CC BY
44
консорции сосны обыкновенной зафиксированы 6 видов птиц. Преобладающими видами являются большая синица и зяблик. Определено, что основными разновидностями консортивных связей птиц являются топические и трофические связи с доминированием первых. Основными проявлениями топических связей являются акустические звуки и поза готовности. Самое большое количество топических связей проявили доминирующие орнитоконсорты. Форические и фабрические связи не зафиксированы. Функциональный состав птиц в консорциях характеризируется преобладанием дримиобионтов и сезонных видов. Преобладающей среди трофоморф птиц в консорциях древесных пород является группа зоофагов.
Ключевые слова: орнитоконсорты древесных пород, консорции древесных пород, бюджеты времени, биоморфические группы птиц, топические и трофические связи, Центральное Полесье.
Klymchuk O.O. The Birds' Consortive Relationships withing Spring and Summer Period in the Pine Forests in the Central Polissya
The article is devoted to the process of forming the system of consortive relationships of birds in the individual consortia of pine Pinus sylvestris within spring and summer period under the Central Polissya conditions. As a result of studies 6 birds species were fixed in pine consortia. The dominant species are the Great Tit and Chaffinch. The relationships are mostly topic and trophic. The main manifestations of topical links are an acoustic signals and outside of readiness. The largest number of topical links are found by dominant bird species. Phoric and phabric connections are not fixed. Bird's functional composition in consortia is characterized by prevalence of dendrophiles and yearlings species. Zoophages are dominants among trophomorphs.
Keywords: birds-consorts species of the trees, individual consortia of a tree, time budgets, bird biomorfic groups, mostly topic and trophic relationships, the Central Polissya.
УДК 630 *[5:228] Ст. викл. А.1. Задорожний - Ужгородський НУ;
доц. Г.Г. Гриник, ст. наук. ствроб., д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЕВОСТАН1В ДЕРЖАВНОГО Л1СОВОГО ФОНДУ ПОЛОНИНСЬКОГО ХРЕБТА УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
На осж^ опрацювання повидшьио! таксацшно! бази даних станом на 01.01.2014 р. здшсиено оцшку сучасного поширення насаджень Полонинського хребта в межах територш державних люогосподарських шдприемств. Проаналiзовано лгавни-чо-таксацшш показники деревосташв - розподш за вщносними повнотами, запасами стовбурово! деревини, групами вшу, поширення за типами люу i складом деревосташв. За розподшом вкритих люовою рослиншстю земель Державного люового фонду тери-торп Полонинського хребта бшьшу частину в розрiзi тишв люорослинних умов займа-ють груди - 62,2 %, сугруди - 36,8 %, а субори - 1,0 %. Значну частку в букових та яли-цевих типах люу займають похщш деревостани з домшуванням ялини европейсько!, дубiв червоного, скельного та звичайного, а також берези повисло! та граба звичайного.
Ключовi слова: Укра!нсью Карпати, Полонинський хребет, вщносна повнота, клас боштету, запас, групи вшу, вшова структура, типи люорослинних умов, типи лiсу.
Вступ. Украшсью Карпати представленi складною системою територь альних одиниць, що створюють високопрний, середньогiрний та передгiрський яруси. Клшатичш умови регiону вiдзначаються своeрiднiстю i рiзноманiтнiстю, що пов'язана зi складним гiрським рельефом. За М.С. Ан^ановим (1957), всю територш подшяють на 6 вертикально-термiчних зон: дуже тепла, тепла, помiр-
на, прохолодна, noMipHO-ирохолодна та холодна. Добовi кшькосп опад1в мо-жуть досягати при цьому 2-3-мкячш норми - 150-250 мм. На територц лкового фонду видшяють такi основнi типи i пiдтипи Груипв: бург ггрсько-лгсовг (буро-земнi), дерново-буроземт, буроземно-отдзолет, г1рсько-лучт л\сов\, г1рсько-торф'яно-отдзолет. Переважаючим типом грунту в цьому регюш е бург ггрсь-ко-лгсовг Грунти (буроземи) (Brown fores soil) [2, 4].
На швдень ввд загального понижения у Карпатах простягаеться найбiльш високий i масивний хребет Украшських Карпат - Полонинський. По-чинаючись ввд Ужа мiж с. Ставне i смт Перечин, Полонинський хребет утворюе декiлька високих та широковерхих масив1в, вкритих полонинами: Ргвна мiж р. Ужом i р. Латорицею з максимальною висотою 1479 м, Боржава мiж р. Латори-цею та р. Ржою з максимальною висотою 1777 м (г. Стш), Красна мiж р. Тереб-лею i р. Тересвою з максимальною висотою 1497 м (г. Менчул).
Схвдним орографiчним i тектонiчним продовженням Полонинського хребта е прський масив Свидовець з максимальною висотою 1880 м (г. Близни-ця), розташований мiж р. Тересвою i р. Чорною Тисою, та найвищий i найбшь-ший масив Чорногора мiж р. Чорною Тисою, р. Бшою Тисою та р. Чорним Че-ремошем. На цьому гiрському масивi е с1м вершин, висота яких бшьша 2 тис. м, найвища серед них Говерла (2061 м).
На твдень ввд Полонинського хребта та паралельно до нього простягаеться вузьке мiжгiрське зниження, що нагадуе собою долину, названу Берез-не-Липчанською, або Цирок-Боржавською, яка у декшькох мкцях значно роз-ширюеться, утворюючи улоговини: Перечинську, Свалявську та Кушницьку. Далi на твденний схвд Березне-Липчанська долина раптом розширюеться i переходить у широку Солотвинську улоговину, що е схiдною частиною Закар-патсько!' р1внини [ 1 ].
Мета роботи полягае в уточненш сучасних меж Полонинського хребта Украшських Карпат на територп Державного лiсового фонду та в аналiзi лiсiв-ничо-таксацiйиих характеристик лкових насаджень.
Об'екти та методика. Об'ектом дослщжень були лiсовi насадження Полонинського хребта Украшських Карпат. Для визначення показника лiсистостi використовували великомасштабнi картографiчнi матерiали з уточненням отри-маних даних за матерiалами облiку Державного лiсового фонду та шдприемств-користувач1в, якi функцiоиують на територц дослщжуваного регiоиу.
Методика роби е загальноприйнятою для лiсiвничих i таксацiйних дос-лiджень iз використанням методiв узагальнення, компонентного аналiзу, логк-тичного та iсторичного пiдходу. Для виконання мети роботи ми проаналiзували таксацiйиу базу даних лiсового фонду регюну станом на 01.01.2014 р., здшсни-ли оцiнку сучасного поширення лiсiв Полонинського хребта у межах лкогоспо-дарських пiдприемств, проаналiзували лiсiвничо-таксацiйнi показники насаджень. Уточнюючи сучасш межi Полонинського хребта, брали до уваги напра-цювання К.1. Геренчука [1], В.Г. Бондарчука, ОС. Вялова, А.А. Богданова, П.Н. Циси та шших [3].
Результати дослщжень. Поширення лкових насаджень, !х лк1вничо-таксацiйнi показники дослiджували в межах територц Полонинського хребта
Украшських Карпат. Резyльтати аналiзy розподiлy площ Державного лкового фонду в межах Полонинського хребта засвдаили, що на дослiджyванiй терито-рй' розташовано п'ять оргашзацш-користувачш лiсового фонду. Загальна площа територц становить 121144 га, з них вкрип лiсовою рослиннiстю - 113633,6 га. Основними користувачами Держлкфонду на територи Полонинського хребта e ДП "Мiжгiрське лiсове господарство" - 30849,1 га (25 %): 1зшвське лiсництво (кв. 1-25), Лопушнянське лкництво (кв. 1-20), Майданське лiсництво (кв. 1-23), Верхньобистрянське лiсництво (кв. 1-23), Мiжгiрське лiсництво (кв. 1-27), Запередалянське лiсництво (кв. 1-23), Вучювське лкництво (кв. 1-32); ДП "Ве-ликоберезнянське лiсове господарство" - 27079,4 га (22 %): Великоберез-нянське лкництво (кв. 3-6 та 7-16), Костринське лкництво (кв. 1-21), Жорнов-ське лкництво (кв. 1-18), Волосенювське лкництво (кв. 1-21), Лютянське лкництво (кв. 1-31), Чорноголiвське лiсництво (кв. 1-27), Бистрицьке лiсництво (кв. 1-47); ДП "Воловецьке лiсове господарство" - 25250,3 га (21 %): Пушкш-ське лкництво (кв. 1-23), Ждешшське лкництво (кв. 1-19), Нижньоворггське лкництво (кв. 1-27), Вержноволовецьке лкництво (кв. 1-28), Нижньоволо-вецьке (кв. 1-25), Шдполозьке лкництво (кв. 1-14); ДП "Перечинське лкове господарство" - 23927,2 га (20 %): Дубриницьке лiсництво (кв. 1-29), Перечинське лкництво (кв. 1-37), Тур'я - ремепвське лкництво (кв. 1-7 та 3233), Турицьке лкництво (кв. 1-45), Пороштвське лкництво (кв. 1-27), Лкництво "Шипот" (кв. 1-75); ДП "Довжанське лiсомисливське господарство" - 14038 га (12 %): Лисичiвське лiсництво (кв. 1-30), Рiчанське лiсництво (кв. 138), Довжанське лкництво (кв. 17-25). Не вкрип лковою рослиннiстю дшянки займають 6,2 % плошд, що свiдчить про штенсивне ведення лiсового господар-ства у дослщжуваному регiонi. На територц регюну облiковано 29 порiд, ят e переважаючими у складi деревосташв (табл. 1). Найбiльшy площу займають де-ревостани з перевагою у складi бука лiсового (Fagus sylvatica L.) (76,2 %), яли-ни eвропейськоï (Picea abies Karst.) (11,8 %), ялищ бiлоï (Abies alba Mill) (6,1 %), дуба звичайного (Quercus robur L.) (1,0 %) та дуба скельного (Quercus petraea L.) (0,9 %). Решта порщ займають незначну площу.
На територц Полонинського хребта розташоваш високобонiтетнi наса-дження (табл. 1). Деревостани Ia i вище клаав бонiтетy займають - (49,3 %), I боштету - (32,2 %), II боштету - (14,8 %), III боштету - (2,7 %). Деревостани IV та V клаав бонiтетy в лковому фондi регiоиy займають незначну площу.
На територй' Полонинського хребта усшшно зростають такi швидкорос-тyчi породи, як модрина eвропейська (Larix decidua Mill.), псевдотсуга Мензiза (Pseeudotsuga menziesii Franco) та дуб червоний (Quercus rubra Michx.). Наса-дження модрини eвропейськоï займають порiвияно незначну площу (0,2 %), але 58,99 % насаджень цк!' породи ростуть за Ib i вище класами бонiтетy. Наса-джень з перевагою дуба червоного, порiвняно iз модриною eвропейською, б1ль-ше (0,4 %) i 54,33 % з них також росте за Ib i вище класами боштету.
За результатами аналiзy Державного лкового фонду регюну встановле-но, що площа середньоповнотних насаджень становить 52536,9 га (46,2 %), а високоповнотних - 49418,1 га (43,5 %) (табл. 2).
1. Л^ве Ta сaдoвo-naркoве гoсnoдaрствo
19
Табл. 1. Розподгл вкритих лгсовою рослиншстю дтянок Полонинського хребта
за класами боттету, га
№ з/п Переважаюча деревна порода Класи бонiтету Разом
тъ • 1 i вище Г I II III IV V
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Акацш бша 2,4 2,2 10,1 0,3 - - - 15,0
2. Береза повисла 75,3 74,5 152,0 82,3 3,7 - - 387,8
3. Берест - - 2,2 - - - - 2,2
4. Бузок угорський - - - - - 0,3 - 0,3
5. Бук люовий 7484,1 33644,2 29137,5 14069,0 1926,2 306,1 38,3 86605,4
6. Верба бша - 3,8 - - - 38,2 11,9 53,9
7. Вшьха сра - 0,7 24,9 30,1 8,1 - - 63,8
8. Вшьха чорна 0,5 7,1 11,1 7,5 5,9 - - 32,1
9. Г^х грецький - - - - - 0,5 - 0,5
10 Граб звичайний 1,7 14,2 256,6 416,2 85,1 15,1 3,5 792,4
11 Дуб звичайний 27,0 550,5 448,7 121,9 0,7 - - 1148,8
12 Дуб скельний 30,4 472,1 397,4 123,4 5,3 5,9 - 1034,5
13 Дуб червоний 226,3 81,3 88,0 20,9 - - - 416,5
14 Душекiя зелена - - - - - - 25,4 25,4
15 Каштан шпвний 2,2 5,5 1,5 - - - - 9,2
16 Клен гостролистий - - 5,5 - - - - 5,5
17 Клен польовий - - 0,9 - - - - 0,9
18 Лщина звичайна - - 13,8 - 1,4 - 0,5 15,7
19 Модрина европейська 137,1 86,6 8,5 0,2 - - - 232,4
20 Осика 0,7 0,8 0,5 1,2 - - - 3,2
21 Псевдотсуга Мензiса 37,8 0,5 15,5 52,4 145,5 280,6 51,5 583,8
22 Сосна Веймутова - 1,2 - - - - - 1,2
23 Сосна прська - - - - - - 97,5 97,5
24 Сосна звичайна 65,9 44,0 14,6 8,8 3,9 - - 137,2
25 Яблуня люова - - - - 1,9 0,5 - 2,4
26 Клен-явiр 47,5 172,1 381,9 144,1 38,4 3,1 - 787,1
27 Ялина европейська 3605,4 4614,0 2628,4 1543,5 802,6 218,7 25,2 13437,8
28 Ялиця бша 1021,2 2875,9 2739,1 228,9 30,7 7,3 - 6903,1
29 Ясен звичайний 154,5 395,3 277,3 10,9 - - - 838,0
Всього 12920,0 43046,5 36616,0 16861,6 3059,4 876,3 253,8 113633,6
Незначну частину займають низькоповнотш насадження - 11678,6 га (10,3 %). Найбiльш високоповнотними е насадження дуба червоного (80,5 % вщ загально! площi деревостанiв з перевагою ще! породи), дуба звичайного (60,8 %), ясена звичайного (63,3 %), модрини европейсько! (54,8 %). Насадження з середньою повнотою характерш для деревостанiв сосни звичайно! (68,4 %), сосни гiрськоí (57,9 %), бука лiсового (46,3 %) та ялищ бшо! (47,2 %). Серед перерахованих порiд незначна частка припадае на низькоповнотнi насадження (табл. 2). Наведеш в табл. 3 даш щодо розподшу площ деревосташв за типами лкорослинних умов вказують на повну вiдсутнiсть борових та домшування грудових типiв.
За розподшом вритих лiсовою рослиннiстю земель лiсового фонду Полонинського хребта бшьшу частину в розрiзi типiв лiсорослинних умов займають груди - 62,2 %, сугруди - 36,8 %, а субори - 1,0 %.
Табл. 2. Розподгл л1сових насаджень Полонинського хребта _за ¡¡¡дносними повнотами, га_
№ з/п Переважаюча деревна порода Вщносна повнота Разом
0,3 i менше 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Акацш бша - - 0,6 9,5 3,9 0,5 0,5 - 15,0
2 Береза повисла - 82,8 87,7 76,0 47,6 80,5 13,2 - 387,8
3 Берест - - - - 2,2 - - - 2,2
4 Бузок угорський - - 0,3 - - - - - 0,3
5 Бук люовий 156,2 953,2 6815,3 16453,9 23676,6 26648,3 11324,1 577,8 86605,4
6 Верба бша - - - - 5,4 26,7 14,0 7,8 53,9
7 Вшьха ира - - 9,0 30,6 13,1 9,8 1,3 - 63,8
8 Вшьха чорна - 1,6 8,1 10,3 9,2 2,9 - - 32,1
9 Г^х грецький - - - - 0,5 - - - 0,5
10 Граб звичайний 3,1 3,0 57 169,9 355,9 164,1 39,4 - 792,4
11 Дуб звичайний - 2,8 11,8 138,9 297,3 535,6 162,4 - 1148,8
12 Дуб скельний - 8,8 19,7 69,2 336,2 379,3 149,1 72,2 1034,5
13 Дуб червоний - - - 5,0 76,2 217,8 112,3 5,2 416,5
14 Душекш зелена - - - 11,0 5,9 8,5 - 25,4
15 Каштан 1спвний - - - 1,3 5,5 2,4 - - 9,2
16 Клен гостролистий - - - - 5,5 - - - 5,5
17 Клен польовий - - 0,9 - - - - - 0,9
18 Лiщина звичайна - 1,0 2,6 6,0 6,1 - - - 15,7
19 Модрина европейська 1,3 - 1,1 12,1 90,5 109,4 18,0 - 232,4
20 Осика - - 1,2 0,5 0,8 - - 0,7 3,2
21 Псевдотсуга Мензiса - 2,8 20,9 58,2 209,9 135,9 132,6 23,5 583,8
22 Сосна Веймутова - - - - - 1,2 - - 1,2
23 Сосна гiрська - - 5,4 11,6 44,9 35,6 - - 97,5
24 Сосна звичайна - 2,6 13,7 43,4 50,4 27,1 - - 137,2
25 Яблуня лiсова 0,5 1,9 - - - - - - 2,4
26 Клен-явiр 4,7 4,3 30,0 60,8 339,4 198,2 147,3 2,4 787,1
27 Ялина европейська 120,8 316,4 1872,3 2700,9 3640,0 3287,2 1312,8 187,4 13437,8
28 Ялиця бiла 39,7 270,9 719,3 1528,6 1632,2 1108,1 1477,8 126,5 6903,1
29 Ясен звичайний - 3,6 19,7 52,7 231,3 321,1 172,6 37,0 838,0
Всього 326,3 1655,7 9696,6 21450,4 31086,5 33291,7 15085,9 1040,5 113633,6
Переважна частка насаджень на дослвджуванш територп зростають у грудових типах лку: бука лкового (64,1 %), дуба скельного (62,5 %), дуба чер-воного (55,9 %), модрини европейсько! (63,9 %), псевдотсуги Мензка (76,8 %), ялищ бшо! (69,6 %), ясена звичайного (70,6 %). Насадження сосни звичайно!, сосни прсько!, дуба звичайного та вшьхи чорно! зростають у сугрудових типах лку - 53,9, 75,3, 52,0 та 65,0 % вiдповiдно. У суборових типах лкорослинних умов зростають деревостани з перевагою таких порщ: ялини европейсько!' (8,1 %), сосни прсько! (24,7 %) та душекп зелено!' (100,0 %).
У межах лкового фонду Закарпатсько! областi (Герушинський, 1988), видшено 61 тип лку, яю вiдносять до 8 тишв лiсорослинних умов (табл. 4-6) [5]. Регюн дослiдження характеризуеться високою рiзноманiтнiстю типш лiсу. Облiковано 56 тишв лку, серед них: чотири вщносяться до борових, 29 - до сугрудових та 23 - до грудових тишв лкорослинних умов.
Насадження у суборових типш лку (табл. 4) найпоширешшими е В3-Ял (вологий ялиновий субiр) - 1000,6 га (86,5 %) та В3-яцЯл (вологий ялицево-яли-
новий субiр) - 128,9 га (11,1 %). Незначнi площ займають деревостани в типах лку В3-ялОс (вологий ялиново-осиковий субiр) - 25,4 га (2,2 %) та В4-Ял (си-рий ялиновий субiр) - 1,8 га (0,2 %).
Табл. 3. Розподгл вкритих лковою рослинтстю лкових дтянок за типами лкорослиннихумов I переважаючими породами, га
Переважаюча деревна порода
Вкрип лковою рослинтстю д-лянки, га
Запас стовбу-рово!дереви-ни, тис. м3
Розпод1л вкритих л1совою рослинтстю д-лянок за типами тсорослинних умов, га
В
С
В
2
3
4
5
6
7
Акацш бма
15,0
3,1
8,0
7,0
Береза повисла
387,8
39,8
208,2
179,6
Берест
2,2
0,6
2,2
Бузок угорський
0,3
0,0
0,3
Бук люовий
86605,4
32131,6
7,3
31120,7
55477,4
Верба бма
53,9
5,4
53,9
Вмьха сiра
63,8
9,7
41,5
22,3
Вiльха чорна
32,1
3,8
13,3
18,8
Горiх грецький
0,5
0,0
0,5
Граб звичайний
792,4
199,9
321,6
470,8
Дуб звичайний
1148,8
288,7
597,8
551,0
Дуб скельний
1034,5
284,6
388,1
646,4
Дуб червоний
416,5
79,6
187,4
229,1
Душекш зелена
25,4
0,8
25,4
Каштан шпвний
9,2
1,6
6,8
2,4
Клен гостролистий
5,5
0,4
5,5
Клен польовий
0,9
0,2
0,9
Лiщина звичайна
15,7
0,2
13,8
1,9
Модрина европейська
232,4
83,8
148,6
Осика
3,2
0,5
3,2
Псевдотсуга Мензюа
583,8
149,7
135,6
448,2
Сосна Веймутова
1,2
0,5
1,2
Сосна Нрська
97,5
1,5
24,1
73,4
Сосна звичайна
137,2
44,2
10,8
73,9
52,5
Яблуня люова
2,4
0,1
2,4
Клен-явiр
787,1
126,1
126,0
661,1
Ялина европейська
13437,8
5420,9
1089,1
6060,8
6287,9
Ялиця бма
6903,1
2573,6
2098,3
4804,8
Ясен звичайний
838,0
240,5
246,3
591,7
Разом
113633,6
41706,4
1156,7
41816,8
70660,1
Табл. 4. Розподт вкритих лковою рослинтстю лкових дтянок Полонинського хребта за типами лку в умовах суборгв за переважаючими породами, га
№
з/п
Переважаюча деревна порода
В3-Ял
1ндекси титв лку
В3-ялОс
В3-яцЯл
В4-ЯЛ
Разом
Бук лковий
7,3
7,3
Душеюя зелена
25,4
25,4
Сосна г1рська
24,1
24,1
Сосна звичайна
10,8
10,8
Ялина европейська
958,4
128,9
1,8
1089,1
Всього
1000,6
25,4
128,9
1,8
1156,7
1
9
Табл. 5. Pomo д'т вкритих лковою рослинтстю л ico в их дглянок Полонинського хребта за типами лку
17
0,2
24,6
в умовах сугрудЫ за переважаюч им и породами, га
№ з/п
Переважаюча деревна порода
и
о
и
и
о
п к О и
Тндекс типу л i су
О
и
и ¿1
О
и
¿I
64
Акащя бша
10
11
12
13
14
15
16
6,6
1,4
26,7
Береза повисла
39,2
21,5
100,2
13,0
Ai.
Al
Берест
Бук л1совий
1000,1
5855,3
14918,9
746,6
38
55,4
1240,0
570,8
37,5
149,8
AI
746,1
17,0
' 1568,0
Вшьха cipa
9,1
2,4
6,5
0,5
2,0
Вшьха чорна
Al
05"
JJL
ropix грецький Граб звичайний
75,8 145,9
195,3 1963
13,2 193,7
21,8
42,0
AI
АЗ
i звичаинии
ТЗбД
104,6
7173
"2Д"
"Жз
19,9
Дуб червоний
70,8
53,5
38,2
10,5
8,9
1,9
Каштан 1ст1вний
3,1
Клен гостролистий Клен польовий
"09"
Al
Лщина звичайна
15,6
"22А
1,4 "ЖГ
10.7
АВ
"02
Модрина европейська
Псевдотсуга Мензюа Сосна ripcbKa
АО
33,3
91,8
А5
"43"
19 "20
Сосна звичайна Кпен-яв1р
15,4 "4~Т
23,2
Ж9
30,8
14а
27,7
21 "22
Ялина европейська
Ялиця бша
0,6
92,4 T2¿
255,0 "2205"
47.1
51,6
AI
10,5
"102
Al
1650,3 ~Ж4
JUL
2146,5 Т5Т2Д
80,4 Т36А
23
Ясен звичайний Всього
J1A_
1531,9
70,3 6720,7
90,3 16196,6
858,3
_А1_
132,1
66,7
1287,4
_А£_
602,1
37,5
1834,0
34,8
44,9 ' 4522,7
17,0
" 1793,2
Прими-ка: Сг-гБк - св1жа грабова субучина; Сз-гБк - волога грабова субучина; Сг-гБк - св1жа субучина; Сг-бкЯц - св!жа суяличина; Сг-г-яцБк - св1жа грабово-ялицева субучина; Сз-д-гБк - волога дубово-грабова субучина; Сз-яв-Бк - волога яворова субучина; Сг-Бк - св1жа субучина; Сг-яцБк - св1жа ялицева субучина; Сз-бк-яцЯл - волога буково-ялицева сусмеречина; Сз-бк-яцЯл -волога буково-ялицева сусмеречина; Сз-бкЯл - волога ялицева сусмеречина; Сз-бк-ялЯц - волога буково-ялинова суяличина; Сз-г-дС -вологий грабово-дубово-сосновий сугруд; Сз-яцБк - волога ялицева субучина; Сз-яцЯл - волога ялицева сусмеречина;
Продовж. табл. 5
№ з/п Переважаюча деревна порода 1ндекс типу лю1 Разом
ч о i и т W U ч 5 (-и Сз-ял-яцБк V к и g 0 ц ffl ¿ i* 05 ° I и « 0 ч о , S VO (N и и и ч м « w ^ В о «
1 2 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 28 30 31 32
1 Акацш бша 8
2 Береза повисла 208,2
3 Берест 2,2
4 Бук люовий 12,2 16,8 18,6 4122,0 0,3 31120,7
5 Вшьха cipa - - - 0,3 - 15,6 4,0 1,1 - - - - - - 41,5
6 Вшьха чорна - - - - - - - - 6,9 - - - - - 13,3
7 Topix грецький 0,5
8 Граб звичайний - - - 4,1 - - - - - 4,0 - - - - 321,6
9 Дуб звичайний 597,8
10 Дуб скельний - - - 1,4 - - - - - - 4,3 - - - 388,1
11 Дуб червоний - - - - - - - - - - - 3,6 - - 187,4
12 Каштан ¡спвний 6,8
13 Клен гостролистий 5,5
14 Клен польовий 0,9
15 Лшщна звичайна - - - 1,7 - - - - - - - - - - 13,8
16 Модрина европейська - - - 1,7 - - - - - - - - - - 83,8
17 Псевдотсуга Meroica 135,6
18 Сосна прська 73,4 - 73,4
19 Сосна звичайна 73,9
20 Клен-яв1р 126
21 Ялина европейська 443,9 28,5 - 1221,7 — - 10,3 5,3 - 3,8 - - — 5,4 6060,8
22 Ялиця бша - - - 121,5 - - - - - - - - - 2098,3
23 Ясен звичайний - - - 17,1 - - - - - 5,1 - - - - 246,3
Всього 456,1 45,3 18,6 5491,5 0,3 15,6 14,3 6,4 6,9 12,9 4,3 3,6 73,4 5,4 41814,4
Примггка: Сз-Ял - волога сусмеречина; Сз-ялБк - волога ялинова сусбучина; Сз-ял-бкГ - вологий ялиново-буково-грабовий сугруд; Сз-ял-яцБк - волога ялиново-ялицева бучина; С4-ялЯц - сира ялинова суяличина; С4-ВЛС - сирий аровшьховий сугруд; С4-яцЯл - сира ялицева сусмеречина; С4-ЯЛ - сира сусмеречина; С4-ВЛС - сирий чорновшьховий сугруд; Сз-гД - волога грабова суд1брова; Сз-гД - вологий грабово-скельнодубовий сугруд; Сг-гД - св1жа грабова суд1брова; Сз-Сг - вологий прськососновий сугруд; Сг-ял-яцБк - св1жа ялиново-ялицева субучина.
Табл. 6. Роз под ¡л вкритих лковою рослинтстю .licoeux дтянок Полонинського хребта за типами лку в грудових умовах за переважаю ч им и породами, га
№ з/п Переважаюча деревна порода 1ндекс типу люу* Разом
и щ a и м Рн О « к Р t¿ w Q ¡£¡ из Q а <5 1С, О и ¡=г en R Р « <5 (-Н м « т О ч и 7 (§ р « а ю ! (S Q ю 1 р И ч ю W р w ? т Р 5 Р и Р о ч « ¿ % ffl é <N Р i ю Р ч d
1 Акацш бша 3,3 3,2 0,5 - 7,0
2 Береза повисла 3,4 16,9 - 0,9 79,9 14,8 14,0 0,9 5,1 6,0 37,7 179,6
3 Бузок угорський - - - - 0,3 - - - - - - - - - - - - - 0,3
4 Бук люовий 955,5 11700,6 294,7 407,9 25921,4 1113,9 3298,9 141,3 1219,1 4248,9 5862,4 12,0 0,9 27,6 11,4 55,4 1,9 203,6 55477,4
5 Верба бша - - - - 21,8 - 28,3 - - - 3,8 - - - - - - - - - - 53,9
6 Вшьха cipa - 5,5 - - 2,1 - - - 4,2 - - - - - - - - - 10,5 - - 22,3
7 Вшьха чорна - 7,9 - - 4,1 - - - - - - - - - - - - - 6,8 - - 18,8
8 Граб звичайний 21,2 321,3 - - 8,4 2,2 25,5 1,5 62,1 - 27,4 - - - - 1,2 - - - - - - 470,8
9 Дуб звичайний 34,2 369,7 - 3,0 118,1 - - - 1,2 22,4 2,4 551,0
10 Дуб скельний 101,8 252,5 36,5 3,2 187,0 - - - 38,6 5,7 21,1 646,4
11 Дуб червоний 24,7 118,2 1,8 77,6 - - - 1,4 - 5,4 - - - - - - - - - - - 229,1
12 Каштан \'ст1вний - 2,4 2,4
13 Лпцина звичайна - - - 1,0 - - - - - - 0,9 - - - - - - - - - - - 1,9
14 Модрина европейська 16,3 36,0 - 4,9 41,3 - 44,6 - 0,6 2,7 2,2 148,6
15 Осика 2,0 - - - - 0,7 - - - 0,5 - - - - - - - - - - - 3,2
16 Псевдотсуга Мензша 1,1 129,7 - 17,5 159,3 - 101,1 1Д 13,8 21,6 448,2
17 Сосна Веймутова - 1,2 - - - 1,2
18 Сосна звичайна 7,0 22,6 - - 9,1 - ИД - 2,7 - - - - - - - - - - - - 52,5
19 Яблуня люова _ 2,4 - - - - - - - - - - - - - - - - - 2,4
20 Клен-яв1р 2,6 118,7 - 2,4 232,7 16,2 79,0 - 53,5 103,0 53,0 661,1
21 Ялина европейська 9,1 485,1 - 8,8 1242,0 103,2 1484,9 5,9 160,7 1216,5 1005,2 5,9 2,0 - 554,0 - - 0,6 - - 0,7 1,9 1,4 6287,9
22 Ялиця бша 21,7 3,0 - 118,9 408,3 3142,4 38,2 162,6 613,8 240,6 1,4 4,5 - 11,1 - - 36,1 - - 2,2 4804,8
23 Ясен звичайний 7,0 87,2 - 238,4 4,7 103,8 - 34,5 54,1 60,9 1,1 591,7
Всього 1190,2 13704,8 336,5 449,6 28462,1 1663,3 8334,6 188,9 1746,3 6286,9 7345,1 19,3 7,4 27,6 577,6 56,6 1,9 240,3 10,5 6,8 0.7 4Д 1.4 70662,5
Примггки: Ü2-r Бк - С] вша гр абов; 1 буч ина; Ds ггБк - - воло: га rp¡ 1бова( зучин; a; D3-i Бк- - ВО ЛОГ£ 1 дуб< эво-: гра( 5ова i 0уЧ1 ша; D2. Бк - CI лжа
бучина; Бз-Бк - волога бучина; Бз-бкЯц - волога букова яличина; Бз-бк-ялЯц - волога буково-ялинова яличина; В3-г-бкЯц - волога грабово-букова яличина; Бз-г-яцБк - волога грабово-ялицева бучина; Бз-яцБк - волога ялицева бучина; Бз-ял-яцБк - волога ялиново-ялицева бучина; Вг-бкЯц - св1жа букова яличина; Вг-яцБк - св1жа ялицева бучина; Б3-бкД - волога букова д1брова; Б3-бк-яцЯл -волога буково-ялицева смеречина; Б3-гД - волога грабова д1брова; В3-яцД - волога ялицева д1брова; Б3-бкД - волога ялинова бучина; Б4-Влс - сирий с1ровшьховий груд; Б4-ВЛЧ - сирий чорновшьховий груд; Вг-яцБк - св1жа грабова д1брова; Бз-бкЯл - волога оукова смеречина; Ь^яцЯл - сира ялицева смеречина.
Насаджень у су^удових типах лiсy, поpiвняно з ^удовими, e значно менше - 41816,8 тис. га (табл. 5). Kpi« тишв лiсy С3-Б, С3-гБк, С3-ял-яцБк, С3-бк-ялЯц незначне пош^ени^ мають С3-бк-ялЯц - 4522,7 га (3,98 %), С3-яцБк -1793,2 га (1,58 %), С3-бк-яцЯл - 1834 га (1,61 %), С3-яв-Бк - 1287,4 га (1,13 %), С2-гБк -1532 га (1,35 %). Iншi сyгpyдовi типи лiсy займають незначну площу менше 1 %. У гpyдaх зосеpедженa нaйбiльшa площа лiсових насаджень pегi-ону - бДльше 70660,1 тис. га (табл. 6). ^Дм типiв лiсy D3^, D3-гБк, D3-бк-ялЯц, D3-ял-яцБк, D3-яцБк, незначне пош^ен^ мають D3-г-яцБк - 1746,3 га (1,54 %), D3-бкЯц - 1663,3 га (1,46 %), D2-гБк - 1190,2 га (1,05 %). Iншi гpyдовi типи лiсy займають незначну площу (менше 1,0 %).
Нaйпошиpенiшими за площею типами лДсу e D3-Бк (25,0 %), D3-гБк (12,1 %), С3-Бк (14,3 %), D3-бк-ялЯц (7,3 %), D3-ял-яцБк (6,5 %), С3-гБк (5,9 %), D3-яцБк (5,5 %), С3-ял-яцБк (4,8 %), С3-бк-ялЯц (4,0 %). Цi дев'ять типiв лiсy займають значну частину вкpитих лiсовою pослиннiстю (85,4 %) дiлянок pегi-ону дослiдження. Майже для всДх сyгpyдових та ^удових типiв лiсy хapaкте-pними e бaгaтояpyснi насадженнями, якi сеpед iншоï pослинностi в таких типах умов e найпотужшшим пpиpодним чинником стабшзацп довкДлля [7]. Згiдно iз шкалою пошиpення тишв лiсy ПС. По^ебняка та iн. [6], пеpеpaховaнi типи лД-су вiдносять до кaтегоpiй дуже пошиpенi (> 10 % площД) та пошиpенi (3,5-10 % площД). Вiковa стpyктypa лДсового фонду Полонинського хpебтa e pозбaлaнсо-ваною (табл. 7). Нaйбiльшy площу займають сеpедньовiковi насадження -47,1 %, стиглi - 17,3 %, а пpистиглi та пеpестиглi - 11,4 та 10,3 % вДдповДдно. Молодняки I гpyпи займають - 5,7 %, а молодняки II фупи - 8,3 % в^ито!' лД-сом площi.
Вiковa стpyктypa хвойних насаджень e збалансованою. Так, пеpевaжaючi площi займають стиглi насадження (28,0 %), а сеpедньовiковi i пpистиглi насадження - близько 22,6 % та 18,2 % вiдповiдно. Молодняки I та II фуп вДку займають вДдносно невелику площу - 8,7 та 12,3 % вДдповДдно, що сyмapно становить
21.0 %. НайбДльшу площу сеpед хвойних поpiд замають деpевостaни ялини eвpо-пейсько!' - 62,8 %, ялинд бшо!' - 32,3 %, pозподiл насаджень яко!' за вДковими ^у-пами e вДдносно збалансованим. 1ншД хвойнД поpоди займають незначну площу.
ВДкова стpyктypa твеpдолистяних насаджень e pозбaлaнсовaною. Пеpе-важаючою площею займають сеpедньовiковi насадження - 52,8 %, а стиглД й пеpестиглi - 14,8 та 10,3 % вДдповДдно. Молодняки I та II ^уп вшу теж займають вДдносно незначну площу - 4,9 та 7,3 % вДдповДдно. Сеpед насаджень твеp-долистяних rop^ найбДльшу площу займають буковД деpевостaни - 94,5 %, вД-кова ^y^ypa яких e pозбaлaнсовaною: сеpедньовiковi деpевостaни займають
53.1 %, пpистиглi, стиглД та пеpестиглi - 9,8, 15,2 та 10,7 % вДдповДдно. Молодняки I та II ^уп вДку займають 4,9 та 6,2 %. Деpевостaни Днших твеpдолистяних поpiд займають незначну площу, пеpевaжaючими сеpед них e сеpедньовiковi.
М'яколистяне господapство пpедстaвлено всДма вДковими щупами насаджень. БДльшу частину займають сеpедньовiковi деpевостaни - 43,2 %. На дос-тиглД, стиглД та пеpестиглi пpипaдae вДдповДдно 9,8, 15,2 та 10,7 % побито!' лД-сом площД. На молодняки I та II ^уп вДку пpипaдae 4,9 та 6,2 % вДдповДдно. Ос-новну частину сеpед м'яколистяних насаджень займають беpезняки - 66,1 %. На
деревостани вшьхи аро! та чорно! припадае 10,9 та 5,5 % вщповвдно. Серед бе-резнякiв переважають середньовiковi насадження - 47,8 %, на вiльховi припадае 19,4 та 66,0 % вщповвдно. На молодняки I та II груп припадае 11,2 та 24,8 % вщповвдно. Найменшу площу займають стиглi насадження - 5,6 %.
Табл. 7. Розподт вкритих лковою рослиншстю л1сових дглянок за патвними породами та групами вгку, га
Деревна порода Вкритi люовою рослиннiстю землi, га
молодняки середнь- OBlKOBi при- стшщ стипп пере-стиглi всього
I групи вжу II групи вжу
1 2 3 4 5 6 7 8
Хвойш
Модрина европейська 4,7 4,4 166,10 48,7 8,5 - 232,4
Псевдотсуга Мензiса 157,1 309,1 83,3 21,5 12,8 - 583,8
Сосна Веймутова - - 1,2 - - - 1,2
Сосна гiрська - - 42,8 54,7 - - 97,5
Сосна звичайна - 0,1 79,70 44,8 5,7 6,9 137,2
Ялина европейська 557,5 746,9 2522,4 2948,9 4970,0 1692,1 13437,8
Ялиця бша 1147,0 1569,6 1943,9 769,6 1001,4 471,6 6903,1
Разом 1866,3 2630,1 4839,4 3888,2 5998,4 2170,6 21393,0
Твердолистяш
Акацш бша - - - 0,5 2,1 12,4 15,0
Бук лiсовий 4225,9 5382,1 46026,7 8513,0 13204,6 9253,1 86605,4
Горiх грецький - - 0,5 - - - 0,5
Граб звичайний 0,8 17,9 258,1 161,5 231,5 122,6 792,4
Дуб звичайний 5,7 260,2 832,3 1,4 44,2 5,0 1148,8
Дуб скельний 21,3 155,4 798 24,6 29,3 5,9 1034,5
Дуб червоний 14,4 335,7 61,7 - 4,7 416,5
Каштан Лсйвний - 0,2 7,7 - - 1,3 9,2
Клен гостролистий - 5,5 - - - - 5,5
Клен польовий - - - 0,9 - - 0,9
Клен-явiр 193,0 345,3 204,3 11,9 32,6 - 787,1
Ясен звичайний 45,8 210 224,6 257,1 57,2 43,3 838,0
Разом 4506,9 6712,3 48413,9 8970,9 13606,2 9443,6 91653,8
М'яколистяш
Береза повисла 43,4 96,3 185,2 41,3 21,6 - 387,8
Берест - - - - 2,2 - 2,2
Бузок угорський - - - - 0,3 - 0,3
Верба бiла - 3,8 32,1 18,0 - - 53,9
Вiльха сiра 3,6 2,5 12,4 13,2 24,7 7,4 63,8
Вшьха чорна 0,8 6,8 21,2 0,4 2,9 - 32,1
Душекiя зелена - - - - - 25,4 25,4
Лiщина звичайна 1,0 14,2 - 0,5 - - 15,7
Осика 1,7 - 2,6 - - 0,8 5,1
Яблуня лiсова - - - - 0,5 - 0,5
Разом 50,5 123,6 253,5 73,4 52,2 33,6 586,8
Разом за вс1ма секщями 6423,7 9466,0 53506,8 12932,5 19656,8 11647,8 113633,6
Висновки. За результатами аналiзу лкового фонду Полонинського хребта, серед вкритих лковою рослиншстю дшянок найбшьшу площу займають твер-долистянi насадження 90815,8 га (79,9 %), значно менше - хвойних насаджень -21393 га (18,8 %) i вiдносно невелика площа знаходиться тд м'яколистяними -
586,8 га (0,5 %). 1з головних лiсотвiрних порiд найбiльшу площу займають дере-востани бука лiсового (76,2 %), ялини европейсько!' (11,8 %) та ялищ бшо!' (6,1 %). Насадження регiону переважно належать до високобоштетних (I3 та ви-ще класш бонiтету) - 49,3 % та середньобоштетних - 32,2 %. За повнотою лiсовi насадження е середньоповнотш зi середньою вiдносною повнотою 0,72.
На територц лiсового фонду регюну згiдно з матерiалами лковпорядку-вання видшено 56 типiв лiсу. Переважаючими е грудовi типи лiсорослинних умов 70660,1 га (62,2 %) вкритих лiсовою рослиннiстю земель. Найбшьшу площу займають середньовiковi деревостани - 53506,8 га (47,1 %).
Для шдвищення продуктивностi гiрських лiсiв необидно повнiше вико-ристовувати типолопчний потенцiал, тобто вирощувати корiннi деревостани у вiдповiдних типах лiсу та типах лкорослинних умов. Необидно зазначити, що в букових типах лку значну площу займають як похвдш деревостани ялини европейсько!', так i iнших порiд: дубш звичайного, червоного та скельного; берези повисло!' та граба звичайного. У переважнш бшьшосп буковi деревостани зрос-тають у букових типах лiсу - вщ 65,3 до 96,3 %. Натомiсть, частка ялицевих де-ревосташв у корiнних типах лiсу значно менша - вiд 5,5 до 47,5 %. У ялицевих i букових типах лiсу, в яких зараз зростають ялинники, доцшьно вщновлювати саме ялицевi та буковi деревостани шляхом або сприяння природному поновленню, або створення лiсових культур, що значно покращить як породну структуру деревосташв Полонинського хребта, так i стiйкiсть таких насаджень до бютичних та абiотичних пошкоджень, а також шдвищить !х запас та загальну продуктивнiсть.
Лiтература
1. Геренчук К.1. Природа Закарпатсько! области / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1981. - 156 с.
2. Чернявський М.В. Порадник Карпатського лiсiвника / за ред. М.В. Чернявського. - 1ва-но-Франювськ : Вид-во "Фолiат", 2008. - 368 с.
3. Генсирук С. А. Комплексное лесное хозяйство в горных условиях / С. А. Генсирук. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1971. - 248 с.
4. Поп С.С. Природно-заповвдний фонд Закарпатсько! обласп / за ред. С.С. Поп. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 2011. - 254 с.
5. Герушинський З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат / З.Ю. Герушинський. - Львов : Облполиграфиздат. - 1988. - 140 с.
6. Герушинський З.Ю. Типологш лiсiв Украшських Карпат : навч. посiбн. / З.Ю. Герушинський. - Львiв : Вид-во "Шрамща" 1996. - 208 с.
7. Федурця 1.Ю. Лiси Закарпаття / 1.Ю. Федурця. - Ужгород : Карпатський Екологчний Клуб "Рутен1я" 1997. - 54 с.
Задорожный А.И., Гриник Г.Г. Лесоводственно-таксационная характеристика древостоев Государственного лесного фонда Полонынского хребта Украинских Карпат
На основании обработки повыдельной таксационной базы данных состоянием на 01.01.2014 г. осуществлена оценка современного распространения насаждений Поло-нынского хребта в пределах территорий государственных лесохозяйственных предприятий. Проанализированы лесоводственно-таксационные показатели древостоев - распределение по относительным полнотам, запасам ствольной древесины, группам возраста, распространение по типам леса и составу древостоев. По распределению покрытых лесной растительностью земель Государственного лесного фонда территории По-
лониского хребта большую часть в разрезе типов лесорастительных условий занимают груды - 62,2 %, сугруды - 36,8 %, и субори - 1,0 %. Значительную часть в буковых и пихтовых типах леса занимают производные древостои с доминированием ели европейской, дубов красного, скального и черешчатого, а также березы повислой и граба обыкновенного.
Ключевые слова: Украинские Карпаты, Полонынский хребет, относительная полнота, класс бонитета, запас, группы возраста, возрастная структура, типы лесорасти-тельных условий, типы леса.
Zadorozhnyy A.I., Hrynyk H.H. The Forest Stand Forestry Assessment Description of the Polonynskyy Ridge State Forest Fund of the Ukrainian Carpathians
The estimation of modern planting distribution of Polonynskyy Ridge is carried out within the limits of the State Forestry Enterprises territories on the basis of plot database processing according to the state on January 1, 2014. The forestry assessment indexes of forest stands such as distributing according to relative stocking, the supplies of barrel wood, age groups, distribution according to the types of the forest, and also the composition of forest stands are analysed. Greater part in the cut of kinds of site type conditions is occupied by gruds - 62,2 %, sugruds - 36,8 %, and subors - 1,0 % consequently, concerning distributing of cover by the sylva planting lands of the Polonynskyy Ridge State Forest Fund territories. The derivates of forest stands with prevailing spruce, oak (red, rocky and ordinary), and also silver birch and European hornbeam occupy a considerable part in common beech and silver fir forest types.
Keywords: the Ukrainian Carpathians, Polonynskyy Ridge, relative plenitude, class of bonitet, stocked, age groups, age-dependent structure, site type conditions, forest types.
УДК 630:582.632.2(477.[41+42]) Асист. Т.М. 1ванюк -
Житомирський нацональний агроекологiчний ушверситет
ЩОДО ПРИЧИНИ ВСИХАННЯ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПОЛ1ССЯ УКРАШИ
Визначено валовий вмют марганцю, залiза, алюмшвд, а також виявлено високий вмют 1х рухомих форм у дерново-ошдзолених Грунтах вологих сугрущв усихаючих ду-бових насаджень Центрального Полюся. Встановлено, що щ Грунти характеризуются аномально кислим середовищем - у верхшх горизонтах Грунту рН= 4,0-4,7 при нормi 6,0-6,5. Шдвищена кислотшсть Грунту обумовлюе збшьшення вмюту рухомих форм алюмшвд до аномально високих концентрацш, шюдливих для деревних рослин. У Грунтах також виявлено високий вмiст рухомих форм марганцю у концентрацях, як порушують поглинання рослинами макро- та мшроелеменпв - кальцвд, магнвд та щщ, що призводить до ослабления дубових насаджень. Встановлено, що обмшне залiзо ок-ремо не може спричинити ослаблення дубових насаджень, проте разом з обмiнним алю-мшем та марганцем обумовлюе високi показники актуально! кислотностi Грунту.
Ключовi слова: дуб, Грунт, вмкт, алюмшш, залiзо, марганець.
Вступ. Однieю з причин ослаблення деревосташв дуба може бути збшьшення концентрацп рухомих форм елеменпв (алюмiнiю, залiза, марганцю) у Грунтовому розчиш. Проте, варто наголосити, що абсолютна бiльшiсть дослщни-Кв вiдзначають iстотне пiдвищення рухомостi зазначених елементiв лише за пев-них змiн у навколишньому середовишд, зокрема зменшенш рН Грунтового розчи-ну внаслiдок хронiчного слабкого пiдкислення атмосферних опадш 8022-, N02 та ш. [2]. Так зване закислення Грунту (зокрема кислотними дощами) ввдбуваеться у тому випадку, коли його буферна здатнкть е недостатньою для нейгралiзацií зростаючо!' у Грунтовому розчиш концентрацп iонiв Н3О+ або Н+ [1].
