CC BY
20
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*182.2 Доц. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
доц. П.Г. Хом'юк, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти
ЗНАЧЕНИЯ ТИПОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ А. П'ЯСЕЦЬКОГО ДЛЯ МОН1ТОРИНГУ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПРИРОДНОГО
ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
Описано роль природного заповщника "Розточчя" у OTcreMi природоохоронних об'ектсв Украши, наведено значення виконаних на типолопчному профiлi дослщ-жень для монiторингу довкiлля.
Ключов1 слова: природний заповiдник, динамiка титв лiсу, бiометрiя показ-никiв.
Doc. M.P. Goroshko; doc. P.G. Khomyuk-NUFWTof Ukraine
Importance the typological profile A.PYASECKIJ for monitoring of forest stands of natural game reserve Rastochie
Role of the natural game reserve Rastochie in system safe object Ukraine's is described in article, is shown importance called on typological profile studies for monitoring environmental.
Keywords: natural game reserve, dynamic of forest types, biometry of factors.
В умовах сьогодення, коли в кра!ш багато еколопчних проблем, зок-рема попршення стану лшв, а ресурси, необхщт для 1х розв'язання, вкрай обмежеш, одним з ключових завдань еколопчно! полггики держави е визна-чення прюршелв зпдно з "Основними напрямами державног полтики Украти в галузi охорони довклля, використання природних pecypcie та забезпе-чення eкологiчноl безпеки".
Зокрема, до довготривалих прюршепв охорони довкшля i ращональ-ного використання природних ресурЫв вщноситься збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття, а також розвиток природоохоронно! справи.
За роки незалежностi в Укра1ш практично заново створено нове приро-доохоронне законодавство - Земельний, Люовий i Водний кодекси, Кодекс про надра, закони Укра!ни: "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повггря", "Про природно-заповщний фонд" та iн.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Останнiм нормативним актом об'екти природно-заповiдного фонду виокремлюються як нацiональне надбання, стосовно якого встановлюеться особливий режим охорони, вщтворення i використання. В УкраАт складовi цього фонду вважаються невiд,емною частиною свггово! системи природних територiй, як пiдлягають особливiй охоронi.
Природнi заповщники - це природоохороннi, науково-дослiднi установи загальнодержавного значення, якi мають за мету збереження у природному сташ типових або виняткових для окремо! ландшафтно! зони природних комплекЫв разом з !хшми компонентами, вивчення природних процесiв i явищ у них, опрацювання наукових засад охорони довкшля i використання природних ресурЫв.
В Укршт заповiдники - як вища форма охорони природних територш -iснують в кожному великому природному комплекс^
• у зон мшаних л1с1в - Полюький (охороняються ландшафти мшаних лю1в);
• у зот Лшостепу - Катвський, Медобори, Розточчя (охороняються лшосте-пов1 ландшафти);
• у зот Степу - Аскатя-Нова, Чорноморський, Дншровсько-Ор1льський, Лу-ганський, Украшський Степовий, Дунайськ плавт (охороняються степов1 ландшафти);
• у Карпатах - Карпатський (збер1гае рвдшст прськ екосистеми лшового, су-бальпшського 1 альпшського пояс1в);
• у Криму - Кримський, Ялтинський, Карадазький, Мис Мартьян (охоро-няеться рщшсна рослинтсть середземноморського типу).
Особливо! уваги серед них заслуговуе природний заповщник Розточчя -розмiщений в межах Украши на Головному европейському вододш.
Район Украшського Розточчя - це крайнш пiвнiчно-захiдний вiдрiг Подшьсько! височини, який починаеться в околицях мюта Львова i простя-гаеться вузьким горбистим пасмом (15-20 км завширшки) на 60 км у швшч-но-захщному напрямку до кордону з Польщею.
Неповторнi ландшафти, водойми, ушкальт рослиннi угрупування були об'ектами дослiджень таких вчених, як В. Бессер (1809-1820), А. Завадсь-кий (1824-1836), Б. Блоцький (1870-1908), Й. Пачоський (1910), В. Шафер (1923-1935), М. Кочвара (1925-1939), Я. Мондальський (1930-1938) та ш. Де-що тзшше сво! дослiдження проводили Ю. Шеляг-Сосонко, К. Малиновсь-кий, С. Стойко, М. Горшенш, С. Шевченко та багато шших науковцiв.
Свою частку у дослiдження унiкальних об'екпв Розточчя внiс украшсь-кий вчений-л^вник - Андрiй П'ясецький. Впродовж 1940-42 рр. вчений запо-чаткував тривалий польовий дослiд, вiдмежувавши профiль тишв лiсу довжи-ною 1050 м i шириною 50 м на територи Яшвсько! дослщно! станци. Власне дослщницький об'ект був розмiщений вздовж торф'яно! заглибини недалеко вiд Яшвського озера з висотою н.р.м. у нижнш частинi 295 м i верхнiй - 340 м.
На час закладання профшь охоплював чотири типи i шiсть пiдтипiв ль су, якi поступово змiнювали один одного вiд низу до гори: сирий сосновий бiр; вологий сосновий бiр; вологий дубово-сосновий суб1р (сугрудуватий тд-тип); вологий дубово-сосновий сугруд; свiжа грабово-соснова суд1брова (су-боруватий тдтип); свiжа грабово-соснова суд1брова; св1жа грабово-соснова
суд1брова (похiдний тип); св1жа соснова субучина (грудуватий шдтип); св1жа грабова д1брова (сугрудуватий пiдтип); св1жа дубова бучина (сугрудуватий шдтип).
Основш результати стосувалися адаптацiï типологiчноï сiтки Олексь 1'ва-Погребняка до природних умов Захiдного регюну, зокрема Розточчя, де ростуть раритетш буково-сосново-дубовi лiсостани. Унiкальнiсть цього дос-лiдницького об'екта полягала також у можливост дослiдження закономiрнос-тей формування рослинних асощацш, розмiщених на сумiжних дiлянках, за-лежно вiд тишв лiсорослинних умов.
Результати дослiджень А. П'ясецький опублiкував у працi "Про побу-дування i бiологiчний розвиток ряду munie Украшського nicy" (1942), де подтвердив лопчшсть типологiчноï сiтки П.С. Погребняка i вперше запропону-вав кiлькiсний пiдхiд до встановлення едатопу за набором еколопчних чин-никiв. На жаль, авторовi не вдалося продовжити своï дослщження - вiн був розстрiляний фашистами у тому ж 1942 р.
Впродовж наступних роюв на цьому дослщницькому об'екл неодноразово проводилися повторш замiри таксацiйних показникiв деревосташв, але найбiльш повними виявилися результати, отримаш у 1953 р. Згодом, у 1974 р. було оргашзовано державний заказник мюцевого значення "Страд-чанський лiс", а у 1978 р. - заповщне урочище "Королева гора", як i стали базою для створення заповщника.
У 1984 р. за ршенням Уряду Украши оргашзовано природний заповщник "Розточчя" площею 2084 га i протяжшстю територи з пiвночi на шв-день 8 км, а з заходу на схщ - 12 км. Сьогодш на його територи у кварталах 21, 22 i 23 i знаходиться типолопчний профшь. Впродовж наступних роюв на цьому об'екл рiзними дослiдниками перiодично проводились обмiри дерев, але вони носили переважно поверховий характер, оскшьки торкалися окре-мих аспектiв динамiки рiзних типiв лiсу.
Найбiльш детально були проведет замiри у 1992 р. пращвниками ка-федри лiсовоï таксаци та лiсовпорядкування П.Г. Хом'юком та В.В. Гаврилю-ком пiд керiвництвом завiдувача М.П. Горошка На вЫх дiлянках було проведено комплекс лiсiвничо-таксацiйних робiт з фiксуванням координат дерев та бюметричною оцiнкою показниюв деревостанiв.
Основнi результати викладено у дисертацшнш роботi П.Г. Хом'юка i дипломних роботах випускниюв кафедри. Крiм цього, було встановлено новi межi типiв i пiдтипiв лiсу та зафжсовано змiну типiв лiсу у нижнш частинi профiлю (рис. 1).
Змша типу лiсу у нижнш частиш профiлю з сирого соснового бору на вологий буково-сосновий субiр стала можливою через осушення долини рiч-ки Верещицi, яка протжае територiею заповiдника. Внаслiдок цього вщбула-ся змiна екологiчних факторiв, про виршальну роль яких у формуванш еда-топу i говорив А. П'ясецький. Таким чином тшьки заповщний режим забезпе-чив непорушнiсть люових насаджень i дав змогу дослщити вплив рiзних фак-торiв на формування тишв люу.
СХЕМА
розмщення тишв люу на профш А. П'ясецького
1942 pi к
1992 pi к
1 2,5,6 А 4 Аз -С -с СИРИИ СОСЛОВИЙ BIP БОЛОГИМ СОСЛОВИЙ Б1Р 1, 2,5,6 В3 -бкС ВОЛОГИЙ БУКОВО-СОСНОВИЙ СУБ1Р
3 в? -дС ВОЛОГИЙ ДУБОВО-СОСНОВИЙ СУБ1Р ( СУГРУДУ ЪА ТИЙ ПЩТИП ) 3 СО -дС ВОЛОГИЙ ДУБОВО-СОСНОВИЙ СУБ1Р (СУ ГРУ ~ДУ ВА ТИЙ ПЩТИП)
7 в? -дС ВОЛОГИЙ ДУБОВО-СОСНОВИЙ СУБ1Р ( СУ ТРУДУ ЪА ТИЙ ПЩТИП ) 7 С3 - гдС ВОЛОГИЙ ГРАБОВО-ДУБОВО-СОСНОВИЙ СУГРУД
8 9 С2В-<2" -гсД -гсД С ВША ГРАБОВО-СОСНОВА СУД1БРОВА ( СУБОРУВАТПЙ ПЩТИП > С В1ЖА ГРАБОВО-СОСНОВА СУД1БРОВА 8 9 С3 rD 2 -гсД -гД ВОЛОГА ГРАБОВО-СОСНОВА СУД 1Б РОВ А СВША ГРАБОВА СУДШРОВА ( 1 РУДУ ВА ТИЙ ПЩТИП )
10 С2- гсД С ВША ГРАБОВО-СОСНОВА СУДШРОВА 10 С2 - сБк СВША СОСНОВА СУБУЧИНА
11 С D- 2 -сБк СВША COCIIOBA СУБУЧИНА ( ГРУДУВАТНЙПЩТИП ) И с? 2 -сБк СВША СОСНОВА СУБУЧИНА ( ГРУДУВА ТИЙ ПЩТИП)
12 DC l,2 -гД С ВША ГРАБОВ А ДГБРОВА 1 ( 'У ГРУДУ ВА ТИЙ ПЩТИП ) 12,13,14 »2 - гдБк СВША ДУБОВА БУЧИНА
Рис. 1. Диналпка munie nicy на профии А.П'ясецького
Рельеф Розточчя зумовлюе переважання вг^в захщного i твденно-за-хiдного напрямкiв, як сприяють надходженню повiтряних мас з Балтики, шд-вищенню вологостi повггря i опадiв. Тривалiсть вегетацiйного перюду (212 днiв), особливостi рельефу, мозаишсть Грунтового вкриття, своерiдний мшро-ктмат зумовили формування ушкально! люово! рослинност - тут перекрива-ються ареали бiльшостi основних евразiйських видiв дерев i чагарникiв.
Вiдомо, що на територи Укра!ни немае лiсостанiв, у формуванш яких одночасно беруть участь сосна, дуб, бук i граб. Зокрема на типолопчному про-фш, змiнюючи один одного, ростуть складш буково-сосновi, буково-дубово-сосновi, грабово-буковi та грабово-дубовi насадження.
Варто вiдзначити, що за останш десятирiччя посилилася експанЫя бука лiсового у бж бiднiших типiв лiсорослинних умов. О^м цього просте-жуеться тенденцiя у природнш змiнi порiд - утворення грабово-букових ль состанiв пiсля природного розпаду хвойних.
Шдсумовуючи сказане, потрiбно вiдзначити, що типологiчний про-фшь А.П'ясецького е невiд,емною частиною заповщника Розточчя, на якому доцiльно продовжувати науковi дослiдження з монiторингу люових асощ-ацiй. Заповiдний режим територи дае змогу вивчати сукцеси насаджень, яю ростуть без будь-якого втручання людини. У майбутньому це дасть змогу зробити висновки про закономiрностi росту i розвитку основних лiсотвiрних порiд Укра!ни.
Лiтература
1. Генс1рук С.А. Люи Украши. - Льв1в: НТШ, УкрДЛТУ. - 2002. - 496 с.
2. Географ1чна енциклопед1я Украiни. - К.: мУкраiнська радянська енциклопед1я" 1м. М.П. Бажана. - 1993, т. 3: П-Я. - 480 с.
3. Горошко М.П., Хом'юк П.Г. Внесок А. П'ясецького у розвиток люотиполопчно! {дс! академша П.С. Погребняка// Наук. вюник НАУ: Лювництво. - К.: НАУ. - 2000, вип. 27. -С. 64-68.
УДК 630*1 Доц. В.К. Загка, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украгни
ФОРМУВАННЯ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА РАД1АЦ1ЙНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОР1ЯХ ТА Л1СОВ1ДНОВН1 ПРОЦЕСИ У НИХ
Дослщжуються лiсовiдновнi процеси в насадженнях сосни звичайно'1' pi3Horo ступеня радiацiйного ураження. Виявлено, що на меж! дшянки з летальною дозою поглинуто'1' радiащi сформувались лiсостани, де збереглось близько 20 % дерев сосни. Природне ii поновлення тд наметом люу в умовах вiдсутностi конкуренцп з боку берези i осики виявилось добрим. У насадженнях середнього i слабкого радь ацшного впливу пiдрiст сосни повнiстю вщмирае, не досягнувши семирiчного вiку.
Ключов1 слова: радiацiйне опромiнення, сосна звичайна, тдрют.
Doc. V.K Zaika - NUFWT of Ukraine
Formation of Pinus sylvestris L. plantings in the radiation polluted territories and forest-regenerative processes in them
Forest-regenerative processes in Pinus sylvestris L. plantings with different a degree of radiating defeat were investigated. It is found out, that on border with a lethal doze of
