CC BY
15
10. Гриник ГГ. Горошко М.П. Структура i динамiка фiтомаси надземно'1 частини дерев смереково-буково-ялицевих деревостанiв у Бескидах// Наук. вюник УкрДЛТУ// Зб. науково-техшчних праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999, вип. 9.8. - С. 36-39.
11. Дылис Н.В., Носова Л.М. Фитомасса лесных биогеоценоов. М.:, Наука, 1977. -
144 с.
12. Колосок О.М. Продуктивнють i структура ф^омаси штучних лiсостанiв ялини зви-чайно'1 в Украшських Карпатах: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.03.02/ Нащон. аграр. ун-т. -К., 2002. - 20 с.
13. Лакида П.1. Фгтомаса лiсiв Украши: Монографiя. - Тернопiль: Збруч, 2002. - 256 с.
14. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1980. - 291 с.
15. Молоткова I.I. Розподш дерев, сум площ перерiзiв за абсолютними ступенями тов-щини в ялицевих лiсах, У кн. мПiдвищення продуктивносп прських лiсiвм, - Ужгород, 1968. -С. 69-76.
16. Молоткова I.I. Продуктивнють природних ялицевих деревостанiв, У mroi "Пщви-щення продуктивностi гiрких лiсiв", - Ужгород, 1968. - С. 35-39.
17. Полубояринов О.И. Плотность древесины. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 160 с.
18. Семечкина М.Г. Динамика роста крон у сосновых культурах, у книге "Строение, рост и инвентаризация лесонасаждений", - Красноярск, 1985. - С. 62-73.
19. Семечкина М.Г. Закономерности строения сосновых древостоев по компонентам фитомасы, У кн. "Исследование структуры лесонасаждений", - Красноярск. - С. 31-38.
20. Уголев Б.Н. Древесиноведение с основами лесного товароведения: Учебник для вузов. - 2-ое изд., перераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 368 с.
21. Усольцев В.А. Биоэкологические аспекты таксации фитомассы деревьев. - Екатеринбург, 1997. - 559 с.
22. Усольцев В.А. Фитомасса лесов Северной Евразии: предельная продуктивность и география. - Екатеринбург: УроРАУ, 2003. - 468 с.
23. Швиденко А.З., Щепащенко Д.Г., Нильсон С., Булый Ю.И. Система моделей роста и динамики продуктивности лесов России// Лесное хозяйство. - 2004, № 2. - С. 40-44.
24. Baskerville G.L. Dry matter production in immature balsam fir stands// Forest Sci., 1965, № 9, P. 42. _
УДК 630*42 Доц. Р.М. Bimep, канд с.-г. наук - Прикарпатський НУ
м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франтвськ
НЕГАТИВН1 СТИХ1ЙН1 ЯВИЩА У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ НА П1ВН1ЧНО-СХ1ДНОМУ МАКРОСХИЛ1
УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
На n^craBi вщомчих даних проаналiзовано обсяги i характер пошкоджень у ль сових насадженнях на територп 1вано-Франювсько'1 область
Ключов1 слова: пошкодження сгааею, веровали, тип люу, структура деревос-
ташв.
Assoc. prof. R.M. Viter - Pricarpathian NU named after Vasiliy Stefanika
The negative elemental events in the forestations of northeastern mountainside of the Ukrainian Carpathians
Analysis of the area and characteristics for forests damaged by natural disasters in Ivano-Frankivsk region are presented according to the statistics.
Keywords: natural disasters, windthrows, forest types, forest structure.
Вггровали - складне природне явище, зумовлене комплексом природ-но-господарських фактор1в. Проблема вггровашв в Украшських Карпатах до-сить актуальна у зв'язку з 1х масштабним проявом, особливо за останш 50 ро-
юв [1-3]. Так, у 1957 р. обсяги вггровально1 деревини становили понад 4 млн.
3 3 3
м , у 1964 р. - понад 5 млн. м , а в 1989 р. - 1,3 млн. м . Наведет дат свщ-чать про колосальш збитки, завдаш проявами стихи люогосподарському ви-робництву впродовж останшх десяташть. Опрацювання комплексу ефектив-них запобiжних заходiв безумовно мае базуватись на всебiчному вивченнi динамiки обсягiв, локалiзащl та штенсивност вiтровалiв, а також аналiзi ти-полопчно1 i ценотично! структури лiсiв.
Оцiнку пошкоджень лiсових екосистем рiзноманiтними стихiйними явищами за перюд 2001-2006 рр. проведено за вщповщними вiдомчими дани-ми Iвано-Франкiвського обласного управлшня лiсового господарства. Врахо-вувались такi параметри лiсових дiлянок: площа, вiк, середнiй дiаметр та ви-сота, бонiтет, повнота, запас, вид пошкоджень, рш стихи. За штенсившстю видiлено такi категори стихiйних явищ: слабкi - до 10 % пошкоджених дерев; помiрнi - 11-25 %; сильнi - 25-60 % та дуже сильш - понад 60 %.
Упродовж аналiзованого перiоду масових, катастрофiчних вiтровалiв не спостер^алось. Однак, загальна площа лiсiв 1вано-Франювсько1 областi, якi зазнали руйшвного впливу стихiйних явищ локального характеру, досить ютотна i становить 3119 га. Найвишд обсяги пошкоджень встановлено у 2002 р. - 748 га, а найнижчi у 2001 р. - 331 га. За iншi 4 роки спостережень щ показники досить сталi i знаходяться на рiвнi 484-524 га. У середньому що-рiчна площа пошкоджених стихiею лiсових насаджень становить близько 520 га, а негативш прояви стихи зафжсовано у 26 господарствах рiзного тд-порядкування. Найбiльш масовi вiтровали та буреломи спостерiгаються у Ви-годському (626 га або 20,1 %), Осмолодському (478 га або 15,3 %) та Надвiр-нянському державних пiдприемствах лiсового господарства (294 га або 9,4 %). Основш площд лiсових масивiв, уражених проявами стихи, локалiзо-вано в регюш Украшських Карпат та передпр'1, а в рiвнинних районах щ яви-ща мають епiзодичний характер. Найбiльшi обсяги пошкоджень лiсiв вггро-валами та буреломами на швшчно-схщному макросхилi Украшських Карпат орографiчно приурочеш до Скибових Горган, меншою мiрою - гiрських груп Свидiвця, Чорногори, Гринявсько1, Лосово1, Чивчинських гiр, а також, Свiче-Чечвинсько1 височини Передкарпаття.
Повнота пошкоджених стихiею лiсiв низька (0,3-0,6), а боштет досить високий (на рiвнi I класу). Вжова структура характеризуеться домiнуванням середньовiкових насаджень - 55 %, тодi як частка молодниюв становить 19 %, стиглих деревостанiв - 18 %, а перестiйних - 8 %.
Найбiльш масовi прояви стихи вщбулись у насадженнях, приурочених до формаци ялини европейсько1, загальна площа яких становить 1723 га (55,2 % вщ загально1 площi). У И межах видшено 5 субформацiй, як своею чергою охоплюють 14 тишв лiсу. Найбiльших обсягiв пошкоджень зазнали люи буково-ялицево-ялиновi лiси (68,2 %), до яких входять три типи люу: свiжа i волога буково-ялицева сусмеречина та волога буково-ялицева смере-чина. Переважаючий тип лiсу - волога буково-ялицева сусмеречина - 976 га (56,6 %). Субформащя чистоялинових лiсiв (21 %) налiчуе 5 титв лiсу: свь
жий та вологий чистоялиновий субiр, вологу чисту сусмеречину i смеречину та сиру чисту смеречину.
Табл. 1. Типологiчна структура лшв, пошкоджених стихшними явищами
Формаци та субформаци Площа
га %
Ялини европейськог
Чистоялинова 361,5 21,0
Кедрово-ялинова 13,1 0,8
Ялицево-ялинова 96,5 5,6
Буково-ялинова 75,5 4,4
Буково-ялицево-ялинова 1176,6 68,2
Всього: 1723,2 100,0
Ялиц б\ло1
Дубово-ялицева 105,7 12,2
Грабово-буково-ялицева 4,0 0,5
Буково-ялицева 85,6 10,0
Ялиново-ялицева 74,5 8,7
Ялиново-буково-ялицева 589,5 68,6
Всього: 859,3 100,0
Бука л1сового
Чистобукова 15,7 5,7
Грабово-букова 16,4 5,9
Дубово-грабово-букова 49,3 17,9
Ялицево-букова 65,3 23,7
Ялиново-ялицево-букова 129,0 46,8
Всього 275,7 100,0
Дуба звичайного
Ялицево-дубова 146,9 57,0
Буково-дубова 10,3 4,0
Грабово-дубова 100,5 39,0
Всього: 257,7 100,0
Втьхи чорног
Чорнов1льхова 3,3 100,0
До групи ялицево-ялинових лiсiв (5,6 %) входять волога та сира яли-цева сусмеречина, а до буково-ялинових (4,4 %) - волога букова сусмеречина та смеречина. Найменша частка кедрово-ялинових лiсiв (0,8 %), до яких належать вологий кедрово-ялиновий субiр та волога кедрова сусмеречина.
Вагомою у загальному обсязi пошкоджень е частка лiсiв формаци яли-цi бшо1 - 859 га (27,6 % вщ загально1 площi), яка налiчуе 5 субформацш та 10 типiв лiсу. У межах формаци найбшьшою е частка ялиново-буково-ялице-вих лiсiв (68,6 %), до яких належать волога ялиново-букова суяличина та яли-чина. Найпоширешший тип лiсу - волога ялиново-букова суяличина (58,4 %). Дубово-ялицевi люи (12,2 %) поширенi у передпрЧ', репрезентують свiжа та волога дубова суяличина. До буково-ялицевих лiсiв (10 %) входять волога букова суяличина та яличина. Ялиново-ялицевi люи (8,7 %) налiчують 3 типи люу - вологу ялинову суяличину i яличину та сиру ялинову суяличи-ну. Найменша частка грабово-буково-ялицевих лiсiв (0,5 %), представлених лише вологою грабово-буковою яличиною.
Загальна площа лiсiв формацп бука лiсового, якi зазнали пошкоджень вiтровалами i буреломами, становить 276 га (8,8 % вщ загально! площi). наль чуе 5 субформацш та 13 типiв люу. Домшують ялиново-ялицево-буковi лiси (46,8 %), до яких належать волога ялиново-ялицева субучина та бучина. На ялицево-буковi люи, як включають вологу ялицеву субучину та бучину, при-падае 23,7 %. Передгiрнi дубово-грабово-буковi люи (17,9 %) представляють 4 типи люу: свiжi та вологi дубово-грабовi субучини та бучини. Грабово-бу-ковi лiси (5,9 %) репрезентують волога грабова субучина та бучина, а найменш поширеш чистi буковi люи (5,7 %) - свiжа бучина, волога субучина та бучина.
У межах формацп дуба звичайного нараховуеться 9 тишв люу, як об'еднаш у 3 групи. Загальна площа пошкоджених дубових лiсiв дещо менша порiвняно з буковими i становить 258 га (8,3 % вщ загально! площi). Найбшь-ших пошкоджень зазнали передпрш ялицево-дубовi лiсiв (57 %), як включають вологу ялицеву судiброву та дiброву. До грабово-дубових лiсiв (39 %) належать свiжа та волога грабова судiброва та дiброва. Найменша частка бу-ково-дубових лiсiв (4,0 %), представлених вологою буковою дiбровою.
Пошкодженi стихiею лiси формацп вiльхи чорно! належать до одного типу люу - сирого чорновшьхового сугруду - 3,3 га (0,1 %).
Аналiзованi типи люорослинних умов, у яких зростають пошкодженнi вiтровалами i буреломами люи, охоплюють три трофогеннi та три пгрогенш ряди. Домiнують сугрудовi трофотопи - 2645 га (84,8 %). На грудовi типи припадае 420 га (13,5 %), а субори - лише 54 га (1,7 %). Переважають волоп пгротопи - 2968 га (95,1 %). На сирi гiгротопи припадае всього 81 га (2,7 %), а найменш поширеш свiжi гiгротопи - 70 га (2,2 %). Загальний едафiчний дь апазон становлять такi типи люорослинних умов: В2-3, С2-4, В2-3.
Проаналiзовано також, спiввiдношення корiнних та похщних деревос-танiв у межах формацш (табл. 2).
Табл. 2. Розподт л'шових насаджень за типами деревосташв
Формацп Площа, га/ %
Всього у тому числ1 за типами деревосташв
Коршт Похвдт
в т.ч. ялинники Разом
Ялини европейсько! 1723,2/ 100 774,2/ 44,9 926,3/ 53,8 949,0/ 55,1
Ялищ бшо! 859,3/ 100 138,2/ 16,1 619,5/ 72,1 721,1/ 83,9
Бука лшового 275,7/ 100 24,3/ 8,8 177,2/ 64,3 251,4/ 91,2
Дуба звичайного 257,7/ 100 20,5/ 8,0 186,6/ 72,4 237,2/ 92,0
Вшьхи чорно! 3,3/ 100 3,3/ 100 - -
Всього: 3119,2/100 960,5/30,8 1909,6/ 61,2 2158,7/69,2
В уЫх формащях, за винятком вшьхи чорно!, спостерiгаеться чггке пе-реважання похiдних деревостанiв, насамперед ялинниюв. Найвища частка похiдних ялинниюв у типах люу формацш дуба звичайного та ялищ бшо!. У букових типах лiсу похiднi ялинники менш поширенi, а найнижча !х частка участь у ялинових типах лiсу. Характерно, що у букових та дубових типах ль су частка коршних деревостанiв iстотно нижча порiвняно з ялиновими та ялицевими типами.
На територй регiону дослiджень визначальним абiотичним чинником, що обумовлюе негативний вплив на лiсовi екосистеми, е дiя сильних вг^в. Загальна площа вiтровально-буреломних дшянок становить 3082 га (98,8 %). Прояви снiголомiв мають фрагментарний характер - 37 га (1,2 %). В основному вщ снiголомiв постраждали ялиновi та сосновi деревостани. Переважали стихiйнi явища помiрноl штенсивносп, якi завдали шкоди на площд 1136 га (36,4 %). Вггровалами та буреломами слабко1 iнтенсивностi уражено 645 га (20,7 %), сильно1 iнтенсивностi - 696 га (22,3 %) та дуже сильно1 - 643 га (20,6 %). Отже, упродовж аналiзованого перiоду вiдзначено досить рiвномiр-ний розподiл за ступенем штенсивносп стихiйних явищ.
Серед пошкоджених лiсiв за породним складом домшують ялиновi деревостани (2683,8 га або 86,0 % вщ загально1 площi), причому чистi та змша-нi ялиновi деревостани пошкоджуються однаковою мiрою - вiдповiдно 42,5 % та 42,6 %. Площа ялицевих деревосташв у 8 разiв нижча - 319 га (10,3 %). Головним чином уражено змшаш ялицевi деревостани (9,0 %). Час-тка букових деревосташв становить 2,2 %. Площа соснових насаджень, штучно створених у букових та ялицевих типах люу, становить 34,3 га (1,1 %). На деревостани з переважанням дуба звичайного припадае 25,3 га або 0,8 % за-гально1 площь Частка пошкоджених стихiею малоцшних похщних деревосташв за участю граба та м'яколистяних порщ становить лише 0,4.
У цшому, площа хвойних лiсiв, що зазнали руйшвно1 дй вiтровалiв та буреломiв, становить 3008 га (96,4 %), а листяних - 111 га (3,6 %), в т.ч. твер-долистяних - 95 га (3,0 %), граба та м'яколистяних - 16 га (0,6 %).
Таким чином, найбiльшi обсяги пошкоджень негативними стихшними явищами встановлено у ялинових типах люу, насамперед у вологш буково-ялицевш сусмеречиш. Чист та змiшанi ялиновi деревостани пошкоджуються однаково. У ялицевих, дубових i букових типах люу домiнують похiднi ялин-ники. Найбшьшу площу становлять середньовiковi деревостани, в основному середньоповнотш та низькоповнотнi. Переважаючим видом стихй е вггро-вально-буреломш явища, якi завдають пошкоджень рiзного ступеня.
З метою послаблення негативних проявiв стихй пропонуемо низку за-
ходiв:
1. Вщтвореиия у букових, ялицевих та дубових типах люу коршних змша-них деревосташв, що вщзначаються вищою вггростшюстю иор1вияио з похщними ялииииками.
2. У ялицевих та ялинових типах люу, 1з врахуваииям люорослиииих умов, тдвищувати у склад1 деревосташв частку вггростшких твердолистяних порщ (яв1р, бук, дуб черешковий, шьм прський та ш.).
3. Дотримання регламеитоваиих правил рубок головного користування. При вщведеиш люошк враховувати напрямки переважаючих вггр1в, орограф1чш особливост { т.п. Забезиечеиия иалежиого саттарного стану л1с1в.
Л1тература
1. 1ванюк А.П. Природа в1тровал1в та !х вплив иа продуктившсть люу в прських та пе-редпрських районах Украшських Карпат: Автореф. дис. ... каид с.-г. иаук/ Льв1в, 1996. - 20 с.
2. Перехрест С.М., Кочубей С.Г., Печковська О.М. Шюдлив1 стихшш явища в Укра-шських Карпатах та засоби боротьби з ними. - К.: Наук. думка, 1971. - 194 с.
3. Калуцький 1.Ф. Вггровали на твшчно-схщному макросхит в Украшських Карпатах. - Льв1в: Манускрипт, 1998. - 204 с._
УДК 630*27: 630*235.6 Асист. Р.Б. Дудин - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИДОВА ТА В1КОВА СТРУКТУРА НАСАДЖЕНЬ СКВЕРУ 1МЕН1 Т.Г. ШЕВЧЕНКА У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ
Проводиться анал1з матер1ал1в, з1браних в ход1 швентаризацшних роб1т у центральному сквер1 м. Хмельницького. На основ1 отриманих даних описуеться видова та вшова структура деревних рослин, зазначаеться ïx саштарний стан, а також вказу-ються пропозицп щодо реконструкцп насаджень та подальшого утримання скверу.
Ключов1 слова: насадження, деревш рослини, вшова структура, видова структура, саштарний стан, реконструкщя.
Assist. R.B. Dudyn - NUFWT of Ukraine, L'viv
The species and age structure of plantation of T. Shevchenko
square in Khmelnitsky
The analysis of materials, collected during taking of inventory works in the central public garden of Khmelnitsky is conducted in the article. On the basis of findings the specific and age-old structure of arboreal plants is described, marked them the sanitary state, and also suggestions are specified in relation to the reconstruction of planting and subsequent maintenance a public garden.
Keywords: planting, tree plants, species structure, age structure, sanitary state, reconstruction.
Сквер iм. Т.Г. Шевченка, площею близько 5 га, розташований всере-диш щшьно1 забудови у центральны частиш м. Хмельницького. Даний об'ект вщграе для мюта важливу сощально-еколопчну та рекреацшну роль.
Насадження скверу рiзновiкове i частина дерев, висаджених в кшщ Х1Х ст., досягла вшу понад 100 роюв. 1нша частина дерев - посадка 50-60-х роюв ХХ ст. Декоративш чагарниковi групи були висаджеш в основному у 60-70-х роках. Планування скверу регулярне - головним композицшним вуз-лом е майдан з пам'ятником Т.Г. Шевченка.
Вщповщно до угоди мiж НЛТУ Украши та управлшням житлово-ко-мунального господарства Хмельницько1 мюько1 ради, було визначено перелш робгг, яю потрiбно виконати, проведена швентаризащя насаджень: визначенi основнi таксацшш показники деревостану (вiк дерев, висота, дiаметр, проек-цiя крони), а також оцшено ïхнiй санiтарний стан [3]. Вс дерева та чагарники наносилися на опорний план та позначалися цифрами вщповщно до номера за швентаризацшною вiдомiстю.
На основi зiбраних даних можна вести мову про видову (флористич-ну) структуру деревно-чагарниковоï рослинностi скверу. Загалом на досль джуванiй територiï скверу було облжовано 506 дерев та 620 чагарниюв [2]. Перелiк виявлених видiв рослин подано у табл. 1.
