CC BY
76
УДК581.526.42(477.85) Проф. ВД. Солодкий1, д-р бюл. наук;
доц. В.Я. Заячук2, канд. с.-г. наук
ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ ВИД1В РОДУ МОДРИНА (LARIX MILL.)
У БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТАХ I ПЕРЕДКАРПАТТ1
На n^cTaBi польових дослiджень, аналiзу MaTepiMiB лiсовпорядкування та лтера-турних даних встановлено оcобливоcтi зростання видiв роду Модрина (Larix Mill.), виз-начено ix роль у формувaннi деревосташв та природно-зaповiдних i рекреaцiйних тери-торiй.
Ключовi слова: модрина, методи збереження, збалансоване упрaвлiння лicовими ресурсами, природно-заповщний фонд.
Вступ. Проблема збереження i збалансованого використання лiсових ге-нетичних ресурсiв тiсно пов'язана з шплементащею Конвенцií про бiологiчне бiорiзноманiття [6]. У Конвенцií йдеться про збереження бiорiзноманiття в умо-вах "in-situ" та "ex-situ".Умови "in-situ" означають умови, в яких iснують гене-тичнi ресурси в рамках екосистем i природних мкць мешкання, або у тому се-редовищi, в якому вони набули сво1 характернi ознаки. Тому шд збереженням бiорiзноманiття "in-situ", зазвичай, розумдать збереження компонентiв бюлопч-ного рiзноманiття на територiях з пiдвищеним природоохоронним статусом: за-повiдниках, заказниках, нащональних парках, пам'ятках природи i т.п. Збереження "ex-situ" означае збереження компонентов бюлопчного рiзноманiття за межами 1х природних мiсць мешкання, тобто йдеться про збереження в зоопарках, лабораторiях, спещальних плантацiях, генетичних банках цiнних або зни-каючих видiв, щоб надалi мати змогу ввдновити втрачене (зокрема шляхом кло-нування).
У бiльшостi европейських краш, зокрема в УкраМ основним об'ектом збереження генофонду "in-situ" е генетичш резервати. У нашш державi до об'ектш генозбереження вiдносять також плюсовi насадження та плюсовi дерева. Для малопоширених, рiдкiсних, ендемiчних i релштових видш, для яких к-нують iстотнi загрози збiднення генофонду, "in-situ" можуть зберкатися окремi дерева або 1х групи, навiть якщо вони не ввдповвдають критерiям плюсових.
Одним iз перспективних способiв збереження, вдаворення й ращональ-ного практичного використання щнного генетичного фонду лiсiв е метод "ex situ", тобто створення штучних культивованих об'ектш - бантв, колекцiй, рiзно-манiтних плантащй i культур. При цьому, переважно, використовують рослини, розмноженi насiнневим i вегетативним способами вiд максимально можливо!' кiлькостi плюсових дерев, а також кращих бiотипiв плюсових насаджень i генетичних резерватiв. У цих випадках вiдтворення й використання щнного генофонду здшснюеться методами плюсово!' селекцií.
У Концепцií збереження та невиснажливого використання лiсових генетичних ресурсов в Украíнi та Принципах розроблення стратегií збереження генетичних ресурав лiсових порiд [5] провщш фахiвцi лiсового господарства Украши рекомендують розумно поеднувати методи "in-situ" та "ex-situ", бшьше за-
1 Чер^ецький НУ iM. Юр1я Федьковича;
2 НЛТУ Украши, м. Львiв
лучати до селекцшного процесу цiнний насiннeвий та вегетативний матерiал i3 заповiдних територш, де дя антропогенного фактору зведена до мшшуму, i3 наступним застосуванням оптимальних методов формування насаджень майбутнього. Найпоказовшим прикладом комплексного збереження окремого лкового деревного виду на Буковиш з використанням метод1в умов "in-situ" та "ex-situ" е збереження видiв роду Модрина (Larix Mill.).
Матерiали та методи дослщжень. В умовах наростаючого антропогенного навантаження на лки велике значення мають визначення напрямюв та принципiв подальшого ведення лiсового господарства, впровадження високоп-родуктивних лiсових вид1в, зокрема видiв роду Модрина (Larix Mill.), та вне-сення вiдповiдних коректив у систему лкогосподарських заход1в [3, 8-10]. Вив-чення бiолого-лiсiвничих властивостей та еколопчних аспектiв !х зростання та поширення на територií Чершвецько1 обл. базуеться на дослщженнях еколого-динамiчних процес1в навколишнього природного середовища та залежних вiд них функцiй лiсових екосистем, зокрема росту та розвитку лкових насаджень, змши 1х стiйкостi i продуктивностi [2, 11, 15, 16].
Актуальнкть дослiджень зумовлена також тим, що саме в Чернiвецькiй обл. наразi iнiцiюють украшсько-румунське транскордонне сшвробиництво щодо узгодження стратегiй розбудови екомережi в рамках рекомендацií Мiжна-родного союзу збереження природи та бвропейського Союзу щодо спiвпрацi сумiжних краш. Нашi дослiдження базуються на тому, що сучасна концепцiя збереження та невиснажливого використання лiсових генетичних ресурав в Украíнi передбачае гармонiчне поеднання трьох його функцiй: 1) охоронно1 щодо бiоти та бютошв; 2) функцц сталого розвитку району - сприяння тривало-му стабшьному, економiчному i соцiальному розвитку; 3) лопстично!' (або на-уково-просвiтньоí, монiторинговоí, супровщно! щодо рiзних дiй) [12, 14].
Результата дослщження. Внаслiдок виконання польових дослiджень, аналiзу лiтературних даних та матерiалiв лiсовпорядкування проаналiзовано су-часний стан лiсових насаджень за участю видав роду Модрини (Larix Mill.) на те-риторií Чершвецько1 обл. та Карпатського регюну загалом. В Украшських Карпатах ростуть автохтонш та iнтродукованi види роду Модрина (Larix Mill.). Найпоширешшим у репош видом е модрина европейська (Larix decidua Mill.). Менш поширеними е модрина польська - L. polonica Racib. (Larix decidua var. polonica Ostenf. et Syrach), модрина Кемпфера (модрина японська, м. тонколуска-та) - Larix kaempferi Carr. (Larix leptolepis Gord.) та модрина сибiрська (Larix sibi-rica Ledeb.). Модрина широколуската (м. еврояпонська) - Larix eurolepis Henry виникла при схрешуванш Larix kaempferi Carr. та Larix decidua Mill. та мае про-мiжнi ознаки мiж цими двома видами. У лiсових насадженнях ц виддляють рiдко.
У лiсових насадженнях Укра1нських Карпат модрина европейська представлена на 14462 дшянках загальною площею 50208,2 га у вологих, рiдше свi-жих, сугрудах та грудах. Зокрема, на Буковиш модрина европейська формуе на-садження на 469 дшянках загальною площею 1900,5 га. Зокрема, у Буковинсь-ких Карпатах модрина европейська найширше представлена в лiсах ДП "Сторо-жинецьке лiсове господарство" - на 119 дшянках загальною площею 510,1 га, в ДП " Берегометське лкомисливське господарство" - на 79 дшянках на площi 350,7 га та в ДП "Путильське лкове господарство" - на 48 дшянках загальною
площею 148,1 га. Також модрина европейська росте в ДП "Чершвецьке лкове господарство" на 91 дшянщ загальною площею 321,7 га, в ДП "Хотинське лко-ве господарство" на 16 дшянках площею 76,6 га, в ДП "Сокирянське лкове господарство" на 8 дшянках площею 15,0 га, в Чершвецькому вшськовому лкгосш на 13 дшянках загальною площею 26,3 га та в НПП "Вижницький" на 22 дшян-ках загальною площею 208,4 га. На територп Чершвецько!' обласп модрина европейська також поширена в лкових масивах дев'яти шдприемств агропро-мислового комплексу на 73 дшянках загальною площею 243,6 га.
У Буковинських Карпатах лков1 культури модрини японсько!' закладеш тшьки в ДП "Сторожинецьке лкове господарство" на площд 0,3 га. Лков1 культури модрини сиб1рсько1 в Буковинських Карпатах вирощують тшьки в ДП "Путильське лкове господарство" на плошд 9,7 га у межах висот 1000-1300 м н.р.м. На територп Чершвецько!' обл. мкцезростання модрини польсько!' не ви-явлено [7]. Встановлено, що модрина европейська (м. опадаюча) - Larix decidua Mill. е компонентом ялинових, ялицевих, р1дше букових л1с1в та бере участь у Буковинських Карпатах i Передкарпатп у формуванш тишв л1су поряд з яли-ною звичайною (Picea abies Karst.), буком лковим (Fagus sylvatica L.), ялицею бiлою (Abies alba Mill.), дубом звичайним (Qvercus robur L). Площа типiв лiсу окремих лiсових формацш з домiшкою Larix decidua Mill. ввд 0,3 до 11,0 га, що зумовлюе 1х господарську та природоохоронну цiннiсть.
Першу згадку про модрину европейську на Буковинi ми виявили в "Лесном журнале" Петербурзського лiсового товариства за 1915 рш, випуск 4. Стаття "Буковина в лесохозяйственном отношении" (рис. 1), яку люб'язно нам надав кандидат сшьськогосподарських наук, доцент кафедри лiсiвництва Нацюнально-го лiсотехнiчного унiверситету Украши 1.П. Тереля, за що ми щиро вдячнi. У цiй публжацц наголошено, що на територп Буковинських Карпат "... модрину, по-рiвняно недавно, оточують особливою увагою i при облаштуванш лiсiв, де порода ця природно зростае, здшснюють заходи, що сприяють не тшьки збережен-ню, але й розширенню íí розповсюдження. Модрина трапляеться в якосп окремих i групових дерев. Модрину для культур використовують як домiшку до хвойних i листяних насаджень, висаджуючи íí' одиничними екземплярами..." [1].
Нинi лiсовi дшянки за участю модрини европейсько'' поширеш на терито-рií всiеí Чершвецько'' обл. Всього у лiсах держлкфонду виявлено та обстежено 147 дшянок з участю Larix decidua Mill. загальною площею 715,7 га (табл. 1). Не-обхвдно вiдзначити високий бонiтет та задовiльний стан всх цих насаджень [1].
Табл. 1. Поширення Larix decidua MiU. на територп Чертвецьког областi
№ п/п Назва лкогосподарського пiдприeмства Юльюсть обстеже-них дшянок, шт. Загальна площа, га
1 ДП "Путильське лкове господарство" 17 40,1
2 ДП "Сторожинецьке лкове господарство" 34 299,1
3 ДП "Берегометське лiсомисливське господарство" 62 286,7
4 ДП "Чершвецьке лкове господарство" 23 46,4
5 ДП "Хотинське лкове господарство" 6 35,5
6 ДП "Сокирянське лкове господарство" 5 7,9
Всього 147 715,7
II!. Бувовша въ л*Ьсохозяйственномъ отношенш
Буковина—коронная провинц1я Авсгро-ВенгерскоЗ Монархш, съ титуломъ герцогства, лежитъ на СЯшеро-Восточномъ изгиба (лукЬ) Карпатскихъ горъ, ограничена: Галищей, Венгрией, Румы-Biefi и Бессарабской губертей, между 47« 3' 38" и 48° 40' 55" северной широты и между 42" 34' 4о" и 44° V 25" восточной
Буковина занимаете пространство 10.450,00 кзадратныхъ килсшетровъ (около 956.900,5 десят.) и по нрострэнстну можетъ быть
Съ точки зр-Ьтя иолоэ/сетя надъ уровнемъ моря—Буковину можно подразделить на дв£ части: юго-западную—гористую и J северо-восточную—холмистую. Порвал часть находится въ области лчвсистыхъ Ёаряатъ, которыхь главный хребетъ образуете границу между Буковиной съ одной—и BearpieS, Галищей а .Ру~ мывМ (Молдавией)—съ другой стороны, нигд$ нз возвышаясь надъ уровнемъ моря бол&е какъ на 2000 ^етровъ. Баибол&е возвышенными пунктами въ этой части Букозины определялись: Глумаленъ (1859 м. н. у. м.), Запулъ (1863 м. н. у. м.), Лукачъ
(1580 м. н. у. м.)—все это назвааш зершинъ высящихся горъ. Значительное число р^къ въ этой части Буковины прорыли глу-бошя ложа и раздал иг и ее на отдйлъяня области горъ, язв^ет-зыхъ въ Арод4 подъ назвашями: Обцина Жаре (между р'вками Сучавой я Молдавяцеё). Обцина Фаредей (между р. Мол да виде 3 и Молдз.Ео|), Лртулъ (между р. р. Сучавой и Серетомъ) и др.
ОЬверс-восточныя часть Буковины, какъ сказано, холмистая, хотя кое гд^Ь выступаютъ и зд^сь значательяыя возвышенности, какъ аакр.: гора Бердо, между ДнЗютромъ и Прутомъ (515 м.
Рис. 1. Стортка статтг в "Лесном журнале", де виявлено першу згадку про модрину европейську на територи Буковинських Карпат та Передкарпаття
Нашими дослщженнями встановлено, що Larix decidua Mill., як дерево першоТ величини, на люових дшянках 1жевського, Лаурського та Чудейського лкницгв ДП "Сторожинецьке лiсове господарство" та Чудейського лшництва ДП "Берегометське лшомисливське господарство" сягае у висоту 35- 40 м i до 1,2 метра у дiаметрi. Крона високо шднята над землею, розлога, шрамщальна. На територи ЧершвецькоТ обл. зростають також десятки окремих дерев i груп дерев, що мають висом таксацшш показники. Одна з таких груп - при в'Тзд до смт Берегомет Вижницького району (рис. 2).
Рис. 2. Група Larix decidua Mill. при e'aói до смт. Берегомет Вижницькогорайону ЧертвецькоХ областi (висота дерев — 35 метрiв (2013 р.))
Пагони Larix decidua Mill. поникл^ арувато-жовп, гол1 Бруньки на вер-хiвцi паготв кулеподiбнi, дрiбнi, боковi бруньки напiвкулеподiбнi. Хвоя в умо-вах Буковинського передгiр,я темно-зелена, м'яка, плоска, з бiлуватими рядками продшлв, що помiтнi знизу. На подовжених пагонах хвоя розмщена спiрально. Вкорочет пагони несуть вiд 20 до 60 хвошок. Хвоя розвиваеться у квггш, спо-чатку на вкорочених, а потiм на подовжених пагонах, опадае в листопада Тичи-ночн квiти зiбранi у жовтi колоски яйцеподiбно-кулеподiбноí форми. Шишки в перюд дозрiвання пилку пурпуровi, iнодi зеленувап або жовтi, яйцеподiбно-ци-лiндричнi. Стига шишки яйцеподiбно-конiчноí форми, 2-4 см довжини, на-сiнневi луски щшьно прилягають одна до одно!, майже не розкриваються, голi або ледь пухнасп. Покривнi луски у виглядi вузеньких язичкiв виглядають iз-за насшних. Насiння 3-4 мм завдовжки, крильця 9-11 мм (рис. 3).
На територи держлiсфонду Чернiвецькоí областi Larix decidua Mill., заз-вичай, початок видшення пилку настае у першш половинi квiтня, одночасно з розпусканням хво1. Шишки достигають у верест, але насiння висипаеться з них тшьки навеснi наступного року. Шишки дуже погано розкриваються, тому щоб дютати з них насiння, необхщне перетирання в барабанах. Насiння мае схожють 15-25 %. Життездатнiсть його збер^аеться 2 i б1льше роюв. Висiяне весною на-сiння дае сходи через 2-4 тижш, вони мають 5-7 зеленуватих сiм,ядольок. За перший рж росту сходи досягають висоти 10 см i заюнчують ршт подовженого пагона утворенням верхiвковоl жовтувато-червонувато! бруньки. У першi роки росту сiянця хвоя зимуе. Вкорочет пагони починають утворюватись тiльки з четвертого року життя.
haykobhh bíciiiik kïïty ykpaïhh. - 2013. - bun. 23.12
Pue. 3. Xeon ma rnurnua Larix decidua Mill.
Larix decidua Mill. iHogi noTepnae Big 3aMopo3KiB npH BHpo^yBaHHi b no-HH^eHHx Mi^ax, ^o mh cnocrepirann y rmtnaHctKoMy Ta HaypctKoMy mcHH^ TBax ^n "Oropo^HHe^Ke mcoBe rocnogapcrBo" y 1996-1997 pp. ^o rpyHTy HeBH-MoraHBa, Mo^e pocrH Ha KapôoHarHHx, onaH^BHx nopogax, Ha onig3o.neHHx i He-po3BHHeHHx rpyHrax. Mae ranôoKy KopeHeBy CHcreMy, BirpocriÔKa. BHMoraHBa go bhcokoï Bonorocri noBirpa i mnrne pocre Ha Bonorax rpyHrax (OnaBe^Ke mcH^-tbo ^n "BeperoMerctKe nicoMHC^HBCBKe rocnogapcrBo"), gae piHHHH npnpicr y bh-cory go 1 Merpa.
Larix decidua Mill. - aôopnreHHa gna ByKoBHHctKoro nepegrip'a nopoga, aKa ^opMye BHcoKoaKicHy gepeBHHy (pnc. 4).
Pue. 4. nonepeuHuü nepepi3 emoeôypa ModpuHu
^epeBHHa ^HHa gna mcorocnogapcBKoro BHpoÔHH^Ba, Ba^Ka, goBroBMHa, мiцнa 3 bhcokhmh MexamnHHMH BnacTHBOCTaMH i He rane nig Bogoro. M^hîctb ge-
2. EKO^oria flOBKÍ^^a
111
ревини модрини вища, нiж у всiх хвойних дерев. Модрина - це едине хвойне дерево, деревина якого належить до твердих порiд. Ïï твердкть еквiвaлентнa де-ревинi дуба звичайного. На Бyковинi вiдомi бyдiвлi з використанням деревини модрини европейсько!', що функцюнують протягом декшькох столiть (с. Бани-лiв Пiдгiрний Сторожинецького району). Встановлено, що на територи Черш-вецькоï обл. нaйвищоï продyктивностi досягають змiшaнi лiсостaни Larix decidua Mill. на територи Ïжiвського, Лаурського, Чудейського лкництв ДП "Сторожинецьке лкове господарство" та Долiшньо-Шепiтського i Лопушнянського лiсництв ДП " Берегометське лкомисливське господарство".
Дендрологи вiдносять Larix decidua Mill. до категори дуже свiтлолюбних рослин. Наприклад, липа дабнолиста (Tilia cordata Mill.) у 9 разш тшьовитрива-лiшa ввд модрини. Зaлежнiсть модрини вiд сонячного свiтлa настшьки велика, що в темний час доби ркт дерева припиняеться. Одночасно вона надзвичайно швидкоросла - стовбур модрини в 10^чному вiцi досягае висоти 10 м, а ïï ро-весниця сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) витягуеться лише на 2,5 м [4, 11].
Хвоя модрини стойъ на першому мкщ серед хвойних за змктом вггамь ну С. Модрина - натуральний антиоксидант. У деревиш модрини мiститься уш-кальний природний антиоксидант - дигiдрокверцетин (ДГК). Його здатнкть нейтрaлiзyвaти вiльнi радикали перевищуе рашше вiдомi природнi аналоги - вь тaмiни В, С, бета-каротин, токоферол - у десятки разш. Дилдрокверцетин за-безпечуе посилення шуштету, зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань, нормaлiзaцiю ршня холестерину, нормaлiзaцiю обмшу речовин, прискорення вiдновлення пошкоджених тканин, зменшення утворення канцеро-генiв в оргашзм^ оздоровлення оргашзму загалом. Тобто ДГК допомагае жителям мкт виршити проблеми, що пов'язaнi з перевантаженням стресами i заб-рудненим довкiллям [15].
З огляду на ункальш лiсогосподaрськi, дендрологiчнi, лiкyвaльнi та ес-тетичнi влaстивостi Larix decidua Mill.^^ е потреба взяття шд охорону держави ïï насаджень на територи Чернiвецькоï облaстi. Для цього, в першу чергу, в ус-тановленому порядку необхщно iнiцiювaти затвердження обласною радою створення 29 природно-заповвдних територiй, де зростають насадження, до складу яких належить ця щнна рослина, загальною площею 110,38 га. На сьогодш пропонуеться створити 8 боташчних пам'яток природи загальнодер-жавного значення, 16 ботaнiчних пам'яток природи мкцевого значення та S за-повiдних урочищ (табл. 2). Це, водночас, сприятиме збереженню Larix decidua Mill. методом "in-situ".
Що стосуеться збереження генофонду Larix decidua Mill. методом " ex situ", то y цьому нaпрямi на Буковиш набуто досв^ створення клоновоï' гiбрид-ноï' нaсiнноï плaнтaцiï модрин, що найкраще зарекомендували себе в Передкар-пaттi, зокрема у Вашювському лiсництвi ДП "Берегометське лiсомисливське господарство [13].
При застосуванш методу "ex situ" використовують пбридну щеплену плантацда. Це плaнтaцiя, створена щепленням з метою одержання гiбридного нaсiння ввд схрещування дерев рiзних екотип1в, видiв i форм. Такий метод одержання пбридного нaсiння першого поколшня вiд спецiaльно вiдiбрaних дерев-них видiв i форм, схрещування яких дае пбридне потомство високоï цшносп,
112
Збipник нayкoвo-технiчних прнць
грунтуеться на широкому практичному використанш явища гетерозису. Гетерозис тут виявляеться у виглядi рiзкого збшьшення енергií росту дерев - приблиз-но у 1,5-2,0 рази й бшьше, порiвняно з вихiдними материнськими видами [13]. Тому масове використання гiбридiв для створення лiсових культур дае змогу зменшити тривалiсть вирощування деревини й полшшити захиснi властивостi створюваних насаджень.
Для створення клоново1 плантацií насамперед необхвдно розмножити ве-гетативним шляхом плюсовi дерева. Вегетативне розмноження, тобто утворен-ня нового органiзму з частини материнського, застосовують для повного пере-дання потомству господарсько-цiнних ознак плюсових дерев.
Табл. 2. Перелш лкових дмянок з участю модрини европейськоТ, що рекомендуються до заnовiдання_
1 и ^ 1 Назва люництва № кварталу | у 1 в £ Площа, га | Э '2 о & и в Склад деревостану Повнота || т ги Н '53 о м Запас, м3/га || Рекомендована категорiя заповщання
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
ДП "Сторожинецьке лiсове господарство"
1 Банилiвсь-ке 3 1 2,8 83 10Яле+Мде 0,8 1А 697 Боташчна пам'ятка при-роди мюцевого значення
2 Буденець-ке 17 5 1,7 51 4Бкл2Гз1Бп2Яле1 Дз+ Мде 0,9 1 296 - // -
3 Буденець-ке 23 8 0,7 92 5Св4Яле1Мде 0,45 1А 370 - // -
4 Буденець-ке 25 3 5,8 80 9Яле1Мде+Бкл 0,7 1Б 620 Боташчна пам'ятка при-роди загальнодержавного значення
5 В. Петрь вецьке 13 5 3,2 73 5Яцб3Яле2Бкл+Мд е 0,73 1Б 600 - // -
6 В. Петрь вецьке 25 19 2,3 58 8Яле1Мде1Бкл 0,63 1В 519 Ботатчна пам'ятка при-роди мюцевого значення
7 В. Петрь вецьке 32 5 0,6 83 10 Мде+Сз 0,5 1В 424 - // -
8 В. Петрь вецьке 32 9 6,3 83 3Дз5Бкл2Яцб+Мде +Бп 0,8 1Б 564 Ботатчна пам'ятка природи загальнодержавного значення
9 В. Петрь вецьке 32 11 11,0 68 6Яцб1Дз1Бкл1Яле 1Мде 0,72 1Б 536 Заповщне урочище
10 Жадiвське 10 10 0,5 53 3Яле2Св3Мде2Акб +Яв 0,54 1А 159 Ботатчна пам'ятка природи мiсцевого значення
11 Iжiвське 55 6 1,7 113 8Мде2Яле 0,45 1Б 403 Ботатчна пам'ятка природи загальнодержавного значення
12 Лаурське 28 3 3,3 103 8Яцб2Яле+Мде 0,5 1 401 Ботатчна пам'ятка природи мюцевого значення
13 Лаурське 28 29 4,5 103 8Яцб2Яле+Мде 0,5 1 420 Заповiдне урочище
14 Лаурське 31 3 1,3 53 8Яле1 Бкл 1 Бп+Мде 0,63 1Б 391 Ботатчна пам'ятка природи мiсцевого значення
15 Сторожинецьке 11 2 9,3 73 6Бкл3Гз1Яз +Мде 0,8 1А 339 Заповщне урочище
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
16 Чудейське 4 4 1,6 105 5Мде4Яде 1 Яз+Влч 0,6 1А 440 Боташчна пам'ятка при-роди мюцевого значення
17 Чудейське 8 9 0,9 163 10Мде/4Бкл6Гз 0,4 1Б 434 Боташчна пам'ятка при-роди загальнодержавно-го значення
18 Чудейське 8 23 3,3 53 4Бкл2Клг1Мде3Гз +Лпд 0,71 1В 352 Боташчна пам'ятка при-роди мюцевого значення
19 Чудейське 18 3 6,4 53 5Яле1 Яцб4Бкл+Мде 0,73 1Б 410 Заповщне урочище
ДП "Берегометське лiсомисливське господарство"
20 Мипвське 25 9 1,6 110 6Мде2Яле1Яцб1Бкл 0,7 1А 590 Ботанчна пам'ятка при-роди загальнодержавно-го значення
21 Д. Ше- штське 8 20 4,7 113 9Бке1Яле+Мде 0,7 1 410 Боташчна пам'ятка при-роди мюцевого значення
22 Д. Ше- штське 23 4 3,8 78 8Яле1Мде1 Сз+Бкл 0,7 1А 520 - // -
23 Д. Ше- штське 23 8 1,5 78 8Яле1Мде1Сз 0,8 1А 520 - // -
24 Славецьке 14 1 0,8 113 4Бкл4Яле2Мде+Гз 0,5 1 330 - // -
25 Славецьке 14 20 5,5 56 3Дз3Бкл2Яле1Яцб 1Яв+Мде 0,8 1 270 - // -
26 Славецьке 18 1 8,2 73 4Яцб5Яле1Бкл+Мд е 0,6 1А 410 Боташчна пам'ятка при-роди мюцевого значення
27 Славецьке 22 6 16 83 6Яле3Яцб1Гз+Лпд +Мде 0,7 1А 400 Заповщне урочище
ДП "Путильське л^ове господарство"
28 Путильське 21 21 0,3 85 8Мде2Яле 0,3 1 40 Ботанчна пам'ятка при-роди загальнодержавно-го значення
29 Яблунецьке 15 11 0,78 110 6Мде4Яле 0,5 1 150 - // -
Найпоширенiшим методом вегетативного розмноження плюсових дерев Í3 подальшим одержанням трансплантатiв i використанням !х для створення клонових плантацш е щеплення. Створений на клонових плантацiях садивний матерiал з усшхом використовують у лiсогосподарських пiдприемствах Кар-патського регiону.
Висновки. Проблема втрати бiологiчного рiзноманiття залишаеться гострою та актуальною. У зв'язку з визнанням провiдноí ролi лiсiв у стабшьносп 6i-осфери, виявлення та визнання нових нематерiальних цiнностей лк1в, необх1дно докорiнно змiнити типи, структуру та женсивнкть лкокористування, вiддаючи бшьшу перевагу екологiчним аспектам порiвняно з економiчними - збереженню цiнних та ушкальних видш флори, регуляцй' водного балансу, охорош грунтш, створенню культивованих ландшафтш, пiдвищенню рекреацiйноí, санiтарноí та естетично! ролi лiсових насаджень. У контекста положень Конвенцп про бюло-гiчне бiорiзноманiття збереження Larix decidua Mill. на територп Чершвецько! обл. здайснюеться з використанням методш умов "in-situ" та "ex-situ", що сприяе широкому впровадженню в лiсове господарство культур модрини европейсько!. Це дае не тшьки економiчний, екологiчний та природоохоронний ефекти, але й створюе основу збалансованого розвитку у лкокористуванш та оптимiзацií при-родокористування. Збшьшення питомо! ваги насаджень з участю видiв роду Модрини (Larix Mill.) у формуванш природоохоронно! мережi забезпечить !х
домiнуючу i ключову роль у пiдтриманнi ландшафтно-еколопчно!' стабiльностi perioHy. Територiя новостворених об'екпв природно-заповiдного фонду буде по-лконом для здiйснeння наукового мoнiтopингy довшлля в частинi охорони, створення та дослщження насаджень з участю видгв роду Модрини (Larix Mill.), що дасть змогу аналiзyвати i прогнозувати змiни в лiсoвoмy сepeдoвищi, удоско-налювати мережу пpиpoднo-запoвiднoгo фонду Украши.
Лггература
1. Гомилевский В.И. Буковина в лесохозяйственном отношении / В.И. Гомилевский // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1915. - № 4. - С. 581-615.
2. Дебринюк Ю.М. Формова рiзноманiтнiсть Larix decidua Mill. у Прикарпатп / Ю.М. Деб-ринюк // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкiв : Вид-во УкрНДШГА. -2009. - Вип. 115. - С. 41-45.
3. Дщух Я П. Класифжацш екосистем - iмператив нащонально! екомережi (ECONET) Украши / Я.П. Дiдух, Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Украшський ботанiчний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут ботан1ки iм. М.Г. Холодного НАН Украши. - 2001. - Т. 58, № 4. - С. 450-458.
4. Заячук В.Я. Дендрологш : шдручник / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ, 2008. -
656 с.
5. Збiриик рекомендаций УкрНД[гiрлiс. - Вип. 4. Науковi основи збалансованого ведення лiсового господарства в Карпатському регiоиi / Вщп. за випуск 1.В. Парпан. - 1вано-Франкшськ : Вид-во УкрНДIгiрлiс. - 2012. - 449 с.
6. Конвенщя про бюлопчне бiорiзномаиiття. - К. : Мшстерство охорони навколишнього середовища, 2005. - 76 с.
7. Матерiали лiсовпорядкуваиия лiсiв тдприемств Чершвецького обласного управлiиия т-сового господарства. - К. : Кшвська люовпорядкувальна експедицш, 2008. - у 12-ти томах.
8. Никитин К.Е. Лиственница на Украине : монография / К.Е. Никитин. - К. : Вид-во "Урожай", 1966. - С. 48-59.
9. Пешко В.С. Лиственница в культурах западных областей Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Харьков. с.-х. ин-т. - Х., 1965. - 24 с.
10. Погребняк П.С. Введение лиственницы в культуры Украины / Труды ин-та леса. - Т. 1. - К. : , 1949. - С. 3-11.
11. Тимофеев В.П. Лесные культуры лиственницы : монография / В.П. Тимофеев- М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 215 с.
12. Фурдичко O.I. Заповщна справа в Украгш : пвдручник / O.I. Фурдичко, В.К. Сгвак, В Д. Солодкий. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2005. - 336 с.
13. Яцик Р.М. Створення клоново! пбридно! насшно! плантацн модрин на Буковиш / Р.М. Яцик, В.1. Ступар, 1.Я. Нагиибiда та iншi // Живництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 115. - С. 34-40.
14. Solodkiy V.D. Shelterwood method of felling as an indispensable condition of preservation of native forest of Northern Bukovina / V.D. Solodkiy // The Question of Conversion of Coniferous Forests. International Conference 27 September - 02 Oktober 2003. - Freiburg im Breisgau. Germany. - 71 p.
15. Piovarci J. Niektore dolezite kriteria hospodarsko-fenotypovej klasifikacie fyzicky zrelych po-rastov smrekovca slovenskeho (Larix decidua Mill. slovacica Sim) / J. Piovarci // Les. - 1977. - R. 33, № 4. - S. 162-165.
16. Sindelar J. Prirozena obnova jesenickeho (sudetskeho) modfinu Larix decidua Mill. var.. sude-tica Dom. nanelesnich pudach a structura mlazin / J. Sindelar // Cas. Slezck. muz. - 1974. - C. 1. -S. 33-51.
Солодкий В.Д., Заячук В.Я. Сохранение генофонда видов рода Лиственница (Larix Mill.) в Буковинских Карпатах и Предкарпатье
На основании полевых исследований, анализа материалов лесоустройства и литературных данных установлены особенности роста видов рода Лиственница (Larix Mill.), определена их роль в формировании древостоев, заповедных и рекреационных территорий.
Ключевые слова: лиственница, методы сохранения, сбалансированное управление лесными ресурсами, заповедный фонд.
Solodkyy V.D., Zayachuk V. Ya. Preservation of genetic species of larch (Larix Mill.) in Bukovyna Carpathians and Precarpathians
On the basis of the field researches, analysis of materials of forest products and literary information, the features of growth of types of family are set Larch (Larix Mill.), certainly their role in forming of forest stands and naturally commandment and recreation territories.
Keywords: larch, methods of maintainance, balanced management forest resources, naturally commandment fund.
UDK 631.879 Prof. M. Gibczynska1, dr. hab.; senior lecturer G. Jurgiel-Malecka1, dr.;
adjunct U. Bashutska2, dr.
ASSESSMENT OF THE POSSIBILITY OF USING ASH FROM BIOMASS FOR SOIL FERTILISATION AND DEACIDIFICATION
Agricultural use of ash from wood biomass should become the dominant tendency, particularly because of the fact that the production of ash is the unavoidable consequence of energy production from alternative sources.
Fertilising soil with fly ash enhances their physical properties, increases the capacity of sorption complex, water absorbing power, decreases density and alkalises acid soil. Ash includes other vital components for plants, particularly magnesium, potassium and macronutrients. This fact is of significant importance since most of arable lands in Poland indicate not only over-acidification but also magnesium deficiency. Moreover, relatively high content of sulphur in fly ash is significant when it comes to the use of ash as the source of this element in agriculture.
The factor which hinders the use of ash for agricultural purposes is the diversity of its chemical composition resulting from different features of the incinerated material. This in turn makes it difficult to obtain the product of fixed quality. This issue can be solved by stabilising, partial hydratation or mixing with other materials - sewage sludge for example, or granulation. However, all must be done in accordance with the standards specified in the Regulation of the Minister of Economy on the ways on mineral fertilisers packing, labelling fertiliser component on the packaging, methods of mineral fertiliser testing and types of calcium fertilisers [1].
Only close cooperation between producers of ash, scientific-research and standardising facilities with government support gives reasonable grounds for solving the issue in connection to deacidification of large areas of acid soil in Poland.
Keywords: ash from biomass, major mineral elements, trace elements, neutralization of soils.
Introduction. The Directive 2009/28/WE of the European Parliament and the Council of 23 April 2009 on the promotion of use of energy from renewable sources and amending and subsequently repealing Directives 2001/77/WE and 2003/30/WE [2] defines biomass as biodegradable fraction of products, waste and residues from biological origin from agriculture (including vegetal and animal substances), forestry and related industries including fisheries and aquaculture, as well as the biodegradable fraction of industrial and municipal waste. On the basis of the Regulation of the Minister of Environment of 22 April 2011 on emission standards for installations [3], biomass is to be understood as products comprising plant substances from agriculture or forestry origin incinerated in order to recover energy. Those wastes include as follows: a) plant waste from agriculture and forestry, b) plant waste from food processing industry if the thermal energy is recovered, c) fibrous plant
1 West Pomeranian University of Technology, Szczecin, Poland;
2 Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
116
36ipHHK HayKOBO-TexHÍHHHX npa^
