CC BY
22
Запровадження цих заходiв сприятиме:
• збшьшенню лшоресурсного потенщалу регюну дослвджень;
• зменшенню площд низькопродуктивних, порушених та забруднених земель;
• тдвищенню продуктивност та стшкоси насаджень внасл1док зам1ни низькопродуктивних та похщних деревостатв на високопродуктивт 1 кор1нт;
• оптим1заци вшово! структури люових насаджень;
• збагаченню бюр1зноматття рослинного та тваринного свггу;
А __• • и
• посиленню позитивного впливу тсових екосистем на еколопчнии стан нав-колишнього природного середовища;
• забезпеченню нагромадження ресурс1в чисто! води;
• вирощуванню еколопчно чисто! шльськогосподарсько! продукци;
• покращенню стану навколишнього природного середовища.
Лiтература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов европеИскоИ части СССР. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. -
452 с.
2. Гршченко В.В., Рибак В.О., Грищенко А.О. Вщновлення коршного типу деревоста-шв - важливий захщ пщвищення продуктивност та бюлопчно! сгшкосп соснових насаджень // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 14.5. - С. 47-50.
3. Генс1рук С.А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи Захщного регюну Укра!ни. - Льв1в : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.
4. Геренчук К.1. Природа Ровенсько! область - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1976. -
156 с.
5. Копий Л.1., Ф1зик 1.В. Оптим1зац1я люистосп в агроландшафтах твшчно-схщно! час-тини Волинсько! височини. - Льв1в : Вид-во НТШ, 1999. - 141 с.
6. Копий Л.1., Ф1зик 1.В. Принципи формування оптимально! люистосп в умовах гор-бистих ландшафтсв Волинсько! височини // Лшвнича академ1я наук Укра!ни : науков1 пращ. -Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полгтехшка". - 2007. - Вип. 5. - С. 69-73.
7. Ф1зик 1.В. Перспективи реформування комунальних лю1в Р1вненщини // Науковий вюник НС1 : зб. наук. праць. - Березне : Вид-во НС1. - 2007. - Вип. 1. - С. 32-34.
УДК 630*176.322.2:630*228 Здобувач Я.П. Целень - НЛТУ Украни, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА СТРУКТУРА БУКОВИХ Л1С1В ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСТИНИ ЗАХ1ДНО-ПОД1ЛЬСЬКОГО ГОРБОГ1Р'Я У ЛЬВЮСЬКШ ОБЛАСТ1
Охарактеризовано 6yKOBi лiси центрального Захiдно-Подiльського горбогiр'я у Львiвськiй о6ластi. Виявлено розподiл букових люосташв за класами 6онiтетiв, пов-нотою, типами лiсy. Вивчено особливосп поширення насаджень бука европейського за експозищями i стрiмкiстю схилiв. Загалом встановлено, що в центральному Захщ-но-Подiльськомy горбопр^' переважаючими е середньовiковi та пристигаючi, високо-6онiтетнi та високоповнотш 6yковi деревостани, якi вщзначаються значною продук-тивнiстю i бюлопчною стiйкiстю.
Competitor Ya.P. Celen'-NUFWTof Ukraine, L'viv
The forestry and taxation structure of the beech forests stands of central part of hill-height-lend of Western Podillia in the L'viv region
The beech forests stands of central hill-height-lend of Western Podilla in the L'viv region are described. Found out distributing of beech forests stands after the classes of stocking, plenitude, types of the forest. The features of distribution of planting of beech are
studied European after displays and swiftness of slopes. It is set on the whole, that in central hill-height-lend of Western Podilla prevailing middle-age and pre-ripe, high stand quality and to the high stocking forests stands of beech, which are marked the considerable productivity and biological firmness.
Центральна частина Захщно-Подшьського горбопр'я у Львiвськiй об-ласт розташована в межах природних райошв, визначених К.1. Геренчуком [1] як Стшьське, Бiбрське i Перемишлянське горбогiр,я. За геоботанiчним ра-йонуванням ця територiя належить до Микола!всько-Бережанського району букових та дубово-букових лiсiв [10].
Географiчно Стiльське, Бiбрське i Перемишлянське горбогiр,я розта-шоваш у пiвденно-схiднiй частинi Львiвщини. Спшьними рисами !х природи, крiм характерного для них глибокого розчленування поверхш, е абсолютнi висоти, що досягають 400 i бiльше метрiв, малопотужний покрив лесових суглинкiв, значне поширення широколистяних лiсiв [1].
Клiмат центрально! частини Захщно-Подшьського горбогiр,я характе-ризуеться значними рiчними сумами опадiв, м'якою зимою i помiрно-теплим лiтом. Так, у Перемишлянах, метеостанцiя яких найточшше вiдображае кль матичнi умови ще! територп, рiчна сума опадiв становить 664 мм, середня температура Ычня - 4,7 °С, липня 17,6 °С [9]. Загалом природнi умови Захщ-но-Подiльського горбогiр,я, зокрема i дослiджуваних природних районiв, е сприятливими для росту i розвитку люово! рослинностi та вирощування змь шаних високопродуктивних деревостанiв. У минулому лiсовi масиви тут займали й сучасш орнi землi. Це дае тдставу вiдносити природнi райони За-хщно-Подшьського горбогiр,я до люово!, а не люостепово! зони [1].
Лiсiвничi i таксацiйнi показники букових лiсостанiв Захщно-Подшьсь-кого регiону, району найбiльшого !х поширення поза основною частиною ареалу, висвгглено у низцi робiт [3-6, 8].Однак бiльшiсть публiкацiй дослщ-ниюв присвячено аналiзу букових лiсiв Розточчя, Опшля, Давидiвського, Верхо-Бузького i Голопрського пасм, Бережанського горбогiр,я, Дрогобиць-кого, Стрийсько-Жидачiвського i Моршинського передпр'!в. Люовий фонд бука европейського центрально! частини Захщно-Подшьського горбогiр,я охарактеризований недостатньо. У л^ературних джерелах не висвiтлено реп-родуктивнi процеси в бучняках цього регюну, слабо проаналiзовано питання !х природного поновлення i вiдтворення, впливу люогосподарських заходiв на стан, рют i розвиток лiсостанiв бука.
Необхщно вiдзначити, що в центральнiй частит Захщно-Подшьського горбогiр,я лiсовi насадження, зокрема за участю бука европейського, зроста-ють на територi! 10 люництв чотирьох держлiсгоспiв Львiвського обласного управлшня лiсового i мисливського господарства (табл. 1). Зокрема, на Стшьському горбопр'! розмiщенi лiси Роздiльського (кв. 1-84) i Бориницько-го (кв. 1-91) люництв ДП "Стрийське лiсове господарство", Красiвського (кв. 1-63) i Липниювського (кв. 32-116 i 119) люництв ДП "Львiвське лiсове господарство" та Суходшьського лiсництва (кв. 1-76) ДП '^брське лiсове господарство", на Бiбрському горбогiр'! - люи Романiвського (кв. 1-80), Перемиш-лянського (кв. 1-8, 29-30), Свiрзького (кв. 1-66) i Брюховицького (кв. 55-72) люництв ДП "Бiбрське лiсове господарство", на Перемишлянському горбо-
пр'! - люи Нестюкiвського лiсництва (кв. 1-89) ДП "Золочiвське лiсове госпо-дарство" та Брюховицького (кв. 1-54) i Перемишлянського (кв. 31-45) лю-ництв ДП '^брське лiсове господарство".
Здшснет дослiдження показують, що на територи Стiльського, Бiбрсь-кого i Перемишлянського горбопр'!в нараховуеться 38312 га люових земель (табл. 1). Загалом переважають буковi лiсостани. Загальна !х площа в цен-тральнiй частинi Захщно-Подшьського горбогiр,я становить 48,7 % вщ вкри-тих лiсовою рослиннiстю земель (табл. 2). Особливо багато люосташв бука европейського на Стшьському (59,0 %о) i Бiбрському (54,6 %о) горбогiр,ях. На Перемишлянському горбопр'! !хня частка, порiвняно з Стiльським та Бiбрсь-ким природними районами, е у 2,8-3,0 рази меншою i становить 19,5 %. Знач-ну площу в центральнiй частинi Захщно-Подшьського горбогiр,я займають та-кож насадження дуба звичайного. 1х частка за площею змiнюеться вiд 18,919,5 % - на Стшьському i Бiбрському горбогiр,ях, до 40,2 % - на Перемишлянському горбопр'! i загалом по регiону дослiджень займае 24,1 %. Меншою мiрою в центральному Захiдно-Подiльському горбопр'! поширеш насадження граба звичайного (5,6 %), сосни звичайно! (3,8 %), дуба червоного (3,7 %), модрини звичайно! (3,2 %). Зрiдка трапляються також люостани берези поникло! (2,4 %), ясена звичайного (2,2 %), ялини европейсько! (1,6 %), вшьхи чорно! (1,6 %), явора (1,5 %) i клена гостролистого (1,2 %). Найменше поши-рення в регюш дослiджень мають насадження липи дрiбнолисто!, осики, в'яза шорсткого, ялищ бiло!, верби бiло! та штродуценпв - модрини японсько!, го-рiха чорного, горiха грецького, акацi! бшо! та тополi канадсько!. 1х частка в люовому фондi району не перевищуе 0,1 % (табл. 2).
Табл. 1. Л^овий фонд Львiвського обласного управлшня л^ового i мисливського
господарства в центральтй частит Захiдно-Подiльського горбогiр'я
Природт райони Держлшгоспи Лшництва Квартали Площа, га
Стшьське горбопр'я Стрийський Роздшьське 1-84 4758
Бориницьке 1-91 5363
Льв1вський Крашвське 1-63 3089
Липнишвське 32-116; 119 1524
Ыбрський Суходшьське 1-76 3962
Всього 18696
Ыбрське горбопр'я Ыбрський Роматвське 1-80 5218
Перемишлянське 1-8; 29-30 673
Св1рзьке 1-66 3989
Брюховицьке 55-72 1040
Всього 10920
Перемишлянське горбопр'я Золоч1вський Нестюшвське 1-89 4049
Ыбрський Брюховицьке 1-54 3395
Перемишлянське 31-45 1252
Всього 8696
Разом 38312
Отже, в центральному Захщно-Подшьському горбопр'! визначальними е буковi люостани. Саме вони формують структуру та зумовлюють економiч-не, екологiчне та сощальне значення лiсового фонду цього регюну. 1х сумар-
3
ний запас становить 4799,4 тис. м , середнш запас на 1 га на Стшьському гор-
3 3 3
бопр'1" становить 261 м , Б1брському - 269 м 1 Перемишлянському - 243 м .
33
Найменший середнш запас дор1внюе 182 м /га, найбшьший - 304 м /га.
Табл. 2. Розподт вкритих льсовою рослиншстю земель за переважаючими _деревними породами_
Порода Горбопр'я Разом
Стшьське Б1брське Перемишлянське
га % га % га % га %
Бук европейський 10686 59,0 5958 54,6 1672 19,5 18316 48,7
Дуб звичайний 3522 19,5 2065 18,9 3459 40,2 9046 24,1
Дуб червоний 486 2,7 299 2,7 605 7,0 1390 3,7
Граб звичайний 976 5,4 407 3,7 733 8,5 2116 5,6
Клен гостролистий 153 0,8 140 1,3 154 1,8 447 1,2
Яв1р 197 1,1 153 1,4 203 2,4 553 1,5
Ясен звичайний 213 1,2 147 1,3 459 5,3 819 2,2
Липа др1бнолиста 32 0,2 9 0,1 4 0,05 45 0,1
Тополя канадська 3 0,02 4 0,04 4 0,05 11 0,03
Вшьха чорна 257 1,4 181 1,7 182 2,1 620 1,6
В'яз шорсткий 1 0,01 4 0,04 2 0,02 7 0,02
Акащя бша 7 0,04 - - 2 0,02 9 0,02
Береза поникла 406 2,2 419 3,8 65 0,8 890 2,4
Осика 31 0,2 9 0,1 6 0,1 46 0,1
Гор1х грецький - - - - 10 0,1 10 0,02
Гор1х чорний - - - - 1 0,01 1 0,003
Верба бша 5 - - - - - 5 0,01
Сосна звичайна 520 2,9 443 4,1 480 5,6 1443 3,8
Ялина европейська 317 1,8 217 2,0 81 0,9 615 1,6
Ялиця бша - - 2 0,02 - - 2 0,01
Модрина европейська 294 1,6 450 4,1 469 5,5 1213 3,2
Модрина японська - - - - 5 0,1 5 0,01
Всього 18106 100 10907 100 8596 100 37609 100
Буков1 люостани в райош дослщжень приурочеш, в основному, до шв-шчних 1 швденних експозицш горб1в (19,0-24,5 % за площею), меншою мь рою до швшчно-схщних 1 швденно-захщних (15,2-16,2 %) 1 слабо поширеш на схщних, швденно-схщних та захщних експозищях (3,8-6,0 %) - табл. 3.
Табл. 3. Розподт площь букових льсосташв за експозищею схильв
Порода Горбопр'я Разом
Стшьське Б1брське Перемишлянське
га % га % га % га %
Захвдна 299 6,9 38 2,4 4 2,7 341 5,6
Швденна 877 20,3 258 16,0 22 14,9 1157 19,0
Швденно -захвдна 638 14,7 273 16,9 12 8,1 923 15,2
Швденно-схвдна 295 6,8 62 3,8 9 6,1 366 6,0
Швтчна 867 20,0 563 34,9 62 41,9 1492 24,5
Швтчно-захвдна 400 9,2 157 9,7 32 21,6 589 9,7
Швтчно-схвдна 723 16,7 255 15,8 7 4,7 985 16,2
Схвдна 227 5,2 6 0,4 - - 233 3,8
Всього 4326 100 1612 100 148 100 6086 100
Розподш букових лiсiв у центральному Захiдно-Подiльському горбо-пр'1 вщзначаеться значною нерiвномiрнiстю за с^мюстю схилiв (табл. 4). Як видно з табл. 4, майже 80 % люосташв бука европейського приурочеш до схилiв стрiмкiстю до 15°. Рiзкий спад поширення букових люосташв спосте-рiгаеться на схилах стрiмкiстю бiльше 25° i рщко трапляються масиви бука на схилах крутизною бшьше 30° (табл. 4).
Табл. 4. Розподт площь буковихльсосташв за стр1мк1стю схил'ш
Стр1мк1сть схил1в, градуси Горбопр'я Разом
Стшьське Ыбрське Перемишлянське
га % га % га % га %
10 2214 51,2 1133 70,3 87 58,8 3434 56,4
15 881 20,4 329 20,4 35 23,6 1245 20,6
20 633 14,6 126 7,8 16 10,8 775 12,7
25 253 5,9 22 1,4 6 4,1 281 4,6
30 206 4,8 2 0,1 4 2,7 212 3,5
36 58 1,3 - - - - 58 0,9
40 78 1,8 - - - - 78 1,3
45 3 0,1 - - - - 3 0,05
Всього 4326 100 1612 100 148 100 6086 100
Розподш плошд букових деревосташв за групами вжу наведено у табл. 5. 1з даних табл. видно, що на територи центрального Захщно-Подшьсь-кого горбопр'я переважають середньовiковi лiсостани бука европейського, як займають 41,3 % вкритих люовою рослиннiстю земель. Найбшьша 1х кшь-кiсть зосереджена на Бiбрському горбопр'1 - 47,1 %. найменша на Перемиш-лянському - 32,5 %. Значною на територи центрального Захщно-Подшьсько-го горбопр'я е частка стиглих деревосташв - 24,6 %. Пристигаючi деревоста-ни займають 18,5 %, молодняки - 15,0 %. Перестшш люостани бука виявлено лише на 114 га (0,6 %). Встановлена закономiрнiсть у розподш букових деревосташв за групами вжу повшстю поширюеться на Стшьське i Бiбрське гор-богiр'я. На Перемишлянському горбопр'1, де площа насаджень бука европейського е невеликою - 1672 га, переважають пристигаючi деревостани -39,7 %. Великою тут е також частка середньовжових букових люосташв -32,5 %, а перестшш деревостани повшстю вщсутш. Загалом вжова структура букових лiсiв у центральнш частинi Захiдно-Подiльського горбопр'я, внасль док iнтенсивних рубок у шслявоенш роки, е значно порушеною. Тому необ-хiднi подальшi зусилля лiсiвникiв для доведення 11 до оптимальних розмiрiв.
Табл. 5. Розподт площь букових деревосташв за групами вьку
Групи вшу Горбопр'я Разом
Стшьське Ыбрське Перемишлянське
га % га % га % га %
Молодняки 1-го класу 484 4,5 223 3,7 116 6,9 823 4,5
Молодняки 11-го класу 992 9,3 781 13,1 144 8,6 1917 10,5
Середньов1ков1 4219 39,5 2806 47,1 543 32,5 7568 41,3
Пристигаюч1 2016 18,9 717 12,0 663 39,7 3396 18,5
Стигл1 2935 27,5 1357 22,8 206 12,3 4498 24,6
Перестшш 40 0,4 74 1,2 - - 114 0,6
Всього 10686 100 5958 100 1672 100 18316 100
Бук европейський у центральному Захiдно-Подiльському горбопр'1 вщзначаеться високою продуктившстю. Близько 95 % вщ загально! площi бу-кових насаджень займають деревостани першого та вищих класiв бонiтету (табл. 6). Буковi насадження III i IV клаЫв бонiтету становлять лише 0,34 %.
Розподш букових лiсостанiв центрального Захщно-Подшьського гор-борiг,я за повнотами показано в табл. 7. Як видно i3 наведених даних, на те-ритори району дослiджень переважають середньоповнотнi та високоповнотнi лiсостани бука европейського. Пашвними на Стiльському, Бiбрському i Пере-мишлянському горбогiр,ях е буковi деревостани з повнотою 0,7 та 0,8. Зага-лом, у центральному Захщно-Подшьському горбопр'1 вони займають, вщпо-вiдно, 32,9 i 41,5 % вщ вкрито! лiсовою рослиншстю площi. Буковi лiсостани повнотою 0,9 i 1,0 зростають на площi 6,3 %, а рiдини (повнота 0,3-0,4) сфор-мувалися на 1,5 % територп лiсового фонду регюну.
Табл. 6. Розподт площь букових деревосташв за класами боштету
Класи боттету Горбопр'я Разом
Ст1льське Ыбрське Перемишлянське
га % га % га % га %
I 4167 39,0 1521 25,5 869 52,0 6557 35,8
Iа 5029 47,1 2360 39,6 654 39,1 8043 43,9
I6 961 9,0 1387 23,3 44 2,6 2392 13,1
Ь 176 1,6 171 2,9 - - 347 1,9
II 338 3,2 495 8,3 87 5,2 920 5,0
III 15 0,1 16 0,3 18 1,1 49 0,3
IV - - 8 0,1 - - 8 0,04
Всього 10686 100 5958 100 1672 100 18316 100
Загалом лiсовi масиви в центральнiй частиш Захiдно-Подiльського горбогiр,я поширенi у суборах, сугрудах i грудах (табл. 8). Однак треба наго-лосити, що субори i сугруди в регюш займають дуже невелику площу, вщпо-вiдно - 33,2 га (0,1 %) i 691,8 га (1,8 %).
Табл. 7. Розподт площь букових льсосташв за повнотами
Повнота Горбопр'я Разом
Стшьське Ыбрське Перемишлянське
га % га % га % га %
0,3 9 0,1 3 0,1 4 0,2 16 0,1
0,4 151 1,4 61 1,0 39 2,3 251 1,4
0,5 653 6,1 305 5,1 76 4,5 1034 5,6
0,6 1441 13,5 610 10,2 190 11,4 2241 12,2
0,7 3305 30,9 2025 34,0 687 41,1 6017 32,9
0,8 4302 40,3 2676 44,9 630 37,7 7608 41,5
0,9 779 7,3 271 4,5 43 2,6 1093 6,0
1,0 46 0,4 7 0,1 3 0,2 56 0,3
Всього 10686 100 5958 100 1672 100 18316 100
Багат люорослинш умови - груди поширеш тут на 37586,9 га (98,1 %). У них устшно зростають таю мезотрофш i мегатрофнi типотвiрними деревнi породи, як бук европейський, дуб звичайний, вiльха чорна, граб звичайний, ясен звичайний, ялиця бша. Вони утворюють високопродуктивнi грабовi i гра-бово-дубовi бучини, грабовi, буков^ ясеневi i ялицевi дiброви, чорновшьшини.
Табл. 8. Розподт л'шових земель за типами льсу
№ з/п 1ндекс типу лсу Тип лсу Стшьське Б1брське Перемиш-лянське Разом
га % га % га % га %
1 В2-дС Св1жий дубовий суб1р 9,4 0,05 - - 12,5 0,14 21,9 0,06
2 В2-бкС Св1жий буковий суб1р - - 3,1 0,03 - - 3,1 0,01
3 В3-ДС Вологий дубовий суб1р 8,2 0,04 - - - - 8,2 0,02
4 С2-ГД Св1жа грабова суд1брова 23,5 0,13 4,0 0,04 8,4 0,10 35,9 0,09
5 С2-гбкД Св1жа грабово-букова суд1брова - - 17,7 0,16 - - 17,7 0,05
6 С2-гсД Св1жа грабово-соснова суд1брова 69,2 0,37 87,9 0,80 0,80 0,01 157,9 0,41
7 С2-гБк Св1жа грабова субучина - - 1,3 0,01 - - 1,3 0,003
8 С2-гдБк Св1жа грабово-дубова субучина 2,2 0,01 76,3 0,70 - - 78,5 0,21
9 С2-гсБк Св1жа грабово-соснова субучина - - 87,6 0,80 - - 87,6 0,23
10 С3-гД Волога грабова суд1брова 47,8 0,26 4,0 0,04 107,7 1,24 159,5 0,42
11 С3-гбкД Волога грабово-букова суд1брова - - 11,4 0,11 - - 11,4 0,03
12 С3-гсД Волога грабово-соснова суд1брова 89,1 0,48 2,4 0,02 - - 91,5 0,24
13 С3-гБк Волога грабова субучина - - 1,5 0,01 - - 1,5 0,004
14 С3-гдБк Волога грабово-дубова субучина 32,5 0,17 1,2 0,01 - - 33,7 0,09
15 С4-ГД Сира грабова суд1брова - - - - 1,1 0,01 1,1 0,003
16 С4-Влч Сира сучорновшьшина 7,0 0,04 4,7 0,04 0,8 0,01 12,5 0,03
17 С5-Влч Мокра сучорновшьшина - - - - 1,7 0,02 1,7 0,004
18 Б2-гД Св1жа грабова д1брова 21,8 0,12 93,6 0,86 1574,5 18,11 1689,9 4,41
19 Э2-гбкД Св1жа грабово-букова д1брова 145,5 0,78 2818,5 25,81 692,0 7,96 3656,0 9,54
20 Э2-ГдБк Св1жа грабово-дубова бучина 1280,8 6,85 5917,5 54,19 1139,9 13,11 8338,2 21,76
21 Бэ-гД Волога грабова д1брова 1380,0 7,38 450,7 4,13 3262,2 37,51 5092,9 13,29
22 Бэ-бкД Волога букова д1брова 1513,8 8,10 631,6 5,78 720,9 8,29 2866,3 7,48
23 Бэ-ясД Волога ясенева д1брова - - - - 580,3 6,67 580,3 1,52
24 Б3-яцД Волога ялицева д1брова 3,8 0,02 - - - - 3,8 0,01
25 Бэ-гБк Волога грабова бучина 17,2 0,09 51,6 0,47 18,9 0,22 87,7 0,23
26 Ээ-гдБк Волога грабово-дубова бучина 13966,1 74,86 641,7 5,88 565,5 6,50 15203,3 39,68
27 Б4-гД Сира грабова д1брова 4,1 0,02 8,3 0,08 0,2 0,002 12,6 0,03
28 Б4-ясД Сира ясенева д1брова 3,9 0,02 - - 3,9 0,01
29 Б4-Влч Сира чорновшьшина 39,0 0,21 3,7 0,03 8,5 0,10 51,2 0,13
30 Б5-Влч Мокра чорновшьшина 0,8 0,04 - - - - 0,8 0,002
В сього 18695,7 100 10920,3 100 8695,9 100 38311,9 100
За рiвнем зволоження грунту в центральному Захщно-Подшьському горбопр'! поширеш свiжi, вологi, сирi i мо^ гiгротопи. Найпоширенiшими е свiжi (36,77 %) i вологi (63,01 %) умови мiсцезростання. Сирi i мо^ пгрото-пи займають невелику площу, вiдповiдно - 0,20 % i 0,01 %.
Необхiдно вiдзначити, що наявнi в регiонi дослiджень трофотопи (су-бори, сугруди i груди) i гiгротопи (свiжi, вологi, сирi i мокрi), велика
рельефна рiзномаштшсть територп сприяли формуванню значно! юлькост типiв лiсу. На цей час !х за критерiями лшвничо-еколопчно! типологп Олек-сiева-Погребняка-Воробйова видiлено 30 (табл. 8).
Табл. 9. Розподт букових льсосташв за типами льсу
№ з/п 1ндекс типу ль су Тип л1су Ст1льське Б1брське Перемиш-лянське Разом
га % га % га % га %
1 С2-гБк Свiжа грабова субучина - - 2 0,03 - - 2 0,01
2 С2-гдБк Св1жа грабово-дубова субучина - - 286 4,8 - - 286 1,6
3 С2-гбкД Св1жа грабово-букова суд1брова - - 2 0,03 - - 2 0,1
4 С3-гБк Волога грабова субучина - - 1 0,02 - - 1 0,00 5
5 С3-гдБк Волога грабово-дубова субучина 31 0,3 1 0,02 - - 32 0,2
6 Б2-гдБк Св1жа грабово-дубова бучина 943 8,8 5015 84,1 859 51,4 6817 37,2
7 Б2-гбкД Св1жа грабово-букова д1брова 7 0,1 167 2,8 65 3,9 239 1,3
8 Б2-гД Св1жа грабова д1брова - - - - 15 0,9 15 0,1
9 Б3-гБк Волога грабова бучина 7 0,1 12 0,2 16 1,0 35 0,2
10 Б3-гдБк Волога грабово-дубова бучина 9624 90,1 454 7,6 440 - 10518 57,4
11 Б3-бкД Волога букова д1брова 55 0,5 18 0,3 210 12,6 283 1,5
12 Б3-гД Волога грабова д1брова 19 0,2 - - 67 4,0 86 0,5
Всього 10686 100 5958 100 1672 100 18316 100
Бук европейський як типотвiрна порода i кшматична домшка до ш-ших типотвiрних деревних порiд формуе в регюш дослiджень 13 типiв люу: свiжий буковий субiр, свiжа грабова субучина, свiжа грабово-дубова субучи-на, свiжа грабово-соснова субучина, свiжа грабово-букова судiброва, волога грабово-букова судiброва, волога грабова субучина, волога грабово-дубова субучина, свiжа грабово-дубова бучина, свiжа грабово-букова дiброва, волога грабова бучина, волога грабово-дубова бучина та волога букова дiброва (табл. 8).
Найбшьш поширеними серед них i водночас серед уЫх виявлених у центральному Захщно-Подшьському горбопр'! типах лiсу е свiжа грабово-ду-бова бучина i волога грабово-дубова бучина, яю займають, вщповщно -8338,2 га (21,76 %) та 15203,3 га (39,68 %) територп.
На значнiй площi розповсюджеш також свiжа грабово-букова дiброва (3656,0 га; 9,5 %) i волога букова дiброва (2866,3 га; 7,5 %). Iншi буковi типи люу в центральнiй частинi Захiдно-Подiльського горбопр'я займають дуже невеликi площi - вщ 1,3 до 87,6 га (0,003-0,23 %) (табл. 8).
Необхщно також вiдзначити, що сухих букових тишв лiсу (зокрема сухих грабово-букових дiбров та сухих грабово-дубових бучин), яю на По-дiллi описав ще П.С. Погребняк та ш. [7] i П.П. Кожевнiков [2] та наявшсть яких на Захщному Подiллi пiдтверджена дослiдженнями Г.Т. Криницького, 1.М. Попадинця та iн. [4], ми в центральному Захщно-Подшьському горбо-
rip'i не виявили. Водночас, виявлено поширення бука европейського в типах лiсу шших типотвiрних порiд - у свiжiй i вологiй грабових дiбровах, де вш утворюе похiднi деревостани (табл. 9).
Як видно з даних, наведених у табл. 9, похщт бучняки трапляються на Стшьському (19 га) i Перемишлянському (67 га) горбопр'ях. Аналогiчно iншi деревнi породи частково формують похiднi деревостани в букових типах люу центрального Захщно-Подшьського горбогiр,я. Зокрема, ми виявили похщт березняки, осичники, кленовники у свiжiй i вологiй грабово-дубовiй бучинi, вшьшанники, акацiйники, липняки, явiрники, ясенники, вербняки, топольни-ки у вологiй грабово-дубовш бучинi, дубняки у свiжiй i вологiй грабово-дубо-вiй бучинi та вологш грабовiй бучинi, грабняки у свiжiй i вологiй грабово-ду-бовш бучинi та свiжiй грабово-дубовiй субучиш, сосняки у свiжiй i вологш грабово-дубовш бучиш та свiжiй i вологiй грабово-дубовiй субучинi, модрин-ники у вологш грабово-дубовш бучиш та свiжiй грабово-дубовш субучиш.
Таким чином, у центральнш частиш горбогiр,я у Львiвськiй областi склалися сприятливi едафiчнi та клiматичнi умови для росту, розвитку i фор-мування високобоштетних, високоповнотних букових лiсостанiв, якi вщзна-чаються високою продуктивнiстю i бюлопчною стiйкiстю. Бучини в регiонi е пашвним типом лiсорослинних умов i займають переважно пiвнiчнi i швден-нi експозици горбiв висотою 400 i бiльше метрiв.
Л1тература
1. Геренчук К.1. Природш ландшафти i райони // Природа Льв1всько! област / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : Вид-во Льв1вського ун-ту, 1972. - С. 107-133.
2. Кожевшков П.П. Типи люу та люов1 асощацл Подшля // Пращ Всесоюзного науко-во-дослщного шституту люового господарства та агролюомелюраци : сер. бюл. наук. - Хар-кiв, 1931. - Вип. 10. - С. 78-82.
3. Криницький Г.Т., Попадинець 1.М. Продуктивнють букових насаджень Захщного Подшля // Роль природно-заповщних територш Захщного Подшля та Юри Ойцовсько'' у збе-реженш бюлопчного та ландшафтного р1зномашття. - Тернопшь-Гримайшв : Вид-во "Л1-ля". - 2003. - С. 291-305.
4. Криницький Г.Т., Попадинець 1.М., Бондаренко В.Д., Крамарець В.О. Буков1 люи Захщного Подшля. - Тернопшь : Вид-во "Укрмедкнига", 2004. -168 с.
5. Миклуш С.1. Склад та запаси букняюв р1внини Укра'ни // Науковий вюник НАУ. -К. : Вид-во НАУ. - 2004. - № 70. - С. 44-54.
6. Парпан В.1., Впер Р.М. Буков1 люи Отлля, 1'х природне вщтворення // Науковий вю-ник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослщження в Укрш'ш. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.10. - С. 172-177.
7. Погребняк П.С. Люорослинш умови Подшля // Пращ Всесоюзного науково-дослщ-ного шституту люового господарства та агролюомелюраци : сер. бюл. наук. - Харюв : ВНД1ЛГА. - 1931. - Вип. 10. - С. 122-116.
8. Прикладовская Т.Р. Влияние рекреационных нагрузок на буковые насаждения пригородной зоны Львова // Лесное хозяйство, лесная, бумажная и деревообрабатывающая промышленность : межведом. науч.-техн. сб. - К. : Вид-во "Буд1вельник". - 1981. - Вип. 12. -С. 17-18.
9. Проць-Кравчук Г.Л. Кл1мат // Природа Льв1всько! обласп / за ред. К.1. Геренчука. -Льв1в : Вид-во Льв1вського ун-ту, 1972. - С. 40-59.
10. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Свропейська широколистянолюова область. Схщноевро-пейська провшщя. Захщноукрашська пщпровшщя // Геоботашчне районування Украшсько! РСР / Андр1енко Т.Л., Бшик Г.1., Брадю СМ., Голубець М.А., Махаева Л.В., Рубцов М.1., Тка-ченко В С., Шеляг-Сосонко Ю.Р. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - С. 54-65.
