CC BY
41
Оценка эффективности социальных аспектов проводимых мероприятий (охрана здоровья, социальные льготы, социальная инфраструктура и т.д.) позволят качественно учитывать параметры мероприятий и спрогнозировать реальные социально-экономические последствия.
Литература
1. Маркович Д.Ж. Социальная экология: Кн. для учителя: Пер. с серб.-хорв. - М.: Просвещение, 1991. - 176 с.
2. Стегни А.Г. Особенности экологизации в обществе социогенных рисков// Гуман-эком. вестн. - 2001, № 2. - С. 26-32.
3. Хейдметс М. Социально-психологические проблемы жилой среды (аспект персо-нолизации среды)// Человек, среда, общение. - Таллинн, 1980. - С. 41-45.
4. Бергер П., Лукшан Т. Социальное конструирование реальности. - М.; 1999. - С. 87-88.
5. Lash S. Coercion as ideology. The German Case// N. Abercrombie, S. Hill, B. Tumer (eds.). - London, 1990. - P. 65-97.
6. Урри Д. Туристическое содержание и окружающая среда// Вопросы социологии. -М., 1996, вып. 7. - С. 80.
7. Стегни А.Г., Болан Р.С. Развитие экологически сбалансированного экобизнеса в Украине: опыт социологического исследования// Константы. Альманах социальных исследований. - Херсон, 1997, № 1. - С. 27-32.
8. Рубинштейн С.Л. Основы психологии. - М., 1935. - С. 470.
9. Црнобрня М. Окружающая среда и экономическое развитие. - Белград, 1984. - С. 61.
10. Фрадье Ж. К качеству жизни. - Париж: ЮНЕСКО, 1976. - С. 6.
УДК 630*17:582.475.4 Проф. С.Б. Ковалевський -Нащональний
аграрный ун-т
ДИНАМ1КА ПОЯВИ ТА РОЗРОСТАННЯ ТРАВ'ЯНИХ РОСЛИН У СОСНОВИХ КУЛЬТУРАХ СВ1ЖИХ СУБОР1В СХ1ДНОГО
ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Наведено результати вивчення появи та розвитку трав'яних рослин у культурах сосни звичайно! в умовах свiжих суборiв вщ моменту створення люових культур i до 1х рубань головного користування та на однорiчних зрубах, видшено угрупування трав'яних рослин залежно вщ вшу культур.
Prof. S.B. Kovalevskiy - National agriculture University
Appearance and development of grass cover in pine artificial stands of
Eastern Polissya of Ukraine
The results of researches of appearance and development of grass cover in pine artificial stands during growth forest plantations to fell their, pick out associations of grass are give in the article.
Одшею i3 зон найбшьш штенсивного ведения люового господарства в Укра1ш е Полюся. Головною породою в культурах ще! зони е сосна звичайна, яка залежно вщ умов мюцезростання утворюе чист та змшаш лiсовi насад-ження. Найпоширешшими на територи Схщного Полюся е свiжi бори i субо-ри. 1нтенсившсть росту сосни звичайно! в них обумовлена не тшьки грунто-во-пдролопчними та кшматичними умовами, але i трав'яними рослинами. Останш штенсивно розростаються на зрубах, де не своечасно створюються лiсовi культури, спричиняючи суцшьне задерншня грунту, що в подальшому
ускладнюе можливiсть вiдновлення лiсу. За умов створення культур трав'яш рослини продовжують в них розвиватись i лише шсля зiмкнення лiсових культур у рядах i мiжряддях вщбуваеться !х витiснення. Однак пiсля закш-чення фази "хашд", внаслiдок самозрiдження соснових деревосташв та прове-дення доглядових рубань, шдвищуеться освiтленiсть грунту, що зумовлюе поступове вiдновлення та розростання трав у насадженнях. 1з збшьшенням вiку культур та !х зрщженням з'являеться дедалi бiльше свiтлолюбних злако-вих видiв.
Трав'янi рослини е постшним компонентом лiсових насаджень. 1х розростання може iстотно впливати на мшеральне, водне, свiтлове i вуглецеве живлення деревних видiв. Трав'яний покрив змшюе фiзико-хiмiчнi власти-вост грунту, мiкроклiматичнi умови, впливае на процеси природного понов-лення, склад люово! пiдстилки, розвиток грибно! бюти, безхребетних i хре-бетних тварин, проходження мжробюлопчних процесiв i в кшцевому рахун-ку на бюлопчну стiйкiсть i продуктивнiсть лiсостанiв [1-3, 5-7]. Водночас за-кономiрностi розвитку трав'яного покриву в насадженнях, його вплив на рют i розвиток самоЫву, пiдросту, пiдлiсового ярусу та дерево- стану, технолопю закладки люових культур i догляду за ними, роль трав'яних рослин у струк-турно-функщональнш оргашзаци лiсового бiогеоценозу, в обмш енергiею i речовинами вивчеш недостатньо.
Свiжi субори, як було зазначено вище, - найбшьш поширена група ль сiв не тшьки Схiдного Полiсся, а й Полюся в цiлому, але серед соснових лiсiв Укра!ни вони теж е переважаючими. Крiм того, свiжi субори е багатшими на умови мюць зросту, то ж i нашi дослiдження показали, що видовий склад грунтового покриву в цих умовах бшьш рiзноманiтний i багатий, а види ма-ють бiльшу енергда росту та здатнi бiльш штенсивно розростатись.
Метою дано! роботи е вивчити штенсившсть появи i розвитку трав'яних рослин з моменту створення люових культур i до рубань головного користуван-ня, тобто за весь перюд росту лiсових культур. Дослщження проводили в умовах свiжих суборiв у культурах сосни звичайно! рiзного вiку в держшсгоспах Кшвсько! та Сумсько! областей. Пiдбiр i закладання пробних площ проводили вiдповiдно до загальноприйнятих у лiсiвництвi методик [4]. На кожнiй пробнш площi проводили вивчення та кшьюсть трав'яних рослин за видами, а також визначали розмiри та масу рослин у свiжому станi. Bd дослiдження проводились тричi протягом вегетацшного перiоду (травень, липень, вересень).
Видовий склад грунтового покриву 1^чних культур представлений поодинокими екземплярами буквищ лжарсько! (Betónica officinalis L.), ме-дунки вузьколисто! (Pulmonaria angustifolia L.), суницi лково! (Fragaria ves-ca L.). До кiнця вегетацiйного перюду збiльшуеться кiлькiсть конвали зви-чайно! (Convallaria majalis L.) та орляку звичайного (Pteridium aquilinum Kuhn.). Водночас, у однорiчних культурах представленi злаковi види, такi, як тонконiг звичайний (Poa trivialis L.) i пирш повзучий (Elytrigia repens L.). Ос-таннi бiльш iнтенсивно розростаються, шж широколистi види i до кшця веге-тацiйного перiоду домiнують за кшьюстю та розмiрами над шшими видами. За розмiрами до них наближаються лише екземпляри орляку звичайного.
У 5^чних культурах Боярського лiсництва спостер^аеться витюнен-ня широколистих типових лiсових рослин: конвали звичайно!, буквицi ль карсько1, медунки вузьколистоь Вище зазначеш види витюняються свггло-любними злаками та осоковими: куничником наземним, перлiвкою пониклою, осокою пальчастою. У культурах цього вжового перюду трапляеться орляк, тонкошг та пирiй, якi були представлеш у склaдi Грунтового покриву 1^чних культур. Крiм того, тонкошг, орляк, перлiвкa, суницi та осока представлеш в 5^чних культурах поодинокими екземплярами, протягом року кшьюсть ix не змiнюеться, лише збiльшуються розмiри. Це пов'язано не тшьки з тим, що в цей перюд вiдбувaеться розростання гшок сосни i поступове зiмкнення культур в рядах i, як наслщок - витюнення трав'яних рослин у мiжряддя. Таким же видовим складом представлений Грунтовий покрив i в 5-рiчниx культурах свiжиx суборiв Шосткинського лiсництвa Сумсько! облaстi.
Але маса трав'яних рослин у цьому люнищш за спостереженнями у травш
2 2 становить 186 г/м , а в Боярському люнищш - 197 г/м , у липш ix маса одна-
кова, але до кiнця вегетaцiйного перюду, за рахунок бiльш iнтенсивного розростання куничника наземного, маса рослин бшьша в культурах Шосткинського люництва. У вересш маса трав'яних рослин тут становила 427 г/м2, а в культурах Боярського люництва, в цей же перюд - 418 г/м . Головною причиною пригшчення цих видiв трав е штенсивне розростання пирш повзучого та куничника наземного, як конкурують мiж собою. До кiнця вегетацшного перюду спостерiгaеться бiльш штенсивне розростання куничника та пригшчення ним пирш. Внаслщок такого масового розростання цих двох видiв ютотно збшьшуеться i маса трав'яних рослин в культурах на 1 м2: так у травш маса вЫх трав'яних рослин становила 197 г, а у другш половиш вересня 418 г i це при тому, що в цей перюд бшьшють видiв починають всихати.
У 10^чних культурах вiдбулося повне зiмкнення гiлок сосни як у ряду, так i в мiжряддяx. Внаслщок цього iз Грунтового покриву витюнеш свгг-лолюбнi злaковi види. Останне спричинене затшенням Грунту та утворенням шару шдстилки, яка перешкоджае проростанню нaсiння трав'яних рослин. Тож, шд покривом крон дерев сосни в цей перюд в культурах Боярського лю-ництва з'являються лише поодинок екземпляри широколистих люових рослин: сунищ лiсовi, орляк звичайний, сон широколистий. Водночас, у культурах хаотично трапляеться пирш повзучий, але через недостатне освгглення та наявшсть шдстилки, вш не може розростатись, тож його кшьюсть протягом вегетацшного перюду не змшюеться. В цшому, маса трав'яних рослин за спостереженнями у вересш на 1 м2 становить 237 г у Боярському люнищш та 228 г у Шосткинському люницт, що майже удвiчi менше, нiж у цей же перь од у 5^чних культурах.
Нaдaлi, в перiод хашд та жерднякового вiку, вiдбувaеться бшьш повне зiмкнення гiлок, а в кшщ третього десятирiччя культури сосни зрщжуються, що сприяе поступовому поселенню трав'яних рослин. У 30^чних культурах у склaдi Грунтового покриву повшстю вiдсутнi свiтлолюбнi злaковi види. Трав'яна рослиннють 30-рiчниx культур Боярського люництва представлена типовими лiсовими видами: орляк звичайний, конвaлiя звичайна, буквиця ль
карська, перстач бiлий (Potentilla alba L.), медунка вузьколиста. Кiлькiсть трав'яних рослин бшьша на тих дiлянках, де проводяться доглядовi рубання бiльшоï штенсивность Так, за спостереженнями у липш маса трав'яних рослин на 1 м на донках 3i слабкими доглядовими рубаннями становила у Боярсько-му та Шосткинському люнищш вiдповiдно 117 г i 148 г/м , а на дшянках з доглядовими рубаннями середньоï iнтенсивностi - 209 i 214 г в середньому. За спостереженнями у середиш вересня вщповщно 195 i 203 та 241 i 235 г/м в середньому. Тобто внаслщок збшьшення проникнення св^ла до поверхш грунту спостер^аеться прямо пропорцiйне збiльшення кiлькостi трав'яних рослин.
Оскшьки, як було зазначено вище, субори е бiльш багатими умовами мюця зростання, то в цих умовах деревш рослини розвиваються бiльш штен-сивно i мають могутню крону. Тому, не дивлячись на проведення доглядових рубань у 50^чних культурах сосни Боярського люництва у складi грунтового покриву, представлеш широколистi види: суницi люов^ купина лiкарська, орляк звичайний, костяниця, буквиця лжарська, пiдмаренник звичайний (Galium vernum Scop.), фiалка польова (Viola tricolor L.). Проте, порiвняно з 30-рiчними культурами, випадають з покриву перстач бiлий i медунка вузьколиста. У складi грунтового покриву Шосткинського лiсництва вщмштсть по-лягае лише в тому, що тут вщсутнш пiдмаренник звичайний, а присутня ма-теринка звичайна (Origanum vulgare L.), яка з'являеться в першу чергу на дь лянках з доглядовими рубаннями бiльшоï штенсивность Таю види, як костяниця, буквиця лжарська, тдмаренник звичайний, фiалка польова трапляють-ся лише поодиноко i тшьки на тих дослщних дшянках, де проводяться догля-довi рубання середньоï iнтенсивностi. На дшянках зi слабкими рубаннями щ види вiдсутнi, оскiльки вони переважно зростають на бiльш освiтлених дшянках, як вiдсутнi в цих умовах дослщу. Як бачимо з результат проведених дослiджень маса трав'яних рослин у 50^чних культурах на дослщних дшян-ках Боярського та Шосткинського люництв з доглядовими рубаннями се-редньоï iнтенсивностi в 4-5 разiв бiльше, нiж на дшянках зi слабкими рубками. Тобто, вщбуваеться бiльш iнтенсивне заростання i в подальшому задер-нiння дшянок, де проводяться доглядовi рубання бшьшо1" iнтенсивностi, внас-лiдок бiльшого проникнення свггла до поверхнi грунту та шдвищення темпе-ратури його верхшх горизонтiв. Останне, разом iз порушенням суцiльностi шару пiдстилки пiд час доглядових рубань, сприяе проростанню насшня трав, яке знаходиться на поверхш, чи в шарi пiдстилки.
У 70^чних культурах спостерiгаеться подальше збшьшення видового рiзноманiття та кlлькостi рослин на 1 м . У цей вжовий перюд у насадженнях Боярського та Шосткинського люництв серед представниюв грунтового покриву можна спостерiгати такi тiньовитривалi види: орляк звичайний, буквиця л1-карська, купина лжарська, з'являеться грушанка мала (Pyrola minor L.), яка представлена поодиноко лише на далянках, де проводяться доглядов! рубання середньо!" iнтенсивностi. Поряд з цим, з'являються нов1 види, свгглолюбш: др1к красильний (Genista tinctoria L.), перлiвка поникла (Melica nutans L.), келерiя сиза, тонкошг звичайний. вс1 ц1 види представлеш, головним чином, на дшянках з бшьш штенсивними доглядовими рубаннями, тобто там, де зрщжують деревос-
тани i збшьшуеться освiтлення грунту. Ще одна особливють культур цього перь оду - це поява серед грунтового покриву пирш повзучого, який особливо штен-сивно розростаеться на донках, де проводяться доглядов1 рубання бшьшо1' ш-тенсивностi, утворюючи невеликl куртини. Про р1з^ збiльшення к1лькост1 трав'яних рослин свщчить i збiльшення ix маси з 162 г на 1 м у травнi до 419 г у середиш вересня на дшянках 1з доглядовими рубаннями середньо!" штенсивнос-т1 в насадженнях Боярського люництва та, в1дпов1дно, з 179 до 437 г/м2 Шосткинського люництва. На дшянках з1 слабкими рубаннями спостершаеться мен-ше збшьшення маси трав'яних рослин, а маса рослин, як! тут ростуть у 3 рази менша в1д маси трав на дшянках 1з середшми рубаннями.
Тобто можна вщзначити, що проведення доглядових рубань бшьшо1" штенсивност супроводжуеться збiльшенням iнтенсивностi осв^лення грунту, в ц1лому освгглених д1лянок, що в свою чергу призводить до збшьшення штенсивност появи i розростання трав'яних рослин, а в кшцевому результат -до задерншня грунту, що в подальшому позначаеться не т1льки на рост1, але й на 61олог1чн1й стшкост1 i продуктивност1 насаджень.
п1сля вирубки культур р1зко зм1нюються умови освгглення, температура верхнього шару грунту, режим його зволоження та порушуеться суцшь-ний шар тдстилки. Все це призводить до змши складу грунтового покриву та штенсивност розростання трав'яних рослин. Так, проведет спостереження показали, що на однор1чному зру61 як Боярського, так i Шосткинського люництва тiньовитривалi рослини представлеш лише орляком звичайним. Реш-та рослин, як1 iнтенсивно розростаються на вирубщ - це св1тлолю6н1 види: пирш повзучий, куничник наземний, тонкошг звичайний, фiалка польова, звь робш звичайний (Hypericum perforatum L.), iван-чай (Chamaenerion angustifo-lium Holub.), осока вереснякова. Останнi три види з'являються, головним чином, лише на тих дшянках, де до рубки головного користування проводили доглядов1 рубання бшьшо1" штенсивность
Особливо!" уваги заслуговуе пирш повзучий, який розростаеться утворюючи куртини та куничник наземний. Останнш починае конкурувати з пи-рiем, а до кшця вегетацп перевага залишаеться на 6оц1 куничника, який мае бшьшу енергiю росту, висоту та штенсившше, н1ж пирш, розростаеться коре-невищами. В цшому можна сказати, що вирубка вкриваеться суцшьними за-ростями куничника наземного та пирш повзучого з поодинокими екземпля-рами свгглолюбних злакових вид1в.
Проаналiзувавши результати дослiджень з вивчення динамжи появи та розростання трав'яних рослин в культурах сосни, створених в умовах свь жих су6ор1в Кшвсько1* та Сумсько1' областей, можна вид1лити такий сукце-с1йний ряд змши асощацш трав'яних рослин з моменту створення люових культур i до 1'х вирубки: в 1-р1чних культурах грунтовий покрив представлений широколисто-пиршною асоцiацiею. У 5-р1чних культурах можна спосте-рiгати куничниково-пирiйно-рiзнотравну асощацш. Шсля зiмкнення крон, у 10-р1чному в1ц1 в штучних насадженнях спостершаеться рiзнотравна асощ-ацiя. З проведенням доглядових рубань у 30-р1чних культурах формуеться широколиста асощащя, яка збершаеться i в 50-р1чних штучних насадженнях.
У 70^чних культурах можна видiлити пиршно^знотравну, а на зрубi - ку-ничниково-пирiйно-злакову асощаци.
Лiтература
1. Бельков В.П., Омельяненко А.Д., Мартынов А.М. Регулирование травяного покрова в лесу. - М.: Наука, 1974. - 127 с.
2. Бельков В.П., Семенова А.К. Влияние травяного покрова на продуктивность лесных насаждений. - М.: Изд-во ЦБНТИ, 1973. - 22 с.
3. Голубьев В.Н. Эколого-биологические особенности травянистых растений в растительных сообществах Лесостепи. - М.: Наука, 1965. - 197 с. .
4. Горд1енко М.1., Маурер В.М., Ковалевський С.Б. Методичш вказ1вки до вивчен-ня та дослщження люових культур. - К., 2000. - 103 с. .
5. Горд1енко М.1. Ковалевський С.Б. Догляд за грунтом в культурах сосни зви-чайно! - К.: Урожай, 1996. - С. 107-156. 201-247.
6. Ермолова Л.С. Динамика травяного покрова на вырубках в связи с лесовозобновлением. - М.: Наука, 1981. - С. 24-69._
УДК 630*228 Доц. П.В. Колодий, канд. с.-х. наук -
Институт леса НАН Беларуси
ДУБОВО-ГРАБОВЫЕ НАСАЖДЕНИЯ ПОЛЕСЬЯ: ПРОБЛЕМЫ И ПУТИ ИХ РЕШЕНИЯ
Рассмотрено состояние дубово-грабовых насаждений Белорусского Полесья. Отмечена тенденция смены дуба сопутствующими породами. Приведены причины этого явления и предложены лесохозяйственные мероприятия по предотвращению формирования производных древостоев.
Ключевые слова: Полесье, дубово-грабовые насаждения, смена пород, формирование, лесохозяйственные мероприятия.
Doc. P.V. Kolody - Forest research Institute, NAS Byelorussia Oak-hornbeam stands in Polesye: problems and lines of attack
The paper focuses on the condition of oak-hornbeam stands occurring in Belarussian Polesye. The author points out that the oak gives way to accessory species. He also explains the reasons of this phenomenon and offers special forestry practices to prevent the formation of accessory forest stands.
Keywords: Polesye, oak-hornbeam stands, stand transformation, formation, forestry practices.
Дубравы в лесном фонде Беларуси занимают около 4,0 % земель, покрытых лесом. Ввиду биологических особенностей, дуб произрастает в богатых лесорастительных условиях в окружении большого количества древесных и кустарниковых пород. Нельзя назвать ни одну древесную породу, которая вступала бы в более широкие взаимоотношения с другими породами, чем дуб, образуя с ними смешанные и сложные насаждения в различных соотношениях и при самых разнообразных качественных взаимосвязях.
Наличие положительных или отрицательных взаимоотношений между дубом и сопутствующими породами и целенаправленное регулирование этих взаимоотношений лежит в основе лесохозяйственных мероприятий, проводимых в дубравах на протяжении всего периода их роста.
