CC BY
12
18. Hell P., Slamecka J., Gasparik J. Vlk v slovenskych Karpatoch a vo svete. - Bratislava: PaRPRESS, 2001. - 182 s.
19. Jgdrzejewska B., Jgdrzejewski W. Ekologia zwierz^t drapieznych Puszczy Bialowieski-ej. Wydawnictwo Naukowe PWN. - Warszawa, 2001. - 461 s.
20. Okarma H. Potreba ochrony wilka w Polsce// Lowiec Polski. - 1994. - 12. - S. 12-13.
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
ОЦ1НКА СТАНУ МЕРЕЖ1 ОБ'СКТЮ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ: ПРИРОДНИЧО-Л1С1ВНИЧИЙ П1ДХ1Д
Дослiджено особливостi люово!' рослинносп, зокрема гетерогеншсть, вшову структуру, склад i таксацiйнi характеристики деревостанiв, а також типолопчне pi3-номанiття регюну дослiджень. За результатами поглиблених дослщжень особливос-тей люово!' рослинностi розроблено засади оптимiзацii мереж лiсових заповщних об'eктiв, спрямовано!' на пiдвищення ii природоохоронних фyнкцiй.
Senior research worker L.M. Petrova - NUFWT of Ukraine
Rating of a status of the network of objects of natural protected fund: the point of view of the ecologist of a forest
The researches of a variety of forests of region are executed. The researches of representatively of the network of forest objects of natural protected fund of region are executed, the scientific ways of optimization are offered. For optimization of the regional network of forests reserved objects it is recommended to develop it in the direction of repre-sentativity increase.
За офщшним визначенням Всесв1тн^' комюи щодо природоохоронних територш, заповщш об'екти (в тому чист й л1сов1) являють собою "дь лянки..спещально видшеш для збереження бюр1зномашття..." [2]. Тому за-садничими питаннями оргашзаци репрезентативноi (представницько].') мереж1 об'екпв природно-заповщного фонду (ПЗФ) е виявлення юнуючого бюр1зно-машття природних екосистем i наступне його вщображення у систем! природоохоронних територш. Для Заходу Украши це особливо стосуеться люових заповщних об'екпв, як е основою природно-заповщного фонду регюну.
Природоохоронна цштсть заповщних лшв визначаеться, насамперед, представництвом автохтонних, антропогенно мало змшених люових угрупо-вань. Ii доцшьно встановлювати на п1дстав1 пор1вняння з юнуючим люовим фондом у цшому. Основними шляхами оптим1зац11" рег1онально1" мереж1 люо-вих природоохоронних об'екпв вбачаеться шдвищення ii ландшафтно-лшв-ничоi репрезентативности а також забезпечення територiальноi достатност для природоохоронних цшей.
Мета роботи полягала у розробщ наукових засад оптим1зацп реп-ональноi мереж1 люових природоохоронних об'екпв на п1дстав1 оцшки ii лан-дшафтно-лiсiвничоi репрезентативносл.
Матерiали та методи дослiдження. Територiя дослiдження охоплюе близько 25 % площд Передкарпатськоi i Зовнiшньокарпатськоi фiзико-геогра-ф!чних областей Украiнських Карпат (орiентовно 440 тис. га). Люисисть цiеi
територи становить понад 50 %, зокрема площа лiсiв державних люогоспо-дарських шдприемств Держкомлiсгоспу (ДЛГ) становить понад 80 % плошд лiсiв загалом. Регiональна мережа заповiдних об'еклв охоплюе заповiдним режимом близько 3 % плошд природних комплексiв регiону дослщження, що в три рази менше, нiж рекомендовано Законом Украши "Про Загальнодер-жавну програму формування нащонально! еколопчно1 мережi Украши на 2000-2015 роки" (21 вересня 2000 року N 1989-Ш).
Узагальнено особливостi люово! рослинностi, зокрема И гетероген-шсть, вiкову структуру, склад i таксацшш характеристики деревостанiв, типо-логiчне рiзноманiття на рiвнi геосистем хоричного (мюцевого) рiвня [1]. За то-пографiчними картами Львiвськоl та 1вано-Франювсько1 областей (масштаб 1:200000) ми видшили чотири типи прського ландшафту (ландшафтних яру-сiв) - передгiрна рiвнина, передпрна височина, низькогiр,я та середньогiр,я.
Дослщження виконано на основi бази даних кафедри лiсiвництва На-цiонального люотехшчного унiверситету Украши, яка дае змогу проведення порiвняльного структурно-ландшафтного аналiзу люового фонду на рiвнi ви-дшв i кварталiв лiсництв. За допомогою технологи запитiв у середовишi Ас-сеББ-2000 побудовано аналiтичнi таблицi, що характеризують за ландшафтни-ми ярусами територiальну, вiкову, типологiчну структуру, особливост складу та росту деревосташв на землях пiдприемств Держкомлiсгоспу в цшому та природно-заповiдного фонду територи дослщження зокрема.
До аналiзу залучено землi Держлiсфонду в межах Болехiвського, Брошнiвського, Вигодського, Калуського, Осмолодського i Стрийського державних лiсогосподарських шдприемств 1вано-Франювсько1 та Львiвськоl областей загальною площею 218,6 тис. га.
Отримаш результати. У межах дослщженого району найменш люис-тою е Передкарпатська рiвнина (8 %), об'екти ПЗФ займають (заказник '^б-рова" 839 га) 0,6 % площд рiвнинного ландшафтного ярусу.
Передгiрна височина е бшьш лiсистою, тiльки на землi ДЛГ тут при-падае 59,7 % загально! плошi. Площа ПЗФ (заказник "Турова дача 255 га" i частина територи заказника "Моршинський", близько 2200 га) становить 2,7 % ландшафтного ярусу.
Карпатське низькопр'я вкрито люами бiльше, шж на 60 %. Заповiднi об'екти (зокрема, Поляницький регюнальний ландшафтний парк 1070 га i частина територи заказника "Моршинський", близько 880 га) займають 3,4 % площд ландшафтного ярусу.
У межах ландшафтного ярусу середньопр'я люистють становить понад 80 %, а заповщш лiси (зокрема, у заказниках "Яйювський" 270 га, "Грофа" 2533,8 га, "1льма" 3294 га, "Марино" 763 га, заповщних урочищах "Чорна Сиг-ла" 397 га, "Аршиця" 205 га тощо) становлять 5,7 % плошi ландшафтного ярусу.
Особливосл складу деревостанiв. У межах Передкарпатсько1 рiвни-ни найбшьш поширеними е деревостани з перевагою дуба звичайного, вшьхи чорно1 та бука люового. Малопоширеними - ялинов^ ясеневi, сосновi та гра-бовi лiси. Рiдкiсними треба вважати лiсовi угруповання осики та липи дрiбно-листо1, вiдносна площа яких разом становить менше 1 %. На територiях ПЗФ
представленi ranoBi для цього ландшафтного ярусу деревостани дуба зви-чайного, якi становлять близько 13 % загально' плошд таких лiсiв. Позитив-ним явищем е охоплення охороною близько 20 % iснуючих насаджень з перевагою ясена звичайного. На жаль, у ПЗФ представлено менше 1 % загально' плошд автохтонних угруповань вшьхи чорно' i зoвсiм не представлеш насад-ження бука люового, якi в межах рiвнини загалом зростають на плoщi понад 1,2 тис. га. Також не охороняються у ПЗФ рщюсш в межах рiвнини деревостани з перевагою липи дрiбнoлистoï i осики.
На височиш загалом пoширенi деревостани дуба звичайного, бука ль сового та ялини европейсько', якi також широко представлеш i на заповщних теритoрiях. На жаль, недостатньо представленi у ПЗФ автохтонш ялицевi уг-руповання, яю пoширенi в межах ярусу на плошд понад 3,5 тис. га. Також незначну територш об'еклв ПЗФ займають малoпoширенi тут липoвi насад-ження, а також рщюсш ясеневi, явoрoвi i мoдринoвi деревостани (разом близько 10 га). ЗовЫм не охоплеш охороною рiдкiснi в межах ярусу осични-ки та Ыровшьшняки. Позитивно, що унiкальне, площею 1,5 га, насадження дуба скельного повшстю знаходиться на теритoрiï заповщного фонду.
У низькoгiр'ï понад 90 % площд лiсiв становлять насадження з перевагою ялини европейсько', бука люового i ялицi бшо'. Мало поширеними е уг-руповання берези повисло'' i граба звичайного. Рщюсними необхщно вважати насадження вшьхи Ыро' та чорно', ясена звичайного, явора, сосни прсько' та модрини европейсько', якi сумарно займають близько 1 % площд лiсiв у цьому ландшафтному яруЫ. У межах ПЗФ представлеш переважно насадження бука люового, дуба звичайного i ялини европейсько'. На жаль, не охороняються рщюсш в ландшафтному ярус насадження ясена i сосни прсько'. Як позитивне явище необхщно вщзначити охоплення охороною автохтонних прських угруповань сосни звичайно' на "греготах".
У середньoгiр'ï загалом пoширенi насадження ялини европейсько' та бука люового, якi також найбiльш представленi i в межах заповщних oб'ектiв. Окремо необхщно вiдзначити i плoщi, зайнят угрупованнями сосни гiрськoï клiмаксoвoгo характеру. На жаль, не охоплеш охороною рщюсш в ландшафтному ярус насадження осики та вшьхи чорно'.
Ежова структура. Загалом в межах земель ДЛГ переважають насадження вжом до 60 роюв, яю займають майже 60 % територи. На теритoрiях oб'ектiв ПЗФ загалом значною мiрoю представленi цiннi з природоохоронно' точки зору насадження вжом понад 100 рoкiв (майже 34 % площд ПЗФ); насадження вжом до 60 рoкiв займають близько 40 % територи.
У межах рiвнини на землях ДЛГ насадження вжом понад 100 роюв зростають тшьки на 5 % територи. У ПЗФ вiкoвi деревостани репрезентують майже 40 % насаджень ще' вжово' групи. На Передкарпатсьюй височиш, на жаль, деревостани вжом понад 100 роюв охоплеш охороною тшьки на 6 %; 54 % територи ПЗФ займають 20-60^чш деревостани. ЗовЫм не охороняються старoвiкoвi насадження липи, сосни i ялищ.
У межах низькопр'я в цшому на землях шдприемств ДЛГ частка дере-восташв вiкoм понад 100 роюв становить 11,5 %. У ПЗФ охороною охоплеш
насадження тако! само!, як у ДЛГ, вжово! структури. Найбiльш оптимальна вжова структура заповiдних деревостанiв у середньопр'!, де лiси вiком понад 100 роюв займають 49,6 % плошд заповiдних об'екпв i репрезентують понад 14 % насаджень ще! вжово! групи в межах ярусу.
Особливосл росту, повнота та продуктивнiсть деревосташв. Бшь-шiсть деревостанiв на землях шдприемств ДЛГ дослщжувано! територи зрос-тае за 1 i 2 класами бонiтету. Ця особливiсть спостер^аеться i в межах об,ектiв ПЗФ. Однак тут вщносно меншу частку деревосташв, що зростають за 1 б i 1 а класами боштету.
У межах дослiдженого регюну переважають середньоповнотнi дере-востани. На жаль, на рiвнинi i в межах низькопр'я середньозважена повнота деревосташв заповщних лiсiв е нижчою, шж у лiсах на землях шдприемств ДЛГ. Найнижчою повнотою характеризуються деревостани дуба звичайного i вiльхи чорно!. У межах височини i середньопр'я у ПЗФ представлено насадження вщносно бшьш високоповнотнi, в цшому повноту деревосташв бшь-шостi переважаючих порiд можна вважати близькою до оптимально! (0,7).
У цшому в межах ПЗФ переважно охороняються насадження, продук-тившсть яких е близькою до середньо! на землях шдприемств ДЛГ. Зокрема, близько 50 % плошд ПЗФ займають низькопродуктивш насадження (менше 250 м /га), що е загалом небажаним явищем.
Найменша частка найбiльш наближених до автохтонних деревосташв мшаного складу представлена на територiях ПЗФ у межах передпрно! рiвни-ни (близько 20 %). За складом тут переважають чист або майже чист деревос-тани дуба звичайного, очевидно, культурного походження. У межах височини буково-дубовi за участю ялицi бшо! мiшанi деревостани займають майже 80 % територи ПЗФ. Так само i у низькогiр,! цiннi мшат насадження за участю яли-щ бiло!, ялини европейсько!, з перевагою бука i дуба представленi на 60,8 % плошд ПЗФ. У середньопр'! мiшаними деревостанами охоплено понад 50 % плошд ПЗФ. Решта територi! представлена монодомiнантними смеречинами, що е типовими природними угрупованнями для даного ландшафтного ярусу.
Типолопчна структура лiсiв у межах вЫх ландшафтних ярусiв представлена у ПЗФ нерiвномiрно i неповнiстю. У межах рiвнини охороною охоп-ленi найбшьш поширенi тут вологi грабовi дiброви (94,2 % площi ПЗФ). На жаль, сирi чорновiльховi груди, яю е автохтонними тут типами люу, пред-ставленi у ПЗФ тшьки на 0,8 %. Не охоплеш охороною унiкальна для регiону дшянка мокрих чорновiльхових грудiв, а також малопоширеш свiжi ялицевi судiброви, волоп дубово-грабовi субучини, сирi судiброви i грабовi судiбро-ви, вологi грабовi бучини i особливо цiннi сирi ясеневi дiброви.
На височинi загалом найбшьш поширеним типом лiсу е волоп дубово-грабовi бучини, а у ПЗФ представлеш переважно волоп грабовi дiброви (52,4 % площд ПЗФ). На дуже незначнiй площд охороняються вологi ялицевi дiброви (19 га) i чорновiльховi груди (45,6 га), якi, очевидно, е найбшьш близькими до автохтонних тишв люу.
Зовсiм не представленi у ПЗФ волоп грабово-буковi яличини, дубовi i буковi суяличини, вологi ялицевi судiброви, якi поширенi на землях ДЛГ у
регiонi дослщження на плошi близько 13 тис. га, а також ряд шших тишв ль су. Зокрема, не охороняються унiкальнi в межах регюну дослiдження вологi заплавнi ясеневi дiброви, вологi грабово-сосновi судiброви, вологi грабово-буковi судiброви з дуба звичайного, волоп свiжi грабовi судiброви з дуба звичайного i дуба скельного, угруповання у свiжих i вологих дубово-сосно-вих суборах, сирих яличинах тощо.
У межах лiсових заповщних об'ектiв низькогiр'я найбiльш поширени-ми е волоп грабовi дiброви (44,8 % площд ПЗФ, або 97,6 % площд даного типу люу на землях ДЛГ). Охороняються практично вс насадження у сирих чорновшьхових грудах, свiжих дубово-грабових субучинах. На жаль, найбшьш поширенi в межах ландшафтного ярусу свiжi буково-ялиновi су-яличини (35,2 % площд земель пiдприемств ДЛГ), представленi у ПЗФ тшьки на 0,3 %. Зовем не представлеш у ПЗФ волоп буково-ялицевi сусмеречини i смеречини, та ряд шших тишв люу, як займають на землях шдприемств ДЛГ досить значнi плошi. Також не охороняються ушкальт для цшого регiону дослiдження вологi ялиново-сосновi бори i свiжi буковi яличини.
У середньопр'1 понад 60 % площд об'ектiв ПЗФ займають домiнуючi тут волоп буково-ялицевi сусмеречини, буково-смерековi суяличини, смере-ково-ялицевi субучини та волоп сусмеречини. Значною мiрою охопленi охо-роною релiктовi гiрськососняки у вологих суборах, сирих та вологих борах, а також кедрово-смерековi угруповання у вологих суборах.
Необхщно вщзначити, що у заповiдних об'ектах регiону представлено 54 % рiзноманiття типiв люу, якi поширенi на землях шдприемств ДЛГ зага-лом. Найвищою е люотиполопчна репрезентативнiсть ПЗФ у межах се-редньогiр'я Карпат - представлено 67 % тишв люу, юнуючих на землях пiд-приемств ДЛГ у межах ландшафтного ярусу, найнижчою - на височинах Пе-редкарпаття (35 %).
Висновки. Природнi комплекси територи, що становить 25 % площд Передкарпатсько1 i Зовшшньокарпатсько1 фiзико-географiчних областей Ук-рашських Карпат, вкрай недостатньо i нерiвномiрно охопленi охороною в межах об'егав природно-заповiдного фонду. У межах регюну дослщження особливого збереження потребують природш комплекси Передкарпатсько1 рiвнини, оскiльки ландшафтна репрезентативнiсть в мережi ПЗФ рiвнинних природних комплекшв е у 10 разiв меншою, шж середньогiрських.
Регiональне рiзноманiття лiсiв неадекватно вiдображене у системi природоохоронних територш. Охороняються переважно типовi середньовжо-вi i середньоповнотнi насадження з перевагою дуба звичайного, бука люово-го, ялини европейсько1, якi зростають за 1 i 2 класами бошгету. Недостатньо представленi на заповщних територiях автохтоннi угруповання вiльхи чорно1, липи дрiбнолистоl, ясена звичайного, явора i осики. Зовсiм не представлеш у ПЗФ цша низка рщюсних та унiкальних у регiонi тишв люу.
Для оптимiзацil лiсiвничоl репрезентативнос^ мережi лiсових заповiд-них об'екпв регiону дослiдження доцiльно охопити ширшою охороною:
• деревостани старшого в1ку, у першу чергу на Передкарпатп;
• деревостани першого 1 вище бон1тет1в, як так1 що мають еталонне 1 наукове значення;
• деревостани повнотою 0,8 i вище, у першу чергу в багатоярусних угрупован-нях, як такi що максимально наближенi до клiмаксових, стабшьних i бюло-гiчно цiнних;
• спектр титв л1су регiону, у першу чергу рщшсних i малопоширених, в яких збереглися рiдкiснi i малопоширенi угруповання;
• мiшанi насадження дуба, вiльхи, липи i в'язiв на Передкарпатськш рiвнинi, як найбшьш наближених за складом до автохтонних. Зокрема, доцiльно розши-рити площу ландшафтного заказника мiсцевого значення "Кошш" за рахунок подiбних унiкальних деревостанiв у межах заплави лiвого берега р. Дтстер, кв.73-78 Красiвського лшництва Львiвського лiспаркгоспу;
• мало поширет та рiдкiснi в межах всього району до^дження угруповання липи дрiбнолистоi, ясена звичайного, явора i осики. Зокрема, доцiльно в межах височини на землях Лотатницького лшництва (кв. 16-20) Стрийського держлiсгоспу створити новий лiсовий заказник, де угруповання з перевагою у деревному ярус липи дрiбнолистоi' вiком 65-105 роюв компактно зроста-ють на плошд понад 100 га;
• ширше охопити охороною лiсовi угруповання за участю сосни кедровоi. До-щльно у Горганах створити новий лшовий заказник "Бистрець" (Бистрецьке лiсництво Осмолодського держлшгоспу), де цей вид трапляеться на плошi близько 3000 га;
• угруповання сфагнових сосняшв на торфовищах на Передкарпатп, а також у мiжгiрських долинах. Для цього доцшьно розширити площу гвдролопчного заказника загальнодержавного значення "Турова дача" з 250 до 700 га за рахунок прилеглих люових масивiв;
• лiсовi угруповання за участю сосни звичайно! на кам'янистих грунтах у горах. Дощльно розширити площу ботанiчноi пам'ятки природи загальнодержавного значення "Урочище Сокш" за рахунок лiсокультур з ii участю тощо.
На нашу думку, рекомендований шдхщ до анашзу л1сово! рослинност дасть змогу запропонувати адекватш шляхи оптим1заци природничо-лшвни-чо! репрезентативност рег1онально1 мереж1 об'екпв природно-заповщного фонду, спрямовано! на шдвищення ii природоохоронних функцш.
Лiтература
1. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно'1' екологи. - К.: Либщь, 1993. - 224 с.
2. Олещенко В., Мовчан Я., Парчук Г. Нормативно-правов1 тдстави для розбудови екомереж Украши// Розбудова екомереж Украши. Програма розвитку ООН (UNDP). Проект "ЕкомережГ1. - К., 1999. - С. 7-12._
УДК291.21:398.7.046.1:582.772:630.17 В.Ф. Собченко1
КЛЕН ПОЛЬОВИЙ (ACER CAMPESTRE L.) - СЕМАНТИКА
ТА СИНОН1М1Я
На ochobí л^ературних джерел дослщжено семантику латинсько'1 i укршнсько! назви клена польового (Acer campestre L.), а також синошмш народних та боташч-них назв.
1 Ст. наук. ствроб., канд. с.-г. наук - Нацюнальний дендролопчний парк "Софивка", НД1 НАН Украши. Кивська, 12-а, м. Умань, Черкаська обл., Украша, 20300. sofievka@ck.ukrtel.net
