CC BY
50
тмассы ветвей по I-V классам деструкции. Разработаны математические модели для оценки мортмассы ветвей в абсолютно сухом состоянии на основе зависимости от возраста, среднего диаметра, средней высоты, бонитета и относительной полноты насаждений. Сформированы нормативно-справочные таблицы для установления мортмассы ветвей на 1 га березняков в зависимости от средней высоты, среднего диаметра и относительной полноты.
Ключевые слова: береза, мортмасса, ветки, опад, деструкция, модель, Украинское Полесье.
Bilous A.M. The Assessment of Mortmass Branches in the Birch Forests of Ukrainian Polissia
The results of experimental research of mortmass branches in the birch forest stands (Betula pendula Roth.) in Ukrainian Polissia are presented. The methodical bases for assessment of mortmass branches in the birch forests is provided. Some aspects of mortmass branches separation by I-V classes destruction are described. The mathematical models for mortmass branches evaluation in a completely dry state on the basis of dependence on mensuration index are developed. Some standard tables for estimating mortmass branches per 1 ha birch forests based on the average height, diameter and relative completeness are designed.
Key words: birch, mortmass, branches, litter, destruction, model, Ukrainian Polissia.
УДК 630 *232 Здобув. Ю.Р. Бродович, магктр;
ст. наук. ствроб. Р.1. Бродович, канд. с.-г. наук; астр. В.М. Гудима; ст. наук. ствроб. Ю.Д. Кацуляк, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк, м. 1вано-Франшвськ
НАУКОВО-ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦН 13 ЗАСТОСУВАННЯ Л1СОКУЛЬТУРНИХ СПОСОБ1В РЕКОНСТРУКЦН ПОХ1ДНИХ I МАЛОЦ1ННИХ МОЛОДНЯК1В У ФОРМАЦН БУКОВИХ Л1С1В КАРПАТ IПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОР1Й
Наведено узагальнеш матерiали наукових дослщжень i виробничого досвщу ре-конструкци похщних i малоцшних насаджень у формаци букових лiсiв Укра!нських Карпат i прилеглих територш. Запропоновано ефективш технологи виправлення, зде-бшьшого люокультурними методами, грабнякiв, осичникiв, березнякiв та ялинниюв. Наголошено на необхiдностi вщмови вiд регюнально! практики орiштацil виключно на суцiльний спосiб !х реконструкций а ширше використовувати коридорний i куртинно-груповий. Вказано на можливост переформування похiдних ялинниюв у цiльовi наса-дження зi скороченим обном рубки. Зроблено висновок щодо необхщност оптишзаци усiх лiсогосподарських заходiв, зокрема реконструктивних, для вiдтворення корiнного люового покриву в букових типах люу району дослiджень.
Ключовi слова: букова формацш, похiднi й малоцiннi насадження, цiльова ре-конструкцiя, технологи, головш й типоутворювальнi породи, ефективнiсть.
Вступ. Проблему ведения господарства в букових лках постiйно досль джують як втизняш, так i зарубiжиi вчеш та лiсiвиики-практики. Шдтвер-джениям цього е проведения у 1995 р. Мiжнародною спiлкою Лкових Дослщ-ницьких Органiзацiй (IUFRO) VI симжшуму з проблем бука в УкраМ, а також доволi численнi публжацц спецiалiстiв рiзного профшю [1-5]. Загальновизнано, що найбiльш ефективним i економiчно вигiдним способом вiдновлення букових лiсiв е природний. Водночас велика увага дослвднитв нинi звертаеться на вив-чення генетико-селекцiйних характеристик природно-вiдновлюваного поколш-ня лiсу, пiдвищення продуктивностi деревосташв, зокрема шляхом формування
1х оптимальних породних складДв, починаючи з молодого вДку. При цьому доводиться враховувати ктотш змДни лкДвничих характеристик насаджень, що ниш зростають у букових типах лДсу Карпат, динамДчш тенденцц формування природного поновлення на зрубах, результативнкть застосовуваних технологДй лД-созаготДвель тощо.
За останш кДлька десятилДть у регюш набуто значний науково-виробни-чий досвДд ефективного проведения рДзнопланових лДсогосподарських заходДв у формаид букових лДсДв, зокрема з реконструкид похДдних 1 малощнних молод-нятв. Його покладено в основу пропонованих, офщшно затверджених 1 реко-мендованих для впровадження рекомеидаиiй.
Мета дослщжень полягала у встановленнi найбДльш результативних техиологiй реконструкиií похiдних i малоиiнних насаджень, якi зростають у букових типах лДсу.
Методи та об'екти дослщжень. Рекомендаиií складеш за результатами виконання планових науково-дослщних робiт 2005-2009 рр., узагальнення бага-торiчних даних лабораторií лiсовiдновления УкрНДМрлк i Карпатсько1 лiсовоí науково-дослiдноí станцп, а також иiнного виробничого досвДду та лДтератур-них повiдомлень. Об'ектами дослiджень були похiднi та малоцшш насадження формаид букових лiсiв Карпат i частково прилеглих територiй.
Результати дослщжень. Сучасний стан букових лДсДв Украшських Карпат ще далекий вДд оптимального. ВДн потребуе покращення з огляду íх як ти-полопчно1 структури, продуктивной, технiчноí щнностД, бiологiчноí стшкостД, виконуваних захисних функцДй, так Д розширення площ Дз перевагою головно1 породи та оптимальною участю Днших типоутворювальних порДд. Значним резервом у цьому напрямД е реконструктивний фонд регДону.
Сучасна система реконструктивних заходдв е сукупнДстю лкшничих, лДсо-культурних та Днших заходдв, пДсля проведення яких досягаеться полшшення складу, сантарного стану й екологДчних функидй лДсових насаджень, а також за-гальноí íх продуктивной та стшкостД. Правильний вибДр способДв проведення реконструкцií насаджень значною мДрою визначае ефективнкть цього заходу [6]. Реконструкид лДсокультурними методами пДдлягають насамперед: а) невдалД лД-совД культури; б) малоцшш молодняки 1-11 класДв вДку, породний склад яких не вДдповДдае лДсорослинним умовам; в) низькоповнотш природш та штучнД се-редньовДковД насадження. Будь-яке лДсогосподарське втручання у природне сере-довище, зокрема лДсокультурне, потребуе чДткого уявлення про об'ект втручання.
У букових лДсах основними об'ектами реконструкцií е похвдш ялинники, грабняки, осичники, березняки та, зрДдка, низькоповнотш природш та штучнД середньовДковД дубовД насадження. Насамперед шд реконструкщю варто проек-тувати похвдш деревостани, що зростають у багатих лДсорослинних умовах.
ВибДр способу реконструкцií (коридорний, куртинно-груповий чи су-цДльний) назначаеться, виходячи з породного складу Д висоти малощнного насадження, наявностД в ньому дерев головних порДд Д рДвномДрностД íх розмщення по плошд, техшчного забезпечення пвдприемства. Враховуючи ид фактори, пот-рДбно вДдмовитись ввд регiональноí практики орiеитацií виключно на суцшьний спосДб реконструкцií малоиднних насаджень. Науково-виробничий досввд свДд-
чить, що коридорний спосiб реконструкцií найбшьш ефективний в малоцiнних молодняках висотою до 3 м, а також у кущових заростях. При цьому в наса-дженнях проводять смугове розчищення вiд дерев i кущiв зазвичай в осiннiй пе-рiод, зрiзуючи (зрубуючи) рослиннiсть якнайнижче до поверхш землi. Ширина утворених коридорiв приймаеться, виходячи зi середшо висоти молодняка, що шдлягае реконструкцií, бiоекологiчних особливостей породи, що вводиться, i типу лку. У переважнiй бiльшостi достатню лiсiвничу ефективнiсть забезпечу-ють 2-3 м коридори широтного напрямку з 4-6 м ^ж 1х центрами) мiжкоридор-ними просторами.
За висоти молоднякiв понад 3 м варто планувати суцшьне вирубування порослi всiх порiд i садiння (посiв) звичайних лiсових культур. Змiшування культивованих деревних порiд за несуцшьних способiв реконструкцií можна виконувати окремими коридорами або чергуючи íх у рядах ланками.
Куртинно-груповий споаб реконструкцií застосовуеться у насадженнях з нерiвномiрною повнотою та недостатньою часткою головних порiд. 1х вво-дять групами у "вiкна" або куртинами на галявинах. При цьому ширина "вжон" не повинна бути меншою, нiж подвiйна висота насадження. Грунт у цих умовах готують площадками, мжрошдвищеннями або обмежуються пiдготовкою лише садивних ям [7].
Похiднi грабняки, що сформувалися на зрубах у букових типах лiсу, шд-лягають реконструкцц лiсокультурними методами переважно лише до 20^чно-го вiку. Перерой грабняки старшого вiку бшьш дощльно залишати на коренi до вшу головно!' рубки. Похiднi осичники на родючих Грунтах у вiцi до 1520 рокiв пiдлягають замш культурами бшьш цшних деревних порвд. За 2-3 роки до сущльно1 рубки осики И окшьцьовують, щоб запобiгти масовiй появi ко-реневих паросткш.
Березовi деревостани, старшi 20 рокiв, залишають до вшу головно1 рубки. Молодняки ж з нерiвномiрною повнотою, вiкнами i галявинами без пiдросту цiнних порвд реконструюють коридорним методом або сущльно. Наявнiсть природного вiдновлення бажаних порщ свiдчить про доцiльнiсть його допов-нення куртинно-груповим методом. Бiлоакацiевi молодняки, у невипдному для експлуатацií вшд, реконструюють суцiльним способом. Догляд за висадженими (вис1яними) культурами головних порщ вздовж рядав проводиться культиваторами, а в рядах i по центру мiжрядь протягом 3-4 роюв практикуеться система-тичне скошування поро^ та кореневих паросткш акацп.
Загалом за наявностi в складах малощнних молоднякiв 500-600 шт. здо-рових екземплярш типоутворювальних порiд i якщо вони розташованi на дшян-щ рiвномiрно, то формування якiсного насадження можна забезпечити яккним проведенням звичайних доглядових рубок.
Окремого, бшьш детального, розгляду потребуе технолопя реконструкцц похвдних ялинниюв. У Карпатах понад 50 % похвдних ялинниюв поширенi у вологих ялиново-ялицевих субучинах та близько 10 % - в ялицевих бучинах. Це здебшьшого середньоповнотнi молодняки та середньовiковi деревостани II i вищих класiв боштету. За походженням це переважно чисп насадження штучного або комбшованого походження. Однак на окремих далянках у íх складi
представлен бук, дуб, ялиця, явiр, ясен та iншi породи, частка яких може бути рiзна. Молодняки зазвичай високоповнотн й високобонiтетнi. З вiком 1х повно-та знижуеться. Пристигаючi ж деревостани значною мiрою розладнанi, пошко-дженi гнилями, вiтровалами i буреломами. Шд 1х наметом доволi усшшно ввд-буваються процеси природного поновлення, у складi якого домiнуe ялина з рiз-ною участю корiнних типоутворювальних порiд. Описана ситуация, особливо в сильно уражених кореневими гнилями ялинниках, визначае формування, пiсля зняття верхнього намету, ще бшьш ослаблених лiсових насаджень. Регюналь-ною практикою доведено, що змiна порiд в осередках коренево! губки й опень-ка е ефективним заходом 1х локалiзацií. Без лiсокультурного втручання доволi складно вiдновити корiннi деревостани на мкщ похiдних ялинникiв у формацп букових лiсiв.
Аналiз структури похщних деревостанш та особливостей 1'х насшного вiдновлення дають пiдстави для висновку, що в некоршних ялинниках уах вь кових груп, пiд наметом яких е рiзнопородне природне поновлення, господар-ство повинно бути спрямованим на формування змiшаних деревостанiв шляхом проведения цшьових доглядових рубок [8]. В iнших же умовах може бути ефективним створення попередшх та пiднаметових лiсових культур. При цьому обов'язково потрiбно враховувати кшьккний i породний склад наявного самось ву i пiдросту, а також характер його розмщення по плошд.
Пiднаметовими прийнято вважати такий вид лкових культур, якi закла-даються пiд наметом лiсу з метою формування складшших i продуктивнiших деревосташв. В окремих публiкацiях цей термш помилково замiнюеться термь ном попередш культури. До останнiх варто вщносити штучнi посадки пiд наметом лку, який у найближчi кшька роюв плануеться у головну рубку. Створення попередшх лкових культур особливих трудношдв не становить. Головним е 1'х збереження у процесi здшснення лiсосiчних робiт. За iснуючих технологш лко-заготiвель очiкуваного результату досягнути доволi важко. Певний досвiд створення шднаметових лiсових культур набутий лiсiвниками Львiвщини i Полiсся.
Для реконструкцп похiдних ялинникiв найбшьш придатш такi тшьовит-ривалi види: бук, ялиця бша, граб, клен-явiр, липа серцелиста, ясен звичайний та деят iльмовi. Окрш цього, для виправлення невдалих ялинових молодняюв 10-25-рiчного вжу, зокрема сильно пошкоджених хворобами i шкiдниками, ре-комендуеться дуб швшчний, як найбiльш стiйка до хвороб листяна порода, а також швидкоростучi модрини - европейська i японська. Як цiннi супутнi види тут можуть виступати дуб скельний (Б2, Б3), черешня (С2) та шш! Використо-вуваний садивний матерiал для бiльшостi листяних порiд - стандартш сiянцi, а ялицi - великомiрнi саджанцi.
Агротехнiчний догляд за створеними пiднаметовими культурами тради-цшний - обжинка саджанщв вiд трав'яно! рослинностi впродовж перших чо-тирьох рокiв (2-2-1-1) [9].
Однiею з головних проблем, якi визначають ефективнкть реконструкцií бiльшостi типш насаджень лкокультурними методами, е необхiднiсть звшьнен-ня площi вiд небажано! рослинностi й обмеження 11 росту в майбутньому. Меха-нiчне вирубування кущiв дае лише тимчасовий ефект, оскшьки надалi спостерь
гаеться 1х iнтенсивне вiдновлення через пневi та кореневi паростки. З урахуван-ням цього заслуговують уваги практичнi рекомендацл УкрНДIгiрлiс щодо зас-тосування на реконструктивних дiлянках вiдповiдних хiмiчних (арборицидних) препаратiв [10].
Фiтотоксичнiсть використовуваних для оброблення крон дерев i кушдв арборицидних препаратiв певною мiрою залежить вiд зiмкнутостi та висоти мо-лоднякiв, виду i форми застосовуваного препарату, норми витрати робочоí су-мiшi й метеорологiчних умов на час обробику. Оптимальним термiном обприс-кування крон е перша половина вегетацшного перiоду. В окремих випадках добрi результати можна одержати i в осiннiй перiод, особливо шсля л^дацп кущiв. Для знищення молодих паростюв бiльшостi малоцiнних порiд (осики, граба, вiльхи, верби, берези, бузини й ш.) зазвичай достатньо однократного íх обробiтку бутиловим чи октиловим ефiром 2,4-Д, раундапом, велпаром чи гар-лоном у дозах 3-5 кг/га дiючоí речовини. Пiд час планування внесения того чи iншого препарату варто мати на уваз^ що список допустимих для застосування у лiсовому господарствi хiмiчних речовин уточнюеться щорiчно.
Для припинення життездатносп вiдносно товстих дерев i бшьш стiйких до арборицидiв деревних порвд (акацц, ясена, граба) хiмiчнi препарати потрiбно вводити в зарубки, виконаш на !х стовбурах. Враховуючи значну порослеву здатнiсть свiжих грабових, липових, акащевих та деяких iнших порвд пнiв, х1-мiчнi препарати потрiбно наносити на íх торцi та боковi поверхнi.
Одним iз найбшьш перспективних шляхш отримання додатковоí кшь-костi деревини наперед заданого асортименту вважаеться створення цiльових насаджень швидкоростучих порiд зi скороченим обiгом рубки (так зване план-тацiйне лiсовирощувания) [11]. Враховуючи масове поширення в регюш Укра-шських Карпат похвдних насаджень ялини, запропоновано лiсогосподарський метод переформування вже iснуючих насаджень, який полягае у проведенш цшьових доглядових рубань за спещальними програмами, зорiентованими на створення оптимальних умов росту для дерев-лвдерш, завдяки збереженню за-даноí для кожноí вiковоí групи густоти насаджень.
На жаль, технологи, штенсивнкть i повторюванiсть рубок для бшьшосп швидкоростучих порiд ще потребують уточнення. Нинi, орiентуючись на роз-робленi рекомендацií з формування насаджень ялини, можна вести мову лише про загальш принципи проведення доглядових рубань такого типу.
Перше освилення в молодняках ялини передбачаеться у вщ близько 10 рокiв з доведенням середньоí вiддалi мiж деревами до 2,0-2,3 м. Екземпляри, що залишаються, повиннi бути добре вкоршеними i мати конусоподiбну одно-верхшкову крону. Прочищення проводять комбiнованим методом, з повторюва-нiстю 3-4 роки. Стушнь зрiджения по запасу - 20 %, а допустиме зниження пов-ноти - до 0,6. Середня вiддаль мiж деревами в цей перюд повинна становити близько 2,5 м.
З 20^чного вiку рубки догляду спрямовуються на формування цдльових сортимент1в низовим, а за необхiдностi комбiноваиим методами. Крони дерев, що залишаються, повинш мати ширину не бшьше половини довжини стовбур1в i про-тяжшсть в межах 30-50 % висоти, тому що збшьшення протяжност! крон призво-дить до р!зкого зниження приросту за дааметром i зменшення загального об'ему.
Прорщжування варто планувати тiльки за умови оркнтування на одер-жання пиловника. Вони призначаються у вiцi 30-35 ротв, доводячи ввдаль мiж деревами до 3-3,2 м i залишаючи на 1 га 0,7-1,0 тис. шт. дерев. У вщ рубки (50 роюв) цiльовi деревостани повиннi нараховувати 500-600 шт. найкращих дерев ялини. Повнота насаджень не повинна бути меншою 0,8-0,9.
Кiлькiсть головних порвд на одиницi площi, незалежно ввд способу ре-констрyкцií, та iншi якiснi показники створюваних насаджень повинш бути не меншими, нiж шд час закладання звичайних лiсових культур у конкретних лко-рослинних умовах. Доповнення низькоповнотних деревостанiв шляхом введения головноí' чи сyпyтнiх деревних порiд пiдлягаe загальному облiкy та ощнщ, але такi культури не переводяться у вкритi лiсовою рослиннктю землi.
Висновки. Вiдтворения корiнного лкового покриву у формацií' букових лк1в Украшських Карпат i прилеглих територш можливе лише завдяки оптимь зацц всiх лiсогосподарських заходiв, зокрема i реконстрyкцií' похiдних i мало-цшних насаджень.
Лiтература
1. Парпан В.1. Екологiчна та фiтоцеиотичиа характеристика формацл букових лiсiв Украши / В.1. Парпан, С.М. Стойко // VI Симтеетум IUFRO з проблем бука : тези доп. - Л^в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1995. - С. 26-27.
2. Каплуновський П.С. Насшництво та селекцш бука лiсового (Fagus silvatika L.) в Закар-паттi / П.С. Каплуновський, В.С. Фенич // VI Симгеетум IUFRO з проблем бука : тези доп. -Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 1995. - С. 5-6.
3. Молотков П.И. Буковые леса Украинских Карпат / П.И. Молотков // Буковые леса СССр и ведение хозяйства в них. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1972. - С. 78-109.
4. Смаглюк К.К. Аборигены листяш лiсоутворювачi / К.К. Смаглюк. - Ужгород. - 1974. - 120 с.
5. Бродович Р.1. Рекомендаци з удосконалення люовщновлення в букових гiрських люах Украшських Карпат / Р.1. Бродович, А.М. Гаврусевич, Ф.Ф. Гербут, Ю.Р. Бродович, Ю.Д. Кацуляк, В.М. Гудима, М.М. Сщук // Науюга основи збалансованого ведения лiсового господарства в Карпатському регюш : зб. реком. УкрНДЫрлю. - Iвано-Фраикiвськ : Вид-во УкрНДЫрлю. -2012. - Вип. 4. - С. 37-92.
6. Гордiшко М.1. Лiсовi культури : щцручник [для студ. ВНЗ] / М.1. Гордiшко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Маузер; за ред. д-ра с.-г. наук, проф. М.М. Гузя. - Л^в : Вид-во "Камула". - 2005. - 608 с.
7. Гавусевич А.Н. Перспективная технология создания лесных культур и реконструкции малоценных насаждений на вырубках в горных лесах Карпат с применением комплекса машин, орудий и химических препаратов / А.Н. Гаврусевич, Р.И. Бродович, Т.М. Порада // Методические рекомендации. - Ивано-Франковск. - 1987. - 43 с.
8. Рыжило Л.Е. Методические рекомендации по уходу за деревьями будущего / Л.Е. Рыжи-ло, Ф.Ф. Гербут, Р.И. Бродович. - Мукачево : Вид-во "Закарпатская ЛОС". - 1985. - 6 с.
9. Кацуляк Ю.Д. Живнича ефектившсть попередшх та тднаметових культур у люах дубово! формаци Передкарпаття / Ю.Д. Кацуляк, Р.1. Бродович, Т.М. Порада // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лiсiвиицькi дослщження в Украгш. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 228-234.
10. Бродович Р.1. Практичш рекомендаци по застосуванню гербщид1в i арборицид1в в люо-вому господарствi Карпат / Р.1. Бродович, А.М. Гаврусевич, Т.М. Порада, Ю.Д. Кацуляк. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Облполiграфвидав". - 1990. - 35 с.
11. Бродович Р.1. Рекомендаци iз створення цшьових насаджень з скороченим обiгом рубки в захщних областях Украши / Р.1. Бродович, А.М. Гаврусевич, Р.М. Яцик, Т.М. Порада, Ю.Д. Кацу-ялк // Зб. реком. УкрНДЫрлю. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Екор". - 2001. - Вип. 1. - С. 99-110.
Бродович Ю.Р., Бродович Р.И., Гудима В.М., Кацуляк Ю.Д. Научно-практические рекомендации по применению лесокультурных способов ре-
конструкции производных и малоценных молодняков в формации буковых лесов Карпат и прилегающих территорий
Приведены обобщенные материалы научных исследований и производственного опыта реконструкции производных и малоценных насаждений в формации буковых лесов Украинских Карпат и прилегающих территорий. Предложены эффективные технологии исправления, преимущественно лесокультурными методами, грабняков, осични-ков, березняков и ельников. Сделано ударение на необходимости отказа от региональной практики ориентации исключительно на сплошном способе их реконструкции, а шире использовать коридорный и куртинно-груповой. Указано на возможности переформирования производных ельников в целевые насаждения из сокращенным оборотом рубки. Сделан вывод о необходимости оптимизации всех лесохозяйственных мероприятий, в т.ч. и реконструктивных, для восстановления коренного лесного покрова в буковых типах леса региона исследований.
Ключевые слова: буковая формация, производные и малоценные насаждения, целевая реконструкция, технологии, главные и типообразующие породы, эффективность.
Brodovich Yu.R., Brodovich R.I., Gudyma V.M., Katsulyak Yu.D. Some Scientific and Practical Recommendations for the Utilization of Silvicultural Methods for the Reconstruction of Derivative and Low-Value Young Stands in the Formation of Beech Forests of the Carpathians and Adjacent Areas
Some generalized materials of research and the industrial experience of reconstruction of derivative and low-value stands in formation of beech forests in the Ukrainian Carpathians and adjacent areas are given. The efficient methods for the improvement of hornbeam, aspen, birch and spruce stands, mostly by silvicultural methods, are proposed. The necessity of refusal from the regional practice of orientation exclusively on the continuous way of their reconstruction, and greater use of corridor and group ways is emphasized. The possibility of reforming secondary fir stands into target plantations with the reduced circulation of cuttings is shown. The conclusion is made about the need for optimization of all forest management activities, including reconstructive ones, for reproduction of indigenous forest cover in the beech types of forest in the study area.
Key words: beech formation, derivative and low-value stands, targeted reconstruction, technologies, major and type-forming species, efficiency.
УДК630*[22+187] Ст. наук. cniepo6. Р.М. Bimep, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, д-р с.-г. наук -Прикарпатський НУ т. Василя Стефаника, м. 1вано-Франшвськ
СУЧАСНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАН1В ВОЛОГО1 БУКОВО-
ЯЛИЦЕВО1 СУСМЕРЕЧИНИ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Аналiз структури лю1в волого! буково-ялицево! сусмеречини в perioHi Украшсь-ких Карпат засвщчив повне домшування тут ялини (94 %), надлишок середньовшових деревосташв (21 %), перевагу деревосташв високих клас1в боштету (76 %) i розташу-вання !х на стр1мких (50 %) i спадистих (39 %) схилах швшчних експозицш (52 %). Бшьше половини площ цього типу люу (51 %) зосереджено в люах 1вано-Франювсько1 обл. й майже половину (48 %) вщнесено до експлуатацшних лiсiв. Видiлено базовi шд-категорн лiсiв та головнi породи для опрацювання лiсiвничих заходiв за господарськи-ми комплексами.
Ключовi слова: волога буково-ялицева сусмеречина, головна порода, категорн ль сiв, бонiтет, групи вшу, господарсью комплекси.
Вступ. Ялина европейська е однieю з основних типоутворювальних по-рiд у Карпатському регюш, а деревостани з ii домiнуванням займають близько
