CC BY
31
Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСНОДАРСТВО
Розги л I
УДК630'17: 582.475.4
Проф. МЛ. ropdiatKO, д-р с.-г. наук; С.Е. Ковалевський - НА У, м. Kuie
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙН01 В УМОВАХ СВ1ЖИХ СУБОР1В ПРИ Р13Н1Й 1НТЕНСИВНОСТ1 РОЗРОСТАННЯ
ТРАВ'ЯНИХ РОСЛИН
Наведено результата вивчення природного поновлення сосни звичайно! та iiiiinix де-ревних порга в умовах св1жнх суборт шд пологом культур i на р13иов1кових зрубах, при pi3Hifi штенсивносп розростання трав'яних рослин.
Renewal of pine in the pine forest in the different intensive growth of grass
The results of study renewal of pine and another of forest trees in the different types wood, in the different intensive growth of grass are give in the article.
На сьогодш у держгпсгоспах УкраТни основним люокультурним фондом е зруби. Вщомо, що Л1С можна вщновлювати штучно посадкою л1сових культур, а може вщбуватись i природне поновлення. Переваги та недолки е i у першому, i у другому BapiaHTi. За умов природного поновлення можна до мжшуму скоротити витрати коитв на вщновлення л1су. Як вщомо, природш насадження характери-зуються бшьшою бюлопчною стшюстю, пор1вняно 3i штучними, оскшьки вони бшьш пристосован! до умов ¡снування. Але за умов природного поновлення 36i-льшусться протяжнють часу до моменту переведения молоднякш у покриту л1сом площу та значно подовжуються термши вирощування цшних сортименте. Тобто у природного поновлення е як позитивш, так i негативш сторони.
yci деревш породи у npoueci тривалого еволюцшного розвитку виробили способи репродукування особин виду i збереження популяцж загалом у naci. Водночас одн1 деревш породи ycniuiHo вщновлюються насшневим способом, iHuji KpiM того - вегетативно. Насжневе вщновлення дае змогу збер1гати у спадок yci характеры! властивосгп виду, легше пристосовуватись до зовшшшх умов, що сприяе його усшшному виживанню у навколишньому середовищь За умовн вегетативного вщновлення збер1гаються i краше передаються eci ознаки потомству.
8 ioiptiHh- iiavKOBO-TexiiiMiiii* пращ.
Prof. M.I. Gordienco, S.B. Kovalevskii — Kyiv
Науковий вниик, 2002, вип. 12.3
Сосна звичайна, головна лкоутворююча порода борт I субор!в, св1тлолюб-на 1 мало вибаглива до родючосп Грунпв та Ух зволоження. В умовах нестшкого режиму зволоження мало вологоспйких шщаннх грунт1в самоав 1 шдркт, то з'являсться у вжнах I на галявинах здеб1льшого гине. Там, де умови придатш для росту берези й ¡нших деревнях листяних пор1д \ трав'яних рослин, вш (самоав 1 пщрют) не витримуе конкуренцп листяних порщ, внаслщок чого сосну змшюють береза та шип листяш породи. I тшьки у св1жих борах 1 суборах за вщсутносп конкуренцп з боку листяних порщ 1 трав'яних рослин та наявност1 достатньоУ кмль-косп на плоим насшшшв, сосна усшшно вщновлюеться насшневим способом, проте цей процес тривае багато десятшпть.
1нтенсивжсть природного поновлення, а у нашому випадку насшневого, перебувае у прямому зв'язку з волопстю грунту. Природне поновлення сосни зви-чайноУ вивчали у 70-р1чних культурах Шосткжського лшництва в умовах св1жих субор1в. Вщновлення деревних вид1в та штенсившсть розвитку трав'яних рослин вивчали на пробних площах, яю закладали у двох повторностях у з1мкнутих (0,70,8) стиглих культурах сосни звичайноУ за р1к до рубки головного користування (Горд1енко та ¡нил, 2000). Пробш плоид (0,5 га) розм1щеш посередиш вщведених у рубку штучних деревосташв. Для дослщжень вибирапи культури, яю ростуть у св1жих суборах. Для вивчення складу 1 стану самоаву трав'яних рослин до рубки материнського насадження закладали по 25 облжових площадок величиною 4 м2 (2x2 м), розм1щуючи Ух у шаховому порядку у межах пробних площ. Пщрют в1-ком 3 роки ] старше враховували по всш пробшй площь На другий рж теля рубки на вс1х зрубах створювали частков1 культури. Однор1чш аянш сосни висаджу-вали по центру розпушено'У смуги. ГИсля створення культур на зрубах трав'я ну ро-слиншсть, самос1в ! шдрют вивчали на не розпушенш частит м1жрядь (на шлиш): самоав 1 трав'яш рослини з подлом на види враховували на площадках 4x1 м, шдрют — суцшьним перелжом на вс1х м^жряддях. У центр! кожноУ облжовоУ площадки закладали шурфи розм1ром 0,5x0,5 м 1 глибиною 10-40 см для визначення маси коршня трав'яних рослин ! сосни. На пробних дЫянках було виявлено 0,2-0,9 тис. штук самосту та пщросту сосни на 1 га. Така вар1ац1я юлькосп самоаву по-яснюеться штенсившспо заростання грунту трав'яними рослинами. На дклянках, де проводяться рубки догляду велико'У штенсивноеп зр1дження, а в наел ¡до к зме-ншення повноти культур, зменшення з1мкнутосп крон 1 як результат - збшьшення оевгглення фунту, трав'яш рослини масово розростаються 1 утворюють сушльш заросп, то на таких дшянках природне вщновлення повшетю вщеутне (табл. 1).
Табл. 1. ¡нтенсиешсть природного поновлення у чистих 70-р'шних культурах
Шостктського л^сництва в умовах свежих субор'ге
Повнота Сосна за вжом, роюв Дуб за вжом, рою в 1н1Ш породи за вжом, роюв Разом
1-2 3-10 > 10 1-10 > 10 1-10 > 10
0.85 0,2 0.2 0,2 0,1 0,1 0 0 0,8
0.68 0,1 0.8 1.9 0,1 0,1 0 0.1 3.1 ]
Так, МЛ. Горд1енко та ¡нон (1996) зазначае, що природне вщновлення сосни звичайноУ у св1жих суборах за класифкащею, яка наводиться у "Довщнику л1-совода" (1990) погане. Це пщтверджують 1 результати наших д0сл1джень. Самось ву та шдросту сосни найбгпыие у насадженнях ¡з з1мкнутктю крон 0,86-0,67. Б1-
1. Л|совс та садопо-паркове господарство 9
льша або менша з1мкнут1сть крон попршуе умови появи самоаву 1 збереження тдросту. У першому випадку за рахунок меншого осв1тлення грунту та наявносгп потужного шару шдстилки, а у другому - ¡нтенсивного розростання трав'яних ро-слин I задержння фунту.
Незадовшьне природне в1дновлення деревних рослин на дшянках з рубками догляду та гисля головного користування зумовлене ¡нтенсивним задерншням грунту. Наил дослан показали, що маса у св1жому стаж надземноУ частини трав'яних рослин знаходиться у межах 0,25-1,08 кг/га, а коршня - 0,21-1,37 кг/га у середньому.
У культурах теля вымирания трав'яних рослин утворюеться сущльний шар дернини, який збер1гаеться до початку л1та. Оскшьки насжня сосни ¡з шишок випадае у зимовий перюд з настанням мороз1в, то при цьому воно попадае на в1дмерлий шар трав'яних рослин ! зависае на ньому. Незначна частка насжня сосни проростае, але не може укоржитися. Якщо воио ! укор1ниться, то багато самоаву до середини лп~а не витримуе конкуренцп з трав'яними рослинами \ гине. Самоав уах порщ, який збер1гся, вщчувае вплив трав'яних рослин тривалий час.
Трав'яна рослинжсть, як зазначалось, створюе конкуренжю не тшьки за во-логу, поживж речовини та свлло, а й чинить несприятливий бюх!м1чний вплив. Так, за нашими дослщженнями, водяна витяжка з корежв куничника зменшуе схо-ж1сть насжня сосни на 44-49 % \ затримуе розвиток коржщв в його аянжв. С.С. Рубж та ¡н. (1952) встановили, що трав'яш рослини гальмують жтенсивжсть росту деревних рослин. У вегетацшних посудинах, в яких висаджували тшьки ая-нж дуба, до осеи! його саджанщ досягали висоти 12,1 см 1 середнього дтметра 5,6 см, у посудинах з пиркм - вщповщно 9,7 1 3,8 см. Полив промивною водою з-шд трав'яних рослин також знижуе ¡нтенсившсть росту саджанжв деревних рослин.
Проведен! дослщження показали, що значна частина тдросту, який з'явля-еться пщ пологом материнського насадження, при рубках догляду пошкоджуеться ! навпъ гине. Так] рубки призводять до суттевого збшьшення освплення та прогр1-вання фунту, супроводжуються порушенням шдстилки, що сприяе розростанню трав'яних рослин з перевагою злакових вид1в. Задержння фунту не тшьки пере-шкоджае появ1 самоаву, а й створюе несприятлив1 умови для розвитку ждросту. Природне вщновлення з'являеться куртинами, воно мае велику диференцтжю за в1ком (у кшька десятир:ч) I розм1ром. За даними дослщжень, на однор1'чному зруб1 було 58 % самоаву ! тдросту, який мав висоту до 20 см, в1ком 1-3 роки. Друге мю-це за юлькютю самоаву займае береза (табл. 2). ЕЯдсутжсть самоаву сосни, дуба I нав1ть берези на 3-5-р!чних зрубах пояснюеться Ух ¡нтенсивним заростанням трав'яними рослинами, а в м1ру збшьшення вжу зруб1в 1 суцшьним задерншням. Проте самоав сосни, який вийшов з-шд впливу зверху трав'яних рослин (висота понад 60 см), становить на чотирир1чному зруб1 17 %, п'ятир1чному 36 % загальноУ кшькосп. Не витримуе конкуренцп трав'яних рослин I шдр1ст ¡нших порщ.
Бшьше того, навпъ той пщркт, який з'явився до рубки материнського де-ревостану або одночасно з рубкою 1 збер1гся у м1жряддях, де ¡нтенсивно розвине-на трав'яна рослинжсть, попршуе стан 1 зменшуе прирост дерев за висотою. Цим пояснюеться зменшення кшькост! пщросту сосни та ¡нших порщ на зрубах через 4-5 ромв шсля рубки головного користування.
1 0 36||»и|к науксшо-тсхшчинх ираць
Науковий líkiiiik, 2002, вип. 12.3
Табл. 2. Природне в/дновлення на зрубах, cchici субори Шосткшського л'юшщтва
11орода Висота. см |
до 10 10-20 20-40 40-60 60-80 |
Однор1ч11им чруб
Сосна 207 79 20 54 67
Береза 16 1 11 0 2
Чотирир1 чнийзруб
Сосна 0 0 53 47 16 I
Дуб 0 0 12 8 0
Береза 0 0 0 14 7
Вщновлення деревних вид1в та штенсившсть розвитку трав'яних рослин вивчали на пробних площах. Спостереження показали, що у bcíx дослщних наса-дженнях грунт був вкритий сушльним шаром пщстилки завтовшки 2-4 см. Трав'я-ний покрив був середньоУ густоти i складався з орляка звичайного, медунки вузь-колистоУ, буквиш лжарськоТ, верошки лжарськоТ, суниць jiícobhx, висота яких знаходилась у межах 8 (сунищ) - 67 см (орляк). У середньому на 1 м2 плони маса надземноУ частини трав'яних рослин змшювалась вщ 128 до 218 г. У перерахунку на площу 0,25 м2 маса коршня трав'яних рослин у uiapi фунту 0-10 см була 24,1 г, на глибиш 10-25 см - 2,8 г. Глибше коршня трав'яних рослин практично вщсутне. Маса др1бного коршня сосни у шарах фунту була вщповщно 38,3 i 24,1 г. На 6i-лышй глибиш масу коршня сосни у культурах до рубки не визначали. CaMociB сосни 1-2-р1чного BÍKy знаходиться в одному пологу з трав'яними рослинами i знач-ною MipoK) пригшчуеться останшми.
Проведения рубок головного користування ¡з застосуванням потужних машин для трелювання та вивезення деревини, призводить до пошкодження, а на деяких зрубах i до знищення самоаву та пщросту, до порушення шару пщстилки та розпушування фунту. Шсля вирубки культур вщбуваеться р1зке збшьшення ¡н-тенсивносп осв1тлення та прогр1вання грунту, що позитивно впливае на поселения та розростання трав'яних рослин. Це створюе сприятлив1 умови для появи са-моЫву деревних i поселения трав'яних рослин, як1 на зрубах розвиваються значно ¡нтенсившше за деревн1 види, бшьш енерг1йно ростуть у висоту, швидше поши-рюють кореневу систему. Так, за нашими спостереженнями, пирш повзучий в умовах св1жих cy6opie Шостк1нського л1сництва за вегетац1йний перюд сягае ви-соти 42-57 см, а коренева система у горизонтальному напрямку поширюеться на 38-52 см. Куничник наземний за вегетац1йний перюд сягае висоти 120-158 см, а коренева система може простягатись на вцщаль до 250 см вщ куща. Самоав сосни до кшця першого року пюля вис1ву насшня у розсаднику, де систематично роз-пушують фунт i у такий cnoc¡6 створюють для нього сприятлив1 умови, сягае максимально! висоти 18 см, а коршня його проникае на глибину до 19 см. Отже, са-mocíb i niflpicT сосни та ¡нших порщ зазнае пригн1чення В1д зат!нення й конкурен-uii за поживн1 речовини та вологу фунту. Насл1дком такоУ KOHKypenui'i' е упов1ль-нення приросту, а з bíkom i вщмирання caMociey сосни.
CaMociB сосни звичайно'Г в умовах св1жих cy6op¡b Полюся може з'являтися до рубки, у той же p¡k i через p¡k П1сля рубки (Горд1енко та íhiiií, 1996). n¡3HÍme паяния сосни хоч i проростае, але внаслщок ¡нтенсивного розростання трав'яних рослин, сходи ТУ не витримують конкуренцГУ i гинуть ще навесн1. Однов1ковий ¡з саджанцями самос1в до 2-3 роюв мае однаков1 або дещо б1лыш, вщ саджанц1в
1 ■ Jlicoee та садово-паркове господарство 1 1
po3Mipn. ГПзьпше саджанш проявляють бшьш ¡нтенсивний picT i з bIkom мають 6i-лыш po3Mipn (табл. 3). Саджанш сосни, якими створюють культури, мають мен-ший вж, жж caMociß, але останнш жсля розростання трав'яних рослин р1зко зни-жуе npupicT. 3i збшьшенням в1ку саджанц] затшюють самос!в i вж починае по-ступово занепадати i вшмирати. Зменшення гидросту природного походження у часткових культурах спостер1гаеться вже через 4-6 poKiß жсля рубки материнсь-кого деревостану, а через 9-15 рокш вж повжстю зникае.
Табл. 3. Характеристика саджанц'м i самоЫву сосни часткових культур
Розмпцення Рослини BiK, Висота, Кпльюсть Д1аметр кропи, см 31мкнення Маса
посадкових рокт м самоаву вздовж поперек ПЛОК М1Ж трав,
М1СЦЬ, м на 1 га, шт. РЯД1В рядш рядами, % г/м"
2,5x0,7 саджанш 1 0,08 - 8 7 3 128
самое iß 1-2 0,1 124 10 11
2,5x0,7 саджанш 3 0,35 - 26 30 12 187
caMociß 2-4 0,16 183 11 14
2,5x0,7 саджанш 4 1,1 - 68 79 42 218
самосш 3-4 0,62 279 26 30
1,5x0,7 саджанш 9 3,1 126 158 97 117
caMociß 9-10 1.3 31 43 53
Бшьш ¡нтенсивний picT саджанщв сосни поршняно з шдростом природного походження пояснюеться тим, що у культурах у nepmi 3-4 роки у межах захисноТ смуги (по 25-30 см по обидва боки вщ ряду) систематично мехажзмами розпушують фунт i знищують трав'яш рослини. Таким чином, за однакових умов мюцезростання саджанш перебувають у кращих умовах, шж nüipicr природного походження.
У сво'Гй робот! I.B. Шаблш (1990) зазначае, що шестир1чний nwpicT сосни на зрубах за три останш роки мав прир1ст за висотою 81см, а саджанш — 139 см. За його даними, на зрубах caMociß i niflpicr згодом вщмирае. На ждстав! своУх до-агпджень вж робить висновок, що усжшне природне вщновлення у св!жих cyfliö-ровах, а тим бшьше у св!жнх суборах, не можпиве. Бшьш над1йним способом вщ-новлення л1с1в у цих умовах е створення суцшьних культур. Haiui власж досл!дження теж ждтверджують це. Незважаючи на велику кшьшсть насжня, що падае на поверхню земл1, попередне вщновлення сосни звичайноУ в умовах св1жих cyöopiß дуже слабке.
Haiui дослщження ждтверджують результата ¡нших дослщниюв. Осктьки caMociß i niflpicT HepiBHOMipHO розташовуеться по площ1, а внаслщок цього у по-дальшому у часткових насадженнях спостершаеться слабкий i пригжчений picT дерев сосни, погане очищения вщ плок, малий запас деревини, велика кшькють дров'яних i мала юлькють дшових сортименте, низьку Ух варт1сть, все це дозволяе зробити висновок, що природне вщновлення за умови ¡нтенсивного розростання трав'яних рослин не мае переваги перед штучним створенням культур.
JliTepaTypa
1. Горлкнко M.I., Маурер В.М., Ковалевськнн С.Б. Методичш вказткм до вивчения та дослщження .шсопих культур. - К.: Лыбидь, 2000. - 103 с.
2. Гордкнко M.I., Рибак Ii. О., Горд ¡емко U.M., Червоннй A.C., Шаблш I.B. JlicoBi культур« сосни звичанно! на твдш Ктвського Полюся. - К.: НАУ, 1996. - С. 34-45,98-124.
12 Збфник науково-техтчннх праць
