CC BY
49
ложить целевое использование земельных угодий сквозь призму оптимального решения социальных, экологических, экономических и других важных заданий воспроизводительного процесса.
Ключевые слова: реформа, собственность, агрохозяйства, финансирование, структуризация, землеобеспечение, рациональность.
ShchurykM.V. Structuresation of the landed fund as major pre-condition of the rational use of earths in Carpathians macroregion
The article characterizes the structure of the land resources of the Carpathian macro-region and the necessity of the introduction of a new structure of using of the land fund. It is necessary to put the using of the landed resources through the prizm of optional solving of the social, ecological and other useful tasks of the reproduction process.
Keywords: reform, propert, agro-economics, financings, structuralizations, found of territory, rationality.
УДК551.558.7:[630*450:630*177.755] Доц. В.О. Крамарець, канд. с.-г. наук;
проф. Г. Т. Криницький, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ОЦ1НКА СТАНУ ТА ЙМОВ1РНИХ ЗАГРОЗ ВИЖИВАННЮ ЯЛИНОВИХ Л1С1В КАРПАТ У ЗВ'ЯЗКУ 1З ЗМ1НАМИ КЛ1МАТУ
Ялинов1 насадження, яю ростуть в пояс буково-ялицевих лiсiв, характеризуются незадовшьним саштарним станом - кшькють сухостшно! деревини в них змшюеться вщ 4 до 61 % вщ загального запасу. З вшом у ялинових люах зростае площа вогнищ кореневих гнилей сильного та середнього ступешв ураження. Видше-но первинш та вторинш еколопчш фактори, яю впливають на процеси всихання ялинниюв та подано прогноз можливого посилення !х негативно! дп вразi потеплш-ня ^мату. Окреслено принципи розроблення системи адаптивних заходiв у ялинових люах. Для покращення стану всихаючих похщних ялинникiв запропоновано здiйснення комплексу люогосподарських заходiв, для призначення яких необхщно враховувати стан насаджень, екологiчнi та економiчнi чинники.
Ключов1 слова: глобальне потеплшня, ялиновi лiси, санiтарний стан наса-джень.
Упродовж останшх роюв на територп Карпат та в шших регюнах вщ-буваеться штенсивне всихання насаджень ялини европейсько!. До того ж роз-виток патолопчних процеЫв часто набувае катастроф1чного характеру - по-ширення збудниюв кореневих гнилей (коренево! губки та опенька) досягло р1вня ешфгготи, в уражених насадженнях формуються стшю хротчт вогни-ща масового розмноження корощв та шших стовбурових шюдниюв. Цей не-гативний процес поступово наростае, охоплюючи дедал бшьшу територда, поширюючись не тшьки у стиглих i перестшних деревостанах, але i у се-редньовшових насадженнях, а в окремих випадках - в молодняках. Йде по-вшьна деградацiя ялинових насаджень, яка полягае у зниженш життевостi дерев, зменшенш приросту деревини, запаЫв на одиницю площi, розладнаннi деревосташв, зниженнi рiвня виконання середовищетвiрних функцш. Як нас-лiдок, це призводить до всихання, вщмирання лiсових масивiв ялини евро-пейсько!.
Стан питання. Усихання деревосташв ялини, \х загибель - явище, яке перiодично повторюеться на великих територiях, зокрема шсля посух [3, 19, 30]. Однак у похщних ялинниках, особливо в умовах Прикарпаття, де ця
проблема юнуе вже майже сторiччя, останнiми роками процеси вщмирання в таких люах набувають катастрофiчного характеру. Нестiйкiсть ще! породи у Прикарпаттi пояснювали: контрастним зволоженням верхнього шару (3040 см) грунту, де зосереджена коренева система ялини [7]; створенням лiсiв iз не аборигенного (привозного) насшня [6]; малою юльюстю опадiв та теплим лiтом [42]; невщповщшстю клiматичних умов бiологiчним властивостям сме-реки [29]; впливом мiкроклiмату [28]. Причини, що призводять до всихання смерекових люосташв, зазвичай, мають комплексний характер. В умовах Ук-рашських Карпат цьому значною мiрою сприяли: неправильне ведення люово-го господарства в минулому; змша змiшаних коршних деревостанiв на чистi ялиновi; виконання люовщновних i лiсогосподарських робiт без врахування саштарного стану дiлянок; випасання худоби; недотримання профiлактичних заходiв, спрямованих на запоб^ання поширення збудникiв хвороб [17, 24].
Варто зазначити, що впродовж останшх десятирiч процеси всихання активiзувалися i в лiсостанах шших деревних порiд, зокрема у сосняках, яли-цевих, букових, дубових та ясеневих насадженнях [8, 20, 34-36, 38, 39, 41, 43, 44]. Таким чином, всихання ялинниюв проявляеться на фот загального всихання бореальних лiсiв.
Методика дослвджень. Вивчали стан похiдних ялинових люосташв у ходi виконання науково-дослiдних тем та тд час рекогносцирувального об-стеження ялинових лiсiв на територи лiсогосподарських пiдприемств (ДП мСколiвське ЛГ", ДП "Славське ЛГ", ДП "Вигодське ЛГ"). Здiйсненi ранiше дослiдження лягли в основу висновюв та рекомендацш, поданих у цiй роботi.
Результати дослвджень. У ходi вивчення стану ялинниюв встановле-но, що в окремих регюнах спостерiгаеться iнтенсивне всихання похщних де-ревостанiв. Для прикладу наводимо результати обстеження ялинових наса-джень, котрi ростуть на висот 400-500 м н.р.м. на територи Стшвських Бес-кид (табл.).
Табл. Лшвничо-таксацшш показники деревосташв ялини европейсько'1
на пробних площах (Головецьке л-во, ДП "Славське ЛГ")
Кв./ вид. и и 'Й Середт а т « 2 и/ Запас сухостшно! деревини, м3/га
и с £ <й В о « с Склад насадження о а « • ^ и висота, м ,тр 2 О а • ^ д о н в о С к з л А ал ,с СО ¡я всього зокрема всохло у поточному рощ Тип л1су
1 13/15 0,2 10Ял, од. Бк 84 32,8 31,0 0,7 648 243 96 Б3-ял-яц-Бк
2 13/14 0,2 10 Ял 58 23,2 21,7 0,8 544 331 187 Б3-ял-яц-Бк
3 13/17 0,18 10 Ял 68 26,8 22,4 0,6 476 231 14 Б3-ял-яц-Бк
4 13/17 0,25 10 Ял 68 29,9 25,2 0,7 625 72 3 Б3-ял-яц-Бк
5 13/3 0,2 10 Ял 58 26,8 22,4 0,9 663 136 61 Б3-ял-яц-Бк
Як видно з табл. для похщних ялинниюв, котрi ростуть в ялицево-бу-кових типах люу, характерна висока продуктившсть - запас середньовжових та пристигаючих деревостанiв становить 470-660 м /га. Однак в обстежених деревостанах нагромадилися значш запаси сухостшно! деревини - и кiлькiсть
змшюеться вщ 11 до 61 %. Запас деревини, всохло! у поточному рощ, змь нюеться вiд 4 до 56 %. Таким чином, процеси всихання у похщних ялинниках часто набувають катастрофiчного характеру.
Загалом, процеси всихання охоплюють значнi площi. За результатами обстеження ялинових лiсостанiв на територи лiсогосподарських шдприемств прсько! частини Львiвськоl областi (виконаного у 2003-2004 рр.), можна кон-статувати, що площа вогнищ кореневих гнилей сильного та середнього сту-пенiв ураження в ялинових люах зростае з вшом (рис.).
Рис. Стумнь пошкодження ялиновихл^осташврiзного вшу
Всихання ялинових насаджень на сьогодш зумовлене цшим комплексом природних та антропогенних факторiв, серед яких можна виокремити двi групи причин: первинш - лежать в основi деградаци лiсiв; вториннi - шдси-люють деградацiю лiсостанiв.
До первинних причин ослаблення та деградаци ялинових лiсiв, на наш погляд, належать: глобальне потеплшня клiмату; антропогенний вплив на ль совi екосистеми; лiсогосподарська дiяльнiсть у минулому.
Серед первинних причин деградаци та всихання ялинниюв, а також шших лiсiв помiрного кимату, важливе, а може, й виршальне значення мае глобальне потеплтня клмату, що призводить до змши лшвничо-еколопч-них умов i, вiдповiдно, до змш у складi та розвитку рослинного покриву.
Всихання ялинниюв спостерйалося перюдично, зокрема й на Прикар-паттi та у Карпатах [1, 5], однак протягом останшх роюв процеси всихання ялинових лiсостанiв охоплюють значш площi, рiвень пошкоджень ютотно зростае, у деяких регiонах цей процес сягае масштабiв екологiчного лиха. Ос-лаблня та всихання ялинових лiсiв вiдбуваеться також в Архангельськш, Новгородськiй, Псковськiй та iн. областях Росй, у Сибiру [8, 23]. Суцiльне всихання ялини виявлено в Польшд, Чехи, Словаччинi. Бiлорусi, на Пiвночi Свропи, у США та ш. регiонах [30, 33, 36, 39, 44].
Пов'язаш з потеплшням змiни температурного режиму, вологост ат-мосфери, гiдрологiчного режиму, pi3Ki контрастнi змiни вологостi поверхне-вих шарiв грунту особливо небезпечнi для ялини з ïï поверхневою кореневою системою. Водночас у перiоди потеплшня зростае iнтенсивнiсть сонячноï ра-дiацiï, внаслiдок чого збшьшуеться рiвень транстраци в ялинових насаджен-нях. Вплив глобальних абiотичних чинникiв позначаються на структурi та чисельностi гетеротрофного блоку люових екосистем, що також призводить до зниження бiологiчноï стiйкостi та продуктивност лiсостанiв.
Друга причина, яку також можна розглядати як одну iз основних, -це техногенне забруднення атмосфери i грунту внаслщок широкомасштабно:' глобально:' дiяльностi людини [32]: випадання кислотних дошдв, утворення кислих аерозолiв, нагромадження в грунтi оксидiв i важких металiв та шших шюдливих речовин. Всихання ялини у Захщних Карпатах та в Сврош прояв-ляеться переважно на верхшх частинах гiр, причиною чого можуть бути ви-киди полютантiв промисловими шдприемствами Центральноï та Захiдноï Свропи.
Третя причина iнтенсивного всихання ялинниюв пов'язана з люогос-подарською дiяльнiстю в минулому. Наприкiнцi Х1Х та на початку ХХ сто-л^ь у крашах Свропи масово створювали монодомiнантнi ялиновi культури спрошеноï структури, зокрема i в невiдповiдних люорослинних умовах - в букових, ялицевих i навггь дубових типах люу [4-6, 16]. Особливо багато таких похщних ялинникiв було створено у перюд Австро-Угорщини, однак ця "ялиномашя" в Украшських Карпатах тривала до середини ХХ ст. [13], а до складу люових культур у букових та ялицевих типах люу ялину у досить значнш юлькост вводили донедавна. Зараз в Украшських Карпатах похiднi деревостани ^eï породи займають 135 тис. га, або 30 % вщ усieï плошi ялинових лiсiв. Ситуащя ускладнюеться тим, що пiд час створення штучних ялинових насаджень використовували не автохтонне насiння мюцевих схщнокар-патських форм ялини, а здебшьшого насiння, заготовлене в шших крашах Свропи. За перiод культивування ялини на територи Карпат вщбулося перех-рещування потомства ялини рiзного походження та рiзних генетичних особ-ливостей.
До вторинних причин, яю активiзують процеси всихання в уже ос-лаблих ялинових деревостанах, можна вщнести iнтенсивний розвиток ф^ох-вороб та поширення комах-фiтофагiв, а також неяюсне, або неправильне вживання лiсогосподарських заходiв, а також чинники, якi мають локальне значення, - вiтровали, сшголами, iншi стихiйнi явища. Однак, у поеднанш iз iншими впливами, негативна дiя цих чинникiв може поширюватися на значнi територи [14, 15, 24, 26, 40].
У разi глобального потеплшня можна говорити про посилення ди де-яких негативних явищ, котрi можуть вплинути на стан лiсiв. До таких чинни-кiв можна вiднести [1, 2, 20-22, 25, 27]:
• тдвищення температури повгтря i поверхт грунту;
• атмосферт циркуляци, зокрема - урагант вгтри;
• змши штенсивносп та сили опад1в;
• бтьш раннш початок вегетаци та збшьшення тривалост вегетацшного перюду;
• зростання загрози виникнення пожеж, збшьшення шкоди ввд них;
• зростання чисельност та збшьшення площ1 поширення потенщйних шквдни-к1в люостатв;
• поширення ф1тозахворювань, зростання ступеня та штенсивносп ураження насаджень.
Розглянемо деякi iз цих чинниюв, якi можуть становити загрозу яли-новим лiсам Карпат.
Шдвищення температури повЬтря Ь поверхм Грунту. Ялина - типо-ва порода бореального поясу лiсiв, яка вирiзняеться високою вимогливiстю до вологостi пов^я та грунту. Пiдвищення температури повпря негативно вплине на функцiонування ялинниюв. Пересушування верхнiх горизонтiв грунту (в яких розташована поверхнева коренева система ялини) посилить негативний вплив кшмату та призведе до зниження бюлопчно! стiйкостi ялинникiв i здатностi протидiяти негативним бiотичним чинникам (проник-ненню патогенних грибiв та заселенню дерев комахами-фгтофагами).
За прогнозами вчених, у разi подальшого потеплiння пiдвищення температури призведе до збшьшення юлькосп посух та посушливих днiв. Таю посушливi перiоди, особливо весною та на початку лгта, негативно вплива-ють на стан ялини. За результатами виконаних обстежень, у всихаючих по-хiдних ялинниках, якi ростуть у невластивих для них природно-кшматичних умовах в ялицевих та букових типах люу, можна стверджувати, що уже зараз щ люостани е вразливими до дп клiматичних чинниюв (зокрема до рiзких пе-репадiв температури у зимовий перiод, вщсутносп дощiв та високих температур пов^я протягом вегетацiйного перiоду), а це, своею чергою, знижуе !х стiйкiсть до бiотичних чинникiв (кореневих гнилей, комах-ксилофагiв, фiто-нематод та ш.). Комплекс несприятливих чинникiв упродовж останшх деся-тирiчч призводить до ютотного фiзiологiчного ослаблня ялинникiв та до активного розвитку в цих екосистемах патогенних органiзмiв - ф^опатогенних грибiв, комах-фiтофагiв, нематод.
Останшми роками процеси всихання охопили також ялиновi лiсоста-ни, якi ростуть у Карпатах на висотах понад 1000-1100 м над р.м. З часом тут ситуащя може тшьки загострюватися. Цьому будуть сприяти рiзкi перепади температури та вологосл, активна дiя вiтру у верхнiх частинах пр та iн.
На бшьш вiддалену перспективу, змiни клiматичних чинниюв призве-дуть до зсуву природних границь люових формацiй у Карпатах, що, скорш за все, проявиться у поступовому просуванш ялицi та листяних порщ на вищi висотш вiдзначки. Однак цей процес матиме тривалий характер. На початко-вих етапах вщбудеться всихання ялинових люосташв та формування на !х мющ березнякiв, осичникiв, сiровiльшнякiв.
Атмосферм циркуляцИ У разi глобального потеплiння прогнозують зростання кiлькостi циклонiв, ураганiв, злив, внаслщок чого вiтровали та бу-реломи в ялинниках можуть набувати катастрофiчного характеру.
В основнiй частит сучасного антропогенного ареалу у вологих ев-трофних i сирих мезотрофних типах лiсу ялина утворюе переважно поверхне-
ву кореневу систему i е надзвичайно вГтровальною. Це стосуеться, насампе-ред похщних ялинниюв смуги ялицево-буково-ялинових i ялицево-ялиново-букових лiсiв. За висоти дерев 20-25 м площа кореневоï системи одного дерева в цих насадженнях часто становить лише 4-5 м [6]. Прогнозоване зростан-ня штенсивносп атмосферних циркуляцш призведе по ютотних пошкоджень ялинникiв вГтровалами та буреломами.
Змти mmeHCuemcmi та сили onadie. Шдвищення температури повгтря у зимовий перюд та рГзю змши погоди супроводжуються випаданням мокрого сшгу та утворенням ожеледi на значних територiях. Щ явища мо-жуть негативно впливати на ялинники та призводити до сильних пошко-джень, зокрема - у похщних насадженнях, чому сприяе поверхнева коренева система ялини, а також крихка, рихла деревина, що формуеться у багатих ль сорослинних умовах.
Одним Гз наслщюв глобального потеплшня у швшчнш швкулГ вважа-ють можливе зростання кшькостГ опадГв, зокрема у виглядГ штенсивних злив, що може бути причиною шдвищення водност в пдромережь На територiï Карпат переважають буроземш грунти, для яких характерна висока родю-чють, однак вони малопотужш, тому мають низьку водозатримну здатшсть, особливо у високопр,1\ Частину опадГв затримують живГ дерева. Всихання ялинниюв на значних площах призведе до збгльшення сили та штенсивносп паводюв, зокрема внаслщок швидшого танення сшгу у весняний перюд.
Лiсoвi пожеж1 Зростання юлькосл посушливих дшв та нагрома-дження значноï юлькост сухостiйноï деревини в ялинниках може бути причиною стрГмкого зростання частоти та штенсивност люових пожеж, що особливо небезпечно у високопрних важкодоступних районах Карпат.
Зростання чuсeльнoсmi та збтьшення площi поширення потен-цшних шмднишв л^остамв. Змша структури люових формацш призведе до мГграцп багатьох бюлопчних видГв та до зникнення деяких з них. Для ялинниюв особливу небезпеку становить як поява нових небезпечних видГв, так i зростання чисельност та розширення площд розселення звичних для цieï породи фгтофапв. Уже зараз е дат про просування на швшч деяких потен-цшнонебезпечних видГв комах-фшофапв, яю пошкоджують асимшяцшний апарат дерев (як листяних, так i хвойних) та про зростання активност комах-ксилофапв. До хвоегризних комах, яю становлять потенцшну загрозу для ялинових лшв Украшських Карпат, можна вщнести пильщиюв Гз роду Cep-halcia, спалахи масового розмноження яких перюдично спостерГгаються на територiï Захщних Карпат (у Польщд, Чехи, Словаччиш) [37].
Можна впевнено прогнозувати значне зростання шюдливост короща-типографа Ips typographus (L.) в ялинових люостанах. За сво1ми бюлопчними особливостями цей ксилофаг належить до групи типових вторинних шюдни-юв - вш активно заселяе ослаблГ дерева, люоматерГали, порубш рештки. Однак уразГ масового розмноження корощ-типограф атакуе як дещо ослаблГ (уражеш кореневими гнилями, з ослаблою внаслщок дiï вГтрГв кореневою системою), так i абсолютно здоровГ дерева.
Корощ-типограф розпочинае свш розвиток за температури б-8,3 °С. Парування та розмноження вщбуваеться за температур вищих нiж 11,4 °С, оптимaльнi температури для розмноження - 29-30 °С [45]. Масовому поши-ренню цього ксилофага сприяють вiтpовaли, снiголaми, посухи, високi температури у перюд розвитку. Спалахи чисельностi короща-типографа часто ста-ються пiсля посушливих pокiв. У paзi потеплiння клiмaту варто очiкувaти зростання частоти, збшьшення штенсивносл пошкоджень та зростання пло-щi вогнищ в ялинових люостанах. Високi температури сприяють швидшому розвитку личинок цього жука, а це дасть йому змогу формувати протягом ль та 2-3 генераци розвитку (не враховуючи так званих "сестринських" поко-лiнь). За останш десятиpiччя iнтенсивнiсть та частота спaлaхiв масового розмноження зросла як у Карпатах, так i в шших регюнах [12].
Буде зростати актившсть й iнших видiв коpоïдiв, зокрема короща-двiйникa Ips duplicatus (C.R. Sahl.), мiкpогpaфa захщного Pityophthoruspityog-raphus (Ratz.), полшрафа пухнастого Polygraphus polygraphus (L.), гравера звичайного Pityogenes chalcographus (L.) та ш. видiв. Особливу небезпеку для ялинниюв Карпат може становити масовий розвиток лубоща великого ялино-вого (дендроктона) - Denroctonus micans (Kugel.), якого можна вщнести до групи фiзiолого-технiчних ксилофапв (заселяе живi, незначно ослaблi дерева ялини). За даними А. Керола [34, 35], близький за бюлопею вид короща (Dendroctonus ponderosae), який розвиваеться на сосш скрученш (Pinus contorta), упродовж останшх pокiв масово поширюеться у люостанах Захщно1" Канади та на пiвночi США. Окpiм цього, змшюеться кормова база цього ксилофага - жуки не витримують сильних моpозiв, тому рашше вони заселяли тшьки дерева iз товстою корою ^аметром понад 15 см). За останш б0 pокiв кiлькiсть дшв з температурою -20 оС знизилася з 40 до 15, внаслщок чого дендроктон почав атакувати молодi дерева, а також розмножуватися на тих висотних piвнях, де не траплявся рашше [20].
Потеплшня кшмату призведе до aктивiзaцiï ще одного важливого блоку гетеротрофних оpгaнiзмiв - нематод. На функцюнування ялинниюв впли-вають змiни у стpуктуpi грунтових безхребетних тварин - штенсивний розвиток немaтод-фiтофaгiв, зменшення чисельнос^ та pолi хижих i сапротрофних видiв [9]. У paзi потеплшня актившсть грунтових фггогельмш^в зросте. Вод-ночас може aктивiзувaтися розвиток стовбурових нематод. У похщних ялинниках (зокрема на територи лiсогосподapських шдприемств Львiвськоï, Чер-нiвецькоï, Iвaно-Фpaнкiвськоï областей) виявлено заселення дерев ялини стовбуровою нематодою Bursaphelenchus mucronatus (Mamya & Enda, 1979) [10, 11]. Виконаш на сьогодш дослщження свдаать про бшьшу ступiнь ура-ження ялини стовбуровою нематодою у похщних деревостанах, що зроста-ють на висотах 500-б00 м н.р.м. Пiдвищення температури середовища приш-видшуе розвиток стовбурово1' нематоди, отже, варто очiкувaти бшьш iнтен-сивного ïï розмноження та збшьшення кшькос^ поколiнь нaвiть у коршних ялинниках.
Пoшиpeння фiтoзаxвopювань, зpoстання стутня та mme^mmc-mi уpажeння насаджeнь. В ялинниках, яю охоплеш всиханням, завжди е
44
Зб1рмик' нaукoвo-тeхнiчних мриць
значна юльюсть дерев уражених фГтозахворюваннями. Серед них найбгльш небезпечними е коренева губка (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.) та гриби комплексу Armillaria mellea S.L.
Вважають, що коренева губка е шдикатором стану ведення люового господарства - ïï вогнища найчастше формуються у похщних монокультурах хвойних порщ, створених у невластивих для них мюцезростаннях [26]. У природних непорушених ялинових люах Карпат коренева губка вщграе важ-ливу позитивну роль: разом Гз шшими грибами-деструкторами вона руйнуе повалеш вГтром, ослабл1 або перестшш дерева та сприяе пришвидшенню мь нералiзацiï оргашчних речовин [31]. У похщних люостанах часто формуються спшьт вогнища кореневоï губки та опенька.
Обговорення. Сучасне потеплшня кшмату ставить низку важливих еколопчних та господарських проблем, яю доводиться виршувати термшово уже зараз, враховуючи також вщдалену перспективу юнування ялинових ль с1в у Карпатах. Пщ час анал1зування стану ялинових лшв, оцшювання \х вразливост та розроблення адаптивних заход1в необхщно керуватися такими принципами:
• тсогосподарську дгяльтсть в ялинниках доц1льно зд1иснювати вщповвдно до походження насаджень, 1хнього сангтарного стану з урахуванням висот-них пояс1в, на яких вони зростають;
• п1д час розроблення та планування господарських заход1в насамперед варто виходити 1з еколог1чно1 рол1 ялинник1в, 1хньо1 середовищетв1рно1 та захисно1 здатност1;
• р1шення про доц1льн1сть втручання (чи невтручання) у х1д природних проце-с1в в ялинниках потр1бно приймати, враховуючи 1х значення для р1зних общин 1 соц1альних груп населення у ггрських регюнах;
За несприятливих змш кшмату важливого значення набувае р1вень ведення люового господарства, зокрема - штенсифжащя лiсогосподарськоï д1-яльност у зош всихання ялинових люосташв. Одним Гз важливих завдань в цьому напрям1 е створення добре розвиненоï мереж1 дор1г люогосподарсько-го призначення, особливо у зош штенсивного всихання ялинових лшв. Це дасть змогу своечасно та оперативно виконувати необхщш люозахисш заходи та використати деревину, не допустивши ïï всихання та руйнування.
Загалом у всихаючих похщних ялинниках доцгльним видаеться здшснення люогосподарських заход1в, яю варто диференщювати залежно в1д стану насаджень, еколопчних та економ1чних чинниюв.
В ослаблих, помiрно уражених деревостанах, потр1бно оперативно здшснювати виб1рков1 саштарш рубки Гз одночасним сприянням природному поновленню деревних порщ, яю вщповщають едафо-кшматичним умовам територи. У прогалинах, котр1 утворюються у процес виб1ркових рубок, пот-р1бно створювати шднаметов1 культури або шдЫвати насшня бука, ялищ, бе-рези, вшьхи сiроï та ш. пор1д, яю менш вразлив1 до ди кореневих патогешв.
Виб1рков1 саштарш рубки повинш обов'язково завершуватися кору-ванням пшв, або заселенням ix грибами-конкурентами та антагошстами (об-лямований трутовик, стовповий гриб, пенюфора пгантська та ш.) для приш-видшення \х бюлопчного руйнування та запоб1гання подальшому розвитку
кореневих патогешв. На невеликих дiлянках з щею ж метою можна застосо-вувати хiмiчнi препарати (антисептики), якими одразу ж шсля рубки повиннi бути оброблеш пнi.
Здiйснення вибiркових рубок потребуе одночасного вжиття заходiв iз запобiгання масовому розвитку комах-ксилофагiв: використання феромонних пасток, викладання ловильних дерев, оперативне видалення iз лiсостанiв або корування на мющ (за незмоги швидко вивезти та переробити) свiжозаселе-них дерев. Особливо важливого значення щ роботи набувають у весняний пе-рiод - несвоечасне вжиття заходiв протиди розвитку корощв призведе до стрiмкого зростання !х чисельност та заселення живих дерев у насадженш.
У деревостанах, де процеси всихання ввдбуваються дуже штенсив-но, потрiбне термiнове виконання лiсiвничих заходiв. У чистих молодняках ялини, в яких виявлено всихання дерев, доцшьно здшснити реконструктивнi рубки. У середньовжових i пристигаючих насадженнях, де кшьюсть всиха-ючих та сухостiйних дерев I i II класiв Крафта перевищуе 25 % вiд загального запасу, доцiльно призначати суцiльнi саштарш рубки, незалежно вiд повноти насаджень.
Шд час суцiльних санiтарних рубок на дшянках потрiбно залишати куртини та поодинок дерева листяних порщ. Одночасно необхiдно забезпе-чити збереження самоЫву i пiдросту бука, ялищ, iнших цiнних порiд, прокла-даючи трелювальш волоки за межами добре сформованих куртин шдросту цiнних порщ. За недостатньо1 кiлькостi пiдросту цих порщ до початку здiйснення рубок варто створювати частковi культури за типом коршних насаджень.
Порубш рештки та пнi часто стають мюцем масового розмноження корощв та шших комах-ксилофагiв. Тому по контуру дшянок, де здiйснюва-ли суцшьш санiтарнi рубки, варто встановити феромонш пастки для запобi-гання проникненню корощв у розташованi поряд насадження.
У здорових ялинових лках, яю ростуть на висотних вiдзначках, ви-ще 800 м н.р.м., де процеси всихання не набули масового поширення, потрiб-но переформувати чисп одновiковi деревостани ялини у рiзновiковi, мiшанi насадження зi зiмкненою вертикальною структурою. При цьому варто орiентуватися на наявне природне поновлення з обов'язковим доповненням необхщних листяних порщ. Надалi потрiбно перейти до вибiрковоl системи господарювання. Необхiдно врахувати, що переформування насаджень - це довготривалий процес, розрахований на 40-50 роюв шсля початку робгт. Тому важливе значення мае прокладання мережi дорiг лiсогосподарського приз-начення, що забезпечить можливють виконання необхiдних заходiв протягом тривалого часу.
Якщо всихаючi ялинов1 деревостани розташованi у складних рельефних умовах або прокладання дор^ до цих дiлянок потребуе значних фшансових витрат, варто залишити !х для природного вiдтворення лiсоста-нiв. Здiйснення рубок в ялинниках, що ростуть на крутих схилах або кам'янистих грунтах, може призвести до пришвидшення процешв ерозй. Од-нак на таких дiлянках необхiдно передбачити роботи зi сприяння природно-
му поновленню насаджень за типом коршних, зокрема - здшснювати Ывбу насшня бука, ялищ, явора, берези, вгльхи Ыро^ горобини.
Попршення стану лшв буде потребувати оперативного та яюсного здшснення необхщних люозахисних заход1в (виб1рков1 саштарш рубок, своечасне розроблення всихаючих ялинниюв, вивезення заготовленоï деревини за меж1 л1су та ïï перероблення). Потр1бно також оптим1зувати обсяги ль созагот1вл1 шд час уЫх вид1в рубок, а у зош всихання ялинниюв доцшьно зменшити обсяги рубок в шших люових формащях. З метою ращонального використання наявних люових ресурЫв необхщно покращити р1вень вико-ристання низькосортноï та нелiквiдноï деревини, а також в1дход1в деревооб-робноï промисловость
Для забезпечення швидкого отримання необxiдноï деревноï продукци на мющ всихаючих ялинниюв доцгльно впроваджувати плантацшне л1сови-рощування Гз використанням швидкорослих та високопродуктивних порщ (зокрема модрини, псевдотсуги та ш.).
1стотного значення набувае замша похщних ялинниюв та створення на ix мющ деревосташв за типом коршних. Як важливий (а часто i просто не-обхщний) етап цieï роботи може бути вирощування на мющ смереки порщ-тонер1в (берези, вгльхи Ыро^ осики, горобини) або швидкорослих порщ (модрин eвропейськоï та японськоï, псевдотсуги, тополь), що дасть змогу оз-доровити грунт, зменшити шфекцшний фон (зокрема запас збудниюв корене-вих гнилей), знизити актившсть ф1тогельмшт1в та оптим1зувати нематодний комплекс грунту.
Доцгльним е зниження в1ку рубки похщних ялинових деревосташв. На сьогодш в1к рубки в р1зних люорослинних умовах та з врахуванням категори зависност насаджень змшюеться вгд 71 до 160 роюв. У цьому в1щ деревоста-ни ялини у невластивих для неИ типах л1су часто вже втрачають необхщну життездатшсть i товарну щншсть. На наш погляд у похщних ялинниках, яю ростуть в бучинах i субучинах, яличниках i суяличниках, вш рубки варто встановити у 51-60 роюв, а в р1внинних умовах - 41-50 роюв.
Для покращення стану ялинових лшв та своечасного реагування на загрози, котр1 виникають при глобальних змшах кшмату, необхщно оперативно здшснити оргашзацшш заходи. На нашу думку, потр1бно розробити державну програму оздоровлення лшв Карпат. На чаш - розроблення або вдосконалення нормативних акпв i рекомендацш, зокрема "СанГтарних правил у л1сах Украши", "Правил рубок, пов'язаних Гз веденням л1сового господарства" та ш. Потр1бно розробити рекомендаци щодо "Покращення стану та реконструкци всихаючих ялинниюв", в яких передбачити:
• виявлення д1лянок де зростають автохтоннГ ялиновГ л1состани, з метою поши-рення та вирощування м1сцевих ст1йкнх екотитв ялини;
• зд1йснення досл1джень для вивчення рол1 та значення р1зних патолопчних чинник1в у всиханнГ ялинник1в у р1зних едафо-кл1матичних умовах;
• сприяння природному поновленню бука, ялищ, явора, в1льхи сгрох, берези на д1лянках 1з всихаючими ялинниками, а також створення п1днаметових та по-переднхх л1сових культур за типом коршних;
• • о
• створення меpежl тимчасових i постшних pозсaдникlв для вирощування са-дивного мaтеplaлу бука, ялиц1, явора та 1н. пор1д для створення насаджень за типом коршних у всихаючих ялинових л1состанах;
• зд1йснення заход1в з1 запоб1гання подальшому поширенню комах-ф1тофаг1в та збудник1в хвороб в ялинових л1состанах.
Лiтeрaтyрa
1. Бoйчeмкo С.Г. Реакция кл1матичних умов Украши та повторюваност1 природних катастроф1чних явищ на глобальне потеплшня : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.09 / Кшвський нац1ональний ун-т 1м. Тараса Шевченка. - К., 2001. -20 с.
2. Boлoшин Д-B. Економ1ко-еколог1чш аспекти запоб1гання небезпечним зм1нам климату: методология, завдання, механ1зми / НАН Украши; Iн-т проблем ринку та економ1ко-еколог1чних досл1джень. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2005. - 27S с.
3. Boрoнцoв А.И. Патология леса. - M. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 197S. - 270 с.
4. Гвм^рук С.А. Ельники восточных Карпат. - Львов : Изд-во ЛЛТИ, 1957. - 12б с.
5. Гвмарук С. Причини всихання ялинових л1с1в Карпат i заходи для припинення ïx деградаци. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ntsh.org/node/54 01.04.2007
6. Гoлyбeц М.А. Ельники Украинских Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 197S. -
2б4 с.
7. Гoршeнин Н.М. О причинах гибели культур ели у Прикарпатье / HM. Горшенин, С.В. Шевченко // Научные записки Львовского сельскохозяйственного ин-та, 1954. - Т. IV. -С. 174-17б.
S. Жигyмoв A.B. Maссовое усыхание лесов на Северо-Западе России / А.В. Жигунов, Т. А. Семакова, Д. А. Шабунин // Maтеpиaлы научной конференции, посвященной 50-летию Ин-та леса Карельского научного центра РАН. - Петрозаводск : КарНЦ РАН, 2007. - С. 42-52.
9. Koзлoвcький М.П. Оцшка функционально!' оргашзаци грунтових безхребетних на основа ф1тонематодних угруповань // Науковий в1сник Льв1вського университету. - Сер.: Б1олог1чна. - 2002. - Вип. 31. - С. 14б-154.
10. Koзлoвcький М.П. Стовбуров1 нематоди як чинник зниження стшкост та всихання смереки // Л1сове господарство, л1сова, паперова i деревообробна промисловють : Miжвiдомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Украши, 200б. - Вип. 30. - С. 321-32б.
11. Koзлoвcький М.П. Основш причини всихання смереки у похщних л1сах Ук-рашських Карпат / Козловський M.П., Крамарець В.О. // II всеукрашський з'1зд еколог1в 1з Miжнapодною участю (Еколог1я/ Ecology - 2009) : зб. наук. статей. - Вшниця, 23-2б вересня 2009 р. - Вшниця : ФОП Данилюк, 2009. - С. 224-227.
12. ^зульод Г. Так ли страшен короед? // Белорусская лесная газета, № 34 (439), 04.09.2003. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.seu.ru/projects/belovezha/0409.htm
13. Kpaviapeu B.A. Усыхание еловых насаждений у НПП "Сколевские Бескиды", причины и пути улучшения состояния / Крамарец В.А., Кулыкив О. А., Приндак В.П. // Леса Беларуси и их рациональное использование : матер. Mеждунap. науч.-техн. конф. 29-30.XI.2000 г. - mhä;^ 2000. - С. 2б3-2б5.
14. Kрaмaрeц B.A. Санитарное состояние насаждений у зоне деятельности туристического комплекса "Буковель" / Крамарец В. А., Третяк П.Р., Петруса С.И. // Aspecte çtiinta dez-voltârii durabile a sectorului forestier din Republica Moldova (17-1S noiembrir 200б) Chiçinâu: Centrul Ed. al UASM, 200б. - P. 19б-202.
15. Kрaмaрeць B.O. Патолог1чн1 процеси у заповедному урочищ1 "Maкiвкa" ДП "Славське ЛГ" / Крамарець В.О., Петруса С.! // Люова типология в Украш1: сучасний стан, перспективи розвитку : матер. XI Погребняк1вських читань (10-12 жовтня 2007 р. м. Харк1в). - Харк1в : Вид-во УкрНДШГА, 2007. - С. 20б-207.
16. Kримицький Г.Т. Критична ситуация у смерекових л1сах / Криницький Г.Т. // Л1совий i мисливський журнал. - 2005. - № 4. - С. 17-19.
17. Лaдeйщикoвa Е.Й. Современное состояние проблемы корневой губки и разработки мер борьбы с нею у СССР и за рубежом. - M. : Изд-во ЦБНТИ. - 1975. - 34 с.
lS. Лecнoe хoзяйcтвo и лесная промышленность западных областей Украинской ССР/ В.П. Чекин, З.Ю. Герушинский, Э.Я. Оксанич, А.П. Ивашова. - Львов : Изд-во Львовского ун-та, 19б7. - 144 с.
19. Маслов А.Д. Усыхание еловых лесов от засух на европейской территории СССР // Лесоведение. - 1972. - № 6. - С. 77-87.
20. Влияние изменений климата на бореальные и умеренные леса // Международная конференция. Россия, Екатеринбург, 5-10 июня 2006 г. / Муратова Е.Н., Шиятов С.Г., Залесов С.В., Мочалов С. А. // Лесоведение, 2007. - № 1. - С. 74-76.
21. Монастырский О. А. Чем грозит глобальное потепление? [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.z-i-k-r-ru/interest/interest.htm
22. Мочалов С.А. Глобальное изменение климата и проблемы лесной экологии // Известия Уральского государственного университета. - 2002. - № 23. - С. 48-53.
23. Неволин О.А. О распаде и гибели высоковозрастных ельников у Березниковском лесхозе Архангельской области / Неволин О. А., Грицынин А.Н., Торхов С.В. // Лесной журнал : известия высших учебных заведений. - 2005. - № 6. - С. 7-22.
24. Негруцкий С.Ф. Корневая губка. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1973. - 200 с.
25. Перше Нащональне повщомлення щодо питань змши кшмату. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.climate.org.ua/ghg_emis/1nat_com_6ua.html
26. Рожков А.А. Устойчивость лесов / Рожков А. А., Козак В.Т. - М. : Агропромиздат, 1989. - 239 с.
27. Ромащенко М.1. Оцшка можливих змш природно-^матичного та еколого-еконошчного ресурсу захщного Полюся Украши в умовах глобального потеплшня / Ромащенко М.1., Рокочинський А.М., Савчук Т.В. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. climategroup.org.ua/upl/ST_1 -A-4.doc
28. Слободян П.Я. Бюшдикащя впливу мшрокшмату на саштарний стан ялинових фiтоценозiв Карпат // Проблеми еколопчно! стабшьносп Схщних Карпат : матер. М1жнар. конф. - Синевир, 1999. - С. 173-175.
29. Тышкевич Г. Л. Еловые леса Советских Карпат. - М. : Изд-во АН СССР, 1962. -
175 с.
30. Усс Е.А. Естественное возобновление усыхающих еловых древостоев под пологом и на вырубках // Лесное и охотничье хозяйство, 2007. - № 9. - С. 19-23.
31. Цилюрик А.В. Грибы лесных биоценозов : атлас / Цилюрик А.В., Шевченко С.В. -К. : Вид-во "Вища шк." Головное изд-во, 1989. - 255 с.
32. Badot P.M. Secheresse, pollution atmospherique et deperissement de l'Epicea dans le massif jurassien // Rev. For. Fr., 1991. - T. 43, nr 1. - S. 27-34.
33. Battles J.J., Fahey T.J. Spruce decline as a disturbance event in the subalpine forests of the northeastern United States // Can. J. For. Res, 1996. - Vol. 26, nr 3. - S. 408-421.
34. Carroll A.L. The Mountain Pine Beetle Dendroctonus ponderosae in Western North America: Potential for Area-Wide Integrated Management // Area-Wide Control of Insect Pests/ M.J.B. Vreysen, A.S. Robinson and J. Hendrichs (eds.). - 2007. - P. 297-303.
35. Carroll A., Safranyik L. The bionomics of the mountain pine beetle in lodgepole pine forests: Establishing a context // Mountain pine beetle symposium: Challenges and solutions / Shore, T., J.E. Brooks, and J.E. Stone (eds.). - Natural Resources Canada, Canadian Forest Service, Victoria, BC, Canada. - 2004. - P. 21-32.
36. Grodzki W. Spatio-temporal patterns of the Norway spruce decline in the Beskid Sl^ski and Zywiecki (Western Carpathians) in southern Poland // J. For. Sci, 2007. - Vol. 53, nr/spec. -S. 38-44.
37. Jachym M. Web-spinning sawflies of the genus Cephalcia Panzer (Hymenoptera, Pamphiliidae) in the Picea abies forests of the Beskidy Mountains (Poland) // Journal of Forest Science, 53, 2007 (Special Issue). - S. 63-68.
38. Jung T. Beech decline in Central Europe driven by the interaction between Phytophthora infections and climatic extremes Forest Pathology, 2009. - Vol. 39, nr 2. - S. 73-94.
39. Kovac M. Ten years of forest decline inventory in Slovenia - an overview // Phyton, 1996. - Vol. 36 fasc. 3. - S. 167-170.
40. Logan J.A., Regniere J., Powell J. A. Assessing the impacts of global warming on forest pest dynamics // Front Ecol. Environ., 2003, 1 (3). - P. 130-137.
41. Oliva J., Colinas C. Decline of silver fir (Abies alba Mill.) stands in the Spanish Pyrenees: Role of management, historic dynamics and pathogens For. Ecol. a. Manage, 2007. - Vol. 252, nr 1/3. - S. 84-97.
42. Rivoli J. Badania nad wplywem klimatu na wzrost niektoryh drzew europejskih // Prace naukowe Uniwers. Poznsk. Sekc. roln. - lesna, 1921. - 99 s.
43. Thomas F.M., Blank R., Hartmann G. Abiotic and biotic and their interaction as causes of oak decline in central Europe For. Pathol, 2002. - Vol. 32 Nr. 4/5. - S. 277-307.
44. Trestik M., Kupka I., Demel O. Odumirani smrku na severni Morave a ve Slezsku - Lesn. Pr., R, 2004. - Vol. 83, nr 7. - S. 12-15.
45. Wermelinger B. Ecology and management of the spruce bark beetle Ips typographus - a review of recent research // Forest Ecology and Management, Volum 202, Issues 1-3, December 2004. - P. 67-82.
Крамарец В.А., Криницкий Г. Т. Оценка состояния и вероятных угроз выживанию еловых лесов Карпат в связи с изменениями климата
Еловые насаждения, которые растут в поясе буково-пихтовых лесов, характеризуются неудовлетворительным санитарным состоянием - количество сухостойных деревьев колеблется от 4 до 61 % от общего запаса. С возрастом в еловых лесах возрастает площадь очагов корневых гнилей сильной и средней степени поражения. Выделены первичные и вторичные экологические факторы, которые влияют на процессы усыхания ельников, предложен прогноз возможного усиления их негативного воздействия при потеплении климата. Охарактеризованы принципы разработки системы адаптивных мероприятий в еловых лесах. Для улучшения состояния усыхающих производных ельников необходим комплекс лесохозяйственных мероприятий, при назначении которых нужно учитывать состояние насаждений, экологические и экономические факторы.
Ключевые слова: глобальное потепление, еловые леса, санитарное состояние насаждений
Kramarets V.A., Krynytskyy H.T. Assessment and possible threats to the survival of the spruce forests of the Carpathians in connection with climate change
Spruce plantations growing in beech-fir forests are characterized by poor sanitary conditions - the number of dead trees ranged from 4 to 61 % of the total stock. The area of the centres of strong and moderate root rot injury in spruce forests is growing with age. Primary and secondary environmental factors that influence the processes of drying of spruce forests are pointed out; the forecast of the possible increase of their negative effects in a global warming of climate is suggested. Principles of adaptive activities in spruce forests are characterized. The complex forest management is required to improve the state of drying up secondary spruce forests. The condition of the forests, environmental and economic factors must be taken into account when such management is appointed.
Keywords: global warming, spruce forests, sanitary state of the plantations
УДК 635.925:58.036.5 Acnip. М.О. Кухарська1 - НУ бютехнологиi
природокористування Украти, м. Kuïe; наук. ствроб. О.1. Китаев, канд. бюл. наук - 1нститут cадiвництва УААН, м. Кшв
ОЦ1НКА МОРОЗОСТ1ЙКОСТ1 ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ CATALPA SCOP. МЕТОДОМ ДИФЕРЕНЦ1ЙНОГО ТЕРМ1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ
Методом диференцшно'1 термографа здшснено порiвняльний аналiз nepeôiry процеав льодоутворення в тканинах пагошв трьох видiв роду Catalpa Scop., як трапляються у вуличних насадженнях м. Киева. За комплексом показниюв ДТА,
1 Наук. кер1вник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук - НУБгП Украши, м. Кшв
