CC BY
32
УДК581 *162.6 А^р. 1.П. Мацях; доц. В.О. Крамарець, канд. с.-г. наук;
проф. Р. Т. Гут, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВПЛИВ СТИМУЛЯТОР1В РОСТУ НА ПРОРОСТАННЯ НАС1ННЯ ЯЛИНИ ЗВИЧАЙНО1
Дослщжено вплив семи стимуляторiв росту (зеастимулш, iвiн, емютим С, аг-ростимулiн, триман-1, бетастимулiн, потейтин) на проростання насшня ялини зви-чайно1. Усi стимулятори прискорювали проростання насiння - на п'ятий день вщ початку пророщування рiзниця становила вщ 1,7 до 2,4 разiв, порiвняно з контролем. Однак шзшше (на 10-й та 15-й дш) рiзниця мiж загальною кiлькiстю пророслого насшня, порiвняно iз контролем, зменшилася. Найвищi середнi значення схожост та енерги проростання виявлено шсля оброблення насiння агростимулiном, емiстимом С, iвiном.
Ключовг слова: насiння ялини, стимулятори росту, проростання.
У сшьському господарст дедал1 бшьшо1 популярносп набувають стимулятори росту рослин - 1х застосовують для актив1зацп ростових проце-шв, тдвищення стшкосп до несприятливих чинниюв навколишнього середо-вища, зокрема до патогенних оргашзм1в. В Укра1ш 1 за 11 межами штенсивно проводять розробку й апробащю р1зних регулятор1в 1 стимулятор1в росту рослин, застосування яких у сшьському господарст дае позитивш результа-ти [1, 12]. Зростае защкавлення цими бюлопчно активними речовинами 1 тд час вирощування садивного матер1алу деревних порщ для потреб озеленення та люовщновлення [2-6, 8, 11].
В умовах люового господарства актуальними залишаються питання 1з покращення поивних властивостей насшня основних люотв1рних порщ, вирощування яюсного садивного матер1алу та захист шянщв 1 саджанщв вщ впливу патогенних мжрооргашзм1в. Одним 1з можливих шлях1в вир1шення цих проблем е застосування стимулятор1в росту рослин, яким властива висо-ка ф1зюлопчна актившсть та позитивний вплив на р1ст зародюв 1 процеси проростання насшня.
Об'екти 1 методика досл1джень. Дослщження проводили на баз1 Льв1всько1 державно! зонально! люонасшнево! шспекцп. Зразки насшня ялини звичайно! до проведення анал1з1в готували зпдно з ГОСТ 13056.6- 97 [8]. З чистого насшня для кожного вар1анта досл1ду вщбирали чотири проби по 100 насшин. Ще одну пробу з кожного вар1анта використовували для ф1топа-толопчного анал1зу наявносп гриб1в-паразит1в (Гузь, 1998).
Насшня ялини обробляли такими стимуляторами росту рослин: зеастимулш, 1вш, ем1стим С, агростимулш, триман-1, бетастисмулш 1 потейтин. Ус зразки насшня намочували за такою схемою: у 50 мл дистильовано1 води вносили по 50 мкл стимулятора росту, перем1шували з насшням 1 залишали на 24 години. Контрольний зразок насшня намочували в дистильованш вод1 Шсля цього насшня розкладали на апарат для пророщування в умовах сте-рильносл на 15 дшв за температури 21°С [7, 10].
Кожен вар1ант досл1ду проводили з чотирьохкратною повторшстю. Шд час експерименту постшно контролювали волопсть лож для пророщування. У раз1 появи плюняви промивали ложа та насшня спиртом, тсля чого ополюкували в дистильованш водь Облж насшня проводили на 5-й, 7-й, 10-й
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.5
i 15-й день. Кожного облжового дня фжсували кiлькiсть пророслих i непро-рослих насшин. Схожють, енергiю проростання та вш категорп непророслого насiння визначали вщповщно до вимог Держстандарту [9].
Щд час фiтопатологiчного обстеження насшня застосовували бюло-гiчний метод ощнювання на зовнiшню зараженiсть. Для цього в чашки Петрi зi стерильним поживним середовищем (кислий картопляний агар) розкладали оброблене вiдповiдним стимулятором росту насшня ялини i витримували в термостат 10 дiб за температури 25-28°С. Облiк колонiй грибiв проводили тд час огляду насiння та ощнювали за стандартною шкалою [7, 10].
Результати дослщжень. Оброблення насшня ялини звичайно! стимуляторами росту позитивно впливае на iнтенсивнiсть проростання (рис. 1). Ус застосованi стимулятори росту прискорили проростання насiння - на 5-й день кшьюсть пророслого насшня, порiвняно з контролем, була вищою вiд 1,8 раза (тд час застосування триману-1) до 2,4 раза (тд час застосування потейтину).
Дш проведения облшв: Щ 5-й □ 7-й □ 10-Й |_| 15-и Рис. 1. Динамжа проростання настня ялини, обробленого стимуляторами росту
Однак у наступш дш облiкiв ситуацiя змшилася - на сьомий день вщ початку пророщування найбiльшу кiлькiсть пророслого насшня виявлено на контролi - 182 шт. (45,5 % вщ загально! кiлькостi викладеного насiння). Збшьшилась кiлькiсть пророслого насiння i у варiантi з триманом-1. Як видно з рис. 2, сумарна кшьюсть пророслого насшня у наступш дш облтв (7-й, 10-й, 15-й) поступово вирiвнюеться.
Дш проведения облшв: □5-й □ 7-й □ 10-й |_|15-й Рис. 2. Сумарна ктьмсть пророслого настня ялини тсля оброблення стимуляторами росту
Загалом до 15 дня вщ початку дослщу найбiльша сумарна кiлькiсть про-рослого насшня була пiсля оброблення його агростимулiном (85,8 %), бетасти-мулiном, емiстимом (по 82,5 %), ÎBiroM (82 %). Загальна кiлькiсть пророслого насшня на контролi виявилася найнижчою (79 %), однак ця рiзниця е не ютот-ною (знаходиться у межах точност дослiду). З даних табл. 1 спостер^аемо вплив стимулягорiв росту на енергiю проростання та схожiсть насiння ялини.
Табл. 1. Енергiя проростання та схожгсть насшня ялини звичайноЧ, обробленого стимуляторами росту рослин, %
Стимулятори росту Енерпя проростання Техшчна схожють Абсолютна
насшня за 10 дшв насiння за 15 днiв схожють
Зеастимулш 78,5 79,0 92,1
Ын 80,0 82,0 92,1
Емiстим С 82,0 82,5 93,0
Агростимулш 84,0 85,8 93,0
Триман-1 77,5 79,8 89,9
Бетастимулш 79,5 82,5 92,2
Потейтин 78,0 79,5 83,5
Контроль 76,5 79,0 82,9
Найвищi середш показники енергп проростання i техшчно! схожостi насiння вiдзначено пiсля його оброблення агростимулшом (84 i 85,8 % вщпо-вiдно), емiстимом С (82 i 82,5 %) та iBiroM (80 i 82 %). Найнижча енергiя проростання i схожiсть насiння була в контрольному варiантi (76,5 i 79 %). Абсолютна схожiсть (вiдсоток пророслого насшня вщ загально! кiлькостi взято! для пророщування, за винятком порожнього насшня) [10] було найнижчою на контролi (82,9 %). У вшх варiантах дослщу вони були бшьшими на 0,610,1 %. У табл. 2 наведено результати фггопатолопчного аналiзу насiння ялини - стутнь зараженостi його грибами (паразитами та сапрофгтами). У варь антах дослщу з iвiном та емютимом С та на контролi виявлено ураження насшня грибами з родiв Fusarium, Alternaria (по 3 % вщ загально! кшькосп). Ц гриби можуть пошкоджувати насiння шд час його зберiгання, або ж призво-дять до вилягання шянщв пiсля висiвання зараженого насiння у розсадниках.
Табл. 2. Pieenb ураженостг фтопатогенними грибами настня ялини звичайног, обробленого стимуляторами росту рослин
Стимулятори росту рослин Загальна оць нка зараже-ност насiння (стутнь) Зокрема грибами:
паразитними, % сапрофгтними (ступшь)
Fusarium Alternaria Penicillium Mucor Tricho-derma Rhisopus
Зеастимулш слабкий - - слабкий слабкий - -
1вш сильний - 3 слабкий слабкий - -
Етстим С сильний 3 - слабкий слабкий - -
Агростимулш слабкий - - слабкий - - -
Триман -1 слабкий - - слабкий слабкий слабкий -
Бетастимулш слабкий - - слабкий слабкий слабкий слабкий
Потейтин слабкий - - слабкий слабкий - -
Контроль сильний 3 - середнш середнш середнш -
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2012. - Вип. 22.5
Найчастше на насшш в перiод його проростання трапляються сапро-фiтнi гриби родiв Pénicillium та Мисог. Ступiнь ураження цими грибами зага-лом ощнювали як слабкий i тiльки для контролю - як середнш. О^м цього у варiантах дослщу з триманом-1, бетастимулiном та на контролi було виявле-но гриби i3 роду Trichoderma. У дослiдi з бетастимулшом виявлено також розвиток грибiв з роду Rhisopus.
За даними €.В. Кобець, Г.1. Iванюшевоï [6], стимулятори росту, окрiм позитивного впливу на ростовi процеси, посилюють також стшюсть рослин до несприятливих умов та грибних iнфекцiй. Проте застосоват пiд час наших дослщжень стимулятори росту не забезпечили повноï нейтралiзацiï спор патогенних чи сапрофггаих грибiв на поверхнi насiння. Разом iз тим, виявле-нi гриби е причиною ураження (плiснявiння) насшня, а в майбутньому мо-жуть вплинути на рiст та розвиток проростюв i сiянцiв унаслiдок ïх вирощу-вання в умовах вщкритого i закритого Грунту.
Висновки. Отже, вш застосованi стимулятори росту (зеастимулш, iвiн, емiстим С, агростимулiн, триман-1, бетастисмулiн, потейтин) прискорюють процеси проростання - кшьюсть пророслого насшня, порiвняно з контролем, на п'ятий день спостережень була вищою (вiд 1,8 до 2,4 разiв). Однак з часом (на сьомий, десятий i п'ятнадцятий дш) рiзниця в юлькосп пророслого насш-ня зменшуеться. За два тижнi спостережень найнижча сумарна кшьюсть пророслого насшня ялини була на контрол^ однак ця рiзниця е не ютотною.
За результатами фггопатолопчного обстеження виявлено слабкий та середнш стутнь ураження насшня ялини сапрофиними грибами з родiв Pénicillium, Мисог, Trichoderma Rhisopus. О^м цього, в контрольному варiантi та у варiантах iз застосуванням iвiну та емiстиму С до 3 %% насшня уражено патогенними грибами з родiв Fusarium та Alternaria. Отже, стимулятори росту не забезпечили повного знищення фиопатогенних грибiв, хоча зменшили рi-вень зараження.
Л1тература
1. Биорегуляция микробно-растительных систем : монография / Г.А. Иутинская, С.П. Пономаренко, Е.И. Андреюк и др. / под общ. ред. Г.А. Иутинской, С.П. Пономаренко. - К. : Изд-во "Ничлава", 2010. - 464 с.
2. Ведмщь М.М. Застосування регулятор1в росту рослин при вирощуванш аянщв та створенш люових культур / М.М. Ведмщь, С.В. Яценко, О.Ф. Попов // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лгавницьга дослщження в Украшг - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 240-245.
3. Вешицький В. А. Проблеми застосування регулятор1в росту рослин при вирощуванш садивного матер1алу деревних порщ / В.А. Вешицький, П.Г. Дульнев, В.В. 0рик // Науков1 доповвд Нащонального аграрного ушверситету. - 2006. - Вип. № 4 (5). - С. 1-12.
4. Гавриленко А.П. Вплив агростимул1ну та амофосу на вихщ стандартного садивного матер1алу за р1зних норм виавання насшня модрини европейсько!' / А.П. Гавриленко, В.М. Угаров, В.В. Борисова // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2004. - Вип. 105. - С. 82-87.
5. Кавоси М.Р. Результаты изучения влияния современных биологических препаратов на прорастание семян и развитие всходов сосны и ели / М.Р. Кавоси // Вестник Московского государственного университета леса. Лесной вестник. - 2006. - № 2. - С. 161-166.
6. Кобец Е.В. Влияние применения фунгицидов и регуляторов роста на устойчивость сеянцев ели к почвенным патогенам / Е.В. Кобец, Г.И. Иванюшева // Макромицеты бореальной зоны : матер. Всероссийской научно-практ. конф., 11-13 марта 2009 г., Красноярск / Сибирский государственный технологический университет; ред. И.Н. Павлов, Н.П. Кутафьева. -Красноярск : Изд-во СибГТУ, 2009. - С. 105-107.
7. Гордieнко М.1. Лiсовi культури : пщручник [для студ. ВНЗ] / М.1. Гордieнко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Маурер. - Львiв : Вид-во "Камула", 2005. - 608 с.
8. Пентелькина Н.В. Повышение всхожести семян путем обработки стимуляторами роста / Н.В. Пентелькина, А.Н. Буторин, М.В. Родионова / под ред. Е.А. Памфилова // Актуальные проблемы лесного комплекса : сб. науч. трудов по итогам Междунар. науч.-техн. конф. -Вып. 12. - Брянск : Изд-во БГИТА, 2005. - С. 102-103.
9. Семена деревьев и кустарников. Метод определения всхожести: ГОСТ 13056.6-97 (Взамен ГОСТ 13056.6-75). - [Введ. 01.01.2000]. - К. : Госстандарт Украины, 1999. - 27 с.
10. Семена деревьев и кустарников. Методы фитопатологического анализа: ГОСТ 13056.5-76 (Взамен ГОСТ 13056.5-67). - [Введен от 01.07.1977, переиздан - октябрь 1987 г.]. - М. : Госстандарт СССР, 1987. - 25 с.
11. Судник А.Ф. Выращивание посадочного материала хвойных пород с использованием физиологически активных веществ в лесных питомниках / А.Ф. Судник, В.П. Деева // Ре-гулящя росту i розвитку рослин: фiзiолого-бiохiмiчнi i генетичш аспекти : матер. Мiжнар. наук. конфер., 13-15 жовтня 2008 р. - Харгав, 2008. - С. 153-154.
12. Ponomarenko S.P. New plant growth regulators: basic research and technologies of application : monograph / S.P. Ponomarenko (editors), H.O. Iutynska. - Kyiv : Nichlava, 2011. - 211 p.
Мацях И.П., Крамарец В А., Гут Р.Т. Влияние стимуляторов роста на прорастание семян ели обыкновенной
Исследовано влияние семи стимуляторов роста (зеастимулин, ивин, эмистим С, агростимулин, триман-1, бетастимулин, потейтин) на прорастание семян ели обыкновенной. Все стимуляторы ускоряли прорастание семян - на пятый день от начала проращивания разница составляла от 1,7 до 2,4 раз по сравнению с контролем. Однако позже (на 10-ый и 15-ый дни) разница между общим количеством проросших семян по сравнению с контролем уменьшилась. Наивысшие средние значения всхожести и энергии прорастания обнаружены при обработке семян агростимулином, эмистимом С, ивином.
Ключевые слова: семена ели, стимуляторы роста, прорастание.
Matsiakh I.P., Kramarets V.O., Gut R.T. The influence of growth stimulants of seed germination of spruce
There is researched of the influence of the seven growth stimulants (zeastymulin, ivin, emistym C, agrostymulin, tryman-1, betastysmulin, poteityn) on seed germination of spruce. All the stimulants speeded up the pace of seeds germination - on the fifth day the difference varied from 1,7 to 2,4 times in comparison with the control. However, later (on 10th and 15th days), the difference between the total number of sprouted seeds in comparison with the control decreased. The highest average value of similarity and energy of germination was discovered during the seed processing with agrostymulin, emistym C, ivin.
Keywords: seed of spruce, growth stimulants, germination.
УДК 630*[44+1] Ст. викл. О.Б. Михайлов - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ЗВ'ЯЗОК ПОШИРЕННЯ БОРОШНИСТО1 РОСИ ДУБА (MICROSPHAERA ALPHITOIDES GREFF. ET MAUBL) 13 МЕТЕОРОЛОГ1ЧНИМИ ЧИННИКАМИ
Представлено результати виконання статистичного анатзу впливу метеороло-пчних чиннигав на поширення симптомiв борошнисто!' роси, збудником яко1 е Mic-rosphaera alphitoides Greff. Et Maubl. Дослщження здшснювали для насаджень на те-ритори Польщi та окремо взятих регюшв. Наведено результати застосування методики регресшного анатзу для побудови моделей визначення залежностей мiж ос-новними факторами погоди, що можуть вливати на розвиток патогенного процесу i на життездатшсть рослин.
Ключовг слова: Microsphaera alphitoides, погодш умови, поширення хвороби, множинний регресшний аналiз, регресшна модель залежностг
