CC BY
36
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*5 Доц. С.1. Миклуш, д-р с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. Ю.С. Миклуш -НЛТУ Украти, м. Львiв;
Р.1. Дудич - ДП "Львiвськe лкове господарство "
ЛIСIBHИЧO-ТАKСАЦIЙHА ХАРАКТЕРИСТИКА БУТОВИХ ДЕPЕBOСТАHIB POЗТOЧЧЯ ТА OПIЛЛЯ
За матеpiалами пoвидiльнoï бази даних лiсoвпopядкyвання, пpoаналiзoванo no-шиpення i таксацiйнi хаpактеpистики бушвих лiсoстанiв Poзтoччя та Oniлля. Значне ^ш^еиня насiнних лiсoстанiв вказye на пoтpебy onpацювання шляхiв ведения гос-noдаpства в них та вщговщних иopмативiв з метoю ефективиoгo викopистання ïхиiх piзиonлаиoвих фyикцiй. Встаиoвлеиo, щo для onтимiзацiï стpyктypи насаджень та ефективнoгo викopистаиия ïхиiх piзиoбiчиих функцш noтpiбиo onpацювати шляхи ведення гoспoдаpства в них, таблицi хoдy poery иopмальиих бyкoвих деpевoстаиiв, зoкpема букняюв штyчиoгo noхoджеиия та иopмативи oцiики i викopистаиия бага-тoгpаииих функцш лiсiв.
Kлючoвi слова: бук л^вий, насадження, piст, npoдyктивиiсть, таксацiйиi го-казники.
У лiсoвoмy фoндi Poзтoччя та Ошлля плoща насаджень з участю бука лiсoвoгo станoвить 100485,1 га1, загальна кiлькiсть дiлянoк - 17789, шр ста-нoвить пoнад 60,5 % piвнинних насаджень з участю бука лiсoвoгo Укpаïни [1, 4]. Бyкoвi лiси pегioнy викoнyють piзнoпланoвi фyнкцiï, якi oб,eднанo у 14 Tpyrn pекpеацiйна, санiтаpнo-гiгieнiчна, наyкoвo-дoслiдна, oбopoнна, за-хисна, сеpедoвищетвipна, вoдooхopoнна, фунтозахисна, атмoсфеpooхopoнна, бioтooхopoнна, хаpчoва, кopмoва, енеpгетична та пpoмислoва [5]. Плoщi та yсеpедненi пoказники насаджень pегioнy наведем в табл. 1.
На Poзтoччi та Oпiллi poсте майже двi тpетини piвнинних насаджень та тpи чвеpтi штучних насаджень з участю бука лiсoвoгo у складi i ^над 82 % насаджень штуч^го пoхoдження з пеpеважанням бука.
Як свщчать данi табл. 1 на Poзтoччi та Oпiллi пеpеважають пpиpoднi i насадження, майже 75,5 тис. га, частка яких за птощею дoсягаe 75 % насаджень з участю бука лiсoвoгo в yмoвах pегioнy, а плoща л^вих кyльтyp з участю бука в yмoвах дoслiджень станoвить 21365 га, тобто п'ята частина (21,2 %) насаджень з участю бука в pегioнi, ствopена людинoю. Плoща насаджень штуч^го пoхoдження, де бук пеpеважаe у складi, станoвить 6384 га, тобто на тpетинi штучних насаджень бук л^вий пеpеважаe у складь Ваpтo зазначити, щo бyкoвi лiсoвi кyльтypи ствopювали у свiжих та вoлoгих су^у-дах i ^удах. Пopoслевi лiсoстани з участю бука в pегioнi poстyть на п^щ^ пoнад 3,6 тис. га та за даними oблiкy лiсoвoгo фoндy ïxra плoща у pегioнi за oстаннi poки зменшилась.
1 За виняткoм плoщ заnoвiдних, мiжгoспoдаpських та вiйськoвих пiдпpиeмств
Табл. 1. Площа та таксацшш показники насаджень з участю бука ярового
Площа, га Кшьшсть видшв Середт таксацшт показники
Насадження вгк, рошв висота, м д1аметр, см ввдносна повнота запас, м3/га
Пвнинна частина Укратни
з участю бука 165905,7 26840 57,4 19,4 23,0 0,68 241
Насадження штучного походження
з участю бука 28775,2 7016 32,7 12,7 14,0 0,72 134
Буков1 7720,4 1787 28,4 11,1 12,1 0,73 116
Розточчя та Опшля
з участю бука 100485,1 17789 56,9 19,4 23,4 0,68 231
Природт деревостани
з участю бука 75452,3 11805 66,2 22,5 27,8 0,66 261
Насадження штучного походження
з участю бука 21365,5 5264 32,2 12,6 13,8 0,72 131
Буков1 6384,0 1418 26,2 10,4 11,1 0,73 105
Порослев1 деревостани
з участю бука | 3668,3 720 52,3 19,4 22,7 0,67 175
Найстаршi насшш деревостани мають вш понад 190 роюв, а порослевi - 130 роюв. У насiнних букняюв максимальнi середнi висоти перевищують 36 м, а в порослевих досягають 30 м. Максимальне значення середнього дь аметра насiнних букових люосташв - 80 см, а порослевих не перевишуе 48 см. Розподш плошi насаджень штучного походження з рiзною часткою бука люового в складi показано на рис. 1.
Частка оука у склад!
Рис. 1. Розподт штучних насаджень за часткою бука у складi
У рiвнинних умовах переважають насадження з незначною часткою бука люового в склад^ на 18,2 % уЫх площ насаджень з участю бука ростуть деревостани з одшею одиницею бука в складi [6]. Така тенденщя збережена i в насадженнях штучного походження з участю бука на Розточчi та Ошлш. Частка штучних насаджень з одшею одиницею бука в складi у цьому регюш рiвна 42,9 %, вони охоплюють понад 2,2 тис. таксацшних видшв. Майже уд-вiчi меншу площу охоплюють люостани з участю бука у складi яких бук представлений 2 одиницями. Не чисельними е люостани з 9 одиницями бука
у склад^ лише - 0,2 % уЫх площ лiсостанiв з участю бука. Серед букових найширше представленi люостани з 4 одиницями бука у склад^ вони охоплю-ють майже 30 % площ, дещо меншу площу охоплюють лiсостани у складi яких 3 одиницi бука - 25,8 %. Чист буковi люостани охоплюють лише 2,9 % площ букових насаджень Розточчя та Ошлля, тодi як серед рiвнинних люос-танiв Укра1ни 1хня частка перевищуе 10 % [5].
У складi мiшаних деревостанiв, переважно, бере участь 2-4 деревш породи. У деревостанах з часткою бука до 3 одиниць може нашчуватись у складi 5-8 супутнiх порiд. Переважно мшат буковi деревостани формують з участю дубiв звичайного та швшчного, ясена звичайного, клена звичайного, липи дрiбнолистоl, берези повисло!, граба, а у бшьш вологих умовах - вшьхи чор-но!. Сосна звичайна е частим супутником бука люового в сугрудах. На окре-мих дшянках створенi буковi деревостани з участю ялини звичайно!'. Хвойнi породи у складi пiдвишують продуктивнiсть та щнтсть букових деревостанiв [2]. Спостершаеться збiльшення частки бука в складi iз зростанням вiку насаджень не залежно вiд 1хнього походження, але найiстотнiше зростання з вжом частки бука простежуеться в природних насшних насадженнях.
Розподiл площ букових насаджень регюну за класами та групами вжу нерiвномiрний, мае певш особливостi залежно вiд 1хнього походження (табл. 2). Серед насаджень природного походження переважають середньовь ков^ частка яких серед природних насшних деревосташв рiвна 61,8 %, порослевого походження - 70,9 %, про те площа порослевих деревосташв незнач-на. Молодняки охоплюють найбiльшi площд у насадженнях штучного похо-дження, понад 73 % у насадженнях з участю бука та 82,6 % у насадженнях з переважанням бука у складь Пристиглих е найбшьше серед насiнних природних насаджень - понад 18 %, а серед букових деревосташв 1хня частка - лише 1 %. Незначною е частка стиглих деревосташв, яких найбшьше серед природних насшних - понад 10 %, а стиглих букняюв штучного походження менше 1 %. Лише природш насшш люостани представлено перестиглими де-ревостанами - менше 300 га.
Табл. 2. Розподт площ л1состан1в з участю бука за (иконою структурою
Зокрема, за групами в1ку
Показник Всього молодняки середньо-в1ков1 пристигл1 стигл1 перестигл1
Природш насшш насадження
Площа, га 75452,3 7321,3 46645,6 13626,9 7592,7 265,8
Насадження штучного походження
Площа, га 21365,5 15619,9 5276,7 379,6 89,3
Насадження штучного походження з переважанням бука
Площа, га 6384,0 5272,4 1016,2 63,2 32,2
Запас, 3 тис. м 671,63 403,16 237,84 21,08 9,55
Насадження порослевого походження
Площа, га 3668,3 945,8 2600,2 | 109,7 12,6 -
Природш насшш насадження представлено вшма класами та групами вшу. Розподш площ i запашв за класами вшу далекий вщ рiвномiрного, тому
потрiбнi чимаш зусилля лiсiвникiв, щоб оптимiзувати вшову структуру люоста-нiв та забезпечити постшне та рiвномiрне застосування буково! деревини. Значна площа стиглих та перестиглих насаджень насiнного природного похо-дження зумовлена, насамперед, !хтм зростанням у заповщниках та заказниках.
Насшт насадження залежно вiд лiсорослинних умов та складу характеризуются, переважно, 1Ъ...Ш класами бонiтету за М.М. Орловим, а вегета-тивнi букняки ростуть за II та III класами боштету. Серед насiнних переважа-ють букняки I класу боштету, ними охоплено понад двi третини площ насш-них букнякiв, незалежно вiд походження - природного чи штучного (рис. 2). Понад 19 % насшних насаджень характеризуются Г класом бонiтету та на незначних площах насiннi буковi насадження ростуть за !Ъ класом бонiтету. Ще меншi площi охопленi низькопродуктивними (III i нижче) лiсостанами з участю бука. Таких букових насаджень штучного походження менше 0,5 %. Близько 9 % площ зайнят насшними лiсостанами II класу бонiтету за Орловим, а серед деревосташв вегетативного походження понад 90 % площ насаджень характеризуются II класом боштету. Середнш клас боштету насшних букових деревосташв - !а, 9.
1Ъ 1а I II III IV Класи боштету за М.М. Орловим
Рис. 2. Розподт насаджень зучастю бука за класами боштету
Люостани з участю бука на Опiллi та Розточчi ростуть за рiзних вщ-носних повнот. Характер розподшу площ насаджень рiзного походження за вiдносною повнотою свiдчить про значне переважання середньоповнотних (з повнотою 0,7) та невелику частку високоповнотних люосташв (рис. 3). Вщ-носною повнотою 0,8 та бшьше характеризуемся 22 % природних насшних люосташв з участю бука та понад 35 % букових деревосташв штучного походження, а таких з повнотою 0,9 та 1,0 лише трохи бшьше 6 %. Майже 70 % природних насшних насаджень ростуть за вщносно! повноти 0,7-1,0, а буковi деревостани штучного походження з такою вщносною повнотою охоплюють понад 93 % площ. Переважна частина насаджень насшного походження характеризуются вщносною повнотою 0,7.
Висока вщносна повнота характерна для букових молодняюв, але за вщносно! повноти 1,0 росте менше 1 % букняюв штучного походження. Стиглi та перестиглi буковi люостани ростуть за нижчо! повнотою, тж се-редньовiковi та пристиглi насадження, але площа низькоповнотних букняюв
незначна. Незначна частка (менше 0,4 %) букових насшних деревосташв штучного походження характеризуемся повнотою 0,3-0,4.
60 -I----------
0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 Вщносна повнота
Рис. 3. Розподт площ насаджень зучастю букарЬного походження за вiдносною повнотою: 1 - природного настного походження; 2 - штучного походження з участю бука; 3 - буковi штучного походження
Бук у дослщжуваному регюш поширений у свiжих, вологих i сирих пгротопах та у сугрудових i грудових трофотопах (табл. 3). Майже 90 % насаджень з участю бука на Розточчi та Опшш росте в грудових та 9,9 % - у сугрудових типах люу. Насадження штучного походження з участю бука у регюш створеш, переважно, у грудових типах люу - 92 %, де i формуються насадження з переважанням бука - на 97 % площ. Переважають насадження з участю бука в свiжих пгротопах (понад 48 тис. га). Тут росте бшьше полови-ни (59,2 %) насаджень за участ бука та формуеться двi третини (65,7 %) букових насаджень.
У свiжих грудах штучш насадження з участю бука створеш на плошд понад 11 тис. га, а штучш буковi деревостани сформоваш на плошд понад 4 тис. га. У вологих грудах буковi деревостани штучного походження охоплюють понад 2 тис. га, тодi як у вологих та свiжих сугрудах менше 200 га. У вологих грудах насадження з участю бука ростуть на плошд понад 40 тис. га, а насадження штучного походження - на плошд понад 7,5 тис. га.
Табл. 3. Розподт площ насаджень зучастю бука Розточчя та Оптля _за вологгстю та багатством tрунту, га_
Трофотопи Пгротопи
св1ж1 волоп сир1
Насадження з участю бука лшового
Субори 80,8 31,1 -
Сугруди 3271,4 6391,1 44,2
Груди 48339,4 40279,3 43,0
Штучш насадження з участю бука лшового
Субори 25,6 25,5 -
Сугруди 696,6 964,9 9,8
Груди 11768,7 7585,8 5,3
Буков1 насадження штучного насадження
Сугруди 59,2 106,7 -
Груди 4140,4 2077,7 -
На Розточчi та Ошлш зосереджено понад 90 % площ суборiв та двi третини грудових титв люу рiвнинноl частини Укра!ни у яких ростуть наса-дження з участю бука.
В умовах рiвнинноl частини Укра!ни бук лiсовий росте у складi насаджень у 46 типах люу, а лiсовi культури з участю бука створено в 41 тит люу [7]. На Розточчi та Опiллi буковi культури створювали у 15 типах люу, на незначних площах у 8 типах свiжих та вологих судiбров та субучин i, пере-важно, у 7 типах свiжих i вологих дiбров та бучин. У дослщжуваному регiонi бук лiсовий формуе таю типи люу: свiжi та волоп дубово-грабовi субучини, вологi грабовi субучини, свiжi та вологi грабово-сосновi субучини, свiжi та вологi грабовi бучини, свiжi та вологi дубово-грабовi бучини, Бук е добрим супутником дуба звичайного в судiбровах та дiбровах.
Найчастiше культури з участю бука люового на Розточчi та Опiллi створювали у свiжiй дубово-грабовш бучинi - 4385,3 га, свiжiй грабовiй дiб-ровi - 2821,7 га, вологш дубово-грабовiй бучинi - 4074,4 га. Буковi насадження штучного походження охоплюють найбшьшу площу у свiжiй та вологш дубово-грабовiй бучинi - 2122 га та 1640,2 га, у свiжiй грабовш бучинi та дiбровi - 1088,5 та 492,8 га вщповщно.
Найпродуктивнiшi буковi насадження, переважно, формують у свiжiй дубово-грабовiй бучиш. Максимальних запасiв (600-650 м /га) досягають на-явнi лiсовi культури деревостани з участю в складi модрини европейсько!, а запаси насаджень з переважанням бука люового досягають 550 м /га, тодi як запас нормальних букових деревостанiв у вщ головного рубання мае переви-щувати 700 м /га [3].
На Опiллi та Розточчi формують високопродуктивш буковi лiсостани пiд активним люогосподарським впливом. Для оптимiзацil структури насаджень, ефективного використання !хтх рiзнобiчних функцiй потрiбно опра-цювати шляхи ведення господарства в них, таблиц ходу росту нормальних букових деревосташв, зокрема букняюв штучного походження та нормативи ощнки i використання багатогранних функцш лiсiв.
Л1тература
1. Еколого-бюлопчш основи переходу на виб1ркову систему господарювання в букових люах Украши : зв1т про НДР (заключний) / Нацюнальний люотехтчний утверситет Украши, № держреестраци 0105И009090. - Льв1в, 2008. - 102 с.
2. Горошко М.П. Сосново-буков1 люостани Розточчя / М.П. Горошко, С.! Миклуш // Украшський л1с. - 1993. - № 3. - С. 34-36.
3. Дмитриев И.П. Ход роста буковых насаждений в западнях областях УССР / И.П. Дмитриев // Ход роста лесообразующих пород СССР. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - С. 203-205.
4. Короткий довщник по люовому фонду Украши (за матер1алами чергового державного обл1ку лшв Украши станом на 01.01.1996). - К., 1998. - 101 с.
5. Миклуш С.1. Продуктивнють р1внинних букових л1с1в та особливосп орган1зац1'1 ста-лого господарства в них : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02. "люовпорядкування та л1сова таксащя" / С.I. Миклуш. - К., 2009. - 37 с.
6. Миклуш С.1. Склад та запаси букняюв р1внини Украши / С.Г Миклуш // Науковий в1сник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ, 2004. - № 70. - С. 44-54.
7. Миклуш С.1. Типи люу р1внинних букових насаджень Украши / С.Г Миклуш // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.1. - С. 9-14.
Мыклуш С.И., Мыклуш Ю.С., Дудыч Р.И. Лесоводственно-таксаци-онная характеристика буковых древостоев Расточья и Ополья
За материалами повыдельной базы данных лесоустройства, проанализированы распространение и таксационные характеристики буковых лесостоев Расточья и Ополья. Значительное распространение семенных лесостоев указывает на необходимость прорабатывания путей ведения хозяйства в них и соответствующих нормативов с целью эффективного использования их разноплановых функций. Установлено, что для оптимизации структуры насаждений и эффективного использования их разносторонней функции нужно проработать пути ведения хозяйства в них, таблиц хода роста нормальных буковых древостоев, в частности букняков искусственного происхождения и нормативы оценки и использование многогранной функции лес
Ключевые слова: бук лесной, насаждение, рост, производительность, таксационные показатели.
Myklush S.I., Myklush Yu.S., Dudych R.I. Forest inventory characteristic of beech stands of Roztochya and Opillya
Spreading and inventory characteristics of beech stands of Roztochya and Opillya were analyzed considering materials of stratum database of forest management. Considerable spreading of seed-cultural stands points at necessity of elaboration of forest management courses and appropriate norms on purpose of efficient using of their diverse functions. It is set that for optimization of structure of planting and effective use of their scalene functions it is needed to work out the ways of menage in them, tables of motion of growth of normal beech beechen stands, in particular beech beechen forests of artificial origin and norms of estimation the use of many-sided functions of the forests.
Keywords: European beech, border of natural habitat, stand, growth, productivity, inventory indices.
УДК 581.630*243.631.57 Доц. В.Б. Бальковський, канд. с.-г. наук -
Льв1вський НАУ
ДЕРЕВН1 РЕСУРСИ Л1СУ П1ВН1ЧНО-ЗАХ1ДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРА1НИ
Виконано оцшювання стану деревних ресурав Волинсько!, Льв1всько'1 та Р1в-ненсько! областей. Розроблено систему базових шдикатор1в для тако! ощнки 1 запро-поновано заходи з1 стабшзаци використання мюцевих деревних ресурав люу. Вста-новлено, що завдяки численним курортам 1 санаторним комплексам, л1кувально-оз-доровчим центрам 1 центрам прськолижного спорту люов1 масиви слугують мюцем вщпочинку та оздоровлення для значно! кшькосп людей. Рекреацшне навантаження на лю не зменшуеться протягом всього року, хоч окрем1 люов1 ландшафти (прсько-лижш маршрути, береги озер 1 р1чок, япдники, грибш мюця) мають вщповщне се-зонне навантаження.
Ключов1 слова: ресурси, запас, прирют, люистють, вщновлення люу, рекреащя.
Вступ. Волинська, Львiвська i Рiвненська областi займають важливе прикордонне розташування i характеризуються значними лiсовими ресурсами. Тому стан цих ресурЫв i масштаби !х використання мають не лише важливе економiчне, а й певне еколопчне значення для вЫе! держави. Врахову-ючи сучасний рiвень суспiльно-економiчних вiдносин i складностi переходу в^чизняно! економiки на систему збалансованого розвитку, проблема люоко-ристування у регiонi е актуальною.
Серед розмаггих лiсових ресурсiв головним продуктом люу залишаеться деревина, що змушуе нас обмежитись оцiнкою саме И з урахуванням еколопч-
