CC BY
54
таЖувапыюго майданчика (для цього сл1д використовувати техшчш засоби для транспортування деревини у noenicTio завантаженому стаж з парокшною тягою).
На трелюванш деревини вш рубань головного користування, залежпо вщ умов, можуть використовуватись один або два типи техшчних засоб1в.
Використання техшчних 3aco6ie з однокшною тягою для витягування сортимента до трелювального волока при проведенш доглядових рубань, забезпечуе Kpaiui умови для виконання операцп сортування. Залежно вщумов i продуктивно-CTi шдраховуеться мльмсть тягових одиниць на операцп тдтрельовування до волока i onepaui'i транспортування люоматер1ал1в до вщвантажувального майданчика, тобто операщя трелювання буде складатися ¡з двох фаз: тдтрельовування сортимент до трелювального волока i транспортування на вщвантажувальний май-данчик. При проведенш доглядових рубань для забезпечення кращих умов роботи трелювальних 3aco6iB дерева слщ звалювати в "розвал", тобто верх1вками вщ трелювального волока, це сприятиме меншому захаращенню територп б1ля трелювального волока.
При внконанш суцшьно лкоачних рубань, за наявност1 сприятливих умов, на операцп трелювання можна використовувати т1льки техшчш засоби для транспортування деревини у повшстю завантаженому стаж. Тобто, пачка буде форму-ватися збором сортиментт з прилеглоУ TepHTopii по обидв1 сторони трелювального волока.
Лггература
1. Научные труды. Результаты фундаментальных исследований по приоритетным научным направлениям лесного комплекса сграны. - М:, 1990. вып. 225. - 180 с.
УДК630*902 Доц. В.К. Пуичик, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
1СТОР1Я РОЗВИТКУ ПОС1ВНИХ I Л1СОСАДИЛБНИХ МАШИН ЛЮОКУЛЬТУРНОГО ВИРОБНИЦТВА НА УКРА1Н1
Викладена icropiH розвитку cinajioK i люосаднльних машин люокультурного вироб-ництва на УкраГи«. Встановлено. що для стби лютого пасшня, з початку цього столггтя використовувались сшалки, ям булн запозичеш з стьського господарства, a перин iiicoca-дилыи пристосування - у KiHui минулого столггтя Попм, конструкцп сшалок i люосадн-лышх машин розвивалися з розвитком л1сового господарства на У крапп.
У. К. Tiunchyk - USUFWT
History of the development of seeding and planting machines of a silvicultural
production in Ukraine
1 listory of the development of seeding and planting machines of a silvicultural production in Ukraine has been expounded. It has been established that machines were used borrowed from agriculture for sylvan seeds seeding at the beginning of this century, and the first planting devices had been used at the end of the 19th ccntury. Later on, structures of seeding and planting machines were worked out with the development of forestry.
Для авби насшня у люовому господарств! застосовують спец1альш знаря-¡^ ^алки. Вони почали використовуватися на лкогосподарських шдприемст-У кражи вщносно недавно i neptui Ывалки були запозичеш з сшьськогосподар-
___^°го^виробцццтва. Одною ¡з перших авалок застосовувалася авалка ручна го—-yj
Украшський державний лiсотехнiчний унiверситет
родна СО-1 1 Свалка РС, ям були призначеш для с1вби насшня деревних 1 чагар. никових порщ: ялини, сосни, модрини, яблуш, акацп, бузини та ш. Шзшше вона була модершзована у авалку СЛ-1. Севалка являе собою двоколкний в1зок з дв0. ма рукоятками. На рам1 в1зка закртлений наспжий бункер з котушковим вис1в-ним апаратом, який приводиться у д1ю вщ ходових кол ¡с.
У 1940 р. ¡нж. Чашкшим була сконструйована нова модель ручноТ авалки УЛРС (ушверсальна ручна Ывапка) з диско-лопатевим виавним апаратом. Стал-ка ручна СЛР-1 призначена для С1вби насшня шпилькових порщ в умовах, непри-датних для мехашзованого висту тракторними 1 кшними авалками (по м1крощд. вищенням, на площадках, при доповненш культур). До цього ж перюду вщносить-ся 1 4-рядна авалка конструкцм ¡нж. Чашкша, кшш авалки КАС-13, ЛСЛ-3 \ ОКДС-12. Сталка л1сова ушверсальна 4-х рядна конструкцП' ¡нж. Чашкша призна-чалася для авби у розсадниках др1бного 1 крупного насшня деревних ! чагарнико-вих порщ на глибину 1-8 см. Тяга-два коня.
С ¡валка КАС-13 - сшьськогосподарського типу, при певних умовах знаходи-ла застосування 1 у лковому господарств! для авби насшня деревно-чагарникових пор1д. Обслуговувалася с ¡валка двома-трьома робтшками. Тяга - два коня.
Л1сова Ывалка Лабунського ЛСЛ-3 призначалася для авби др1бного \ крупного насшня, у лкомелюративних розсадниках. У конструктивному вщношенш вона нагадувала кшну авалку КАС-13. С1вапка виавае чотири рядки. Для и об-слуговування потр1бно три роб1тники. Тяга - два коня.
Кшна авалка ОДКС-12 призначалася для авби овочевих культур, а також для авби насшня деяких деревно-чагарникових порщ. С1вапка може виавати 12 рядмв. Тип виавного апарату - котушковий, системи Гузкра. Обслуговувалася авалка двома-трьома робтшками. Тяга - два коня. На початку 60-х рок1в XX ст. на Укра'Гш застосовувалася авалка л1сова кшна СЛК-2А, яка була призначена для пщготовки шщаних та сушщаних грутчв з одночасною авбою насшня шпилькових порщ пщ наметом Л1су, на згарищах 1 св1жих вирубках, як1 попередньо очищен! вщ порубних решток. Сшалка однорядна, однокшна. У цей перюд застосо-вувалися авалки СЛ-4А, СПН-4 1 СКП-6. С1валка люова чотирьохрядна СЛ-4А -парокшна, призначалася для авби насшня деревних 1 чагарникових порщ за схемами 10-60-10 см 1 15-60-15 см. Ширина поавних рядк1в 3-4 см.
Сталка плодорозсадникова зачшна чотирьохрядна СПН-4 призначена для авби плодових 1 деревно-чагарникових порщ. С1валка зачшна агрегатуеться з трактором Т-25А. Сталка комбшована для розсаднимв, шестирядна СКП-6 призначалася для авби сипкого насшня \ середнього насшня на глибину до 2 см. Агрегатуеться з тракторами типу "Беларусь" 1 Т-40. На даний час у розсадниках УкраТни застосовуються авалки СЛШ-4М, СЛПМ, "Литва-25" \ надходить у ви-робництво авалка СЛУ-5-20 та СПП-ЗШ.
Овалка лкова СЛШ-4М на самохщному шаа Т-16М чотирьох-1 шестирядна призначена для авби р1зного насшня деревних I чагарникових порщ. Овалка для Л1СОвих розсадник1в СЛПМ призначена для авби у розсадниках насшня шпилькових та листяних деревно-чагарникових порщ (з крилатками у плодах, у сушил ¡з середовищем стратиф1кацп 1 чистого сипкого насшня). Використовують "п на ржшй поверхш I по грядах шириною 1,0 ! висотою до 0,2 м. Свалку СЛПМ м°н' тують на самохщному шаа Т-16М.
]()0 !ш;.....к науково-1емс1чнн* ||Р-и1>
СЛвалка широкорядкова "Литва-25" призначена для авби у розсадниках дрь бного сипкого насшня шпилькових порщ. Зачтаеться на самохщне uiaci Т-16М. Вонаутворюе 25 постних борозен глибиною до 2 см, ям зфуповаш в 5 стр1чок.
Слвалка люова ушверсальна СЛУ-5-20 призначена для сшби дрШного сипкого насшня у вщкритому rpyHTi i теплицях. Вона поставляеться на пщприемства у двох вар1антах: до самохщного luaci Т-16 М i до трактор1в Т-25А, Т-40АМ, МТЗ-80/82. (Свалка забезпечуе стр]чкову cieoy насшня за схемою 10-30-10-30-10 сМ атакож авбу з р1вном1рним розташуванням nociBiinx рядюв у стршщ: 5- 10- i 20-рядковий з шириною м1жрядь у cTpi4u.i вщгювщно 25, 10 i 5 см.
На УкраУш з 1992 року Лубенським заводом "Спещпсмаш" випускаеться Ывалка для розсадниюв пошаркова СПП-ЗШ. Вона призначена для широкостр1ч-KOBOi авби драного, середнього i великого сипкого насшня з полшшеною pieno-MipHicro його розподшу i загортання як у вщкритому, так i у закритому грунтах.
СЧвапка застосовуеться у люовш, лкостеповш, степовш, прськш та ripcb-ко-лковш зонах у перюд весняноУ авби. Основна перевага даноУ авалкн перед ¡н-шими, що випускаються сершно, полягае у можливосп широкого д1апазону сшби (вщ др1бного до великого насшня). Продуктившсть авапки становить 0,3-0,6 га/год., кшьккть виаваючих апарат1в - три, маса без насшня - 550 кг, швидюсть руху агрегату 4-6 км/год., робоча ширина захвату (включаючи одне м1жряддя)-1,5 м, глибина проходу борозноутворюючих робочих оргашв - 0,5-10,0 см, термш служби - 8 роюв. Агрегатусться с ¡валка з тракторами класу 9-14 кН.
1з cieanoK, як1 застосовувалися на люокультурних площах, видшимо такк ССЛН-1, МЛТИ-1, МЛТИ-2, СЖН-1, СЖУ-1, СКГ, СЛП-1,3, ПСТ-2 A i ЩСГ-1.
Сталка рядкова лункова (гшздова, зачшна) ССЛН-1 призначена для ряд-ковоУ та рядково-лунковоУ авби насшня деревних та чагарникових порщ при створенш захисних л1сових насаджень. Може працювати у зачшному i причшно-му BapianTax. Одну авалку агрегатують з трактором Т-25 А, Т-40 А, а три авалки -з трактором "Беларусь" за допомогою нашвначшних зчшок. (лвалка МЛТИ-1 од-норядкова застосовуеться для пшдовоТ ciBOH жолуд1в дуба та ¡ншого крупного насшня (ropixiß) при захисному люорозведенш, а також при створенш полезахисних л1сових насаджень. С ¡валку зачтають на трактор Т-40А. Ушверсальна зачтна дво-рядкова авалка МЛТИ-2 створена на бал авалки МЛТИ-1. Нею виавають жолуд1 рядковим, гшздовим, атакож груповим способами.
Слвалка для авби жолуд1в СЖН-1 призначена для однорядковоУ авби на вирубках у борозни, ят пщготоваш двополицевими плугами, атакож без пщгото-вки фунту. Запежно вщ умов роботи и" можна агрегатувати, з трактором ЛХТ-55 та Беларусь" Bcix модифкацш. Овалка жолудева ужверсальна СЖУ-1 ефективна Для рядковоУ, рядково-лунковоУ i груповоУ авби жолуд1в та ¡ншого крупного на-ання у полезахисному люорозведенж. Агрегатують авалку з тракторами Т-40 AM 1 Беларусь". Прська авалка-культиватор СКГ призначена для виаву насшня во-лоських ropixiß, мигдапю, жолуд1в та алич1 у ripcbKifi MicueßocTi, вона пристосо-вана для роботи на терасах з поавною смугою 1,5-2 м. Агрегатують з тракторами Г-38М, Т-54Л, ДТ-75М, Т-74.
Слвалка для авби насшня по скибах СЛП-1,3 забезпечуе рядково-гшздовий ГМ^'п нас'ння сосни та ялини по скибах, утворених плугами-каналокопачами типу КЛН-500А. Агрегатусться з тракторами ЛХТ-55 i Т-130.
Украшський державний лшотехшчний унiверситет
Покривоздирач - С1валка тракторна ПСТ-2А призначена для гпдготовк шщаних 1 сушщаних грун-пв з одночасною С1вбою насшня сосни, ялини та модрц ни на св1жих вирубках. Севалка складаеться з двох секцш - л1во1 1 право!, яю щЭр шрно приеднаш до зачшного мехашзму НЗ-2А трактора ЛХТ-55.
Щ|"лювач-с1валка прська ЩСГ-1 готуе грунт щшюванням розпушуванням щшини на глибину до 40 см, одночасно формуе полотно \пкротераси шириною 40-60 см 1 вис!вае насжня юсточкових порЬд на кам'янистих схилах крутизною до 20°. Агрегатуеться з тракторами ДТ-75М 1 Т-74.
У юнщ минулого стопття питаниями рацюнал!зашУ люосадильних робггза-ймалися багато лювниюв УкраУни. Люнич1 О'вщький, Розанов, Гур'янов, викладач Хармвського землеробського училища Колесов та шил розробили циту систему р0. бочих оргашв ¡нструмештв 1 знарядь для люосадильних роб1т. Ух пристосування 1 знаряддя набули на УкраУш широкого розповсюдження. Так, в 70-т1 рр. минулого стагпття люничий С!вщький оргашзував у м. Бердянську спещальш майстерж, де шд його кер1вництвом були створеш оригшальш конструкцп знарядь для садшня люу у степу. Перший зразок найпроспшого люосадильного меча Колесов вигото-вив в 1883 р. у майстернях Хармвського землеробського училища. Це знаряддя у люокультуршй практищ використовуються \ до нишшнього часу.
КиУвський лесничий Н.А. Розанов розробив конструкшю сери Грунтових бурав1в, призначених для викопування люосадильних ям. Багато пращ у популя-ризаци досягнень в1тчизняноУ науки I практищ по розробш нових люокультурних знарядь \ машин вклав у кшш минулого стшття л^ничий Херсонського губерн-ського земства Лев Гур'янов, народжений у 1890 р. ср1бною медаллю за своУдо-сл1дження, як1 демонструвалися на Херсонськш альськогосподарськш виставщ.
1з ручних знарядь люокультурного виробництва, ям застосовувались на УкраУш, була поширена лопата лубенського типу. Вона призначалася для пщготовки фунту у розсадниках, викопування садивного матер1алу, частковоУ пщготовки грунту П1Д люов1 культури смугами, площадками, а також для садшня люових культур. Вперше саджальний меч для садшня л1су був застосований л1Ывником А. Колесо-вим. Залежно в1д фунтових умов застосовують два типи саджальних мечт: для легких шщаних фунтчв 1 для зв'язаних суглинистих грунтт.
Саджальний меч для зв'язаних суглинистих фунтчв в1др1зняеться тим, що задня площина пластини - пера, е звапьна, а не двогранна, як у першого меча. Для садшня л1сових аяншв ! саджанцш в ямки на щшьних фунтах застосовувалися бурави Розанова, ям шд час буршня розпушували 1 перемшували фунт. Наибь льшого застосування у практиш л1сокультурного виробництва знайшли два типи цих бурав1в: для щшьних глинистих груттв I для менш зв'язаних I ущшьнених фунт1в. Довжина робочоУ частини бурава 280-330 мм, а вся довжина бурава з рукояткою становить 1042 мм. Вага бурава не перевищуе 5,5 кг.
Ще у 1893 р. у нашш л1с1вничш л1тератур1 з'явився опис лЕсосадильноУ ма-шини Стретона. Ця машина була сконструйована у 1888 р. для зал^нення великих площ. Робочими органами и були дисковий жж, малий 1 великий сошники, загор-тальш вщвали 1 прикочувальж котки. Дисковий шж перервував фунт у вертика-льшй площиш. Малий сошник формував борозну, вщвалюючи фунт нашво ! на-право, а великий сошннк поглиблював и" до потр1бноУ межь П!сля цього як спеша-
102 Шрник на у к о в о-техшчних пр*цЬ
льний
мехашзм подавав саджанщ на дно борозни i загортальш вщвапи, як1 знахо-
" сь за великим сошником, затискали його у Грунта Прикочувальш котки задували садшня, ущшьнюючи грунт навколо саджанця зверху.
На машиш пщ час роботи знаходилося п'ять чоловк: один керував рухом машини, четверо подавали саджанщ з ящиюв у вщкрит! кишеш садильного меха-
шзму-
Пом1щеш у кишеш саджанщ автоматично затискалися i переносилися у са-
дильну борозну. Тут одночасно ¡з затисканням саджанця грунтом, кишеня вщкри-валася. Машина була розрахована на тягу п'яти коней. Роботи по мехашзацп люо-садщня на УкраУш почалися ще у кшщ 20-х рок1в в УкраУнському науково-дослщному ¡нститут1 агролюомелюрацн i лкового господарства, де була розроб-лена дворядна люосадильна машина ЛП-1 конструкщУ I.M. Лабунського. Ця машина працювала по типу розсадо-саджапьних машин сшьськогосподарського ви-робництва i призначапася для агролюомелюративних щлей. Вона висаджувала ci-янш у заздалепдь оброблений до 35 см Грунт.
До числа перших люосадильних машин, яю були поширеш у нашш краУш, слщ вщмггити також машину ПЧ конструкци ¡нж. Чашюна, в якш мехашзований тшьки процес приготування щшини у rpyHTi i загортання аяиця. Подавання аянця у щшину та утримання його шд час загортання вщбуваеться вручну. У шслявоснний перюд застосовувапася бшьш вдосконапена саджалка Чашюна пщ маркою СЛЧ-1.
У кшщ сорокових рок1в на УкраУш ¡нж. A.M. Недашковським створюеться люосадильна машина СЛН-1, яка була однорядною, а пот1м i СЛН-2 - дворядний eapiaHT машини СЛН-1, а в 60-х роках викладачами люогосподарського факультету УкраУнськоУ сгльгоспакадемн - люосадильна машина СЛНУ-I. У подальшому УкраУнським науково-дослщним ¡нститутом агрол¡сомелюрацп у м. XapKiB (¡нж. Недашковським) були сконструйоваш i передан! у виробництво люосадильш машини ПН-4 та ПНД-4. У цих машин подавання Ыянщв у борозну, приготування i загортання борозни noBiiicTio мехашзоваш. Машини ПЧ, ПН-4, ПНД-4 здшснюють садшня С1янщв i саджанщв лише у добре оброблений грунт. Шзшше ¡нженером ЦНДШГ Жигаловим була сконструйована машина ЛПМ для садшня люу у необро-блений фунт на вирубках з кшькютю пеньмв до 600 шт/га.
3i зростанням науково-техшчного прогресу полшшуеться i конструкщя ль сосадильних машин. У даний час застосовують велику кшыасть люосадильних машин (ЛСМ) призначених для р1зних люорослинних умов. Так, для садшня рос-лин у декоративних, плодово-ягщних i люових вцциленнях застосовують машини СКБН-4, СКБН-4А, СПЛК, СШП-5/3; для створення л!сових смуг на чистих пло-Щах ССН-1, СПУ-1 та МПС-1; машини для садшня рослин на шщаних Грунтах МПП-1, МЛБ-1 i СЛНУ-1; машини для роботи на схилах ЛПА-1, ЛМГ-2 та МЛС-U для створення люових культур на вирубках СБН-1А, СКЛ-1, ЛМ-1, ПЛА-1, ЛМБ-1 i МЛУ-1; машини для роботи на перезволожених фунтах СЛГ-1 i СЛ-2.
Шляхи пщвищення piBHH мехашзацп л4сосадильних робгг полягають у пщ-вищент оснащеност1 пщприемств ЛСМ, у впровадженш нових, бшьш досконалих конструкцш, у полшшенш використання ЛСМ, що е на виробництвк
,lc«Kcn.iyaiaillll
103
