CC BY
73
Витер Р.М. Структура и динамика травянистой растительности на вырубках буковых лесов Западной Лесостепи
Приведена систематическая и эколого-биологическая структура травяного покрова на вырубках буковых лесов Западной Лесостепи. Выделены этапы и стадии сукцессии, дана их характеристика и проанализирована динамика разных экологических групп растений в ходе вторичной сукцессии. Исследована динамика наземной фито-массы доминантных популяций травяного покрова на соответствующих этапах и стадиях сукцессии.
Ключевые слова: травяной покров, структура, динамика, сукцессия, этапы, стадии, экологические группы, доминантные виды, фитомасса.
Viter R.M. The structure and dynamics of the herbaceous vegetation on cutting areas in the beech forest of the western forest-steppe
A systematic and ecological-biological structure of grass cover on cutting areas in the beech forest of the western forest-steppe are given. The succession stages are singled out and characterized. The dynamics of different ecological groups of plants in the course of succession is analyzed. The dynamics of overground phytomass the dominant populations of grassy cover at appropriate stages of succession is explored.
Keywords: grass cover, a structure, a dynamics, a succession, the stages, ecological groups, dominant species, a phytomass.
УДК 630*(477.87) Доц. Р.Д. Василишин, канд. с.-г. наук;
доц. Г.С. Домашовець, канд. с.-г. наук; доц. А.Ю. Терентьев, канд. с.-г. наук -НУ бюресур^в i природокористування Украти, м. КиИв
АНАЛ1З ТИПОЛОПЧНО1 СТРУКТУРИ Л1С1В ЗАКАРПАТСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено результати аналiзу типолопчно! структури люового фонду Закар-патсько! области який проведено на основi люовпорядкувального матерiалу iз бази даних "Люовий фонд Украши". Проаналiзовано понад 70 тишв люу та понад 110 тис. шт. видтв, де головними деревними видами були сосна - 658 видтв, ялина -31491, ялиця - 1999, модрина - 213, дуб - 9940, бук - 57361, граб - 2618, ясен -1442, акащя - 1057, каштан - 187, береза -1518, тополя - 187, осика - 191 та вшьха -1762 видтв. Внаслщок виконано! роботи для групування використано тага показни-ки, як типи люорослинних умов, типи люу, групи вжу та висота над рiвнем моря.
Ключовг слова: типолопчна структура; лiсовi д^нки, вкрит люовою рослин-шстю; типи люу; типи люорослинних умов; породна структура.
Люи Закарпатсько! обласп - природне багатство Карпатського краю. Займаючи одне з найважливших мюць в економщ регюну, вони виступають у реш природного стабшзатора навколишнього середовища та виконують важ-лив1 Грунтозахисш, водо- 1 кшматорегулювальш функцп, а !хне сощальне зна-чення щороку зростае 1з тдвищенням р1вня розвитку рекреацп та туризму [2].
Люи на територп област е одним з основних природних ресуршв. Понад 80 % л1ив розташоваш у прськш мюцевосп. Загальна площа люового фонду, що закршлена за постшними люокористувачами, становить 724,0 тис. га, (56,8 %), зокрема 656,7 тис. га - дшянки вкрип люовою рослиннютю. Близько 70 % л1шв Закарпаття знаходяться у вщомчому тдпорядкуванш Державного агентства люових ресуршв Укра!ни, понад 15 % - Мшютерства аг-рарно! пол1тики та продовольства 1 10 % - Мшютерства екологп та природ-
них ресуршв [3]. Середня лiсистiсть областi - 51,4 % та змшюсться вщ 12,7 % у Берегiвському райош до 71,6 % у PaxiBCbKOMy районi. За площею лiсового фонду Закарпаггя входить до першо! п'япрки серед областей Украши, а за ль сисгiсгю i запасами деревини область займае перше мiсце. Туг, на душу насе-лення припадае 0,55 га лiсiв i 165 м3 деревини, що значно перевищуе анало-гiчнi показники для Украши загалом (0,17 га i 16,4 м3) [5].
У сучасних умовах постала необхiднiсгь розроблення нових еколопч-них пiдходiв у стратеги i гакгицi ведення лiсового господарства на принципах сталого гiрського лiсiвницгва, яке передбачае збереження бiологiчного рiзноманiття та сгабiльносгi гiрських лiсiв, постшне пiдгримyвання 1х еколо-гiчних i захисних фyнкцiй, рацiональне використання люових ресyрсiв [4].
Дослiдження типологп лiсiв Закарпаття з використанням екологiчних принцитв i теоретичних засад люотиполопчно! школи €.В. Алексеева, П.С. Погребняка i Д.В. Воробйова здiйснювали гакi вчеш як Ю.Д. Третяк, С.М. Стойко, С.В. Шевченко, М.1. Косець, Ф.О. Гринь, З.Ю. Герушинський, П. А. Трибун, А.М. Гаврусевич та багато шших [5, 6].
Мета дослщження - здшснити аналiз стану лiсового фонду Закар-патсько1 обласгi в контекст дослiдження типолопчно! структури лiсiв.
Матер1али i методика досл1дження. Для аналiзy типолопчно! структури лiсiв Закарпаття було проведено вiдбiр, групування та обробку даних масового лiсовпорядкyвального матерiалy iз реляцшно! бази даних "Пови-дiльна гаксацiйна характеристика лiсy" виробничого об'еднання "Укрдер-жлiспроекг". Вибiрка бази даних, становила 111841 видш, зокрема за група-ми порiд: хвойш - 34361 видiл, гвердi листяш - 71361, м'якi лисгянi - 3658 та iншi деревнi породи - 2461. Дослщження типолопчно! структури лiсiв скла-далося з таких основних етатв: 1 - вивчення досв^ дослiдження типолопч-но1 структури лiсiв регюну; 2 - групування, оброблення та аналiз дослiдних даних; 3 - ощнювання одержаних результапв та 1х верифiкацiя.
Результати дослщження. У стрyктyрi гипiв лiсорослинних умов (ТЛУ) люового фонду Закарпаття переважають груди (50 %) та сугруди (49 %), частка сyборiв становить менше нiж 1 % (табл. 1). У межах пгрототв переважають волоп (79 %) i свiжi (21 %) умови, частка сухих i сирих умов становить менше 0,5 %.
Табл. 1. Розподл площi лгсового фонду ЗакарпатськоТ облает за типами лгсорослинних умов, %
Типолопчш категорп Субори Сугруди Груди Всього
Сyхi - 0,0 0,0 0,0
Свiжi 0,0 8,0 12,6 20,6
Волоп 0,7 41,0 37,3 79,0
Сщи 0,0 0,2 0,2 0,4
Разом 0,7 49,2 50,1 100
Пашвними лiсотвiрними породами в Закарпатськш обласп е бук люо-вий, який займае близько 60 % площi лiсових дiлянок, вкритих люовою рос-линнiсгю, з яких майже половина зосереджена у вологих грудах (27 %), дещо менше - у вологих сугрудах (19 %) i лише 14 % - у свiжих сугрудах i грудах.
Другою за пануванням лiсотвiрною породою в дослщжуваному регют е яли-на европейська, яка займае 155,6 тис. га, або 24 % площд люових дшянок, вкритих лiсовою рослиннiстю. Основну частку смерека займае у вологих суг-рудах (18 %), дещо менше у вологих грудах (5 %) i лише 3,8 тис. га або 1 % у вологих суборах. Таю деревш породи як дуб звичайний, ялиця бша, граб зви-чайний та береза повисла займають менше 10 % площi люових дiлянок, вкритих лковою рослиннiстю i зосередженi здебшьшого у вологих та свiжих грудах i сугрудах. Також варто зазначити, що найвишi показники середнього за-
Висота н.р.м.. м
0 0 0 0 0 0 0 0
Типи л1су 0 0 (N 0 т 0 0 8 0 0 2 4 1 <и § 1 Разом
о Д, 3 и
ч 20 40 60 0 8 00 20
Волога чиста бучина 1.2 5.1 9.5 6.0 0.8 22.6
Волога чиста субучина 0.2 1.9 3.4 4.1 2.4 0.3 12.3
Вологий буково-ялицевий суялинник 1.1 4.2 4.3 1.2 0.1 10.9
Волога грабова бучина 2.4 2.7 1.0 0.1 6.2
Св1жа чиста бучина 0.8 2.4 1.8 0.4 5.4
Св1жа грабова субучина 0.7 1. 1 0.5 0.2 2.5
Вологий буковий суялинник 0.1 0.9 1.4 0.4 2.8
Вологий буково-ялиновий суяличник 0.3 1.0 1.0 0.3 2.6
Волога грабова субучина 0.1 0.9 1.7 0.7 3.4
Вологий чистий суялинник 0.1 0.8 2 0.4 3.3
Волога ялиново-ялицева субучина 0.1 0.6 1.4 0.6 2.7
Св1жа грабова бучина 0.1 1.6 2.0 0.3 0.1 4.1
Вологий буково-ялицевий ялинник 0.5 1.6 1.1 0.1 3.3
Вологий буково-ялиновий яличник 0.1 0.5 1.3 0.6 0.1 2.6
1нш1 типи лку 0.4 2.9 2.4 2.9 3.2 2.7 0.7 0.1 15.3
Разом 1.3 11.2 19.6 24.4 23.7 14.5 4.7 0.6 100.0
л^орослинних умов Табл. 2. Розподт часток пашвних munie .licy за висотою н.р.м., %
Типи лшу
Висота н.р.м., м
О В
^ s
Разом
Волога чиста бучина
1.2
5.1
9.5
6.0
0.8
22.6
Волога чиста субучина
0.2
1.9
3.4
4.1
2.4
0.3
12.3
Вологий буково-ялицевий суялинник
1.1
4.2
4.3
1.2
0.1
10.9
Волога грабова бучина
2.4
2.7
1.0
0.1
6.2
Свiжа чиста бучина
0.8
2.4
1.8
0.4
5.4
Свiжа грабова субучина
0.7
1.1
0.5
0.2
2.5
Вологий буковий суялинник
0.1
0.9
1.4
0.4
2.8
Вологий буково-ялиновий суяличник
0.3
1.0
1.0
0.3
2.6
Волога грабова субучина
0.1
0.9
1.7
0.7
3.4
Вологий чистий суялинник
0.1
0.8
0.4
3.3
Волога ялиново-ялицева субучина
0.1
0.6
1.4
0.6
2.7
Свiжа грабова бучина
0.1
1.6
2.0
0.3
0.1
4.1
Вологий буково-ялицевий ялинник
0.5
1.6
1.1
0.1
3.3
Вологий буково-ялиновий яличник
0.1
0.5
1.3
0.6
0.1
2.6
Iншi типи лшу
0.4
2.9
2.4
2.9
3.2
2.7
0.7
0.1
15.3
Разом
1.3
11.2
19.6
24.4
23.7
14.5
4.7
0.6
100.0
2
Закарпатська область е ушкальною еколопчною системою заходу Ук-раши з рiзноманiтним рельефом та кшматичними умовами, що зумовлеш вертикальною поясшстю та рiзноманiтнiстю ландшаф^в. Так, у прськокар-патському окрузi найбiльш поширенi дубово-буковi та буково-дубовi лiси. Лiсотвiрними породами е дуб звичайний, дуб скельний, бук люовий, граб
звичайний, ясен звичайний. Пашвними породами лiсу середньопрсько! зони (600-1000 м) е чист бучини i свiжi чистi субучини. Пашвною лiсотвiрною породою е бук лiсовий, запаси якого тут досягають 700-800 м3-га-1. На висот 1000-1200 м н. р. м. в зош приполонинних субучин i бучин ростуть буково-яворовi лки середньо! продуктивностi (11-1У класiв бошгету). У приполонин-ному поясi (1200 м н.р.м. i вище) розмщет збiдненi вологi слаборозвиненi типи люу - сугруди i субори (С3, В3) [5, 6]. Вiдносний розподiл панiвних ти-пiв лiсу за висотою н.р.м. наведено в табл. 2.
З метою кращого сприйняття значного цифрового матерiалу нижче розглянемо кожну iз представлених груп тишв лiсорослинних умов окремо.
Груди (Б). Найпоширешшими в умовах Закарпаття е волоп груди, якi займають близько 80 % вЫх лiсорослинних умов ще! групи типiв. Панiвним типом люу в грудах е волога чиста бучина, яка займае 22,6 % площi i представлена на висотному дiапазонi вiд 200 до 1200 м н. р. м. Другою за площею поширення в межах ще! групи люорослинних умов е волога грабова бучина, що становить майже 6 % вщ площi лiсового фонду люогосподарських шд-приемств областi. Доволi поширеними е також такi типи люу, як свiжа чиста бучина (5,4 %), свiжа грабова бучина (4,1 %), вологий буково-ялицевий ялин-ник (3,3 %). Головною породою в цш груш ТЛУ е бук лковий, його площа становить 73 % вщ И загально! площь Окрiм цього, понад 20 % площi займають такi породи, як ялина европейська (10 %), дуб звичайний (7 %), ялиця бь ла (2 %), граб звичайний (2 %) та ясен звичайний (1,3 %). Розподiл середньо-го запасу панiвних лiсотвiрних порщ у грудах зображено на рис. 2.
Лссутарна порода Рис. 2. Розподт середнього запасу пашвних лiсотвiрних порiд у грудах Закарпаття
Вжова структура пашвних деревосташв в данш груш характеризуемся перевагою середньовжових насаджень, якi займають 53 % плошд ль сових дiлянок, вкритих люовою рослиннiстю, далi в порядку зменшення стиглi i перестиглi (20 %), молодняки (15 %) та пристш\ш деревостани (12 %) (табл. 3).
Сугруди (С). У дослщжуваному регiонi сугруди представлен на 49 % площi лiсового фонду, де переважають волоп люорослинш умови. Частка свiжих сугрудiв становить близько 8 %. Тут основними типами люу е волога чиста субучина (12,3 %), вологий буково-ялицевий суялинник (10,9 %), вологий чистий суялинник (3,3 %), вологий буковий суялинник (2,8 %), волога ялиново-ялицева субучина (2,7 %). Найпоширешшими деревними породами в цих типах люорослинних умов е бук люовий, ялина европейська, дуб зви-
чайний, дуб скельний, граб звичайний, береза повисла та ялиця бша, частка участ яких становить 96 %. При цьому найпродуктившшими е ялицевi, яли-новi та буковi деревостани (рис. 3).
Табл. 3. Розподт площ л^ових дтянок, вкритих л^овою рослиншстю i запаав стовбуровог деревини за типами л^орослиннихумов та групами вшу (чисельник - площа, га /знаменник - запас, тис. м3)
Групи вшу
Тип лшорослинних умов
■ С1
И С2
□ СЗ
□ С4
о
Оз
о
Разом
Молодняки
10708,6 999,44
37250,4 4042,10
142,8 9,83
48101,8 5051,37
Середньов1ков1
10,0 3,30
52011,3 16104,88
119084,3 44547,74
385,8 89,68
171491,4 60745,60
Пристигл1
9085,8 3361,22
27977,9 11317,79
298,4 66,63
37362,1 14745,64
Стигл1 та перестшл
17,7 3,54
Групи в1ку Тип лшорослинних умов Разом
С1 С2 С3 С4
Молодняки 27,5 1,32 6581,4 728,02 38189,6 4357,15 158,6 6,50 44957,1 5092,99
Середньов1ков1 181,6 36400,3 123755,1 624,2 160961,2
32,54 9209,67 45922,31 85,08 55249,6
Пристигл1 96 3838,0 30945,7 265,4 35058,7
2,41 1078,21 12755,15 32,58 13868,35
Стигл1 та перестшл 67,8 11,69 4670,3 1318,57 69486.1 27052.2 423,2 73,28 74647,4 28455,74
Разом 286,5 51490,0 262376,5 1471,4 315624,4
47,96 12334,47 90086,81 197,44 102666,68
9289,7 3191,91
54914,7 23207,66
671,1 227,53
64893,2 26630,64
81095,4 23657,45
239227,3 83115,29
1498,1 393,67
321848,5 107173,25
Сз Яе Яцб Мде Дз Бкл Гз Яз Бп Ос Влч Рис. 3. Розподт середнього запасу пашвних лiсотвiрних порiд у сугрудах Закарпаття
Розподш площ люових дшянок, вкритих люовою рослиншстю i запа-шв стовбурово! деревини пашвних деревостатв у сугрудах показуе 1х широ-ку вжову ампл^уду (табл. 4).
Табл. 4. Розподт площ л^ових дтянок, вкритих л^овою рослиншстю i запаав стовбуровог деревини за типами л^орослиннихумов та групами вшу (чисельник - площа, га /знаменник - запас, тис. м3)
Групи в1ку
Тип лшорослинних умов
С,
С
С3
Разом
Молодняки
27,5 132
6581,4 728,02
38189,6 4357,15
158,6 6 50
44957,1 5092 99
Середньов1ков1
181,6 32,54
36400,3 9209,67
123755,1 45922,31
624,2 85,08
160961,2 55249,6
Пристигл1
96
2 41
3838,0 1078 21
30945,7 12755 15
265,4 32,58
35058,7 13868 35
Стигл1 та перестшл
67,8 11 69
4670,3 1318 57
69486,1 27052 2
423,2 73,28
74647,4 28455 74
Разом
286,5 47 96
51490,0 12334 47
262376,5 90086 81
1471,4 197 44
315624,4 102666 68
С
■А
Значну частку площ (51 %) становлять середньовiковi деревостани, дат, в порядку спадання, стжш i перестиглi (24 %), молодняки (14 %) та пристигт деревостани (11 %).
Субори (В). У держлiсфондi Закарпаття субори займають менше як 1 % люових дiлянок вкритих лiсовою рослиннiстю (табл. 5) i представленi де-бшьшого в приполонинному поясi. Панiвними типами люу в цiй групi титв лiсорослинних умов е вологий чистий ялиновий субiр, вологий кедрово-яли-новий субiр та вологий модриново-кедрово-ялиновий субiр.
Табл. 5. Розподт площ лгсових дтянок, вкритих лгсовою рослиннктю i запаыв
стовбуровоЧ деревини за типами лгсорослинних умов та групами вжу (чисельник - площа, га / знаменник - запас, тис. м3)
Групи вжу Тип люорослинних умов Разом
В2 В3 В4
Молодняки - 244,1 23,66 - 244,1 23,66
Середньов1ков1 44,4 3,21 1569,7 322,79 18,2 3,58 1632,3 329,58
Пристипл - 1049,1 335,20 2Д 0,74 1051,2 335,94
Стигл1 та перестшга - 1429,0 405,92 64 2,22 1435,4 408,14
Разом 44,4 3,21 4291,9 1087,57 26,7 6,54 4363,0 1097,32
Вжова структура деревосташв у суборах характеризуешься таким роз-подшом: молодняки - 6 %, середньовiковi - 37 %, пристиглi - 24 % та стиглi i перестиглi - 33 % вiд площi лiсових дшянок, вкритих лiсовою рослиннютю. Основними породами в цих типах люорослинних умов е ялина европейська (88 %) та сосна прська (8 %), яка на висот 1300-1800 м н. р. м. паралельно з вiльхою зеленою, утворюе сланкi заростi - гiрськососнове та зеленовшьхове криволiсся.
Висновки. Отже, тдсумовуючи результати проведених дослiджень, варто зазначити, що типологiчна структура лiсiв Закарпаття характеризуются бiльш нiж 70 типами люу, найпоширенiшими з яких е волога чиста бучина, волога чиста субучина та вологий буково-ялицевий суялинник. Проведет дослщження може бути використано тд час розроблення нормативно-шфор-мацiйного забезпечення для компексного оцшювання лiсових ресурсiв з метою реалiзацil стратегiчних програм оргашзацп ведення люового господар-ства на типолопчнш основi.
Л1тература
1. Генсирук С. А. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / С. А. Генсирук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 357 с.
2. Геренчук К.1. Природа Украшських Карпат / К.1. Геренчук. - Льв1в : Вид-во Льв1в. унту, 1968. - 265 с.
3. Довщник люового фонду Укра1ни: укладений спещалютами виробничо-технолопчно-го вщдшу ВО "Укрдержлюпроект" за матер1алами державного облжу лгав станом на 01.01.2011 р. - 1ртнь : ВО "Укрдержлюпроект", 2012. - 130 с.
4. Домашовець Г.С. Типолопчна структура лiсiв Закарпаття / Г.С. Домашовець, Р.Д. Ва-силишин, А.Ю. Терентьев // ^yKOBi основи пiдвищення продуктивностi та бюлопчно! стiйкостi лiсових та урбанiзованих екосистем : матер. 62-о1 наук.-техн. конф. проф.-викл. складу ЛГФ НЛТУ Укра1ни, (^bBiB, 10-11 трав. 2012 р.). - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра1ни, 2005. - С. 27-29.
5. Основш положення оргашзацп i розвитку лiсового господарства Закарпатсько! облас-тi / Державне агентство люових ресурав Укра1ни. - Iвано-Франкiвськ : Вид-во "Фолiант", 2011. - 290 с.
6. Остапенко Б.Ф. Люова типолопя : навч. посiбн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харгав : Вид-во Харюв. ДАУ iM. В.В. Докучаева; Укра1нський ордена "Знак Пошани" науково-дос-лiдний ш-т лiсового господарства та агролюомелюрацп iM. Г.М. Висоцького, 2002. - 204 с.
Василишин Р.Д., Домашовец Г. С., Терентьев А.Ю. Анализ типологической структуры лесов Закарпатской области
Приведены результаты анализа типологической структуры лесного фонда Закарпатской области, который сделан на основании лесоустроительного материала из банка данных "Лесной фонд Украины". Проанализировано более 70 типов леса и почти 110 тис. выделов, где главными древесными видами были сосна - 658 выде-лов, ель - 31491, пихта - 1999, лиственница - 213, дуб - 9940, бук - 57361, граб -2618, ясень - 1442, акация - 1057, каштан - 187, береза - 1518, тополь - 187, осина -191 и ольха - 1762 выделов. В результате выполненной работы для группировки исходных данных были использованы такие показатели, как типы лесорастительных условий, типы леса, группы возраста и высота над уровнем моря.
Ключевые слова: типологическая структура, лесные участки, покрытые лесной растительностью, типы леса, типы лесорастительных условий, породная структура.
Vasylyshyn R.D., Domashovets G.S., Terentyev A.Yu. The typological forest structure is analyzed in Transcarpathian region
The results of analysis the typological structure of forest fund in Transcarpathian region are conducted on basis of forest inventory information from database "Forest fund of Ukraine". More than 70 forest types and about 110 thousand forest compartments are analyzed. The main forest forming tree species in these compartments is a pine - 658 compartments, a spruce - 31491, a fir - 1999, a larch - 213, an oak - 9940, a beech - 57361, a hornbeam - 2618, an ash - 1442, an acacia - 1057, a chestnut - 187, a birch - 1518, a poplar - 187, an aspen - 191 and an alder - 1762 compartments. The forest growing condition types, forest types, age groups and altitude above sea level are used up for grouping.
Keywords: typological structure, forest covered land, forest types, forest growing condition types, species structure.
УДК 630*[114.67+4] Ст. викл. Н.М. Волощук, канд. б1ол. наук;
астр. В.М. Бглоус1 - НУ бюресурсы Ь природокористування Украти, м. КиЛв
М1КОБ1ОТА ЖОЛУД1В QUERCUS ЯОВиЯ Ь. КИВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Вивчено видовий склад мжобюти жолудiв <2. гоЬиг Кшвського Полюся в про-цес мжолопчного аналiзу 680 зразгав. Зразками слугували жолуд^ зiбранi з дерев у перюд вегетаци та вдабраш протягом збер^ання рiзними способами. Визначено ко-ефщент заселення та частоту трапляння мжромще™. Показано, що на жолудях, зiр-ваних iз дерев у перюд вегетаци, виявлено 41 вид iз 27 родiв, тсда як шд час збер> гання щентифжовано 24 види з 9 родiв. Найбшьшим видовим складом характеризу-валась мжобюта жолудiв, що знаходились шд модельними деревами.
Ключовг слова: мжобюта, жолуд^ <2егсш гоЬиг, збер^ання.
1 Наук. кер1вник : проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук
