CC BY
18
нобонитетные дубово-грабовые древостой в условиях Закарпатья. Оценено распределение запаса дуба и граба по равновеликим частям в смешанных древостоях. Установлено, что структура запаса для дуба и граба не зависит от относительной полноты и бонитета древостоя. Отмечены особенности распределения запаса по равновеликим частям древостоя, что детерминированы показателями изменчивости диаметров и формы распределения количества деревьев по диаметру. Определены шесть типов распределения запаса по равновеликим частям древостоя для дуба. Изменчивость распределения запаса по равновеликим частям древостоя указывает на необходимость учета установленных особенностей при проектировании лесохозяйственных мероприятий.
Ключевые слова: равновеликая часть древостоя, запас, структура, дуб, граб, изменчивость, асимметрия, эксцесс, тип распределения.
Agiy V.O., Kopiy S.L., Fizyk I.V., Kaganiak Yu.Yo., Kopiy L.I. Types of Distribution of the Stock of Mature Hornbeam-Oak Stands in Transcarpathia
The analysis of the distribution and productivity of oak plantations is made. The influence of species composition and vertical structure of forest stands on the efficiency of their operation is defined. Mature mixed oak-hornbeam stands in terms of Transcarpathia are studied. The distribution of stock of oak and beech by equal parts in mixed stands is reviewed. It is established that the structure of the reserve for oak and hornbeam does not depend on the relative completeness and growth class stand. Some features of the stock distribution by equal parts stand that performance variability determined diameter and form of distribution of trees in diameter are noted. Six types of distribution reserve by equal parts of the stand for oak are defined. The variability of the stock distribution by equal parts of the stand indicates the need to take into account the peculiarities of the design of forest management.
Keywords: equal parts stand, stock, structure, oak, hornbeam, volatility, skewness, kurto-sis, the type of distribution.
УДК 634.52
БУДОВА I Ф1ЗИКО-МЕХАН1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ДЕРЕВИНИ КАРН ОВАЛЬНО!
В. О. Божок1
Дослщжено, що деревина карп овально! в^^зняеться вщ шших листяних порщ своею будовою, вона мютить до 56,2 % целюлози, мае потовщеш стшки лiбриформу, що надае !й високо! щшьност та характеризуемся високими показниками фiзико-меха-шчних властивостей. Пор1ввяно з дубом та ясенем, п щшьшсть е вищою на 21,7 та 20,5 %. Характерною особливiстю е висока та майже однакова статична твердють на трьох площинах зрiзу, що в^^зняе п за цим показником вщ шших листяних порщ. За високо! твердост деревина карп вiдзначаеться особливою в'язюстю, що зумовлено на-явшстю тяжш деревно! паренхiми. Г! впровадження створюе передумови для заготiвлi високояюсно! деревина для лижного виробництва, виготовлення спортивного швента-рю, столярных шструментш, деталей сiльськогосподарського машинобудування, для виготовлення гнутих виробiв.
Ключовi слова: карш, лiбриформ, мщшсть, щiльнiсть, усихання, статичний згин, твердiсть.
Iсторiя iнтродукцií карп на територда Украши нараховуе понад 175 ротв. Вiдомо, що сучасна територiя Украши у дольодовиковий перюд була також мiсцем природного зростання карií. Тому сьогоднi йдеться не про iнтродукцiю, а про рештродукщю, тобто ц повернення у природний ареал доiсторичного
1 ст. викл. В. О. Божок, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
зростання [2-4, 7], коли карда стали висаджувати не тшьки в парках та боташч-них садах, але перейшли i до створення лкових культур на невеликих площах.
1з 22 видiв карiй, що природно зростають на територп США, в УкраЫ bí-домо 6 видíв: гола (Carya glabra Sweet), бахромчата (Carya laciniosa Sarg.), овальна (Carya ovata K. Koch), опушена (Carya tomentosa Nutt.), серцеподiбна (Carya cordiformis K. Koch) i карiя-пекан (Carya olivaeformis Nutt.). Ц 6 видш належать до двох секцш - Apocarya i Eucarya. Представником секцй' Apocarya е карiя серцеподiбна, що мае найбiльше поширення в УкраМ. Властивостi íi' де-ревини дослвджено ранiше i викладено в окремш публшацп [3]. Види секцй' Eucarya дають деревину вищо'' якостi, що вiдома в мiжнароднiй торгiвлi лкопро-дукцiею пiд назвою " гiкорi". Дослiдження будови i властивостей деревини карп овально'', як представника ще'' секцй', дасть змогу порiвняти представниюв цих двох секцш i дати загальну ощнку якостi деревини кари, що вирощуеться в умовах Украши.
Модельнi дерева карй' овально'' вжом вiд 30 до 60 ротв заготовленi в порядку прохвдних рубок на Могилш-Подшьському та Гайсинському лiсових шд-приемствах Вшницько'' обл. Виготовлення взiрцiв деревини та 'х випробування проведено ввдповщно до чинних стандарт. У зв'язку з високою твердктю деревини И мiкрозрiзи для м^оскошчних дослiджень виготовленi за допомогою спещального обладнання у Нiмеччинi.
Як за морфолопчними ознаками, так i за будовою деревини помина рiзни-ця мiж представниками цих двох секцш: види шдроду Apocarya характеризу-ються менш вираженими рiчними кiльцями, тодi як види пiдроду Eucarya, нав-паки, бiльш чiтко кiльцесудиннi. Едино! думки щодо того, куди ввднести карда - до групи розсiяносудинних чи кiльцесудинних, немае. А. А. Яценко-Хме-левський [6] вiдносить карда до розтносудинних з тенденцiею до кшьцесу-динностi, а американськi вчеш [9] розглядають И як деревину дуба та робши. Якщо дуб та робiнiя мають рисунок у шзнш зонi завдяки дрiбним судинам, то карiя мае помiтний рисунок завдяки тяжам деревно'' пареннми, що розмщеш поперек серцевинних променiв, як це видно у карй' овально'' (рис.).
Деревина карй' складаеться iз товстостшних волокон лiбриформу, судин, вузьких серцевинних променiв та деревно'' пареннми. 1х частка, за даними А. А. Яценко-Хмелевського [6], така: судини - 8 %, стiнки i порожнини у волокнах лiбриформу - 77 %, серцевиннi променi i тяш деревно'' пареннми - 15 %. Як видно з рис., перехвд вiд ранньо'' до шзньо'' деревини поступовий, але межа рiчних кiлець чiтко виражена завдяки вузькш смужцi волокон лiбриформу, якi сплюснута у радiальному напрямку. Серцевиннi промеш вузькi, але численнi.
Хíмiчний склад деревини карй', за даними зарубiжних авторíв [7, 8], такий: вода - приблизно 8,5 %, зола - 0,69 %, олiя - 0,63 %, кизелiн оцтовий - 2,5 %, пентозан - 18,8 %, целюлоза - 56,2 %, лiгнiн - 23,4;%. У складi целюлози е 76,3 % а-целюлози та 23,7 % Р-целюлози. Це свщчить про те, що деревина карй' вiдрiзняеться своею будовою та хíмiчним складом вiд iнших листяних порiд. У бiльшостi наших вичизняних порiд вмiст целюлози не перевищуе 39-47 %, а лiгнiну - вщ 17-27 % [5, 6]. Карiя належить до ядрових порвд. Д. Магiц [7] вка-зуе на утворення ядра з 50 ро^. Проте це залежить вщ виду та умов росту.
Рис. Мжроскотчна будова деревини кари овальной 1) межаргчного кгльця; 2) судини; 3) л1бриформ; 4) серцевинш променг; 5) тяж1 деревног паренхгми
У модельного дерева карп овально!* 60 роюв iз Могиив-Подтьського ДЛГ ядро займало на нижньому торщ 15 см (за дiаметра 25,8 см), 4,2 см на середиш моделi та 2,1 см - бтя верхнього торця нижче вiд крони дерева. Ядрова деревина свггло-коричнева, рiзкий перехiд до заболонi вщсутнш. За зовнiшнiм вигля-дом вона бшьш подiбна на ясен, шж на дуб. Як свiдчать дослщження багатьох авторiв [1, 3, 5, 7], показники фiзико-механiчних властивостей деревини пере-бувають у прямiй залежносп вiд 11 щiльностi, яка, своею чергою, залежить вiд вiку насадження, умов зростання та генетичних особливостей породи (табл. 1).
Окремi автори нав^ь рекомендують вiднести щiльнiсть до ушверсальних показникiв якостi деревини i ввести 11 у стандарти як сортовизначальний показ-ник. Саме щтьшсть впливае на масову продуктивнiсть деревосташв, визначае багато фiзико-механiчних показникiв деревини та стшюсть насаджень до пош-коджень гнилями та стихiйними явищами. Матерiалом для дослiдження слугу-вала деревина карп овально!* iз нижньо***, середньо** та верхньо** частин стовбура.
Вщповщно до результатiв дослiджень, щтьшсть деревини карп овально** досить висока i мало змiнюеться з висотою дерева, що свiдчить про однорщ-нiсть будови деревини вздовж стовбура. Це тдтверджуе i коефiцiент мшливос-тi, який е найнижчим серед iнших показникiв. Усихання та коефщент усихання вiдображають загальну закономiрнiсть для деревини: найбтьше усихання -тангентальне, а радiальне майже наполовину менше. Значне висихання деревини карп свщчить про те, що вона потребуе особливих умов зберпання та спещ-альних режимiв сушки.
За даними Д. Магща [7], деревина карп вiдрiзняеться вiд iнших порт особ-ливими показниками фiзико-механiчних властивостей. По-перше, ширина рiч-ного ктьця не мае в карп виршального впливу на технiчнi властивостi дереви-
ни. По-друге, заболонь та ядро не вiдрiзняються масою, статичною та динамiч-ною мiцнiстю. Автор тшьки зазначае, що чим деревина молодша, тим вона буде мщшша. Здорова деревина з молодих стовбурiв, пущена на рiзнi вироби, видае дзвiнкий звук. Така деревина важко обробляеться, колеться та не мае виразного блиску. Найкращою е деревина у вщ 40-60 рокш, у старшому вiцi показники якосп знижуються. Для не! характерна рiвномiрна будова рiчних кiлець поперек волокон та рiвномiрний розподш щiльностi вздовж стовбура
_Табл. 1. Показники фiзичних властивостей деревини кари
Показники
N шт.
М±т
±о
V, %
Р, %
3
Низ стовбура Щшьтсть деревини, кг/м3 Всихання, %: тангентальне радiальне об'емне Коефщент всихання:
тангентального радiального об'емного
100 100 100 100
100 100 100
12,2
6,5±0
17,3±
0,40±( 0,20±( 0,58±(
,±4,56 ±0,16
45,6 1,58 1,36 1,99
0,05 0,05 0,07
5,1 12,9 20,9 11,5
13,0 23,5 11,9
0,5 1,3 2,1 1,1
1.3
2.4 1,2
Середина стовбура Щшьтсть деревини, кг/м3 Всихання, %: тангентальне радiальне об'емне Коефщент всихання:
тангентального радiального об'емного
80 80 80 80
80 80 80
863± 10,1±
6,1±0 15,2±
0,33±0 0,20±0 0,50±
35,4 1,28 1,21 2,02
0,04 0,04 0,07
4,1
12,7
19,9
13.3
12,6 21,5
13.4
0,5 1,4 2,2 0,7
1,4
2.4
1.5
Верх стовбура Щшьшсть деревини, кг/м3 Всихання, %: тангентальне радiальне об'емне Коефщент всихання:
тангентального радiального об'емного
48 48 48 48
48 48 48
877±
10,3± 6,6±0 15,8±
0,34±0 0,22±0 0,53±0
51,3 1,09 0,93 1,16
0,04 0,03 0,04
5,8 11,2 14,1 7,4
10.3
14.4 7,3
0,8 1,5 2,0 1,1
1,5 2,1 1,5
Загалом для породи Щшьшсть деревини, кг/м3 Всихання, %: тангентальне радiальне об'емне Коефвдент всихання_
228 228 228 228 228
878± 11,0±
6,3±0
16,3±
0,54±0
44,9 1,69 1,23 2,16 0,07
5,1
15.4
19.5
13.2
13.3
0,3 1,0 1,3 0,9 0,9
Примггка: N - кшьюсть зразюв; М - середне арифметичне значення; а - стандартне вiдхилення; V- коефшдент варiацil; т - помилка вибiрковоl середньо!; Р - точшсть дос-лiду.
За нашими даними [2, 4], рiвномiрнiсть будови деревини за радiусом та ви-сотою стовбура пов'язана з тим, що кар1я мае добре розвинену кореневу систему i здатна в посушливi перiоди поглинати воду з бшьш глибоких горизонтiв Грунту. До 5 ротв И коренева система на родючих та вологих грунтах у 3-4 рази перевищуе висоту надземно! частини. Формуючи прирости рiвномiрноí будови
та високо! шдльносп, кар1я вданачаеться деревиною високо! м1цност1 У табл. 2 наведено показники м1цност1 на стиск та статичний згин для деревини з р1зних частин стовбура.
Табл. 2. Мщтсть деревини карп на стиск вздовж волокон та статичний згин
Показник N шт. М±т ±д V, % Р, %
Низ стовбура 55,1±0,5
Мiцнiсть, МПа: на стиск 55 3,6 6,6 0,9
на статичний згин 35 141±2,8 16,4 11,6 1,9
Середина стовбура 66,0±0,8
Мщтсть, МПа: на стиск 40 5,2 7,9 1,2
на статичний згин 27 167,8±3,5 18,4 10,9 2,1
Верх стовбура 67,2±1,2
Мщтсть, МПа: на стиск 28 6,4 9,6 1,8
на статичний згин 15 158,8±6,9 20,9 13,2 4,4
Загалом для породи 61,3±0,7
Мщтсть, МПа: на стиск 123 7,5 12,2 1,1
на статичний згин 77 153,9±25 21,4 13,9 1,6
За результатами наших дослщжень, показники шцносп на стиск 1 статичний згин досить висою 1 мало в1др1зняються вщ тих, що наведено в лггератур-них даних [5, 8]. Дещо нижч1 показники мщносп деревини з нижньо! частини стовбура можна пояснити тим, що деревина в цш частиш бшьш неоднор1дна за будовою, до 10 р1чного в1ку вона формувала вузьк р1чш кшьця. Бшьш однорвд-на деревина у середшй та верхнш частинах стовбура характеризуеться вищими показниками мехашчних властивостей.
Щоб мати повне уявлення про яккть деревини кари, поршняемо показники 11 ф1зико-мехашчних властивостей з ясенем та дубом звичайним (табл. 3). Ц породи взято не випадково, кар1я за еколого-бюлопчними особливостями близька до них 1 формуе з ними складш м1шаш насадження, що вщзначаються високою продуктивною. У таких насадженнях кар1я добре очищаеться в1д гшок 1 дае ви-сокий вихщ стовбурно! деревини. Зпдно з даними табл. 3, завдяки однор1днш будов1 деревини кари та наявносп великого ввдсотка товстостшних волокон л1б-риформу, твердкть деревини вданачаеться надзвичайно високими показниками на вс1х трьох поверхнях зр1з1в (торцевш, рад1альнш 1 тангенщальнш).
Табл. 3. Порiвняльнi показники фЬико-мехашчних властивостей деревини
рузних поI
Показник Дуб зви-чайний Ясен зви-чайний Карiя овальна Карiя сер-цеподiбна
Щшьтсть деревини, кг/м3 723 730 880 852
Усихання, %: тангентальне 8,1 8,4 11,0 10,9
радiальне 5,4 5,4 6,3 7,3
об'емне 12,9 13,5 16,3 17,4
Мiцнiсть, МПа: на стиск вздовж волокон 59,8 55,9 61,3 728
на статичний згин 99,2 130,0 153,9 138,0
Твердють статична, МПа: торцева 66,2 78,5 121,0 -
радiальна 54,9 57,9 123,1 -
тангентальна 48,1 65,7 120,0 -
Згiдно з даними табл. 3, завдяки однорщнш будовi деревини карй' та наяв-носп великого вiдсотка товстостiнних волокон лiбриформу, твердiсть деревини вiдзначаeться надзвичайно високими показниками на всiх трьох поверхнях зрь зiв (торцевiй, радiальнiй i тангенцiальнiй). За високо! твердосп деревина карй' вiдзначаeться особливою в'язкктю, що зумовлено наявнiстю тяжiв деревно! па-ренх1ми, якi розмiщенi паралельно до рiчних юлець.
На завершения зазначимо, що впровадження карй' в лiсовi культури Украши створюе передумови для заготiвлi високоякiсноí деревини для лижного ви-робництва, виготовлення пмнастичних снарядов, ключок, а також столярних iнструментiв, деталей сшьськогосподарського машинобудування та меблiв. Там, де потрiбна мiцнiсть, гнучкiсть, довговiчнiсть, надiйнiсть дерев'яних конструкцiй. Особливу цiннiсть вона мае для виготовлення гнутих виробiв.
Лггература
1. Божок В.А. Физико-механические свойства древесины карии в условиях Украины // Строение, свойства и качество древесины - 2000 : матер. III Междунар. симпозиума / В.А. Божок. - Петрозаводск, 2000. - С. 118-121.
2. Божок В.О. 1нтродукцк видiв роду Карш (Carya Nutt.) в Укршш : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Л1сов1 культури та фггомелюращя" / Божок Володимир Олександрович; УкрДлТУ. - Львiв, 2003. - 190 с.
3. Божок В.О. Будова i ф1зико-механ1чн1 властивост деревини карй' серцепод1бно! / В.О. Божок, О.П. Божок // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.6. - С. 118-121.
4. Божок В.О. Карш в насадженнях Украши : монографш / В.О. Божок. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, 2011. - 120 с.
5. Боровиков А.М. Справочник по древесине : справочник / А.М. Боровиков, Б.Н. Уголев. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1989. - 293 с.
6. Яценко-Хмелевский А. А. Строение древесины важнейших древесных пород интродуци-рованных в СССР : консп. лекций / А. А. Яценко-Хмелевский, А. А. Лебеденко, Е.В. Никонорова.
- Л. : Изд-во ЛТА им. Кирова,, 1983. - 60 с.
7. Magic D. Hickoria a jej pestovanie v lese / D. Magic // Lesnicky casopis. - 1958. - Wyp. 4. -S. 258-314.
8. Harlow W.M. Textbook of dendrology / W.M. Harlow, E.S. Harrar // Coveving the Important Forest Trees of the United States and Canada. Mc GRAW - Hill BOOK COMPANY, New-York, 1968.
- Pp. 245-262.
Надтшла до редакцп 02.12.2016р.
Божок В.А. Строение и физико-механические свойства древесины карии овальной
Исследовано, что древесина карии овальной отличается от других лиственных пород своим строением, она содержит до 56,2 % целлюлозы, имеет утолщённые стенки либ-риформа, что придаёт ей высокую плотность и прочность. В сравнении с дубом и ясенем, её плотность выше на 21,7 и 20,5 %. Характерной особенностью является высокая вязкость и почти одинаковая статическая твёрдость древесины по всем структурным направлениям, что отличает её от других лиственных пород. При высокой твёрдости древесина карии отличается особенной вязкостью, что обусловлено наличием древесной паренхимы. Её внедрение создаёт предпосылки для заготовки высококачественной древесины для лыжного производства, изготовления спортивного оборудования, столярных инструментов, деталей сельскохозяйственного машиностроения, для изготовления гнутых изделий.
Ключевые слова: кария овальная, либриформ, плотность, усушка, статический изгиб, твёрдость.
Bozhok V.O. Wood Composition, Physical and Mechanical Properties of Carya Ovata L.
The results of researches have shown that the carya ovate wood differs from other deciduous species by the structure, as it contains up to 56.2 % of cellulose, has thick wall libriformy that gives it high density and durability. In comparison with an oak and ash density is by maximum accordingly on 21.7 and 20.5 %. The characteristics are high viscosity and almost identical static hardness of wood on all structural directions that distinguishes it from other deciduous species. At high hardness the carya wood differs by especial viscosity that is caused by presence of wood parenchyma. Its introduction creates the preconditions for preparation of high-quality wood for ski manufacture, manufacturing of the sports equipment, joiner's tools, details of mechanical engineering, and for manufacturing bent products.
Keywords: Carya, wood, species, density, composition.
УДК 630*232:631.53.027:582.475.4
ВПЛИВ БЮПРЕПАРАТ1В НА ВИРОЩУВАННЯ ОДНОР1ЧНИХ С1ЯНЦ1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (PINUS SYLVESTRIS L.)
Г.О. Бойко1,2,0.В. Башта3,Н.В. Пузрта4
Проведено комплексне дослщження впливу найпоширенших бюпрепарайв Трихо-дермш, Мжосан, Гаупсин, Планриз, Ф^оспорин на проростання насшня та picT сшнщв сосни звичайно!. Встановлено шдвищення лабораторно! схожост насшня сосни звичайно! пiд дieю препарату Триходермш до 10 %, збшьшення довжини проросткiв на 0,8-0,9 см, маси проростюв - на 00,1-0,03 мг вщносно контролю.
Пiд час вирощування однорiчних сiянцiв сосни звичайно! в лiсовому розсаднику пе-редпойвне оброблення насшня бiопрепаратами призводить до збшьшення висоти сiян-цiв у середньому на 9-15 %, дiаметра коренево! шийки - на 11-21 %, довжини корiння -на 3-4 %. Проаналiзувавши отриманi даш, можна стверджувати, що найбiльш ефектив-ними бiопрепаратами виявились Триходермш, Гаупсин i Планриз.
Ключовi слова: бюпрепарати, садивний матерiал, насiння, бiометричнi показники.
Сшьськогосподарська бютехнолопя асоцдаеться насамперед i3 мшробни-ми бiопрепаратами для виготовлення продукцп рослинництва, i е одним з компонентов екологiчного (оргашчного) сiльського господарства. 1х використову-ють для оброблення насiння, обприскування рослин у перюд вегетацп, для шдвищення стшкосп рослин до патогешв, пiдвищення якостi сшьськогосподарсь-ко' продукцп, а також для вiдновлення та збереження родючостi грунтав.
Методи з використанням мiкробних препаратiв дають змогу мобшзувати внутрiшнi ресурси рослин, шдвищити 1хню стiйкiсть до захворювань та неспри-ятливих умов вирощування, i цим самим знизити !х втрати. В основi дп препаратов е використання високоефективних штамiв мшрооргашзмгв, якi синтезу-ють бiологiчно активш речовини, стимулюють рiст рослин, покращують !х роз-виток, пiдвищують урожайшсть та захищають вiд дй' фггопатогенно1 мшрофло-ри. Бiологiчнi препарати не забруднюють довюлля, проявляють високу селек-тивну дiю i пiслядiю, зручш у використаннi [5].
1 acnip. Г.О. Бойко - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
2 наук. кер1вник: доц. Н.В. Пузрша, канд. с.-г. наук
3 доц. О.В. Башта, канд. бюл. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в;
4 доц. Н.В. Пузрша канд. с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в
Створення високоефективних та екологiчно безпечних технологш, ят здатнi на надежному piBHi шдтримувати стiйкiсть лiсових екосистем, е актуаль-ним i спрямованi на посилення бiологiчного захисту рослин проти шкдаивих органiзмiв [2].
Мета дослiдження - вивчити дда бiопрепаратiв на посшт якостi насiння та бiометричнi показники тнщв Pinus sylvestris L. у польових та лабораторних умовах.
Матерiали i методика дослiдження. Для оброблення насшня сосни зви-чайно!' використано таю бюпрепарати: Триходермш, Мжосан, Гаупсин, План-риз, Фггоспорин.
Триходермт. Створено на основi гриба Trichoderma lignorum Harz., який е антагонктом багатьох фггопатогенних грибiв, пов'язаних у своему розвитку i3 Грунтом. Препарат характеризуеться високою активнктю проти багатьох збуд-никш хвороб рослин iз родав Alternaria, Botrytis, Colletotrichum, Fusarium, Pho-ma, Pythium, Rhizoctonia, Sclerotinia, Verticilliun.
Мкосан Н. Бюлопчний препарат фунгiцидноí до, на основi афшофораль-ного гриба Fomes fomentarius. Ддачу речовину отримано iз грибних кдiтин, про-никае у клггани рослин i стимулюе утворення в рослинах ферментiв. Ц фер-менти мають властивiсть руйнувати клгганш стiнки фiтопатогенних грибш.
Гаупсин. Розроблений бактерiальний iнсекто-фунгiцидний препарат мк-тить життездатнi кдiтини бактерiй Pseudomonas aureofaciens i залишки компонента живильного середовища, ефективний проти шкщнитв та хвороб. Гаупсин мае антимшробну, фунгiцидну, ентомопатогенну i ростостимулятивну дiю, а за рентабельнiстю не поступаеться хгшчним препаратам.
Планриз. Бюлопчний препарат на основi Грунтових бактерш Pseudomonas fluorescens АР-33. Препарат ефективний як профшактичний засiб проти грибних i бактерiадьних збудникiв, бактерюзу, фузарiозу, а також мае ростостиму-лятивнi властивостi. Бактерií' Pseudomonas fluorescens, окр1м прямого пригш-чення шидливо'' мiкрофлори, сприяють видiленню рослинами фгтоалексишв, пiдвищують !'х iмунiтет, а також шд час передпосшного оброблення насшня пригнчують насiнневу iнфекцiю.
Фтоспорин. Мжробюлопчний препарат призначено для захисту рослин вщ грибних i бактерiадьних хвороб. Ддачою речовиною препарату е живi клии-ни бактерiадьноí' культури Bacillius subtilis [1]. Дослщження проводили у проблемой лабораторií' "Фггопатологп та мжологп" кафедри фiтопатологií' iм. акад. В.Ф. Пересипкша Нацiонадьного унiверситету бюресурсш i природокористу-вання Украши та на лковому розсаднику Жужiльського лкництва ДП " бмшь-чинське ЛГ". У польових умовах визначено бюметричт показники однорiчних сiянцiв. Для цього насiння замочували на 12 год у свiжоприготовлених водних розчинах препарапв iз концентрацiею 0,01 % та у водi (контроль).
Оброблене насшня висшали в розсаднику Жужшьського лiсництва ДП " бмшьчинське ЛГ". Восени, шсля закiнчення вегетацп, було ввдбрано зразки сiянцiв з кожного варiанта дослiду на вiдрiзках, якi розташовувались по дiаго-надi, вимiрювади !'х висоту, дiаметр коренево!' шийки та довжину коренв [ДСТУ 7127:2009].
