CC BY
85
8. Калшш М.1. Теоретичнi основи лiсових мелюрацш / М.1. Калiнiн, О.С. Мельник. -Львiв : Вид-во "Свгг", 1991. - 261 с.
9. Крилов В.М. Еколопчно небезпечне землекористування Лхсостепу Украши / В.М. Крилов. - К. : Вид-во "Урожай", 2008. - 304 с.
10. Пилипенко О.1. Системи захисту грунт!в вщ ерозп / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юх-новський, М.М. Ведмщь. - К. : Вид-во "Златояр", 2004. - 433 с.
11. Постанова Верховно'1' ради Украiни РСР Про земельну реформу // Вщомосп Вер-ховноi Ради УРСР вщ 05.03.1991-1991 р. - № 10. - С. 100.
Мельник А.С., Жмурко С.В. Проблемы защиты почв от разрушения и развития защитного лесоразведения в Украине
Рассмотрен вопрос современного состояния земледелия в Украине, улучшение почв, необходимости последующего развития защитного лесоразведения, в частности создание и размещение на местности системы полезащитных лесных полос для улучшения уровня культуры и организации земледелия, защиты почв от разрушения и возобновления их плодородия.
Ключевые слова: плодородие почв, рациональное землепользование, полезащитное лесоразведение, полезащитные лесополосы, принцип размещения.
Melnyk O.S., Zhmurko S.V. Problems of soils protection from destruction and agriforestry in Ukraine
In the paper it is considered the current condition of agriculture, soils, agroforestry development in Ukraine, including allocation of forest tracts for agriculture improvement, soils protection.
Keywords: soils fertility, land usage, agroforestry, forest tracts, principle of allocation.
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; радник голови президи С.В. Петров -Львiвська обласна рада Украшського товариства охорони природи
Л1СОВ1 ОБ'СКТИ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ МАЛОГО ПОЛ1ССЯ: СТРУКТУРА ТА РЕПРЕЗЕНТАТИВН1СТЬ
Охарактеризовано сучасну структуру та природничо-лювничу репрезентатив-шсть множини природоохоронних територш Малого Полюся Львiвщини. Виявлено низку структурних вад, а також !! нерепрезентатившсть у плаш охоплення рiзнома-шття люових екосистем i угруповань регюну. Необхщно провести подальшi спець альш порiвняльнi дослщження в межах вае! територп Малого Полюся.
Ключов1 слова: люи, заповщш територп, бiорiзноманiття.
Множина об'екпв природно-заповщного фонду (ПЗФ) будь-яко! територп, окреслено! природними межами, безперечно, повинна бути репрезентативною (охоплювати повний спектр юнуючого бюр1зномашття, притаманно-го природним екосистемам), територ1ально достатньою { структурно оптимальною для виконання свое! основно! функци - збереження природного бь ор1зномашття [12, 14 та ш.]. Пщ час оргашзаци репрезентативно! мереж1 об'екпв ПЗФ постае проблема виявлення юнуючого бюр1зномашття еколопчно одномаштних регюшв { подальше його вщображення у систем! природоохоронних територш.
Мале Полюся - ушкальний для Укра!ни загалом природний комплекс р1вня ф1зико-географ1чно! област^ основна площа якого розташована в межах Льв1всько! област [1]. На жаль, комплекс питань збереження бюр1зномашття лшв ще! територп протягом десятилггь залишаеться невир1шеним [2, 9, 15].
Мета роботи полягала у виявленш особливостей категорiальноl та те-риторiальноl структури сукупност заповiдних об'егав, розташованих в межах Малого Полюся Львiвщини, а також ощнюванш И природничо-лшвни-чо! репрезентативностi.
Методика. Територiя дослiдження окреслена в И класичних межах [13] за топографiчною картою [3]. Сукупшсть заповiдних об'еклв, розташованих у межах Малого Полюся Львiвщини, видшено за картографiчними та вiдомчими матерiалами [4, 5, 16, 17 та ш.].
Сучасну структуру множини природоохоронних територiй, а також и природничо-лшвничу репрезентативнiсть охарактеризовано за результатами анал^ичних узагальнень шформацй з лiтературних джерел, офщшних вщо-мостей щодо ПЗФ обласл, а також матерiалiв власних дослщжень [2, 6, 8, 9, 15 та ш.]. Оцiнювання природничо-лшвничо1 репрезентативностi виконано за результатами спещального аналiзу розподiлу лiсових площ за категорiями господарського призначення, категорiями захисносл, типами лiсу, головними лiсотвiрними породами, вшом насаджень.
Категорiальна та територiальна структура. Станом на середину 2010 р. об'екти природно-заповiдного фонду в межах Малого Полюся Львiв-щини займали 2489,11 га (табл. 1), що становить <0,5 % плошд природних комплексiв територй дослiдження (табл. 2).
Основт заповiднi плошi розташоваш в межах басейну р. Стир, де займають >1 % територй (табл. 2). Вiдносний показник заповiдностi природних комплексiв басейну р. Захщний Буг - удесятеро менше.
Категорiальна структура множини заповiдних об'еклв вщзначаеться неповночленнiстю. Зокрема, вiдсутнi об'екти вищих категорш заповiдностi, регiональнi ландшафтш парки, а також ландшафтнi, пдролопчш, iхтiологiч-нi, орнiтологiчнi заказники тощо (див. табл. 1).
Об'екти загальнодержавного значення становлять лише дещо >10 % плошд ПЗФ територй дослщження (див. табл. 1). Майже 70 % заповщних площ зосереджено в загальнозоолопчному заказнику мюцевого значення "Пукачiв", розташованому в межах басейну р. Стир. Ус об'екти ПЗФ в межах Малого Полюся Львiвщини не мають власних природоохоронних адмшстра-цш, що звичайно призводить до вщсутносл адекватного управлiння заповщ-ними територiями, а 1хш землi не вилучеш з традицiйного господарського ко-ристування, зокрема знаходяться в межах експлуатацшних лiсiв [17]. Це свщ-чить про низький природоохоронний статус множини територш, призначе-них для збереження бiорiзноманiття бшьшо1 частини природного комплексу рiвня фiзико-географiчноl областi, про недостатшсть/вщсутшсть умов для збереження його компоненлв, а також, на жаль, про тривiальну недослщже-нiсть територй.
Особливютю мережi ПЗФ Малого Полiсся е розмщення переважно1 бiльшостi заповiдних об'екпв в оточеннi або контактi з агрокультурними упддями та транспортними мапстралями, на незначних вiдстанях вiд населе-них пунктiв [3, 4, 17], що призводить до значного рекреацшного навантажен-ня на заповiднi територй, синантрошзацй флори тощо.
Табл. 1. Загальна характеристика об'eктiв ПЗФ (складено на основi аналШичнихузагальнень [4, 5, 6,17])
№ з/п Категорiя, назва Площа в межах басейшв рiчок, га Люовкрита площа, га Насадже (середш п ники ння оказ-
р. Захщний Буг р. Стир всього и а ву о н о л ку насадження природного походження и "(3 хэхтнод повнота
Об'екти загальнодержавного значения
Заказники:
1. боташчний "Волицький" 150,0 90,6 90,6 40 5 0,53
2. боташчний "Лешшвський" 58,0 58,0 56,0 2,0 70 1 0,73
3. люовий "Лопатинський" 109,0 109,0 109,0 100 1 0,53
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва 8,0 -
Об'екти мюцевого значення
Заказники:
4. загальнозоолопчний "Пукачiв" 1649,0 1448,5 1071,0 377,5 60 1 0,7
боташчний "Кемпа" 10,0 -
Запов1дн1 урочища:
5. "Борове" 25,0 25,0 25,0 100 2 0,7
6. "Великомоспвське" 27,0 27,0 27,0 100 2 0,62
7. "Соколя" 53,9 50,0 1, 5 48,5 100 1 0,48
8. "Сосновий лiс" 11,0 11,0 11,0 110 1 0,5
9. "Сторонибаби" 30,0 27,6 27,6 110 2 0,49
10. "Таданi" 27,0 27,0 27,0 100 2 0,5
11. "Грицеволя" 33,0 33,0 33,0 100 1 0,69
12. "Заболотщвське" 46,2 46,0 46,0 100 2 0,65
13. "Лагодiвське" 6,2 6,2 6,2 100 1 0,78
14. "Пiски" 46,0 46,0 29,0 17,0 110 1 0,61
15. "Синичiвське" 16,0 16,0 2,0 14,0 80 1 0,76
16. "Топорiвське" 95,9 95,0 95,0 70 2 0,64
Пам'ятки природи:
17. боташчна "Конвалiя" 9, 5 9,5 9, 5 55 1А 0,86
iншi 18,6 -
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва 59,81 -
Разом, га: 410,31 2078,8 2125,4 1412,2 713,2
Вщносна частка площi ПЗФ, % 16,5 83,5 85,4 56,7 28,7
Табл. 2. Територiальна структура та загальнарепрезентатившсть _регюнально'1 множини об'eктiв ПЗФ_
Природний комплекс Площа
загальна, 2 тис. км ПЗФ, га % в т.ч.
басейн р. Захщний 2 Буг, тис. км ПЗФ, га % басейн р. Сгар2 тис. км ПЗФ, га %
Мале Полшся -5,86 2489,11 0,42 -4,22 410,31 0,10 -1,64 2078,8 1,27
Л1си -1,35 2125,4 1,57 -0,92 258,2 0,28 -0,43 1867,2 4,34
Репрезентатившсть. Понад 85 % площд ПЗФ вкрито люовою рослин-шстю, на решт заповщних територш представлеш фрагменти водно-болот-но! та лучно-степово! рослинносл, а також набутки садово-паркового мис-тецтва (табл. 1). Об'екти, повшстю або частково вкрит л1совою рослиншстю (дат - "люовГ') охоплюють заповщним режимом -1,5 % лшв Малого Пол1с-ся (табл. 2). Територ1ально вони зосереджеш переважно в люах басейну р. Стир (рис. 1), де займають -4 % !х площ1 (табл. 2).
Рис. 1. Множима льсових заповьдних об'ектьв Малого Пол1сся Львьвщини
Об'екти загальнодержавного значення. Заказники: 1 - ботатчний "Волицький", 12 - ботатчний "Лештвський", 9 - люовий "Лопатинський"
Об'екти м^цевого значення. Заказники: 8 - загальнозоолопчний "Пукач1в"; Заповщш урочища: 2 - "Борове", 3 - "Великомост1вське", 4 - "Та-дат", 5 - "Соколя", 6 - Сторонибаби", 7 - "Сосновий л1с", 10 - "Грицеволя", 15 - "Заболотщвське", 16 - "Лагод1вське", 11 - "Шски", 14 - "Синич1вське", 13 - "Топор1вське"; Пам'ятки природи: 17 - боташчна "Конвашя"
У межах об'екив ПЗФ представлеш переважно найбшьш поширеш на Малому Полюс Льв1вщини типи люових екосистем [11]. У св1жих та вологих дубово-соснових суборах, св1жих та вологих грабово-дубово-соснових сугру-дах, вологих грабово-сосново-дубових сугрудах \ сирих чорновшьхових суг-рудах (як займають майже 90 % площд лшв територи дослщження росте по-над 90 % заповщних лшв) (рис. 2). Решту заповщних площ займають мало-поширеш в межах територи дослщження екосистеми вологих грабово-дубо-
вих груд1в, вологих та мокрих березово-соснових субор1в, св1жих грабово-сосново-дубових сугруд1в, св1жих грабово-дубово-соснових груд1в.
типи Л1СОВИХ екосистем Рис. 2. Екосистемна репрезентатившсть заповiдних лШв
Взагаш не охоплеш охороною в межах люових заповщних об'еклв ль сов1 природш комплекси понад 60 % титв люових екосистем (рис. 2), як ма-лопоширених, так 1, на жаль, рщюсних для Малого Полюся Льв1вщини [10].
У заповщних люах представлеш насадження переважно штучного по-ходження: л1сов1 культури займають близько 2/3 1хньо1 площд (рис. 3, табл. 1).
типи л1сових скосистсм Рис. 3. Розподт площ заповiдних лШв за типами екосистем i характером
походження насаджень
г> о а п н № п
о а о
к
о а п -1 о о
а о
ы
•в
о н а о
Ы> и)
> о го ^ а\ О > О > и) О > О О ч й О О ю ч О Й О ю Ч Й о ч Й О ГО а О ч Й ГО а\ О > О О ^ ГО а О ю Ч Й О ю ч Й о о ^ Й го Й О ГО ю Й о О ^ Й О ^ о го и) Й о О ГО а О ^ ч о Й шифр - Типи екосистем
о о и) о о и) о о о о о о 00 о О О н^ О О н^ О н^ Ю о ю о и) о ю о о К) О "и) о ю О н^ К) Ю и. о\ ю о 00 ь< 00 у. о о\ о\ 00 поширення в лшах, %
1 ^00 "и) 1 1 1 1 1 1 1 1 1 ю »У1 Ъ\ 1 1 1 ^00 V 1 "и) 1 "и) ю оо разом: к» 0 п> 73 й ^ 5? п> £ ^ ы ° ЕЙ н 1 § п> а к Э рз й а й • ГО » о И СЭ О о: я о р а я -Б" а щ о й В Я 51- » у. о а Р ^ а а й а> 3 аз Я а'В ? \0
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 00 V 1 1 дуб звичайний а н А а £ П> * й а а ■с а о а Р К № СО й о и- • а Р К £ а К й а
1 ^00 "и) 1 1 1 1 1 1 1 ^ о\ 1 1 1 1 Ъ\ Ъ\ 1 ^00 сосна звичайна
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 "и) 1 вшьха чорна
1 1 1 "о 1 1 1 1 1 о V граб звичайний
1 1 1 1 1 1 1 1 "и) 1 1 1 1 1 1 1 1 1 ^ 1 береза поникла
1 1 1 1 1 1 1 ю ^ Ъо липа др1бнолиста
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 ясен звичайний
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 осика
1 1 1 клен гостро-листий
1 1 липа широколиста
1 1 1 ялина европейська
1 1 клен-яв1р
1 бук люовий
1 модрина европейська
о\ Й И
1 2
Б2-г-дС 0,01 17,5 100,0 -
Б5Влч 0,01 - -
Оэ-ясД 0,00 - -
Б4-ясД 0,00 - -
Разом: 28,92 2,29 3,0 2,3 1,1 15,3 1,3 9,4
Ввдносна пло-ща ввд ЗФ, % 28,65 11,59 10,59 2,64 2,20 1,28 0,35
Серед заповщних лшв природного походження за площею переважа-ють насадження у вщносно багатих типах середовищ юнування: вологих гра-бово-сосново-дубових сугрудах, вологих та св1жих грабово-дубово-соснових сугрудах, а також сирих чорновшьхових сугрудах. Разом вони становлять -25 % загально! площд заповщних лшв.
На жаль, заповщш л1си репрезентують лише незначну частину титв л1сових екосистем з природним люовим покривом та угруповань природного складу та походження регюну (табл. 3). Зокрема, не представлеш в ПЗФ рщ-юст для регюну дослщження загалом [10] люов1 екосистеми сухих, вологих, сирих та мокрих соснових бор1в, мокрих чорновшьхових, а також вологих та сирих ясенево-дубових груд1в.
Серед заповщних лшв природного походження за площею переважа-ють насадження з домшуванням дуба звичайного (>11 % площд ПЗФ { -3 % площд дубових лшв природного походження) { сосни звичайно! (>10 % { 2,3 % вщповщно). Вони також характеризуються найбшьшою ценотичною репре-зентатившстю: представляють приблизно 1/3 частину вщповщних тишв при-родних люових угруповань. Р1зномашття тишв угруповань вшьхи чорно!, бе-рези поникло!, граба звичайного { липи др1бнолисто! представлене значно бщ-шше. Зокрема, типов1 для лшв Малого Полюся чорновшьшинники представлеш в ПЗФ лише одним з Ымнадцяти тишв - угрупованням сирих сугруд1в.
Вщносно найкраще представлеш в ПЗФ природш угруповання граба звичайного та липи др1бнолисто! (охоплюють охороною понад 15 { 9 % площ природних лшв з !х перевагою). На жаль, вони також репрезентують лише незначну частину р1зномашття !х природних угруповань. Взагал1 не охоплеш охороною в межах ПЗФ природш насадження з домшуванням ясена звичайного, осики, а також регюнально рщюсш насадження з домшуванням ви-д1в, що мають обмежене географ1чне поширення [10]: липи широколисто!, бука люового, модрини европейсько!, клена-явора та клена гостролистого то-що (табл. 3).
Доцшьно також зазначити, що понад 80 % плошд заповщних лшв займають насадження вжом 40^80 роюв (табл. 1). Особливо цшш з природо-охоронного погляду насадження старшого вжу природного походження становлять лише -15 % заповщних лшв, або -9 % загально! площд ПЗФ. Вони тдлягають охорош лише в заповщних об'ектах мюцевого значення - загаль-нозоолопчному заказнику "Пукач1в" та заповщних урочищах. Це переважно монодомшантш дубов1 { соснов1 насадження (майже 50 % площд), а також олшодомшантш насадження за р1зною участю дуба, сосни, граба, липи та ясена. Незначну площу займае полщомшантне насадження з перевагою у склад1 деревостану сосни звичайно! (табл. 4).
Табл. 4. Структурт особливостi 3anoeidHux лшв природного походження в'жом понад 100ротв
Назва об'екта Площа насаджень, га
з перевагою: разом:
дуба звичайного сосни звичайно!
дубов1 ясенево-дубов1 грабово-липово-дубов1 грабово-сосново-дубов1 сосново-дубов1 соснов1 • ^ в о н с о о о в о б ду грабово-дубово-соснов1 о и Й оо бн ас О о й « оо зб еб ру ед б
Заказник: Пукач1в 2,2 2,1 19,5 34,2 14,5 30,6 6,9 110,0
Заповiдш урочища:
Заболотщвське 46,0 46,0
Тадат 27,0 27,0
Иски 17,0 17,0
Великомоспвське 27,0 27,0
Борове 25,0 25,0
Соколя 20,0 13,0 6,0 9,5 48,5
Сосновий лю 11,0 11
Сторонибаби 27,6 27,6
Разом: 75,2 27,6 2,1 39,5 47,2 83,5 41,6 12,9 9,5 339,1
Ввдносна площа, % 22,2 8,1 0,6 11,6 13,9 24,6 12,3 3,8 2,8 100,0
На жаль, на заповщних територiях не представлен ушкальт для Малого Полюся Львiвщини осередки широколистяних лiсiв вжом понад 150 р. -pi3HOBiKOBi полiдомiнантнi насадження з перевагою дуба звичайного [7], а та-кож регюнально рiдкiснi насадження старшого вжу з домiнуванням ясена звичайного, липи дрiбнолисто!, граба звичайного.
Висновки. 1снуюча множина територiй природно-заповщного фонду Малого Полiсся Львiвщини вщзначаеться низкою структурних вад, нерепре-зентатившстю у планi охоплення спектра люових екосистем та угруповань, а також територiальною недостатнiстю для збереження всього рiзноманiття ль сiв регiону. Тому вона потребуе розширення та оптимiзащ!, зокрема в частинi охоплення нею регюнально рщюсних типiв лiсових екосистем, бiорiзноманiт-тя яких е шд загрозою зникнення, унiкальних для Малого Полюся осередкiв широколистяних лiсiв вжом понад 150 р., зокрема рiзновiкових полщомшан-тних насаджень з перевагою дуба звичайного, насаджень з домшуванням ви-дiв, що мають обмежене географiчне поширення: липи широколисто!, бука люового, модрини европейсько!, клена- явора та клена гостролистого, рщюс-них насаджень старшого вжу з домшуванням ясена звичайного, липи дрiбно-листо!, граба звичайного та iн.
Для формування репрезентативно! системи природоохоронних тери-торш Малого Полiсся необхiдно провести подальшi спецiальнi порiвняльнi дослiдження в межах вЫе! фiзико-географiчно! областi.
Лггература
1. Атлас "Географ1я Укра!ним. - К. : НВП "Картограф1я", 1999. - 41 с.
2. Заповщш територг! Львгщини / Стойко С.М., Матолич Б.М., Шемелинець 1.Л., Згн-чук О.М. та гн. - Львгв : Вид-во ЗУКЦ, 2008. - 128 с.
3. Карта Львгвсько! областг (масштаб 1:200 000). - К. : Вид-во ВКФ, 1999.
4. Карта-схема лгсгв Львгвського державного лгсогосподарського об'еднання "Львгвлгс" (базове лгсовпорядкування, 1991-1992 рр., масштаб 1:200000).
5. Навчально-краезнавчий атлас Львгвсько! областг. - Львгв : Вид-во "Афгша", 1999. - 25 с.
6. Перелж територш та об'ектгв природно-заповгдного фонду загальнодержавного та мгсцевого значення Львгвсько! областг. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eko-logy.lviv.ua / index.php? option=com_content&task=view&id=146&Itemid=76.
7. Петрова Л. Лгси високо! природоохоронно! цгнностг Малого Полгсся: старовгковг на-садження / Л. Петрова, С.Петров // Науковий вгсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Львгв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.10. - С. 70-77.
8. Петрова Л.М. Природнича репрезентативнгсть об'ектгв природно-заповгдного фонду Жовкгвського держлгсгоспу / Л.М. Петрова // Науковий вгсник УкрДЛТУ : Дослгдження, охо-рона та збагачення бгоргзномангття. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.9. - С. 184-193.
9. Петрова Л.М. Стан та оптимгзацгя мереж лгсових заповгдних об'ектгв Заходу Укра-!ни : дис.....канд. наук: спец. лгсознавство г лгсгвництво. - УкрДЛТУ, Львгв, 2003.
10. Петрова Л.М., Петров С.В. Лгси високо! природоохоронно! цгнностг Малого Полгсся: ргдкгснг екосистеми // Науковий вгсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.9. - С. 49-58.
11. Петрова Л.М. Структурне ргзномангття лгсгв Малого Полгсся / Петрова Л.М., Петров С.В., Пацура 1.М. // Науковий вгсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.8. - С. 80-87.
12. Попадюк Р.В. Популяционные критерии. Критерии структурной полночленности лесных массивов / Попадюк Р.В., Коротков В.Н., Смирнова О.В., Заугольнова Л.Б. // Критерии и методы формирования экологической сети природных территорий. - 2-е изд. - М. : Изд-во "Центр охраны дикой природы СоЭС", 1999. - Вып. 1. - С. 15-23.
13. Природа Львгвсько! областг / за ред. проф. К.1. Геренчука. - Львгв : Вид-во "Вища шк.", 1972. - 137 с.
14. Реймерс Н.Ф. Особо охраняемые природные территории / Н.Ф. Реймерс, Ф.Р. Штильмарк. - М. : Изд-во "Мысль", 1978. - 296 с.
15. Р1шення Львгвського облвиконкому вгд 09.10.84 р., № 495 "Про мережу територгй г об'ектгв природно-заповгдного фонду областг".
16. Таксацшний опис Кам'янко-Бузького лгсництва Магергвського вгйськового лгсгоспу Львгвсько! областг (станом на 2000 ргк).
17. Таксацшш описи земельних дглянок лгсового фонду державних пгдприемств Львгвського обласного управлгння лгсового та мисливського господарства (станом на 2007 р.).
Петрова Л.М., Петров С.В. Лесные объекты природно-заповедного фонда Малого Полесья: структура и репрезентативность
Охарактеризованы современная структура и природно-лесоводственная репрезентативность множественного числа природоохранных территорий Малого Полесья Львовщины. Обнаружен ряд структурных изъянов, а также его нерепрезентативность в плане охватывания многообразия лесных экосистем и группировок региона. Необходимо провести последующие специальные сравнительные исследования в пределах всей территории Малого Полесья.
Ключевые слова: леса, заповедные территории, биомногообразие.
PetrovaL.M., PetrovS.V. Forest objects of natural reserved fund of the Male Polissia: structure and representativity
A modern structure and representativity of plural of nature protection areas of Male Polissia of the Lvov area is described. Row of the structural failings and also its nonrepre-sentativity in the plan to engulf of the variety of forest ecosystems and associations of region we found. The additional special researches of all territory of Male Polissia must be executed.
Keywords: forests, protected areas, biodiversity.
