CC BY
99
Гриник Е.Н. Влияние климатических факторов на рост и развитие ландыша майского
Исследования проводили в Лесостепи, а также в предгорных и горных областях Украинских Карпат. Представлены особенности влияния климатических факторов на рост и развитие ландыша обычного. Для анализа выбирались образцы в местах с разной освещенностью и с разной степенью проективного покрытия.
Hrynyk O.M. Influence of climatic factors on growth and development of Convallaria majalis L.
Researches conducted at Lisostepe, and also in the pre-mountain and mountain areas of Ukrainian Carpathians. The features of climatic factors influence are presented on growth and development of Convallaria majalis L. For an analysis standards got out in places with different luminosity and with the different degree of the projective covering.
УДК 630*62[477.83] Доц. Г.С. Домашовець, канд. с.-г. наук;
доц. Р.Д. Василишин, канд. с.-г. наук; асист. А.Ю. Терентьев, канд. с.-г. наук - НУБП УкраОни, м. КиОв
АНАЛ1З ТИПОЛОГ1ЧНО1 СТРУКТУРИ Л1С1В ЛЬВ1ВЩИНИ
Наведено результати аналiзу типолопчно! структури люового фонду Львiвсь-кого обласного управлшня люового та мисливського господарства, який проведено на основi люовпорядкувального матерiалу з бази даних "Люовий фонд Украши". Проаналiзовано понад 80 титв люу та 122438 видшв, де головними деревними видами були: сосна - 32514 видтв, ялина - 14084, ялиця - 10473, модрина - 1875, дуб - 25966, бук - 17328, граб - 1810, береза - 2767 та вшьха - 11740 видтв. Внас-лщок роботи для групування використано тага показники, як групи вжу, класи бош-тету люорослинш област та категори захисностг
Ключовг слова: лiсовi дшянки, вкрит люовою рослиннютю; типи люу; типи сорослинних умов; породна структура; хвойш, твердолистяш; м'яколистяш деревос-тани.
Одним 1з головних завдань в сучасних умовах реформування люово! галуз1 е забезпечення рацюнального використання люових дшянок державного люового фонду з метою покращення стану та тдвищення продуктивносп л1с1в з одночасним збереженням i вщновленням ушх багатогранних захисних властивостей лiсу. Чи не основною умовою для устшного виршення цих завдань, на думку багатьох учених [1, 8-11], е оргашзащя ведення люового господарства на типолопчнш основ^ оскiльки складнють лiсових екосистем та рiзноманiтнiсть лiсiв зумовлюють необхiднiсть 1х розподiлу на бшьш або менш однорiднi категори, тобто типи люу.
Львiвська область належить до найбiльш лiсистих областей Укра1ни i займае Пiвденно-Захiдну окра1ну Схщно-€вропейсько1 рiвнини i захiдну час-тину твшчного макросхилу Укра1нських Карпат. Загальна площа лiсових дь лянок обласп, вкритих лiсовою рослиннiстю, наразi становить 629,1 тис. га, тобто 28,9 % 11 територп, водночас понад 68 % лiсiв (431,8 тис. га) знаходять-ся у постшному лiсокористуваннi тдприемств Державного агентства лiсових ресурсiв Укра1ни.
Дослiдження типологп лiсiв Львiвщини е характерним для наукових праць багатьох дослщниюв, серед яких Р.М. Вггер [1], А.Н. Гаврусевич [2],
К.1. Геренчук [3], Я.С. Кравчук [5], А.1. Кузьмичов [6], В.В. Онiкieнко [7], Б.Ф. Остапенко [8], Т.В. Парпан [9], М.А. Петровська [10] та ш. Варто зазна-чити, що науковi роботи бiльшостi згаданих науковщв характеризувалися фрагментарнiстю i на загал не могли вiдобразити об'ективну характеристику типолопчно! структури лiсiв областi.
Мета дослщження - здiйснити аналiз стану люового фонду Львiвсь-кого обласного управлшня лiсового та мисливського господарства в контек-стi дослiдження типолопчно! структури лiсiв та лiсорослинного районування областi.
Матер1али 1 методика дослщження. Для анатзу типолопчно! структури лiсiв Львiвщини було проведено вiдбiр, групування та оброблення да-них масового люовпорядкувального матерiалу з бази даних "Люовий фонд Укра!ни" виробничого об'еднання "Укрдержлюпроект", що вiдображали по-видiльну таксацiйну характеристику насаджень хвойних, твердолистяних та м'яколистяних порщ у межах державних тдприемств Львiвського обласного управлшня люового та мисливського господарства. Вибiрка бази даних, ста-новила 122438 видЫв, зокрема за групами порiд: хвойнi -58958 видЫв, твердолистяш - 48334 та м'яколистянi - 15146.
Дослщження типолопчно! структури лiсiв складалося з таких основ-них етатв: 1 - вивчення досв^ дослiдження типолопчно! структури лiсiв регюну; 2 - групування, оброблення та аналiз дослiдних даних; 3 - ощнка одержаних результатiв та !х верифiкацiя.
Результати досл1дження. У структурi типiв лiсорослинних умов люо-вого фонду Львiвщини переважають дiброви, частка яких становить майже половину вщ загально! площi лiсового фонду. Менш поширеними е судiбро-ви, як займають близько 40 % дослщжувано! територп, частка суборiв та бо-рiв складае 10,7 та 0,6 % вщповщно (табл. 1). За пгротопами переважають во-логi (75,7 %) лiсорослиннi умови. Частка шших умов (сухих, свiжих, сирих i мокрих) становить менше 25 % загально! площ1
Табл. 1. Розподт площi лгсового фонду Львiвщини за типами лгсорослинних умов, %
Типолопчш категорп Бори Субори Суд1брови Д1брови Всього
Сух1 0,04 0,00 0,00 0,00 0,04
Св1ж1 0,42 4,19 3,69 9,43 17,73
Волоп 0,07 5,90 31,40 38,30 75,67
Сир1 0,03 0,49 4,42 1,48 6,42
Мокр1 0,02 0,10 0,01 0,01 0,14
Разом 0,58 10,68 39,52 49,22 100,00
Розташування обласп у смузi Головного Свропейського вододiлу, мiж Балтiйським та Чорноморським басейнами, зумовило формування характерного розма!ття природних умов. Зокрема, на територп областi видiляють п'ять люорослинних областей: Карпати, Передкарпаття, Опiлля, Розточчя та Мале Полюся [4]. Розподш площi лiсового фонду Львiвщини за люорослин-ними областями та типами люорослинних умов зображено на рис. 1.
Мале Полкся Розточчя Карпати Передкарпаття Ошлля Рис. 1. Розподл площ лкового фонду за типами Лсорослинних умов та Лсорослинними областями Львiвщини
На люових дшянках, вкритих люовою рослиннютю, в Малому Полюй пашвними е судiброви, дещо меншу площу становлять субори, незначну те-риторiю займають дiброви та боровi типи лiсорослинних умов. Серед титв лiсу найпоширенiшi свiжа i волога дубово-грабово-соснова судiброва (8 i 24 %), свiжий та вологий дубово-сосновий субiр (13 i 21 %) та волога грабо-во-соснова судiброва (14 %). На грудовi типи лiсу припадае менше 3 % площi вкритих люовою рослиннютю лiсових дiлянок держлiсфонду.
Аналiзуючи Розточчя, варто зазначити, що на його дерново-слабо-опiдзолених пiщаних Грунтах зростають складнi за структурою буково-сосно-во-дубовi та буково-сосновi лiси. Найпоширешшими типами лiсу е волога та свiжа дубово-грабово-соснова судiброва (17 i 11 %), свiжа та волога дубово-соснова судiброва (13 i 10 %), волога та свiжа грабова бучина (9 i 6 %), свiжа букова дiброва (7 %) та волога грабово-соснова судiброва (7 %). Безлiсою за-лишаеться лише вiдносно невелика центральна частина Розточчя.
В Опiллi найпоширенiшими типами люорослинних умов е судiброви та дiброви, якi представленi значною кшькютю типiв лiсу. Серед них пашвними е волога грабова дiброва (38 %), волога грабова судiброва (24 %), свь жий i вологий дубово-грабово-сосновий сугруд (8 %), волога i свiжа дубово-грабова бучина (6 i 5 %) та свiжа грабова дiброва (5 %). На iншi типи люу припадае всього 14 % площг
Природнi умови Передкарпаття зумовили формування лiсiв рiзнома-нiтного складу i продуктивностi. Для цих умов характерш широколистянi ль си. Основнi лiсотвiрнi породи - дуб, бук, ялиця; як домiшка ростуть граб, ясен, клен, липа, ялина. Пiвнiчно-схiдна частина Передкарпаття в межах ви-сот 200-350 м над р. м. представлена головним чином дубовими i дубово-гра-бовими лiсами. Формування цих деревосташв вiдбуваеться у вологих грабо-вих дiбровах i судiбровах. Коршних деревостанiв збереглося дуже мало. 1сну-ючi насадження складнi, рiзноманiтнi за породним складом. Як домшка в на-садженнях трапляються ясен, клен, липа, ялиця, бук та ш. Похщними дере-востанами е грабов^ ясеневi, буковi. Для твшчно-захщно! частини ще! люо-
рослинно! област типи лiсорослинних умов представленi вологими ялицеви-ми, грабовими, ялицево-грабовими, ялицево-буково-грабовими дiбровами i судiбровами, рiдше - дубово-буковими яличниками. У цих умовах зростають найбiльш продуктивш для цього регюну ялицево-дубовi лiси. Як домшки в насадженнях трапляеться граб, бук, ясен, клен, липа, явiр.
Для люового фонду Карпат характерне переважання вологих ялиново-ялицевих бучин i субучин, ялинових бучин i субучин, букових рамешв i сура-мешв. У цих умовах переважають рiзнi похiднi деревостани. Корiннi деревос-тани збереглися лише на окремих невеликих дшянках. У !х складi переважае бук, як домшка трапляються ялина, ялиця, липа, черешня, явiр, ясен зви-чайний, в'яз гiрський тощо. Вiкова структура деревостанiв Львiвщини типова для Карпатського регюну з переважанням середньовжових та пристиглих де-ревосташв в усiх типах лiсорослинних умов (рис. 2). Така ж ситуащя просте-жуеться в усiх люорослинних областях регiону дослiдження.
□ стигл! та нерести пи
И пристали
О середньовшов!
В мододняки
ТЛУ
Д1 брови Бори Су бори Суд ¡брови
Рис. 2. Розподл площi лкового фонду за типами тсорослинних умов та групами вжу
Одним iз важливих показниюв, що характеризуе продуктивнiсть наса-джень, е боштет. Проаналiзувавши середнi значення цього показника, може-мо отримати шформащю про продуктивнiсть деревостанiв за типами люорослинних умов Львiвськоl област (рис. 3).
100
90-
ао-
70
ев 60
3 о 50-
С 40-
30
20-
10
0-1
■ IV \ ннжчс
□ Ш
□ II а ]
и 1а 1 вищс
Бори Субори Суд ¡брови Д¡ брови ТЛУ
Рис. 3. Розподт площi лкового фонду за типами тсорослинних умов та класами боттету
Середш боштети насаджень у всiх типах люорослинних умов Львiв-щини досить висою. У середньому для лiсiв област значення цього показни-ка становить: у дiбровах - 1а,8, судiбровах - 1,1, суборах - 1,2, борах - 11,0. З метою кращого сприйняття значного цифрового матерiалу нижче розглянемо кожну iз представлених груп типiв лiсорослинних умов окремо.
Д1брови. Найбiльш поширеними в умовах Львiвщини е вологi i свiжi дiброви, як займають близько 97 % вшх лiсорослинних умов дано! групи ти-пiв. Панiвним типом люу в дiбровах е волога грабова дiброва, яка займае пло-щу 41,7 тис. га i е представленою в усiх категс^ях захисностi. Другою за площею поширення в межах ще! групи титв лiсорослинних умов (ТЛУ) е волога дубово-грабова бучина (34,4 тис. га), що становить майже 8 % вщ площi лiсового фонду державних люогосподарських пiдприемств. Доволi поширеними е також таю типи люу, як свiжа буково-грабова бучина (25,9 тис. га), вологий буково-ялиновий яличник (21,2 тис. га) та волога буково-ялицева ра-мiнь (14,1 тис. га). Головними породами у цш грут ТЛУ е бук люовий та дуб звичайний, площа яких становить 35 % та 29 % вщповщно. Окрiм цього, 23 % площi займають так! хвойш породи, як ялина европейська, ялиця бiла та модрина европейська. Розподш середнього запасу панiвних лiсотвiрних порiд у дiбровах зображено на рис. 4.
Вжова структура пашвних деревостанiв дiбров характеризуеться перевагою молодняюв та середньовiкових насаджень. Частка пристиглих, стиглих та перестиглих деревосташв становить менше 40 % (табл. 2).
Табл. 2. Розподт площ лгсових дтянок, вкритих лгсовою рослинтстю i запаыв стовбурово'1 деревини за типами тсорослиннихумов та групами вжу
(чисельник - площа, га /знаменник - запас, тис. м 3)
Групи вжу Тип люорослинних умов Разом
В3 В4 В5
Молодняки 8891,7 882,74 31704,2 3067,08 428,2 23,26 21 0,08 41026,2 3973,16
Середньовжов1 16414,0 4498,60 74532,2 22380,89 3214,9 553,94 69 1,08 94168,0 27434,51
Пристипл 7891,3 2460,70 30119,7 10166,70 1183,6 284,10 52 1,00 39199,8 12912,50
Стигл1 та перестжш 7272,6 2201,80 28925,6 9414,60 1903,6 472,40 10,1 2,40 38111,9 12091,20
Разом 40469,6 10043,84 165281,7 45029,27 6730,3 1333,70 24,3 4,56 212505,9 56411,37
Суд1брови. У дослщжуваному регюш судiброви представлен на 39,5 % площi люового фонду, де переважають волоп лiсорослиннi умови. Частка свiжих та сирих судiбров становить близько 20 %. Тут основними типами люу е волога грабово-дубова судiброва (28,6 тис. га), вологий буково-ялиновий суяличник (19,7 тис. га), волога грабово-соснова судiброва (15,9 тис. га), грабова судiброва (15,9 тис. га) та волога буково-ялицева сура-мiнь (13,0 тис га), як представленi практично в ушх категорiях захисностi. Найбiльш поширеними деревними породами в цих типах люорослинних умов е сосна звичайна, ялина европейська, дуб звичайний, ялиця бша, бук лiсовий; !х частка учасп становить 85 % (рис. 5).
Рис. 4. Розподл середнього запасу паншних лiсотвiрних порiд у дiбровах Львiвщини
Си Яле Яцб Мдг Дэ Бкл Гз Яз Бп Ос Влч Рис. 5. Розподт середнього запасу панкних лiсотвiрних порiд у судiбровах Львiвщини Табл. 3. Розподл площ л1сових длянок, вкритих лковою рослиншстю i запаыв
Групи вжу Тип люорослинних умов Разом
С2 С3 С4 С5
Молодняки 2708,9 303,28 24408,2 2479,39 1742,6 73,93 20,1 0,76 28879,8 2857,36
Середньовiковi 8401,1 2493,56 66106,8 20030,63 10198,4 1505,44 99,6 10,96 84805,9 24040,59
Пристиглi 3652,9 1260,02 27074,6 8504,27 3332,4 661,96 37,7 4,95 34097,6 10431,20
Стиглi та перестиглi 1429,3 372,14 17804,4 5505,26 3697,1 818,56 55,2 9,59 22986,0 6705,55
Разом 16192,2 4429,00 135394,0 36519,55 18970,5 3059,89 212,6 26,26 170769,3 44034,70
Розподш площ лiсових дшянок, вкритих лiсовою рослиншстю i запа-сiв стовбурово! деревини пашвних деревостанiв у судiбровах показуе 1х ши-року вiкову амплггуду (табл. 3). Значну частку площ (50 %) становлять се-редньовiковi деревостани, далi в порядку спадання пристиглi (20 %), молод-няки (17 %) та стиглi i перестиглi деревостани (13 %).
Бори та субори. У держлiсфондi Львiвщини бори та субори становить 11,3 % люових дiлянок вкритих люовою рослиннiстю i представленi в основному в Малому Полюй. Пашвними типами люу в данiй груш ТЛУ е вологий дубово-сосновий субiр (24,9 тис. га), свiжий дубово-сосновий субiр (17,9 тис. га), сирий дубово-сосновий субiр (2,2 тис. га) та свiжий сосновий бiр (1,6 тис. га). Основними породами в цих типах люорослинних умов е сосна звичайна (95 %) та береза повисла (3 %). Розподш середнього запасу пашвних лiсотвiрних порщ у суборах наведено на рис. 6.
Рис. 6. Розподл середнього запасу пашвних лiсотвiрних порiд у суборах Львiвщини
Вжова структура суборiв характеризуеться таким розподшом: молод-няки - 24 %, середньовiковi - 44 %, пристиглi - 25 %, та стиглi i перестиглi -7 % площi лiсових дiлянок, вкритих люовою рослиншстю. Розподш площ ль сових дшянок, вкритих лiсовою рослиннiстю i запасiв стовбурово! деревини за типами люорослинних умов та групами в^ наведено у табл. 4.
Табл. 4. Розподш площ лгсових дшянок, вкритих лгсовою рослиншстю i запаыв стовбурово'1 деревини за типами лгсорослиннихумов та групами вжу
(чисельник - площа, га /знаменник - запас, тис. м у 1
Групи вжу Тип люорослинних умов Разом
В2 В3 В4 В5
Молодняки 3774,4 429,01 6685,1 644,40 563,2 34,08 33,5 1,62 11056,2 1109,11
Середньовжов1 9491,3 3113,75 9485,9 2963,33 960,5 148,67 197,1 22,64 20134,8 6248,39
Пристшга 4000,0 1474,44 6920,4 2563,72 510,1 112,42 32,7 4,99 11463,2 4155,57
Стигл1 та перестжш 756,3 225,71 2365,4 732,63 255,8 48,27 30,3 5,09 3407,8 1011,70
Разом 18022,0 5242,91 25456,8 6904,08 2289,6 343,44 293,6 34,33 46062,0 12524,76
За групами вжу лiси 6opiB належать до середньовжових та пристиглих (понад 70 %). Частка молоднякiв i стиглих та перестиглих деревосташв ста-новить 19 та 7 % вщповщно (табл. 5).
Табл. 5. Розподт площ лгсових дтянок, вкритих лгсовою рослинтстю i запаяв стовбурово'1 деревини за типами лгсорослинних умов та групами eiKy
(чисельник - площа, га /знаменник - запас, тис. м )
Групи вжу Тип люорослинних умов Разом
А1 А2 A3 А4 а5
Молодняки 51,9 2,36 329,3 29,60 30,5 2,32 31,6 1,61 24,0 0,73 467,3 36,62
Середньовiковi 63,5 13,22 1047,7 304,96 105,3 29,87 34,9 6,85 17,7 1,48 1269,1 356,38
Пристиглi 55,8 13,40 308,5 94,52 157,9 47,68 52,0 13,90 7,4 0,98 581,6 170,48
Стиглi та перестиглi 66 1,44 128,5 28,56 15,1 4,21 15,7 2,53 17,9 3,29 183,8 40,03
Разом 177,8 30,42 1814,0 457,64 308,8 84,08 134,2 24,89 67,0 6,48 2501,8 603,51
Анатзуючи подш лiсiв за еколопчним i соцiально-економiчним зна-ченням найбшьшу частку становлять експлуатацшш лiси (73 %), в яких представлено понад 70 титв люу, серед яких переважають вологий грабово-дубо-вий сугрудок, волога грабова дiброва, волога дубово-грабова бучина та вологий буково-ялиновий суяличник. У люах природоохоронного, наукового, ю-торико-культурного призначення, якi займають близько 17 % площi лiсового фонду обласп, найпоширенiшими типами лiсy е волога буково-ялицева сура-мiнь та волога грабова дiброва. Загалом ця категорiя захисностi представлена 64 типами люу. Рекреацiйно-оздоровчi та захиснi люи, часка яких становить 10 % вщ площi лiсового фонду характеризуются 60 типами люу, основними з яких е волога грабова дiброва, волога дубово-грабова бучина та волога гра-бово-соснова суд1брова.
Висновки. Таким чином, типолопчна структура лiсiв Львiвщини ха-рактеризуються бiльш нiж 80 типами люу, найпоширешшими з яких е волога грабова дiброва, волога дубово-грабова бучина та вологий дубово-сосновий сyбiр. Проведенi дослiдження можуть бути використаш пiд час розроблення нормативно-шформацшного забезпечення для компексно! оцiнки люових ре-сyрсiв з метою реалiзацil стратегiчних програм оргашзацп ведення люового господарства на типологiчнiй основi.
Л1тература
1. В1тер Р.М. Сучасний стан, структура i рацюнальне використання букових лгав Отс-ля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство та л> швництво" / Р.М. Вггер. - Льв1в, 2004. - 20 с.
2. Гаврусевич А. Н. К вопросу о типах лесов Львовской области / А.Н. Гаврусевич // Сборник научных трудов ЛЛТИ. - Львов, 1959. - № 4. - С. 186-193.
3. Геренчук К.1. Природа Льв1всько! обласп / К.1. Геренчук. - Льв1в : Вид-во Льв1в. унту, 1972. - 152 с.
4. Домашовець Г.С. Дослщження продуктивносп лгав Льв1вщини в контексп люорос-линного районування / Г.С. Домашовець, Р.Д. Василишин // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2007. - Вип. 105. - С. 212-219.
5. Кравчук Я. С. Геоморфолопя Передкарпаття / Я.С. Кравчук - Львiв : Вид-во "Мерка-тор", 1999. - 188 с.
6. Кузьмичов А.1. Лiси Волинського лесового плато / А.1. Кузьмичов // Украшський бо-ташчний журнал. - 1967. - Т. 24, № 2. - С. 61-66.
7. Оникиенко В.В. Климатический очерк карпатских областей УССР / В.В. Оникиенко, Т.П. Осейко. - К. : Изд-во АН УССР, 1958. - 62 с.
8. Остапенко Б.Ф. Люова типолопя : навч. поабн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Хар-гав: Харк. держ. аграрн. ун-т îm. В.В. Докучаева; Украшський ордена "Знак Пошани" науково-дослщний iн-т люового господарства та агролiсомелiорацiï îm. Г.М. Висоцького, 2002. - 204 с.
9. Парпан Т.В. Бюеколопчш особливосп ялищ бiлоï (abies alba) в люових бюгеоцено-зах Передкарпаття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiолог. наук: спец. 03.00.16 "Еколопя" / Т.В. Парпан. - Дшпропетровськ, 2004. - 19 с.
10. Петровська М.А. Еколого-геоморфолопчний аналiз Розточчя i прилеглоï територп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.04 "Геоморфолопя i па-леогеографiя" / М.А. Петровська. - Львiв, 2001. - 20 с.
11. Фурдичко О.1. Екологiчнi основи збалансованого використання лiсiв Криму / О.1. Фурдичко, Ю.В. Плугатар / за наук. ред. О.1. Фурдичка. - К. : Вид-во Д1А, 2010. - 352 с.
Домашовец Г.С., Василишин Р.Д., Терентьев А.Ю. Анализ типологической структуры лесов Львовщины
Приведены результаты анализа типологической структуры лесного фонда Львовского областного управления лесного и охотничьего хозяйства, который сделан на основе лесоустроительного материала из банка данных "Лесной фонд Украины". Проанализировано более 80 типов леса и 122438 выделов, где главными древесными видами были: сосна - 32514 выделов, ель - 14084, пихта - 10473, лиственница - 1875, дуб - 25966, бук - 17328, граб - 1810, береза - 2767 и ольха - 11740 вы-делов. В результате работы для группирования исходных данных были использованы такие показатели, как группы возраста, классы бонитета, лесорастительные области и категории защищенности.
Ключевые слова: лесные участки, покрытые лесной растительностью; типы леса; типы лесорастительных условий; породная структура; хвойные; твердолиствен-ные; мягколиственные древостои.
Domashovets G.S., Vasylyshyn R.D., Terentyev A. Yu. Analysis of typological structure of forests of Lviv region
Results of analysis of typological structure of forest fund of Lviv regional administration of forestry and game management, conducted on basis of forest inventory information from database "Forest fund of Ukraine" are presented. More than 80 forest types and 122438 forest compartments were analyzed. The main forest forming tree species in these compartments are pine - 32514 compartments, spruce - 14084, fir - 10473, larch -1875, oak - 25966, beech - 17328, hornbeam - 1810, birch - 2767 and alder - 11740 compartments. The following indices were used for grouping: age groups, site index classes by M.M. Orlov, forest growing regions and protective categories.
Keywords: Forest covered land, forest types, forest growing condition types, species structure, conifers, hardwood broadleaves, softwood broadleaves.
УДК 582.715 Доц. В.В. Коротченко, канд. бюл. наук -
Укратська вйськово-медична академш, м. Kuïe
СТРУКТУРА ПРИРОДНИХ ПОПУЛЯЦ1Й HELLEBORUS PURPURAS-CENS WALDST. ET KIT. (RANUNCULACEAE JUSS.) В УКРАШ1
Вивчено структуру природних популяцш Helleborus purpurascens в Украшг Рослина мае лжувальш властивосп: мютить кардюстерощи. H. purpurascens - схщ-но-карпатський вид, третинний релжт, в Укра1'ш знаходиться на швшчно-схщнш ме-
