Рідкісність фітоценозу – критерій природоохоронної цінності лісових екосистем Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши

2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ

УДК 630*907.1*574.4Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук; доц. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв; доц. П. Т. Ященко, канд. бюл. наук -

1нститут екологи Карпат НАНУ, м. Львiв

Р1ДК1СН1СТЬ Ф1ТОЦЕНОЗУ - КРИТЕР1Й ПРИРОДООХОРОННО1 Ц1ННОСТ1 Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ

Запропоновано методику природоохоронно! характеристики люових екосистем на основi бально! оцiнки рiдкiсностi фiтоценозу. Представлено градаци рiдкiсностi тоценозiв лiсiв рiзних субформацiй у межах модельних простоев, характерних для пе-редпрсько! та прсько! частин Карпатського регiону Укра!ни. Проведено порiвняння рiдкiсностi фiтоценозiв, представлених коршними та псгадними типами деревосташв.

Ключовг слова: лiсовi екосистеми, оцшка рiдкiсностi фiтоценозу, субформаци, корiннi та поидш типи деревостанiв.

1стотному покращенню стану навколишнього природного середовища кра!ни сприяють зменшення антропогенного впливу на природш ландшафти та розширення мереж1 територш 1 об'екпв природно-заповщного фонду (ПЗФ) Укра!ни. Разом з тим, видшення нових об'екпв ПЗФ, особливо люово-го типу, повинно бути всеб1чно обгрунтованим [1-4].

На сьогодш науковщ науково-дослщних та навчально-дослщних уста-нов напрацювали методики таких обгрунтувань, провщною ознакою яких е встановлення р1вня ушкальносп люових дшянок 1 !х важливосп для тдви-щення репрезентативносл ПЗФ [5, 6]. Проте, незважаючи на вагомють уже здшснених напрацювань щодо оргашзацп природно-заповщних територш, чимало питань щодо видшення рщюсних та ушкальних люових екосистем як об'екпв ПЗФ, потребують подальшого анал1зу та удосконалення 1 в теоретичному, 1 в прикладному аспектах.

Обгрунтування створення нових заповщних територш, насамперед за-казниюв та заповщних урочищ, на землях люового фонду кра!ни буде об'ектившшим, якщо його доповнити характеристикою ф1тор1зномаштносп люових фггоценоз1в за критер1ем рщкюносп 11 складових. Оцшку рщюсносп ф1тоценозу пропонуемо встановлювати за трьома показниками, як врахову-ють наявнють у люових угрупованнях: вид1в, занесених до Червоно! книги Укра!ни; регюнально-рщкюних вид1в; регюнально-рщкюних угруповань чи угруповань, занесених до Зелено! книги Укра!ни.

Бальне оцшювання рщкюносп фггоценозу, з максимальним сумарним показником - 100 одиниць, здшснюють шляхом сумування бал1в за наявшс-тю вид1в, занесених до Червоно! книги Укра!ни (шах ^ 40 бал1в), за наявшс-тю вид1в, вщнесених до регюнально рщюсних (шах ^ 20 бал1в) та приналеж-нютю ф1тоценозу до категорп рщюсних (шах ^ 40 бал1в) (табл. 1).

З метою апробацп запропоновано! методики оцшки рщкюносл ф1тоце-ноз1в, представлених у передпрських та прських люових екосистемах Кар-

68

Збiрник науково-техшчних праць

Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12

патського регюну Укра!ни, що розташованi у межах рiзних геоботанiчних оди-ниць, було закладено низку пробних площ у деревостанах рiзного ступеня ш-тенсивносл ведення лiсового господарства та антропогенного впливу на них.

Табл. 1. Бальна оцтка рiдкiсностi фiтоценозу

№ по-казника Показник рвдкгсносп фггоценозу Бал, тах ^ 100 балш

1 Наявшсть вид1в, занесених до Червоно! книги Украши: тах ^ 40 балш

- понад 5 вид1в 40

- 3-5 вид1в 30

- 2 види 20

- 1 вид 10

- види Червоно! книги Укра!ни ввдсутт 0

2 Наявшсть видш, в1днесених до регюнально р1дк1сних: тах ^ 20 балш

- понад 5 вид1в 20

- 3-5 вид1в 15

- 2 види 10

- 1 вид 5

- регюнально рвдщсш види ввдсутш 0

3 Приналежшсть фггоценозу до категорп рвдщсних: тах ^ 40 балш

- регюнально рвдщсне угруповання 20

- угруповання, занесене до Зелено! книги Укра!ни 20

- регюнально рвдщсш угруповання чи угруповання, занесен! до Зелено! книги, ввдсутт 0

Зокрема, обстеженнями охоплеш своерщш в'язово-дубовi та грабово-дубовi насадження, що ростуть у межах Верхньоднютровсько! улоговини i вербовi деревостани заплав Днiстра (модельш простори: "Кошiв", Колодру-би", "КорналовичГ та "Стшьсько", якi належать до Сандомирсько-Верхньод-нiстровського округу дубових, дубово-соснових лiсiв, лук та евтрофних болгг Центральноевропейсько! провшци широколистяних лiсiв Швденнопольсько-Захщноподшьсько! шдпровшцп широколистяних лiсiв, луюв, лучних степiв та евтрофним болгт Свропейсько! широколистяно люово! областi (зони). Дос-лiдження проведено також у ялицево-букових, ялиново-букових, ялицево-ялиново-букових та ялиново-буково-ялицевих насадженнях, якi характернi для швшчного мегасхилу Укра!нських Карпат (модельш простори: "Бусо-висько", Ялинкувате" "Опорець" "Розлуч", що вiдображають особливостi Верховинсько-Бескидського округу звичайнодубових, букових, модринових та ялинових лiсiв i пiсля люових лукiв Схщнокарпатсько! шдпровшцп листя-них та хвойних лiсiв i високопрно! рослинностi Карпатсько-альпшсько! прсько! провшци лiсiв та високопрно! рослинностi) [7].

Дослщження видового складу лiсових насаджень модельних просторiв Карпатського регiону показало, що на 42 % закладених пробних площ не ви-явлено жодного виду рослин, занесеного до Червоно! книги Укра!ни чи до категорп "регюнально рiдкiсних". Не виявлено також i регiонально рiдкiсних угруповань i таких, якi занесенi до Зелено! книги Укра!ни. На решт пробних площ виявлено не бшьше двох видiв Червоно! книги, 1 -2 регюнально рщюс-

2. Еколопя довкiлля

69

I

о

о

' »

О

О

td !

Й !

- ]

и я

i

И —. Я и

J о

00 о ^ Йй 1 & to £ Oä Й u -Р м

oi u

fa

fa

fa

to

s, á

« C0 td 3

PÊT

Ъ « ^ и я

о

»

^fa

» u

to й

u h

нн Я td

и

»

ft

td « 2 и

О rvj

H g и ^ Я

червонокниж-них

регюнально-рвдюсних

Наявшсть perio-нальнор1дюсних угруповань

за к-тю вид1в Червоно! книги

за к-тю реп-ональнорщюс-них видав

за р1дк1сшстю фшщенозу

Загалом

s g-S

p

к ci

о ft

К S

X to о

со ft ü ft к

о.

«

к

s

<-¡

s

«С

ё р.

К

s

>тЗ о

& Ö

К о

S к

н M

Р Я

« >тЗ

I-. О

К Я

р й

№ °

5 р

о g

12 "Ö

Cd

о

н р

к

Cd "Ö

й о ft э к о

S W

о

тЗ

>

К Р

О

и к

■С S

° р.'S а " s

S

S w

s a

Ä * ta S

to

H p

fl CÖ

P

о M О о H

a

о «

p

из Ш ►©*

из G M 2

Ö4 M о

"S

Ë «

О M S

X

M

s « '"d p о

ta

S _

ft о • " о H

м Cd

a о

Cd P К ö4

к s

fl о

О ^

to ах о

и ° р.'тЗ

й 2

s4 «

я о ■ р о Sc л н

р И

«

01 ьЭ р 'тЗ

00 1 о i О O-N 1 о <У\ i О о L/i 1 о 1 о U) 1 о 1 о И11-021 1 о о 1 о о 0 1 о о VO 1 о о 00 1 о о 1 о о L/I 1 о о 1 о о U) 1 о о 1 о о 1 о о я &

^ К oí L/I i« И ft to к oí OJ to и ft я 0 1 VO to К Ol и я и + to и ft о to К oí « О ■ö. to и о to и ft я 0 1 O-N и я и to и ft + и я а\ to И ft и я и 00 и я и to и ft + to Cd а\ И я и oj to и ft to к Ol « О ■ö. to и о to и ft VO и я to и ft 00 to и ft и я и о to и ft я о O-N to и ft и я и S3 и ft OJ и я и « о ■ö to и о Cd VO ш X 0 to 01 и о » VO и « и 5 ■ö Ol а\ о О OJ » to toß ы ° и « и VO о W to Cd о » и « и я о ft' VO to к Ol и « и « о ■rt to и я к ft Cd й ft а ° СО я о в О со н s Û3 J-1 я

i « и о M - S К о Cd о Cd 0 1 oí я о Cd 0 1 » и s 1 « и в а и - i 1 - S К ft Cd п ft Cd 0 1 S К о Cd 0 1 Ol я о Cd и. о" s 1 1 1 1 » в. я 1 - » и 1 1 - - Р- я к - » и M червонокниж-них $ S № «

- i 1 Ol я о M 0 1 - - ■ Ol ^ я о Cd 0 1 1 1 s к о Cd 1 - - ■ » И о Cd 1 1 1 1 я о Cd 0 1 Ol ^ Я 1 1 о Cd 0 1 Ol ^ Я 1 Ol я о Cd - 1 - - Cd 0 1 Ol « о - ы ft Cd 0 1 Ol « 1 Ol « о Cd репонально- piflKÍCHHX S Cd Я й Cd'

1 i M и s к ft м - - S К 8 8 и о" s 1 1 Ol ^ я о Cd 1 i - - 1 Ol ^ я о Cd 1 1 1 1 о Cd и. о" я 1 1 о Cd и. о" я о" я 1 1 1 1 и о" я 1 о Cd и. о" я о" я Наявшсть perio-нальнор1дк1сних угруповань

о о о" S о о о" S о о" s о о о о о" S о о о о о о о о о о о за к-тю вид!в Червоно! книги О К я'

L/I о L/I L/I о о о L/i о о о о о о L/I о L/I L/I L/I за к-тю peri-ональнор1дк1с-них вид1в « р ■Ö I О

О о О О о о о о О о о о о о о о о о о о за piflKicHicTro флоценозу О 0 Ö. 01

о U) L/I о о о U) L/I о о о о о о L/I о L/I L/I L/I Загалом

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

Найвищий сумарний бал рщюсносл фiтоценозу характерний для люо-вих насаджень iз складною просторовою та вiковою структурою, особливо за наявносп в складi насадження декшькох видiв деревних порiд, як на пп. 1 -99 (9Дз1Клп од Лпд, Яз, Вгл); пп. 4-02 (4Дз3Лпд3Гз од Ос); пп. 2-02 (9Дз1Лпд од Ос, Вхч, Бп); пп. 11-02 (6Бкл3Яле1Яцб); пп. 6-02 (9Яцб1Бкл +Яле).

Загалом, у межах дослщжуваних модельних просторiв лiсовi угрупо-вання рiзних субформацiй з коршними типами деревостанiв характеризують-ся вищими усередненими балами рiдкiсностi фiтоценозiв порiвняно з лiсами похiдних титв деревостанiв (табл. 4).

Табл. 4. Оцтка рiдкiсностi фiтоценозiв мае модельних територш

Карпатського регюну Украти

Субформацп титв деревостанш Оцшка р1дк1сносп, бал

Коршт типи деревостащв Похщт типи деревосташв

шах шт усеред-нений шах шт усеред-нений

В'язово-дубов1 люи 25 10 18 15 10 12

Грабово-дубов1 люи 30 0 12 50 0 8

Ялицево-буков1 люи 15 15 15 15 0 9

Ялиново-буков1 люи 10 0 5 0 0 0

Ялицево-ялиново-буков1 люи 35 10 20 0 0 0

Ялиново-буково-ялицев1 люи 45 35 40 25 0 13

Аналiз бально! ощнки рiдкiсностi фiтоценозiв лiсiв рiзних субформа-цiй передпрсько! та прсько! частин Карпатського регiону Укра!ни показав, що найвищою рiдкiснiстю фиоценозу характеризуються природнi ялицево-ялиново-буковi та ялиново-буково-ялицевi лiсовi насадження Карпат (табл. 4).

Висновки. Обгрунтування створення нових природно-заповiдних територш, насамперед заказниюв та заповщних урочищ, на землях лiсового фонду кра!ни можливе з урахуванням критерто природоохоронно! цiнностi лiсових екосистем, зокрема результапв бально! оцiнки рiдкiсностi !х фиоце-нозу.

Оцiнку рiдкiсностi фггоценозу можна здiйснювати за показниками, яю вiдображають наявнiсть у лiсових насадженнях видiв, занесених до Червоно! книги Укра!ни та регiонально рiдкiсних видiв, а також наявнiсть у люових екосистемах регiонально рiдкiсних угруповань чи угруповань, занесених до Зелено! книги Укра!ни. Запропонована методика встановлення бально! ощнки рщюсносл фiтоценозу люових насаджень (шах — 100 балiв) базуеться на сумарнiй оцiнцi наявносп в лiсових угрупованнях:

• видш, занесених до Червоно! книги Укра!ни (шах — 40 балш);

• регюнально рщюсних вид1в (шах — 20 балш);

• регюнально рщкюних угруповань чи угруповань, занесених до Зелено! книги

Укра!ни (шах — 40 балш).

Вищий сумарний бал рщкюносп фiтоценозу характерний для природ-них лiсових деревостанiв iз складною вжовою, видовою та просторовою

72

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12

структурою. Лiсовi екосистеми з коршними типами деревосташв характеризуются вищими усередненими балами рщюсносл фiтоценозiв порiвняно з люами, представленими похiдними типами деревостанiв.

Серед дослщжених лiсiв рiзних субформацiй (в'язово-дубових, грабо-во-дубових, смереково-букових, ялицево-букових, ялицево-смереково-буко-вих i смереково-буково-ялицевих) найвищою рщюсшстю фiтоценозу харак-теризую-ться природнi ялицево-ялиново-буковi та ялиново-буково-ялицевi лiси Карпат. Запропонована методика бально! оцшки рiдкiсностi фiтоценозiв лiсових угруповань дае змогу бшьш обгрунтовано видiляти лiсовi екосистем як природоохоронш об'екти рiзних категорiй та удосконалювати структуру ПЗФ Укра!ни.

Л1тература

1. Андр1енко Т. Л. Стан мереж1 природно-заповщних територш як показник сталого роз-витку держави / Т.Л. Андр1енко // Карпатський регюн i проблеми сталого розвитку : матер. м1жнар. наук.-практ. конф., (Рах1в, 13-15 жовтня 1998 р.). - Рахiв, 1998. - Т. 1. - С. 3-5.

2. Геник Я.В. Природно-заповщний фонд Укра!ни - складова сталого розвитку терито-р1Й / Я.В. Геник, О.В. Геник // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промис-ловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 32. -С. 310-315.

3. Стратепя i тактика природоохоронно! д1яльносп люового заповедника (на приклад! природного заповедника "Медобори" / В.Д. Бондаренко, Г.Т. Криницький, В.О. Крамарець та ш / за ред. Г.Т. Криницького. - Льв1в : Вид-во СПОЛОМ, 2006. - 408 с.

4. Ященко П.Т. Основи лтавництва : конспект лекцш / П.Т. Ященко. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни, 2008. - 118 с.

5. Cerovsky J. Ochrana roslinneho prirodniho bohatstvi v kulturni krajine / J. Cerovski // Pa-matky, priroda. - 1997. - № 2. - S. 97-103.

6. Раритетш фггоценози Захiдних регюшв Укра!ни (Регюнальна "Зелена книга"). / С.М. Стойко, Л.1. Мшюна, П.Т. Ященко та ш. - Льв1в : Вид-во "Полл1", 1998. - 190 с.

7. Нацюнальний атлас Укра!ни. - К. : ДНВП "Картограф1я", 2007. - С. 197-208.

ГеныкЯ.В., Чернявский Н.В., Ященко П.Т. Редкостность фитоценоза - критерий природоохранной оценки лесных экосистем

Предложена методика природоохранной характеристики лесных экосистем на основе балльной оценки редкости фитоценоза. Представлены градации редкостности фитоценозов лесов разных субформаций в пределах модельных пространств, характерных для предгорной и горной частей Карпатского региона Украины. Проведено сравнение редкости фитоценозов, представленных коренными и производными типами древостоев.

Ключевые слова: лесные экосистемы, оценка редкостности фитоценоза, субформации, коренные и производные типы древостоев.

Henyk Ya.V., ChernyavskyyM.V., YashchenkoP.T. Phytocenoses rarity as - criterion for conservation assessment of forest ecosystems

The method of conservation characteristics estimation for forest ecosystems is proposed on the basis of phytocenoses rarity scoring. The graduation rarity of plant communities of different forest sub-formations are presented within the model space characteristic of foothills and mountainous parts of the Carpathian region of Ukraine. The rarities of plant communities are represented by indigenous and derived types have been compared.

Keywords: forest ecosystems, phytocenosis rarity rating, sub-formations, native and transformed types of stand.

2. Еколопя довкшля

73