CC BY
13
2. Заблоцкий М.А. Загонное содержание, кормление и транспортировка зубров (инструкция) / М.А. Заблоцкий. - М. : Изд-во ЦЗП, 1957. - 91 с.
3. Камшецький В.К. Еколопчш та господарсьга аспекти нашввшьного утримання копит-них в рiзних ландшафтно-клiматичних зонах Укра1ни : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 -"Люознавство i лгавництво" / В.К. Камшецький. - К., 2008. - 167 с.
4. Козло П.Г. Концепции и выполнение национальной программы по расселению, сохранению и использованию беловежского зубра в Беларуси / П.Г. Козло // Проблемы сохранения и восстановления зубра. - К. : Вид-во "Данки". - 2004. - С. 80-85.
5. Терешкин И.С. Первые итоги работы по разведению и содержанию зубров в Мордовском заповеднике / И.С. Терешкин // Труды Мордовского государственного заповедника им. И.Г. Смидовича. - Саранск. - 1966. - Вып. III. - С. 126-157.
6. Требоганова Н.В. Краткое руководство по содержанию зубров / Н.В. Требоганова // Экосистемы Приокско-Террасного биосферного заповедника // Сборник научных трудов. -Пущино, 2005. - С. 199-203.
7. Krasinska M. Zubr. Monografía przyrodnicza / M. Krasinska, Z.A. Krasinski. - Warszawa -Bialowieza, 2004. - 312 c.
8. Волчья стая. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.Hockofwolves.com/price.
9. Киев сетка. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.kiev-setka.com.ua.
10. Охота в Беларуси. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.piknikto-ur.com/hunt-zubr.html.
11. Рiвненська мiжрегiональна ушверсальна товарно-майнова бiржа (прайс). [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.price.org.ua/index.php? p=2&pt=1&sid=181.
Шарапа О.С. Перспективы полусвободного разведения Bison bonasus L. в Украине
Базируясь на биологии вида и разведении зубра в Украине, предложена схема вольерного содержания, а также рекомендовано формирование субпопуляции с бинарным статусом. Проанализированы затраты на организацию вольерного разведения и перспективу его окупаемости. Обоснована возможность сохранения зубра в Украине, позитивного прироста численности, заинтересованность пользователей угодий в содержании вида с использованием нового подхода.
Ключевые слова: зубр, субпопуляция, бинарный статус, страховой и регулированный генофонд, вольерное разведение, селекционное изъятие.
Sharapa O.S. Prospects of the semi-free breeding of Bison bonasus L. in Ukraine
The scheme of captive breeding bison and how to form subpopulations with the binary status were propound based on the study of the biology of species and breeding bison in Ukraine. The analysis of the cost of organizing captive breeding and his future of recoupment was made. The possible to save the bison in Ukraine, positive population growth, the interest of user's grounds in the breeding type with use of new approach were shown.
Keywords: European bison, subpopulation, the binary status, insurance and regulated gene pool, the captive breeding, culling.
УДК 631.547.1:630*2 Acnip. I.С. Шикло1 -
Житомирський нацюнальний агроеколопчний утверситет
ВПЛИВ М1КРОРЕЗОНАНСНО1 БЮАКТИВАЦН НА ВИРОЩУВАННЯ ПОСАДКОВОГО МАТЕР1АЛУ В УМОВАХ ЗАКРИТОГО ГРУНТУ
Встановлено позитивний вплив мжрорезонансно! бюактиваци на поывт якост насшня сосни звичайно!. Проаналiзовано подальший рют ыянщв в умовах теплищ та 1х параметри в кшщ вегетацшного перюду. Цей метод дае змогу отримати бшьш роз-
1 Наук. кер1вник: доц. 1.Д. Тванюк, канд. с.-г. наук - Житомирський НАУ
винений i бюлопчно стiйкий посадковий матерiал. Такий передпошвний обробiток простий у застосуванш, енергоекономний та дае змогу отримати значний екож^ч-ний ефект.
Ключовi слова: мжрорезонансна бiоактивацiя, сiянцi, передпошвна пiдготовка.
Вступ. Одним 1з ключових завдань ведення сучасного люового госпо-дарства е тдвищення продуктивносп та бюлопчно! стшкосп люових наса-джень. Виршення цього питання не можливе без вдосконалення заход1в 1з ль совщновлення 1 люорозведення. Для люокультурного виробництва важливим е питання щодо тдвищення пошвних якостей насшня, збшьшення виходу стан-дартних смнщв з одинищ площ1 Досягнути цих результатав можливо за допо-могою передпошвно! оброблення насшня. Передпошвна тдготовка насшня спрямована на подолання глибокого спокою насшня, стимулювання енергл проростання, створення сприятливих умов для проростков, а також боротьбу з1 шкздниками та хворобами. Бшьш традицшними можна вважати так! методи, як стратифжащя, намочування, пророщування до стану накльовування. До бшьш нових способ1в оброблення насшня належить оброблення насшня м1кроелемен-тами, пдротерм1чна оброблення, дезшфекщя та дезшсекщя насшня [1].
Одним 1з сучасних способ1в передпошвно! обробки насшня е викорис-тання регулятор1в росту рослин (РРР). Пщ РРР розумтоть природш та синте-тичш оргашчш речовини, яким властива висока бюлопчна актившсть 1 як в малих дозах зм1нюють ф1зюлопчш та бюх1м1чш процеси, рют, розвиток й фор-мування рослин. Вплив стимулятор1в росту дае змогу, не змшюючи техноло-гю виробництва, тдвищити схожють та яюсть вирощеного садивного матерь алу. Використання таких препарапв дае змогу повшше реал1зувати генетичш можливосп, тдвищити стшюсть рослин проти стресових фактор1в [3].
Перспективним методом передпошвно! шдготовки насшня може бути вплив на насшня ф1зичних жшв. Одним 1з таких метод1в е мжрорезонансна бюактиващя. Як показують дослщи 1з сшьськогосподарськими культурами (пшениця, ячмшь), передпошвна мжрорезонансна бюактиващя насшня прис-корюе фазу проростання, що дае змогу отримати сходи на декшька дшв раш-ше, 1 значно збшьшуеться вщсоток схожосп насшня [7]. Питання впливу мж-рорезонансно! бюактивацп на насшня люових порщ практично не вивчалось. Тому актуальним е дослщження цього методу передпошвного обробггку.
Методика досл1джень. Дослщження проводили в теплищ лггнього типу, покритш пол1етиленовою пл1вкою [4]. Насшня сосни звичайно! замоче-не у вод1, пройшло передпошвну обробку за двома вар1антами: перший - це мжрорезонансна бюактиващя, тривалютю 8 хв; другий - електро1мпульсна активащя, тривалютю 4 хв. Оптимальну тривалють обробки ми встановили нами рашше в лабораторних умовах [5]. Насшня було оброблене на установ-щ, розробленш д-р техн. наук 1.Г. Грабаром. Насшня у третьому вар1анл було замочене в розчиш янтарно! кислоти. Як контроль використовували насшня, замочене у вод1
Для вивчення бюметричних показниюв иянщв з кожного вар1анта досл1ду було вдабрано по 50 середшх шянщв. Обм1р висоти 1 довжини головного кореня проводили з точнютю до 1 мм. Д1аметр коренево! шийки вимь
1. Лiсове та садово-паркове господарство
109
рювали штангенциркулем з точшстю до 0,1 мм. Визначення вмюту хлорофь лу проводили фотометричним методом, у спиртовш витяжщ за допомогою фотометра КФК-3-01.
Результати дослщжень. Для встановлення впливу мжрорезонансно1 бюактивацй на процес проростання насшня i подальший розвиток сiянцiв не-обхiдне отримання даних в умовах тепличного господарства. Для отримання зазначених вище результатiв ми заклали дослщ у теплицi Станишiвсьго люо-розсадника ДП "Житомирське лiсове господарство". У цш теплицi було вись яне насшня, яке перед пошвом було шддане впливу мшрорезонансно1 бюак-тивацй, тривалiстю 8 хв i електроiмпульсноl активацй, тривалiстю 4 хв. Тре-тiм варiантом дослiду слугувало насшня, для передпоЫвного обробiтку якого було використано замочування у розчиш янтарно! кислоти. Насiння контрольного варiанта було замочене у водi на 1 добу. Впродовж вегетацшного перюду нами велись замiри середньо! висоти Ыянщв з перiодичнiстю 2 рази на мюяць. Також фiксували появу сходiв пiсля посiву. Як свщчать отриманi нами данi, у насшня, що пройшло передпосiвну пiдготовку як шдданого впливу мжрорезонансно1 бюактивацй, так i замоченого у розчинi БАР, сходи фжсувались у середньому на 3 дш ранiше, нiж у контрольному варiантi. Найбiльш iнтенсивний рют сходiв у висоту вiдзначався протягом травня, чер-вня, при чому рiзниця мiж варiантами i контролем становила близько 40 %. Надалi рiст по висотi вiдбувався не так штенсивно (рис.).
—о—А1
—А2 АЗ
-Х-К
" 04 05 06 07 08 09 10 шсящ Рис. Динамжа росту ^яни^в сосни звичайноХ за висотою.
Можна стверджувати, що бшьш штенсивний розвиток рослин у першi мiсяцi життя дав змогу, !м набирати бшьшу фiтомасу протягом усього перь оду вегетацй.
Пiд час швентаризацй люових розсадникiв, що проходить пiсля закш-чення перiоду вегетацй, було встановлено бюметричш показники цих Ыянщв. Аналiз отриманих результатiв свiдчить про те, що обидва види активацй мають позитивний вплив на подальший розвиток Ыянця. Так параметри Ыян-цiв, що виросли з насшня, шдданого дй мкрорезонансно* бюактивацй, мають таю показники: довжина охвоено1 частини становить +39 %, довжина корене-во! системи - +32 %, дiаметр коренево1 шийки - +15 % порiвняно з контролем. Показники Ыянщв з насiння, шдданого дй електроiмпульсноl бюактивацй, становлять: довжина охвоено1 частини +44 %, довжина коренево1 системи +48 %, дiаметр коренево1 шийки +21 % порiвняно з контролем (табл. 1).
Табл. 1. Бюметричш показники спииив сосни звичайноЧ
Вар1ант дослщу Параметры с1янц1в
довжина охвоено! частини, см довжина коренево! системи, см д1аметр коренево! шийки, мм
М±ш % М±ш % М±ш %
Мжрорезонансна бюактивац1я 16,7±0'32 +39 % 15,0±0'34 +32 % 2,2±0'08 +15 %
Електро1мпульсна бюактивац1я 17,3±0'41 +44 % 16,8±0'46 +48 % 2 3±0,10 +21 %
Янтарна кислота 16,6±0'31 +36 % 14 4±0,37 +27 % 2д±°,°9 +10 %
н2о 12,2±0'28 0 11,3±0'34 0 1 9±0,09 0
Використання бюлопчно активних речовин, у цьому випадку янтарно! кислоти, для передпошвного обробiтку насiння е поширеним способом щдук-цп ростових процешв. Отож, сiянцi мали такi показники: довжина охвоено! частини +36 %, довжина коренево! системи +27 %, дiаметр коренево! шийки +10 % порiвняно з контролем.
Вирощування посадкового матерiалу лiсових порiд нерозривно пов'язано з процесом фотосинтезу, тому виникае необхщнють пошуку шляхiв штенсифжацп цього процесу. Вмют хлорофiлу в листках е одним з основних факторiв бюлопчно! продуктивной! рослинного органiзму. Сьогодш вченi встановили, що iснуе зв'язок мiж високим вмiстом хлорофiлу й штенсивнютю фотосинтезу, що своею чергою впливае на пiдвищення продуктивностi рос-лин [3]. Асимiлятивний апарат вдаграе для росту i розвитку рослини важливу роль, тому як показник продуктивной! ми також використали вмют хлорофь лу в рослинах [6] (табл. 2).
Табл. 2. Вмст хлорофшу в с'шпцях сосни звичайноЧ
Вар1анти Вмют хлорофшу до сухо! маси Вмют хлорофшу пор1вняно з контролем
Мжрорезонансна бюактивац1я 23,8 % +9 %
Електро1мпульсна бюактивац1я 22,6 % +4 %
Контроль 21,8 % 0
Як показали результати лабораторних дослщжень, вмют хлорофшу в иянцях в обох варiантах передпоивно! обробки ютотно вiдрiзняеться порiв-няно з контрольним варiантом. Так для мжрорезонансно! бюактивацп вмiст хлорофiлу до сухо! маси шянця становить 23,8 %, що порiвняно з контролем бiльше на 9 %. А для електроiмпульсно! активацп цей показник становить 22,6 %, що порiвняно з контролем бшьше на 4 %. Отримаш результати свщ-чать про те, що шянщ, отриманi з насшня, яке пройшло передпосiвну тдго-товку вище зазначеними методами, краще розвивались протягом вегетацшно-го перiоду i мають бiльш розвинений асимiляцiйний апарат. Висновки:
1. Обидва способи передпомвного обробггку мжрорезонансно! бюактивацп мають позитивний вплив на проростання \ подальший розвиток мянщв.
2. Пор1вняно 1з застосуванням х1м1чних стимулятор1в росту мжрорезонан-сна бюактиващя насшня дае не прш1, а й деколи кращ1 результати. При чому затрати часу та матер1альш затрати на обробку насшня е мшшальш.
1. Лкове та садово-паркове господарство
111
3. Передпошвна пiдготовка за цим методом пришвидшуе розвиток асимшя-
цiйного апарату, що позитивно впливае на стiйкiсть i продуктивнiсть ci-
янцiв у майбутньому.
Л1тература
1. Новосельцева А.И. Справочник по лесосеменному делу / А.И. Новосельцева. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1987. - 336 с..
2. Давидова О.С. Багатокомпонентш препарати для тдвищення поавно! якосп дерев-них порщ. / О.С. Давидова, П.Г. Дульнев, М.Д. Аксиленко, В.В. Орик // Науков1 доповда На-цюнального аграрного ушверситету. - 2006. - Вип. 4(5). - С. 45-51.
3. Ничипорович А.О. Фотосинтез и рост в эволюции растений и в их продуктивности / А.О. Ничипорович // Физиология растений. - 1980. - Т. 27, вып. 5. - С. 917-941.
4. Синников А.С. Выращивание сеянцев хвойных пород в полиэтиленовых теплицах / А.С. Синников, Б.А. Мочалов, В.Н. Драчков. - М. : Агропромиздат, 1986. - 126 с.
5. 1ванюк 1.Д. Вплив мжрорезонансно! бюактивацп на динам1ку проростання насшня сосни звичайно! / 1.Д. 1ванюк, 1.С. Шикшо // Вюник ЖНАЕУ. - 2011. - № 2. - С. 228-232.
6. Лебедева Т.С. Пигменты растительного мира / Т.С. Лебедева, К.М. Сытник. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 84 с.
7. Грабар 1.Г. Вплив бюактивацина врожайнють ярого ячменю сорту "твденний" / 1.Г. Грабар, О.М. Максимчук // Вюник ЖНАЕУ. - 2009. - № 2. - С. 9-14.
Шикило И.С. Влияние микрорезонансной биоактивации на выращивание посадочного материала в условиях закрытого грунта
Установлено позитивное влияние микрорезонансной биоактивации на посевные качества семян сосны обыкновенной. Проанализированы дальнейший рост сеянцев в условиях теплицы и их параметры в конце вегетационного периода. Это метод позволяет получить более развитый и биологически стойкий посадочный материал. Такая предпосевная обработка простая в применении, энергоэкономная и позволяет получить значительный экономический эффект.
Ключевые слова: микрорезонансная биоактивация, сеянцы, предпосевная подготовка.
Skykilo I.S. The effect microresonance biological activation on cultivation of seedlings under greenhouses
Positive effect of microresonance biological activation on the sowing qualities of Pi-nus Silvestris seeds has been established. Further growth of seedlings in greenhouses and their options at the end of the growing season were analyzed. This method can allow to receive more developed and biologically resistant seedlings. Such inoculation is simple in application, energy saving and allows to reach substantial economic effect.
Keywords: microresonance biological activation, seedlings, pre-sowing preparation.
