CC BY
22
Науковий в1сник НЛТУ Украши, 2017, т. 27, № 1
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 631:630(477.46) Article info Received 21.02.2017
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ДУБА I ГРАБА П1Д НАМЕТОМ НАСАДЖЕНЬ ТА НА ЗРУБАХ НА ДП "КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНК1ВСЬКЕ
Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Г. П. 1щук
Уманський НУ сад1внщтва, м. Умань, Украша
Дослщжено законом1рност1 люопоновлювального процесу тд наметом дубово-грабових наса-джень та на зрубах у св1жих д1бровах Корсунь-Шевченювського люництва. Вивчено особливост плодоношення дуба звичайного i граба звичайного. Встановлено вагомють окремих чинниюв, як впливають на проростання насiння, появу, адаптацш i виживання сходiв, розвиток самоаву та тд-росту головних i супутнiх деревних порiд. Дослщжено кiлькiснi та якiснi показники природного на-сiннeвого лiсовiдновлення пiд наметом дубово-грабових насаджень та на зрубах.
КлючовЬ слова: дiброва, природне поновлення, бал плодоношення, зруб, дуб звичайний, граб звичайний.
Вступ. Ниш у свiжих дiбровах Правобережного Лкостепу Украши переважае штучний спосiб лковщ-новлення шляхом створення лкових культур на зрубах, а природному поновленню лку не придiляють належну увагу. Часп випадки створення лiсових культур на зрубах з добрим природним насшневим понов-ленням головних порщ. В умовах iнтенсивного веден-ня лiсового господарства з двох способiв природного поновлення лiсу - вегетативного i насiнневого, ос-танньому надають перевагу, як такому, що дае змогу скоротити термiн лiсовирощування та зменшити тру-довi i фiнансовi затрати для створення лiсових наса-джень.
Мета дослщження полягае у вивченш закономiр-ностей лiсопоновлювального процесу шд наметом дубово-грабових насаджень та на зрубах у свiжих дiбро-вах ДП мКорсунь-Шевченкiвське ЛГ".
Матер1али та методика досл1дження. У робот використано лiсiвничо-таксацiйнi методи досль джень - для закладання пробних площ з метою вста-новлення таксацшних показникiв лiсових насаджень та вивчення природного насшневого поновлення лiсу i лiсiвничо-екологiчнi - для вивчення лiсiвничоi та ти-пологiчноi характеристик насаджень. У ходi досль джень вивчали особливостi квiтування i плодоношення Q. гоЬиг Ь. i С. ЬвШш Ь., бал плодоношення за методикою Б.1. 1ваненка (1уапепко, 1962). Тип люорос-линних умов визначали за рекомендацiями Г.1. Васен-кова, О. О. Орлова (УаБепкоу, & Ог1оу, 2010).
Природне поновлення вивчали шляхом закладання пробних площ за методикою М.1. Гордiенка та П.М. Магелшського (Mega1inskyj, 1967). Вимiрювання i вивчення люово! рослинностi проводилась за методикою М.А. Сафронова та А. В. Волокитинова (ЬеуеИеп-ко, 2006).
Результати дослщження. Вщомо, що усшшшсть природного насшневого поновлення деревних порщ залежить вiд наявностi джерел обнасшення, величини врожаю насiння, вщновлювально! стиглосп грунту, критерiем яко! е стан люово! пiдстилки, а також умов подальшого розвитку та росту самосiву й пiдросту (Jurkeуich, & СИещакоу, 1948).
Плодоношення дуба звичайного i граба звичайного у Корсунь-Шевченкiвському люнищв оцiнювали у балах за вiзуальною шкалою Б.1. 1ваненка (Ivanenko, 1962) (рис. 1,2). 5
кв. 4 вид. 2 кв. 6 вид. 1 кв. 8 вид. 2 Рис. 1. Оцшка плодоношення Q. robur L. i C. betulus L. у 2013 р. у кварталах Корсунь-Шевченювське люництво ДП "Корсунь-Шевченювське ЛГ"
кв. 4 вид. 2 кв. 6 вид. 1 кв. 8 вид. 2 Рис. 2. Оцшка плодоношення Q. гоЬиг Ь. i С. ЬеШ1ш Ь. у 2014 р. у кварталах Корсунь-Шевченювське люництво ДП "Корсунь-Шевченювське ЛГ"
Зпдно з дослiдженнями встановлено, що плодоношення дуба звичайного у рiзних кварталах люництва низьке i становить 1,5-2 бали. Граб звичайний цього ж року вщзначався середнiм балом плодоношення 3-
Citation APA: Ischuk, G. (2017). Natural Regeneration of Oak and Hornbeam under the Canopy and Log Cabins in the State Enterprise "Korsun-Shevchenko Forestry". Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 15-18. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/152
Scientific Bulletin of UNFU, 2017, vol. 27, no 1
Науковий вкник НЛТУ 4 бали. Бшьшкть дослiдникiв, що вивчали розмно-ження граба звичайного як у природ^ так i в культурi, прийшли до висновку, що насiннeве розмноження для цього виду е найкращим способом. У багатьох кварталах Корсунь-Шевченювського лiсництва спостерiгали природне вщновлення граба з допомогою насiння. У першш - другiй декадi травня на поверхнi грунту пiд деревами граба звичайного масово появляються його сходи (табл. 1).
У майбутньому в лкокультурному фондi Укра!ни, як i нинi, переважатимуть зруби. Головною деревною породою, на яку орiентуються лiсовi господарства на бiльшiй частинi територп держави, е дуб звичайний. Вивчаючи природне поновлення в минулому, до ува-ги брали наявнiсть шдросту дуба звичайного, осюль-ки його вважали головною породою. Пiдрiст граба звичайного входив до групи шших порщ (ЬеусИепко, 2006; Jurkevich, & СЬегу]акоу, 1948). Упродовж останшх 15-20 рокiв пiд час розроблення лiсосiк застосову-ють важкi мехашзми, що iстотно впливае на ввднов-лення зрубiв. У зв'язку з чим зростае лiсiвничий ште-рес до ввдновлення всiх деревних порщ.
Укра'ши, 2017, т. 27, № 1
У стиглих деревостанах Корсунь-Шевченювського лкництва, де переважають свiжi дiброви, повнотою за зiмкнутiстю крон 0,8, у яких дуб розташовувався в першому ярусi, за рясного врожаю кiлькiсть жолуд1в становить понад 90 кг на гектар або 238 тис. шт.
Табл. 1. Природне вщновлення дуба звичайного i граба звичайного пщ наметом насаджень у Корсунь-Шевченювському лкництв1 (шт./м2)
Назва виду Номер кварталу, видшу
кв. 12 вид. 3 кв. 10 вид. 7 кв. 22 вид. 1 кв. 39 вид. 6
Дуб звичайний 4 8 12 9
Граб звичайний 19 22 13 18
Природне насшневе поновлення вивчали на 1-6-рiчних зрубах свiжих дiбров у Корсунь-Шевченювсь-кому лiсництвi ДП "Корсунь-Шевченкiвське ЛГ". На-садження, якi вiдведено для рубань, мали зiмкнутiсть крон 0,5-0,8 i вiк 107-116 рок1в (табл. 2). Пiдлiсок се-редньо! густоти iз лiщини звичайно!, бузини чорно!, жимолостi татарсько! В усiх кварталах пiд рубку ввд-водили насадження на всiй площi видiлу.
Табл. 2. Характеристика зрубаних насаджень
Квар- Вк зру- Склад Середш Запас,
тал/видш бiв, рошв Зiмкнутiсть Вк, рошв висота, м дiаметр, см м3/га
33/6 1 7Дз3Гз крон 110 25,6 33,8 430
30/21 1 3Яс3Лп3Клг+Бр 0,8 115 26,3 34,1 431
32/1 1 3Ясз4Гз2Клг1Лп+Бп, Ос 0,7 112 24,8 33,9 412
29/3 2 4ЯсзДз4Гз2Клг+Лп 0,6 108 23,1 35,8 391
58/6 3 4Дз4Гз2Клг+Лп 0,6 116 24,1 34,8 394
32/3 3 7Дз2Клг1Яз + Лп, Ос 0,7 111 27,1 32,9 422
33/5 3 9Дз1Гз+Яз, Лп 0,8 107 26,1 36,2 451
28/4 5 6Дз2Гз1Лп1Яз+Клг 0,5 114 23,7 35,9 378
35/1 5 3Дз5Гз2Клг+Лп, Бп 0,5 115 24,2 36,3 384
42/4 6 4Дз4Гз2Клг+Лп, Бп 0,7 112 25,0 33,9 408
Лкосши розробляли в осiнньо-зимовий перiод. Шсля валки дерев i обрубування гшок колоди трелю-вали, вантажили на автомобШ i вивозили. Товстi гщ-ки також вивозили за межi зрубiв, а тонкi спалювали. До початку весни зруби повшстю очищали ввд колод i г1лля. Шд час обстеження трав'яний покрив на одно-рiчному зрубi був рвдкий, на дворiчному - середньо! густоти, на останшх - густий. Дещо змiнився i його склад. На однорiчному зрубi в трав'яному покривi па-нувала маренка запашна, зiрочник ланцетолистий, ко-питняк европейський, на останшх - яглиця звичайна, медунка темна, осока волосиста, куртинами - пирш повзучий.
На всх зрубах спостерталось iнтенсивне природне насшневе поновлення. Загальна кiлькiсть самосiву на одно- i дворiчних зрубах становила 23-197, на трьохрiчних - 32-175 i п'яти-шестирiчних - 45180 тис. шт. на гектара Проте склад природного на-сiнневого поновлення не завжди корелюеться зi складом зрубаного деревостану. У складi шести iз десяти зрубаних деревостан1в був дуб звичайний, але в природному насшневому поновленнi самосгв i пiдрiст дуба був тшьки на чотирьох зрубах в юлькосп 1,251,98 тис. шт. на гектарi i частка його учасп дуже низь-ка (1 %). Особливiстю пiдросту дуба е те, що вш мае
рiзну висоту та вiк i нерiвномiрно розташований по площi.
Слабке природне поновлення дуба звичайного i ввдсутшсть його пiдросту на деяких зрубах поясню-ють рiдким плодоношениям. У Лкостепу Укра!ни врожай жолудiв повторюеться через 3-5 рок1в. У про-мiжках бувають неврожайнi роки. У деяю роки врожай жолудгв спостерiгаеться в одних насадженнях, а в iнших дерева зовам не плодоносять.
Внaслiдок порушення стало! шдстилки й оголення грунту шд час трелювання i вивезення деревини важ-кими тракторами та автомашинами бшьша частина жолудiв слабко прикриваеться оргaнiчними залишка-ми рослин i гине вiд низьких температур в осiнньо-зимовий перiод. Унaслiдок спостережень в умовах Корсунь-Шевченювського лкництва здоровi стиглi жолу-дi з дерев опадають наприюнщ вересня - початку жовтня, а листки - на три-чотири тижнi пiзнiше. Отже, листя прикривае опaлi жолудi, що збертае !х вiд несприятливого впливу низьких температур. По-рушення цих природних умов несприятливо впливае на життедiяльнiсть жолудiв. Пiдтвердженням цьому може бути наявшсть основно! кiлькостi самоаву дуба, який з'явився до рубки деревосташв. На трьохрiчних зрубах (кв. 58 вид. 6, табл. 3) у Корсунь-Шевченювсь-
Науковий вкник НЛТУ Украши, 2017, т. 27, № 1 кому тснищш ДП "Корсунь-Шевченювське ЛГ" Tpboxpi4Horo шдросту (тобто, того, який з'явився в piK вирубки деpевостанiв) було близько 2 %.
На даному зpубi самосiву дуба п'ятиpiчного вiку -1,5 %, а 6-piчного вжу, який з'явився за тpи pоки до pубки деpевостану - 91,1 %. Деяку частину опалих
жолудiв по1дають гpизуни, iншi дикi тваpини та птахи. Навеснi дик кабани повдають багато жолуд1в, а також ïx сходiв. Самос1в дуба з'являеться до pубки i в prn pубки деpевостанiв, а шзшше - дуже piдко. Таку ж закономipнiсть спостеpiгали на п'ятиpiчному зpубовi кв. 28 вид. 4 (табл. 4).
Табл. 3. Тнтенсившсть природного вщновлення на 3-pi4HOMy 3py6i у 58 кварталi вид1л 6 (шт./га)
Порода Вк самошву i шдросту, рк Частка у складi ввдновлення, %
1 2 3 4 5 6 7 разом
Дуб звичайний 0 0 0 0 25 2,0 54 4,5 19 1,5 1126 91,1 12 0,9 1236 100 1,9
Граб звичайний 1245 1,6 2282 3,7 4500 7,7 10050 16,4 16300 26,6 18500 30,2 8300 13,8 61177 100 44,7
Клен гостролистий 0 0 3788 9,2 6570 15,8 8750 21,0 15300 36,7 6340 15,5 760 1,8 41508 100 30,3
Липа дрiбнолиста 0 0 1276 3,8 2850 8,6 8300 25,1 18000 54,3 1900 5,7 820 2,5 33146 100 24,1
Разом 1245 0,9 7346 5,3 13945 10,2 27154 19,8 49619 36,2 27866 20,4 9892 7,2 137067 100 100
*Примiтка: у чисельнику наведено штенсивнють природного вiдновлення у шт./га, у знаменнику - у ввдсотках.
Табл. 4. Тнтенсившсть природного вiдновлення на 5^чному 3py6i у 28 кварталi вид1л 4 (шт./га)
Порода Вк самошву шдросту, рк Частка у складi
1 2 3 4 5 6 7 разом ввдновлення, %
Дуб звичайний 0 0 0 0 0 0 0 0 40 2,3 1670 95,9 32 1,8 1742 100 1,0
Граб звичайний 0 0 0 0 6500 8,9 13050 18,0 26300 36,2 18500 25,5 8300 11,4 72650 100 40,3
Липа дрiбнолиста 0 0 0 0 2850 9,5 8300 25,9 18000 56,2 1900 5,9 820 2,5 31870 100 17,7
Ясен звичайний 0 0 0 0 1800 4,9 5350 14,7 16000 43,8 9350 25,6 4000 11,0 36500 100 20,3
Клен гостролистий 0 0 0 0 0 0 9750 26,0 20300 54,2 6500 17,4 900 2,4 37450 100 20,8
Разом 0 0 0 0 1115 6,2 36450 20,2 80640 44,8 37920 21,0 14052 7,8 180212 100 100
*Примiтка: у чисельнику наведено штенсивнють природного ввдновлення у шт./га, у знаменнику
У цьому кварташ 1-4-рiчного вiку самоаву дуба звичайного не виявлено, 5^чного вiку - 2,3 %, а 6-рiчного - 95,5 %.
Особливiстю насiннeвого вiдновлення граба е те, що пiдрiст його збергаеться пiд наметом насаджень, а самоав з'являеться на зрубах шсля рубки материнсь-кого деревостану. Так, на однорiчному зрубi (кв. 35 вид. 1) на одному гектарi збереглося 5300 шт. шдросту, який з'явився ще шд наметом насаджень. На трьохрiчних зрубах (кв. 32 вид. 3; кв. 33 вид. 5 i кв. 58 вид. 6) з'явився самосгв у юлькосп 100018500 шт./га.
Висновки:
1. Лкопоновлюваний процес у свiжих дубово-грабових дiбровах ДП "Корсунь-Шевченювське ЛГ" задовшь-ний.
2. Дуб звичайний i граб звичайний в умовах лкництва квiтують i плодоносять щорiчно, однак ряснi врожа1 бувають залежно вщ погодних умов раз у 3-5 роюв.
3. Пiд наметом насаджень популяцп дуба звичайного у кварталах Корсунь-Шевченюського лiсництва через iнтенсивне розростання трав'яного покриву i кущово! рослинност i за недостатньо! кiлькостi садивних мкць дуба та вiдсутностi належних доглядiв за ним, вiдновлюються незадовшьно. Природне поновлення дiбров проходить майже без дуба, внаслiдок чого ко-рiннi дубовi деревостани замiнюються малощнними грабовими молодняками.
- у %.
4. Пiд наметом деревосташв найбiльш успiшно вщбу-ваеться природне поновлення ценопопуляцiй граба звичайного, що у два рази перевищуе поновлення дуба звичайного.
5. Визначальним еколопчним чинником, що впливае на збереження, рiст i розвиток самосiву i шдросту дуба, е низька освiтленiсть, яка шд наметом високоповнот-них дубово-грабових дiбров досягае 0,5-3,0 % повно'1 освiтленостi, що призводить до поступово'1 загибелi самосiву на другому-третьому роцi життя.
6. Самосiв i шдркт дуба на вiдновлених зрубах вщзна-чаються добрим ростом i розвитком, але його частка становить тшьки 1 %.
Перелiк використаних джерел
Ivanenko, B. I. (1962). Fenologija drevesnyh i kustarnikovyh porod. Moscow: Izd-vo s.-h. lit-ry, p. 184. [In Russian].
Levchenko, V. V. (2006). Pryrodne nasinnjeve lisoponovlennja u svizhyh dibrovah pivnichnoi chastyny Pravoberezhnogo Lisoste-pu: PhD dissertation (06.03.03). Kyiv: Nac. agrar. un-t, p. 19. [In Ukrainian].
Megalinskyj, P. M. (1967). Tochnist obliku pidrostu riznymy sposo-bamy. Vyroshhuvannja i taksacija lisovyh nasadzhen, 2, pp. 106126. [In Ukrainian].
Vasenkov, G. I., & Orlov, O. O. (2010). Typy lisu. Zhytomyr: Polis-sia, p. 90. [In Ukrainian].
Yurkevich, I. D., & Chervjakov, P. D. (1948). Nabljudenie nad plo-donosheniem graba, klena, jasenja, lipy i olhi chernoj v lesah BSSR. Nauchnye trudy BLTI, 7, pp. 133-142. [In Russian].
Науковий вкник НЛТУ Украши, 2017, т. 27, № 1
Г. П. Ищук
ЕСТЕСТВЕННОЕ ВОЗОБНОВЛЕНИЕ ДУБА И ГРАБА ПОД ПОЛОГОМ НАСАЖДЕНИЙ И НА СРУБАХ НА ГП "КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКОВСКОЕ ЛЕСНОЕ ХОЗЯЙСТВО"
Исследованы закономерности лесовозобновления процесса под пологом дубово-грабовых насаждений и на срубах в свежих дубравах Корсунь-Шевченковского лесничества. Изучены особенности плодоношения дуба обычного и граба обычного. Установлена весомость отдельных факторов, которые влияют на прорастание семян, появление, адаптацию и выживание всходов, развитие самосева и подроста главных и сопутствующих древесных пород. Исследованы количественные и качественные показатели естественного семенного лесовозобновление в дубово-грабовых насаждений и на срубах.
Ключевые слова: дубрава, естественное возобновление, балл плодоношения, сруб, дуб обыкновенный, граб обыкновенный.
G. P. Ischuk
NATURAL REGENERATION OF OAK AND HORNBEAM UNDER THE CANOPY AND LOG CABINS
IN THE STATE ENTERPRISE "KORSUN-SHEVCHENKO FORESTRY"
The reproduction of hornbeam both natural and cultural is an important issue nowadays. Seed propagation for this species is considered to be the best way to reproduce. The regularities of the process of regeneration under the canopy of oak and hornbeam forests and log cabins in fresh oak forests in Korsun-Shevchenkivskyi forestry are the key problems of the research presented. After having conducted the research we have obtained the results stating that in mature stands of the Korsun-Shevchenko forestry fresh oak dominated for fullness of the cover. Furthermore, all log cabins show intense natural seed recovery. However, the composition of the natural seed recovery is not always correlated with the composition of the felled tree stand. The feature of beech seed recovery is that it undergrowth kept under a tent spaces, self-seeding and appears in log cabins after logging parent stand. Thus we shoul summarize that forest recovery process in fresh oak and hornbeam forests of state enterprise "Korsun-Shevchenko forestry" is satisfactory. In normal conditions oak and hornbeam of forestry bloom and bear fruit every year, but abundant crops depend on weather conditions once in 3-5 years. Under a canopy of plantations of populations of the common oak in blocks of Korsun-Shevchenko forestry through intensive expansion of grass cover and shrubs, and with not enough seats of oak and lack of proper care resumes is unsatisfactory. The most successful is a natural renewal of hornbeam populations.
Keywords: oak forest; natural regeneration; fruiting score; frame; common oak; hornbeam.
1нформащя про автора:
Г. П. 1щук, канд. с.-г. наук, доцент, Уманський НУ садiвництва, м. Умань, УкраТна.
E-mail: sobaka.kot2011@yandex.ua
