Типи едафотопів як основа формування лісових асоціацій Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми

1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСВОДАРСТВО

УДК 630*17:232. 475.4. Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Нацюнальний

дендрологiчний парк "Софивка", НД1НАН Украти;

О.С. Остапчук - Уманський нацюнальнийумверситет садiвництва

ТИПИ ЕДАФОТОП1В ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ Л1СОВИХ АСОЦ1АЦ1Й

На 0CH0Bi досдщжень проаналiзовано, узагальнено та уточнено типи умов мю-цезростання та типи люу району дослщження. За найпоширетшими типами едафо-тотв пiдтверджено доцiльнicть застосування агротехнiчних прийомiв пiд час ство-рення та вирощування культур дуба звичайного. Встановлено, що в умовах св1жо'1 дiброви природно формуються мiшанi молодi деревостани. Проте вже у вщ1 до 3-5 роюв ценопопуляцiя грабу стае едифшаторною, тобто набувае очевидно' переваги.

Вступ. Для шдвищення продуктивност лшв, iхньоi бiологiчноi стш-кост та природоохоронного i сощального значения вагому роль вщграе люо-ва типолопя. Вона розробляе питання д1агностування, видшення та класифь каци тишв л1су, тишв люорослинних умов як природноi основи ведення люо-вого господарства. Тому в сучасних умовах розумне i рацюнальне ведення господарства у люах можливе лише на типолопчнш основь Оскшьки люова типолопя пояснюе причини р1зномаштносп природних лшв, визначае агро-техтчш прийоми як вщновлення, так i створення та вирощування нових ль Ыв, опираючись на чинники родючост грунту та його зволоження залежно вiд бiоекологiчних властивостей деревних порщ.

Методика дослiджень. Для уточнення люотиполопчних обстежень територii державного шдприемства "Уманське лicове господарство", (дат ДП "Уманське лicове господарство", в основу класифжацп лicороcлинних умов покладено Укра'нську лiciвничо-екологiчну схему типiв люу [1-4].

Предметом лicовоi типологи е географiчне поширення типiв лicу у взаемозв'язку з клiматичним i грунтовим середовищами. Основними ознака-ми для визначення тишв лicороcлинних умов е стан i видовий склад загаль-ного комплексу природно' роcлинноcтi та ii продуктивнicть [5]. Критерiем для розподшу типiв лicовоi дiлянки на типи люу слугують дендрологiчний склад, структура та продуктившсть корiнних насаджень. Як допомiжнi озна-ки використовуються топографiчнi умови, а у встановленш зв'язку типiв лicу з едафiчними варiантами - i грунтово-гiдрологiчнi.

Виклад результа^в дослiдження. Тип лicу або тип люорослинних умов, як наголошуе П.С. Погребняк [1], е узагальненою категорiею, яка вщ-дзеркалюе конкретне мюце зростання, що вказуе лiciвнику на необхiднicть вiдомого поеднання люогосподарських заходiв у межах конкретних дшянок, вciх насаджень та вирубок, що належать до нього. Тому продуктившсть лiciв, 'хня довговiчнicть, кориcнi властивост^ захиcнi функци залежать вiд типу ль су. Пiд час розроблення систем люогосподарських заходiв на типолопчнш

основi доцшьно об'еднати типи лiсу в окремi групи за лiсiвничими особли-востями. Принцип здшснення лiсогосподарських заходiв на типолопчнш ос-новi дав змогу розробити типи люових культур, способи вирощування люо-вих насаджень, системи рубань та iншi заходи [2-4].

Тип люу об'еднуе як люов^ так i безлiсi дшянки, подiбнi не лише за грунтово-пдролопчними та клiматичними умовами, а й за складом насаджень. У рiзних кшматичних або географiчних районах типи люорослинних умов представленi рiзними типами люу, а в безлiсих районах - типами степу, луюв тощо. Тип люорослинних умов е узагальненою категорiею мiсця зрос-тання, яка цшковито характеризуе мiсцевi лiсорослиннi умови. Щ класифжа-цiйнi одиницi покладено в основу люотиполопчного обстеження територи ДП "Уманське лiсове господарство" (табл. 1).

Табл. 1. Розподт л'шових земель за типами едафототв, га/%

Тип умов мшцезростання за зволоженням (пгротопи) Типи умов мшця зростання за родючштю (трофотопи) Разом

Субори Сугрудки Груди га %

Сух1 81,5 81,5 0,4

Св1ж1 103,0 467,5 19181,3 19751,8 99,0

Волоп 13,8 49,7 63,5 0,3

Сир1 40,3 20,3 60,6 0,3

Разом 103,0 521,6 19332,8 19957,4 100,0

% 0,5 2,6 96,9 100,0 -

Територiальний розподш люорослинних умов за типами едафототв е вкрай нерiвномiрним (табл. 1). Як видно з табл. 1, лiсовi землi державного ль сового фонду подшено на 3 трофотопи (субори, сугрудки i груди) i 4 пгрото-пи (сухi, свiжi, вологi i сирi). Це сухий груд; свiжий субiр; свiжий сугрудок; свiжий груд; вологий сугрудок; вологий груд; сирий сугрудок; сирий груд. Пашвним типом умов мюця зростання за родючютю грунту е свiжi груди ^брови). Вони займають 99,0 % вщ всiх покритих лiсом земель, а iншi трофотопи займають дуже маш площi: 0,5 % субори та 2,6 % - сугрудки. За зво-ложенням грунту потрiбно акцентувати на свiжих грудах, на частку яких при-падае 19751,8 га, що становить 99,0 % зайнятих люами земель, тодi як сух^ вологi та сирi пгротопи iстотного значення для ведення люового господар-ства на Уманщинi не мають.

У межах названих класифжацшних одиниць (табл. 2) видiлено 12 ти-пiв лiсу: свiжий дубово-сосновий субiр; свiжий грабово-дубово-сосновий сугрудок; свiжа грабово-соснова судiброва; свiжа грабова судiброва; вологий грабово-дубово-сосновий сугрудок; волога грабова судiброва; сирий чорно-вшьховий сугрудок; суха грабова дiброва; свiжа грабова дiброва; волога грабова дiброва; сирий чорновiльховий груд; сирий вербовий груд. При цьому варто акцентувати, що свiжий груд (Д2) займае 19785,5 га, що становить 96,1 % земель державного люового фонду. Тому свiжа грабова дiброва (Д2-ГД) домiнуе в господарствах. Проте варто зазначити, що в межах свiжоl гра-бово! дiброви (Д2) нерiдко видiляються невеликi плошд як сухих (Д1), так i во-логих (Д3) рiзновидiв. Зазвичай, це невелик територи, якi приурочеш до бал-

Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраТни

кового рельефу та водостоюв та iстотно на тип умов мюця зростання (Д2) не впливають. Доцiльно зазначити, що на основi рекогностировочного обсте-ження ми уточнили окремi типи люу. Так, свiжий дубово-сосновий субiр (В2-ДС) потрiбно називати свiжим сосново-дубовим субором (В2-СД), свiжу гра-бово-соснову судiброву (С2-ГСД) - свiжою сосново-грабовою судiбровою (С2-СГД), свiжу грабову судiброву (С2-ГД) - свiжою сосново-грабовою судiб-ровою (С2-СГД), вологий грабово-дубово-сосновий сугрудок (С3-ГДС) - во-логим сосново-грабово-дубововим сугрудком (С3-СГД), вологу грабову су-дiброву (С3-ГД) - вологою сосново-грабовою судiбровою (С3-СГД).

Табл. 2. Уточнення тимв л1су ДП "Уманськел'шовегосподарство"

Типи л1су Загальна площа Уточнений тип л1су

Назва 1ндекси га % Назва 1ндекси

Л1сов1 земл1

Св1жий дубово-сосновий суб1р В2-ДС 103,0 0,5 Св1жий сосново-дубовий суб1р В2-СД

Св1жий грабово-дубо-во-сосновий сугрудок С2-ГДС 223,6 1,2 Св1жий грабово-дубово-сосновий сугрудок С2-ГДС

Св1жа грабово-соснова суд1брова С2-ГСД 166,0 0,8 Св1жа сосново-грабова суд1брова С2-СГД

Св1жа грабова суд1брова С2-ГД 77,5 0,4 Св1жа сосново-грабова суд1брова С2-СГД

Вологий грабово-дубово-сосновий сугрудок Сз-ГДС 7,6 - Вологий сосново-грабово-дубововий сугрудок С3-СГД

Волога грабова суд1брова Сз-ГД 6,2 - Волога сосново-грабова суд1брова С3-СГД

Сирий чорно-вшьховий сугрудок С4-Влч 40,3 0,2 Сирий чорно-вшьховий сугрудок С4-Влч

Суха грабова д1брова Д1-ГД 81,5 0,4 Суха грабова д1брова Д1-ГД

Св1жа грабова д1брова Д2-ГД 19009,8 92,3 Св1жа грабова д1брова Д2-ГД

Волога грабова д1брова Дз-ГД 49,7 0,2 Волога грабова д1брова Д3-ГД

Сирий чорновшь-ховий груд Д4-Влч 10,3 0,1 Сирий чорновшь-ховий груд Д4-Влч

Сирий вербовий груд Д4-Врб 10,0 - Сирий вербовий груд Д4-Врб

Всього 19785,5 96,1

[Псов1 розсадники, плантаци, шкшки

Св1жа грабова д1брова Д2-ГД 171,9 0,8 Св1жа грабова д1брова Д2-ГД

Всього 19957,4 96,9

Найбшьш поширенiшим (зональним) типом лiсу в умовах ДП "Уманське люове господарство" е свiжа грабова дiброва - Д2-ГД, яка домiнуе на 92,3 % вкритих люом землях i рiвномiрно розмiщена по всiх лiсництвах. Вона займае рiвнi, пiдвищенi, слабо- i середньоширокохвилястi з розчленованими вододiльними плато та 1'хш схили. Грунтовi води залягають на глибинi

6-8 метрiв, тому переважае атмосферне зволоження, хоча i грунтове в окре-мих масивах мае певне значення.

Основними грунтоутворювальними породами е леси i лесовидш вщ-клади, переважно важко суглинковi i глинистi (19605,7 га або 95,0 %). Грунти свiжоl грабово! дiброви розподiляють так: сiрi (6287,8 га), темно-сiрi (7066,9 га), лiсовi та чорноземи опiдзоленi (5655,1 га), суглинковi та важко суглинковi (738,2 га). Свiжа грабова дiброва займае найродючiшi типи грун-™ - сiрi лiсовi та чорноземи ошдзолеш. За механiчним складом грунти е суг-линковi (9445,4 га), важкосуглинковi (8790,9 га), легкосуглинковi (738,2 га), з них типовi (незмит1) - 18665,6 га та слабозмит - 344,2 га. Комплекс фiзико-хiмiчних та iнших властивостей грунлв визначае оптимальнi умови форму-вання свiжоl грабово! дiброви, склад i продуктивнiсть насаджень природного походження, а поряд з ним стшюсть та продуктившсть штучних насаджень, якi займають значш площi.

Корiннi деревостани свiжих грабових дiбров представленi дубом зви-чайним 1-11 (1а) класiв боштету. Домiшка переважно представлена грабом, липою дрiбнолистою, ясеном звичайним, кленом гостролистим, черешнею, оси-кою, берестом. У тдросл переважають граб, клени польовий i гостролистий, липа, мюцями - ясен звичайний, подекуди - дуб, в'яз, берест, черешня, яблу-ня лiсова, груша звичайна. У молодняках та на зрубах школи трапляються осика, береза, верба. Це свщчить про те, що повшстю розраховувати на при-родне вщновлення цiнними лiсовими породами не можна. Шдшсок не завжди чiтко виражений. Його рясшсть залежить вiд вшу i заходiв лiсогосподарських доглядiв, i мае строкату структуру. Зазвичай вiн представлений лiщиною, бруслиною бородавчастою та европейською, свидиною, бузиною чорною. Значно рщше трапляються клен татарський, шипшина, глщ, калина. Трав'я-ний покрив представлений широким видовим складом мегатрофiв, який шд нормально зiмкненим люом не перевищуе 20-35 % покриття. У густих граб-няках вш рiдкий, збiднiлий, а в зрщжених деревостанах набувае перегущено-го розвитку. Склад трав'яного покриву залежить вщ складу, вiку та ступенiв зiмкнення верхнiх ярусiв лiсу. Найбiльш поширеними видами е зiрочник лан-цетоподiбний, осока волосиста, яглиця звичайна, шдмаренник запашний, зеленчук жовтий, тонкошг дiбровний, гравiлат мiський, копитняк, чина весня-на, медунка темна, фiалка лiсова, рiдше поширення мають купина багатоквгг-кова, щитник чоловiчий i веснянi ефемери, як пiдснiжник, ряст, анемона. За-галом пiд люостаном трав'яний покрив суцiльний ярус не утворюе. На кра-щих осв^лених дiлянках переважають свiтлолюбнi види, в затемнених мю-цях - тшьовитривал^ на пiдвищеннях поширенi ксерофiти.

Деревостани свiжоl грабово1 дiброви мають у своему складi багато технiчних порщ, медоносiв, i таких, що мають лжарське, харчове та iнше зна-чення. Поряд з цими цшностями вони виконують грунтозахиснi, грунтополiп-шувальш, природоохороннi та рекреацiйнi функцil. Господарсью заходи в свiжiй дiбровi спрямоваш на формування стiйких деревостанiв в протиеро-зiйному аспектi, пiдбору головних, супутшх i цiнних порiд у культури, а та-кож комплексних люогосподарських доглядiв рiзних цiльових призначень. Склад дубових насаджень формуеться по^зному. По-перше, за походжен-

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

ням молодняки та бшьша частина середньовiкових насаджень (вшом до 5565 роюв) включно штучного походження. Деревостани старшого вжу часть ше природного походження, рщше - лiсовi культури. По-друге, бшьшють культур створенi на зрубах, яким властиве штенсивне природне вщновлення супутнiми породами, тому лiсовi культури створювалися з чистих рядiв дуба. По-трете, велике значення при цьому мали ширина мiжрядь, агротехнiка тд-готовки люокультурно! площi, вiдсоток приживлення, яюсть та iнтенсивнiсть лiсогосподарських доглядiв. По-четверте, на формування цього типу люу великий вплив мають грунти, що тут поширеш, та 1хня вологiсть.

Деревостани ДП "Уманське лiсове господарство" представленi зде-бшьшого свiжою грабовою дiбровою. Це змшаш i чистi, природного i штучного походження, рiзних вiкових груп, за змшаного складу, за участ рiзних порiд, рiзноl продуктивностi, повноти насадження. Набагато менш^ хоча i вiдносно значнi площi, зайнятi ясеном i грабом з перевагою пристигаючих, стиглих i перестиглих насаджень, здебшьшого природного походження, хоча i тут культури мають певне поширення. Для них також характеры своерiднi вщхилення у складi, повнотi та продуктивности але вони наближаються до оптимальних.

Корiннi деревостани дуба звичайного займають 16057 га (83,3 %). Це високостовбурш дубовi деревостани I, II клашв бонiтету. Бiльшiсть деревос-ташв - оптимально! повноти (0,7-0,8), хоча i не так багато середньоповнот-них (0,5-0,6) насаджень, що потребують термшового проведення господарсь-ких заходiв. Господарська дiяльнiсть привела до того, що багато насаджень е чистими, простими за складом, iншi мають надто мало у складi дуба як го-ловно! породи (30-40 %), решта - граб, клен, липа та iншi малоцiннi породи. Продуктившсть головних лiсоутворювальних порiд дуба та ясена досить ви-сока. Iншi деревнi породи, що переважають у складi - значно нижчо! продук-тивностi, але 1хня наявшсть поряд з дубом свiдчить про те, що потенцшш можливостi мюць зростання використовуеться не завжди достатньо. Як дру-горяднi породи свого часу на старих зрубах з незадовшьним вщновленням та на шших землях, окрiм дуба, вводили клен гостролистий, сосна, ялина, горь хи, модрина, бархат амурський та рiзнi плодовь В умовах свiжоl дiброви на-гально! потреби у введенш низки перерахованих порiд не було. Деяк з них випали iз складу, iншi перебувають у пригшченому станi або не вiдповiдають типу люорослинних умов взагалi. Введення в культури дуба таких супутшх порщ, як ясен, липа, модрина, навпаки, - е цшком виправданим.

Насшневе поновлення дуба, як головно! (щнно!) породи, вiдбуваеться незадовiльно, а комплекс сприятливих чинниюв для iнтенсивного розвитку основних та другорядних порщ приводить до заростання дшянок насамперед грабом i до утворення похiдних деревосташв. Тому основним методом люо-вщновлення та лiсорозведення е штучне створення люових культур.

Висновки. 1. У дiбровах Уманщини дуб звичайний в умовах свiжоl дiброви формуе найбшьш високопродуктивнi насадження. Такi насадження дають найвищий вихiд дiлового лiсу i найбiльш цiннi сортименти.

2. Виконаш дослiдження дають пiдстави стверджувати, що в умовах свiжоl дiброви природно формуються мшаш молодi деревостани. Проте вже

у вщ до 3-5 роюв ценопопуляцiя грабу стае едифшаторною, тобто набувае очевидно! переваги.

3. В умовах свiжоl грабово! дiброви необхiдно штучно створювати де-ревостани дуба. Початково молодi саджанцi ще! породи добре розвиваються. Проте вже через декiлька роюв вступають у жорсткi конкурентнi взаемовщ-носини з бараточисленними ценопопуляцiями, переважно порослевого дуба, граба, липи, клена та злаково! трав'яно! рослинностi. У конкурентних стосун-ках саджанцi дуба поступово втрачають життевi ресурси i витiсняються з на-садження. Тому шдтримання нормального росту та розвитку культур дуба у таких едафотошчних та ценотичних умовах вимагае заходiв активного догляду, усунення конкурентного тиску молодого поколшня супутньо! рослиннос-тi впродовж всього його життя.

4. Уточнено окремi типи люу. Свiжий дубово-сосновий субiр (В2-ДС) потрiбно називати свiжим сосново-дубовим субором (В2-СД), свiжу грабово-соснову судiброву (С2-ГСД) - свiжою сосново-грабовою судiбровою (С2-СГД), свiжу грабову судiброву (С2-ГД) - свiжою сосново-грабовою судiбро-вою (С2-СГД), вологий грабово-дубово-сосновий сугрудок (С3-ГДС) - воло-гим сосново-грабово-дубововим сугрудком (С3-СГД), вологу грабову судiб-рову (С3-ГД) - вологою сосново-грабовою судiбровою (С3-СГД).

Л1тература

1. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - К. : Изд. АН УССР, 1956. - 456 с.

2. Генс1рук С.А. Люи Украши / С. А. Генарук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - С. 92-109.

3. Бондар А.О. Формування люових насаджень в дiбровах Подшля / А.О. Бондар, М.1. Гордiенко. - К. : Вид-во "Урожай", 2006. - 333 с.

4. Свириденко В.С. Лювництво / В.С. Свириденко, О.Г. Бабiч, Л.С. Киричок. - К. : Вид-во "Арютей", 2005. - С. 217-218.

5. Ткаченко М.С. Общее лесоводство / М.С. Ткаченко. - М. : Гослесбумиздат, 1955. -

418 с.

Шлапак В.П., Остапчук О.С. Типы эдафотопов как основа формирования лесных ассоциаций

На основе исследований проанализированы, обобщенны и уточнены типы условий местовозрастания и типы леса района исследования. За самыми распространенными типами эдафотопов подтверждена целесообразность применения агротехнических приемов во время создания и выращивания культур дуба обычного. Установлено, что в условиях свежей дубравы естественно формируются мешаные молодые деревостани. Однако уже в возрасте до 3-5 лет ценопопуляция граба становится едыфикаторной, то есть приобретает очевидное преимущество.

Shlapak V.P., Ostapchuk O.S. Types of edaphotopes as a basis for forming of cenopopulation in forestry

On the basis of investigations the types of conditions of an area of growing and type of a forest of the region were analised, generalized and detalised. The expediency of usage of agrotechnical methods in the process of development and growing of pedunculated oak is substantiated according to the most widespread types of edaphotopes. It is set that in the conditions of fresh oakery the mixed youths of wooden states are naturally formed. However already under age 3-5 edyfication becomes to the cenopopulation hornbeam, that acquires obvious advantage. _