CC BY
12
Лггература
1. Василенко В. Продавати й купувати землю на публiчних торгах випдно уам// Зем-левпорядний вiсник. - 2007, № 1. - С. 6-9.
2. Оперативш даш Державного Агентства Украши по земельних ресурсах.
3. Оперативш даш Головного управлшня земельних ресурав у Львiвськiй областi.
4. Свистун Л. Сучасний стан та проблеми розвитку ринку земель Полтавського региону// Землевпорядний вюник. - 2006, № 4. - С. 45-49.
5. Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В. Науковi аспекти економiчного обороту землi в Ук-раiнi// Землевпорядкування. - 2002, № 3. - С. 8-21.
УДК 581.526.42 (477. 85) В.Д. Солодкий1; доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАНУ LARIX DECIDUA MILL. НА ТЕРИТОРП ДП "СТОРОЖИНЕЦЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
На пiдставi польових дослiджень, аналiзу матерiалiв лiсовпорядкування та л^е-ратурних даних встановлено особливостi росту модрини европейсько1 (Larix decidua Mill.) на територп ДП "Сторожинецьке лiсове господарство" (Чернiвецька область). Визначено ii роль в формуванш лiсових деревостанiв та природно-заповщних i рек-реацiйних територш.
Ключов1 слова: модрина европейська, флора, збалансоване управлшня люови-ми ресурсами, природно-заповщний фонд, екомережа.
V.D. Solodkyi; assoc. prof. V.Ya. Zayachuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Research of Larix decidua Mill. situation on the territory of Storozhynets state forestry
On the base of feral researches, arbori cultural materials and literary data analyses, Larix decidua Mill growth factor on the territory of Storozhynets State Forestry (Chernivtsi Region) is determined. Its role in formation of forestry conditions of wood, natural conservancy areas and recreation territories is defined.
Keywords: Larix decidua Mill., flora, balanced management of wood resources, natural conservancy fund, ecological net.
Модрина европейська (Larix decidua Mill.) на територп ДП "Сторожинецьке люове господарство" Чершвецького обласного управлшня люового i мисливського господарства росте у складi рiзновiкових культур, в основному, у люових упддях Банилiвського, Буденецького, Верхньо-Петрiвецького, Чудейського та Жадiвського люництв. Саме тут вщповщно до директивних документ Мшютерства охорони навколишнього природного середовища Украши, проектуеться Нацюнальний природний парк "Сторожинецький" орь ентовною площею 20 тис. га [12]. Створення нового нацюнального природного парку необхщне, в першу чергу, для збереження цшних видiв рослинно-го свггу, ушкальних ландшаф^в, природних лiсових об,ектiв. Заповiдання цшних люових територiй мае на мет не тiльки збереження 1х у недоторкано-му станi. При цьому ставляться завдання значно ширшi i вiдповiдальнiшi -розв'язуються науковi, рекреацшш, оздоровчi, еколого-освiтнi та виховнi про-
1 Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в Чершвецькш обласл
блеми, що дасть змогу виявити змiни, як вносить людина в довкiлля, nopiB-нювати недоторкану природу з окультуреним ландшафтом i, у шдсумку ви-робити стpатегiю екoлoгiчнo збалансованого природокористування Черш-вецько! oбластi. Слiд зазначити, що роль насаджень Larix decidua Mill. на те-риторп люгоспу неоднозначна - вони мають не тшьки лiсiвниче, дендроло-гiчне та люокультурне значення, але й еколопчне, природоохоронне, рекре-ацiйне, естетичне та просвггницьке[13-15].
ДП "Сторожинецьке лiсoве господарство" знаходиться в Буковинсько-му передир'! i охоплюе теpитopiю мiж р. Орет i твшчними крайовими хребтами Буковинських Карпат. Район у тектошчному вщношенш складений тов-щами мезозойського та кайнозойського пеpioдiв, представлених глинами, глинистими сланцями, рщше - вапняками, гшсами, пiсками. Характеризуеть-ся пологоувалистим рельефом з середньою висотою гряд 450-500 м н. р. м. i максимальною - 650 м н. р. м. Люи сформоваш, в основному, на буроземно-отдзолених грунтах на делювiальних i алювiальних вiдкладах. Геoгpафiчне положення, а також багатство видового складу флори та фауни, piзнoманiт-шсть тишв гpунтiв, клiматичнi oсoбливoстi створюють умови для розробки та провадження нових методичних пiдхoдiв збереження та вщновлення люових pесуpсiв та формування еколопчно! меpежi краю [2, 13, 14].
Матерiали i методи дослiджень. В умовах наростаючого антропогенного навантаження на люи велике значення мають визначення напрямюв та пpинципiв подальшого ведення лiсoвoгo господарства, впровадження висо-копродуктивних лiсoвих видiв, зокрема Larix decidua Mill., та внесення вщпо-вщних коректив у систему люогосподарських захoдiв [3, 13, 14]. Тому вивчен-ня бioлoгo-лiсiвничих властивостей та еколопчних аспектiв зростання й по-ширення Larix decidua Mill. в хoдi створення Нацioнальнoгo природного парку "Сторожинецький" базуеться на дослщженнях екoлoгo-динамiчних проце-сiв навколишнього природного середовища та залежних вiд нього функцш ль сових екосистем, в т.ч. росту та розвитку люових насаджень, змши !х стшкос-т i пpoдуктивнoстi [13]. Актуальнiсть створення природного парку та досль джень у даному райош зумовлена також тим, що саме тут наpазi шщшеться укра!нсько-румунське транскордонне спiвpoбiтництвo щодо узгодження стра-тегiй розбудови екoмеpежi в рамках рекомендаци М1жнародного союзу збереження природи та Свропейського Союзу щодо сшвпращ сумiжних кра!н. На-шi дoслiдження базуються на тому, що сучасна концепщя природного резервату передбачае гармошчне поеднання трьох його функцiй: 1) охоронно! щодо бioти та бютошв; 2) функци сталого розвитку району - сприяння тривало-му стабшьному, екoнoмiчнoму i сoцiальнoму розвитку; 3) лопстично! (або на-уково-просвггньо!, мошторингово!, супровщно! щодо piзних дiй) [1, 6, 11].
Результати дослвджень. На oснoвi аналiзу лiтеpатуpних даних i мате-piалiв лiсoвпopядкування та в результат проведених польових дoслiджень визначено основний видовий склад люових насаджень на територи ДП "Сторожинецьке люове господарство" [7]. Встановлено, що у формуванш типiв лiсу беруть участь Ым типoтвipних видiв: ялина звичайна (Picea abies Karst.) бук люовий (Fagus sylvatica L.J. ялиця бша (Abies alba Mill.) дуб звичайний
(Qvercus robur L.), вшьха чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.j та cipa (A. incana (L.) Moench.) Серед типiв люу переважають cвiжi та вологi ялицевi бучини та 6yKOBi яличини. Модрина европейська (Larix decidua Mill.) е компонентом ялинових, ялицевих, piдше букових лiciв. Площа типiв лicу окремих люових фоpмaцiй з домiшкою Larix decidua Mill. piзнa, що зумовлюе 1х господарську та природоохоронну цштсть (табл. 1).
Табл. 1. Перелж пробних площ на територи ДП "Сторожинецьке л'шовегосподарство" з наявшстюу склад Larix decidua Mill
№ п/п дослщжувано! дшянки та назва лicництвa Квартал Ц "¡5 к m Площа, га э о а и" Й Склад деревостану Повнота т е н 'Й о Б Запас, куб. м/га Стан насаджень
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Бaнилiвcьке 2 9 1,3 22 3Яв2Яз1Мде2Влс 2Дчр 0,91 1 95 задов.
2. Бaнилiвcьке 3 1 2,8 83 10Ял+Мде 0,80 1А 697 задов.
3. Бaнилiвcьке 7 4 17,2 22 3Ял2Яц2Бк2Бп1Яв+ Мде 0,92 1 104 задов.
4. Бaнилiвcьке 8 8 3,4 28 ЗЯл2Яц1Мде2Бп2Бк+Яз 0,90 2 82 задов.
5. Бaнилiвcьке 9 10 10,7 14 6Ял2Яц 1 Мде 1 Бкл 0,75 1 40 задов.
6. Бaнилiвcьке 10 5 9,5 18 7Ял2Яц 1 Бкл+Мде 0,80 1 80 задов.
7. Бaнилiвcьке 17 10 8,4 13 3Яц3Ял2Мде1Бкл1Бп+Яв 0,73 1 9 задов.
8. Бaнилiвcьке 24 13 9,3 12 4Бк4Ял 1 Яв 1 Бп+Мде+Яц 0,73 1 13 задов.
9. Бaнилiвcьке 26 11 1,5 19 3Ял3Мде3Бкл1Яц+Бп 0,72 1 75 задов.
10. Бaнилiвcьке 27 13 1,2 21 3Мде2Ял2Яц1Бкл1Влс1Бп 0,92 1 87 задов.
11. Бaнилiвcьке 28 8 8,8 20 3Ял3Мде2Бп1Яц1Бкл+Яв 0,92 1 96 задов.
12. Бaнилiвcьке 36 9 11,0 20 6Мде2Ял1Бкл1Бп 0,82 2 64 задов.
13. Буденецьке 5 4 1,5 10 4Мде2Дз1Яз1Бп1Вл1Ял+Гз 0,8 1 10 задов.
14. Буденецьке 10 5 3,3 18 4Яц2Бкл2Яв 1 Гз 1 Мде 0.83 2 39 задов.
15. Буденецьке 17 5 1,7 51 4Бкл2Гз2Бп 1Ял 1 Дз+Мде 0,9 1 296 задов.
16. Буденецьке 20 5 3,6 20 6Яц1Яв1Ял2Бкл+Дз+Мде 0.7 2 50 задов.
17. Буденецьке 23 8 0,7 92 5Св4Ял1Мде 0.45 1А 370 задов.
18. Буденецьке 25 3 5,8 80 9Ял1Мде+Бкл 0.7 1Б 620 задов.
19. Буденецьке 25 12 4,0 12 5Бкл1Яз1Яв1Мде1Ял1Яц 0.7 1 20 задов.
20. Буденецьке 25 13 1,6 61 10Ял+Яц+Мде 0.71 1А 455 задов.
21. В. Петpiвецьке 1 41 0.3 28 9Мде1Клг 0.9 1Б 200 задов.
22. В. Петpiвецьке 7 3 2,7 45 8Дз1Мде1Бкл+Яв 0,8 1А 293 задов.
23. В. Петpiвецьке 13 5 3.2 73 5Яц3Ял2Бкл+Мде 0,73 1Б 600 задов.
24. В. Петpiвецьке 20 6 3.7 35 7Мде 1 Сз2Клг+Бк 0,83 1А 180 задов.
25. В. Петpiвецьке 25 1 23.0 28 6Ял2Яц2 Дз+Мде 0,91 1А 220 задов.
26. В. Петpiвецьке 25 7 4.5 10 ЗЯц2Ял2Бк 1 Дз 1Яв 1Мде 0,60 1 15 задов.
27. В. Петpiвецьке 25 19 2.3 58 8Ял 1 Мде 1 Бкл+Гз 0,63 1В 519 задов.
28. В. Петpiвецьке 25 20 6.4 28 6Ял2Яц2Дз+Мдс 0,91 1А 221 задов.
29. В. Петpiвецьке 32 5 0,6 83 1ОМде+Сз 0,5 1В 424 задов.
30. В. Петpiвецьке 32 6 1,3 48 4Мде2 Дз3Яз 1 Гз 0.72 1А 234 задов.
31. В. Петpiвецьке 32 9 6,3 83 3Дз5Бкл2Яц+Мде+Бп 0.80 1Б 564 задов.
32. В. Петpiвецьке 32 11 11,0 68 6Яц1Дз1Бкл1Ял1Мде 0.72 1Б 536 задов.
33. В. Петpiвецьке 39 22 3,8 27 3Ял2Яц2Мде2 Лп 1 Бкл 0.90 1 109 задов.
34. В. Петpiвецьке 73 19 2,3 48 5 Дз2Гз 1 Мде 1 Яв 1 Бкл 0.88 2 205 задов.
35. Гiльчaнcьке 4 32 0,7 38 7Влс1Яв1Яц1Мле 0.59 2 103 задов.
36. Гшьчанське 28 6 1,6 21 3ЯцЗЯл1Мде1Бкл1Яв1Бп 0.87 1 110 задов.
37. Жaдiвcьке 9 3 6,0 9 4Яц2Яв2Бк2Бп+Мде+Влс 0.8 1 8 задов.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
38. Жадiвське 9 5 9,8 18 3Яц3Ял2Мде1Бкл1Бп 0.92 2 51 задов.
39. Жадiвське 10 10 0,5 53 3Ял3Мде2Св 2Акб+Яв 0.54 1А 159 задов.
40. Жадiвське 10 14 2,5 18 5Яц2Бкл1Дч 1Яз 1Яв+Мде 0.7 1 60 задов.
41. Жадiвське 23 3 10,0 15 3Яц2Ял 3 Бкл 1 Клг 1 Мде 0.7 2 14 задов.
42. Iжiвське 55 6 1,7 113 7Мде3Ял 0.45 1Б 403 задов.
43. Красно!льське 7 1 3,9 13 4Яц3Бкл1Мде1Яв1Ял 0.62 4 8 задов.
44. Красно!льське 17 5 1,7 83 8Мде1Яц1Бкл+Ял 0.65 1А 359 задов.
45. Лаурське 28 2 12,0 21 5Ял5Яц+Мде+Бкл+Яв 0.78 2 60 задов.
45. Лаурське 28 3 3,3 103 8Яц2Ял+Мде 0.50 1 401 задов.
47. Лаурське 28 29 4,5 103 8Яц2Ял+Мде 0,50 1 420 задов.
48. Лаурське 29 18 0,9 21 4Яц6Ял+Бкл+Мде 0.74 4 39 задов.
59. Лаурське 31 3 1,3 53 8Ял1Бкл1Бп+Мде 0,63 1Б 391 задов.
50. Сторожинецьке 11 2 9,3 73 6Бкл3Гз 1Яз+Яв+Мде 0,8 1А 339 задов.
51. Сторожинецьке 22 1 0,2 43 9Сз 1Ял+Мде+Акб 0,73 1 217 задов.
52.Чудейське 1 3 15 21 6Ял2Бп1Яз1Лп+Мде+Ос+Влч 0,73 1 76 задов.
53.Чудейське 4 4 1,6 105 5Мде4Ял 1Яз+Влч 0,6 1А 440 задов.
54.Чудейське 8 8 7 44 4Бкл2Мде 1Сз1Ял1Клг1Гз 0,76 1В 356 задов.
55.Чудейське 8 9 0,9 163 10Мде 0,4 1Б 434 задов.
56.Чудейське 8 18 3,0 48 7Ял 1 Мде 1 Бкл 1 Яц+Дз+Яв 0,9 1А 479 задов.
57.Чудейське 8 23 3,3 53 4Бк2Кл 1 Мде3 Гз+Лп 0,71 1В 352 задов.
58.Чудейське 8 24 3,3 48 3Яц2Ял 1 Сз 1 Мде 1 Бкл2Гз 0,73 1Б 334 задов.
59.Чудейське 18 3 6,4 53 5Ял4Бкл 1 Яц+Мде 0,73 1Б 410 задов.
60.Чудейське 19 3 10,0 58 6Бкл3Яц1Ял+Мде 0,73 1А 344 задов.
Разом 299,1
Всього на територи дослiджуваного perioHy виявлено 60 дшянок з участю Larix decidua Mill. загальною площею 299,1 га. Нами встановлено, що на територи ДП "Сторожинецьке лiсове господарство" найвищо! продуктив-ностi досягають змiшанi люостани Larix decidua Mill. на територи Iжiвського, Лаурського та Чудейського люництв.
Нашими дослiдженнями встановлено, що Larix decidua Mill., як дерево першо! величини, на окремих видшах 1жевського, Лаврського та Чудейського лiсництв (N°N° 42, 45, 47, 53, 55) досягае у висоту 35-40 м i в дiаметрi до 1,1 метра. Крона високо шднята над землею, розлога, трамщальна. Стовбур пря-мий, але в окремих екземплярiв вигнутий у його нижнiй частит. Гшкування змiшане, крiм неправильно-кiльчастого. Пагони поникш, сiрувато-жовтi, голi. Бруньки на верхiвцi пагонiв кулеподiбнi, дрiбнi, боковi бруньки нашвкулепо-дiбнi. Хвоя Larix decidua Mill. в умовах Буковинського передпр'я темно-зелена, м'яка, з бшуватими рядками продихiв, що помггш знизу. На поздовжнiх пагонах хвоя розмщена спiрально. Вкороченi пагони несуть вщ 20 до 60 хво-!нок. Хвоя розвиваеться у квггш, спочатку на вкорочених, а потм на подов-жених пагонах, опадае в листопадь Мiкростробiли жовтi, яйцеподiбнi чи ок-руглi. Макростробiли пурпуров^ iнодi рожевi, яйцеподiбно-цилiндричнi. Стиглi шишки яйцеподiбно-конiчноl форми, 2-4 см довжини, насшш луски щiльно прилягають одна до одно!, майже не розкриваються, голi або ледь пухнастi. Покривш луски виступають з-за насiнних. Насшня 3-4 мм завдов-жки, крильця 9-11 мм (рис. 1).
На територи ДП "Сторожинецьке люове господарство" у Larix decidua Mill. мжростробши з'являються, як правило, в першш половин квiтня, одно-
часно з розпусканням хво1. Шишки достигають у вересш, але насiння висипаеться з них тшьки навеснi наступного року. Шишки дуже погано розкриваються, щоб дютати з них насiння, зас-тосовують 1х перетирання в барабанах. Насшня мае схожють 15-25 %. Життездатшсть його збе-рiгаеться 2 i бiльше рокiв. Висiяне весною насшня дае сходи через 2-4 тижш, вони мають 5-7 зе-ленуватих сiм,ядолей. За перший рж росту сходи досягають висоти 10 см i закiнчують рют по-довженого пагона утворенням верхiвковоl жов-тувато-червонувато! бруньки. У першi роки рос-
Рис. 1. Модрина европейська (Larix decidua Mill.)
ту Ыянця хвоя зимуе. BKopo4eHÍ пагони починають утворюватись тiльки з четвертого року життя.
Larix decidua Mill. потерпае вщ заморозюв при вирошуванш в пониже-них мiсцях, що спостержалось у Гiльчанському та Лаурському люництвах у 1996-1997 роках. До грунту невимоглива, може рости на карбонатних, слан-цевих породах, на шдзолистих i нерозвинутих грунтах. Мае глибоку кореневу систему, вггростшка. Вимоглива до високо! вологост повiтря i лшше росте на вологих грунтах (Банилiвське лiсництво) - формуе рiчний прирiст у висо-ту до одного метра.
Larix decidua Mill. е автохтонним для Буковинського передпр'я видом, з якого отримують високояюсну деревину. Деревина цшна для люогоспо-дарського виробництва, важка, довговiчна, мiцна, з високими механiчними властивостями. Мщшсть деревини модрини вища, шж у всiх хвойних дерев. Вона потопае у водi i не гние шд водою, !! не руйнують деструктори. На Бу-ковиш вiдомi будiвлi з використанням деревини модрини европейсько!, що функцiонують протягом декшькох столiть (с. Банилiв Шдпрний).
Висновки. В контекстi положень Рамково! конвенци про охорону та сталий розвиток Карпат [10] у зв'язку з визнанням провщно! ролi лiсiв у ста-бiльностi бiосфери, виявлення та визнання нових нематерiальних щнностей лiсiв, а також зважаючи на недалеку перспективу створення на дослщжуванш територи Нацiонального природного парку "Сторожинецький" тут слiд доко-рiнно змшити типи, структуру та iнтенсивнiсть люокористування, вiддаючи бiльшу перевагу екологiчним аспектам порiвняно з економiчними - збере-женню цiнних та унiкальних видiв флори, регуляци водного балансу, охорону грунт1в, створенню та шдтримщ природного середовища життя корiнного населення та забезпечення його зайнятосл, створенню культурних ландшаф-тiв, санiтарнiй та естетичнш ролi лiсiв, рекреаци. Водночас з тим широке впровадження в люове господарство Larix decidua Mill. дасть як економiчний, так i еколопчний та природоохоронний ефект. Це створить основу збалансо-ваного розвитку у люокористуванш та оптимiзацi! природокористування [8, 9]. Збшьшення питомо! ваги насаджень з участю Larix decidua Mill. у форму -ваннi природоохоронно! мережi забезпечить !х домiнуючу i ключову роль у пiдтриманнi ландшафтно-еколопчно! стабiльностi регiону. Територiя ДП "Сторожинецьке люове господарство" буде полiгоном для здшснення науко-
вого мошторингу довкiлля в частинi охорони, створення та дослщження на-саджень Larix decidua Mill., дасть змогу аналiзувати i прогнозувати змiни в люовому середовищi, розвивати геоiнформацiйнi системи природно-заповщ-ного фонду Украши [1, 14].
Лггература
1. Бондаренко Е.Л. Створення геошформацшно'1 системи природно-заповiдного фонду Украши// Роль охоронюваних природних територiй у збереженш бiорiзноманiття: Матер. конф., присвяч. 75^ччю Канiвського природного заповiдника (м. Кашв, 8-10 вересня 1998 р.). - Кашв, 1998. - С. 4.
2. Дщух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Класифiкацiя екосистем - iмператив нащонально'1 екомережi (ETONET) Украiни// Укр. ботан. журн. - 2001, т. 58, № 4. - С. 450-458.
3. Емельянов I. Г. Ощнка бiорiзноманiття екосистем у контекст оптимiзацii мережi природно-заповiдних територiй// Заповщна справа в Украiнi на межi тисячолiть (сучасний стан, проблеми i стратегiя розвитку): Матер. всеукр. загальнотеор. та наук.-практ. конф. (м. Кашв, 11-14 жовтня 1999 р.). - Кашв, 1999. - С. 119-127.
4. Заячук В.Я. Дендрология. Голонасшш: Навч. пос. - Львiв: ТзОВ "Фiрма Камула", 2005. - 176 с.: ш.
5. Заячук В.Я. Дендрология. Хвойнi: Навч. пос. - Львiв: ТзОВ "Фiрма Камула", 2003. -128 с.: ш.
6. Конвенщя про охорону дико'1 флори i фауни та природних середовищ юнування в Gвропi (Берн, 1978 рш). - К.: Мiн-во охорони навколишнього середовища та ядерно'1 безпеки Украши, 1998. - 76 с.
7. Матер1али лгсовпорядкування л1с1в Сторожинецького держшсгоспу Чернiвецького обласного управлiння люового господарства. - К.: Кшвська люовпорядкувальна експедицiя,
1998. - 378 с.
8. Никитин К.Е. Лиственница на Украине. - К.: Урожай, 1966. - С. 48-59.
9. Погребняк П.С. Введение лиственницы в культуры Украины. Труды ин-та леса, т. 1. - К.: Урожай, 1949. - С. 3-11.
10. Рамкова конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат// Жива Украша, 2004-№ 4-5. - С. 7-10.
11. Розбудова екомереж1 УкраТни/ Наук. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К.: Урожай,
1999. - 127 с.
12. Солодкий В.Д. Прикладна еколопя. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2007-544 с.
13. Солодкий В.Д. Проблеми та деяю напрямки переходу вщ ресурсного люокористу-вання до господарювання на бюсферних принципах у Буковинських Карпат// Теорiя i методи ощнювання, оптимiзацii використання та вщтворення земельних ресурсiв: Матер. мiжнар. наук. конф. у 2 т. - К.:, 11-14 листопада 2002 р./ НАНУ РВПС Украша. - Ч. 2. - С. 152-157.
14. Солодкий В.Д. Екосистемний пщхщ у люокористуванш. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2003. - 56 с.
15. Фурдичко O.I., С1вак В.К., Солодкий В.Д. Заповщна справа в Украшг - Чершвщ: Зелена Буковина, 2005. - 336 с.
16. Solodkiy V.D. Shelterwood method of felling as an indispensable condition of preservation of native forest of Northern Bukovina// The Question of Conversion of Coniferous Forests. International Conference 27 September - 02 Oktober 2003 Freiburg im Breisgau. Germany - 71 p.
УДК338.242.2 Доц. Т.М. Степура, канд. екон. наук;
магктрантМ.О. Драпак-Львiвська фтя Свропейськогоутверситету
РОЗВИТОК БУРЯКОЦУКРОВО1 ГАЛУЗ1 УКРА1НИ В УМОВАХ СВГТОВО1 КОНКУРЕНЦГ1
Дослщжено стан бурякоцукрово'1 галузi Украши та встановлено причини ii низько'1 конкурентоспроможност на св^овому ринку цукру. Запропоновано комплекс заходiв щодо посилення конкурентних позицш галузг
Ключов1 слова: цукор, ринок цукру, конкурентоспроможшсть.
