CC BY
76
УДК 630*176, 322.6 Ст. наук. ствроб. Ю.Д. Кацуляк, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк м. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ
ДУБОВ1 Л1СИ 1ВАНО-ФРАНК1ВЩИНИ ТА IX СЬОГОДЕННЯ
Проаналiзовано сучасний стан, типолопчну та вшову структуру дубових лiсiв Iвано-Франкiвщини у формацiях дуба звичайного, скельного за дослщженнями лабо-раторп лiсовiдновлення та матерiалами останнього люовпорядкування.
Ключов1 слова: дуб звичайний, дуб скельний, тип люу, типолопчна структура, вiкова структура, стан.
Senior research officer Yu.D. Katsulyak - UMFRI named after
P.S. Pasternak, Ivano-Frankivs'k
Oak woods Ivano-Frankovshchiny today
The modern condition, typological and age structure of oak woods Ivano-Frankovshchiny in formations of an oak ordinary and rocky on materials is analysed.
Keywords: Quercus robur L, Quercus petraea Mattushka Liebl., forest type, typological structure, age structure, condition.
Серед бюр1зномашття деревних порщ 1вано-Франювського Передкар-паття дуб звичайний та дуб скельний - одш з найцшшших люоутворюваль-них порщ [2, 5, 6]. Найчастше на Передкарпатт дуб утворюе насадження з домшкою граба звичайного, клена гостролистого, ялищ бшо!, лип др1бно-листо! i широколисто!, клена польового, шьма прського, ясена звичайного тощо. Дуб звичайний посухостшкий i морозостiйкий, свiтлолюбний, се-редньо вимогливий до родючостi грунту, але найкраще росте на родючих, во-логих, структурних грунтах у вологих сyдiбровах С3 i дiбровах D3, що стано-вить вщповщно 42,1 % та 31,1 % вщ дубових типiв лiсy, вш може рости i на сушщаних грунтах. Дуб скельний в райош дослiджень поширений значно менше, всього лише на 795,6 га. Це порода помiрно м'якого клiматy, приурочена до горбистого рельефу i сонячних схилiв, менш вимоглива до грунту та вологи, шж дуб звичайний.
Мета наших дослщжень - вивчити та оцшити сучасний стан дубових ль сiв 1вано-Франк1вщини. Об'ектами дослiджень були дyбовi лiси Передкарпаття у межах 1вано-Франк1всько! адмiнiстративноl обласп - 48 лiсництв (табл. 1).
Дослщжували представництво дyбiв звичайного та скельного та !х частку в складi наявних деревостанiв в розрiзi п'яти сyбформацiй у формацil дуба звичайного та у двох субформащях формаци дуба скельного. Також виз-начено представництво дуба пiвнiчного у формаци дуба звичайного. Тому з метою поглиблення характеристики типолопчно! структури насаджень пе-редпр'я, крiм польових дослщжень, було переглянуто таксацшш описи 1вано-Франкiвського ОУЛМГ. З таксацшних описiв за видiлами вибирали площд типiв лiсy. Це дало змогу уточнити межi поширення дуба звичайного i скельного, площi люових формацiй, а також визначити частку головно! породи у складi наявних насаджень. Типи люу i типи люорослинних умов визначали за принципами украшсько! лiсiвничоl типологil [4].
Субформащя Частка дуб ¡в у склад] насаджень, га /%
ЮДз 9Дз m 7Дз 6Дз 5Дз 4Дз ЗДз 2Дз 1Дз +Дз BLic Дз Разом
Формащя дуба звичайного
Чиста дубова 2,3 0 0,0 11.3 2,6 9,5 2,2 35,4 8,2 63.8 14,8 13,7 3,2 30.1 7,0 49.4 11.5 105,9 24,6 36,9 8,6 64.2 14,9 430,1 100,0
Ясенево-дубова 0 0,0 LÏ 3,9 0 0,0 0 0,0 0 0,0 0 0,0 61 17,3 0 0,0 QJ 1,8 5^6 14,4 0 0,0 24,3 62,6 38,8 100,0
Грабово-дубова 4208,2 8,1 2045,3 3,9 3194,4 6,1 2862,5 5,5 4136.3 7,9 4762,2 9,1 5784,9 П,1 5418,1 10,4 3972,4 7,6 5580,3 10,7 2198,1 4,2 7959,3 15,3 52122,0 100,0
Ялицево-дубова 554 4,2 298,9 2,2 705,3 5,3 508,9 3,8 922,6 6,9 819,7 6,1 1558 11,7 1161.1 8,7 1335.7 10,0 2063,1 15,5 670,8 5,0 2734,2 20,5 13332.3 100,0
Буково-дубова 472,5 181,8 221,4 309,7 465,7 548,5 960,3 560,7 653,6 1305 498,7 1227,2 7405,1
6,4 2,5 3,0 4,2 6,3 7,4 13,0 7,6 8,8 17,6 6,7 16,6 100,0
Разом 5244,6 2527,5 4132.4 3690.6 5560,0 6194.2 8323,6 7170.0 6011.8 9059,9 3404,5 12009.2 73328.3
7,2 3,4 5,6 5,0 7,6 8,4 11,4 9,8 8,2 12,4 4,6 16,4 100
Формашя дуба скельного
Чиста дубова 11,6 1,6 23,4 3,2 41.6 5,7 33,6 4,6 41,9 5,7 148,3 20,3 104,8 14,3 65.1 8,9 40.6 5,6 55,7 7,6 21,1 2,9 142,9 19,6 730,6 100,0
Грабово-дубова 0 0,0 0 0,0 0 0,0 0 0,0 0 0,0 0 0,0 7,4 11.3 17.4 0 0,0 4д7 7,2 1А 3,7 41,8 64,3 65,0 100,0
Разом 11,6 1,5 23,4 2,9 41,6 5,2 33,6 4,2 41,9 5,3 148,3 18,6 109,6 13,8 76,4 9,6 40,6 5,1 60,4 7,6 23,5 3,0 184,7 23,2 795,6 100,0
Всього 5256,2 2550,9 4174 3724.2 5601,9 6342.5 8433,2 7246.4 6052.4 9120,3 3428,0 12193.9 74123.9
7,1 3,4 5,6 5,0 7,6 8,6 11,4 9,8 8,2 12,3 4,6 16,5 100,0
Дубовi люи поширенi в передгiрнiй, низькогiрнiй зонах та прилеглих районах люостепу на площд 74,1 тис. га (16,2 %) вiд лiсового фонду 1вано-Франкiвського ОУЛМГ. Пiсля реоргашзаци люового комплексу Карпат, здш-снено! в 1995 р. i передачi значно! частини лiсiв мiжгосподарських лiсгоспiв в державний люовий фонд ситуацiя змшилася на краще. За нашими досль дженнями, вже змiнена (збiльшена) площа формаци дуба звичайного сучас-ного держшсфонду Iвано-Франкiвського ОУЛМГ становить 73,3 тис. га (див. табл. 1). 1з них грабових судiбров - 52,1 тис. га (70,4 %), ялицевих - 13,3 тис. га (17,9 %о), букових - 7,4 тис. га (9,9 %о), чистих - 0,43 тис. га (0,6 %о), ясене-вих - 38,8 га (0,1 %). Формащя дуба скельного займае всього 795,6 га (1,1 %).
Слiд зауважити, що на плошд понад 5,7 тис. га дуб швшчний зростае на 1вано-Франювщиш в дубових типах люу (табл. 2).
Переважна бiльшiсть деревосташв дуба звичайного (73,2 %) на 1вано-Франкiвщинi ростуть у вологих пгротопах. До свiжих належить 26,1 %, си-рих - 0,7 % площ. За трофшстю переважають сугрудовi типи лiсу (51,2 %), а грудовi становлять 48,8 %, як формують 15 типiв люу в п'яти субформацiях загальною площею 73,3 тис. га. Найпоширенiшими типами люу в 1вано-Фран-кiвському ОУЛМГ е волоп грабовi судiброви i дiброви (С3гД - 26,4 %, Б3гД -21,7 %), на третш та четвертiй позицiях за поширенням розмiстились - свiжа грабова дiброва ф2гД - 15,2 %) та волога ялицева судiброва (С3яцД -13,2 %), а на решту 11 типiв лiсу припадае 23,5 % площд (див. табл. 2).
Табл. 2. Розподт площ дуба звичайного за типами льсу та представництво дуба _твтчного у дубових типах л1су 1вано-Франк1вського ОУЛМГ_
1ндекс типу л1су Порода Разом
дуб звичайний дуб твтчний
га % га % га %
С2-гД 5563,7 7,6 609,4 10,7 6173,1 7,7
С2-яцД 242,0 0,3 16,9 0,3 258,9 0,3
С2-бкД 519,0 0,7 16,3 0,3 535,3 0,7
С3-гД 19444,0 26,4 1425,6 25,0 20869,6 26,1
С3-бкД 1826,0 2,5 45,2 0,8 1871,2 2,3
С3-яцД 9658,0 13,2 779,0 13,6 10437,0 13,2
С4-Д 329,0 0,5 34,3 0,6 363,3 0,5
°2-гД 11166,0 15,2 880,2 15,4 12046,2 15,1
Б2-бкД 1723,0 2,3 141,2 2,5 1864,2 2,3
03-гД 15946,0 21,7 1154,9 20,5 17100,9 21,4
Б3-бкД 3338,0 4,6 267,8 4,7 3605,8 4,5
03-яцД 3432,0 4,7 334,0 5,8 3766,0 4,7
Б3-ясД 21,6 0,1 - - 21,6 0,02
Б4-ясД 17,0 0,1 - - 17,0 0,02
04-Д 104,0 0,1 4,2 0,1 108,2 0,13
Усього, га 73329,3 100,0 5709,0 100,0 79038,3
% 91,8 7,2 100,0 100,0
У передпр'1 1вано-Франювсько! област^ де кшмат теплший i опадiв менше, зростають люи з дубом скельним. Дуб скельний вважаеться дуже перспективною для лiсiвництва лiсоутвiрною породою [5]. Верхня максимальна
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.10
межа поширення дуба скельного в Передкарпатт 500, спорадично - 600 м н.р.м. В 1вано-Франювському ОУЛМГ субори i грабовi нагiрнi судiброви трапляються у Дшстровсько-Прутському межирiччi Коломийського, 1вано-Франювського ДП та Галицького НПП на плошд 795,6 га (табл. 3).
Табл. 3. Типологiчна структура формацИ дуба скельного в держлiсфондi
1вано-Франшвського ОУЛМГ
1ндекс типу л1су ДП "Люове господарство", га Разом
Коломийське 1вано-Фран-к1вське Галицький НПП га %
лшництва
ДМГ "Хоти-мир" Оти-ншське Черне-лицьке Забо-ло-т1вське Марко-вецьке Бра-т1вське Бур- штинсь ке
В2-Дск 1,3 1,5 6,2 - 0,1 24,1 - 33,2 4,2
Срг-Дск - - 697,0 0,4 - - - 697,4 87,6
С2-г-Дск - - 62,6 - - - - 62,6 7,9
С3-г-Дс - - - - - - 2,4 2,4 0,3
Всього, га % 13 0,2 15 0,2 765,8 96,2 0,4 0,05 01 0,01 24,1 3,0 24 0,3 795,6 100 100
Це невелик д^нки, розташоваш серед грабових i букових судiбров i дiбров, а окремi невелию осередки та фрагменти дуба скельного виявлено в Бо-лехiвському, Надвiрнянському та Кутському державних лiсгоспах. Основш ма-сиви лiсiв з дуба скельного зосереджеш у Чернелицькому люнищш (765,8 га), що становить 96,2 % вщ формаци дуба скельного у 1вано-Франювському Пе-редкарпаттi. 1з чотирьох типiв лiсу, як формуються у формаци дуба скельного найбшьшу площу займае суха нагiрна судiброва - 87,6 %. Значно меншi плошi займають так типи люу як свiжа нагiрна грабова судiброва - 7,9 % та свiжий нагiрний дубовий субiр - 4,2 %, а волога нагiрна грабова судiброва трапляеться тальки на плошд 2,4 га (0,3 %) в Бурштинському лiсництвi.
За нашими дослщженнями, в Iвано-Франкiвському ОУЛМГ порушена вжова структура дубових лiсiв i на сьогодш мае такий вигляд: молодняки I класу - 7,0 %, молодняки II класу - 17,3 %, середньовiковi - 53,8 %, се-редньовiковi включенi до розрахунку - 13,3 %, пристигаючi - 6,0 %, стиглi -2,1 % i перестiйнi - 0,5 %. Структура лiсiв за вшом - один iз найважливiших показниюв лiсового фонду. Вона дае уявлення про природу лiсiв в межах груп вшу i про запаси деревини, що можуть використовуватись як в поточному, так i в майбутнiх десятирiччях [3].
Проте в шших "не дубових" типах люу на дослiджуванiй територи на пло-ш! 36,3 тис. га дуб присутнш у склад! деревосташв в субучинах, бучинах, суяли-чинах i яличинах. 1з них у держлiсфондi на плош! близько 24 тис. га (31,7 %) займають дубово-грабовi субучини i бучини та дубово-буковi суяличини (34,3 %). У дубових варiантах субучин i бучин участь дуба в складi насаджень, залежно вiд висоти н.р.м., може бути в межах 30-45 %, а в суяличинах i яличинах - в межах 25-30 %. Практика св^ить, шо ц насадження за рiвномiрного роз-мщення дуба на плош! можна переформувати оглядовими рубаннями в дубовi.
Окрiм Держшсфонду, для розширення площ може бути використаний i мелiоративний фонд, землi яких по областi, за орiентовними пiдрахунками, займають 2,5 тис. га [1], та лiсовi землi, як займають малоцiннi i низькопро-дуктивш насадження граба звичайного та берези поникло! на плошд близько 3,0 тис. га зi складом 9-10 одиниць (табл. 4).
Табл. 4. Малоцшш i низькопродуктивш насадження граба звичайного
та берези пониклоИна 1вано-Франк'квщиш
ОУЛМГ Порода, га Разом, га/%
граб звичайний береза поникла
9Гз 10Гз 9Бз 10Бз
¡вано-Франшвське 1192,3 1024,1 277,4 438,4 2932,2
% 40,5 35,0 9,5 15,0 100
Матерiали дослщжень свдаать про те, що багат люорослинш умови дубових типiв лiсу, як формацп дуба звичайного, так i формацп дуба скель-ного використовуються поки що недостатньо. На це вказуе породна структура наявних деревосташв. Зокрема у формацп дуба звичайного (див. табл. 1) в середньому на 16,4 % площ головна порода взагаш вщсутня. А майже на тре-тш частит плошд формацп 11 частка явно недостатня - 1-3 одинищ складу наявних дубових насаджень 1вано-Франювського Передкарпаття. Отже в за-гальному 46,8 % територи формацп займають деревостани, що не мають дос-татньо! кiлькостi головно! породи. Достатньо (умовно) нормативна кшьюсть дуба звичайного (4-5 одиниць складу) характерна для п'ято! частини (19,5 %) дубових лiсiв краю. I тiльки на 18,2 % дубовi деревостани забезпечеш оптимальною участю дуба звичайного у складi насаджень, якi забезпечують на-лежну продуктивнiсть, високу бюлопчну стiйкiсть та ефективнi захиснi здат-ностi дубових лiсiв.
Така ж ситуащя характерна i для скельнодубових лiсiв 1вано-Фран-кiвського регiону (див. табл. 1), тут на площд 23,2 % дуб скельний взагалi вщ-сутнiй. У насадженнях, що займають 3,0 % вщ територи формацп дуба скель-ного, дуб скельний присутнш в мiзернiй кшькост (в чистiй дубовiй субфор-мацп 2,9 % i в грабово-дубовш - 3,7 %). Насадження, у складi яких частка становить вщ 1 до 3 одиниць, займають у середньому 22,3 % (зокрема 22,1 % в чисто дубовш субформацп i 24,6 % у грабово-дубовш). Насадження, де дуб вщсутнш, або зростае рiдко (тобто з плюсом) i не перевищуе трьох одиниць складу, займають майже половину (48,5 %) територи формацп дуба скельно-го. Таким чином, лише близько 15 % вирощуваних деревосташв з дубом скель-ним цшком або переважно вщповщають вимогам щодо породного складу.
Такий стан насаджень, яю розташоваш на територи формацп дубiв звичайного i скельного, викликае тривогу i вимагае застосування дiевих захо-дiв виправлення ситуацп, що склалася. Це, зокрема, повне виконання люогос-подарських заходiв, передбачених цшьовою програмою мДiбровам, iз належ-ним впровадженням наукових розробок з реконструкцп насаджень, досягнень люово! селекцн, природного i штучного лiсовiдновлення.
Слiд зауважити, що лiсiвники Iвано-Франкiвського обласного управ-лiння лiсового та мисливського господарства звертають увагу та приклада-
Науковий вкник НЛТУ УкраТпи. - 2008. - Вип. 18.10
ють немало зусиль створенню лiсових культур в дубових типах лiсу. Кожного року створюються так культури в середньому на плошд 300 га.
Висновки. У передкарпатських судiбровaх i дiбровaх 1вано-Франюв-щини основною люоутворювальною породою е дуб звичайний, який пошире-ний на плошi 73,3 тис. га. Дуб скельний трапляеться значно рщше, лише на плошд близько 795 га. Участь дуба звичайного та скельного на третш частит площ формaцiй явно недостатня. Достатньо (умовно) нормативна кiлькiсть дуба звичайного (4-5 одиниць складу) характерна для п'ято! частини (19,5 %) дубових лiсiв краю. I тшьки на 18,2 % дубовi деревостани зaбезпеченi оптимальною участю дуба звичайного та скельного у склaдi насаджень (6-8 одиниць).
Крiм цього, як домiшкa дуб звичайний росте на плошд близько 36 тис. га у склaдi деревосташв "не дубових" типiв люу. Бiльшiсть деревоста-нiв дуба звичайного - 73,2 % на 1вано-Франювщиш ростуть у вологих пгро-топах, до свiжих належать - 26,1 %, сирих - 0,7 % площ. За трофшстю пере-важають сугрудовi типи лiсу (51,2 %), а грудовi становлять - 48,8 %. Серед 15 типiв люу формаци дуба звичайного нaйбiльш поширеним е: волога грабо-ва судiбровa та дiбровa (26,4 %, 21,7 %), та свiжa грабова дiбровa (15,2 %). А у формацй дуба скельного серед 4 титв лiсу нaйбiльшу площу займае суха грабова судiбровa 87,6 %.
Дубовi насадження можна вирощувати i на мелюративному фондi, землi якого становлять по област близько 2,5 тис. га та лiсовi землi в дубових типах люу, де зростае дуб швшчний - 5,7 тис. га у дубових типах люу. Вщтворення дубових лiсiв регюну повинно вiдбувaтися шляхом зaмiни мало-цiнних i низькопродуктивних насаджень, насамперед чистих грабняюв та бе-резняюв, площа яких у Iвaно-Фрaнкiвському ОУЛМГ становить 3,0 тис. га (9-10 одиниць).
Отже, площд насаджень аборигенних видiв дуба звичайного та скельного на 1вано-Франювському Передкaрпaттi можна поступово збшьшити в 1,2 рази, тобто з 74 до 89 тис. га.
Лггература
1. Гаврусевич А.М. Актуальш завдання полшшення стану дубових лю1в / А.М. Гавру-севич, Ю.Д. Кацуляк // 1нформацшний листок. - Iвaно-Фрaнкiвськ : ДЦНТЕ1. - 2000. - № 12. - 4 с.
2. Генарук С.А. Люи Украшських Карпат та 1х використання. - К. : Урожай, 1964. -
290 с.
3. Генс1рук С.А. Географ1я люових ресурав Украши / С.А. Генарук, М.С. Нижник. -Льв1в : Св1т, 1995. - С. 15-16.
4. Герушинський З.Ю. Типология лю1в Украшських Карпат. - Льв1в : Шрамща, 1996. -
208 с.
5. Смаглюк К.К. Аборигенш листяш люоутворювачг - Ужгород : Карпати, 1974. -
120 с.
6. Стойко С.М. Лесной покров. Дубовые леса // Украинские Карпаты. Природа. - К. : Свгт, 1988. - С. 64-72.
