CC BY
48
Вихщ стандартного садивного матерiалу 1 ^чних с1янщв дуба черешкового (зпдно з ГОСТ 3317-90) у вах варiантах iз передвисiвною обробкою жолудш регуляторами росту е вищими, шж на контролi (табл. 1). При цьому враховувались вимоги стандарту для умов лкостепово!' зони: дiаметр на ви-сотi коренево!' шийки 1 -2 рiчних сiянцiв дуба звичайного повинен бути не меншим 4 мм, а висота надземно!' частини не меншою 15 см.
Вихщ стандартного садивного матерiалу, при обробщ жолудав агрос-тимулiном, виявився найбшьшим при концентрацií його 4 i 8 мл/л - вiдповiд-но 149 i 155 % до контролю, чаркору 4 мл/л - 168 % до контролю, триману 200-400 мг/л, ввдповвдно 150 i 157 % до контролю.
Довиавна поверхнева обробка жолудiв дуба звичайного у мвкоутво-рюючому полiмерному композицiйному розчинi на основi 0,8 % екзополiак-риламiду або 2 % натрiевоí солi карбоксилметилцелюлози, що мiстить регу-лятори росту рослин, посилюе рiст 1-рiчних сiянцiв. Це сприяе збiльшенню виходу стандартного садивного матерiалу на 49-68 %. Для агростимулшу найбiльш ефективними концентрацп 4 i 8 мл/л, чаркору - 4 мл/л, фумару - 2 i 4 мл/л 1 % розчину фумару у диметилсульфоксид^ триману - 200-400 мг/л.
На основi проведених дослiджень можна стверджувати про позитив-ний вплив регуляторiв росту на бюметричш показники i приживлювашсть рослин ялини европейсько!', сосни звичайно!' та схожiсть жолудiв дуба звичайного, можливкть використання регуляторов росту i полiмерiв при виро-шуванш сiянцiв та створеннi лiсових культур.
Лггература
1. Регулятори росту рослин у землеробствУ/ Зб. наукових праць. - К.: 1999. - 143 с.
2. Ведмщь М.М. Стан 1 перспективи використання регуJIяторiв росту рослин 1 поль мерiв в штенсивних технологiях люокультурного виробництва. Науковий вюник НАУ, Жив-ництво. 2000. Вип. 27. - С. 235-237.
3. Ведмщь М.М. Застосування нових регуляторов росту рослин i водорозчинних по-лiмерiв пiд час створення культур сосни звичайно!. - Науковий вюник НАУ, Лiсiвництво. Збiрник наукових праць, 2001. Вип. 39. - С. 209-217
4. ГОСТ 3317-90 Сеянцы деревьев и кустарников. Технические условия.
УДК630*231.232 Ст. наук. ствроб. А.М. Гаврусевич, канд. с.-г. наук;
наук. ствроб. Ю.Д. Кацуляк; ст наук. ствроб. Р.1. Бродович, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк
НЕВ1ДКЛАДН1 ЗАВДАННЯ ОПТИМ1ЗАЦ11 Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ I Л1СОРОЗВЕДЕННЯ У ПЕРЕДКАРПАТТ1 ТА СУМ1ЖНИХ ТЕ-
РИТОР1ЯХ
Наводяться напрямки i шляхи досягнення оптимально! лiсистостi та полшшен-ня лiсовiдновлення на зрубах i антропогенно трансформованих лiсових площах.
Ключовi слова: захиснi насадження, лiсовi коршш угруповання, природне по-новлення, лiсовi культури, програми "Дiброва" i "Ялиця", реконструкцiя.
A.M. Gavrusevych; Y.D. Katsulyak; R.I. Brodovych - UkrNDIhirlis
Urgent optimization problems of forest regeneration and afforestation in Predkarpattya and adjacent territories
Directions and ways of reaching optimum percentage of forest land and improving forest regeneration on glades and anthropogenicly transformed wood areas.
Key words: protective plantations, wood radical groupings, natural rejuvenation, wood cultures, program "Oak forest" and "Abies", reconstruction.
У прагненш зберегти 6iopi3HOMaHirra i полшшити його стан, оздоро-вити довкшля як умови сталого соцiально-економiчного розвитку прського краю слвд наголосити на необхiдностi забезпечити оптимальну збалансова-нкть у структурi компонентов бiогеоценозу, складових агроландшафтш, серед яких належну полiфункцiональну роль вiдiграють лiсовi насадження. Ця вимога дуже актуальна з огляду на потребу обмеження масштабностi загрози негативних наслiдкiв глобального потеплiння, попршення гiдрологiчного режиму територií та стану грунтового покриву, особливо на заходi Укра'ни.
У контекстi формування здорового навколишнього природного сере-довища, насамперед, слiд подбати про створення оптимально! мережi захис-них насаджень на вразливих до ерозií елементах рельефу. Адже вiдомо, що у специфiчних грунтово-кшматичних умовах Карпатського регюну з прогре-суючим зростанням чинникш екологiчного ризику територiя земель, охопле-них руйнуванням родючого шару грунту, за останш 30 рокiв зросла у 3,3 раза i досягла найвищих темшв деградацií грунтового покриву в УкраМ при заг-розливш дестабiлiзацií гiдрологiчного режиму. Незадовiльний стан зе-мельних ресурсiв змушуе вилучати з обробiтку великi площi земель. Так лише на 1вано-Франк1вщиш ниш визнано необхвдним вивести на консерващю 97 тис. га ршл! На часi якнайповнiше рацiональне використання дiлянок, якi зпдно з Земельним кодексом Укра'ни вiднесенi до деградованих, техногенно забруднених i малопродуктивних земель [3]. Особливо це стосуеться лкосте-пово! частини регiону. Адже на !вано-Франтвщиш при розораностi 55-72 ввдсоттв лiсистiсть становить 7,9-18,1, в Чершвецькш областi - 14 ввд-соттв, а в Городоцькому i Пустомипвському районах на Львiвщинi - вщпо-вiдно 12,8 i 17,5 ввдсотка. Це значно нижче вiд оптимального рiвня.
Актуальним питаниям ефективного використання невжиткш шляхом залiсення та шдвищення до оптимального рiвия лiсистостi Захвдного i Карпатського регiонiв присвячеш дослiджения кафедри лiсiвництва УкрДЛТУ [5,9] та лабораторц лiсовiдновления УкрНДIгiрлiс [1, 13].
Потребуе удосконалення вся система господарських заходш з лковвд-новлення на зрубах. Адже ця частина Карпатського регюну, зпдно з еколого-економiчним районуванням [4], вiднесена до смуги дуже сильно!' i сильно!' антропогенно! трансформацп бiогеоценотичного покриву. Попршилась структура насаджень, знизилась 'хня продуктившсть та стiйкiсть.
Матерiали для даного повщомлення зiбранi в останнi роки шляхом проведення маршрутних обстежень коршних i похiдних, чистих i змтаних деревостанiв рiзного вiку i походження; закладки тимчасових пробних площ i
облДкових дiлянок в типових умовах; узагальнення лiтературних праць i вД-домчих даних базових держлiсгоспiв.
Протягом декДлькох десятилiть у повоeннi роки лiсовi насадження створюються переважно штучним шляхом i частка культур у структурi моло-дих лiсiв становить 95 %. Лише в останнi роки у практицД лiсовiдновлення спостерiгаeться прагнення знизити рiвень штучного вiдновлення свiжих зру-бiв за рахунок рационального використання життездатного природного по-новлення. БДльш широко впроваджуються досягнення лково!' типологií. З метою спецiалiзацií лiсокультурного виробництва розроблено лiсокультурне районування, згiдно з яким лiси Передкарпаття i сумiжних районiв ЛДсостепу вщнесеш до двох округiв: Днiстерсько-Прутського i Передкарпатського, в межах яких видшеш райони [7].
У Дшстерсько-Прутському окрузi домiнуючими типами лiсу е свiжi та вологi грабовi i буковi судiброви i дiброви з дубом звичайним, мiсцями - з до-мiшкою дуба скельного. Значно менше поширенi свiжi та волоп дубово-грабо-вi субучини i бучини. У Передкарпатському окрузi найбДльш характерними е вологi ялицево-буковi та ялицевi судiброви та ддброви з дубом звичайним i ду-бово-буковi та буковi суяличини та яличини. Меншу илошу займають дубовi субучини i бучини та грабовi суддброви i дiброви [2, 6, 8, 10].
Отримаш масовi матерiали маршрутних обстежень i дослiджень зас-вiдчують, що в цих умовах в результата застосування переважно суцшьно-ль сосiчних рубань на бшьшостД зрубiв залишаеться недостатня кiлькiсть доб-роякДсного пiдросту головних i цiнних суиутнiх порiд. На деяких дiлянках, при дещо кращому збереженш природного поновлення спостерiгаеться тен-денцДя змiни порiд: у дубово-грабових - на граб, в буково-дубових - на бук з домДшкою граба i в ялицево-дубово-букових - на бук з домДшкою ялищ. Причини такого стану природного поновлення достатньо висвилеш [2]. Тому при Дснуючих технологиях i техшчних засобах лiсозаготiвель, складах дере-восташв, що надходять в рубання, 1х забезпеченостi самосДвом i пiдростом типоутворюючих порiд в найближчi роки не слщ орiентуватись на рiзке зни-ження обсягiв штучного лiсовiдновлення.
В окремих випадках при наявностi достатньо!' кiлькостi рiвномiрно розташованого тдросту i самосiву головно!' породи пiд наметом деревостану та якiсного, хоч й суцшьнолкосДчного рубання у зимовий перюд вузькими лД-сосiками з трелюванням у сортиментах на шитi трактора або гужовим способом можна домогтись належного збереження природного поновлення. Це видно на прикладi 5-рДчного зрубу на дiлянцi реконструкцií низькоповнотно-го деревостану зi складом 7Дз3Яв+Вч у вологiй ялицево-буковiй дiбровi (1ва-но-Франкiвський ДЛГ). Обмеження росту берези, граба, осики в наступш роки i введення бiогрупами часткових культур ялищ i бука великомiрним са-дивним матерiалом забезпечить належне вiдновлення корДнних типДв дере-востану (табл.).
ПодДбнД результати вщслДдковат Д у Дрогобицькому ДЛГ, де пДсля рубання високоповнотного дубово-ялицевого деревостану на освДтлених галя-винах збереглось на гектарД 24,5 тисяч рослин дуба Д рДвномДрно по площД
1,2 тис^ штук ялицi. За 4 роки частина дубтв, переважно пошкоджених, вiдпала. Молоде насадження в хорошому станi, але потребуе захисту вщ швидкоростучих менш цiнних порiд: осики, берези i граба (Т. Порада).
Вщомо, що в результатi антропогенно! трансформаци лiсового покри-ву площа дубових i ялицевих лiсiв суттево скоротилась. Ретельно проведений типолопчний аналiз свiдчить про можливiсть збшьшення на 1вано-Франк1в-щинi площi дубових лiсiв на 30 вiдсоткiв i ялицевих у 5 разш. Для ефективно-го виконання цiльовоí програми '^брова" УкрНДIгiрлiс розробив комплекс господарських заходш по вирощуванню продуктивних i спйких дубових ль сiв [12]. Ниш завершуеться розробка регiональноí програми "Ялиця".
Табл. Динамжа формування природного поновлення на свiжому зрубi дмянки реконструкцп низькоповнотного деревостану (тис. шт/га)
Порода Роки Самоив Пщ рют Разом са-моиву i тдросту
всього до 0,5 0.6-1,5 понад 1,5
Дуб звичайний 1996 16,8 29,1 21,8 7,3 45,9
1997 37,7 10,0 27,7 37,7
1998 32,8 6,3 26,5 32,8
1999 32,8 2,8 27,7 2,3 32,8
Береза звисла 1996 3,5 58,1 42,7 15,3 0,1 61,6
1997 10,5 60,8 20,5 37,5 2,8 71,6
1998 70,5 1,7 36,3 32,5 70,5
1999 70,5 28,3 42,2 77,0
Граб звичайний 1996 0,3 4,1 3,5 0,6 4,4
1997 0,2 5,3 2,1 2,6 0,6 5,5
1998 7,7 2,7 3,7 1,3 7,7
1999 2,8 7,7 3,5 4,2 10,5
Смерека европейська 1996 0,4 0,4 0,4
1997 0,4 0,4 0,4
1998 0,4 0,4 0,4
1999 0,4 0,4 0,4
Осика 1996 2,3 0,2 2,1 2,3
1997 7,5 0,6 5,6 1,3 7,5
1998 18,2 6,2 7,0 5,0 18,2
1999 5,0 18,2 8,7 9,5 23,2
Значш резерви полшшення якосп лiсiв криються в реалiзацií заходш з реконструкци малоцшних та похвдних насаджень. Лковпорядкуванням 1988 року у держлкфонда 1вано-Франк1всько1, Закарпатсько! i Чернiвецькоí областей було виявлено 34,4 тисячi гектарiв реконструктивного фонду, з них 33,2 тисячi гектарiв похвдних деревостанiв, в тому чи^ на 1вано-Франтвщи-ш вiдповiдно 14,3 i 9,1 тисячi гектарiв. Через 10 роюв при лковпорядкуванш на територií областi було зафжсовано 14,0 тисяч гектар1в реконструктивного фонду. Отже, обсяги виправлення менш щнних насаджень практично не зменшуються.
Основна увага лiсiвникiв, враховуючи сучасний стан економши дер-жави, зосереджуеться, у першу чергу, на реконструкци малоцшних молодня-кiв з перевагою у складi граба, берези, осики, лщини, нез1мкнутих у визначе-
ний термДн культур, що заростають другорядними породами, та iнших кате-горДй насаджень, якi вимагають термiнового втручання. Похiднi i малоцiннi насадження старшого вДку, де передбачаеться проведення рубаньголовного користування i санiтарних рубань, реконструюються у другу чергу.
В узагальненому виглядi основнi напрямки робiт з виправленням ма-лощнних молоднякДв зводяться до таких господарських заходдв. Якщо здоро-вi екземпляри головно! породи кДлькДстю не менше 500-600 штук на гектарi розташованi на дшянщ рДвномДрно, то формування достатньо! щнностД насадження можна здшснити доглядовими рубаннями. Якщо ж молодД екземпляри ще! породи розташованi нерiвномiрно, групами, а висота деревостану не бДльша, нДж 3 м, то в них проводяться звичайнi доглядовД рубання, а в куртинах малощнних порДд - суцДльне вирубування дДлянками не менше 5x5 м i наступним створенням тут лДсових культур головно! або щнно! породи.
НерДдко доводиться виправляти малощнш молодняки тако! ж висоти, але з незначною домДшкою головно! i щнно! супутньо! породи. ТодД для введения цих порДд прорубуються коридори шириною 3-5 м. ПомДж коридорами залишаеться смуга шириною у середньому 2 м. Коридори слДд розмДщати з пДвночД на пДвдень для кращого освДтлення посаджених культур. У коридорД садять по 1 ряду культур, використовуючи мДсцевий досвДд з технологи !х створення.
БагаторДчнД дослДдження УкрНДЫрлк, його Закарпатсько! ЛНДС, пе-редовий досвДд реконструкций напрацьований в лДсництвах Карпат i сумДж-них територДй, ефективно використанДй при складаннД "Настанов з ре-конструкцц малощнних i похДдних насаджень в Карпатах" [11].
Лггература
1. Гаврусевич А.М., Бродович Р.1., Олшник В.С., Гудима В.Д. Оздоровлення земельного фонду в Карпатському регiонi шляхом застосування засобш лiсомелiорацi'í// Тези мiжнар., наук. - прак. конф. "Шроблеми та перспективи розвитку лiсiвничоí освгги, науки та виробництва". - Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - С. 25-26.
2. Гаврусевич А.М., Бродович Р.1. Типи дубових лiсiв та ix вiдновлення на Швшч-но-сxiдному мегасxилi Карпатського регюну// Науковий вiсник: Жсшництво. Вип. 39. - К.: НАУ, 2001. - С. 59-68.
3. Гаврусевич А.М. Вщвернути загрозу деградацií довкшля на зламi тисячолiть// Газ. "Деревообробник", 2002, № 6 (48). - С. 11.
4. Голубець М.А., Марискевич О.Г., Козловський М.П. Шляхи екологiчноí опти-мiзацií// Екологiчна ситуацiя на Пшшчно-сходному макросxилi Украíнськиx Карпат. - Львш: Шоллi., 2001. - С. 114-142.
5. Копш Л.1. Теоретичш аспекти збшьшення лiсистостi Заxiдного регюну Украши// Наук. вiсник: Жсшницью дослщження в Украíнi. Вип. 5. - Л^в: УкрДЛТУ, 1996. -С. 126-131.
6. Остапенко Б.Ф. Классификация типов леса Северной Буковины// Лесотипологи-ческие исследования. Труды Харьков.с. - х. института, т. 30. - Харьков, 1961. - С. 3-25.
7. Ониськив Н.И., Гаврусевич А.Н., Гниденко В.И. Особенности создания лесных культур в Карпатах. - К.: УСХА, 1987. - 108 с.
8. Стойко С.М. Лесной покров. Дубовые леса// Украинские Карпаты. Природа. - К.: Наукова думка, 1988. - С. 64-72.
9. Соловш 1.П., Луцишин 1.М. Шляхи забезпечення оптимальноí люистост Захщно-го регюну Украши// Наук.вюник: Жсшницью дослщження в Укра'М. Вип. 5. - Львш: УкрДЛТУ, 1996. - С. 170-174.
10. Трибун П.А. Классификация типов леса предгорной части Ивано-Франковской области и некоторые закономерности их формирования// Исследования по лесоводству и агролесомелиорации. Труды Харьков. с. - х. института, т. 142. - Харьков, 1970. - С. 46-54.
11. Руководство по реконструкции малоценных и производных насаждений в Карпатах. - Мукачево: ЛОС, 1991. - 47 с.
12. Рекомендацн з удосконалення люовщновлення в дубових люах Карпат i на при-леглих територшх// Збiрник рекомендаций: Науковi основи ведення багатоцшьового лiсового господарства у Карпатському регюш. — 1вано-Франювськ: УкрНДIгiрлiс, 2001. - С. 111-147.
13. Рекомендацн з оптимально! структури захисних насаджень i способов !х створен-ня на основних категорiях земель мелюратнвного фонду Карпатського регiону Украши// Збiр-ник рекомендаций: Науковi основи ведення багатоцшьового лiсового господарства у Карпатському регюш. - 1вано-Франтавськ: УкрНДЫрлю, 2001. - С. 148-168.
УДК630*56 С.€. Голячук, канд. с.-г. наук -ЛДТУ
ФОРМУВАННЯ ШТУЧНИХ ЛИСТЯНО-ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТА-Н1В ДЛЯ Ц1ЛЬОВИХ СОРТИМЕНТ1В У КЛЕНОВО-ЛИПОВИХ
Д1БРОВАХ
Наводиться програма формування штучних листяно-дубових деревосташв для отримання крупних сортнмешпв у кленово-липових дiбровах.
S. Ye. Holyachuk - LSTU
Formation deciduous-oak stands of trees for target assortments in maple-
linden oak-woods
In the article is the program of formation deciduous-oak stands of trees for obtaining large assortments in maple-linden oak-woods is resulted.
Доглядовi рубання як один iз заходав загально! лкогосподарсько! дiяльностi, мають велике значення при виршенш завдань, що стоять перед лковим господарством, у пiдвищеннi продуктивной i полiпшеннi якiсного стану лкових насаджень.
Цими рубаннями можна формувати в необидному напрямку склад i структуру насадження, домогтися збшьшення деревинного приросту на кра-щих за формою стовбурах, збшьшити сам приркт i тим сприяти зниженню вжу експлуатацií насадження, постачати господарству значну кшьккть товарно! деревини рашше вiку головного рубання i т.д.
На основi дослiджень та 70^чного досвiду вирощування листяно-ду-бових насаджень рiзноí iитенсивностi зрiджения Краснотростянецько! лково! науково-дослiдноí станцií можна запропонувати програму формування штучних листяно-дубових деревосташв для отримання крупних сортименпв у кленово-липових дiбровах лiвобережного лiсостепу.
При проведенш догляду в молодняках основна мета рубань полягае в тому, щоб сформувати необхщний склад насадження. Склад деревостану до 10 ротв формуеться за участю в ньому дуба 45-50 % i 25-30 % ясена ввд запасу деревостану.
