CC BY
25
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК581*162.6 Проф. Р.Т. Гут, д-р бюл. наук; доц. В.О. Крамарець,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ГОРМОН1В РОСТУ У ПРАКТИЦ1 РОСЛИННИЦТВА ТА Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Фггогормони ввдграють важливу функщю в регуляцп обмiну речовин у росли-нах. Вони е однieю iз систем, за допомогою яко! рослина здатна реагувати на дiю факторiв довкшля. Застосування екзогенного оброблення фiтогормонами у багатьох випадках не дае достовiрного ефекту: спостерiгаються значнi перепади, як за роками, так i залежно вiд породи, вiку, фiзiологiчного стану садивного матерiалу. Для кожного регулятора росту е свш оптимум доз, за яких спостер^аеться позитивна дiя на рос-лини. Залежно вщ концентрацп фiтогормонiв, ефект може проявлятись по^зному.
Ключов1 слова: ф^огормони, насiння, сiянцi, лiсорозведення, деревнi види.
Вступ. Важливими завданнями люового господарства в сучасних умо-вах е подальше вдосконалення способ1в 1 метод1в вщтворення люових ресур-Ыв 1 збшьшення обсяпв робгг 1з захисного люорозведення. Постановка таких завдань потребуе впровадження найбшьш прогресивних технологш вирощу-вання Ыянщв 1 люових культур на баз1 комплексно! мехашзаци та автоматизации формування люонасшнево! бази на генетико-селекцшнш основу отри-мання насшня з покращеними спадковими властивостями за допомогою спе-щального оброблення насшня \ садивного матер1алу бюлопчно активними речовинами [15, 16, 18, 19, 26]. Знаючи, як ендогенш регулятори росту вщг-рають важливу роль, \ на якому еташ кожний 1з них необхщний для нормального переб1гу вЫх онтогенетичних процеЫв, можна цшеспрямовано змшюва-ти темпи росту \ розвитку рослин \ отримати високий вихщ стандартних Ыянщв в однор1чному вщ1 [18, 20, 26, 36, 39, 41].
На сьогодш в дослщженш фггогормошв досягнуто значних усшх1в. Знаючи, яю ендогенш регулятори росту вщграють важливу роль \ на якому етат кожний 1з них необхщний для нормального протжання вЫх онтогенетичних процеЫв, можливо цшеспрямовано змшювати темпи росту \ розвитку рослин [18, 19, 20]. Багато результат теоретичних дослщжень вже набули застосування у практищ сучасного рослинництва.
Методика роботи. Для вивчення ди стимулятор1в росту на проростан-ня насшня ялини вщбирали 400 насшин та вимочували !х в розчинах стиму-лятор1в росту. Кшьюсть пророслого насшня шдраховували на 5-й, 7-й, 10-й \ 15-й день. Для вивчення впливу стимулятор1в росту на розвиток Ыянщв в умовах вщкритого грунту використали насшня ялини, намочене в розчинах фггогормошв. Для досл1ду використали зеастимулш, бюлан, емютим С, аг-ростимулш, бюсил, бетастимулш, трептолен, бюмакс. УЫ вар1анти дослщу виконували у триразовш повторность
Обговорення. Шсля встановлення х1м1чно! природи ендогенних рос-тових речовин було синтезовано велику кшьюсть !х штучних аналопв. Дове-
дено, що екзогенне застосування ростових речовин дае змогу стимулювати проростання насiння рослин i рiст проросткiв [16, 18]. Дослщження проводи-лися на сшьськогосподарських видах [14, 17, 22, 31, 33] i деревних породах [7, 9, 11-13, 18, 25, 27, 42].
Нещодавно розроблено низку нових стимуляторiв росту, як характе-ризуються високою ефективнiстю д11. Серед них широкого застосування на-були агростимулш, бетастимулiн, зеастимулiн, iвiн, люцис, потейтин, емю-тим С, триман-1, трептолен, чаркор, гумат натрш тощо [22, 23 29, 30]. Бшь-шють з них - це сумш регуляторiв росту природного i синтетичного похо-дження [23]. 1х рекомендують використовувати на рiзних етапах онтогенезу рослин - вщ пророщування насшня до вирощування культур [2, 3, 5-7, 9, 10, 12-14, 22, 27, 29, 33, 34, 39-41]. При цьому прогнозуеться додаткове збшь-шення урожайност шсля оброблення насшня сшьськогосподарських культур, здебшьшого на 10-15 % [10]. Показано, що бюлопчно активш речовини пiдвищують схожють насiння на 2-8 %, на 25-30 % зростае активна погли-нальна зона кореневих систем. К^м цього, посiви краще переносять неспри-ятливi погоднi умови взимку i в них на 8-10 % зростае коефiцiент кущення та на 12-18 % кшьюсть продуктивних особин, а також кшьюсть зерен в колосках i 1х маса [10]. Вплив емiстиму С i агростимулiну на урожайнiсть пшеницi показано i в iнших роботах [4, 31]. Встановлено збшьшення 11 урожайност до 30 %, яке здебшьшого зумовлене збшьшенням маси насiнин. Автори також виявили зростання стшкоси рослин до дй абiотичних i бiотичних факторiв. Аналогiчнi дослiдження впливу бюлопчно активних речовин проведено що-до моркви, кукурудзи, опрюв, ячменю i вiвса [29, 31-34]. Встановлено ютот-не збiльшення розмiрiв i маси рослин. Ефектившсть дИ стимуляторiв ростових процеЫв у разi зовшшнього оброблення посiвiв залежить вiд етапу онтогенезу. Якщо обробляти поЫви бiостимуляторами, на IV етапi збшьшення врожайност пшеницi становить 7,2 ц/га, на V - 4,3 ц/га, на VI - 2,3 ц/га i на VII - 1,1 ц/га [4].
У роботах деяких дослщниюв [1, 21, 31] наведено результати вивчен-ня механiзмiв дй бюлопчно активних речовин у клггинах рослин. Виявлено, що для iвiну характерна ауксин-подiбна актившсть, емютиму С - цитокшш-подiбна [34]. Агростимулш за характером дй поеднуе фiзiологiчнi властивос-тi iвiну i емютиму С [29, 33]. Усi дослщжуваш новi ростовi речовини вплива-ють на функцiонування iонних насосiв i зокрема Н+-помпи [23]. Це збшьшуе проникну властивiсть клiтинних мембран. Дослщженнями Н.Д. Романюк [33] показано, що iвiн, емiстим С i агростимулш шдвищують проникнiсть кштин-них мембран, що стимулюе надходження в кштини проросткiв кукурудзи амiнокислот та 1х включення до складу бiлкiв. Максимальне надходження во-на спостерiгала на 4-ту годину впливу бiологiчно активних речовин, а пере-вищення над контролем становило 65-87 %. Максимальне включення С-лейцину i 14С-глiцину до складу бiлкiв вона спостершалося в першi 2-24 годи-ни шсля дй iвiну та агростимулшу i через 24 години шсля дй емютиму С.
Ростунов А. А. [35] вказуе на збшьшення штенсивносл поглинання ко-ренями пшеницi юшв К+ i N03 та нагромадження юшв К+ в листках за дй ге-тероаусину i кшетину. Екзогеннi стимулятори росту пiдвищують також ме-
ристемну актившсть корешв та приводять до змши вмюту ендогенних фгго-гормошв - шдолшоцтово1 i абсцизово1 кислот (АБК), зеатину i зеатину-рибо-зиду в проростках [33]. Емютим С i агростимулш приводять до зростання зеатину в колеоптилях та зниження в коренях. I вш приводить до зниження вмюту 1ОК i АБК в коренях. Емютим С також викликае зниження концентра-ци АБК в коренях [33].
Вплив бюлопчно активних речовин значно впливае на штенсившсть перебшу пpoцeсiв життедiяльнoстi рослин. В oстаннiх активуеться засвоення елеменпв живлення, мiтoтична активнiсть, рух речовин, перерозподш ендогенних фггогормошв, бioсинтeз бiлкiв i нуклешових кислот. Все це впливае i на iншi процеси життедiяльнoстi. Дiя фггогормошв проявляеться i на донор-но-акцепторних взаемозв'язках мiж piзними органами рослин [23]. Збшьшення меристемно1 активност зумовлюе надходження в poстучi органи елеменпв живлення i пластичних речовин, що шдвищуе iнтeнсивнiсть фотосинтезу, ди-хання i бioсинтeз пластидних шгменпв [4, 16, 17, 35, 41]. Якщо рослину роз-глядати як цшсний opганiзм, то змiни штенсивност фiзioлoгo-бioхiмiчних пpoцeсiв в одних ïï частинах i органах приводять до вщповщних змiн в iнших.
Широко проводять дoслiджeння щодо впливу бюлопчно активних речовин на проростання насшня i рют Ыянщв деревних порщ [2, 3, 5-7, 9, 12, 13, 24, 25, 27, 40, 42]. Так, В.М. Угаров, О.Ф. Попов, В.В. Борисова [40] вста-новили, що оброблення насшня агростимулшом шд час вирощування Ыянщв сосни звичайнoï в тeплицi на бюгумуш сприяла iстoтнo вишiй штенсивност росту сiянцiв. ïх висота в oднopiчнoму вiцi виявилась на 23 % вищою за контроль. Дiамeтp дoслiдних сiянцiв сосни перевищував контрольш на 30 %, довжина - на 9 %, маса хвoï - на 55 %, стовбурця - на 55 % i кopeнeвoï систе-ми - на 38 %. У Ыянщв ялини европейсько1', якi вирощено з насшня, обробле-ного розчинами триману-1 i eмiстиму С, висота перевищувала кoнтpoльнi рослини на 32-39 %, дiамeтp коренево1' шийки на 12-16 %, надземна маса Ы-янщв на 38-40 % i корешв - на 14-16 % [28].
Приседська О.М. [25] дослщжувала вплив оброблення насшня, сосни кримсько1' протягом 6, 12, 24 i 48 годин емютимом С концентращями 0,05, 0,1 i 0,2 %. Вона встановила, що маса Ыянщв залежно вiд ваpiанта зросла на 10-45 %. Негативний вплив спостершався тшьки у ваpiантах iз кoнцeнтpацiею стимулятора 0,2 % та тривалютю оброблення насшня 24 год i бшьше. Значне зростання (до 45 %) бюметричних показниюв i маси Ыянщв модрини евро-пейсько1' виявлено внаслщок пepeдпoсiвнoгo оброблення насiння та схoдiв piзними стимуляторами росту (агpoстимулiн, емютим С, фумар, триман-1, ПАБК). Бюлопчно активш речовини сприяють також збшьшенню на 10-20 % збepeжeнoстi Ыянщв [3].
Нeoбхiднo вiдзначити, що дослщниками встановлено значний вплив окремих ростових речовин на енергда проростання i схожють насiння. В.В. Сipик та ш. [38] вказують, що шсля оброблення насшня сосни звичайно1' емютимом С eнepгiя проростання збiльшилась на 30-50 %. П.П. Яворський [42] шсля оброблення насшня сосни звичайно", дуба звичайного, берези поникло:' виявив шдвищення схожост на 5-37 %, а М.М. Ведмщь [6] у ялини внаслщок впливу триману-1 - на 21-26 %.
Широк дослщження були проведенi з вивчення впливу триману-1 у поеднанш з агрохiмiкатами В1ДАКС i АКСО на рют сiянцiв сосен звичайно! i кримсько!, дубiв звичайного i червоного, берези, липи, акаци бшо!, модрини i ялини [8]. Встановлено збшьшення бiометричних показникiв i маси Ыянщв та окремих 1х органiв i частин у 1,3-5,0 разiв.
Значна увага надаеться вивченню впливу бюлопчно активних речовин на приживлюванiсть Ыянщв i саджанцiв пiд час створення люових культур та вирощування декоративних деревних рослин [5, 9, 27, 42]. Вказуеться, що внаслщок замочування корешв сiянцiв сосни в розчиш з агростимулiном !х приживлюванiсть становила 86 %, а чаркором - 88 %, що на 3-5 % вище за контроль [5]. При цьому величина лшшного приросту у рж створення культур у дослщних варiантiв виявилась на 9-38 % вищою за контроль.
Шд час дослщження впливу стимуляторiв росту на проростання наЫн-ня ялини встановлено, що найвища рiзниця спостерiгаеться на 5-й день вщ дня викладання (рис. 1).
10 20 30 40 50 60 70 80 % вщ загально"1 млысосп викладеного насшня Рис. 1. Влив стимуляторiв росту на проростання настня (п 'ятий день мсля викладання)
Рис. 2. Ктьтсть сходiв ялини мсля оброблення настня стимуляторами росту
У всш варiантах дослщу кшьюсть пророслого насшня перевищувала контроль - вщ 1,8 раза (внаслщок застосування триману-1) до 2,4 раза (внас-лiдок застосування потейтину). Однак подальшi облiки показали, що на 7, 10 i 15-й день рiзниця в кiлькостi пророслого насшня зменшуеться.
Для вивчення впливу стимулятopiв росту в умовах вщкритого грунту весною 2010 р. було виЫяне насiння ялини. Як видно з рис. 2, у вЫх ваpiан-тах дoслiду кшьюсть схoдiв, пiсля оброблення стимуляторами росту була ви-щою в пopiвнянo з контролем. Однак пoгoднi умови весни та початку лга 2010 р. сприяли розвитку патогенних гpибiв, що призвело до iстoтнoгo пош-кодження схoдiв збудниками вилягання та гнилей Ыянщв.
У кoнтpoлi кшьюсть уражених схoдiв перевищувала кiлькiсть здоро-вих. Протягом червня практично вс сiянцi ялини були уpажeнi фгтопатоген-ними хворобами та загинули. За piзких змiн температур, значнoï юлькост oпадiв стимулятори та регулятори росту не забезпечили тpивалoï антифунгь циднoï ди.
Висновок. Таким чином, регулятори росту у люовому гoспoдаpствi використовують пopiвнянo piдкo, головним чином, у pазi зеленого живцю-вання, iнoдi з метою стимулювання плодоношення на насшневих дiлянках. У крашах Свропи стимулятори росту застосовуються пiд час вирощування сь янцiв i створення люових культур. Однак мoжливoстi застосування регулято-piв росту у люовому гoспoдаpствi поки що слабо вивчеш, для кoжнoï породи нeoбхiднo визначити оптимальш норми внесення цих речовин. У роки, яю сприяють розвитку ф^опатогенних гpибiв, ураження схoдiв вщбуваеться ду-же швидко, стимулятори росту не забезпечують антифунгiциднoï ди. Прове-дення дoслiджeнь iз новими украшськими бioлoгiчнo активними речовинами мае велике значення для ix впровадження у практику лiсoвoгo господарства.
Л1тература
1. Биохимия регуляции онтогенеза растительной клетки / под науч. ред. Ф.Л. Калинина. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 264 с.
2. Борисова В.В. Використання регулятор1в росту при вирощуванш аянщв модрини европейсько1 / В.В. Борисова // Лю1вництво i агролюомелюращя. - Харюв, 2002. - Вип. 100. -С. 70-78.
3. Борисова В.В. Вирощування садивного матер1алу модрини европейсько1 штенсивни-ми методами в умовах Л1вобережного Люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Люов1 культури та фггомелюращя" / В.В. Борисова. -Харюв, 2005. - 19 с.
4. Бучко Г.О. Вмют тгменпв фотосинтезу та цукр1в у рослинах пшениц за ди лазерного опромшення та агростимул1ну / Г.О. Бучко, Р.М. Бучко, Ю.1. Хруник та ш. // В1сник Льв1вського ушверситету. - Сер.: Б1олог1чна. - 2002. - Вип. 29. - С. 211-217.
5. Ведмщь М.М. Застосування нових регулятор1в росту рослин i водорозчинних пол1ме-р1в тд час створення культур сосни звичайно1 / М.М. Ведм1дь // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництвo. - К. : Вид-во НАУ. - 2001. - Вип. 39. - С. 209-217.
6. Ведмщь М.М. Стан i перспективи використання регулятор1в росту i пол1мер1в в ш-тенсивних технологиях л1сокультурного виробництва / М.М. Ведмщь // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Л1с1вництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2001. - Вип. 27. - С. 235-237.
7. Ведмщь М.М. Ефекгивнють застосування бюгумусу при вирощуванш с1янщв сосни звичайно1 в теплицях / М.М. Ведмщь, О.Ф. Попов // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. -Сер.: Л1с1вництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2004. - Вип. 70. - С. 23-25.
8. Вешицький В.А. Проблеми застосування регулятор1в росту рослин при вирощуванш садивного матер1алу деревних порщ / В. А. Вешицький, П.Г. Дульнев, В.В. С1рик // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лавництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2006. - № 4-(5). - С. 1-12.
9. Гавриленко А.П. Вплив агростимул1ну та амофосу на вихщ стандартного садивного матер1алу за р1зних норм виавання насшня модрини европейсько1 / А.П. Гавриленко, В.М. Угаров, В.В. Борисова // Л1с1вництво i агростимуляци. - 2004. - Вип. 105. - С. 82-87.
10. Герасименко С.М. Эффективный фактор увеличения производительности зернового клина / С.М. Герасименко // АПК-Информ. - К., 2002. - № 4. - С. 8-11.
11. Гут Р.Т. Молекулярш мехашзми ди ауксишв у рослинах / Р.Т. Гут, С.В. Гаврилов, О.С. Осьмак // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лiсiвницькi досш-дження в Укрш'ш. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 219-225.
12. Гут Р.Т. Змша морфометричних показниюв сiянцiв сосни звичайно'1' пiд впливом ек-зогенних стимуляторiв / Р.Т. Гут // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.5. - С. 49-53.
13. Гут Р.Т. Особливосп росту аянщв сосни звичайно'1 в умовах гормонально! стимуля-цл / Р.Т. Гут // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.5. - С. 14-19.
14. Сгупова Т.В. Продуктивнють трипкале залежно вiд комплексного застосування добрив, регуляторiв росту рослин та пестицидiв в умовах Пiвнiчного Лiсостепу Украши : ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.09 "Рослинництво" / Т.В. Сгупова. - К., 2002. - 20 с.
15. Кефели В.И. Природные ингибиторы роста и фитогормоны / В.И. Кефели. - М. : Изд-во "Наука", 1984. - 200 с.
16. Кефели В.И. Химические регуляторы роста / В.И. Кефели, Л.Д. Прусакова. - М. : Изд-во "Знание", 1985. - 63 с.
17. Кефели В.И. Рост растений и фотоморфогенез / В.И. Кефели // Физиология растений. - 1987. - Т. 34, вып. 4. - С. 585-597.
18. Лихолат Т.В. Регуляторы роста древесных растений / Т.В. Лихолат. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 240 с.
19. Меняйло Л.Н. Гормональная регуляция ксилогенеза хвойных / Л.Н. Меняйло. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1987. - 185 с.
20. Муромцев Г.С. Основы химической регуляции роста и продуктивности растений / Г.С. Муромцев, Д.И. Чкаников, О.Н. Кулаева, К.З. Гамбург. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1987. - 384 с.
21. Полевой В.В. Внутриклеточные и межклеточные системы регуляции у растений /
B.В. Полевой // Соросовский Обозревательный Журнал. - 1997. - № 9. - С. 6-11.
22. Пономаренко С.П. Бюстимулятори росту. Як зменшити пестицидний прес на поля /
C.П. Пономаренко, Б.1. Черемха // Захист рослин. - 1997. - № 1. - С. 4-5.
23. Пономаренко С.П. Регуляторы роста на основе N-оксидов производных пиридина / С.П. Пономаренко. - К. : Изд-во "Техника", 1999. - 270 с.
24. Попов О.Ф. Застосування бюгумусу при вирощуванш аянщв сосни звичайно'1 у л^-шх полiетиленових теплицях / О.Ф. Попов // Лiсiвництво i агролюомелюращя. - 2004. -Вип. 108. - С. 76-81.
25. Приседська О.М. Вплив передпоавно'! оброблення насшня емютимом С на розви-ток проростюв Pinus palassiana L. / О.М. Приседська // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищь Фiзiолого-бiохiмiчнi та еколопчш аспекти : II мiжнар. конф., 18-21 серпня 2004 р. - Львiв, 2004. - С. 175.
26. Ракитин Ю.В. Химическая регуляция жизнедеятельности растений / Ю.В. Ракитин.
- М. : Изд-во "Наука", 1983. - 259 с.
27. Родин А.Р. Интенсификация выращивания лесопосадочного материала / А.Р. Родин, Н.Я. Попова, Д.С. Крестов. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1989. - 78 с.
28. Родин А.Р. Эффективность предпосевной обработки семян эмистимом на рост сеянцев ели европейской / А. Р. Родин, Н. Я. Попова // Регуляторы роста и развития растений : пятая Междунар. конф., 29 июня-1 июля 1999 г. : тезисы докл. - М., 1999. - С. 270-275.
29. Романюк Н.Д. Дослщження фiзiолоriчноi' активносп регуляторiв росту - iвiну, емю-тиму й агростимул^ / Н.Д. Романюк, О.1. Терек, В.М. Троян та ш. // Вюник Львiвського ут-верситету. - Сер.: Бюлопчна. - 1997. - Вип. 24. - С. 39-45.
30. Романюк Н.Д. Порiвняльне дослщження фiзiологiчноi' активносп рiзних партш регулятора росту емютиму / Н.Д. Романюк, В.К. Муаяка, В.М. Троян та ш. // Агроеколопчт i економiчнi проблеми хiмiзацii' АПК Украши : мiжнародний симпозiум : зб. наук. праць Умансько'' сшьськогосподарсько'' академи. - К. : Вид-во Умань. СГА, 1997. - С. 203-205.
31. Романюк Н.Д. Особливосп фiзiологiчноi' активносп агростимул^ - нового регулятора росту рослин / Н.Д. Романюк, В.М. Троян, О.1. Терек // Укра'нський боташчний журнал.
- 1998. - Т. 55, № 5. - С. 487-491.
32. Романюк Н.Д. Начальные этапы роста проростков кукурузы в условиях засоления под влиянием эмистима, ивина и агростимулина / Н.Д. Романюк, О.И. Терек, В.М. Троян и др. // Регуляторы роста и развития растений : пятая Междунар. конф., 29 июня-1 июля 1999 г. -М., 1999. - С. 126-127.
33. Романюк Н.Д. Фiзiологiчна активнють регуляторiв росту iвiну, емютиму С та агрос-тимулiну : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук: спец. 03.00.12 '^зюлопя рослин" / Н.Д. Романюк. - Львiв, 1999. - 18 с.
34. Романюк Н.Д. Вплив регуляторiв росту iвiну та емютиму С на рют та врожайнють рослин моркви (Daucus sativus) / Н.Д. Романюк, Н.М. Думанчук, Я.М. Думанчук та iн. // Вюник Львiвського унiверситету. - Сер.: Бюлопчна. - 2002. - Вип. 31. - С. 283-292.
35. Ростунов А.А. Сравнительный анализ действия цитокининов и ауксина на пигментный состав, поглощение ионов и их накопление в растениях пшеницы / А. А. Ростунов // Регуляторы роста и развития растений : пятая Междунар. конф., 29 июня-1 июля 1999 г. : тезисы докл. - М., 1999. - С. 127.
36. Синников А.С. Выращивание сеянцев хвойных пород в полиэтиленовых теплицах / А.С. Синников, Б. А. Молчанов, В.Н. Драчков. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 126 с.
37. Смирнов Н.А. Выращивание посадочного материала для лесовосстановления / Н. А. Смирнов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 169 с.
38. С1рик В.В. Вплив деяких бюлопчно активних речовин на рют i розвиток аянщв сосни звичайно'1 / В.В. Орик, В.А. Вешицький, В.М. Мокринський // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2006. - № 4-(5). - С. 1-8.
39. Терек О.И. Рост растений и физиологически активные вещества / О.И. Терек. - К. : Вид-во УМК ВО, 1990. - 52 с.
40. Угаров В.М. Комплексне застосування бюгумусу й агростимул^ при вирощуванш аянщв сосни звичайно'1 / В.М. Угаров, О.Ф. Попов, В.В. Борисова // Лювництво i агростиму-ляцп. - 2005. - Вип. 108. - С. 134-140.
41. Чернядьев И.И. Фотосинтез и цитокинины / И.И. Чернядьев // Прикладная биохимия и микробиология. - 1993. - Т. 29, № 5. - С. 644-673.
42. Яворовський П.П. Удосконалення агротехшки вирощування садивного матерiалу декоративних рослин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури та фгтомелюращя" / П.П. Яворовський. - К., 2004. - 20 с.
Гут Р. Т., Крамарец В.А. Использование новых гормонов роста в практике растениеводства и лесного хозяйства
Фитогормоны играют важную функцию в регуляции обмена веществ в растениях. Они являют собой одну из систем, с помощью которой растение способно реагировать на действие факторов окружающей среды. Применение экзогенной обработки фитогормонами в ряде случаев не дает достоверного эффекта: наблюдаются значительные колебания, как по годам, так и в зависимости от породы, возраста, физиологичного состояния посадочного материала. Для каждого регулятора роста есть свой оптимум доз, при котором наблюдается положительное воздействие на растения. В зависимости от концентрации фитогормонов, эффект может проявляться по-разному.
Ключевые слова: фитогормоны, семена, сеянцы, лесоразведение, древесные виды.
GoutR.T., Kramarets V.A. Usage of the growth hormones in the practice of plant-grower and forestry
Phitohormones play an important function in control of the metabolism in plants. They correspond one of the systems, by which a plant is able to react on the action of the environmental aspects. Application of the exogenous treatment of phitohormones does not give a reliable effect in a number of cases: there are considerable vibrations, both on years and depending on a breed, an age and the physiology state of a planting stock. For every regulator of growth there is its optimum of doses, at which the positive affect on the plants is observed. Depending on the concentration of the phitohormones, effect can exhibit variously.
Keywords: phitohormones, seed, seedlings, foresting, arboreal kinds.
