CC BY
41
Brayko V.B., Gojchuk A.F. Phytocenotic characteristics of introduced plants and the prospects of their use in the forest parks of Chernihiv.
It is studied that forest parks of Chernihiv have depleted species diversity of forest woody plants, although climatic and soil conditions are favorable for the growth and development of many native and introduced trees and shrubs. The formation of biologically sustainable and aesthetically attractive stands must account for phytocenological characteristics of woody plants and their complex system interaction. Gray walnut (Juglans cinerea L.), Siebold walnut (Juglans Sieboldiana Max), mandshuria walnut (Juglans mandshu-rica), black walnut (Juglans nigra L.), maple silver (Acer saccharinum), Siberian larch (Larix sibirica) and Weymouth pine (Pinus strobus) are recommended for introducing in Chernihiv forest parks.
Keywords: introduced woody plants, phytocenological characteristics, system interaction, average height, average diameter, forest parks.
УДК 630*231(23) Доц. Р.1. Бродович1, канд. с.-г. наук; астр. В.М. Гудима1; здобувач Ю.Р. Бродович2, ст. наук. ствроб. Ю.Д. Кацуляк2, канд. с.-г. наук
ПРИРОДНЕ В1ДНОВЛЕННЯ ГОЛОВНИХ Л1СОУТВОРЮВАЛЬНИХ ПОР1Д КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ШТЕНСИФ1КАЦН
Пщсумовано матерiали наукових дослщжень особливостей природного вщнов-лення дубiв звичайного i скельного, бука люового, ялищ бшо! та ялини европейсько!. ОбГрунтовано заходи сприяння природному поновленню головних люоутворюваль-них порщ Карпатського регюну та формування оптимального складу молоднягав. Зроблено висновок, що орiентацiя на природний шлях люовщновлення мае бути обГрунтованою передусiм iз лiсiвничих позицiй i забезпечувати вiдтворення коршно-го люового покриву.
Ключовг слова: природне вщновлення, сприяння, дуб звичайний, дуб скельний, бук люовий, ялиця бiла, ялина европейська (смерека), кшьгасть, якiсть, склад.
У систем! заход1в, спрямованих на вдосконалення люовщновлення в Укра!нських Карпатах, особливо важливе мюце належить оптим1зацп стввщ-ношення м1ж природним 1 штучним його способами. Переваги природного вщновлення люу добре вщомг
Ниш люовщновлення в Карпатах мае переважно змшаний характер. Особливо це стосуеться зруб1в, що з'явилися тсля рубання коршних чи умовно коршних деревосташв у багатих типах люу на потужних 1 середньо-потужних бурих прсько-люових Грунтах. Деревостанам цих титв властиве штенсивне попередне природне поновлення головних люоутворювальних порщ. Однак на значних площах рослинний покрив Карпат значно змшився. Ниш в рубку переважно вщводяться деревостани не коршного породного складу, а це, своею чергою, позначаеться на характер! проходження вщнов-них процешв. З шших об'ективних фактор1в, що безпосередньо на них впли-вають, необхвдно зазначити висоту н.р.м., тип люорослинних умов 1 тип люу, експозищю схилу, площу зрубу тощо. Так дослщженнями Я. А. Сабана (6) бу-
1 Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ;
2 УкрНДГпрлк, м. 1вано-Франювськ
ло встановлено, що внаслщок зростання висоти н.р.м. чисельнють пiдросту на зрубах зменшуеться в три рази. При цьому значно спрощуеться його структура: iз складу поступово випадають бук i ялиця, рiзко зменшуеться кiлькiсть щнних супутнiх деревних порiд.
Навiть достатня забезпеченють зрубiв самосiвом i тдростом головних порiд у першi роки тсля рубки деревостану ще не гарантуе 1х збереження до в^ переведення у вкритi лiсовою рослиншстю землi. Якщо загальний 1х кшьюсний показник здебiльшого забезпечуеться, то вщносно яюсного, а особливо породного складу природного вщновлення е багато зауважень. Ставлячи завдання максимально можливого вщтворення коршного лiсового бiорiзноманiття, орiентацiя на природне вщновлення зрубiв оправдана лише в тому випадку, якщо вони в певно визначеному вiцi достатньою мiрою забез-печенi насiнневим потомством ушх головних типоутворювальних порiд. Вщ-сутнiсть хоча б одше! iз них у складних типах люу повинна супроводжува-тись доповненням природного поновлення штучним, шляхом садiння (пось ву) часткових лiсових культур. Достатня кшьюсть природного потомства одше! iз головних порiд ще не повинна бути критерiем оцiнки завершеносп першого циклу формування молоднякiв.
Процеси природного вщновлення головних лiсоутворювальних порщ у регiонi вiдзначаються певними особливостями, яю необхiдно враховувати пiд час вибору способу люовщновлення.
Дуби звичайний 1 скельний. Внаслщок багатьох чинниюв iснуючi деревостани характеризуються невеликими можливостями природного шляху вiдновлення. За нашими тдрахунками, лише на 10 % люокультурних площ можна на нього орiентувати.
Оскiльки бiльшiсть сучасних дубових деревостанiв у регiонi е невисо-ко! повноти, то пiдготовчi роботи iз сприяння появи в них природного вщ-новлення полягають, зазвичай, лише в зрщженш дерев II ярусу, тдлюку i не-яюсного пiдросту. В грабових i букових судiбровах та дiбровах, крiм цього, необхвдно вибирати стадiйно старi екземпляри граба i бука, якщо !х не було зрубано пiд час проведення прохщних рубок. Для ялицево-дубових наса-джень характерна наявнiсть куртин перерослого, пригшченого пiдросту яли-щ. На 1 га потрiбно залишати до 8 11 куртин розмiром 25x30 м.
Перерахованi вище заходи доцшьно проводити лише в насадженнях, ко^ в найближчi два роки проектуються в рубку головного користування, дерева люоутворювальних порiд, якi вщносно рiвномiрно розмiщенi по пло-щ^ а кiлькiсть екземплярiв дуба звичайного i скельного I i II клаив Крафта становить не менше шж 15-20 %. Наступнi роботи на тдготовлених дiлянках потрiбно проводити з врахуванням потенцшних можливостей дерев заивати навколишню територiю. Як свщчить досвiд, переважна частина самосiву з'яв-ляеться на дiлянках пiд кронами дерев. Якраз у цих межах доцшьно проводити, за 2-3 тижш до опадання жолудiв, мшератзащю Грунту шляхом його пе-ремiшування з пiдстилкою на дiлянках розмiром 1(2)х2 м з вiддаллю мiж 1х центрами близько 5 м, або смугами.
Якщо, незважаючи на проведенi заходи, самосiв тд наметом деревос-танiв не з'явився, або його недостатньо, то необхвдно практикувати "шпиговку" жолудiв яюсним посiвним матерiалом, загортаючи його на глибину близько 5 см по 2-3 жолудi в посiвне мюце. Для полегшення майбутнiх дог-л.вдв за рослинами "шпиговку" варто проводити рядами або групами. Сезон виконання робгг - осiнь, але за наявносп загрози масового по1дання жолудiв мишами, цей захiд потрiбно перенести на весну. Досвщ свiдчить, що через пригнiчуючий вплив намету люу лише невелика частина самосiву дуба здат-на нормально розвиватися впродовж двох роюв, а виживати - до чотирьох роюв. Крiм цього, потрiбно врахувати його вiдпад тд час виконання люошч-них робгт i пiсля 1х завершення на зрубах [7].
Площi iз задовшьним попереднiм вiдновленням дуба пiсля люозаготь вельних робiт i очищення мюць рубання пiдлягають технiчному прийманню i зараховуються до загально1 площi вщновлення лiсiв навеснi поточного року. Зпдно iз чинними нормативними вимогами, дшянка з природним вщновлен-ням вважаеться прийнятою, якщо кiлькiсть життездатного насшного пiдросту головних порiд становить не менше нiж 4,5 тис. шт./га iз зустрiчнiстю не менше тж 50 %. Однак, як свщчать матерiали проведених наукових досль джень, тако1 кiлькостi природного вiдновлення на зрубах, враховуючи його природний вщпад у межах 30-35 % та iншi причини, недостатньо для досяг-нення нормативних вимог внаслiдок переведення площ у вкритi лiсовою рос-линнiстю. Тому орiентацiя на природний спошб лiсовiдновлення е бiльш без-печною за наявностi на зрубi пiдросту дуба звичайного або скельного в юль-костi понад 8 тис. шт./га. рiвномiрно або вщносно рiвномiрно розмiщеного по площi. При цьому потрiбно враховувати обов'язкову участь у складi вщнов-лення шших типоутворювальних деревних порiд в складних типах лiсу (бука, ялицi та т.). В iншому разi 1х доведеться вводити штучно.
Ялиця бша. Успiшне природне вiдновлення ялицевих лiсiв можливе переважно лише за умови появи в достатнш кiлькостi 1х насiнневого потомства ще тд наметом деревостанiв та створення тут оптимальних умов для росту, розвитку i формування самосiву i шдросту головно1 породи.
Сприятливi умови для появи i росту ялицевого потомства складаються завдяки зiмкнутостi материнського намету деревостатв на рiвнi 60-70 %. Особливо активно цi процеси вщбуваються пiд прикриттям мiшаних листя-но-хвойних насаджень, в яких завдяки ажурносп крон листяних порiд е достатнш доступ свила.
Процес природного вщновлення ялищ доволi тривалий. Вт розпочи-наеться у "вiкнах" i на прогалинах при вступi дерев у стадш плодоношення i тривае протягом всього перюду росту деревостатв. Таким чином суть люо-господарських заходiв, спрямованих на iнтенсифiкацiю процешв природного вiдновлення ялицевих лiсiв, полягае насамперед у формувант насаджень оп-тимально1 структури.
У виробничих умовах, через вплив об'ективних i суб'ективних причин, тсля першого зрiдження не завжди вдаеться отримати бажану кiлькiсть природного потомства ялищ. В цьому випадку необхщно проводити заходи
сприяння його появг Суть 1х полягае у викошувант трав'яного вкриття у мю-цях вiдсутностi самосiву i тдросту, згрiбаннi мертвого опаду на дшянках розмiром 2x1(2) м у кшщ серпня - на початку вересня, розмщаючи 1х, по можливосп, бюгрупами. Важливим е виконання цих робгг у рiк рясного пло-доношення ялищ, а також проведення агротехтчного догляду за самоивом, що появився. Тривалють його проведення становить 3-4 роки. Найбшьшою загрозою для молодого ялицевого потомства е ожина. Експериментальним шляхом встановлено, що ефективним методом обмеження 11 росту е зрiзання у перший рж на висот близько 10 см вiд поверхт земл^ другий - 20 см i тре-тiй - 20-25 см у травш та липш (1). Несприятливi умови для природного вщ-новлення складаються у передпрних дубово-буково-ялицевих люах, оскiльки тут в рубку поступають зазвичай похiднi або, в кращому випадку, умовно-ко-ршш деревостани. Ця обставина значно ускладнюе забезпечення достатньо1 кiлькостi у складi самосiву i пiдросту всiх трьох типоутворювальних порщ, особливо дуба. У цих умовах, як i тд наметом буково-ялицевих деревоста-тв, доволi часто спостерiгаемо формування другого ярусу iз порослевого бука i пригнiченого пiдросту ялицi i ялини. Це викликае необхiднiсть вже тд час проведення першого прийому поступово! рубки перерослих екземплярiв бука на бшьшш частинi площi.
Наступне природне вщновлення ялицi на зрубах здебшьшого проходить незадовiльно. Характерною особливютю просторового розмiщення ялицевого тдросту на зрубах е куртинне або групове розташування рослин. Площа прогалин при цьому може досягати 30-80 %. Це зумовлюе необхщ-тсть в ялицевих типах лiсу орiентуватися на комбiнований спосiб лiсовiд-новлення.
Бук . мсовий в Карпатському регiонi вiдзначаеться найбiльш штенсив-ним природним вщновленням. Особливо це стосуеться пiвденного мегасхилу Карпат, вологих типiв лiсу, де кшьюсть самосiву i пiдросту збшьшуеться вiд гiрських ялиново-ялицевих бучин до передпрних i низькогiрних дубових бу-чин. Кiлькiсть i яюсть самоиву залежить не лише вiд загальновщомих факто-рiв (зiмкнутостi крон, мжрокшмату, товщини пiдстилки), але i вщ величини популяцiй мишовидних гризунiв та люових кабанiв.
На значнiй частит букових титв лiсу нинi зростають похiднi та умов-но-корiннi деревостани, рiвень забезпеченостi яких насiнневим потомством рщко вiдповiдае нормативним вимогам. Тому не втратили свого значення заходи сприяння природному поновленню. Досвщ свщчить, що 1х проведення найбшьш ефективне в комплексi iз 2-3-прийомними поступовими рубаннями (згрiбання пiдстилки i розпушування верхнього гумусового горизонту Грунту в насшневий рiк). Достатньою ефективтстю вiдзначаеться також пiдсiв го-ршюв бука на мiнералiзованих дiлянках (смугах), але лише за умови !х за-гортання в Грунт. Не потрiбно нехтувати й зрiдженням тонкомiру, створен-ням сприятливих свiтлових умов для самошву та не допускати задернiння Грунту, а також застосовувати бюлопчт заходи боротьби з мишовидними гризунами, сприяти розмноженню лисиць, куниць, 1жаюв, тхорiв, ласиць та хижих птахiв.
Вiдомо, що вегетативне поновлення бука лiсового вщбуваеться значно слабше, нiж насiнневе, хоч вш i здатний вiдновлюватись пневими та корене-вими паростками, однак зазвичай, молодняки паросткового походження не здатш формувати здоровi високопродуктивнi насадження. 1х часто пошко-джують хвороби i шкiдники. Отже, на зрубах коршних деревостанiв у чистих i мiшаних букових люах Карпат основою лiсовiдновлення мае бути природне насшневе поновлення головно1 i цiнних супутнiх порiд.
Ялина свропейська (смерека). Вiдновнi процеси пiд наметом мате-ринських деревостанiв у формацп ялинових лiсiв, порiвняно з шшими люови-ми угрупованнями, вiдбуваються повшьшше, все ж в основних типах люу (суялинниках i ялинниках) забезпечешсть самосiвом i пiдростом доволi висо-ка. 1х розмiщення нерiвномiрне, переважно куртинного або групового характеру у "вжнах" i мiсцях зрщженого намету лiсу. Найбiльш слабо забезпечеш природним поновленням деревостани, що зростають в суборах.
Успiшнiсть природного вiдновлення лiсу в ялиновш формацп Карпат визначаеться стввщношенням груп пiдросту попередньо1 та наступно! гене-рацп (4). Тобто одним iз найважливiших завдань люогосподарсько! дiяльнос-тi у цих умовах е створення оптимальних умов для появи самошву пiд наметом деревосташв, а також максимально можливе збереження тдросту пiд час проведення люошчних робiт. Пiсля суцiльних рубань у зош поширення буко-во-ялицево-ялинових лiсiв на зрубах зберiгаеться лише близько 30 % вщ по-чатково! кшькосп пiдросту. Заходи щодо сприяння появi насiнного потомства деревних порщ пiд наметом лiсу добре вщомг До них варто вщнести своечасне i якiсне проведення доглядових рубань, формування куртин тд-росту ^ в окремих випадках, розпушування пiдстилки в насiннi роки на дь лянках чи смугах у насадженнях, що у найближчi два роки поступають в го-ловну рубку. За достатньо! кiлькостi ялинового насiння доцiльним е його тд-сiв на пiдготовленi площадки (смуги).
Бiльш-менш добре забезпеченими пiдростом залишаються нижнi час-тини гiрських схилiв, де е змога орiентацil на природний спошб вiдновлення (2). Особливу увагу пiд час проведення люошчних робiт в ялинових насадженнях необхщно звернути на якiсть очищення зрубiв вiд порубкових реш-ток. 1х розкидання по лiсосiках супроводжуеться масовим знищенням дрiбно-го шдросту ялини й iнших порiд. Досвщ пiдказуе доцiльнiсть збирання реш-ток у купи чи вали i !х складання на трелювальних волоках та у мюцях вiд-сутносп пiдросту. Пошкоджений пiдрiст листяних порщ варто "садити на пень" [3]. Проведеними в УкрНДЫрлю дослiдженнями встановлено, що на-вiть за сучасного рiвня проведення лiсосiчних робiт у цих умовах на 15-20 % люокультурного фонду юнуе реальна змога орiентацil на природне зарощу-вання. Ще на 30-40 % зрубiв можливе створення часткових люових культур у мiсцях вiдсутностi надшного пiдросту головних порiд [5].
Площi iз задовiльним попереднiм природним поновленням тдлягають технiчному прийманню i зараховуються до загально! площi вщновлення лiсiв навеснi поточного року. Для ялини характерне i наступне природне вщнов-лення, особливо бiля узлюь та в 30-40-метровiй смузi вздовж стши лiсу. Пiд
час оцшювання природного поновлення особливу увагу необхщно звертати на центри зрубiв, де процеси природного вщновлення загальмованi. Вже i3 другого року значна ïx частина заростае малиною i ожиною. У мiсцях спалю-вання деревини та на волоках розростаеться високорослий куничник люовий, масово появляються паростки малоцшних листяних порiд. У високопрних ялинових лiсаx формуються злаково-осоковi рослинш асощацп, де тривалiсть змикання тдросту найдовша (12-15 рокiв). Ось чому у цих умовах потрiбно допомагати молодому природному поколшню лiсу шляхом проведення агро-теxнiчниx i лiсiвничиx доглядiв. Теxнологiï ïx виконання таю, як i за люови-ми культурами.
Висновки. Важливою складовою процесу поступового вщновлення корiнного лiсового покриву Украïнськиx Карпат е сприяння появi i створен-ню оптимальних умов для росту i розвитку здебiльшого попереднього на-сiнневого потомства лiсоутворювальниx порiд.
Л1тература
1. Бродович Р.И. Динамика роста травяного покрова лесных вырубок в предгорье Карпат и рациональный путь его регулирования. / Р.И. Бродович // Тезисы докладов VII съезда Украинского ботанического общества. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1982. - С. 183-184.
2. Гнщенко В.1. Вщновлення i формування люу на вирубках / В.1. Гнщенко. - Ужгород : Вид-во "Патент". - 1997. - 123 с.
3. Гудима В.М. Ялинов1 люи Карпат, сучасний стан, типолопчна i вжова структура та особливосп формування молодняюв у високопр'г / В.М. Гудима, Р.1. Бродович, Ю.Д. Ка-цуляк, Ю.Р. Бродович // Люове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. матер. наук.-прак. конф., 27-29 листопада. - Житомир, 2007. - С. 37-41.
4. Молотков П.И. Естественное возобновление / П.И. Молотков, Н.И. Мамонов, В.И. Гниденко, И.И. Молоткова. - Ужгород : Изд-во "Карпаты", 1971. - С. 97-118.
5. Оптимальш системи, методи i способи люовщновлення в розр1з1 люових формацш Украшських Карпат // Науков1 основи збалансованого ведення люового господарства в Карпатському регюш : зб. реком. УкрНДЫрлю 1м. П.С. Пастернака. - 1вано-Франгавськ, 2011. - С. 92-204.
6. Сабан Я.А. Продуктивность и возобновление леса в горных условиях / Я.А. Сабан. -Львов : Изд-во "Вища шк.", 1988. - 354 с.
7. Середш В.1. Особливосп розвитку тдросту дуба тд наметом люу в Карпатах // В.1. Середш // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жта-домч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во "Буд1вельник". - 1968. - № 6. - С. 8-9.
Бродович Р.И., Гудыма В.М., Бродович Ю.Р., Кацуляк Ю.Д. Естественное возобновление главных лесообразующих пород Карпатского региона и пути его интенсификации
Подитожены материалы исследований особенностей естественного возобновления дубов обыкновенного и скального, бука лесного, пихты белой и ели европейской. Обоснованы мероприятия по содействию естественному возобновлению главных лесообразующих пород Карпатского региона и формированию оптимального состава молодняков. Сделан вывод, что ориентация на естественный путь возобновления должна бать обоснована в первую очередь с лесоводственных позиций и обеспечивать воспроизводство коренного лесного покрова.
Ключевые слова: естественное возобновление, содействие, дуб обыкновенный, дуб скальный, пихта белая, ель европейская, количество, качество, состав.
Brodovich R.I., Gudyma V.M., Brodovich Yu.R., Katsulyak Yu.D. The natural recovery of main forest-forming species in the Carpathian region and the ways its intensification
The peculiarities of natural regeneration the of European and sessile oak, European beech, silver fir and European spruce are summarized. The natural regeneration of main forest-forming species in the Carpathian region and optimal structures of young stands are substantiated. It needs to focus of forestry point of view on natural way of reforestation. It should reproduction the indigenous forest cover.
Keywords: natural regeneration, contribution, European oak, sessile oak, European beech, silver fir, European spruce, quantity, quality, composition.
УДК 630 81 Проф. Ю.М. Дебринюк1, д-р с.-г. наук; здобувач Я.С. Форгть2;
наук. ствроб. В.В. Лести3
ЯЛИНА ЯК ОБ'еКТ ПЛАНТАЦ1ЙНОГО Л1СОВИРОЩУВАННЯ В ЯЛИЦЕВИХ ТИПАХ Л1СУ 1ВАНО-ФРАНК1ВЩИНИ
На ochobí опрацювання повидшьно! таксацшно! бази даних станом на 1.01.2013 р. здшснено оцшювання сучасного поширення ялинових насаджень в ялицевих типах люу 1вано-Франювсько! области Проанатзовано також л^вничо-таксацшш по-казники - розподш за вщносними повнотами, запасами стовбурово! деревини, класа-ми та групами вжу насаджень, поширення за типами люу i складом деревосташв. На-голошено на перспективi створення плантацiйних лiсових культур ялини европейсь-ко! в умовах яличин i суяличин як промiжноi ланки у загальному циклi вирощування деревостанiв на принципах породозмiни.
Ключовг слова: ялина, площа, повнота, запас, групи вжу, вiкова структура, ти-пи лiсу, клас якостi культур, плантацшне лiсовирощування
Вирощування монокультур деяких порщ, яю не е коршними в певно-му тит люу, може забезпечити отримання значно бшьших обсяпв деревини i в значно коротш1 термши, шж у випадку продукування коршних насаджень [1, 5, 7]. Одшею з таких порщ вважаеться ялина европейська [Picea abies [L.] Karst.], яка е перспективним видом для використання як елемента породозмь ни при оргашзацп господарства з коротким оборотом рубки [7]. Висока ш-тенсившсть росту ялини в молодому вщ1 дае можливють рано починати про-м1жне користування (новор1чш ялинки, середньо- та др1бнотоварна деревина) i таким чином частково окупити витрати, пов'язаш з проведенням люокуль-турних робгг. Ц положення можна реал1зувати через створення плантацшних люових насаджень (ПЛН) у багатих та вщносно багатих типах люу.
У цьому аспект можна використати метод породозмши [6], ор1ентова-ний саме на штенсивне люовирощування 1з рацюнальним використанням природних потенцшних можливостей титв люорослинних умов. Породозмь на враховуе насамперед фактор взаемовпливу м1ж деревними породами, заходи з тдвищення едаф1чного потенщалу люорослинних умов та його як-найповшшого використання.
Об'екти дослщжень - насадження з перевагою в склад1 ялини евро-пейсько! у яличинах i суяличинах 1вано-Франювсько! область Для ощнки сучасного розповсюдження ялинових насаджень на теренах Укра!ни були про-
1 НЛТУ Укра!ни, м. Львiв;
2 111111 "Верховинський", смт. Верховина;
3 1нститут агроекологи i природокористування НААН, м. Кшв
