CC BY
19
мшносп в ростi природних насшневих i штучних насаджень найпоширеш-ших тишв лiсу.
3. Результати дослiджень можуть бути використаш при люошвентари-зацшних роботах у рiвнинних букняках.
4. Оцшка росту букових насаджень засвiдчуe можливiсть здiйснення лiсогосподарських заходiв за групами спорщнених типiв лiсу.
Лггература
1. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Б1ометр1я: Навчальний поабник. -Льв1в: Камула, 2004. - 236 с.
2. Давидов М.В. Исследование хода роста буковых насаждений в западных областях УССР// Научные записки ЛСХИ, том. II, - 1949. - С. 171-190.
3. Козловский В.Б., Павлов В.М. Ход роста лесообразующих пород СССР. - М: Лесн. пром-сть, 1967. - 327 с.
4. Криницький Г.Т. та ш. Буков1 люи Захщного Подшля, тернопшь, Укрмедкнига, 2004. - 168 с.
5. Миклуш С.И. Структура и рост буковых древостоев равнинной части запада Украины : Автореферат дис. . канд. с.-х. наук: 06.03.02. - Л.: ЛТА, 1986. - 20 с.
6. Миклуш С.1. Типи люу р1внинних букових насаджень Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2005, вип. 15.1. - С. 9-14.
7. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -Киев, 1987. - 560 с.
8. Сабан Я.О., Фелив А.А. Ход роста карпатских буковых насаждений при применении рубок ухода разной интенсивности/ Строение, ход роста и динамика товарной структуры древостоев основных лесообразующих пород по типам леса и с лесоводственным районированием. - Львов, 1977. - С. 64-67.
9. Смаглюк К.К. Буковые леса Северной Буковины и основы хозяйства в них: Автореферат дисс. . канд. с.-х. наук. , 1964. - 20 с. .
10. Тшук А.О., Грицюк М.С. Примножимо бучини Опшля. Тернопшь. 1971. - 4 с.
УДК 630*132.412.5 М.М. BedMidb1, канд. с.-г. наук;
acnip. О.Г. Демченко2
ПРИЖИВЛЮВАН1СТЬ I Р1СТ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 П1Д ЧАС ОБРОБЛЕННЯ КОРЕН1В РЕГУЛЯТОРАМИ РОСТУ
РОСЛИН
Наведено результати випробування полiмерноi nniBKOTBipHoi композицп i3 регуляторами росту рослин агростимулiну, емютиму i чаркору тд час створення культур сосни звичайно:.
M.M. Vedmid; doctorate O. G. Demchenko
Survival and growth of Pinus silvestris L. Plantations at seedling roots treatment before planting by growth regulators
Analisis of Scotch pine seedlings roots treatment with polimeric composite mixture with regulators of growth agrostimulin, emestim, charkor before plating is presented.
1 Харшвський нацюнальний аграрный ушверситет iM. У.В. Докучаева.
2 Укранський науково-дослщний шститут люового господарства та агролюомелюрацп iM. Висоцького.
Важливою передумовою високо1 якостi лiсових культур та !х прижив-люваностi е заходи, спрямованi на iнтенсифiкацiю нарощування коренево! маси сiянцiв або саджанцiв, що скорочують термiн шслясадивно1 депресп i сприяють бiльш ранньому початку перюду iнтенсивного росту лiсових культур. Зазвичай, для збереження вологост корешв застосовують вiдому реко-мендацiю з обмочування коршня сiянцiв або саджанщв в мбовтанцiм з глини, проте мехашчна мiцнiсть такого покриття е дуже слабка i пiд час висихання вона порушуеться.
Лггературш данi свiдчать про те, що в цьому напрямку особливо перспективною е обробка корешв перед садшням регуляторами росту рослин з метою стимуляци розвитку кореневих зачатюв i придаткових корешв, ушкод-жених при виконуванш. Важливою особливютю дИ регуляторiв росту рослин е шдвищення стiйкостi рослин до несприятливих факторiв зовнiшнього сере-довища [1]. Висока ефектившсть, низькi норми витрат, екологiчна безпека сприяють все ширшому !х застосуванню. На наш погляд, перспективними е дослщження iз використанням у лiсокультурному виробництвi регуляторiв росту нового поколiння, застосування яких дозволено в Укршш [2].
Метою дослiджень було вивчити доцшьтсть використання стимуля-торiв росту: агростимулшу, емiстиму, чаркору для покращення росту сосни звичайно! в лiсових культурах Новгород-Сiверського Полiсся.
Перший етап дослщжень проводився шляхом садiння сiянцiв, що були оброблеш рiзними концентрацiями регуляторiв росту рослин, в експеримен-тальш ряди лiсових культур. Кiлькiсть Ыянщв кожного варiанту становить 500 шт., що достатньо для отримання статистично достовiрних результатiв на 5 % рiвнi значимостi. Випробування регуляторiв росту рослин здшснювалось з використанням ноЫя (КаКМЦ) i без носiя (чист стимулятори). Метою застосування регуляторiв росту рослин разом з КаКМЦ е подовження !х ди на Ыянець та утримання вологи. Концентращя КаКМЦ - 400 грам на 10 л води. Для дослщу використаш однорiчнi стандартнi сiянцi з мюцевого розсадника. Обробка сiянцiв здшснювалась шляхом намочування !х протягом 0,1-12 годин у вщповщному варiантi концентраци того чи iншого регулятора росту. Варiанти без КаКМЦ перед садшням оброблялись "бовтанкою" з глини сме-таноподiбноl консистенци.
Садiння Ыянщв проведено 10.04.2001 р. у кварташ 51 на дiлянцi З Холминського люництва Чертпвсько1 областi. Площа дшянки становить 3,8 га, це зруб 2000 р. Тип люорослинних умов - свiжий субiр (В2). Шдготов-ка грунту здiйснювалася восени 2000 р. шляхом нарiзання борозен через 2 метри плугом ПКЛ-70 з трактором МТЗ-82. Площа дослiду 2,0 га (400^50 м). Дослщ передбачав наступш варiанти оброблення кореневих систем Ыянщв: 12-годинне замочування в розчиш агростимулiна рiзноl концентраци (АС - 1 - мл/л, АС2 -2 - мл/л, АС4-4 - мл/л); 12-годинне замочування в розчиш емютиму (ЕС1 1 -мл/л, ЕС2-2 - мл/л, ЕС4-4 - мл/л) i 12-годинне замочування в розчиш чаркора рiзноl концентраци (ЧК2-2 - мл/л, ЧК4-4 - мл/л, ЧК8-8 - мл/л); аналопчш варiанти оброблення з додаванням КаКМЦ (9 варь анлв); i три контрольних варiанти оброблення: 1) 12-годинне замочування у
422
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
водi з передсадивним обмочуванням в "бовтанщ; 2) 12-годинне замочування в КаКМЦ; 3) передсадивне обмочування в "бовтанщ" (без попереднього замочування).
Шд час осшньо! швентаризаци на кожному варiантi культур (ряду) у трикратнш повторностi проводилося вимiрювання висоти Ыянщв; приросту поточного року; дiаметру коренево! шийки 100 шт. однорiчних рослин. Од-ночасно фiксувався бал стану рослин за 5-бальною шкалою (1 - Ыянщ у вщ-мшному станi, 2 - у доброму, 3 - у задовшьному, 4 - в незадовшьному станi, 5 - всохлi екземпляри). Данi обмiрiв представлено у табл. 1.
Як видно з табл. 1, у контрольному варiантi (передсадивне обмочуванням в "бовтанщ" без попереднього замочування) отримаш досить висок по-казники: приживлювашсть культур 91,7 % при середнш висотi 6,3 см i дь аметрi коренево! шийки 3,3 мм.
Табл. 1. Результати швентаризаци однорiчних до^дних культур сосни
звичайно'1 в Холминському лiсництвi
Вар1ант досл1ду Висота, см Д1аметр, мм Бал стану Приживлювашсть, %
Вода 12 год + бовтанка (К!) 7,8±0'22 3,3±0'08 2 1±0,08 92 9±0,62
12 год в ШКМЦ (К2) 6,0±0'20 3,0±0'08 2,0±0,07 94 7±0,88
Без замочування, бовтанка (К3) 6,3±0'21 3,3±°'08 1,9±0,07 91,7±0'40
12 год АС1 6,5±0'22 3,3±0'07 1 9 ±0,08 92,4±1,82
12 год АС2 г -7 ±0,22 6,7 3,3±0'07 1 9 ±0,08 95,0±0'64
12 год ЛС4 6,5±0'25 3,3±0'07 2,3±0'07 97,1±0,76
12 год ЕС1 8,1±0'25 3,9±0'09 1 9±0,06 91,1±2'21
12 год ЕС2 7 4 ±0,20 3,4±0'08 2,0±0'0/ 93,6±1'60
12 год ЕС4 7 5 ±0,28 3,4±0'07 2 2±0'07 92,9±113
12 год ЧК2 7,1±0'23 3,6±0'07 1,8±0'0/ 91,3±0'75
12 год ЧК4 8,0±0'22 3,8±0'07 1 9±0,06 94,2±2'09
12 год ЧК8 8,8±0'22 3,4±0'07 1,8±0'0/ 89,6±022
12 год ЧК2+ШКМЦ 6,9±0'20 3,3±0'07 2,0±0'08 81,9±205
12 год ЧК4+ШКМЦ 6,6±0'21 3,1±0'05 2 1±0,08 87,6±1'46
12 год ЧК8+ШКМЦ 6,3±0'23 3,1±0'06 2 2±0'07 88,6±204
12 год ЕС1+№КМЦ 6,3±0'23 3,2±0'07 2,3±0'08 88,1±1'80
12 год ЕС2+ШКМЦ 7 5 ±0,26 3,1 ±0'07 2,1±0'0/ 89,2±2'16
12 год ЕС4+КаКМЦ 7 2±0,2'/ 3,3±0'07 2,2±0'07 88,4±6'83
12 год АС1+ШКМЦ 7,0±0'21 2,5±0'06 1 4±0,06 85,6±1'90
12 год АС2+ШКМЦ 7 4 ±0,22 2,5±0'06 1 4 ±0,08 87,4±2'51
12 год АС4+ШКМЦ 6,6±0'17 2,6±0'06 82,5±1'81
У контрольному варiантi з попередшм 12-годининм замочуванням ко-реневих систем шянщв у водi приживлюванiсть лiсових культур становила 92,9 %, при 12-годинному замочуванш в КаКМЦ - 94,7 %. 12-годинне замочування в регуляторах росту пом^но вiдбилося на приживлюваност рослин на лiсокультурнiй площi. Шд час оброблення агростимулiном приживлюванiсть становила: 92,4 % (АС1); 95,0 % (АС2): 97,1 % (АС4) - оптимальний варiант.
Пiд час оброблення емютимом оптимальний варiант отримано при концентраци 2 мл/л - 93,6 %, збшьшення концентраци препарату до 4 мл/л викликало деяке зниження приживлюваност до 92,9 %. Шд час оброблення
чаркором оптимальним виявився варiант - ЧК4, при якому приживлювашсть сiянцiв становила 94,2 %. Подальше шдвищення концентраци препарату до 8 мл/л знизило приживлювашсть.
Поеднання оброблення Ыянщв зазначеними препаратами з КаКМЦ в уЫх випадках знижувало приживлюванiсть культур (у варiантах з агростиму-лiном - на 6,8-14,5 %; з емiстимом - на 3,0-4,5 %; з чаркором - на 1,0-9,4 %).
Серед вЫх дослiджуваних варiантiв оброблення крашд результати з приживлюваностi культур було отримано у варiантi з агростимулшом - 4 мл/л (97,1 %). При цьому простежувалось зростання приживлюваност з шдвищен-ням концентраци препарату, проте порогово1 концентраци не виявлено. Дру-гий, з точки зору приживлюваносп, результат отримано у контрольному варь ант - при використанш КаКМЦ (94,7 %) i чаркора ЧК4 - 94,2 %.
Восени 2002 р. були проведеш обмiри дворiчних дослiдних культур. Кiлькiсть врахованих Ыянщв у кожному варiантi коливалася вiд 240 до 300.
Перед тим, як порiвнювати вплив окремих стимуляторiв, доцiльно проаналiзувати вплив рiзних методiв пiдготовки сiянцiв: з 12-годинним замо-чуванням у водi (К1), КаКМЦ (К2) та без замочування (К3) (рис. 1).
25 т-
20
15
10
5 --
^ мм Н, см 7, см Стан, бали
□ Н20 (12 год.) 8,6 23,63 16,62 3,86
□ ЫэКМЦ (12 год.) 5,96 21,76 16,28 3,7
□ Без намочування 8,06 21,87 16,5 3,6
Рис. 1. Бюметричш показники росту культур та X стан у контрольних варiантах без застосування регуляторiв росту з рiзними варiантами
замочування Ыянщв
Як видно з наведених даних, у варiантi з 12-годинним замочуванням у водi зафжсовано на 7-30 % вищд значення вЫх показниюв, шж в шших варь антiв. На другому мют йдуть варiанти без будь-якого замочування. Наймен-шi серед контрольних варiантiв без стимуляторiв значення висоти, дiаметра i приросту встановленi у варiантi замочування в розчинi з КаКМЦ.
12-годинне замочування сiянцiв у водному 4 % розчиш КаКМЦ разом iз регуляторами росту рослин знижуе у вЫх випадках бiометричнi показники та попршуе стан сiянцiв порiвняно з контролем.
0
424
Заповiдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
Отримаш результати CBÏflHaTb про необхщшсть проведення дослщ-жень Ï3 застосуванням меншо1 концентрацiï КаКМЦ, термiну замочування коренево1 системи сiянцiв у цих розчинах Ï3 застосуванням регуляторiв росту рослин [3].
У дворiчних лiсових культур виявлено позитивну дда водного розчи-ну регуляторiв росту рослин агростимулшу, емiстину та чаркону на ïx при-живлюванiсть та поточний прирют сосни звичайноï (табл. 2).
Табл. 2. Вплив регуляторiв росту рослин на поточний npupicm сосни звичайно'1
Концентращя препарату, мл/ л Агростимулш Емштим Чаркор
Ah, см %, до контр. Ah, см %, до контр. Ah, см %, до контр.
Контроль 16,5 100 16,5 100 16,5 100
1,0 17,2 104,2 18,1 110,0 - -
2,0 17,5 106,1 19,1 115,8 18,6 112,7
4,0 18,9 114,5 17,7 107,3 19,8 120,0
8,0 - - - - 18,9 114,5
Аналiз таблиц показуе, що найбшьшого поточного приросту (19,8 см) досягли Ыянщ сосни, обробленi чаркором (4 мл/л). Це перевищення стано-вить 20 % до контрольних екземплярiв. Оянщ, обробленi емiстином (2 мл/л), мають прирiст 19,1 см, агростимулшом (4 мл/л) - 18,9 см, i перевищують контроль, вiдповiдно, на 15,7 % та 14,5 %.
Аналiзуючи отриманi результати, констатуемо, що найбшьш достовiр-ними показниками впливу регуляторiв росту рослин е приживлювашсть i поточний прирют, оскшьки висоти та дiаметри замiрювались у загально1 кшь-костi сiянцiв, а не кожного пронумерованого Ыянця.
Необхщно також враховувати чинники, дiю яких важко виключити у виробничому експеримент такого масштабу, де спостерiгаються неоднаковi генетично-спадковi якостi сiянцiв, нерiвномiрнiсть еколопчного фону, вплив стiн лiсу та шюдниюв соснових культур тощо.
Незважаючи на перелiк неврахованих чинникiв, отримаш результати свщчать, що випробуванi регулятори росту рослин, при ix бiльш грунтовному дослiдженнi, можуть сприяти штенсифшаци лiсовiдновлення та люорозве-дення на Полюсь
Лггература
1. Справочное пособие по использованию регуляторов роста растений. МНТЦ. - К.: Агробиомех. - 2003. - 30 с.
2. Ведмидь Н.М., Угаров В.Н. Перспективы применения новых регуляторов роста растений и полимеров в интенсивных технологиях лесовостановления// Сб. науч. трудов института леса НАН Беларуси. - Гомель. - 2001, вып. 53. - С. 146-148.
3. Ведмщь М.М., Яценко С.В., Попов О.Ф. Застосування регулятсрв росту рослин при вирощуванш аянщв та створенш люових культур// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лавницью дослвдження в Украïнi. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.4. - С. 240-245.
