CC BY
23
вiдмiнностями в област С=О i С=С поглинання та щентичшстю спектрiв в област ефiрного поглинання, можна припустити деяк невивченi варiанти дiй витяжок шипшини на оргашзм.
Рис. 2.1нфрачервот спектри поглинання витяжок Ь кропиви:
1 - водна витяжка сухог кропиви; 2 -водна витяжка св1жо1 кропиви
Одним iз компонента ек-стракта шипшини е аскорбiнова кислота. Неоднозначний збiг смуг поглинання дослщжуваних ком-понентiв, незважаючи на вщнос-ну iдентичнiсть спектрiв, може свiдчити про набагато рiзномашт-шшу структуру продукта природного джерела аскорбшово! ки-слоти шипшини порiвняно з хь мiчно чистим, але синтезованим препаратом - аскорбiновою кислотою.
Подiбнi мiркування щодо способу екстрагування компонента в рiзних варiантах витяжок i 1х можливостей в планi цiльового призначен-ня шдтверджують результати шфрачервоно! спектроскопп з водною витяж-кою сушено! та свiжоl кропиви (рис. 2).
Отже, шфрачервона спектроскопiя може успiшно застосовуватись для розтзнавання структурного складу невщомих i маловивчених речовин рос-линно! лжарсько! сировини, що е актуальним напрямом у вивченнi 11 вико-ристання та застосування у практищ.
Лiтература
1. Степанов Б.И. Введение в химию и технологию органических красителей. - М.: Химия, 1971. - 448 с.
2. Смоляр В.1. Ф1зюлопя та ппена харчування. - К.: Здоров'я. - 2000. - 330 с.
3. Биологически активные производства пищевых продуктов: Справочник/ Петрушев-ский В.В., Казаков А. Л., Бандюкова В. А. и др. - К.: Техшка, 1985. - 127 с.
УДК 630.232.475.4 Студ. В.В. Шлапак - Национальный А У, м. Knie;
проф. В.П. Шлапак -НДП "Софивка" НД1НАН Украгны
взасмовплив трав'яно1 рослинност1 та сосни звичайно1 в умовах чигиринського бору
Дослщжено pi3HOBiKOBi лiсовi культури сосни i дольову участь в них трав'яно'1 рослинностi. Встановлено 3aKOHOMipHOcri росту i розвитку та взаемод^ мiж сосною i трав'яною рослиннiстю.
Stud. V. V. Shlapak - National agrarian university, Kyiv;
Prof. V.P. Shlapak - National dendrologicalpark "Sofiyivka " of NAS of Ukraine
Strong influens of grass vegetation and pine-tree ordinary in the conditions
of Chihirin pine forests
The differentage-old forest cultures are explored of pine-tree and part participation in them grass vegetation. The appropriatenesses of growth and development and co-operation between the pine-tree and grass vegetation are set.
Сосна звичайна росте на бщних на поживш речовини i вологу дерно-во-шдзолистих шщаних i супщаних грунтах [1]. Основш масиви !! зосере-джеш в Полюс i пiвнiчному Лiсостепу, де дольова частка !! становить 40 % територи вкритих лiсом земель Укра!ни [2, 3]. В швденному Лiсостепу та тв-нiчному Степу Украши значт площi сосни е iнтрозональними природними лiсовими формацiями переважно на пiщаних терасах рiчок, де в найбшьшш мiрi проявляеться згубна дiя не лише вггрово! та водно! ерозй грунтiв, але й рiст i розвиток трав'яно! рослинност [4, 5]. Тому до чинниюв, якi впливають на вирощування високопродуктивних i бiологiчно стiйких насаджень вщнесе-нi грунти, !х механiчний, фiзичний та хiмiчний склад, категори люокультур-них земель, методи обробiтку грунту, люорослинт умови, типи лiсу, схеми змiшування культур, склад культур, режим зволоження грунту, рют i розвиток трав'яно! рослинност^ особливостi проведення доглядових рубань та iншi пи-тання. На нашу думку, питанню особливост появи та iнтенсивностi розвитку трав'яних рослин в умовах Чигиринського бору недостатньо придшено уваги.
Мета роботи - виявити закономiрностi росту трав'яного покриву та його впливу на рют культур сосни до 10^чного вiку.
Методи i методика - лiсiвничо-таксацiйнi для закладання пробних площ i визначення параметричних показникiв культур у процес !х росту i розвитку та геоботанiчнi для характеристики, визначення динашки та штен-сивност розростання трав'яних рослин.
Обговорення результатiв до^джень. Для формування бюлопчно стшких та високопродуктивних насаджень особливо! уваги необхщно придь лити агротехнiцi обробггку грунту при створеннi культур сосни та догляду за ними до змикання крон, тому що на поверхт грунту вшх категорiй люокуль-турних площ знаходиться велика кшьюсть насiння трав'яних рослин, якi за сприятливих умов можуть прорости протягом вегетацшного перюду. Проте поява цих рослин мае сво! особливостi. Так, тсля рубки материнського наса-дження сукцешя трав'янистих рослин проходить в такш послiдовностi: в свгг-лих борах в першi один-три роки - рiзнотравно-пирiйна асоцiацiя, почина-ючи з четвертого року - пиршно-вшникова; в свiжих суборах в перших один-два роки - рiзнотравна, на третiй-четвертий рiк - вшниково-пиршна; в свь жих судiбровах в перший рш - рiзнотравна, на другий рш - рiзнотравно-пи-ршна, на третiй рiк - рiзнотравно-пирiйно-вiйникова, на четвертий рiк -вшниково-пиршна.
На делянках з суцiльним i частковим (борознами) обробiтком грунту трав'ят рослини негативно впливають на саджанщ починаючи з другого ро-
ку тсля створення культур. Вони витiсняють кореш сосни з верхшх в нижш горизонти грунту. На третiй рж пiсля посадки коренi сосни поступово роз-ростаються в мiжряддях, де пошкоджуються та обрiзуються пiд час мехашч-ного обробiтку грунту. З посадкою шянщв сосни на дно борозни и коренi ко-шюють (повторюють) поверхню грунту.
З переходом вщ борiв до судiбров коренева система сосни розгалу-жуеться сильшше, але охоплюе меншу площу в горизонтальному напрямку внаслщок кращого забезпечення поживними речовинами. Основна маса корешв сосни до чотирирiчного вжу знаходиться в верхньому 10-сантиметровому шарi грунту. При переходi вiд судiбров до борiв коренева система саджанщв бiльш iнтенсивно сконцентровуеться в верхньому шарi грунту. В судiбровах та дiбровах трав'яно! рослинностi значно менше, шж в борах та суборах.
Найбшьш сильними конкурентами сосни за вологу та поживш речови-ни е куничник наземний i пирш повзучий. Знищення трав'янистих рослин шд час обробiтку грунту призводить до збшьшення вологостi верхнього шару грунту, шдвищенню азоту, фосфору i калда. Воднi витяжки з рiзних частин вшника наземного, i зокрема з корешв, знижують енергiю проростання насш-ня сосни i гальмують розвиток коршня.
Починаючи з третього року шсля створення культур в процес мехаш-зованого догляду за грунтом, кореш сосни, розгалужеш в сторону мiжрядь за межi захисно! смуги (25-30 см вщ рядкiв), пошкоджуються i вiдрiзаються.
В три-чотирирiчних культурах шд час обробiтку грунту розпушуючи-ми знаряддями гине 51-68 % корешв у кожного саджанця; в деяких з них плуг вiдрiзае вс бiчнi коренi, до того ж у трирiчних саджанцiв - провщш ко-ренi, якi з врахуванням розгалуження мають довжину вщ чотирьох (бори) до трьох (судiброви) метрiв, у чотирирiчних вiдповiдно бшьше семи i чотирьох метрiв. На мющ вiдрiзаних коренiв в борах з'являються один-два, в суборах -два i в судiбровах два-три коршщ; пiд час весняно! обрiзки утворюеться 23 корiнцi, осшньо! - один. З переходом вщ весни до осенi довжина регенера-тивних коренiв зменшуеться.
Якщо кореш вiдрiзанi в посушливий перiод, вони не вщновлюються. Загальна довжина вiдрiзаних коренiв в 5-7 разiв бшьша нiж в заново вiдрос-лих. На обрiзаних коренях в 50-100 разiв бiльше фiзiологiчно активних (тов-щиною до одного мiлiметра) коршщв, нiж в утворених. У дерев з вiдрiзаними коренями у 8-9 разiв зменшуеться площа активного використання грунту. Розпушування грунту в одно-дворiчних культурах шдвишуе в хво! концен-трацiю пiгментiв, вмiст азоту, фосфору i калiю, !! наводненiсть та штенсив-нiсть фотосинтезу. В три-чотирирiчних насадженнях, внаслiдок обрiзки коре-шв, зменшуеться вмiст поживних речовин, знижуеться штенсившсть фiзiоло-гiчних процесiв, розмiри i маса асимiляцiйного апарата.
У вщношенш лiсiвництва розпушування грунту в однорiчних культурах виправдано в середиш травня, наприкiнцi червня та в середиш липня. В дворiчних - в кiнцi травня, в кшщ червня та на початку липня, в трирiчних -в середиш червня. В умовах свiжих судiбров в чотирирiчних культурах у ви-падку iнтенсивного розростання трав'янистих рослин обробггок грунту мож-
на проводити в середиш червня. У вересш в одно-трирiчних культурах для знищення трав'янистих рослин обробiток грунту в уЫх типах лiсу з точки зо-ру лiсiвництва вш невиправданий.
У свiжих суборах i судiбровах при певному спiввiдношеннi сприятли-вих чинникiв (свiтла, густоти травного покриву, потужност пiдстилки) з'яв-ляеться багато сходiв сосни. Однак вже в першi роки життя через густий трав'яний покрив бiльша частина 1х гине. Так, самосiву сосни дворiчного вiку було виявлено вщ 1 до 7 тисяч, трирiчного вiд 0,5 до 3 тис. шт./га, старшого вжу - одинищ. Поява пiд пологом насаджень дуба i його збереження ще бшьш проблематична. Пiдрiст що залишився, практично повшстю гине пiд час рубань головного користування чи внаслщок гостро! конкуренцп з боку трав'янистих рослин.
Примусова мшераизащя грунту, змiни екологiчних умов на вирубках сприяють появi куничника наземного, м'ятлика лучного, ежi збiрноl, пирда повзучого в кiлькостi вщ 8 до 42 кущiв на 1 м з висотою надземно! частини 13-93 см. Надалi вирубування зашснюються в основному за рахунок м'яких листяних деревних порiд (бiльше 90 % вщ загально! кiлькостi шдросту). Таким чином, розраховувати на усшшне природне вiдновлення в умовах свiжих борiв, суборiв i судiбров цiнних в господарському вiдношеннi порщ не доводиться.
Велико! шкоди культурам сосни завдае догляд за грунтом у мiжряддях 3-6^чних дерев мехашзованим способом, внаслiдок чого значна частина розташованих у його верхньому шарi бокових корешв i фiзiологiчне актив-них корiнцiв пошкоджуеться або зовЫм знищуеться.
Висновки
1. Оскшьки вщ густоти культур залежить насамперед перюд змикання дерев, у борових комплексах посадочт мюця потр1бно розм1щувати так, щоб забезпечити змикання крон саджанщв у рядах { м1жряддях у стис-лий термш. Тод1 не буде небезпеки пригтчення с1янщв бур'янами { з'яв-ляться сприятлив1 умови для !х росту { розвитку;
2. Для забезпечення змикання крон саджанщв сосни в рядах у сухому бору через 6-8 рошв, вщстань м1ж посадочними мюцями мае бути не бшьше 0,5 м. Завдяки цьому змикання крон висаджених рослин у ряду в св1жо-му бору 1 в сухому субору настане через 5-6 роюв, у св1жому субору -через 4-5 { в св1жш суд1бров1 - через 4 роки. Збшьшення вщстат м1ж посадочними мюцями сосни в ряду до 0,6-0,7 м вщдаляе термш змикання на 2-3 роки з-за конкуренцп трав'яно! рослинносп;
3. Для запоб1гання пошкодження коренево! системи сосни тд час догляду за грунтом у м1жряддях культур мехатзованим способом, вщповщну роботу треба виконувати в перш1 2-3 роки;
4. У св1жому субору тд час створення культур сосни на галявинах { пусти-рищах, а також на зрубах, де немае тдросту й поросл1 листяних деревних порщ, необхщно вводити дуб, березу, бузину червону, шипшину, барбарис ланками по 3-5 шт. одним рядом через 3-5 ряд1в сосни. Березу доцшьно насаджувати в мшронизовинах. Якщо на зрубах достатньо тдросту й поросл1 деревних порщ, висаджують лише сосну звичайну. У во-
логому субору, св1жш [ вологш суд1бров1, в яких на зрубах е потр1бна кшьюсть тдросту й поросл1 листяних деревних { чагарникових порщ, варто висаджувати лише сосну звичайну рядами через 4, а в окремих ви-падках через 6 м. З нер1вном1рним розташуванням тдросту й поросл1 в таких умовах потр1бно через кожт 3-4 ряди сосни розмщувати ряд дуба звичайного з липою, кленом гостролистим, грушею люовою I чагарника-ми це дасть можливють послабити конкурентну властивють трав'яно! рослинност1.
Л1тература
1. Вакулюк П.Г., Самоплавський В.1. Люовщновлення та люорозведення в р1внинних районах Укра!ни. - Ф. Пошфаст, 1998. - 507 с.
2. Генсырук С.А., Шевченко С.В., Бондар В.С. и др. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии. - К.: Наук. думка, 1981. - 360 с.
3. Гордиенко М.Н., Шаблий М.В., Шлапак В.П. Сосна обыкновенная, её особенности, создание культур, производительность. - К.: Лыбидь, 1995-224 с.
4. Горд1енко М.1., Шлапак В.П., Гойчук А.Ф., Рибак В.О., Маурер В.М., Горд1ен-ко Н.М., Ковалевський С.Б. Культури сосни звичайно! в Укра!ш. - К.: Либщь, 2002. - 872 с.
5. Ковалевський С.Б. Лю1вничо-еколопчна роль трав'яного покриву в культурах сосни звичайно! Схщного Полюся: Автореф. дис. ... д-ра с.-г. наук. - Льв1в, 2003. - 33 с.
УДК 582.736 Acnip. В.Д. Мазуренко - Уманський державный
аграрный ушверситет
систематичний анал1з роду ROBINIA L.
Висв^лено питання систематичного положення роду Robinia L. у фшогенетич-них системах Тахтаджяна (1987), А. Редера (1949), Колесникова (1974), Ридберга (1924) та ш. авторiв.
Ключов1 слова: належшсть, систематика, родина, рщ, робшя.
Post-graduate student V.D. Mazurenko - Uman state agrarian university Systematical analisis of Robinia L. genus
Some issues of the position of Robinia L. genus in the philogenetic systems of A. Takhtadjan (1966, 1987), A. Reder (1949), A. Kolesnikov (1974), A. Ridberg (1924) and other authors are studied in the article.
Рщ Robinia L. об'еднуе 20 вид1в, як поширеш в Швшчнш Америщ i Мексищ. У 1753 р. рщ, представлений Robinia pseudoacacia L., вперше був описав шведський учений К. Лшней. Тодi до роду Robinia автор також по-милково включив деяк види роду Caragana Lam., Halimodendron Fisch., Coronilla L. тощо. Шзшше, у 1767 р., вш же описав ще один вид - R. hispida L. [1].
Метою роботи е дослщження систематичного анашзу роду Robinia на основi лiтературних джерел, розгляд положення роду Robinia у вщомих фшо-генетичних системах квiткових рослин.
Методи i методика роботи. Дослщження базуються на матерiалах гербарив, власних польових дослщженнях та аналiзi й узагальненш л^ера-турних даних.
Обговорення результа^в дослiдження. В опрацьованiй нами лггера-турi трапляються назви родини або пщродини, до яких належить рщ Robinia:
