CC BY
13
оптимiзуe ix фiтоценотичну структуру. У дендрологiчному парку "Аскашя-Нова" вирощуеться посадковий MaTepian низки перспективних для впровад-ження декоративних форм та малопоширених видiв рослин.
Л1тература
1. Рубцов А.Ф., Бурда Р.И., Жуков Б.М. К вопросу рационального использования морской террасы северного побережья Азовского моря// Охрана природы и рациональное использование природных ресурсов юга Украины. - Симферополь: Симферопольский ун-тет, 1977. - С. 139-140.
2. Гречушкин В.С., Рубцов А.Ф., Анацкий П.С., Кондратюк Е.Н. Рекомендации по озеленению засоленных почв рекреационной зоны побережья Азовского моря. - Донецк: ДБС АН УССР, 1983. - 28 с.
3. Рубцов А.Ф. Деревья и кустарники рекреационной зоны Азовского побережья УССР// Бюл. Главн. ботан. сада. - 1980, вып. 115. - С. 70-75.
4. Деревянко Н.В. Парки та дендропарки Херсонсько1 област як щит об'екти культурно! дендрофлори та ix охорона// Заповщна справа: стан, проблеми, перспективи. - Херсон, 1999. - С. 50-53.
5. Рубцов А.Ф., Гавриленко Н.О. Асортимент дерев та чагарниюв для озеленення тв-денного степу Украши// Bioii Бюсферного заповщника " Аскатя-Нова". - 2002, т. 4. - С. 63-81.
УДК 630 *907.12(477) Ст. наук. ствроб. П. Т. Ященко1;
доц. М.В. Чернявський2; доц. Я.В. Геник2; проф. П.А Шмiдт3; магктр Т. Глазер3
ФГГОРВНОМАШТШСТЬ ЯК ПОКАЗНИК ПРИРОДООХОРОННО1 ЗНАЧИМОСТ1 I ТРАНСФОРМОВАНОСТ1 Л1СОВИХ
НАСАДЖЕНЬ
Для характеристики трансформованост та природоохоронно'1 значимосп люо-вих насаджень верхiв'я басейну Днiстра застосовано балову оцшку фiторiзноманiття пробних площ на видовому рiвнi. Вiдображено результати оцшки, показано варь абельнiсть показника фiторiзноманiтностi для рiзних субформацiй.
Ключов1 слова: фiторiзноманiття, субформацiя.
P. T. Jashchenko1; doc. M. V. Chernjavski2; doc. Y. V. Henyk2;
prof. P.A. Schmidt3; mgr. T. Glaser3
А Fitodiversity as a Sign of the Naturprotect Importance and Transformation of the Forests Community's
The ball appraisal a fitodiversity on the species level to the forest sample area for characterize a nature conservation importance the forest stands and transformation forest in the Upper Dnister basin are amploiment. The results appraisal are reflected, the variability of the fitodiversity index for the variously subformation of the vegetation are significant.
Keywords: fitodiversity, subformation.
Пщ кшець XX столггтя у проблем! охорони рослинного покриву набу-ло актуальност збереження бюлопчного р1зномашття, причому першопочат-ковий штерес до швентаризаци рщюсних вид1в з часом замшився штенсив-ним вивченням р1зномаштносл рослинних угруповань та екосистем загалом.
1 1нститут екологи Карпат НАН Украши (Institute of ecology of the Carpathians NAS of Ukraine)
2 Нацюнальний лкотехшчний уншерситет Украши (National University of Forestry and Wood Technology of Ukraine)
3 Техшчний ушверситет Дрездена, м. Тарандт (Technical university of Drezden, t. Tharand)
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
Таким чином, сформувався диференцшований пiдхiд до анашзу бюрiзнома-нiтностi, яку стали розглядати на рiзних рiвнях - видовому (таксономiчному), ценотичному (синтаксономiчному) та ландшафтному, або ж вщповщно на рiвнях альфа, бета i гамма^зномаштност [5].
Бiорiзноманiтнiсть взагалi можна розглядати як прояв життя рослин-ного i тваринного свiту в усiх його формах i на вЫх рiвнях оргашзаци. Роз-глядаючи ж рослинний свгг окремо, як правило, характеризують фiторiзнома-нiтнiсть, охоплюючи i таксономiчну, i синтаксономiчну 11 варiабельнiсть. Рь вень фiторiзноманiтностi е важливою характеристикою сучасного стану люо-вих екосистем i наслiдком як юторичного розвитку лiсiв, так i антропогенного впливу на них. Фiторiзноманiтнiсть може слугувати й показником тран-сформованост та природоохоронно! цiнностi люових насаджень. Так, альфа-рiзноманiтнiсть вщображае не тiльки таксономiчну насиченiсть рослинних угруповань, а й наявшсть рщюсних видiв у них. Бета-рiзноманiтнiсть харак-теризуе специфiку фггоценотично1 структури рослинного покриву на рiвнi асоцiацiй (як тишв деревостанiв), типiв лiсу чи субформацш [2-5], i опосеред-ковано - його змши внаслiдок антропогенного втручання, а також природо-охоронну значимють лiсових насаджень.
Фiторiзноманiтнiсть, як показник рiвня трансформованостi природо-охоронно! цiнностi насаджень, ми застосували для висвгглення впливу рiзних систем люокористування та природних чинникiв на сучасний стан люових екосистем басейну Дшстра. Найбiльш iстотнi антропогеннi трансформацп ль сово! рослинностi в басейнi ржи вщбулися внаслiдок застосування суцшьно-люоЫчних i санiтарних рубок, випасання худоби i сiнокосiння в лiсах. Поряд з тим у регюш спостершаються i природнi трансформацп люово1 рослиннос-тi; так, наприклад, затоплення територи пiд час лiтнiх паводкiв зумовлюе циклiчний характер розвитку трав'яного наземного вкриття, що проявляеться через сезонне зменшення фiторiзноманiтностi у лiсах.
Для виявлення варiабельностi фiторiзноманiтностi лiсових насаджень основних субформацш верхньо1 частини басейну Дшстра було закладено низку пробних площ у лiсах рiзного ступеня штенсивност ведення господар-ства. На пробних площах визначено альфа-фiторiзноманiття насаджень, тоб-то видовий склад дерев, кушдв, кущикiв i напiвкущикiв, трав i мохiв. Для характеристики бета^зномашття складено узагальнений щодо територи дос-лiджень список типiв люу (табл. 1), який свiдчить про рiзноманiття типiв, але переважання двох едатопо-вологих грудiв i сугрудiв.
Оскшьки для Карпат загалом видiлено понад 78 тишв люу [1], то можна зробити висновок про наявшсть майже третини списково1 численност цих тишв у межах територи дослщжень i досить високий рiвень типолопчно1 представленостi регiону.
Для доповнення характеристики бета^зномаштносл регiону проведено аналiз люово1 рослинностi басейну на рiвнi субформацiй. Здiйснено групу-вання пробних площ за субформащями i подiл обстежених насаджень на ко-рiннi та похiднi; для кожно1 субформаци у корiнних типах люу видiлено ета-лонну пробну площу, яка найбiльш повно репрезентуе фггоценотичш особли-
2
вост субформацiï. Розмiри пробних площ були в межах 200-500 м , що фак-тично забезпечуе порiвнюванiсть результатiв облiку видового складу рослин. Кшьюсть видiв рослин еталонноï пробноï площi взято за 100 %, на основi чо-го визначено вдаилення кiлькiсних показникiв альфа-фiторiзноманiття для кожноï пробноï площi у розрiзi субформацiй (табл. 2).
Табл. 1 Зведений список munie nîcy, переважаючиху eepxie'ï басейну Дшстра
Назва титв л1су 1ндекс типу л1су
1. Св1жий дубово-сосновий суб1р В2-дС
2. Вологий дубово-сосновий суб1р В3-дС
3. Св1жий грабово-дубовий сугруд С2-г-дС
4. Волога грабова суд1брова С3-гД
5. Волога дубово-грабова субучина С3-д-гБк
6. Вологий дубово-грабовий сугрудок С3-г-дС
7. Сирий чорновшьховий сугруд С4-Вх ч
8. Сирий шровшьховий сугруд С4-Вх с
9. Св1жа грабова д1брова Б2-гД
10. Волога грабова д1брова Б3-гД
11. Волога грабово-букова д1брова Б3-г-бкД
12. Волога грабова бучина Б3-гБк
13. Волога дубово-грабова бучина Б3-д-гБк
14. Сирий чорновшьховий груд Б4-Вхч
15. Волога смерекова субучина С3-смБк
16. Волога буково-ялицева сусмеречина С3-бк-яцСм
17. Волога букова сусмеречина С3-бкСм
18. Волога смерекова бучина Б3-смБк
19. Волога буково-ялицева смеречина Б3-бк-яцСм
20. Волога букова смеречина Б3-бкСм
21. Волога смереково-ялицева субучина С3-см-яцБк
22. Волога букова суяличина С3-бкЯц
23. Волога смереково-ялицева субучина С3-см-бкЯц
24. Волога смереково-ялицева бучина Б3-см-яцБк
25. Волога букова яличина Б3-бкЯц
26. Волога смереково-букова яличина Б3-см-бкЯц
Табл. 2. Альфа-фimорiзноманimmя пробних площ за субформацями та його вiдхuлeння eid еталошв
№ з/п Склад деревостану Дерев Ку-шдв Ку-щишв Трав Всього вид1в Ввдношення до еталону, % В1дхилення вщ еталону, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Вербов1 л1си (чист1)
Коршт вербов1 л1си
4-99 10Вб.б 1 7 1 37 46 100 0
15-99 10 Вб.б 7 9 1 53 70 152 52
1льмово-дубов1 л1си
Коршт шьмово-дубов1 л1си
1-99 9Д1Клп 6 7 2 38 53 100 0
2-99 7Д1Яс1Лп 1Кл 10 6 1 43 60 113 13
HayKQbM niciiuK, 2004, вип. 14.8
1 1 2 134567 В 9
Похiднi шьмoвo-дубoвi лши
3-99 ВЯс2Лп+Д 9 7 3 4В 67 126 26
5-99 9Т1Лп 7 5 2 23 37 70 30
6-99 5Лп4Яс1Д В 2 2 91 103 194 94
Явopoвo-вiльxoвi лки
KopÍHHÍ чоpновiльховi лiси
20-99 ВВхч1Кл 1Яв 7 В 0 40 55 100 0
Гpaбoвo-дyбoвi лicи
KopÍHHÍ гpабово-дубовi лiси
В-99 10Д+Г 3 1 3 3В 55 161 61
9-99 10Д+Г 6 7 1 4В 62 1В2 В2
11-99 9Д1Г 5 5 4 1В 32 94 6
13-99 7Д3Г 3 3 1 27 34 100 0
14-99 6Д4Г 4 6 1 42 53 155 55
1-02 9Д1Лп 6 4 0 17 27 79 21
3-02 10Д+Г 3 6 5 50 64 1ВВ ВВ
10-02 10Д+Г, Лп 3 3 2 23 31 91 9
4-02 4Д4Лп3Г 4 3 4 34 45 132 32
16-99 10Д+Вхч, Г 4 9 0 17 30 ВВ 12
Похвдт гpабoвo-дубoвi лши
7-99 10Д+Вхч 4 5 3 51 63 1В5 В5
10-99 10Д 3 11 4 52 70 205 105
12-99 Л/к 7Д2Яв1См 0 1 9 В1 91 266 166
19-99 ВД2С 3 5 1 4 15 44 56
2-02 9Д1Лп+Г 6 0 4 52 62 1В2 В2
5-02 Л/к 10С 4 5 5 20 34 100 0
17-99 Л/к 10 Мoдp. 3 В 0 1В 29 В5 15
1В-99 Л/к В Мoдp2Т 2 6 0 9 17 50 50
Ялицевo-бyкoвi лки
KopÍHHÍ ялицевo-букoвi лши
1-00 1 9Яц1Бк 1 7 5 3 32 47 100 0
Похвдт ялицевo-букoвi лiси
3-00 6С3Яц1Бк 9 6 2 51 6В 145 45
2-00 9С1Яв 10 3 2 30 45 96 4
4-00 9Бк1Вбк 4 3 1 20 2В 60 40
5-00 9Вхс1Яб 0 10 5 32 47 100 0
Смеpекoвo-бyкoвo-ялицевi лки
KopÍHHÍ смеpекoвo-букoвo-ялицевi лiси
6-00 10Яц+См 2 5 2 45 54 10В В
6-02 9Яц1Бк+См 3 3 3 41 50 100 0
Похвдт смеpекoвo-букoвo-ялицевi лши
7-02 7Яц3См 4 3 2 22 31 62 3В
В-02 5Яц5См 2 2 7 37 4В 96 4
Ялицевo-cмеpекoвo-бyкoвi лicи
KopÍHHÍ ялицевo-смеpекoвo-букoвi лiси
11-02 6Бк3См1Яц 4 2 4 2В 3В 100 0
12-02 ВБк2См+Яв 4 1 3 17 27 71 29
1 2 3 4 5 6 7 8 9
13-02 См4Бк+Яц 2 1 4 31 38 100 0
14-02 6Бк4См+Яц 2 0 3 16 21 55 45
ПГохвдт ялицево-смереково-буков1 л1си
15-02| 10См 1 1 5 21 28 74 26
Смереково-буков1 л1си
Кор1нн1 смереково-буков1 л1си
7-00 7См3Бк 2 3 2 48 56 100 0
8-00 6См4Бк 3 0 4 40 47 84 16
Пох1дн1 смереково-буков1 л1си
9-00 10См 1 1 8 28 38 68 32
10-00 8См2Бк 4 2 4 21 31 55 45
11-00 9Б1См 2 2 3 24 31 55 45
12-00 10См 3 3 5 33 44 79 21
Аналiз табл. 2 свщчить про досить велику варiабельнiсть кiлькiсних показникiв видового складу рослин i вiдповiдно вдаилень порiвняно з ета-лонними насадженнями у зазначених лiсових субформацiях. Так, альфа-фгго-рiзноманiття грабово-дубових лiсiв перебувае в межах вщ 91 до 17 видiв, а в iльмово-дубових - вщ 103 до 37 видiв. Проте така велика розбiжнiсть е характерною переважно для дшянок похщних деревостанiв i, очевидно, зумовлена значним рiвнем трансформованостi насаджень. Коршш ж насадження мають дещо меншi вiдхилення численностi видiв (табл. 3). Так, найбшьша величина альфа-фiторiзноманiття виявлена у прируслово-вербових (70 видiв), ялицево-букових (68 видiв) та грабово-дубових люах (64 види), що вщображае табл. 2.
Табл. 3. Варiабельнiсть ктьтсних показнишв альфа-ф1тор1зноман1тност1
Субформацй кор1нних титв деревостатв К1льк1сть вид1в за субформащях
Максимальна Мшмальна Еталонна В1дхилення ввд еталона
Вербов1 л1си чист1 70 46 46 + 24
1льмово-дубов1 л1си 60 53 53 +7
Яворово-чорновшьхов1 л1си 55 55 55 0
Грабово-дубов1 л1си 64 27 34 Ввд +37 до -7
Ялицево-буков1 л1си 68 47 47 +21
Смереково-буково-ялицев1 л1си 54 50 50 +4
Ялицево-смереково-буков1 л1си 38 21 38 - 17
Смереково-буков1 л1си 56 47 56 - 9
В ялицево-смереково-букових i смереково-букових лiсах вiдзначено i нижчу вiд еталонно! численнiсть видiв, що також е наслiдком як певно! тран-сформованостi насаджень, так i вiкового !х стану - у молодих, перегущених де-ревостанах кшьюсть видiв, як правило, менша. Якщо порiвняти зазначенi проб-т площi у розрiзi субформацiй (табл. 2), то найбiльшi вдаилення альфа^зно-манiтностi вiд еталонних насаджень спостер^аються у корiнних грабово-дубо-вих люах (88 % - ПП 3-02; 82 % - ПП 9-99, 61 % - 8-99), тодi як коршш люи ш-ших дослiджених субформацй мають значно меншi коливання численностi ви-дiв. Для похщних грабово-дубових насаджень характернi бiльшi вдаилення вiд еталону (166 % - ПП 12-99; 105 % - ПП 10-99), що е наслщком значних антро-погенних трансформацш лiсового середовища у насадженнях дано! субформацй.
HayKQbM mciniK, 2004, вип. 14.8
Пopяд з тим нeoбxiднo зaзнaчити, шр вeличинa бeзпocepeдньo aльфa-piзнoмaнiтнocтi вiдoбpaжae piвeнь тpaнcфopмoвaнocтi i пpиpoдooxopoннy зшчимють лicoвиx нacaджeнь тiльки oпocepeдкoвaнo, i тшьки y мeжax cyб-фopмaцiй. Нaпpиклaд, мaлa кiлькicть видiв y бyчинax пopiвнянo з нacaджeн-мми iншиx дepeвниx пopiд тaкoгo ж вжу шe He cвiдчить ^o низький piвeнь пpиpoдooxopoннoï цiннocтi бучи^ 6o нeвeликa чиcлeннicть видiв у пiднaмeт-ниx яpycax бyчинникiв e oднieю з xapaктepниx фiтoцeнoтичниx oзнaк rimo-виx бyкoвиx лiciв, i зyмoвлeнa вoнa нeдocтaтньoю ocвiтлeнicтю пiднaмeтниx яpyciв pocлиннocтi в ниx; зa нaявнocтi ж aнтpoпoгeннoгo впливу дepeвний яpyc бyчинникiв poзpiджyeтьcя i кшьюеть видiв у ниx збiльшyeтьcя.
Пщ чac дocлiджeнь фiтopiзнoмaнiтнocтi бyлo вcтaнoвлeнo, шo зa шяв-нocтi пopyшeнь cтpyктypи лiciв кiлькicть видiв в ïx тpaв,янoмy пoкpивi мoжe як збiльшyвaтиcя, тaк i змeншyвaтиcя вщ piвня eтaлoннoгo нacaджeння, ^и-чoмy у випaдкy змeншeння дoмiнaнтaми нaзeмнoгo яpycy iнкoли cтaють тшь-ки 1-2 cвiтлoлюбниx види. Тoмy, для o^Hra piвня тpaнcфopмoвaнocтi тa зь cтaвлeння пpиpoдooxopoннoï цiннocтi лicoвиx нacaджeнь piзниx cyбфopмa-цiй, якi вiдpiзняютьcя типoвoю чиcлeннicтю видiв, дoцiльнo зacтocoвyвaти He тiльки кiлькicнi пoкaзники (тобто чиcлeннicть видiв i кiлькicнe вiдxилeння вiд eтaлoнy), a й вiднocний пoкaзник - нaпpиклaд, cyмy бйшв, якa oпocepeд-кoвaнo xapaктepизye тaкi вiдxилeння у бiк збiльшeння чи змeншeння чиcлeн-нocтi видiв. тэку cyмy бaлiв мoжнa визнaчити зa пoкaзникaми бaлoвoï oцiнки чиcлeннocтi видiв i пpoцeнтнoгo вiдxилeння aльфa-piзнoмaнiття вщ eтaлoнy у кoжнiй cyбфopмaцiï.
Для xaparcrep^rara знaчимocтi зaгaльнoï кiлькocтi видiв ми зacтocyвa-ли тaкy кшьюеть 6эшв: пoнaд В0 видiв - 50 б&шв; 61-В0 видiв - 40 6эшв; 4160 видiв - 30 бaлiв; 41-60 видiв - 30 бaлiв; 21-40 видiв - 20 бaлiв; мeншe 20 ви-дiв - 10 б&шв. Äнaлoгiчнo кiлькicть бaлiв для xaparcrep^rara вiдxилeння вiд eтaлoнy (як пepeвищeння, тaк i нeдoбopy) бyлa ^ступ^ю: дo 10 % - 50 6эшв; 11-20 % - 40 бглв; 21-40 % - 30 бглв; 41-60 % - 20 бглв; пoнaд 60 % - 10 6э-лiв. Taким чишм, зaгaльнa мaкcимaльнo мoжливa кiлькicть б&шв нacaджeння у cyмi cтaнoвить 100 oдиниць. Отpимaнi нaми з викopиcтaнням зaзнaчeниx 6э-лiв peзyльтaти cyмapнoï oцiнки aбcoлютниx i вiднocниx пoкaзникiв тpaнcфop-мoвaнocтi i пpиpoдooxopoннoï знaчимocтi нacaджeнь вiдoбpaжae тaбл. 4.
ÄHa^ тaбл. 4 пoкaзaв знaчнi poзбiжнocтi шoдo кiлькocтi бaлiв, визш-чeниx зa пoкaзникoм чиcлeннocтi видiв тa зa пpoцeнтним вiдxилeнням aльфa-piзнoмaнiття вiд eтaлoнy. Taк, нaпpиклaд Ha ПП 6-99 aбcoлютнa чиcлeннicть видiв cтaнoвить 103 oдиницi, i вiдпoвiднo кiлькicть бaлiв cтaнoвитимe 50. Oc-кiльки вiдxилeння дaнoï пpoбнoï плoщi вiд eтaлoнy cягae 94 %, то кшьюеть б&шв зa цим вщшшим пoкaзникoм cтaнoвитимe тiльки 10 б&шв. Рoзбiжнicть кiлькocтi бaлiв ш двox oзнaкax i нeвeликий cyмapний бэл пiдтвepджyють знaчнy тpaнcфopмaцiю ще1* пpoбнoï плoшi.
Пpoвeдeнi дocлiджeння пoкaзaли, шo piвeнь aктyaльнoï aльфa-piзнo-мaнiтнocтi лicoвиx нacaджeнь зaлeжить вiд бaгaтcтвa лicopocлинниx yмoв, типу гocпoдapювaння i одетыми лicoкopиcтyвaння. Нaпpиклaд, ciнoкicний тип викopиcтaння лicoвиx дiлянoк, зэ я^го фopмyютьcя дepeвocтaни мaлoï (дo
0,4-0,5) зiмкнутостi, сприяе максимальному збiльшенню видово! фiторiзнома-нiтностi. Так, у рiдколiсних грабово-дубових лiсах Микола!вського люниц-тва, у яких проводиться сшокосшня, альфа-рiзноманiття представлене 54-ма видами трав, тодi як за типового люокористування i тшьово! структури на-саджень воно е значно нижчим - вiд 27 до 35 видiв. Це шдтверджуе об'ектив-нiсть одного iз постула^в щодо збереження певного рiвня фiторiзноманiт-ностi, згiдно з яким шдтримання типового рiвня фiторiзноманiтностi можли-ве тшьки за наявностi постiйних порушень парцелярно! i фггоценотично! структури фiтоценозiв [5].
Табл. 4. Величина абсолютних та вiдносних показникв фiторiзноманiття
л^ових насаджень
№ пробно! плошд Загалом вид1в В1дхилення ввд еталону, % Бали
за в1дхиленням ввд еталону за кшьшстю вид1в сума бал1в
1 2 3 4 5 6
Вербов1 л1си чист1
Коршт вербов1 лши
4-99 46 0 50 30 80
15-99 70 52 20 40 60
1льмово-дубов1 л1си
Коршт 1льмово-дубов1 л1си
1-99 53 0 50 30 80
2-99 60 13 40 30 70
Похвдт 1льмово-дубов1 л1си
3-99 67 26 30 40 70
5-99 37 30 30 20 50
6-99 103 94 10 50 60
Яворово-вшьхов1 л1си
Кор1нн1 чорнов1льхов1 лши
20-99 55 0 50 30 80
Грабово-дубов1 л1си
Кор1нн1 грабово-дубов1 л1си
8-99 55 61 10 30 40
9-99 62 82 10 40 50
11-99 32 6 50 20 70
13-99 34 0 50 20 70
14-99 53 55 20 30 50
1-02 27 21 30 20 50
3-02 64 88 10 40 50
10-02 31 9 50 20 70
4-02 45 32 30 30 60
16-99 30 12 40 20 60
Похвдт грабово-дубов1 лши
7-99 63 85 10 40 50
10-99 70 105 10 40 50
12-99 91 166 10 50 60
19-99 15 56 20 10 30
2-02 62 82 10 40 50
^укрвий вкник, 2004, вип. 14.8
1 2 3 4 5 6
5-02 34 0 50 20 70
17-99 29 15 40 20 60
1В-99 17 50 20 10 30
Яли^ю-бу^в! лки
KopÍHHÍ ялицeвo-бyкoвí лши
1-00 47 0 50 30 В0
^x^HÍ ялицeвo-бyкoвí лши
3-00 6В 45 20 40 60
2-00 45 4 50 30 В0
4-00 2В 40 30 20 50
5-00 47 0 50 30 В0
Смepeкoвo-бyкoвo-ялицeвí лши
KopÍHHÍ cмepeкoвo-бyкoвo -ялицeвí лши
6-00 54 В 50 30 В0
6-02 50 0 50 30 В0
^X^HÍ cмepeкoвo-бyкoвo-ялицeвí лши
7-02 31 3В 30 20 50
В-02 4В 4 50 30 В0
Ялицeвo-cмepeкoвo-бyкoвi лicи
KopÍHHÍ ялицeвo-cмepeкoвo-бyкoвí лши
11-02 3В 0 50 20 70
12-02 27 29 30 20 50
13-02 3В 0 50 20 70
14-02 21 45 20 20 40
^x^HÍ ялицeвo-cмepeкoвo-бyкoвí лícи
15-02 2В 26 30 20 50
Cмepeкoвo-бyкoвi лки
KopÍHHÍ cмepeкoвo-бyкoвí лícи
7-00 56 0 50 30 В0
В-00 47 16 40 30 70
^x^HÍ cмepeкoвo-бyкoвí лícи
9-00 3В 32 30 20 50
10-00 31 45 20 20 40
11-00 31 45 20 20 40
12-00 44 21 30 30 60
Вишкий лicopocлинний пoтeнцiaд пpи лicoгocпoдapcькoмy тиш л^-кopиcтyвaння пpoявляeтьcя чepeз вишкий пpиpicт дepeвини, тoдi як зэ cího-кicнoгo peжимy - чepeз виcoкe видoвe piзнoмaнiття, ocoбливo у пiднaмeтниx яpycax pocлиннocтi. 3a тiньoвoгo типу фiтoцeнoтичнoï cтpyктypи гpaбoвo-дy-бoвиx лiciв cпocтepiгaeтьcя ceзoннa динaмiкa видoвoгo cклaдy дoмiнaнтiв ïx тpaв,янoгo в^ття, з пepeвaгoю eфeмepoïдiв у вecняний пepioд.
Лiтepaтypa
1. Гepyшинcький З.Ю. Tипoдoгiя лю1в Укpaïнcькиx Kapпaт. - Льв1в: Пipaмiдa, 1996. - 20В c.
2. Cтoйкo С.М., Мшк^ Л.1., Ящeнкo П.Т., Кaгaлo О.О., Тaceнкeвич Л.О. Papn-тeтнi ф^^тази зaxiдниx peгioнiв yxparnM (Peгioнaльнa "3eлeнa книгaм). - Льв1в: Пoддi, 199В. - 190 c.
3. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества. - К.: Наук. думка, 1987. - 216 с.
4. Червона книга Украши. Рослинний свгг. - К.: Укр. Енциклопедiя, 1996. - 607 с.
5. Погребняк П.С. Люова еколопя i типология люв. Вибраш працi. - К.: Наук. думка, 1993. - 496 с.
6. Оценка и сохранение биоразнообразия лесного покрова в заповедниках Европейской России. - М.: Научный мир, 2000. - 196 с.
УДК 722.253:712.43(292.485)+(477.83) Ст. наук. ствроб. Ю.О. Клименко,
канд. бюл. наук - НБС НАНУ
ДЕРЕВНА РОСЛИНШСТЬ СТАРОВИННИХ ПАРК1В Л1СОСТЕПОВО1 ЧАСТИНИ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено загальш ввдомосп про Оброшинський дендропарк, Буський, Пвдпр-цiвський (Бродiвського району) та Стрийський (м. Львiв) парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, баланс !х площ, розподш озеленено! площi зазначених об'eктiв за типами садово-паркових ландшафтсв та розподш озеленено! площi мiж видами та шшими насадженнями. Виявленi тенденцп змiни дерев-но! рослинностi.
Ключов1 слова: старовинний парк, садово-парковий ландшафт, деревна рос-линнiсть.
Yu.A. Klimenko - NBG NASU Woody vegetation in old parks in forest-steppe part of Lviv region
The general information abut Obroshin dendrological park and park-monuments of national importance Busk, Pidhirtsi (Brodiv district), Stryi (Lviv city) is given. The balance of their territories, apportionment of areas among woody species and other vegetation are present. The tendency of woody plant changes is shown.
Keywords: old park, park and gardening landscape, woody vegetation.
Старовинш парки e важливою складовою нашо! культурно! спадщини. Принциповий шдхщ до таких об'ект1в полягае у збереженш, шдтриманш та вщновленш !х первинного планування, ландшафт1в та насаджень (таксоно-м1чного складу, основних композицшних груп тощо). Але для бшьшосп ста-ровинних парюв вщомоси про насадження у перюд розкв1ту або вщсутш, або дуже уривчасп. Сучасш обстеження подають нам данш про стан насаджень у наш час. Звичайно, що вжов1 дерева, виявлеш протягом обстежень, несуть важливу шформащю про насадження у минулому. Але головна проблема полягае у встановленш загальних тенденцш змши деревного покриву парюв. Якщо щ тенденцп встановлеш в1рно, можна, спираючись на вщомосп про су-часний стан, уявити первинш насадження та спланувати ведення робгг на !х вщновлення. Таким чином, з'ясування тенденцш змши деревно! рослинност старовинних парюв е важливою науковою та практичною проблемою.
Завданнями наших дослщжень старовинних парюв люостепово! час-тини Льв1всько! област було: 1) пошук юторичних вщомостей; 2) уточнення сучасного планування (як база використовувалися плани М 1:10000 отримаш у Картгеофонд1 Украши), обрахунок балансу площц 3) ландшафтний анал1з; 4) анал1з таксоном1чного складу; 5) анал1з насаджень.
