CC BY
64
Загалом саштарний стан чорновiльшаникiв Малого Полiсся Укра1ни задовiльний. Проте погiршення санiтарного стану деревосташв ще! породи може призвести до попршення еколопчно! ситуацп на Малому Полюс Украши загалом. Дуже важливою в цьому аспект е рання дiагностика ослаблених дерев i своечасне, оперативне вживання заходiв. Нашi дослiдження показали, що саштарний стан чорновшьхових деревостанiв перебувае у межах норми. Проте для шдвищення бюлопчно! стiйкостi цих деревостанiв та ефективного запоб^ання 1хньому ослабленню доцшьно було б розробити проект люоза-хисних заходiв.
Лiтература
1. УкраТнська енциклопед1я лювництва / за ред. С.А. Генарука. - Льв1в. - 1999. -Т.1. - 463 с.
2. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1952. - 599 с.
3. Ткач В.П. Заплавш люи Украши. - Харюв : Вид-во "Право", 1999. - 368 с.
4. Санггарш правила в лках Украши / Постанова Кабшету Мшютр1в Украши вщ 25 липня 1995 р. - К., 1995. - № 555. - 19 с.
5. Парпан В. Природоохоронне ведения господарства // Люовий 1 мисливський журнал. - 2000. - № 2. - С. 15.
6. Мостов'як С.М. Люова ф1топатолопя : навч.-метод. пос. - Умань : Вид-во "М'якоть", 2005. - 136 с.
7. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
8. А. Wazniejsze 82коёшк! о^у // О^е. - Warszawa-Poznan: Panstwowe wydawnictwo naukowe. - 1980. - tom 8. - Б. 297-323._
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; С.В. Петров - Львiвська обласнарада Украшського
товариства охорони природи
Л1СИ ВИСОКО1 ПРИРОДООХОРОННО1 Ц1ННОСТ1 МАЛОГО ПОЛ1ССЯ: Р1ДК1СН1 ЕКОСИСТЕМИ
За результатами спещального аналiзу розподiлу площ земель лiсового фонду в межах Малого Полюся Львiвщини виявлено низку титв екосистем i угруповань, по-ширених на незначних площах (рщкюних за характером поширення). Дано поперед-ню оцiнку загроз втрати !хнього бiорiзноманiття.
Ключов1 слова: лiси, рщкюш екосистеми, бiорiзноманiття.
Senior research officer L.M. Petrova -NUFWTof Ukraine, L'viv; S.V. Petrov -
Ukrainian society for nature protection
High conservation value forests of Male Polissia: rare ecosystems
The special analysis the distributing of earths of forest fund within bounds of Male Polissia of the Lvov area it is executed. Types of ecosystems and associations which occupy little territories (rare the from of the type distribution) we found. The preliminary estimation of threats of loss of biodiversity is set.
Keywords: forests, rare ecosystems, biodiversity
Поняття "люи високо! природоохоронно! цшносл" (High Conservation Value Forests) запропонувала Люова тклувальна рада (Forest Stewardship Council, FSC) у 1999 р. у ход1 розроблення системи добровольно! люово! сертифь
каци [18]. Вщповщно до Принципiв невиснажливого управлшня лiсами, вик-ладених у Стандартах FSC, лiсовi дiлянки, якi мютять рiдкiснi екосистеми або екосистеми, що перебувають пiд загрозою зникнення, належать до лiсiв висо-ко! природоохоронно1 цiнностi (тип ЛВПЦ 3) [4, 12]. Межi таких дiлянок пот-рiбно видiляти на територи суб'екта господарювання з метою ведення спещ-ально зорiентованоl природоощадливо! люогосподарсько1 дiяльностi [3, 12].
Лiсова екосистема - одне з основних понять екологп люу, яке застосо-вують до об'ек^в рiзноl складностi i розмiрiв (лiсових бiогеоценозiв, типiв ль су, люових масивiв, ландшафтiв тощо [7, 13]. До категори мрiдкiснихм зви-чайно зараховують екосистеми, що займають невелику вiдносну площу, тоб-то виявлеш внаслiдок спецiального аналiзу еколопчно однорщно1 територи. На жаль, на вщмшу вiд окремих видiв живих органiзмiв, для яких давно роз-роблено Червонi книги рiзних рiвнiв, для екосистем досi не юнуе аналогiчних загальноприйнятих критерпв для ощнки !х рiдкiсностi [14].
Сьогоднi цша низка лiсових угруповань (=екосистем, видшених за оз-наками фiтоценозiв) в межах територи Малого Полiсся набули статусу рщ-кiсних i зникаючих [5, 11 та iн.]. Здебшьшого вони характеризуються цiлою низкою описових ознак: флористичних, ареалопчних, фiлоценогенетичних тощо. На нашу думку, недостатньо уваги придшяють кшьюсним параметрам !х поширення, якi би давали змогу коректну процедуру виявлення екосистем, що займають невелику вщносну площу (=рщюсних).
З погляду практики збереження ЛВПЦ, поняттю "тип екосистеми" вщ-повiдае поняття "тип люу" або "група тишв люу" [7, 14]. З огляду на вщсут-нiсть сучасних узагальнень екосистемного рiзноманiття лiсiв Малого Полю-ся, а також вiдповiдних дрiбномасштабних карт единим, придатним для ана-лiзу, джерелом шформаци про поширення люових екосистем та окремi !х кь лькiснi параметри (площу, родючiсть i водозабезпеченiсть грунпв, продук-тившсть тощо), на нашу думку, е картографiчнi матерiали базового люовпо-рядкування 1991-1992 рр. ^ змiнами станом на 2008 р.) та прив'язаш до них матерiали безперервного люовпорядкування земель (таксацiйнi описи земель-них дшянок) лiсового фонду пiдприемств Львiвського обласного управлiння лiсового та мисливського господарства (станом на 2007 р.).
Мета нашо1 роботи полягала у виявленш рiдкiсних типiв екосистем з природним люовим покривом i попереднш оцiнцi загроз бiорiзноманiттю ль Ыв Малого Полiсся Львiвщини.
Методика. Територш дослiдження окреслено в И класичних межах [10] за топографiчною картою [6].
Для видшення типiв люових екосистем застосовано прийом формаль зацп лiсотаксацiйних даних, в основу якого покладено уяву про вiдповiднiсть обсяпв понять "тип екосистеми" i "тип люу" [7, 14]. У межах тишв екосистем розрiзняли типи угруповань, об'еднаних спшьшстю домiнантiв деревостанiв. Такий шдхщ дае змогу надалi "прив'язати" до лiсотаксацiйних видiлiв шфор-мацш щодо рiзних компонентiв бiорiзноманiття люових екосистем на основi використання даних вщповщних спецiальних дослiджень.
Спряжений аналiз розподiлу площ земель лiсового фонду в межах Малого Полюся виконано за категорiями господарського призначення, за типами
лiсу, за пашвними лiсоутворювальними породами (домiнантами деревосташв), класифiкованими за характером ареалiв природного поширення тощо. У ходi анашзу застосовано методику розрахунку параметрiв рiзноманiття рослинностi за лiсотаксацiйними даними з використанням технологiй баз даних [1].
Обсяги ареалiв природного поширення деревних видiв подано за уза-гальненням матерiалiв мiжнародних баз даних [15, 17 та ш.]. Критерiем "рщ-кiсностi екосистеми" умовно прийнято вщносну частку площi, зайняту еко-системою, яка становить <0,01 % територи дослiдження. Для оцiнки регь онально1 рiдкiсностi угруповань застосовано модифiкацiю методу, запропо-нованого I 1200 [16]. Ощнку ризикiв зникнення бiорiзноманiття окремих рщ-кiсних екосистем (угруповань) виконано за аналопею з критерiями, яю засто-совують до таксонiв живих органiзмiв [19].
Результати та обговорення. Встановлено, що в межах Малого Полю-ся Львiвщини понад 15 % територи займають типи екосистем, яю за еколого-лiсотипологiчною класифшащею видiляють як вологi дубово-сосновi субори, волоп грабово-дубово-сосновi сугруди, сирi чорновiльховi сугруди, свiжi ду-бово-сосновi субори та волоп грабово-сосново-дубовi сугруди, а також свiжi грабово-дубово-сосновi сугруди (рис. 1).
• m (- m
_ са f-si и i
UU О и Q U
типи л1сових екосистем Рис. 1. Поширення munie nicoeux екосистем
Вщносно поширеш (разом <2 %) свiжi cochobï бори, волоп й свiжi грабово-дубовi сугруди та груди, c^i дубово-сосновi субори, а також c^i чорновiльховi груди. Решту типiв лicових екосистем виявлено на незначних площах. Серед них можна видшити низку рiдкicних для Малого Полюся Львiвщини типiв екосистем, яю iдентифiкуютьcя лicовпорядженням на площах <0,01 % територи дослщження (рис. 1). Це, зокрема, екосистеми мокрих соснових борiв, вологих березово-соснових cуборiв, мокрих чорновшьхових грудiв, cвiжих та сирих ясеневих дiбров, сирих cудiбров тощо.
Переважна бшьшють лiсових екосистем Малого Полiсся змшена внас-лiдок iнтенсивного господарського втручання: лiсовими культурами pi3Horo вжу та насадженнями з рiзним ступенем участ у складi деревостанiв штроду-кованих видiв зайнято 50^100 % 1хньо1 площi (рис. 1). Зокрема, цша низка рь дкiсних екосистем (вологих дубово-соснових сyборiв, сирих дiбров тощо) взагалi не мають природного люового покриву. Таку ситyацiю треба оцшю-вати як вкрай загрозливу з погляду наявност умов для збереження всього спектру бiорiзноманiття лiсiв регюну.
У ходi аналiзy встановлено, що загалом екосистеми з природним люо-вим покривом - лiси умовно природного походження, утвореш аборигенни-ми видами дерев - трапляються лише приблизно на 5 % територи Малого По-лiсся Львiвщини (табл.), а отже, 1х можна вщнести до категори малопошире-них. Серед них за площею переважають лiсовi екосистеми вологих грабово-сосново-дубових та грабово-дубово-соснових сyгрyдiв, сирих чорновшьхо-вих грyдiв, а також вологих дубово-соснових сyборiв. Разом вони займають майже 4 % вщ площi територи дослщження, або понад 20 % вщ загально! площi лiсiв в 11 межах. Значно рiдше трапляються екосистеми вологих грабо-во-дубових сyгрyдiв та грyдiв, свiжих i сирих дубово-соснових сyборiв, а також свiжих грабово-дубово-соснових суг рyдiв, як поширенi заледве на 1 % плошд територи Малого Полiсся.
Низка тишв екосистем з природним люовим покривом представленi на незначних площах. Зокрема, до категори рiдкiсних у межах Малого Полю-ся (займають <0,01 % територи дослiдження) можна зарахувати екосистеми сухих, вологих, сирих та мокрих соснових борiв, вологих березово-соснових сyборiв, свiжих грабово-дубово-соснових грyдiв, вологих та сирих ясенево-дубових грyдiв, мокрих чорновiльхових грyдiв тощо (табл., рис. 2).
Прямим наслщком незначно! плошi визнають вразливiсть таких екосистем, бiорiзноманiття яких з рiзних причин (наприклад, природно-юторич-m процеси або завдяки впливу людини) може бути повнiстю втрачене внасль док навiть незначного порушення [14 та ш.]. За аналопею з критерiями, якi застосовують до таксошв живих органiзмiв [19], лiсовi угруповання в межах рщюсних екосистем, на нашу думку, можна вщнести до категори угруповань, як перебувають у регюш пiд загрозою зникнення (Endangered (EN)).
Табл. Поширення насаджень природного походження за домтантами
деревногоярусу та типами л'шових екосистем
Тип екосистеми Насадження природного походження
зокрема, з дом1нуванням виду, га Поширення, %
шифр сосна звичайна дуб черешковий вшьха чорна береза поникла ясен звичайний граб звичайний осика а т с аи с о § § 'о, д клен гостролистий липа широколиста ялина евро-пейська а 'и я ялиця бша й и в о о к у б модрина европейська ах о у С
Сз-г-сД 3 5 3 3 3 3 2 2 1 1 6,68 1,22
С4Влч 2 2 5 з з 1 1 1 5,07 0,92
Вз-дС 4 з 2 з 1 1 1 4,58 0,84
Сз-г-дС 4 з з з 1 1 1 1 1 1 4,08 0,74
Сз-гД 2 4 2 з з 2 2 2 1 1 1 1,62 0,з0
В2-дС 4 2 2 2 1 1,59 0,29
В4-дС з 1 2 з 1 1,22 0,22
Бз-гД 2 з 2 2 з 2 2 2 2 1 1 1,06 0,19
С2-г-дС з з 1 2 1 2 1 1 0,96 0,18
Б2-гД з 1 1 1 2 1 1 0,з4 0,06
Б4Влч 1 з 1 2 1 0,26 0,05
А2С з 0,26 0,05
В5-бС 2 1 з 0,22 0,04
С4-гД 1 2 2 2 2 1 0,1з 0,02
С5Влч з 1 1 0,12 0,02
Б4-гД 1 2 2 1 2 1 0,12 0,02
С2-гД 1 з 1 1 0,11 0,02
С2-г-сД з 1 1 0,10 0,02
С4-г-дС 2 1 2 2 2 1 0,10 0,02
А4С 2 1 1 0,08 0,01
АзС 2 1 0,07 0,01
А5С 2 1 0,06 0,01
Вз-бС 2 0,0з 0,01
А1С 2 0,0з 0,01
Б2-г-дС 2 1 0,01 0,00
Б5Влч 1 0,01 0,00
Бз-ясД 1 1 0,00 0,00
Б4-ясД 1 0,00 0,00
Разом: 10,79 8,84 5 5, т 7 ,6 0, т 0, 2 0, 0,09 0, 0,00 0,00 0 ,0 0, 0 0, 0 0, оо'о 28,92 8 <N2 5,
Загальне поширення виду в люах, % 78,86 51,07 зб,87 4з,0 4 7, 15,0з 1з,65 з,42 9 0,19 5,26 6 0, 0,00 5 о" 0,80
Тип ареалу з 2 4 4 2 2 4 2 з 2 1 2 1 2 1
Примтки: шифри титв екосистем подано за загальноприйнятою у лiсiвництвi схемою: першими латинськими буквами позначено характер грунтово! родючосп за лiсорослинним ефектом (А - бщш грунти, В - вщносно бiднi, С - вiдносно багат1, Б - багатi), нижнiй цифровий шдекс - вказуе на характер зволоження грунту (1 -грунт сухий; 2 - свiжий; 3 - вологий; 4 - сирий; 5 - мокрий), кирилицею вказано аб-ревiатуру назв головних порвд, характерних для корiнного деревостану даного типу люу: Б - береза поникла, Влч - вшьха чорна, Г - граб звичайний, Д - дуб черешко-вий, С - сосна звичайна, Яс - ясен звичайний;
• поширення екосистем, %: в люах - частка ввд загально! лковкрито! илошд, МП - частка ввд територи Малого Полшся в межах Льв1всько!" области
• загальне поширення виду, %: частка плошд, зайнята насадженнями р1зного походження з р1зною участю виду в межах Малого Полюся;
• територ1альне представництво титв угруповань природного походження з домшуванням виду: 1 - < 10 га; 2 - 10-99 га; 3 - 100-999 га; 4 - 1000-5000 га; 5 - >5000 га;
• тип ареалу (тип географ1чиого ареалу виду): 1 - европейський; 2 - евро-кав-
• * и ил ' и и у|
казько-захвдноазшськии; 3 - евро-кавказько-азшськии; 4 - евро-кавказько-азiйсько-пiвиiчиоафрикаиський.
Це, зокрема, угруповання з домшуванням сосни звичайно! в сухих, во-логих, сирих та мокрих соснових борах, чорновiльхово-ясеневi i чорновшьхо-во-дубово-ясеневi угруповання в вологих i сирих ясеневих дiбровах тощо. З-помiж них до ушкальних угруповань у межах регюну дослiдження варто за-раховувати вс чорновiльшняки в мокрих чорновiльхових грудах, як сформу-валися в рщюсному для Малого Полiсся Львiвщини тиш лiсових середовищ iснування (загальна площа едатопу мокрий груд становить <10 га).
i ^/^сгечко рЭ С" • ♦ :;р- Стыр
ré-
СГ1 , Л. / Гологори (Ц
_i_lliopiR^fa,,
Рис. 2. Поширення pidKicHux munie екосистем1 та угруповань
(за участю ялиц быо1' - Яцб; з домшуванням: бука лкового - Бкл, клена-явора - Яв, липи широколисто1' - Лпш, модрини европейсъко1' - Мде, ялини европейсъко1' - Яле)
Аналопчний шдхщ застосовано до виявлення рщюсних тишв угруповань, об'еднаних сшльшстю домшанпв деревосташв. У ходi аналiзу викона-но оцшку 1х рiдкiсностi за трьома складовими поширення домiнантного де-ревного виду: загального географiчного ареалу, характеру загального поширення в межах територп дослiдження, а також територiального представниц-тва типiв угруповань з його домшуванням (табл.).
Встановлено, що серед лiсiв природного походження на Малому По-лiссi Львiвщини за площею переважають сосновi лiси, яю за матерiалами ль совпорядження займають понад 10 % вЫе1" люовкршш площi. Часто трапля-ються також природш насадження з перевагою дуба звичайного (-9 %) та вь льхи чорноï (-6 %), рщше - берези пониклоï (-2 %), значно рiдше - ясеневi, грабов^ осиковi та липовi з домшуванням липи дрiбнолистоï деревостани (0,1^1 %). Насадження з перевагою шших видiв облiковано на незначних площах (<0,01 % територiï дослiдження).
1 Пояснения до шифрiв назв типiв екосистем подано у примггках до таблищ.
Нашими попередшми дослщженнями виявлено певну тенденщю збь льшення екологiчноï вразливостi виду 3i зменшенням обсягу природного ареалу поширення [9]. Тому, на наш погляд, серед насаджень, поширених у межах Малого Полюся на незначних площах, особливою природоохоронною щнтстю вiдзначаються угруповання за участю (домiнуванням) деревних ви-дiв, що мають обмежене загальне географiчне поширення.
Зокрема, ялина европейська природно поширена лише в Gвропi вiд схiдноï частини Пiренеïв до европейськоï частини Роси (таблиця). На Малому Полюс ялина европейська поширена в насадженнях рiзного складу, вiку i походження з рiзним ступенем участ у складi деревостанiв на близько 5 % плошд лiсiв, з яких понад 90 % - штучного походження (лiсовi культури). Природш насадження ялини европейсь^' з рiзним ступенем ïx участi у скла-дi деревостану (5-10 %) i займають близько 0,4 % вщ плошд лiсiв.
Станом на 2007 р. люовпорядкуванням було облiковано участь ялини европей^^ як домiнантноï породи на плошд менше 4 га. Нашими польови-ми дослiдженнями у 2009 р. у бшьшосп локал^е^в встановлено стрiмку змь ну ïxньоï структури i складу через штенсивне всихання особин ялин всix вь кових стадiй, зокрема пiдросту. Участь живих рослин у складi деревостану знизилась до 2-5 %. Таким чином, насадження природного походження з до-мшуванням ялини европей^^ в межах територи дослiдження iмовiрно збе-реглися лише в одному локалпел (рис. 2). А отже, за найоптимютичшшими оцiнками ïx можна вщнести до категори угруповань, якi в межах регюну пе-ребувають у критичному сташ (Critically Endangered (CR)) [19].
Свропейським типом природного ареалу характеризуються також яли-ця бша i модрина европейська (табл.). У межах всiеï територiï дослiдження ялицю бшу в матерiалаx лiсовпорядження було облжовано на плошi лише
0.7 га у складi сосново-ялиново-ялицевого насадження вжом 76 рокiв (рис. 2). На жаль, у 2009 р. ялицю б^ вщзначено тут лише у складi ярусу пiдросту1. А отже, угруповання за ïï участю в межах територи дослщження, вiрогiдно, також варто вiднести до категори угруповань, що знаходяться в критичному сташ (Critically Endangered (CR)) [19]. Природш угруповання з участю модри-ни европейськоï (переважно 5-10 % у складi деревостану) також характерш для Малого Полюся на незначних площах (близько 30 га), зокрема - ушкаль-не монодомшантне модринове насадження з незначною домшкою сосни зви-чайноï (рис. 2). На жаль, через нестачу фшансування здшснити польовi досль дження стану цих рщюсних угруповань не було нагоди.
Ненабагато ширший тип ареалу природного поширення притаманний буку люовому, клен-явору та лит широколистш (табл.). Зокрема, липа широколиста, о^м Свропи, трапляеться лише на заxодi Туреччини), клен-явiр - у Туреччинi та на Кавказ^ бук лiсовий - в 1раш, Туреччинi та на Кавказь У межах територи дослщження загалом вони також трапляються обмежено, переважно в штучно створених насадженнях.
Природш насадження з незначною участю бука люового (звичайно менше 5 % у складi деревосташв) люовпорядженням видшено лише в 8 лока-
1 1мов1рно л1сова д1лянка в матер1алах люовпорядження була помилково вщнесена до насаджень природного походження, оскшьки розташована на територи колишньо1 пансько1 садиби.
1. Лiсове та садово-паркове господарство 55
лiтетах у швденнш частинi територiï Малого Полюся на площi близько 16 га. Трапляються в межах окраïнно-малополiських ландшафтних природних ком-плексiв [8], яю межують з буковими лiсами Розточчя i Подшля. Iмовiрно, вони е антропогенно зумовленими ценоiзолятами, якi доцiльно спецiально дос-лiдити на предмет ощнки ïx участi у збереженш бiорiзноманiтя Малого По-люся загалом. Окремий науковий iнтерес становить едине угруповання з до-мшуванням бука лiсового (полiдомiнантне вiльxово-грабово-дубово-букове), яке збереглося в масивi суцiльниx сосново-дубових, вшьхово-дубових тощо лiсiв (рис. 2). Рщко в межах Малого Полюся трапляються також природнi насадження за рiзною участю (переважно 5-10 % у складi деревостанiв) клена-явора. Загальна площа ïxнього поширення становить менше 100 га. Перева-жають полiдомiнантнi угруповання за участю дуба звичайного, липи дрiбно-листо].', вiльxи чорноï, ясена звичайного тощо. Ушкальними треба визнати угруповання з його домшуванням у свiжиx грабово-дубово-соснових сугрудах та свiжиx грабово-дубових грудах (таблиця, рис. 2).
Угруповання природного походження за рiзною участю липи широко-листоï (переважно 10-20 % у складi деревостанiв) поширеш в межах Малого Полiсся на загальнш площi заледве бiльше 130 га. Звичайно липа широколиста виступае в ролi содомшанта або асектатора дубових, рщше чорновшьхо-вих угруповань. До ушкальних варто зарахувати угруповання з ïï домшуван-ням, яю збереглися на загальнiй плошд близько 4 га (табл., рис. 2). Незважа-ючи на вщносно ширший природний ареал i значне загальне поширення в межах Малого Полюся клена гостролистого низка угруповань природного походження з його значною участю, на жаль, також належить до рщюсних (табл.).
Висновки
Ефективним шляхом збереження бiорiзноманiття лiсiв визнають зап-ровадження спещально зорiентованоï природоошадливоï лiсогосподарськоï дiяльностi в межах люових дiлянок, що мають високу природоохоронну щн-нiсть. Одним iз критерив лiсiв високоï природооxоронноï цiнностi е наявнiсть рiдкiсниx екосистем або екосистем, яю перебувають шд загрозою зникнення.
До категори рщюсних i таких, що в межах Малого Полюся Львiвшини перебувають шд загрозою зникнення, ми вiднесли лiсовi екосистеми, якi за-ймають незначш плошi. Це, зокрема типи екосистем мокрих соснових борiв та чорновшьхових грудiв, свiжиx та сирих ясеневих дiбров, сирих судiбров тощо, яю iдентифiкуються лiсовпорядженням на площах <0,01 % територи дослщження.
Лiсовий рослинний покрив регюну сильно змшений внаслщок штен-сивноï господарськоï дiяльностi. Бшьшють лiсовкритоï плошi зайнята люови-ми культурами рiзного вiку, а також насадженнями з рiзним ступенем участ у складi деревостанiв iнтродукованиx видiв. Цiла низка рiдкiсниx екосистем, зокрема, вологих дубово-соснових суборiв, сирих дiбров тощо, взагалi не мають природного люового покриву. Таку ситуащю варто оцiнювати як вкрай загрозливу з погляду наявност умов для збереження всього спектру бiорiзно-машгтя лiсiв регiону.
Лiсовi екосистеми з природним люовим покривом загалом мало поширеш в межах Малого Полюся Львiвщини (займають близько 5 % територи).
Серед них рщюсними е екосистеми сухих, вологих, сирих та мокрих сосно-вих борiв, вологих березово-соснових суборiв, свiжих грабово-дубово-сосно-вих грудiв, вологих та сирих ясенево-дубових грудiв, мокрих чорновшьхових грудiв тощо. Вiдповiдно, лiсовi угруповання - компоненти рщюсних екосис-тем, також доцшьно вiднести до категори рiдкiсних угруповань, якi перебува-ють у регiонi пiд загрозою зникнення.
З-помiж насаджень, поширених в межах Малого Полюся на незначних площах, особливою природоохоронною цiннiстю вiдзначаються угруповання природного походження за рiзною участю деревних видiв, що мають обмеже-не загальне географiчне поширення: ялини европейсько!, ялицi бшо!, модри-ни европейсько!, липи широколисто!, клена-явора, бука люового тощо.
На нашу думку, дшянки лiсiв, що мiстять екосистеми, як представле-нi в межах дослщження на вiдносно незначних площах (зокрема, рангу тишв лiсу, титв лiсових угруповань тощо), або компонентами яких виступають бь ологiчнi види (рослин, тварин тощо), яю перебувають пiд загрозою зникнення, цшком вiдповiдають ознакам лiсiв високо! природоохоронно! цiнностi за критерiем ЛВПЦ 3. "Лiсовi територii, якi включають рщюст екосистеми або екосистеми, що знаходяться пiд загрозою зникнення".
Пiд час оцшювання рiдкiсностi екосистем рiзних ранпв потрiбно зва-жати на те, що повноправними компонентами екосистем е вс живi органiзми, якi мешкають в !! межах i пов'язаш з ними будь-якими зв'язками. Зокрема, це означае, що якщо юнують типи люових насаджень з подiбним складом i структурою деревостанiв, але вiдмiнним живим надгрунтовим покривом, то це будуть рiзнi екосистеми. Тому у виявленш рiдкiсних лiсових екосистем вкрай важливо звертати увагу не тшьки на деревно-чагарниковi яруси, але й на живий надгрунтовий покрив.
Запропонований тдхщ до видiлення титв рщюсних лiсових екосистем за результатами аналiзу розподiлу площ люового фонду екологiчно одно-рiдних територш за рiзними екологiчно обгрунтованими критерiями доцiльно застосовувати на першому етат дослiджень стану бiорiзноманiття лiсiв. Комплексна ощнка рiдкiсностi лiсових екосистем можлива лише за результатами узагальнень повних зведень щодо бiорiзноманiття вЫх компонентiв лiсових екосистем: водоростей, грибiв, лишайникiв, мохiв, вищих судинних рослин, безхребетних та хребетних тварин, птахiв тощо.
Тому лiсовi екосистеми, поширеш в межах Малого Полiсся на обме-жених площах (фактично рщюсш), потребують подальших поглиблених спе-щальних дослiджень !хнього бiорiзноманiття, запровадження мошторингових спостережень за його станом та динамжою, а також розроблення спещальних заходiв охорони та збереження.
Лгтература
1. Бобровский М.В., Ханина Л.Г. Количественная оценка разнообразия растительности на локальном уровне по лесотаксационным данным // Лесоведение. - 2004. - № 3. -С. 28-34.
2. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР. - Львов : Изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.
3. Временные стандарты SmartWood для оценки лесоуправления в Украине. [Елект-ронний ресурс]. - Доступний з http://www.rainforest-alliance.org/forestry/documents/smartwood_ ukraine_interimstandards_08 %20rus.pdf.
4. Дженнингс С. Леса высокой природоохранной ценности: Практическое руководство / С. Дженнингс, Р. Нуссбаум, Н. Джадд, Т. Эванс. - М. : Изд-во "Наука", 2005. - 184 с.
5. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / под общ. ред. Шеляга-Сосонко Ю.Р. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 216 с.
6. Карта Льв1вськоТ' област1 (масштаб 1:200 000). - К. : Вид-во ВКФ, 1999.
7. Мигунова Е.С. Лесоводство и естественные науки (ботаника, география, почвоведение. - Харьков : Изд-во "Майдан", 2001. - 612 с.
8. Муха Б. Ландшафтна карта Львiвськоi обласп масштабу 1:200000 // Вюник Львiвсь-кого ун-ту. Сер.: Географiчна. - 2003. - Ч. 1, вип. 29. - С. 58-65.
9. Петрова Л.М., Петров С.В. Еколопчш засади збереження рослин: деревш види заходу Украши // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.5. - С. 64-69.
10. Природа Льв1вськоТ област / за ред. проф. К.1. Геренчука. - Львiв : Вид-во "Вища шк.", 1972. - 137 с.
11. Раритетш фггоценози захщних репошв Украши (Региональна "Зелена книга") / Стойко С.М., Мшюна Л.1., Ященко П.Т. та ш. - Львiв : Вид-во "Полш", 1998. - 190 с.
12. Стандарт FSC-контролируемой древесины для управляющих лесами предприятий FSC-STD-30-010 (Версия 2-0). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fsc.ru/pdf/ FSC%20STD%2030-010 %20ver.%202.0 %20final.pdf.
13. Цурик G.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень. - Львiв : УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
14. Яницкая Т.О. Рекомендации по выявлению редких лесных экосистем, являющихся лесами высокой природоохранной ценности (ЛВПЦ 3) / Т.О. Яницкая, О.В. Смирнова, Н.Н. Лащинский, Е.Ю. Бакун. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.wwf.ru/data/forests/ events/rare _ecosystems.doc.
15. Flora Europaea. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rbge.org.uk.
16. Izco J. Types of rarity of plant communities // Jornal of Vegetation Science, 1998. - № 9. - P. 641-646.
17. National Genetic Resources Program (GRIN). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ars-grin.gov.
18. The FSC Principles and Criteria for responsible forest management. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fsc.org/pc.html.
19. The IUCN Red List Categories and Criteria (version 3.1). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iucnredlist.org/static/categories_criteria_3_1.
УДК 630.41:42 Ст. наук. ствроб. Я.М. Слободян, канд. с.-г. наук -
УкрНД1ЛГА м. Г.М. Висоцького; ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк м. П.С. Пастернака
КОРОВДИ ТА 1ХНЯ РОЛЬ В УСИХАНН1 ПОХ1ДНИХ ЯЛИННИК1В УРАЖЕНИХ КОРЕНЕВОЮ ГУБКОЮ
Розглянуто роль стовбурових шюдниюв в усиханш ялини в осередках корене-вих гнилей. Встановлено залежнють мiж поселенням коро!дов i ступенем ураження дерев кореневою губкою. У похвдних ялинниках Прикарпаття в осередках коренево! губки виявлено таю види коро!дов: коро!д-типограф, коро!д-двшник, звичайний гравер, коро!д вершинний ялиновий (багатоходовий) i пухнастий пол^раф, яю ввдгра-ють вторинну роль в усиханш ялини. Вони заселяють всихаючi та свiжо сухостшш дерева, що значно пришвидшуе 1хне ввдмирання.
Ключовi слова: похвдш ялинники, стовбуровi шюдники, кореневi гнил^ хрошч-ш осередки.
