CC BY
31
30. Попов О.Ф. Застосування 6ioryMycy при вирощуванш сiянцiв сосни звичайно'1 у тт-них полiетиленових теплицях // Лювництво i агролiсомелiорацiя: з6. наук. праць. - Харюв, 2004. - Вип. 105. - С. 76-81.
31. Регулятори росту рослин у землеробсга : з6. наук. праць. - К., 1998. - 143 с.
32. Смирнов Н.А. Выращивание посадочного материала для лесовосстановления. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 167 с.
33. Угаров В.М., Попов О.Ф., Борисова В.В. Комплексне застосування бюгумусу i аг-ростимул^ при вирощуванш аянщв сосни звичайно'1 // Лювницгво i агромелюращя : зб. наук. праць. - Харюв, 2005. - Вип. 108. - С. 134-140.
34. Ускоренное выращивание сеянцев главных древесных пород в условиях контролируемой среды // Лесохозяйственная информация. - 1991. - № 9. - С. 4.
35. Szabla K., Pabian R. Szkôlkarstwo kontenerowe. Nowe technologie i techniki w szkôlkarstwie lesnym. - Warszawa: Centrum Informacji Lasôw Panstwowych, 2003. - 212 s.
36. Suszka B. Nowe technologie i techniki w nasiennictwie lesnym. - Warszawa, 2000. - 272 s.
1 2 УДК 630*232 М.М. BedMidb , канд. с.-г. наук; acnip. С.В. Яценко
вплив стимулятор1в росту рослин та способ1в
п1дготовки Грунту на pict культур дуба,
створених с1янцями р1зного в1ку
Наведено результати дослщжень впливу стимуляторiв росту рослин та спосо-6iB пiдготовки грунту на рют i розвиток дуба звичайного в люових культурах, ство-рених дво- та чотирирiчним садивним матерiалом.
Ключов1 слова: культури дуба звичайного, шдготовка грунту, 2- та 4-рiчний садивний матерiал.
M.M. Vedmid1;post-graduateS.W. Yatsenko2
The influence of stimulant growth and preparation of soil methods on growth of English oak plantations, which were created by different age seedlings
Results of influence of stimulant growth and preparation of soil methods on growth and development of English oak plantations, which were created by 2- and 4-years seedlings was given.
Keywords: English oak plantations, preparation of soil, 2- and 4-year planting stock.
Сучасний стан питання. Одшею з характерних рис люового госпо-дарства Украши повоенних роюв е ор1ентащя на л1сов1 культури i майже пов-не нехтування природним поновленням [1]. У Люостепу 56 % дубових наса-джень штучного походження. З метою створення стшких лшв, як 6 викону-вали природоохоронш i сировинш функци на землях люового фонду, де га-рантоване природне поновлення не можливе, доцiльно переходити на змша-не вiдновлення, створювати лiсовi культури за технологiями з мшмальним пошкодженням лiсового середовища.
Важливе значення шд час створення лiсових культур мае вибiр способу оброб^ку грунту, виду садивного матерiалу та його передпосадкова об-робка ефективними та еколопчно безпечними стимуляторами росту рослин.
1 ^.ep^aBHHH KOMireT mcoBoro rocnogapcTBa yKparnn (State comity of forestry of Ukraine);
2 yKpai'HCbKHH HayKOBO-gocmgHHH rncTHTyT mcoBoro rocnogapcTBa Ta arpomcoMemopa^i' (Ukrainian research institute of forestry and agro-forest melioration).
Обробка коршщв дворiчних сiянцiв дуба звичайного перед садшням помiр-ними плiвкоутворювальними розчинами на основi 0,8 % екзополiакриламiду або 2 % натрieвоl солi карбоксилметилцелюлози з регулятором росту рослин триманом сприяе пiдвищенню приживлюваностi та шдсиленню росту культур дуба звичайного протягом трьох i чотирьох роюв вирощування [3]. При цьому технолопя створення лiсових культур не повинна ютотно порушувати лiсове середовище, а навiть максимально зберiгати рашше сформованi еколо-гiчнi елементи.
Об'екти та методика дослiджень. Об'ектом дослщжень слугували шестирiчнi дубовi культури, закладеш у 1999 р. у кв. 68 Мерчанського лю-ництва ДП "Жовтневе ЛГ" на площi 4,2 га за схемою: три ряди дуба через 3 м з вщстанню мiж потршними рядами 15 м. Вщстань у рядах - 0,9 м для 4^ч-ного садивного матерiалу i 0,7 м - для 2^чного. Тип люорослинних умов -Д2 (свiжа кленово-липова дiброва).
Закладаючи дослiд з оптимiзацil технологи створення люових культур дуба звичайного, ми враховували три чинники: шдготовка грунту (мехашзова-не прокладання борозен та без обробггку грунту); рiзний вiк садивного матерь алу (дво- та чотирирiчнi сiянцi дуба); передпосадкова обробка кореневих систем садивного матерiалу (емютимом нормою 10 i 20 мл на 10 л води та триманом дозою 500, 1000 i 1500 мг/10 л води). Контролем слугували варiанти культур, закладенi дво- i чотирирiчним садивним матерiалом без передпосад-кового оброблення кореневих систем стимуляторами росту вщповщно у шд-готовленi борозни та у смуги без шдготовки грунту.
Умови планування до^ду не дали змоги розглядати його як цшсний тричинниковий, тому порiвняльний аналiз здiйснювали за окремими чинни-ками до вщповщних контрольних варiантiв. Розглядали такi бiометричнi по-казники (табл. 1): висота (см), поточний прирют за висотою (см), дiаметр на висот 0,1 м (мм), розмiри крони (м) у двох напрямках - вздовж i впоперек ряду. Даш оброблеш методами математично! статистики з шдрахунком критерий достовiрностi рiзниць [2] та вiдсоткiв перевищення середнiх показникiв вiдносно контролю.
Результати дослвджень. На збереженiсть i приживлювашсть закладе-них лiсових культур вплинули шзньовесняний приморозок та весняна посу-ха. Було вирiшено залишити дослщ у непорушеному станi, не вдаватися до доповнень люових культур, тому збережешсть культур (яка змiнювалась в межах 37-54 %) надалi не розглядалась. Зараз культури становлять коридори з трьома рядами дуба та мiжкоридорними кулiсами, зарослими супутнiми де-ревними породами та кущами. Кшьюсть дерев (вiдповiдно 1246 та 1105 шт./га для культур, створених 4- i 2-рiчним садивним матерiалом дуба звичайного) достатня для формування дубового насадження з урахуванням наявност природного поновлення головно! та супутшх порiд (табл. 2). На дь лянках культур, створених 4^чним садивним матерiалом дуба склад наса-дження за кiлькiстю наявних рослин можна описати формулою: 5Д1Яс1Клп3Вз+Л, Клг поодиноко осика; створених 2^чним садивним мате-рiалом - 6Д1Яс2Вз1Клп+Клг, Л поодиноко Ос.
Табл. 1. Бюметрична характеристика б^чних дубових культур,
Варiант дослвду: вш иянщв (рошв), спошб тдготовки грунту, обробка стимуляторами Висота, см Приршт за висотою, см Дiаметр на 0,1 м, мм Розмiр крони, см
вздовж ряду впоперек ряду
М±т % М±т % М±т % М±т % М±т %
4, без подготовки грунт емiстим 10мл/10 л 252±6'° 115 86±2'2 128 33±0'8 118 125±4'0 107 146±4'4 117
4, без пiдготовки грунт емiстим 20мл/10 л 247±5'4 109 76±2'4 113 32±0'8 114 143±4'6 122 141±37 113
Контроль (без об-роблення) 22 б±6'3 100 67±2'5 100 28±0'9 100 117±4' 5 100 125±4'3 100
4, в борозни, емш-тим 10мл/10 л 280±6'3 ПО 90±2'0 127 38±0'9 112 166±50 126 186±5'4 131
4, в борозни, емш-тим 20мл/10 л 264±5'7 104 80±19 113 36±0'9 106 159±4'0 120 169±48 119
Контроль (без об-роблення) 254±5'4 100 71 ±2'1 100 34±0'9 100 132±3'8 100 142±4'4 100
2, в борозни, емш-тим 10мл/10 л 2зз±6,2 114 71±2'3 108 28±1'0 104 106±4'3 114 107±4'1 111
2, в борозни, емш-тим 20мл/10 л 238±5,3 116 77±1,9 117 30±0'8 111 110±3'6 118 119±3'6 124
2, в борозни, три-май 500мг/10 л 233±5,1 114 75±1,5 114 28±0'8 104 109±2,5 117 108±2'6 113
2, в борозни, три-май 1000мг/10 л 230±5,1 112 74±1'7 113 29±0'7 107 120±4'3 129 116±38 121
2, в борозни, три-май 1500мг/10 л 230±5'4 112 75±1,8 113 30±0'7 109 109±3,8 117 109±3'6 114
Контроль (без оброблення) 205±6' 2 100 66±2'4 100 27^^0 100 93±4'0 100 96±4'0 100
Табл. 2. Ктьшсть дерев та куш^в на 1 га часткових культур, створених 2- та 4-рiчним садивним матерiалом. Мерчанськел'шництво ДП "ЖовтневеЛГ", кв. 68
Вид 4^чний 2^чний
кiлькiсть, шт./га частка, % кшькшть, шт./га частка, %
Дуб 602 48 653 59
Ясен звичайний 91 7 84 8
Клен гостролистий 72 6 32 3
Липа дрiбнолиста 54 4 21 2
Осика 3 - 2 -
т-ч 1 и о В яз звичайний 321 26 200 18
Клен польовий 103 8 113 10
Разом 1246 100 1105 100
Бруслина европейська 30 5
Лщина 165 197
Результати швентаризаци шестирiчних дослiдних культур, здшснено! у 2004 р., показали, що шд час оброблення кореневих систем чотирирiчних сiянцiв дуба звичайного водним розчином емютиму нормою 10мл/10 л води та висаджених у грунт без його тдготовки, середня висота перевищуе контроль на 14,6 % i становить 259 см за 226 см на контролц поточний прирют перевишуе контроль на 28,3 % (86 см проти 67 см на контрол^; дiаметр на висот 0,1 м - на 7,8 % або 33 мм проти 28 мм. Розмiр крони саджанщв дуба цього варiанта перевишуе контроль в напрямку рядiв i мiжрядь вiдповiдно на 6,8 та 16,8 %. Збшьшення концентраци емютиму пiд час передпосадково! ко-реневого оброблення садивного матерiалу до 20 мл/10 л показало гiршi результати, тж у попередньому варiантi (10 мл/10 л), але i в цьому варiантi всi бюметричш показники дослiдних культур перевишували контроль. Так, середня висота у цьому варiантi оброблення перевищила контроль на 9,3 %, поточний прирют - на 13,4 %, дiаметр на висот 0,1 м - на 14,3 %, розмiр крони - на 22,2 та 12,8 % вщповщно.
У варiантi тдготовки грунту борознами, за якого зшмаеться лише дернина i не порушуеться гумусовий горизонт, бюметричш показники 6^ч-них культур крашд, нiж у варiантi, створеному аналопчними 4-рiчними Ыян-цями, посадженими без тдготовки грунту. Рiзниця за висотою становить 12,3 %, поточним приростом - 6,0 %, дiаметром на висот 0,1 м - 21,4 %, роз-мiром крони - вщповщно 28,2 та 13,6 %:
Таким чином, аналiз бiометричних показниюв лiсових культур, створе-них 4^чними сiянцями, обробленими рiзними дозами емютиму у рiзних варь антах оброб^ку грунту - борознами i без тдготовки грунту, виявив таке. Порiв-няння впливу рiзних доз емютиму, внесених пiд час садiння 4^чних сiянцiв дуба звичайного в борозни показало, що кращим е варiант оброблення 10 мл/10 л, який перевищуе варiант оброблення 20 мл/10 л за вшма показниками. 1стотними виявилися перевищення за приростом (=3,62) i розмiром крони поперек ряду (=2,35). Цей варiант ютотно перевищуе контроль за всiма бюметричними показниками ^ вiд 3,13 для висоти i дiаметру до 6,55 для приросту).
У дослщних посадках без обробiтку грунту (у смуги) кращим виявив-ся також варiант оброблення 4-рiчних сiянцiв дуба розчином емютиму мшь мально! концентраци (10 мл/10 л). Порiвняно з варiантом бшьшо! концентраци (20 мл/10 л) достовiрно вiдрiзняються середш значення тiльки приросту за висотою (=3,05) та розмiром крони вздовж ряду (¿"=-2,95). Водночас, вс бь ометричнi показники цього варiанта, за винятком розмiрiв крони вздовж ряду, достовiрно перевищують контроль на високому рiвнi значимостi (Р=0,01), особливо за приростом (¿=5,71) i дiаметром (¿=4,15).
Порiвняння варiантiв рiзноl тдготовки грунту показало, що завдяки об-робцi кореневих систем 4-рiчних шянщв дуба емiстимом нормою 10 мл/10 л шестирiчнi культури, висадженi в борозни, достовiрно перевищують аналопч-т, закладенi без пiдготовки грунту за вшма показниками (¿=3,21-6,40 або на 833 %), крiм приросту (¿=1,35). Така ж картина спостершаеться i внаслiдок по-рiвняння варiантiв з обробкою кореневих систем емютимом нормою 20 мл/10 л (¿=2,17-4,62) та порiвняння двох контрольних варiантiв (¿=2,55-4,71), з дещо нижчими абсолютними значеннями.
Двофакторний дисперЫйний аналiз впливу способу пiдготовки грунту i оброблення 4-р!чного садивного матерiалу стимуляторами росту рослин виявив дос-товiрний вплив обох чинниюв на дааметр 6-рiчних культур на висот 0,1 м (F=75 та 21 при FKp=18,51 та 19,00). Сила впливу чинниюв вщиовщно 0,63 та 0,35.
Анал!3 бюметричних показниюв люових культур, створених 2-р!чни-ми Ыянцями, обробленими р!зними дозами емютиму та триману у шдготов-лений борознами грунт показав таке.
Культури, створен! висадженням в борозни 2-р!чних Ыянщв дуба з об-робкою кореневих систем емютимом дозою 10 мл/10 л у 6-р!чному в!щ дос-тов!рно перевищують контроль за висотою (¿=3,19) та розм!ром крони вздовж ряду (¿=2,21). У вар!ант! з обробкою 20 мл/10 л - перевищення ютотш вже за вЫма показниками (t вщ 2,34 для д!аметра до 4,27 для розм!р!в крони впоперек ряду). Пор!вняння вар!ант!в оброблення дозами 10 i 20 мл/10 л ви-явило достовгрнють р!зниц! лише за приростом (¿=2,01) та розм!ром крони поперек ряду (¿=2,20).
Пор!вняння бюметричних показниюв культур трьох вар!ант!в оброблення триманом виявило достов!рне перевищення лише р!знищ у розм!р! крони вздовж ряду у вар!ант! оброблення 1000 мг/10 л (¿=2,20), вЫ шш! вщ-мшност! у трьох вар!антах неютотш. У той же час, перевищення показниюв контролю у вар!ант! мшмального оброблення (500 мг/10 л) виявилися досто-вгрними для висоти (¿=3,49), поточного приросту за висотою (¿=3,18) i розмь р!в крони вздовж i впоперек ряду (¿=3,39 i 2,52 вщповщно).
Пор!вняння оптимальних варiантiв оброблення 2-р!чних Ыянщв емютимом (20 мл/10 л) та триманом (500 мг/10 л) показало, що застосування пер-шого забезпечило вишд результати за вЫма бюметричними показниками, але достов!рним виявилося лише перевищення за розм!ром крони поперек ряду (¿=2,48).
Двофакторний дисперЫйний аналiз впливу вжу садивного матерiалу та його передпосадкового оброблення емютимом р!зно! концентраци показав, що у 6-р!чних культурах вж садивного матерiалу продовжуе ютотно вплива-ти на дiаметр (F=40,69 при FKp= 18,51, сила впливу чинника 0,87) та розм!ри крони вздовж i впоперек ряду (F=66,17 та 31,47 вщповщно, сила впливу чин-ника 0,82 та 0,80).
Висновки. Зпдно з результатами наших дослщжень, створювати люо-в! культури дуба доцшьно борознами з мшмальною тдготовкою грунту. Культури, створен! саджанням у борозни, в яких зшмаеться лише дернина i не порушуеться гумусовий горизонт, у 6-р!чному в!щ перевищують аналопч-т, закладеш без тдготовки грунту, за вЫма показниками. Причому, ця р!зни-ця достов!рна для вЫх бюметричних показниюв культур, кр!м поточного приросту. Останне може свщчити про тенденщю до швелювання вщставання у рост! культур, закладених за нешдготовленим грунтом з часом.
Пщ час створення культур дуба 4-р!чними Ыянцями доцшьно перед-висаджуванням обробляти ix коренев! системи емютином нормою 10 мл/10 л, а 2-р!чними Ыянцями - емютимом нормою 20 мл/10 л або триманом нормою 500 мг/10 л води.
Лггература
1. Савущик М., Полякова Л., Попов М. Щодо лiсовiдновлення та люорозведення в YKpaÏHÏ // Лiсовий i мисливський журнал. - 2001. - № 2. - С. 18-24.
2. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. - М. : Вид-во "Колос" 1965. - 423 с.
3. М.М. Ведмщь, В.М. Утар1в, С.В. Яценко. Приживлюванють i pier культур дуба зви-чайного при обробщ корешв перед садшням регулятором росту рослин триманом. - Лшвниц-тво i агpолiсомелiоpацiя. - № 105. - Харюв : Вид-во С.А.М., 2004. - С. 71-75.
УДК630*165.6 Доц. В.П. Войтюк1, канд. с.-г. наук;
acnip. В.В. Андреева2; студ. 1.О. Павлюк1
оц1нка нас1нних потомств плюсових дерев QUERCUS ROBUR l. волинсь^ област1
Наведено коротку фенотипову характеристику 52 плюсових дерев дуба зви-чайного чотирьох популяцш та 'хнього насiнного потомства. Визначено маса 1000 штук жолудiв, ïx параметри та коефiцieнт форми. Визначено енерпю пророс-тання та грунтову сxожiсть насiння, параметри аянщв. Встановлено коpеляцiйнi зв'язки ряду дослщжуваних ознак.
Ключов1 слова: фенотип, плюсове дерево, дуб, насiнне потомство, аянщ, по-пуляцiя, коефiцieнт форми.
Assoc. prof. V.P. Voytyuk1; post-graduate V.V. Andreyeva2; stud. I.O. Pavlyuk1
Estimation of seminal posterities of plus trees of Quercus robur L.
in Volyn region
Phenotype description of 52 plus trees of oak of four populations and their seminal posterity is resulted in the article. The mass 1000 things of acorns, their parameters and coefficient of form was specified. Energy of germination, soil likeness of seed, parameters of seedlings was determined. Correlation communications of row of the explored signs are set.
Keywords: plus trees, oak, seminal posterity, seedlings, population, coefficient of form.
Актуальшсть проблеми. З метою створення стшких i високопродук-тивних дубових лшв використовують садивний матер1ал шдвищених гене-тичних властивостей [1, 2, 6-8]. Для цього на Волиш створено постшну л1со-насшневу базу дуба звичайного, до яко'' ввшшли генетичш резервати, плюсо-в1 насадження, плюсов! дерева, постшш л1сонасшнев1 дшянки, арх1вно-ма-точш та клонов1 л1сонасшнев1 плантацн [5]. Спадков1 властивост плюсових дерев необхщно перев1ряти за 'х насшним потомством у випробних культурах або родинних плантащях [6, 7]. При цьому з метою ранньо'' д1агностики здшснюють пошук кореляцшних зв'язюв ростових показниюв потомств 1з фенотиповими ознаками плюсових дерев, насшня тощо.
Методика дослщжень. М1нливють жолущв визначали за власною методикою. Отримат дат вим1р1в обраховували методами вар1ащйно'' статистики [3, 4].
Результати та обговорення. В урожайний для дуба звичайного 1982 р. пращвники Волинського опорного селекцшного пункту 1.К. Ярмош та В.П. Войтюк з1брали насшня дуба звичайного з 52 плюсових дерев Волинсько'' обласп, а саме: 1746 жолуд1в з 19 дерев (популящя ЮвГ у тит люорослинних
1 Волинський нацюнальний ушверситет 1м. Лес1 Укра'нки; Volyn national university named after L. Ukrainka
2 НЛТУ Украши, м. Льв!в; NUFWT of Ukraine, L'viv
