, якщо корiнцi були менше 1 см - на вiдрiзку 0,5 см.
Щоб ощнити кiлькiсть пилу, який потрапив на хвою до^дних дерев, ми провели серда змивiв у дистильованiй водi та спиртi. Для ощнки ступеня заб-руднення хво! пилом, ми розробили чотирибальну шкалу: 1 бал - незабруднена;
2 бали - слабо забруднена; 3 бали - середньо забруднена; 4 бали - дуже забруд-нена хвоя. Дослвдш розчини розглядали в мiкроскопi i фотографували.
Обробку отриманих експериментальних даних проводили методом мате-матично! статистики [7] з використанням пакета статистичних програм " са" та " Statgraphics". Для аналiзу використовували t-критерiй Стьюдента для по-ршняння ростових показникiв потомства сосни звичайно!. Дисперсда ознак встановлювали за допомогою Г-критерда Фiшера. Кластерний аналiз проводили з використанням стратеги Евклвдового групування ближнього сусiда.
Виклад основного матерiалу й обгрунтування отриманих результата дослщження. Обстеженнями встановлено, що стан дослiдноí сосни зви-чайно! задовiльний. У вiцi 27 ротв 11 висота становить в середньому 10,0 м, во-на зростае за II бонiтетом. Внаслвдок всихання верхшки одне з дослщжуваних дерев пiддалось санiтарному обрiзуванню (дерево № 3).
Загальною неспецифiчною реакщею до вихлопних газш автомобiлiв на дерева е процес завчасного старшня. Вiзуальна оцiнка свiдчить про значно ослаблений стан дерев поблизу дороги, а саме було вщзначено велику кшьккть бруду на хво1 у виглядi нальоту, появу мiжжилкових та крайових некрозiв хво! та пошкодження 11 попелицями, всихання окремих гшок. Бруд, який осiв на хво! одно- та дворiчного вжу, слабо змиваеться водою, краще - спиртом. Одно- i дворiчна хвоя сосни звичайно! дослiдноí групи дуже забруднена пилом (4 бали за шкалою). У контрольного варiанта однорiчна хвоя слабо забруднена (2 бали), дворiчна - середньо забруднена (3 бали).
Шд час вивчення меристематично! тканини проросткiв сосни звичайно! дослвдно! групи виявлено, що середня кшьккть ядерець у клггиш становить 4,9 (табл. 1). Значна частина кттин коренево! меристеми проростюв мае в яда 34 добре виражених ядерця. Такi клiтини становлять 33,5 % популяцп меристем. Крiм того, у 32,7 % меристематичних клггин в ядрi присутнi 5-6 ядерець. Крш цих типiв клiтин, у 14,9 % дослвджуваних проросткiв також траплялися клiтини
3 7-8 ядерцями. Клiтинж з 1-2 ядерцями складають 12,0 % всiх клiтин. Кшьккть кттин з 9-10 та 11-12 ядерцями характеризуются невисоким вiдсотковим сшв-вiдношенням - вiдповiдно 4,0 та 2,9 %.
Проростки насiння сосни з посиленим антропогенним навантаженням достовiрно вiдрiзняються за кiлькiстю ядерець вщ проростюв з оптимальними умовами зростання (tф=3,34, tst= 1,98). Середнiй об'ем ядерець кттин проростюв коренево! меристеми сосни звичайно! дослщно! групи становить 11,5 мкм3. Проростки сосни звичайно!, яка росте в забрудненiй зош, мають достовiрно менший, в 1,8 раза, об'ем ядерець в яда ^=3,88), шж проростки сосни контрольно! групи. Показник вiдношення плошд ядерець до плошд клiтини в середньому для проростюв до^дно! групи становить 0,05 (табл. 2). За показни-ком вiдношення плошд ядерець в ядрi до плошд клiтинж проростки сосни зви-чайно! оптимальних умов зростання i в умовах антропогенного забруднення достовiрно вiдрiзняються (t>2,0).
Табл. 1. Мiнливiсть кiлькостi та розмiру ядерець у клтинах кореневог меристеми
сосни звичайног
Проростки Частка клiтин (%) з кшьюстю ядерець Середня кшь-юсть ядерець у клииш, шт. Середнш об'ем ядерця, мкм
1-2 3-4 5-6 7-8 9-10 11-12
Дослщна група
1 - 46,3 40,5 11,6 0,8 0,83 4 5±0,14 9,1±13
2 3,3 25,3 48,3 17,6 3,3 2,2 5 4±0,19 13,5±2,5
3 3,9 17,6 46,1 21,6 8,8 2,0 4 9±0,12 5,8±0,4
4 - 15,0 35,5 31,2 10,8 7,5 6,9±°> 11,1±15
5 19,7 45,9 22,9 11,5 - - 4,2±идз 14,0±',°
6 10,3 45,6 32,4 8,8 2,9 - 4,5±иД1 12,7±',3
7 3,1 27,8 39,2 24,7 3,1 2,1 5 5±0,19 14,2±','
8 21,5 35,4 27,7 12,3 3,1 - 4 4±0,27 17,2±1,8
9 14,3 37,1 30,0 10,0 7,1 1,4 4 8±0,28 17,5±2,2
10 19,1 39,7 27,9 7,3 5,9 - 4,4±0,24 11,0±12
11 30,0 36,0 22,0 4,0 2,0 6,0 4 1±0,42 6,9±",7
12 4,7 29,8 44,0 17,8 2,4 1,2 5,2±0,19 5 4±0,6
Середне 12,0 33,5 32,7 14,9 4,0 2,9 4,9±0,23 11,5±',4
Контрольна група
Середне | 3,4 | 20,9 | 42,6 | 23,7 | 6,9 | 2,5 | 5,9±0,2 | 20,5±1,9
Табл. 2. Мiнливiсть показника вiдношення сумарног площщ ядерець в ядрi
до площщ клтини кореневог меристеми сосни звичайног
Проростки Частка клиин (%) з показником вщношення су-марно! площ1 ядерець в ядрi до площ1 клiтини Середнш показник вщно-шення сумарно! площД ядерець в ядрi до площд клггини
до 0,06 | 0,06-0,10 | бшьше 0,10
Дослщна група
1 88,4 10,7 0,8 0,03±
2 48,4 50,5 1,1 0,06±°,ии2
3 30,4 59,8 9,8 0,07±°,°°3
4 41,5 48,9 9,6 0,07±°,°°3
5 67,7 32,3 0,05±°,°°3
6 44,9 40,6 14,5 0,07±°,°°3
7 32,0 64,9 3,1 0,06±идш
8 56,9 36,9 6,2 0,05±идш
9 37,1 45,7 17,1 0,07±и,ииз
10 63,2 33,8 2,9 0,05±°,°°3
11 84,0 16,0 - 0,03±°,°°3
12 98,8 1,2 - 0,03±°,°°2
Середне 57,8 36,8 5,4 0,05±°Д»
Контрольна група
Середне| 56,7 | 26,9 | 16,4 | 0,07±и,ии5
Вщсоток клггин, ят мають низький показник вщношення плошд ядерець в я^ до плошд клггини, у проростюв сосни в оптимальних умовах росту i заб-руднено! територií практично не вiдрiзняються i становить вiдповiдно 56,7 % i 57,8 %. Спостертаемо зменшення частки клiтин з високим значениям цього показника - 16,4 % в оптимальних умовах, а в умовах забруднення - 5,4 %. Тобто ядерцева активнкть дослщжуваних проросткiв нижча, нiж у сосни з оптимальних умов зростання, що заперечуе висновки шших дослiдникiв [2, 4, 8, 10].
Згiдно з лггературними даними, при весняному посш свiжого насiння сосни звичайно! характерш нормальнi сходи [5]. Проте за умови поаву насiння сосни звичайно! дерева №3 контрольного варiанта, та вах трьох дерев досдвд-ного варiанта виявилось, що воно перебувало у станi глибокого фiзiологiчного спокою. Про це свдаить абсолютна схожкть насiння i енерпя проростання. На-сiння, пос1яне на дистильованш водi за температури 250С, не проросло, тому ми провели його стратифжацда протягом чотирьох тижнiв у холодильнику. Як наслвдок, сходи були дружними й абсолютна схожiсть насiння досягла 96 %. Абсолютна схожiсть свiжого насiння сосни звичайно! контрольно! групи, яке не пiддавалось стратифжацп, коливаеться в межах 34-54 %. 1снують рiзнi гiпотези впливу низьких температур на проростання, проте задовшьного пояснения на сьогодш не встановлено [5].
Вишрювання довжини корiнцiв, !х товщини, а також загального опору (1мпедансу) проводили на 9-й день проростання. Як видно з табл. 3, довжина коршщв проростюв до^дно! групи становить 16,1 мм (при лiмiтах 12-22 мм). Мшливкть ще! ознаки висока (У=23 %). За критеркм Фiшера, iстотну рiзницю за довжиною коршщв встановлено для дерев №2 i №3 (р=0,03). Товщина дос-лвдних корiнцiв становить 1,2 мм (при л1мтах 0,6-2,2 мм). 1стотно! рiзницi за товщиною корiнцiв дослвдних дерев не виявлено. Середня довжина коршцш сосни звичайно! контрольно! групи дорiвнюе 15,6±0,7 мм, середня товщина -1,0±0,03 мм. Коршщ дерева №3 мають ктотно бiльшi розмiри, нiж корiнцi дерев №1 i №2 (t>2,3). Загалом мiнливiсть довжини корiнцiв висока (коефщкнт варь ацп У= 31 %), а товщини - середня (У=19 %).
За довжиною коршцк рiзниця мiж контрольною i дослвдною групами сосни звичайно! неiстотна, а за товщиною - ктотна (=2,53). 1мпеданс пророс-ткiв дослiдноí групи знаходиться в межах 0,33-0,55 МОм, i в середньому становить 0,39 МОм. М^ивкть е середньою (У=20 %).
1мпеданс контрольно! групи в довгих корiнцiв у середньому становить 0,24±0,01 МОм, у коротких - 0,23±0,02 МОм. Рiзнжця мiж ними не iстотна. Мiнли-вкть загального опору висока (У=24-26 %). Виявлено iстотну рiзницю за iмпе-дансом мiж ус1ма деревами контрольно! групи ^>3,36). Цю достовiрнiсть шд-тверджують також i критерiем Фтера (р=0,01).
Згiдно з критерiем Стьюдента, 1мпеданс достовiрно вищий у дерев з заб-рудненими умовами зростання (t=10,6). Дисперсiйний аналiз також тдтвердив цi вiдмiнностi (р=0,01). Це свщчить про негативний вплив посиленого антропогенного навантаження на фiзiологiчнi властивосп проросткiв.
Показник вiдношення iмпедансу до об'ему корiнця, на якому проводили вимiрювання, у дослiдноí групи доршнюе 0,05 МОм/мм3, у контрольно! групи -0,04 МОм/мм3 за дуже високо! мiнливостi (У=61-78 %). За показником вщно-шення 1мпедансу до дослщжуваного об'ему корiнця (МОм/мм3) дисперсшним аналiзом встановлено наявнiсть рiзницi мiж контрольною i дослiдною групами дерев (р=0,03). Критерiй Стьюдента для цього показника дорiвнюе 0,96.
Вiзуальна оцшка всiх дослiджуваних дерев та аналiз !х проростк1в пiд-тверджуеться кластерним аналiзом. Для побудови дендрограми були використа-нi всi дослiджуванi морфолого^зюлопчш показники проросткiв (довжина ко-
рiнщв, !х товщина, 1мпеданс та показник вiдношення опору до об'ему дослщжу-ваного корiнця).
Табл. 3. Варiацiйно-статистичнi показники кортще 9-денних проросттв сосни
звичайноЧ
Показник | Варiант | М±т 1 я | V, %
Домдиа група
Довжина, мм №1 16,06, 3,25 20,2
№2 17,04±0,89 4,26 25,0
№3 13,78±0,46 1,39 10,1
середне 16,10±0,53 3,69 22,9
Товщина, мм №1 1,25±0,09 0,38 30,0
№2 1 22±0,10 0,47 38,2
№3 1,09±0,16 0,48 43,9
середне 1,21±0,06 0,43 35,9
1мпеданс, МОм №1 0,35±0,02 0,08 23,4
№2 0,38±0,01 0,05 13,8
№3 0,48±°,°2 0,07 14,0
середне 0,39±0,01 0,08 20,4
Вщносний показник, МОм/см3 №1 0,03±°,ии 0,02 47,1
№2 0,05±°,и1 0,04 77,8
№3 0,08±°,и2 0,05 66,6
середне 0,05±",и1 0,04 77,9
Контрольна група
Довжина, мм №1 13,67±1,10 5,06 37,0
№2 14,40±1,28 4,03 28,0
№3 18,02±0,88 4,14 22,9
середне 15,61±°,ь' 4,88 31,3
Товщина, мм №1 0,91±°,°2 0,09 10,3
№2 0,89±°,и3 0,09 10,3
№3 1 24±0,02 0,11 8,5
середне 1,04±°,°3 0,20 18,7
1мпеданс, МОм №1* 0,22±°,°1 0,04 18,5
№1** 0,26±°,и1 0,03 13,3
№2* 0,16±°,и1 0,04 22,3
№2** 0,15±и,из 0,04 28,3
№3* 0,28±°,и1 0,04 13,3
середне* 0,24±°ди 0,06 24,3
середне** 0,23±°,°2 0,06 26,0
Вщносний показник, МОм/мм3 №1 0,05±и,уи5 0,03 51,3
№2 0,03±°,°°' 0,02 65,0
№3 0,02±°,ии1 0,01 20,6
середне 0,04±и,ииз 0,02 61,0
Приштка: * - вишрювання шпедансу проводили на вiдрiзку 10 мм кореня; ** -вимiрювання iмпедансу проводили на вiдрiзку 5 мм кореня
З рис. видно, що найбшьше вирiзняeться варiант №3, який на дендрогра-мi формуе окрему плку. Вiзуальна оцiнка дерева в натурi свiдчить про те, що це дерево е найбiльш ослабленим, вiдмерлу верхшку обрiзали. Варiанти 4 i 5 фор-мують одну кластерну групу, 1, 2 i 6 - другу. Варiант №6 - це дерево контрольно! групи, насшня якого перебувало у глибокому фiзiологiчному споко!.
гп
Рис. Дендрограма подгбностг 9-денних
проросттв сосни звичайног за морфоф1з1олог1чними показниками:
1, 2, 3 - проростки дотдног групи, 4, 5, 6 - проростки контрольной групи
2 6 3 4 5
Отже, проростки сосни звичайно!, вирощеш з насшня, яке формувалось i дозрiвало на деревах, що ростуть в умовах посиленого антропогенного наванта-ження, мають товстiшi коршщ (1,2 мм проти 1,0 мм у контролю), бшьший iмпе-данс (0,39 МОм проти 0,24 МОм у контролю) i вищий показник вщношення за-гального опору до об'ему дослщжуваного корiнця (0,05 проти 0,04), що узго-джуеться з висновками шших авторiв [3].
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Сосна звичайна, яка росте на примапстральнш територií iз забрудненим атмосферним повоям, у вiцi 27 рокiв мае висоту 10 м, клас боштету II, перебувае в станi завчасного старшня. Вiзуальна оцiнка свiдчить про значно ослаблений стан дерев поблизу дороги, а саме було вщзначено велику кшьюсть бруду на хво! у виглядi нальо-ту, появу мiжжилкових та крайових некрозiв хво! та пошкодження 11 попелиця-ми, всихання окремих гiлок.
Насiння сосни, яка росте в умовах посиленого антропогенного наванта-ження, фiзiологiчно незрше, знаходиться у станi глибокого спокою. Стратифь кацiя як один iз способiв передпосiвного оброблення насiння забезпечуе швид-ке його проростання i високу абсолютну схожiсть.
Проростки дослщжувано! сосни достовiрно вiдрiзняються за кшьюстю та об'емом ядерець, показником вщношення плошi ядерець в ядрi до площi кль тини вiд проростюв сосни з оптимальними умовами зростання Оф>1:05). Спосте-рiгаемо зменшення частки китин з високим значенням показника вiдношення плошi ядерець до площi клiтини з 16,4 % в оптимальних умовах до 5,4 % в умовах забруднення. Також дослщжуваш проростки мають товстiшi коршщ (1,2 мм проти 1,0 мм у контролю), бшьший 1мпеданс (0,4 МОм проти 0,2 МОм у контролю) i вищий показник вщношення загального опору до об'ему дослщжува-ного корiнця (0,05 проти 0,04).
Проведена цитогенетична i морфофiзiологiчна оцiнка стану сосни звичайно! св^ить про те, що дерева е ослабленими, перебувають у сташ хрошч-ного стресу. Посилене антропогенне навантаження негативно впливае на показ-ники якостi насiння i життездатносп проросткiв. Отриманi результати досль джень е попередшми i потребують поглиблено! уваги дослiдникiв.
1. Абрамова З.В. Практикум по генетике / З.В. Абрамова. - Л. : Агропромиздат, 1992. -
225 с.
2. Буторина А.К. Адаптивные реакции на клеточном уровне на антропогенный стресс у древесных растений / А.К. Буторина и др. // Современные проблемы генетики и селекции плодовых и ягодных культур и пути их решения : сб. докл. и сообщ. 19 Мичуринских чтений. - Мичуринск : Изд-во ВНИИ генетики и селекции плодовых растений им. И.В. Мичурина, 1999. - С. 12-14.
Лггература
3. Прник М.Л. Використання методу розпiзнавання образов при вирiшеннi задач електрофь зюлопчно! дiагностики життeвостi деревних рослин / М.Л. Прник, П.Т. Криницький, О.В. Жук, 1.М. Согор. - К. : Вид-во 1СДО. 1995. - 56 с. (Препринт).
4. Гришаева И.Г. Цитогенетика сосны меловой (в связи с вопросами экологии и таксономии) : дисс. ... канд. биол. наук: спец. 03.00.16 - Экология / Гришаева Ирина Геннадьевна. - Воронеж, 2004. - 124 с.
5. Крамер Пол Д. Физиология древесных растений / Пол Д. Крамер, Теодор Т. Козловсь-кий. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 464 с.
6. Криницький Г.Т. Морфофiзiологiчнi основи селекци деревних рослин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук: спец. 06.03.01 - Лiсовi культури та фгтомелюрацш, 03.00.12 - Фiзiологiя рослин / Г.Т. Криницький; Укр. держ. аграр. ун-т. - К., 1993. - 46 с.
7. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
8. Сенькевич Е.В. Цитогенетика сосны обыкновенной и березы повислой в районе Нововоронежской АЭС в связи с вопросами оценки загрязнения окружающей среды : дисс. ... канд. биол. наук: спец. 03.00.16 - Экология / Сенькевич Елена Владимировна. - Воронеж, 2007. - 284 с.
9. Смит У.Х. Лес и атмосфера / Уильям Х. Смит / под ред. А.С. Керженцева. - М. : Изд-во "Прогресс", 1985. - 415 с.
10. Черкашина О.Н. Цитогенетический мониторинг насаждений сосны обыкновенной в условиях Хреновского и Усманского боров : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.16 - Экология / О.Н. Черкашина. - Воронеж, 2007. - 22 с.
11. Ploton D. Improvement in the staining and in the visualization of the argyrophilic proteins of the nucleolar organizer region at the optical level / D. Ploton et al. // Histochemical Journal. - 1986. -Vol. 18. - Pp. 5-14.
Андреева В.В. Состояние сосны обыкновенной в условиях усиленного антропогенного давления
Изучено состояние сосны обыкновенной, которая произрастает на примагистраль-ной территории с загрязненным атмосферным воздухом. Проведенная цитогенетичес-кая и морфофизиологическая оценка проростков сосны обыкновенной свидетельствует о том, что деревья ослаблены, находятся в состоянии хронического стресса. Усиленная антропогенная нагрузка негативно влияет на показатели качества семян и жизнедеятельности проростков.
Ключевые слова: ядрышковая активность, импеданс.
Andreyeva V. V. Condition of Scotch pine in terms strengthened anthropogenic pressure
The condition of Scotch pine which grows near magistral areas with air pollution was research. An cytogenetic and morpho-physiological assessment of pine seedlings indicates that the trees are weakened, in a condition of chronic stress. Power human pressure negatively affects on parameters of seeds and seedling viability.
Keywords: nucleolus activity, impedance.
УДК630*22 Доц. М.М. Ведмiдь\ канд. с.-г. наук ст наук. ствроб.
В.А. Лук'янець1; наук. ствроб. Р.В. Головач1; нач. управлтня В.Г. Лозицький2
СТАН СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА СТАРООРНИХ ЗЕМЛЯХ В УМОВАХ КОРЮКШСЬКО-ЩОРСЬКОГО Ф1ЗИКО-ГЕОГРАФ1ЧНОГО РАЙОНУ
Дослщжено вкрип люовою рослиншстю землi за породами i типами люорослин-них умов. Проведено розподш площi соснових деревосташв за основними таксацшни-ми показниками. Проаналiзовано сосновi деревостани без видимих люопатолопчних ироцесгв та деревостани, уражеш кореневою губкою, як створено на землях, що вийшли iз сшьськогосподарського використання в умовах ДП "Корктавське люове гос-
1 Украшський науково-дослщний шсгитут люового господарства та агролгсомелюрацп iM. Г.М. Висоцького
2
Чершпвське обласне управлшня люового та мисливського господарства
