CC BY
26
Сонько С.П. Анализ методологических подходов к формированию национальной экологической сети
Масштабное обострение глобальной экологической проблемы приводит к неутешительному выводу о методологической несостоятельности концепции устойчивого развития, логическим продолжением которой является концепция экологических сетей. Выполнен анализ методологических моделей природопользования, а также предложена авторская модель социо-природного взаимодействия.
Ключевые слова: модели природопользования, экологическая сеть, концепция устойчивого развития, глобальная экологическая проблема.
Sonko S.P. The methodological analysis of approaches to form the national ecological network
The giant global ecological problem leads to methodological error of sustainable development conception. A conception of ecological networks is its logical continuation. The methodological analysis of models the management of natural has been executed. A model of socio-natural cooperation has been offered.
Keywords: models the management of natural, ecological network, sustainable development conception, global ecological problem.
УДК 630.23(477) Acnip. В.В. Шлапак1; проф. В.П. Шлапак2, д-р с.-г. наук;
проф. Ф.М. Бровко1, д-р с.-г. наук
ОСОБЛИВОСТ1 ОБРОБ1ТКУ ГРУНТУ НА БОРОВИХ ТЕРАСАХ СЕРЕДНЬОГО ПОДН1ПРОВЯ
Дослщжено лiсовi культури сосни звичайно! в Черкаському i Чигиринському борах. Встановлено залежшсть росту i розвитку культур сосни вщ способу оброб™у Грунту. Запропоновано один з найефектившших агротехшчних прийомiв оброб™у Грунту - мехашзований оброб^ок розпушувачем на глибину до 60 см, який забезпе-чуе високу приживлювашсть сосни в культурах до змикання крон в умовах дефщиту вологи, недостатнього режиму живлення та переведення культур сосни у покрит сом землг
Ключовi слова: сосна звичайна, Грунт, волога, живильш речовини, оброб^ок Грунту, рют, розвиток, культури.
Вступ. Боров1 люи Середнього Подншров'я е штрозональними при-родними люовими формащями [1, 8, 15]. Це прир1чков1 люи, де впродовж ти-сячолпъ формувалися високопродуктивш природш деревостани сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.), дал1 сосна. Однак ниш основною особливютю цих 6ор1в е те, що на 90-100 %% вони рукотворш. Проте в останш десятир1ччя ви-никли проблеми: незадовшьного залюнення середньо i великобугристих тс-юв минулих роюв, що потребуе удосконалення агротехшчних прийом1в ство-рення i вирощування культур сосни; незадовшьно! приживлюваносп, оскшь-ки перiод формування культур розтягуеться до десяти i бшьше рокiв; моно-культури, яка зумовлена вщпадом листяних порiд i квартальних бар'ерiв; по-ширення робшп псевдоакацп вегетативним та насiнневим шляхом; збшьшен-ня непридатних земель для подальшого сiльськогосподарського використан-
1 НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Кшв;
2 Уманський НУС
ня; покинут землi залишених сiльських садиб. У регют Середнього Подтп-ров'я названих категорш земель може поступити тд залiснення "Новими ль сами" бшьше 1 млн га, з них на тщаних i супiщаних землях - 250 тис. га. Рiз-номаштш агротехнiчнi прийоми створення i вирощування культур сосни, якi впроваджувалися у ХХ ст., позитивно вплинули на формування лiсового се-редовища. Однак, незважаючи на багатобiчне значення, вони вивчет неодна-ково i недостатньо, а з глобальним потеплшням, як зазначае 1.Ф. Букша [2], постае питання вдосконалення способiв обробику Грунту.
Метою роботи е виявлення лiсiвничих особливостей росту i розвитку сосни залежно вiд способу обробггку Грунту. Встановлення лiсiвничих особливостей формування високопродуктивних i бiологiчно стшких насаджень в умовах Середнього Подншров'я.
Об'ект досл1джень - штучнi лiсовi насадження сосни Середнього Поднiпров'я.
Методи дослщження - лiсiвничо-таксацiйнi для закладання пробних площ i визначення бюметричних показникiв культур у процесi 1х росту i розвитку [7], математично! статистики для оброблення експериментальних да-них [9, 13].
Результати дослщжень. Агротехнiчнi прийоми обробiтку Грунту в умовах Середнього Подншров'я тд час створення культур сосни на прирiч-кових терасах вiдрiзняються великою рiзноманiтнiстю [3-5, 8, 15]. Це пов'яза-но з накопиченням не залюнених земель, що виявилися внаслщок безсистем-них рубань у роки Друго! свггово! вiйни, масового залюення пустирiв, згарищ та пiщаних i супiщаних земель рiзного ступеня дегресп та землi, якi викорис-товувалися у сiльському господарствi. До цього культури сосни створювали-ся по мшких кiнних борознах та майданчиках [6, 8]. Так, на прикладi Чиги-ринського бору, перша спроба залюити пiщанi землi пов'язана з професором З.С. Голов'янком [12], який з 1902 до 1905 рр. працював люничим Чорнявсь-кого люництва i на площi 500 га посадив культури сосни звичайно!. Ниш !х залишилось 139,8 га. Це культури I i II боштету, середнiй дiаметр змiнюеться вiд 24,7 до 37,4 см, а середня висота - вщ 24,6 до 29,2 м. Запас деревини зна-ходиться в межах 280,8-460,5 м3-га-1.
Доречно також зупинитися на перших спробах закршлення сипких шсюв за перюд перебування !х в складi сiльськогосподарських артiлей. Як встановлено, шщаш арени закрiплювалися двома шляхами. Перший - шелюгою i осокором, а другий - штучними травами. Культури як шелюги i осоко-ру, так i трави, що виростають природним шляхом i штучно введенi (сорго, жито), ефекту не дали. Друга спроба залюити Чигиринсью тски пов'язана з дiяльнiстю лiсозахисноl станцil (ЛЗС), яка зробила першу спробу масового залюнення рухомих тсюв на площi 2000 га. Щ культури сосни звичайно! не збереглися. Третя спроба залюити Чигиринсью тски пов'язана з передачею тд залюнення у 1960-х роках 7298 га тщаних земель. На час передачi тсюв основна площа пщаного масиву на 45,3 % була представлена слабозадерт-лими середньогорбистими тсками. Дрiбногорбистi середньозадернiлi пiски
займали 39,1 % площг Решта площi пщаного масиву (15,6 %) представлена великогорбистими незадерншими частково перевiюваними пiсками.
У зв'язку з широким впровадженням у люокультурне виробництво ме-ханiзованих прийомiв обробiтку Грунту, виникла потреба удосконалити агро-технiчнi прийоми створення i вирощування культур сосни, особливо на боро-вих терасах рiчок. Тому коршна змiна лiсокультурного виробництва Се-реднього Поднiпров'я обгрунтовувалася двома причинами: по-перше, залю-ненням непридатних до подальшого сiльськогосподарського використання земель, що ускладнювало 11 передачу пiд залюнення. По друге, рiзким збшь-шенням Грунту лiсокультурних робiт, що украй обмежувало термiни залюен-ня. По-трете, в цiлях зниження вартостi люокультурних робiт пропонувалися новi бiльш дешевшi механiзованi способи обробiтку Грунту. У табл. 1 подано збережешсть i запас стовбурно1 деревини в 23^чних культурах i природних насадженнях сосни залежносп вiд способу обробiтку Грунту.
Табл. 1. Таксацшш показники 23рчних культур i природних насаджень сосни залежно вiд способу обробШку Грунту
Способи обробггку Грунту № Збережешсть Запас стовбур-но! деревини приведений до 0,7 повноти
шт.-га-1 % факт. %
Борозни Мехашзо-ваш Мшш 140 2180 16,4 113,5 89,4
Глибою 7 2480 37,1 130,2 102,5
Кшш Мшш 142 1970 15,8 134,0 105,5
Площадки "Опевського" 63 872 32,3 125,9 99,1
Смуги Ручш 145 1500 12,5 130,6 102,8
Мехашзо-ваш (м) 1,0 3 2170 10,9 119,2 93,9
1,5 5 3160 23,6 113,3 89,2
2,5 9 2100 26,3 130,0 102,4
Зяблева оранка З оборотом пласта 146 2388 17,8 114,6 90,2
Без обороту пласта 10 2320 14,0 118,1 93,0
Мехашчна розкорч. су-ц1льна оранка З 2-р1чним с/г використанням 143 3300 26,4 107,7 84,8
Без с/г використання 12 2123 19,3 134,1 105,6
Розгортання тдстилки смугами 19 533 4,3 147,3 116,0
Борозни кшш 133 - - 154,0 121,3
Розкорчуван-ня вручну З 2-р1чним с/г використанням 45 - - 172,0 135,4
Площадки "Опевського" 14 - - 159,2 125,4
Смуги з1 зняттям дернини 20 - - 144,8 114,0
Природш насадження 24 - - 77,3 60,9
36 - - 76,3 60,1
За нормативними таблицями "Швиден-ко" для Поденного Люостепу Украши С. 172-173 табл. 3.2.4 2700 33,7 127 100
Дослщжуючи збережешсть 23^чних культур i природних насаджень сосни (табл. 1), треба зазначити, що через 23 роки кшьюсть дерев знаходить-
ся в межах 533-3330 шт.-га"1, що вщповщае 4,3-37,1 % вщ первинно! густоти садiння. При цьому за нормативними таблицями "А.З. Швиденко" для Дв-денного Лiсостепу Укра!ни збереженiсть культур сосни у 23 роки повинна становити 2700 шт.-га-1, тодi як лише на (ПП 5), де культури створеш мехаш-зованими смугами з мiжряддям через 1,5 м, вони мають 3160 шт.-га-1, що на 17,0 % бшьше вщ нормативного. Аналiзуючи накопичення запасу стовбурно! деревини в лiсових культурах i природних насадженнях сосни залежно вщ способiв обробiтку Грунту, можна зазначити, що порiвняно з нормативними даними вживаш способи обробiтку Грунту в Черкаському бору можна згрупу-вати у 8 груп, якi мають за запасом стовбурно! деревини ютотш вщмшносл, що е характерним для Середнього Подншров'я. Серед них:
1. Обробггок Грунту шляхом мехашзованого розкорчовування, суцшьно! оранки з 2-р1чним сшьськогосподарським використанням (ПП 143) де запас стовбурно! деревини становив 107,7 м3-га-1 або 84,8 %о вщ нормативного.
2. Обробггок Грунту шляхом нар1зання мехашзованим способом мшких (до 20 см) борозен (ПП 14), мехашзованих 1,5-метрових смуг (ПП 5) [ зябле-во! оранки ¿з зворотом пласта (ПП 146). Запас стовбурно! деревини становив 89,2-90,2 % вщ нормативного або 113,3-114,6 м3та-1.
3. Обробггок Грунту мехашзованими 1,0-метровими смугами (ПП 3), зябле-ва оранка без звороту пласта (ПП 10) - запас деревини близько 119 м3та-1.
4. Обробггок Грунту об'еднуе чотири способи. Серед них: майданчики "Опевського" (ПП 63), мехашзоваш глибою борозни (ПП 7), смуги ручш (ПП 145), мехашзоваш 2,5-метров! смуги (ПП 9). Запас у 23-р1чному вшд вщповщно становить - 125,9; 130,2; 130,6; 130,0 м3та-1, що вщповщае нормативним даним для Швденного Л1состепу Укра!ни.
5. Обробггок Грунту мшкими до 20 см кшними борознами (ПП 142) [ меха-шзоване розкорчовування, суцшьна оранка без сшьськогосподарського використання (ПП 12). Збереження в межах 15,8-19,3 % вщ густоти са-дшня, проте, в 2,4-1,9 рази нижче вщ нормативного. За запасом ¿стотно! в!дмшност! не встановлено.
6. Обробггок Грунту шляхом розгр1бання тдстилки з наступним садшням с!янщв сосни в смуги без розпушування Грунту (ПП 19) [ шляхом нарь зання смуг шириною 0,5 м ¿з зняттям дернини [ наступним розпушуван-ням сапою на глибину 8-10 см (ПП 20). 1стотних в!дмшностей не встановлено. Запас становить 147,3 та 144,8 м3-га-1, що в 1,2 раза вище вщ нормативних.
7. Обробггок Грунту кшними борознами на глибину до 20 см (ПП 133) та майданчиками "Опевського" (ПП 14). Запас вщповщно - 154 1 159,2 м3-га-1.
8. Обробггок Грунту шляхом ручного розкорчовування (ПП 45) з посл1ду-ючою суцшьною оранкою кшним плугом [ 2-р1чним сшьськогосподарсь-ким використанням (овес, дикотравш сумш! з домшкою боб1в). Культури сосни найбшьш продуктивш, добре очищен! вщ сучюв, запас стволо-во! деревини становить 172 м3та-1 або 135,4 % вщ нормативних даних. Також варто зазначити, що сосновi насадження природного походжен-
ня (ПП 24 i ПП 36), де iсторично склалися природнi бiогеоценози, виявилися
стшюшими, але менш продуктивними. Середнiй запас деревини становить 76,3 i 77,3 м3та-1 або 60,1 i 60,9 % вщ нормативного.
Проте, варто зазначити, що у 1888 р. у Мошно-Городищенськом маетку Е.Б. Балашовоï люничий Браунсдорфель вперше в умовах свiжих су-борiв на площi 150 га створив культури сосни садшням 2-рiчних сiянцiв на суспшьно обробленому Грунту, який вийшов з-тд 2-рiчного сшьськогоспо-дарського користування. Так, на цей час, ус культури сосни е високопродук-тивними iз запасом вiд 300 до 450 м3та-1. Проте найбiльш успiшними за так-сацiйними показниками е культури сосни вирощеш в кв. 11, де в 100^чному вiцi запас стовбурноï деревини склав 627 м3-га-1, а середнiй дiаметр i висота вщповщно 35,3 см i 29,2 м. Найбшьша висота дерев сягае 38,4 м. Збереження дерев - 500 шт. на гектар. А у довоенш (1941-1945) роки, а згодом до 1950-х роюв широке поширення мало садшня в майданчики "Огiевського" i кiннi борозни [10, 14]. Майданчики готували вручну за допомогою сап шляхом знят-тя дернини i перелопачування Грунту на глибину 10-12 см. Розмiри майдан -чикiв застосовувалися: 1,2x1,2 м або 2x1 м, кiлькiсть майданчиюв 300, 500, 550 i 600 шт. на 1 га, кшьюсть садивних мюць 5-7, рщше 9 шт. в кожному майданчику. Густота садшня вщ 2,7 до 5,4 тис. шт.-га"1. Цей метод залюення люових земель виявився малоефективним в борових i суборових умовах, ос-юльки пiдрiст i супутнi породи вщсутнг У 1960 р. цей метод був вщкинутим через тривалий перюд зiмкнення культур - 10 i бшьше рокiв.
Кiннi борозни, як правило, нарiзували плугом на глибину до 20 см на незалюнених люосжах, пустирях, згарищах i рщинах. Вiдстань мiж смугами вщ 1 до 2-3, рiдше 4 м.
У 1960-х роках розпочали обробггок Грунту механiзованими глибоки-ми борознами. У переважнш бiльшостi варiантiв його використовували при залiсеннi люосж минулих рокiв. Глибина закладання борозен 40-50 см, здшснювалася двовiдвальним тракторним плугом ПЛ-70, ширина борозен до 70 см. Вщстань мiж центрами борозен 2-2,5 м. Садили дворiчнi шянщ сосни навеснi за розмщення садивних мiсць у ряду через 0,5-0,7 м. За цим способом обробику Грунту було створено 130 га культур сосни у Дубпвському, Руськополянському i Дахшвському люництвах ДП "Черкаське ЛГ". Однак, за матерiалами лiсовпорядкування, на 2013 р. збереглося лише 42 га. Застосову-ючи цей спосiб, вважали, що при нарiзаннi глибоких борозен 1,5-метровi мiжряддя прикриються товщиною пiску, який вивертався з глибоких борозен. Це, по-перше, виключить необхщнють проведення доглядiв у рiк садiння культур. По-друге, шянщ сосни на днi глибо^ борозни менше ушкоджують-ся коренегризучими шкодниками. По-трете, корiння висаджених шянщв роз-мiщуеться в горизонтi пюку, який в лiтнiй час мало висушуеться трав'яною рослиннiстю, яка зростае в мiжряддях. Доречно зазначити, що найбшьш ефективним способом створення люових культур, на захрущавлених землях (пщаш i супiщанi Грунти) е суцшьна глибока оранка пiсля розкорчовування, 2-3^чне утримування пiд чорним паром, передпосадкова затравка Грунту от-рутохiмiкатами в юлькосп до 80 кг на гектар, мехашзована садiння i мехаш-зований догляд за мiжряддями. За описаною агротехнiкою створенi лiсовi
культури в Дубiевському лiсництвi i, рiдше в шших. Як недолiк, е недостатня для тривалого мехашзованого догляду ширина (1,5 м) ]шжрядь, тому шзшше вона була збiльшена до 2-2,5 м. Як похщний цього методу, в невеликому об'ем^ знайшов свое вщдзеркалення смуговий обробiток Грунту. Мета його зберегти сiянцi вiд засжання пiском без використання земель тд сiльськогос-подарське використання.
За останнiх 20-30 роюв на борових терасах Середнього Подншров'я обробiток Грунту пiд час створення культур сосни, незалежно вiд категорп ль сокультурно! площi, застосовуеться, переважно, мехашзованими борознами завглибшки 20-30 см i шириною 50-60 см. Для обробику Грунту борознами застосовуеться люовий двовiдвальний плуг ПКЛ-70 в агрегат з гусеничними тракторами. Розмiщення на нерозкорчованих землях з наявнютю великих пеньюв дiаметром 40 i вище см до 150 шт.-га-1 - вщ 1,5 до 3 м, а при обходi пенькiв i до 4 м. На прогалинах, кар'ерах мiжряддя становлять 2-2,5 м. Кшь-кiсть садивних мiсць 7-8 тис.-га-1 при розмщенш в ряду через 0,5 м. Садшня в бшьшосп випадкiв ручне пiд меч Колесова, рщше навiсними люосадивни-ми машинами МЛД-1.
Основнi обсяги робгт iз залiсення Притясминських пiскiв було викона-но у 1960-1968 рр. у Чигиринському, Трушкiвському, Сункiвському люниц-твах на Черкащинi та, частково, Бiркiвському та Олександрiвському люниц-твах на Юровоградщиш. Аналiз табл. 2 показав, що краща приживлюванiсть (82,4 %) характерна для культур сосни, як висадженi на дiлянках з плантаж-ним обробiтком Грунту на глибину 0,5 метри. Залежно вщ рельефу поверхнi пiскiв практикувалась плантажна оранка на глибину 0,5 м та двовщвальний обробиок Грунту на глибину 15 см iз застосуванням тракторно! тяги, а також обробиок Грунту борознами на глибину 15 см iз залученням юнно! тяги чи вручну за допомогою штиково! лопати.
Табл. 2. Способи передпосадкового обробШку Грунту тд час створення культур
сосни звичайноЧ на Притясминських пкках
Рж створення Споиб передпосадкового оброб1тку Грунту Обсяг виконаних роб1т Середня при-живлюватсть, %
га %
19601968 1. Тракторна плантажна оранка на глибину 0,5 м 14356,2 70 82,4
2. Тракторна двов1двальна оранка на глибину 0,15 м 1231,7 6 80,2
3. Кшна борознами на глибину 0,15 м 2673,2 13 78,6
4. Ручна шурфами 2225,7 11 76,1
Всього: 20486,8 100,0 79,3
Висаджували однорiчнi шянщ сосни звичайно!, вирощеш у розсадни-ках люництв. Основнi обсяги робiт iз садiння виконували вручну пiд меч Колесова. Чисп культури сосни створювали з розмiщенням садивних мюць 1,5x0,7 м. Агротехнiчнi ручнi догляди за Грунтом здшснювали упродовж 5 роюв у мiру потреби. Загальна кiлькiсть доглядiв за Грунтом становила 15, рщше 10 разiв. Доповнення культур проводили навесш за результатами ш-
вентаризацп приживлюваносп культур 1-го i 2-го року вирощування в об'eмi 20 %, що забезпечувало приживлюванiсть культур на рiвнi 76,1-82,4 %.
Ми обстежили 25^чш культури сосни, якi зростають у сухих борах (А1) Чигиринського люництва (табл. 3). Розмiщення садивних мюць -1,5x0,7 м. Видно, що культури зростають за II - IV класом боштету (ПП 121 - ПП 124). На горбистих, тракторонепрохщних шсках (ПП 123-ПП 124) формуються достатньо жорсткi люорослинш умови, внаслiдок чого сосна росте за IV класом боштету i у 25^чному вiцi досягае середньо! висоти 4,8-5,3 м. За повноти 0,5-0,7 запас стовбурово! деревини сягае 36,6-60,7 м3-га-1, що вiдповiдае середнк^чному приросту стовбурно! деревини у 1,5-2,4 м3-га-1.
Табл. 3. Таксацшна характеристика 25рчних культур сосни звичайног,
якi зростають у сухих борах (А1) Чигиринського л'гсництва
№ ПП Споиб передпосадкового обро-бгжу Грунту Кшьюсть дерев, тис. шт.-га-1 Се редш й т о н в о П н е £ 'я О М Запас стовбурно! деревини, м3-га-1 Середньо-р1чний при-рют стовбурно! деревини, м -га-1
висота, м д1аметр, см
121 Тракторний, борознами 2,6 7,6 9,7±0,11 0,9 III 99,8 3,9
122 Тракторний, плантажний 2,7 8,4 9,9±0,13 0,9 II 104,2 4,2
123 Кшний, борознами 3,9 5,3 6,8±0'12 0,7 IV 60,7 2,4
124 Ручний, площадками 2,8 4,8 6,8±0'15 0,5 IV 36,6 1,5
Садшня сосни в борозни, в рядi випадюв, дае незадовшьш результати, на що вказують дослщження авторiв [21, 22, 71]. У Чигиринському лiсництвi культури сосни, створеш з передпосадковим обробiтком Грунту борознами, в бшьшосп випадкiв вiдрiзняються задовiльним станом. Дослiдженi нами культури (ПП 121) зростають за III класом боштету. У 25^чному вщ мають се-редню висоту 7,6 м, що на 10 % нижче, шж на дшянщ з плантажним обробгг-ком Грунту (ПП 122). При повнот насадження 0,9 середньорiчний прирiст стовбурово! деревини на 1 га складае 3,9 м3.
Як дослiдив В.Н. Виноградов [4], сосновi культури створенi за глибо-кого розпушування Грунту, мають вищу енергiю росту, оскiльки вплив плантажного обробггку Грунту позитивно впливае на формування коренево! систе-ми у сосни та сприяе утворенню велико! кiлькостi фiзiологiчно-активних ко-ренiв. Ця обставина сприяе росту i надземно! частини.
Дослiдженi 25^чш сосновi культури (ПП 122) ростуть за II класом боштету. При цьому !х висота на 10-47 % вища на дiлянках, де передпосадко-вий обробiток Грунту здшснювався борознами i майданчиками. На дшянщ з плантажною оранкою на глибину 0,5 м (ПП 122) до 25^чного вiку середньо-рiчний прирют за запасом стовбурово! деревини становив 4,2 м3-га-1, що на 7-64 % бшьше, нiж на дшянках з iншими способами передпосадкового обробггку Грунту. У свiжих борах (А2) формуються бiльш сприятливi люорослинш
умови, шж в сухих (А1) борах. Розмiщення садивних мiсць 1,5x0,7 м. Так, у 25^чних культурах (табл. 4) сосна також зростае за Ш-1У класом бонiтету.
Табл. 4. Характеристика 25рчних культур сосни звичайног, яш зростають у
№ ПП Спосб пе-редпосадко-вого обро-бгтку Грунту Кшь-кють дерев, тис. шт.-га-1 Середш Повнота Ц н и Н 'к о М Запас стовбурно! деревини, м3-га-1 Середньор!чний прирют стовбурно! деревини, м3-га-1
висота, м д1аметр, см
125 Тракторний, борознами 2,8 8,1 9,7±0Д5 0,9 III 103,8 4,1
126 Тракторний, плантажний 2,9 8,6 9 8±0,18 0,9 III 119,4 4,7
127 Кшний, борознами 1,4 6,0 7,6±0'17 0,6 IV 54,5 2,2
128 Ручний, площадками 3,8 6,4 7 7±0,21 0,8 IV 84,7 3,3
На таких дшянках середньорiчний прирют за запасом стовбурно! дере-вини (ПП 125-ПП 128) становить 2,2-4,7 м3-га-1. Найбiльший прирют (4,1-4,7 м3-га-1) спостерiгаeться на тракторопрохщних горбистих пiсках, де упродовж вегетацшного перiоду формуеться сприятливiший водний режим (ПП 125-ПП 126). На бугристих тракторонепрохщних пiсках, де передпосад-ковий обробггок Грунту проводився вручну майданчиками i кiнними борозна-ми (ПП 127-ПП 128), сосна зростае за IV класом боштету так само, як i в сухих (А1) борах ПП 114 i ПП 115, але при повнот насаджень 0,6-0,8 одиниць. На видЫ 7 кв. 21 (ПП 127), де передпосадковий обробггок Грунту здшсню-вався iз залученням кшно! тяги, до 25-рiчного вiку запас стовбурно! деревини становить 54,5 м3-га-1, а на пробнш дiлянцi ПП 128 (обробггок Грунту площадками) - 84 м3-га-1. На тракторопрохщних дшянках (ПП 125 та Пп 126) до 25^чного вiку накопичуеться 103,8-119,4 м3-га-1 стовбурно! деревини, що свiдчить про бшьшу ефективнiсть агротехнiчних заходiв i, зокрема, обробгт-ку Грунту в цьому трофотопi.
Поширення коренево! системи сосни у розрiзi генетичних горизонтiв, як зазначають М.1. Калiнiн, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк [11], для приживлю-ваностi культур мае важливе значення. У табл. 5 подано дат вмюту фiзiоло-гiчно активного коршня за генетичними горизонтами.
Табл. 5. Вмкт фiзiологiчно активного кортня сосни в Грунтг (абсолютно суха вага)
Вк (рокгв) Поширення коршня сосни по генетичних горизонтах, %
0-20 (см) 0-50 (см) 50-100 (см) бшьше 101 см
Св1жий б1р (А2)
5 82,4 88,3 11,7 -
10 65,8 77,3 19,4 3,3
20 52,7 62,5 25,1 12,4
Св1жий суб1р (В2)
5 64,7 77,9 17,3 4,8
10 51,4 66,7 24,4 8,9
20 38,3 47,5 38,2 14,3
Оцiнюючи розподши фiзiологiчно активно! частини корiння сосни в свiжому бору (А2) i субору (В2) (табл. 5) бачимо, що в 0-50 (см) шарi Грунту фiзiологiчно активна частина коренево! системи формуе значно бiльший об'ем ризосфери. Так, у свiжих борах в 0-20 (см) шарi Грунту знаходиться вщ 52,7 до 82,4 % дрiбного корiння. З вжом культур простежуеться його змен-шення. Звертае увагу й те, що уже з 10^чного вiку коренева система прони-кае на глибину бшьше 101 см, у 20-линьому вiцi культур у свiжих суборах на цш глибинi зосереджено 14,3 % вщ загально! маси фiзiологiчно активно! частини коренево! системи. Аналiз табл. 5 свiдчить, що при виборi агротехшчно-го прийому обробiтку Грунту в борових i суборових умовах Середнього Под-ншров'я необхiдно враховувати насиченiсть 0-20 см шару ризосфери фiзiоло-гiчно активним коршням, оскiльки до 80 % його зосереджено в шарi Грунту, який в лита мiсяцi (липень-серпень) пересихае до межi недоступно! вологи. Це е одшею з причин масового всихання культур сосни у вщ 1 -5 роюв. I цю обставину потрiбно враховувати. Висновки:
1. У Середньому Подншров'! у другш половит ХХ ст. закладена сер1я дослав за способами обробику Грунту: мехашзованими мшкими до 20 см [ глибокими до 40 см борознами; кшними мшкими до 20 см борознами; ручними смугами; мехашзованими смугами з м1жряддями 1,0; 1,5; 3 мет-ри; зяблева оранка з1 зворотом [ без звороту пласта; розкорчовування, су-цшьна оранка з подальшим 2-р1чним використанням тд сшьськогоспо-дарськими культурами [ без сшьськогосподарського використання.
2. Одним з ефективних способ1в обробику Грунту е мехашзований глибокими борознами, де збережешсть становила 2480 дерев на 1 га, що вщпо-вщае 37,1 % вщ густоти садшня. Запас стволово! деревини становить 130,2 м3-га-1, що 102,5 % вщ нормативного запасу у вшд 23-р1чних культур сосни.
3. Ф1зюлопчно активна частина коренево! системи формуе об'ем ризосфери, що досягае метрово! глибини, де зосереджено в борах вщ 52,7 до 82,4 % др1бного коршня, яке розташоване на 20-см глибиш, що зумов-люе в сух1 лит м1сящ, особливо в другш половит липня [ серпш, вси-хання сосни через висушування верхнього шару Грунту на глибину до 20-40 см. З 10-р1чного в1ку коренева система сосни проникае на глибину бшьше 101 см [ забезпечуе достатню кшьюсть вологи з бшьш глибоких шар1в Грунту.
4. За сучасними агротехшчними прийомами найефектившш1м е мехашзова-ний обробиок Грунту на глибину до 60 см, мехашзована рядове садшня в сухих пгротопах. У св1жих борових трофотопах ширину м1жрядь слщ приймати р1вною 1,5 м, а в суборових вщ 1,5 до 2,0 м 1з розмщенням са-дивних м1сць у рядах вщ 0,5 до 0,7 м. Розпушування Грунту на глибину до 60 см забезпечить уже в перший рж проникнення коршня сосни до глибини вологих шар1в Грунту, що зумовить в перш1 два роки прижив-лювашсть на р1вш 80-90 %.
Л1тература
1. Бельгард А. Л. Лесная растительность юго-востока УССР / А. Л. Бельгард. - К. : Изд-во "Урожай", 1960. - 263 с.
2. Букша И.Ф. Изменение климата и лесное хозяйство Украины / И.Ф. Букша // HayKOBi пращ Лiсiвничоl академп наук Укра1ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009.
- Вип. 7. - С. 11-14.
3. Вакулюк П.Г. Люовщновлення та люорозведення в рiвнинних районах Украши / П.Г. Вакулюк, В.1. Самоплавський. - Фас™ : Вид-во "Полiфaст", 1998. - 507 с.
4. Виноградов В.Н. Культуры по глубокой обработке почвы на Нижнеднепровских песках / В.Н. Виноградов, М.М. Дрюченко // Научные труды УкрНИИЛХА. - К. : Изд-во Ук-рНИИЛХА. - 1968. - Т. XIX, VCXA. - С. 21-27.
5. Говорова Т.Т. Влияние способов подготовки почвы на приживаемость лесных культур машинной посадки / Т.Т. Говорова // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай", 1965. - Вып. 1. - С. 38-45.
6. Гордieнко М.1. Культури сосни звичайно! в Укра1ш : моногрaфiя / М.1. Гордieнко,
B.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук, В.О. Рибак , В.М. Маурер, Н.М. Гордieнко, С.Б. Ковалевський. -К. : Вид-во 1н-уту аграрно! економжи УААН, 2002. - 872 с.
7. Гордieнко М.1. Методичн вкaзiвки до вивчення та дослщження люових культур / М.1. ^^енко, В.М. Маурер, С.Б. Ковалевський. - К., 2000. - 103 с.
8. Гордieнко М.1. Пристеповi бори Укра!ни : моногрaфiя / М.1. Гордieнко, В.П. Шлапак.
- Львiв : Вид-во "Престиж 1нформ", 1998. - 265 с.
9. Горошко М.П. Практикум з люово! бюметрп : навч. посбн. / М.П. Горошко,
C.1. Миклуш, П.Г. Хомка. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1999. - 108 с.
10. Дрюченко М.М. Итоги и перспективы освоения песков на Украине. Освоение песков / М.М. Дрюченко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1960. - 380 с.
11. Калшш М.1. Люове коренезнавство : тдручник / М.1. Калшш, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк. - Львiв : Вид-во 1ЗМН, 1999. - 336 с.
12. Мороз П.И. Комплексное освоение Среднеднепровских песчаных массивов : монография / П.И. Мороз, В.П. Шлапак. - Львов : Изд-во "Престиж 1нформ", 2000. - 265 с.
13. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / под ред. А.З. Швиденко и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
14. Торопогрицький Д.П. Вплив глибоко! шдготовки Грунту на збереженють i рют сосни / Д.П. Торопогрицький // Вюник сшьськогосподарсько! науки. - К., 1963. - N° 10. - С. 77.
15. Шлапак В.П. Чигиринський бiр : моногрaфiя / В.П. Шлапак, I.I. Логвшенко. - Львiв : Вид-во "Престиж 1нформ", 1999. - 110 с.
Шлапак В.В., Шлапак В.П., Ф.М. Бровко Особенности обработки почвы на боровых террасах Среднего Приднепровья
Исследованы лесные культуры сосны обыкновенной, произрастающие в Черкасском и Чигиринском борах. Установлена зависимость роста и развития культур сосны от способа обработки почвы. Предложен один из самых эффективных агротехнических приемов возделывания почвы - механизированный на глубину до 60 см, который обеспечивает высокую приживаемость сосны в лесных культурах до смыкания крон в условиях дефицита влаги и недостаточного питательного режима и перевода культур сосны в покрытую лесом землю.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, почва, влага, питательные вещества, возделывание почвы, рост, развитие, культура.
Shlapak V. V., Shlapak V.P., Brovko F.M. The article presents the research results of the pine forest plantations of Cherkasy and Chyhyryn pineries
It is determined the dependence of the growth and development of pine plantations according to the soil processing method. It is offered the one of the most effective agro-technical soil processing method - mechanized on the depth of 70 cm, which provides the high pine plantations survival rate till crown closure in the moisture deficit conditions and lack of nutrients.
Keywords: pine (Pinus sylvestris), soil, moisture, nutrients, soil cultivation, growth, development, crops.
