CC BY
57
Науковий тсиик, 2005, вип. 15.1
УДК 630*187 Доц. С.1. Миклуш, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ТИПИ Л1СУ Р1ВНИННИХ БУКОВИХ НАСАДЖЕНЬ УКРАШИ
Наведено результати аналiзу площ типiв лiсу рiвнинних букових насаджень Украши. Переважають свiжi та багатi трофотопи. У рiвнинних умовах бук формуе 16 типiв лiсу та бере участь у складi насаджень в 46 типах люу.
Ключов1 слова: бук люовий, типи лiсу, площа, походження насадження.
Doc. S.I. Myklush - USUFWT Types of forest in plains of beech plantings in Ukraine
Results of analyses of forest types on areas of plain part of Ukraine. Prevail fresh and reach conditions of growth. In condition of plains beech is forming 16 types of forest and participate in structure of plantings in 46 types of forest.
Keywords: beech, forest types, areas, origin.
Найбшьш1 л1сов1 масиви бука люового зосереджеш в Карпатському регюш. Площа прських букових лшв в Украшських Карпатах становить бшьше 420 тис. га. У Карпатсько-Подшьському регюш бук европейський зростае на площд 1,45 млн. га, а домшуе на площд 525 тис. га [10]. За даними низки дослщниюв [2, 9, 10], бук люовий в Укра1ш утворюе 32 типи люу, у склад1 деревосташв яких беруть участь практично вс аборигенш породи: дуб, граб, смерека, ялиця, яв1р та шшь За фггоценотичним принципом буков1 типи люу групуються в 10 субформацш. У Карпатах трапляються ушкальш в Сврош тисово-буков1 насадження (тип люу - волога тисова бучина), а на Льв1всько-Бережанському плато i в Криму - сосново-буков1 люи [1, 2].
У рiвнинних умовах буковi насадження приуроченi до горбистих ландшаф^в висотою близько 250-300 i бшьше метрiв н.р.м. Бук тут займае вершини горбистих пiдвищень, шдвищеш плато, пiвнiчнi i прилеглi до них схили. Значш площi букових л^в зосереджено в Приднiстров,ï, на Роз-точчi, Опiллi та Подши, де, за П.1. Молотковим [7], бук мае острiвнi розта-шування. Рiвниннi буковi лiси Украïни устшно виконують екологiчнi (водо-охороннi, захисш, санiтарно-гiгiенiчнi, середовищетвiрнi, оздоровчi, рекреацiйнi)
функци, а завдяки цiннiй деревит вiдiграють важливе екожмчне значення, оскль-ки деревина застосовуеться у багатьох галузях економши держави.
Рiвниннi буковi лiсостани вщзначаються добрим ростом, цiнною деревиною, формують специфiчний мiкроклiмат, тому бшьшють дослiджень присвячено оцiнцi росту та продуктивност рiвнинних букових насаджень [3, 6, 12], 1х вiдновленню та охоронi [1, 4, 5, 7, 8] та виконанню ними рекреацш-них функцш [11, 13]. Детальна типолопчна характеристика рiвнинних букових лiсiв наведена в роботах А.М. Гаврусевича [2], Б.Ф.Остапенка, 1.П.Федця , В.П. Пастернака [9]. Вирощування та формування високопродуктивних та бь олопчно стiйких деревостанiв з участю бука люового в складi насаджень пот-ребуе опрацювання лiсогосподарських заходiв та програм ведення господар-ства, що базуються на особливостях вiдновлення, структури, росту та про-дуктивностi насаджень. Ведення господарства на типолопчнш основi потре-буе детального вивчення тишв лiсу, стану насаджень, використання ними ти-пологiчного потенцiалу.
Особливостi поширення типiв лiсу букових насаджень дослщжували за матерiалами повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект", що включа-ють опис насаджень з часткою бука люового в складi насаджень понад 5 % за запасом. Проаналiзовано матерiали 13 обласних управлiнь люового господарства рiвнинноl частини Украши. Таблицi формувались за допомогою елек-тронних процесорiв Excel та SPSS. За даними облжу, загальна площа дослщ-жуваних насаджень з участю бука в складi становить 165905,71 га, а загальна кiлькiсть дшянок - 26840 га. Усередненi показники аналiзованих насаджень наведено в табл. 1. За даними облжу люового фонду, бук лiсовий бере участь у формуванш насаджень Лiвобережноl та Правобережно! Укра!ни. У рiвнин-них умовах понад 24,1 % площ державного люового фонду Укра!ни займають насадження з участю в складi насаджень бука люового.
Табл. 1. Площа та середш таксацШш показники букових насаджень
рiзного походження
Насадження Площа, га Кшьшсть видшв Середт таксацшт показники
в1к, рошв висота, м д1аметр, см ввдносна повнота запас, м3/га
Разом насаджень з участю бука лшового
| 165905,7 | 26840 | 57,4 19,4 23,0 0,68 241
Природного насшневого походження
з участю бука 131418,0 18718 66,9 21,9 26,4 0,67 266
буков1 96775,3 12317 70,4 22,9 27,7 0,67 275
Л1сов1 культури
з участю бука 28775,2 7016 32,7 12,7 14,0 0,72 134
буков1 7720,4 1787 28,4 11,1 12,1 0,73 116
Вегетативного походження
з участю бука 5712,5 1106 53,4 19,8 23,1 0,68 186
буков1 321,0 45 51,6 19,2 22,4 0,68 199
1 За винятком площ заповвдних, м1жгосподарських та вшськових шдприемств
Науковий вкник, 2005, вип. 15.1
Переважають природнi насшневi насадження, частка яких за площею сягае 79,2 % рiвнинних насаджень з участю бука люового, площа лiсових культур з участю в складi насаджень бука люового в умовах дослiджень ста-новить 17,3 %. 104816,7 га становить площа насаджень, де переважае бук у складi насаджень, причому в насадженнях природного насшневого поход-ження понад 73,6 % плошд зайнятi буковими деревостанами.
Незважаючи на те, що серед аналiзованих даних найстаршими е буковi лiсовi культури, в насаджень штучного походження найнижчий середнш вж. Рiзниця у вщ насаджень з участю бука в складi насаджень та насаджень з перевагою бука вказуе на недостатню увагу буку при створенш люових культур чи недостатнiй досвщ формування букових насаджень. Поряд з тим треба за-уважити, що значш площi лiсових культур з участю бука люового створенi в дубових типах люу. Через найнижчий середнш вш лiсових культур невисоки-ми значеннями характеризуються середнi висота, дiаметр та запас насаджень, але найвищим е значення вщносно! повноти. Природш насiнневi насадження мають найвищий середнiй вiк та вiдповiдно вищими е значення таксацiйних показникiв, як прямолiнiйно корелюють iз вiком насаджень. Така ж законо-мiрнiсть спостер^аеться i в насадженнях вегетативного походження.
Бук люовий е однiею з основних типотвiрних порiд Укра1ни, а за да-ними П.1. Молоткова [7] приблизно 90 % уЫх букових лiсiв зосередженi в ба-гатих грудових типах лiсу. Бук у дослщжуваному регiонi поширений у свь жих, вологих i сирих пгротопах та, як правило, в сугрудових i грудових тро-фотопах (табл. 2). Однак у невеликш кшькост трапляеться також у сугру-дуватих суборах та сухих дiбровах. 85,4 % рiвнинних насаджень з участю бука зростае в грудових типах люу та 14,5 % - у сугрудових типах. 56 % букових насаджень формуеться в багатих грудових типах i тшьки 6,7 % -у бщшших сугрудових типах люу. Переважають насадження з участю бука у свiжих пгротопах, де зростае бшьше половини (50,4 %) насаджень з участю бука та формуеться третина букових насаджень.
Табл. 2. Розподт площ насаджень зучастю бука за волог1стю та багатством фунту
Трофотопи Пгротопи
сух1 св1ж1 волоп сир1
Насадження з участю бука лшового
субори 87,1 31,6
сугруди 5884,5 18068,8 125,1
груди 60,0 77790,3 63784,8 76,0
Насадження з переважанням бука лшового
сугруди 3138,8 7996,9 20,9
груди 9,1 53684,9 39219,1
Бук люовий уникае сухих пгрототв (тшьки 60 га) i погано переносить сирi пгротопи, де його поширення теж е обмеженим - 201 га. У сухих i сирих типах л^у трапляються переважно поодинок дерева (на бшь-шост дшянок частка бука в складi становить 1 одиницю) iз зниже-ною життездатшстю i тшьки на площд в 30 га у цих умовах формуються де-ревостани з переважанням у складi бука.
Розподiл площ насаджень pi3Horo походження та з рiзною часткою бука в складi деревостанiв за типами люу наведено в табл. 3. Бук бере участь у складi насаджень у 46 типах люу рiвнинноï частини Украши. У природних насшневих насадженнях бук зростае у 44 типах люу, лiсовi культури з учас-тю бука створенi в 41 тиш лiсу, а порослевi деревостани з участю бука зрос-тають у 33 типах люу. Природнi буковi деревостани зростають у 38 типах ль су, буковi культури сформованi у 37 типах люу, а порослевi букняки перева-жають тiльки у 12 типах люу, а чистi буковi деревостани формуються в 29, 10 та 3 типах люу вiдповiдно в насадженнях природного насшневого, штучного та вегетативного походжень. У дослщжуваному регюш бук люовий формуе 16 тишв лiсу: свiжi та волоп грабовi субучини, свiжi та волоп грабо-во-дубовi субучини, свiжi та волоп грабово-сосновi субучини, свiжi та волоп ялицевi субучини, вологi ялиново-ялицевi субучини, свiжi та вологi грабовi бучини, свiжi та волоп грабово-дубовi бучини , свiжi та волоп ялицевi бучи-ни, волоп грабово-ялицевi бучини. Бук е добрим супутником дуба звичайно-го в судiбровах та дiбровах, ялицi бшо1" в суяличинах та яличинах, сураменях.
Бшьше 77 тис. га, тобто 46,8 %, насаджень з участю бука зростае у свь жих грудах та понад 60 тис. га (36,4 %) - у свiжих бучинах. Трохи менше, 38,4 %, площ насаджень з участю бука зростае у вологих грудах. 25,0 % (41,5 тис. га) насаджень з участю бука зростае у вологих бучинах, у вологих дiбровах та яличинах зростае 5,9 % i 7,5 % насаджень вщповщно. У сугрудах 10,1 тис. га займають свiжi та волоп бучини, з яких 6291 га займають волоп субучини.
Найпоширешшими типами люу е свiжi та волоп грабово-дубовi бучини. Найбшьше площ буковi насадження займають у свiжих грабово-дубових бучинах, де зосереджено понад 47,8 тис. га насаджень з участю бука, причому плошд букових насаджень цього типу люу е найбшьшими як в насаджень природного насшневого походження, так штучного i вегетативного. Найменшi плошд насаджень з участю бука займають лiсовi культури в умовах свiжоï липово-сосново1' судаброви та свiжоï кленово-липовоï дiброви, що в Сумськiй областi.
У букових типах люу, як правило, переважно формуються букняки. Значш ix плошд зосередженi також у природних i штучних насадженнях, що сформованi в дубових, ялицевих та ялинових типах люу.
Частка бука у складi насаджень, де бук виступае переважаючою породою, на окремих дшянках становить 20-25 %, а в складi природних насаджень бере участь 3-5 порщ, а в складi букових культур може брати участь до 10 порщ. У природних насшневих насадженнях зосереджено понад 96 тис. га букових деревосташв, що становить 57,8 % уЫх насаджень з участю в складi бука. Насадження штучного походження з участю бука створювались, в основному, в дубових типах люу, тому частка деревосташв з переважанням бука становить тут тшьки 26 %. У насадженнях вегетативного походження зростае понад 300 га букняюв, що становить 5,9 % насаджень порослевого походження.
1 П.С. Погребняк та П.П. Кожевшков видшили на Подшл1 суху грабово-дубову бучину
r> о a ft
h р
r¡
о а о
к
о а п -1 о о
а о
to р
•в
о н а о
и>
4^ On ^л 4^ LtJ 4^ Ю о LtJ О LtJ 00 LtJ LtJ On LtJ ^л LtJ LtJ LtJ LtJ Ю LtJ LtJ О Ю О ю 00 ю ю On ю ^л ю 4^ ю UJ ю ю ю Ю О о 00 On ^л 4^ UJ Ю - о о 00 On ^л 4^ OJ ю - д ю>
hd so Ö Ö u> Ö ю ö о о о ю td u) td ю Шифр тишв лру
о 2 ö td и S Бз-бкЯц ö u> ñ o\ g ß ö u> à и u> en 1 r оз-яцд Бз-гбкД Ö u> à Бз-яцБк Ö u> 3 ß СП я Бз-гБк Бз-гдБк Ö ю « Ö ю à Ö ю o\ я Ö ю ôï Я Ö ю ß СП я Ö ю à я Ö ю 3 СП я di-гбкД о td и S о à Сз-гяцБк г> u) ß СП я i u) сп я % h Сз-бкЯц Сз-яцБк Сз-гдС Сз-гсБк о u) ¿ to ß Сз-яцД о à Сз-гбкД Сз-бкД Сз-гБк Сз-гдБк о ю О Й о ю ñ о о ю п о СП Я о ю à я О ю à о ю п о\ я й О ю сп я О ю 3 СП я td u) ¿ о td ю ¿ о á0iit аших В s в-■а
|31362,4| 166,2 81,7 LtJ Ю 208,6 63,6 142,2 149,8 282,7 8417,2 290,7 361,6 159,0 43,7 3616,4 14862,7 UJ о 38,3 315,8 204,4 116,9 о 76,7 36,9 161,6 309,7 488,6 ух К) J^ 665,1 4HCTÍ я T3 s T3
100055,6| 32,8 462,7 1879,8 2365,0 3644,1 107,2 2031,3 2921,8 2156,0 1178,9 945,9 24778,2 2599,4 2221,3 2561,2 138,0 6120,1 27339,7 35,3 39,8 Ъо 326,7 1221,4 2752,1 ^л о о 1л 967,3 261,9 103,7 2287,5 436,0 761,2 4^ О 723,5 784,9 1234,4 266,5 127,6 787,6 343,7 83,7 404,1 1530,6 ух On ^л разом S R о в. я fa О
|64643,4| 4^ 1л 1437,2 807,4 78,3 28,8 788,5 579,2 1661,4 808,1 791,4 20156,7 974,6 940,3 594,7 ю 4895,6 22029,1 JO ю 251,7 211,6 1401,5 279,4 725,8 4^ ^л О 69,9 1070,6 56,8 244,7 306,4 337,7 479,3 707,8 о 1л 459,4 89,3 59,6 119,1 1057,6 з перевагою бука fa s. Я Я m s.
1 342,0 1 13,8 48,6 85,2 46,9 12,6 88,0 42,1 JS) о 1>j о On 4HCTÍ
|28433,2| 74,6 394,2 10,9 112,6 98,6 1456,1 2236,7 117,9 278,9 524,2 4244,3 о 4578,4 3380,5 ю ^л 384,6 1997,6 4710,5 60,2 148,5 361,7 949,9 264,9 24,9 136,7 ^л о 1л 219,5 201,7 86,7 ^л о 130,2 о Ъо 308,1 123,4 JO V 265,8 24,3 14,2 82,3 25,5 35,4 разом s В Штучш
17382,21 LtJ 1л 44,4 K> r; 58,2 233,8 349,8 43,0 68,5 76,8 1420,6 о 779,3 622,9 52,7 71,4 1019,1 2021,1 18,5 43,4 31,0 175,6 17,9 о 1л Ъо 15,3 49,1 ю ух ух о 31,8 36,4 js) 1>j ух Ъо 25,0 LtJ On 17,4 з перевагою бука fa в.
h-Ов О о О о 4HCTÍ td о 4 о н fa H 5 Cd Я
15694,51 43,2 K> 509,3 LtJ О 24,8 313,9 567,5 92,7 18,7 534,4 323,6 350,5 249,6 4^ 1л 158,7 890,4 24,7 20,3 18,8 85,2 4^ 1л 53,8 196,0 71,9 320,7 306,8 47,6 117,4 76,7 jon Ъо 117,6 79,7 53,1 разом s. R
к» h- <1 00 О о jo LtJ 00 1>j 126,8 1 LtJ О к> о ^л js> о 4^ 4^ jo 4^ о з перевагою бука fa B.
Велике рiзноманiття типiв лiсу, складна структура насаджень, що формуеться, потребують опрацювання обгрунтованих люогосподарських заходiв, якi б враховували бiоекологiчнi особливостi головних та супутшх порiд i були спрямоваш на якнайповнiше використання типолопчного потенцiалу люо-рослинних умов.
Лггература
1. Бутейко А.И. Сосново-буковые леса запада Украинской ССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - Львов. ЛЛТИ, 1975. - 29 с.
2. Гаврусевич А.Н. Типы буковых лесов северного Ополья и Росточья// Вопросы повышения продуктивности лесов Карпат/ Научн. тр. Закарпатской ДОС. - Ужгород. - 1958, т. 1. - С. 21-24.
3. Козловский В.Б., Павлов В.М. Ход роста лесообразующих пород СССР. - М: Лесн. пром-сть, 1967. - 327 с.
4. Криницький Г.Т. та ш. Буков1 люи Захщного Подшля. - Тернопшь: Укрмедкнига, 2004. - 168 с.
5. Логгинов Б.И. Белоус В.И. Значение и особенности культур бука за пределами естественного ареала// Лесокультурный опыт Боярского учебно-опытного лесхоза. - М: Лесн. пром-сть, 1968, вип. 3. - С. 315-387.
6. Миклуш С.И. Структура и рост буковых древостоев равнинной части запада Украины: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - Л.: ЛТА, 1986. - 20 с.
7. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 224 с.
8. Мякушко В.К., Ахмад Х. Бук лесной на Украине за пределами ареала. Лесоведение. - 1993, № 1. - С. 17-24.
9. Остапенко Б.Ф., Федець 1.П., Пастернак В.П. Типолопчна р1зномаштшсть л1с1в Украши. Зона широколистяних л1с1в. - Харюв: ХДАУ, 1998. - 127 с.
10. Парпан В.1., Стойко С.М. Еколопчна та ф1тоценотична характеристика форма-ци букових лю1в Украши// VI Симпоз1ум ШБКО з проблем бука. Тези доповщей. - Льв1в. ~ 1995. - С. 26-27.
11. Прикладовская Т.Р. Изменение основных компонентов буковых биогеоценозов зеленой зоны г. Львова в результате рекреационного воздействия: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук: 06.03.03/ Украинский НИИ Лесного хозяйства и агролесомелиорации. - Харьков, 1986. - 15 с.
12. Тшук А.О., Грицюк М.С. Примножимо бучини Опшля. - Тернопшь, 1971. - 4 с.
13. Шукель И.В. Особенности восстановления бука европейского в городских и загородных насаждениях зеленых зон городов: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук: 06.03.03/ Львовский лесотехнический ин-т. - Львов, 1990. - 19 с.
УДК 630*182.2 Доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 В1ДПАДУ ДЕРЕВ НА ПРОФ1Л1 ТИП1В Л1СУ А. ПЯСЕЦЬКОГО ЗА ПЕР1ОД З 1992 ПО 2002 РОКИ
Наведено результати дослщжень вщпаду дерев на ушкальному дослщницькому об'екп - профш титв люу А. Пясецького за десять роюв (1992-2002). Показано структуру вщпаду дерев за породами, дiаметром i типами люу.
Doc. P.G. Khomyuk- USUFWT
Particularities fall off tree on profile of the types wood A. Pyaseckogo for period since 1992 on 2002
Results of the studies fall off tree are shown on unique exploratory object - a profile of the types wood A. Pyaseckogo for ten years (1992-2002). The described structure fall off tree on species, diameter and types wood.
