CC BY
104
вах ринково! економiки можуть iстотно змiнитись попит на деревину окре-мих порщ i сортиментiв, цiни на них, полшшет економiчнi й технiчнi аспекта люокористування, зокрема, вiки рубань. Тому в доповнення до узагальню-ючого довготермiнового розрахунку формування нормального люу, який мо-же бути орieнтаром, надалi слiд кожнi черговi 10 рокiв складати детальш гге-рацiйнi програми лiсокористування, що дасть змогу постiйно пiдвишувати розмiр розрахунково! лiсосiки й одночасно контролювати загальний хiд формування нормального люу.
Середньотермiновий (2001-2050 рр.) прогноз нарощування ресурЫв стигло! сосново! деревини i об,eмiв лiсокористування в соснових люах Правобережного Полiсся, придатних для експлуатаци, тдтверджуе висновки про можливу значну штенсифшацш цього процесу. Ресурси стигло! деревини в соснових люах регiону можуть збiльшитись у 3,0-3,5 раза. Вщповщно може зрости розрахункова люосша головного користування за об'емом.
Лiтература
1. Гордиенко М.И., Шаблий И.В., Шлапак В.П. Сосна обыкновенная, ее особенности, создание культур, производительность. - К.: Либщь, 1995. - 224 с.
2. Короткий довщник з люового фонду Укра!ни (за матер1алами чергового державного обл1ку лшв Укра!ни станом на 01.01.96)/ Держ. ком. люов. госп. Укра!ни. - К., 1998. -101 с.
3. Культури сосни звичайно! в Укра!т/ М.1. Горд1енко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук, В О. Рибак, В.М. Мауер/ Пщ ред. Ак. ЛАНУ М.1. Горд1енка. - К.: Либвдь, 2002. - 871 с.
УДК 630*187:502.4(477.43/44) 1нж. М.Я. Музика1 - Природный зап^ов^дник
"Медобори "
КОР1НН1 ТА ПОХ1ДН1 ДЕРЕВОСТАНИ Д1БРОВ ЗАХ1ДНОГО
ПОД1ЛЛЯ
На прикладi природного заповiдника "Медобори" розглядаеться типологiчна структура i таксацiйнi особливост лiсiв, аналiзуються кiлькiснi та яюсш характеристики корiнних i похщних деревостанiв.
Eng. M.Ya. Muzyka - Natural Reserve "Medobory" Primary and secondary forests of the West Podillya
Typological structure and taxation peculiarities of forests are viewed on the example of Natural Reserve "Medobory". Qualitative and quantitative characteristics of primary and secondary forests are analysed.
Загальна площа природо-заповщних об'екпв Тернопшьсько! област перевищуе 116,5 тис. га, в т.ч. по Захщному Подшлю 74,1 тис. га - 63,6 % (П'ятювський, 2003). Площа заповедника "Медобори" - 10521 га, в межах За-хщного Подшля (основний масив заповщника) - 9521 га, з них 8904,8 га (93,5 %) вкрито люовою рослиншстю. 1нш1 вкрит люовою рослиншстю при-родоохоронш об'екти регюну (заказники, заповщш урочища) - 210 га.
1 Директор Природного заповщника "Медобори", смт. Гримайл1в
Природш комплекси Захiдного Подiлля внаслiдок довготривалого гос-подарського впливу значно змшет, порушена 1х первiсна структура, розба-лансованi механiзми саморегуляци. Особливо ютотних змiн зазнали лiси, у дiбровах корiннi повночленнi рiзновiковi ценози з домшуванням дуба знач-ною мiрою замiненi похiдними угрупованнями, екологiчний потенщал таких угруповань i можливостi виявлення ними середовищестабшзацшних фун-кцiй обмежеш.
Дерева в природному лiсi, особливо в молодому вщ, розмiшуються групами (бюгрупами), якi формуються пiд впливом свплового фактора та ко-ренево! конкуренци i поступово стають добре оргашзованою, порiвняно стiйкою до несприятливих умов системою, здатною витримувати конкурен-цiю оточуючо! рослинностi. Вiкову структуру деревостану характеризуе на-явнiсть в ньому дерев рiзних вiкових груп, функщональну структуру екосис-теми люу - форма прямих контактних зв'язюв (трофiчних, топiчних та iн.) i взаемовщносин (обмiн речовинами i енерпею та iн.) мiж 11 компонентами.
Просторова, вжова, функцiональна структури насаджень формуеться протягом тривалого часу i е зовнiшнiм вiдображенням умов середовища та результатом складних безперервно змшних в процесi розвитку насадження взаемовщносин (конкуренцiя, спiвiснування та iн.) мiж окремими видами та групами рослин, групами видiв та з умовами середовища (екотопом, бюто-пом та ш.) на конкретному етапi розвитку.
У лiсiвництвi дiлянки лiсу, однорщт за грунтово-пдролопчними та клiматичними умовами, об'еднують поняттям тип л^у. До одного типу люу належать дшянки з рiзним складом переважаючих порщ. Деревостани, бiльш або меншi близью до складу природного (вирослого без впливу людини) люу, належать до коршного типу. Деревостани похщного типу утворюються на мющ корiнних у результат господарсько! дiяльностi людини i дiй стихiйних сил природи (пожежа, впровал, лавина та iн.), можуть вiдрiзнятися також за вь ком, повнотою, продуктившстю i тривалий час утримувати за собою територiю.
Коршш (умовно корiннi) деревостани мають найбшьшу цiннiсть щодо збереження бiорiзноманiття i генофонду. Г.Ф. Морозов (1926) видшяв у на-садженнях постiйнi та тимчасовi типи. Постiйнi насадження вш вважав продуктом умов мюцезростання, а тимчасовi - результатом втручання людини або стихшних сил природи. С.В. Алексеев (цит. за Остапенко та ш., 1998) також розрiзняв основнi та тимчасовi типи насаджень, розглядаючи 1х як форми тишв лiсу. Крiм того, вш ввiв поняття тимчасово-випадкових типiв. Тимчасовi типи насаджень виникають внаслiдок порушеност мiсцезростань, в результатi чого на мющ колишнього лiсу змiнюеться загальний цикл вiдновлення корш-них (основних) типiв. Тимчасово-випадковi типи - насадження, як вперше за-селяють прсью породи.
На обгрунтовашсть видiлення коршних i похiдних типiв фiтоценозу вказуе М.А. Голубець (Голубець та ш., 2003). Збереження та вщтворення коршних деревосташв визначае можливiсть юнування всього спектру флори i фауни дiбров (включаючи види, що знаходяться пiд охороною), створюе умо-ви для збереження бюлопчно! та генетично! рiзноманiтностi.
1. Лкознавство, лiсiвництво, лкова наука i освiта
139
Територiя основного масиву природного заповщника "Медобори" в люотиполопчному вiдношеннi характеризуеться значною рiзноманiтнiстю (табл. 1). Тут видiлено три трофотопи - субори, сугруди i груди та чотири пг-ротопи - сух^ свiжi, вологi i сирi. Найбiльш поширеними е грудовi умови мiсцезростання (95,57 %). Значно меншу частку люопокрито! плошi займа-ють сугруди (4,36 %) i лише невеликими фрагментами представленi субори (0,07 %). Сухi гiгротопи займають 0,28 % вкритих люовою рослиншстю земель, свiжi - 77,68 %, вологi - 21,93 % i сирi - 0,11 %.
Загалом на лiсопокритiй територп природного заповщника за лшвни-чо-екологiчною типолопею (Погребняк, 1955; Воробьев, 1953; Горшенш, Бу-тейко, 1962) видiлено 16 тишв лiсу. Зокрема, вкритi люовою рослиннiстю землi Вiкнянського лiсництва представлеш 12 типами лiсу, Городницького люництва - 10, Краснянського лiсництва - 11 (табл. 1).
Табл. 1. Розподт вкритих льсовою рослиншстю земель за типами льсу
№ 1ндекс Тип л1су Площа
з/п типу л1су га %
1 В2-дС Св1жий дубовий суб1р 6,6 0,07
2 С,-гД Суха грабова суд1брова 26,0 0,28
3 С1-дЯ Сухий дубово-ялиновий сугруд 7,7 0,08
4 С2-гД Св1жа грабова суд1брова 269,9 2,95
5 С2-г-бклД Св1жа грабово-букова суд1брова 6,7 0,07
6 С2-г-дС Св1жий грабово-дубово-сосновий сугруд 21,0 0,23
7 С3-гД Волога грабова суд1брова 68,7 0,75
8 БггД Суха грабова д1брова 284,4 3,12
9 Бгг-бклД Суха грабово-букова д1брова 6,1 0,06
10 Б2-гБкл Св1жа грабова бучина 7,1 0,07
11 °2-гД Св1жа грабова д1брова 4357,5 47,76
12 Б2-г-бклД Св1жа грабово-букова д1брова 2054,9 22,52
13 °3-гД Волога грабова д1брова 1187,5 13,01
14 Б3-г-бклД Волога грабово-букова д1брова 815,0 8,92
15 Од-гД Сира грабова д1брова 1,2 0,01
16 Бд-Вл (ч) Сира чорновшьшина 92 0,10
Всього 9129,5 100,0
Найбшьш поширеними типами люу е свiжа грабова дiброва (47,76 %), свiжа грабово-букова дiброва (22,52 %), волога грабова дiброва (13,01 %) i волога грабово-букова дiброва (8,92 %). Разом вони займають 8414,9 га або 92,21 % люопокрито! площд. На невеликш плошi поширенi свiжа грабова су-дiброва (269,9 га, 2,95 %), i суха грабова дiброва (84,4 га, 3,12 %). Решта ти-пiв лiсу займають лише 129,3 га (1,49 %) люопокрито! площд i е нехарактер-ними для основного масиву природного заповщника.
Аналiз стану деревостанiв основного масиву природного заповщника "Медобори" показав, що на значнш плошi зазначених вище тишв люу вщ-булася змша порiд. На мiсцi корiнних тишв деревосташв сформувались по-хiднi деревостани, представлеш грабняками, грабняками з горiхом чорним, грабняками з сосною веймутовою, ясеничниками, кленовниками, березняками, паростевими дубняками, дубняками з дуба червоного, бучняками, ялин-
никами, модринниками, яворняками, липняками, топольниками, сосняками, сосняками з дубом червоним, сосняками з сосни австршсько!, вшьшанника-ми, акацшниками, осичниками, в'язовниками, вербняками та ш.
Табл. 2. Площа коршних i nохiдних деревосташв
Лшництво Деревостани Разом
Похвдт Коршш
кшьшсть вид1л1в площа кшькшть видШ1в площа
га % га % га %
В1княнське 488 1526,1 55,1 288 1243,2 44,9 2769,3 100,0
Городницьке 473 1783,7 63,9 212 1006,9 36,1 2790,6 100,0
Краснянське 436 2195,0 65,6 227 1149,9 34,4 3344,9 100,0
Разом 1397 5504,8 61,8 727 3400,0 38,2 8904,8 100,0
Коршш деревостани основного масиву природного заповщника зай-мають лише 3400,0 га (38,2 %), похiднi - 5504,8 га (61,8 %). Найбiльшу вщ-носну площу похiднi типи деревостанiв займають у Краснянському лiсництвi - 65,6 %, в Городницькому - 63,9 % i найменшу частку у Вжнянському лю-ництвi - 55,1 % (табл. 2).
Необхщно зазначити, що похщш деревостани в заповщнику утворенi як аборигенними, так й штродукованими породами. З аборигенних порщ значне поширення в похiдних деревостанах мають граб звичайний, ясен зви-чайний, бук лiсовий, береза повисла, осика, явiр, клен гостролистий, з штро-дукованих - дуб червоний, модрина европейська, горiх чорний, акащя бiла, сосна Банкса, сосна австршська, сосна Веймутова, тополя канадська.
Коршш деревостани заповщника всiх типiв люу мають породний склад, бiльш або менш близький до природного люу. Основнi показники ко-рiнного деревостану свiжоl грабово! дiброви Подiлля таю: деревостан склад-ний за складом i формою; перший ярус утворюе дуб звичайний з домiшкою ясена, явора; другий - граб з домшкою липи, клена гостролистого, черешш, в'яза, iнодi яблунi та грушц в першому ярусi трапляеться осика, часом черешня, рщко береза; шдлюок багатий за складом, тд зiмкнутим наметом розви-нутий слабо, або зовшм вiдсутнiй; можливе природне поновлення. Коршш деревостани, таким чином, е складною багатоярусною структурою з досить великим набором вимогливих до умов середовища деревних i чагарникових порщ. До коршних (умовно коршних) вщнесено також деревостани природного i штучного походження, в яких проводились рубання (головного корис-тування, доглядов^ санiтарнi), велась шша лiсогосподарська дiяльнiсть (ви-пас худоби, рекреащя тощо), але деревостани зберегли загальну структуру, близьку до коршних. До похщних вiднесено деревостани, в яких вщбулася змiна порiд, спрощення структури i форми.
За повнотою корiннi деревостани основного масиву природного запо-вiдника характеризуються такими показниками: високоповнотш (повнота 0,9-1,0) - 19,28 %, середньоповнотнi (повнота 0,6-08) - 71,82 %, низькопов-нотнi (повнота 0,5 i менше) - 8,90 %; вщповщно похiднi деревостани: 14,47 %, 77,69 %, 7,72 %. Вiкову структуру корiнних деревостанiв вщображае такий ряд: I клас вшу - 13,68 %, II - 26,93 %, III - 31,91 %, IV - 12,52 %, V -
1. Лкознавство, лшвництво, лiсова наука i освiта
141
9,72 %, VI - 4,95 %, VII - 0 %, VIII - 0,29 %; похiдних деревостанiв: I клас вь ку - 4,2 %, II - 23,23 %. III -13,39 %, IV - 37,74 %, V - 18,70 %, VI - 2,17 %, VII - 0,55 %, VIII - 0,02. Наведенi данi свщчать про порушенiсть вшово! структури i корiнних, i похiдних деревостанiв. Найбiльш поширенi тут мо-лодняки та середньовiковi насадження. Наочне уявлення про розподш дере-
востанiв за класами вiку дае рис. 1.
^ 40 п
^ А
35 30 25 20 15 10 5 0
I II III IV V VI VII VIII
клас вку
корты - - - похщы
Рис. 1. Розподт деревостатв основного масиву заповiдника за вжовими групами
Шдводячи тдсумки зазначимо, що виявлет характеристики коршних i похiдних деревостатв мають використовуватись як базовi при плануванш лiсiвничих заходiв з вщтворення природних комплексiв як в межах природного заповщника "Медобори", так i для iнших природоохоронних об'ек^в За-хiдного Подiлля.
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР. - К: Изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.
2. Голубець М.А., Марискевич О.Г., Крак Б.О. та ш. Еколопчний потенщал люо-вих екосистем. - Льв1в: Полл1, 2003. - 180 с.
3. Горшенин Н.М., Бутейко А.И. Определение типов условий местопроизростания. - Львов: ЛГУ, 1962. - 117 с.
4. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. - Л.: Госиздат, 1926. - 368 с.
5. Остапенко Б.Ф., Федець 1.П., Пастернак В.П. Типолопчна р1зномаштнють лшв Украши. Зона широколистяних лшв. - Харюв, 1998. - 162 с.
6. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К.: Изд-во АН УССР, 1955. - 455 с.
7. Пятктський I. Сучасний стан мереж природно-заповщного фонду та перспекти-ви 11 розвитку в Тернопшьськш обласп// Роль природно-заповщних територи Подшля та Юри Ойцовсько1 у збереженш бюлопчного та ландшафтного р1зномашття. - Гримайшв, 2003. -С. 87-94.
