CC BY
49
Науковий вкник, 2001, вип. 11.1_
Виконаний анатз показав, що на величину коефщенту а суттево впливае спiввiдношення / /1, iз збiльшенням якого а зростае. Величина прольоту I при постшному / /1 практично не впливае на змшу функци а
1з графiкiв видно, що е небезпека виникнення резонансу для установок при транспортуванш вантажiв невелико! ваги та значних провисаннях несучого канату / /I > 1/10. Для таких установок необхвдно додатково визначати сшвввдношення мiж частотою вимушуючо! сили та власних коливань i забезпечити його: p/k >>1 або p/k<<1.
Лiтература
1. Белая Н.М., Мартынцив М.П., Бадера И.С. Новые прогрессивные канатные установки для транспортирования древесины в горных условиях.// Лесное хоз-во, лесн., бум. и деревооб-раб.промышленность. - Вып. 21. - Киев: Бущвельник, 1990. — С. 38...43.
2. Адамовський М.Г., Мартинщв М.П., Бадера Й.С. Пiдвiснi канатш лiсотранспортнi системи. - Кшв: 1ЗМН, 1997. - 156 с.
3. Белая Н.М., Лыко Я.А., Мартынцив М.П., Прохоренко А.Г. О влиянии двух эксплуатационных факторов на выносливость канатов подвесных лесотранспортных установок.// Прочность и долговечность стальных канатов. - Киев: ВИ НИТИ, 1981. - С. 111...117.
4. Белая Н.М., Прохоренко А.Г. Канатный транспорт леса и резервы повышения его эффективности.// Изв. высш. учеб. заведений. Лесной журнал. - № 4, 1982. - С. 34...42.
5. Пановко Я.Г. Губанова И.И. Устойчивость и колебания упругих систем. - Москва: Наука, 1967. - 418 с.
6. Мартинцш М.П. Розрахунок основних елементсв шдвюних канатних люотранспортних установок. - Кшв: Ясмина, 1996. - 175 с.
7. Глушко М.Ф. Стальные подъемные канаты. - Киев: Техшка, 1966. - 246 с.
8. Мартинцш М.П. Дослщження коливання несучих канапв люотранспортних систем шд дieю рухомого вантажу// Науковий вюник: Збiрник науково-техшчних праць. Вип. 8. - Львiв: Укр-ДЛТУ, 1998. - С. 34-40. _
УДК 630*232.5 Доц. В.К. Пунчик, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕХАН1ЗАЦП Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ РОБ1Т В Л1СОВИХ КОМПЛЕКСАХ НА
ЗАХОД1 УКРА1НИ
Проаналiзованi HOBi машини i механiзми, якi у nepcneKraBi можуть бути використанi в люових комплексах на Заходi УкраТни.
Doc. V.K. Tiunchyk - USUFWT
Prospects of development of agricultural operations in forest complexes of western Ukraine, have been analyzed
New machines and mechanisms, which conld be used in forest complexes of Western Ukraine, have been analyzed
1нтенсифжащя лшогосподарського виробництва тшно пов'язана i3 тдви-щенням продуктивной лгав при одночасному зниженш матерiальних i трудових затрат. У шдвищент продуктивностi лiсiв велике значення мае своечасне i якiсне проведення доглядових рубань в молодняках. Новим перспективним напрямком в мехашзаци лкогосподарських робгг е розробка не окремих машин, а i'x комплек-сiв, яю дозволяють повнiстю механiзувати та автоматизувати процеси вирощу-вання i утримання рiзних лiсових насаджень, у т.ч. i захисних.
_Украшський державний л1сотехн1чний ун1верситет
Перспективним е використання на Заходi Украши лiсогосподарського трактора ЛХТ-100, який розроблений на б^ трактора ЛХТ -55. В тракторi виконано ряд принципових ртень, двигун, який мае потужтсть 70 кВт (95к.с.), значно тд-вищуе його технiчнi можливость Заслуговуе уваги i болотна модифшащя цього трактора ЛХТ-100Б, яка дае можливiсть розширити лiсовiдновлюючi роботи на Грунтах з низькою несучою здатшстю.
Безсумнiвний iнтерес для працiвникiв лшового господарства Украши повинен представляти i трактор лiсогосподарський трелювальний ТЛТ-100 з канат-но-чокерним обладнанням. Вш призначений для трелювання хлистiв i сортимен-тiв вiд рубань головного користування i доглядових рубань за лшом на дренова-них i перезволожених Грунтах у лiсовiй та лiсостеповiй зонах.
Одним iз трудомiстких процесiв у лiсовому господарствi е збирання i пе-реробка лкового насiння. Вiдомо, що Украша, у тому чи^ i и Захвдна частина, потребуе велико! кiлькостi лкового насiння (7-8 тис.тонн щорiчно). Тому механь заци цього виду робгг повиннi придiляти особливу увагу. Для збирання i перероб-ки насшня лiсових i садово-ягiдних порiд шнують багато способiв i пристосувань, машин та механiзмiв. На нашу думку, для тдйому в крону дерева робочого з метою збирання насшня, перспективним е ЛАЗ ЛПД-0,64, який забезпечуе тдняття по стовбуру з максимальним дiаметром 64 см. Основна перевага цього ЛАЗа - невелика вага (6 кг) в порiвняннi з шшими, вага яких коливаеться в межах 9-10 кг.
Для струшування плодiв горiха волоського, яблунь, алич^ насiння клена, ясеня та шших порiд, розроблена вiброустановка МС0-0,4, яка може працювати в насадженнях i плантацiях з розмщенням дерев 8х8м.
Важливою операщею е видобування насiння з шишок. Сушшня шишок здiйснюеться стацiонарними i пересувними шишкосушарками рiзних конструк-цш. В даний час перспективною е пересувна шишкосушарка ШП-0,6 - для сушшня шишок сосни звичайно!', ялини звичайно! та модрини сибiрсько!, яка за добу дае 20 кг чистого насшня.
У розсадниках Захщних областей Украши рекомендуеться застосовувати фрезу ФПШ-1,3, яка призначена для обробггку Грунту перед мвбою. Крiм цього и можна використовувати як культиватор при мiжрядному обробiтку посiвiв. Сiвба лiсового насiння у розсадниках здшснюеться спецiальними сiвалками. Представ-ляе увагу i перспективу застосування ивалки лiсогосподарсько! унiверсально! СЛУ-5-20 i ивалки розсадниково! широкостмчково! Пошарникова СПП-3Ш, яка може виивати будь-яке за розмiрами насiння, у т.ч. i крупне насшня: жолуд^ каш-тани i т.п. В даний час сiвалка СПП-3Ш випускаеться на Украш Лубенським заводом "Спецлшмаш". Для загортання насшня спещальним субстратом можна використовувати мольчувач сiтчастий навiсний МСН-1, який мае ширину захвату 1 м, а мiсткiсть барабана - 1м3.
Основний обсяг лшогосподарських робгг проводиться в рiвнинних i прсь-ких умовах у лках лшово! i л^ск^во! зонах на свiжих не поновлених вирубках з великою кшьюстю пнiв або на старих вирубках, якi заро^ м'яколистяними породами. Досить трудомiсткою операцiею в даних умовах е тдготовка Грунту. Тому тут доцшьно використовувати як лiсовi плуги (ПКЛ-70, ПКЛ-70А, ПЛ-1, ПШ-1), так i спецiальнi знаряддя (ОРМ-1,5). Знаряддя ОРМ-1,5 застосовуеться для тд-готовки дискретних мiкропiдвищень (у виглядi клумб) шляхом обертання скиби на перезволожених Грунтах з невеликою кшьюстю пшв (до 1 тис. на 1 га). Агрега-
72
Зб1рник науково-техшчних праць
Науковий вкник, 2001, вип. 11.1_
туеться з тракторами ЛХТ-55, ЛХТ-100, ЛХТ-100Б. Довжина мiкропiдвищень (в основi 0,4-0,6 м), ширина - 0,5 м, висота - 0,25 м, ввдстань мiж ними в рядi 1,451,80 м, продуктивнiсть за 1 год змшного часу 1,35-1,70 км.
Найбшьш трудомiсткою i ввдповвдальною операцiею у загальному комплекс лiсокультурного виробництва необхiдно вважати лшосадильш роботи, якi проводяться в рiзноманiтних умовах. Для садiння саджанцiв хвойних порвд перспективною лiсосадильною машиною е ЛМД-81. Вона працюе на розчищених ви-рубках iз юльюстю пнiв бiльше 600 шт. га 1 га, а також для реконструкци площ, якi поновилися другорядними листяними породами висотою до 5 м. Подача рос-лин в садильну щшину здiйснюеться вручну, тому крок садшня довiльний. Лшо-садильна машина МЛА-1 призначена для садшня иянщв хвойних порiд на очи-щених вiд рослинних залишкiв вирубках iз кiлькiстю пнiв на 1 га до 600 шт. Садшня здшснюеться у шдготоваш двополицевими плугами борозни, у розпушува-льш фрезами або дисковими знаряддями смуги, а також в Грунти на незадернших вирубках без попереднього обробггку.
Вельми перспективною е сiвалка фрезерна лкова комбiнована СФК-1, яка створена для ивби жолудiв з одночасною пiдготовкою Грунту шляхом фрезеру-вання i локальним внутршньоГрунтовим внесенням мiнеральних добрив. Агрега-туеться з тракторами МТЗ-82 i ЛХТ-55. Глибина обробiтку Грунту - 15 см, ширина захвату фрезерного барабану - 0,8 см, число жолудiв, що вимваються на 1 м -5-10 шт. Продуктившсть за 1 год змшного часу - 2,5 км.
Для хiмiчного захисту лку ввд шюдливих комах i збудникiв хвороб, а також знищення небажано! деревно! i чагарниково! рослинностi при лiсовiдновленнi i роботах по догляду за лiсовими культурами призначений обприскувач лiсовий тракторний ОЛТ-1А. Обприскувач агрегатуеться з трактором ЛХТ-55. Ширина при обприскуванш - 300 м, а при Грунтовш ш'екци 0,5-2,0 м. Продуктивнiсть за 1 год змшного часу при обприскуванш становить 5 га.
Мехашзащя робгг догляду за лком, i в першу чергу це стосуеться освгг-лення, повинна здiйснюватися продуктивними кущорiзами, якi начiплюються на трактори. Такими, на наш погляд, е кущорiзи-освiтлювачi КОМ-2,3 i КОГ-2,3. Перший начшлюеться на трактор МТЗ-82, а другий - на трактор ТДТ-55А або ЛХТ-55. Вони призначеш для лшогосподарського догляду за лшовими культурами, як створенi рядками на вирубках. Продуктившсть таких кущорiзiв коливаеться в межах ввд 1,5 до 1,8 км за змшний час.
УДК 630. *3 77.4 Ст. викл. М.М. Борис - УкрДЛТУ
АНАЛ1З ТЯГОВИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОЛ1СНО1 ТРЕЛЮВАЛЬНО1
МАШИНИ
Подано результати експериментальних дослiджень тягових властивостей колiсноí люотранспортно!' машини i виконаний ix аналiз.
М.М. Borys - USUFWT Analysis of pulling capacities of wheeled skidding machines
It was presented results of experimental studies on pulling capacities of wheeled forest transportation machines and it was done their analysis.
Здатшсть транспортних 3aco6iB перевозити вантажi з максимально можли-вою швидюстю в заданих дорожтх умовах характеризують тягово-швидкiснi вла-
