CC BY
22
У подальшому вони також можуть бути використаш як нормативна база для оцшки обсягiв фiтомаси та депонованого вуглецю в штучних дубняках Подшля.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - 5-е изд., доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
2. Багинский В.Ф. Повышение продуктивности лесов. - Минск: Ураджай, 1984. - 136 с.
3. Бююль А., Цёфель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей/ Под ред. В.Е. Момота. - М.-С-П. - К.: DiaSoft, 2002. - 460 с.
4. Воропанов П.В. Метод расчета общей продуктивности при построениии таблиц хода роста. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 128 с.
5. Давщов М.В. Нов1 дослщження росту культур дуба на Укрш'и. - К.: Урожай, 1972. - 39 с.
6. Давидов М.В. Типы роста и бонитирование насаждений (лекция). - К.: УСХА, 1987. - 40 с.
7. Данилов В.В. Особенности таксационного строения и роста культур дуба в Житомирской области: Автореф.дис... канд. с.-х. наук: 06.561/ УСХА. - К., 1970. - 27 с.
8. Загреев В.В. Географические закономерности роста и продуктивности древостоев. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 239 с.
9. Загреев В.В., Гусев Н.Н., Саликов Н.Я. Методические рекомендации по составлению таблиц хода роста древостоев. - Пушкино: Изд. ВНИИЛМ, 1975. - 36 с.
10. Кузьмичев В.В. Закономерности роста древостоев. - Новосибирск: Наука, 1977. - 160 с.
11. Луций Е.И. Рост, строение и сортиментная структура культур дуба степной зоны УССР: Дис. канд. с.-х. наук. - К.: УСХА, 1964. - 238 с.
12. Моисеев В.С., Мошкалев А.Г., Нахабцев И.А. Методика составления таблиц хода роста и динамики товарной структуры модальных насаждений. - Л.: ЛЛА, 1968. - 88 с.
13. Никитин К.Е. К вопросу бонитирования насаждений// ИВУЗ: Лесной журнал. -1959, № 4. - С. 7-13.
14. Савич Ю.Н. К методике построения таблиц хода роста насаждений// ИВУЗ: Лесной журнал. - 1962, № 3. - С. 38-41.
15. Савич Ю.Н. О соотношении в росте модельных деревьев и насаждений// Лесоводство и агролесомелиорация. - 1965, № 2. - С. 29-35.
16. Свалов Н.Н. Моделирование производительности лесов и теория лесопользования. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 216 с.
17. Тюрин А.В. Таксация леса. - 2-е изд. - М.: Гослестехиздат, 1945. - 376 с.
УДК 630*228.7 Доц. С.1. Миклуш, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ;
Р.1. Дудич - Львiвський ДЛГ ДЛГО "Львiвлiс"
ПРОДУКТИВШСТЬ НАСАДЖЕНЬ З УЧАСТЮ БУКА Л1СОВОГО НА РОЗТОЧЧ1, ОП1ЛЛ1 ТА ПОД1ЛЛ1
Проаналiзовано поширення деревосташв бука люового в умовах Розточчя, Опшля та Подшля, формування продуктивное^ та таксацшш показники деревосташв з участю в складi бука люового. Встановлено значш запаси рiвнинних букових насаджень та l'x зв'язок з часткою бука люового.
Ключов1 слова: бук люовий, площа, таксацшш показники, запас.
S. Myklush - USUWFT (Lviv), P. Dudytch -Lviv's SEF (SAEF "Lvivlis")
The Productivity of Forest Stands whys participation of common beech on
Zortotchya, Opillya and Podillya
The characteristics of the areas and stocks of beech cultures of a flat part of Ukraine are given, their distribution, formation of structure and forest valuation parameters is
analysed. The significant stocks of beech on a flat part and opportunity of their successful increase together with oak and other forest trees in conditions of oak forest and beech forest are established.
Key words: the area, stock, beech, forest valuation parameters
Найбiльшi масиви бука люового зосереджеш у Карпатському регюш. У рiвнинних умовах 6yKOBi насадження приурочеш до горбистих ландшаф^в заввишки понад 250 MeTpiB н.р.м., де усшшно виконують середовище-твiрну, грунтозахисну, водоохоронну, водорегулюючу, клiматотвiрну, кисне-гарну, рекреацiйну, сировинну та iншi корисш функци. Бук лiсовий в умовах Роз-точчя, Опiлля та Подшля, де за П.1. Молотковим [4] мае острiвнi мюцерозта-шування, виступае одшею з основних лiсотвiрних порщ та займае значнi пло-шд. Вiн успiшно зростае за межами природного ареалу [2, 5, 7, 8].
Значш запаси деревини букових люосташв [1, 3, 5, 6, 8] та висок характеристики буково! деревини забезпечують 1и широке застосування, а вирошу-вання високопродуктивних та бюлопчно стшких деревостанiв з участю бука лiсового у складi насаджень потребуе опрацювання програми !х формування, що базуються на оцiнцi особливостеи росту та продуктивностi насаджень.
Для виршення цього питання використано матерiали повидшьно! ба-зи даних ВО "Укрдержлюпроект", що включають опис насаджень з часткою бука люового понад 5 %. Проаналiзовано матерiали лiсових пiдприемств рiв-нинно! частини Львiвськоl1, Тернопшьсько!1 та Хмельницько! областей. Таб-лицi формувались за допомогою електронних процесорiв Excel та SPSS. За даними облжу, у дослщжуваному регiонi загальна площа насаджень з участю бука у складi перевишуе 73 тис. га, а загальна кшьюсть дiлянок становить 13157. Усереднеш показники аналiзованих насаджень наведенi в табл. 1.
Табл. 1. Площа та середш таксацШш показники насаджень зучастю букалшового
Загальна площа, га Кшьшсть дь лянок, шт Середт
Вк, рошв Ввдносна повнота Запас, м3/га Боттет
Разом насаджень з участю бука л1сового
73048,5 13157 56 0.68 229 1,05
Природш нас1ннев1 насадження
52550,3 8227 69 0.66 265 1,04
Л1сов1 культури
18842,2 4583 33 0.71 133 1а,9
Насадження вегетативного походження
1656,0 I 347 54 0.67 175 11,5
Переважають природш насшневi насадження, частка яких перевишуе 71,9 %, площа люових культур з участю у складi насаджень бука люового у дослщжуваних умовах становить 25,7 %. Насадження з участю бука характеризуются рiзною iнтенсивнiстю росту та продуктившстю. Бонiтет дослщжу-ваних насаджень - вщ IV до 1в, але переважають деревостани I класу боштету за Орловим. У дослiджуваних насаджень не залежно вiд походження близью
1 Не включено даш заповедников "Розточчя", "Медобори", нацюнального парку "Явор1вський", Старицького
военного люгоспу.
середнi повноти. Найпродуктившшими та високоповнотними е насадження штучного походження, в них при найнижчому середньому вщ - найвища се-редня повнота, а середнш клас бонiтету - I.
Незначна кшьюсть дiлянок вегетативного походження, де найнижча продуктившсть, вказуе на використання прогресивних технологш вирощу-вання та формування продуктивних насаджень. Майже 95 % дшянок вегетативного походження зосереджено у свiжих та вологих бучинах i дiбровах та понад 96 % мають вiк понад 35 роюв, а найстаршi - 120 роюв.
Як вiдомо, походження насаджень значною мiрою визначае склад деревосташв, характер росту та продуктившсть насаджень. Нашi даш шдтверджують цю думку. Вiдмiнностi в таксацшних показниках iстотно проявляються у старшому вщ, що можна прослiдкувати на 100^чних насад-женнях, якi зростають у дослiджуваному районi (табл. 2). Рiзниця у висотах 100-рiчних насаджень рiзного походження досягае 5 м, а у середшх дiаметрах перевищуе ступiнь товщини. Запаси окремих категорш насаджень рiзняться майже удвiчi.
Табл. 2. Таксацшна характеристика найпродуктивнших 100-р'1чних насаджень
Тип л1су Походження насаджень Середт Ввдносна повнота Бо-тте т Запас, м3/ га Склад
Висота, м Д1аметр, см
В2-ДС Природне 28,0 41,0 0,6 I 380 5С3Бк2Б
С2-ДГБк Природне 29,0 41,0 0,7 I 380 8Бк2Д
С2 -БкД Природне 26,0 32,0 0,7 II 347 10Бк
Б2- ДГБк Природне 30,0 45,0 0,8 I 469 10Бк
Штучне 31,0 45,0 0,7 ^ 471 4Бк5Мде 1
Б2- ГБкД Вегетативне 25,0 34,0 0,6 II 217 4Д2Бк1Б2Г1 Кяв
Природне 27,0 41,0 0,7 I 365 4Бк6Г
Штучне 30,0 36,0 0,7 I 400 9Бк1Яс
Б3- ДГБк Природне 29,0 41,0 0,8 I 428 10Бк
Штучне 31,0 48,0 0,7 ^ 494 3Бк7Мде
В3-ГД Природне 26,0 34,0 0,7 II 344 3Бк4Д2Г1Яс
У дослщжуваному райош бук люовий бере участь у складi насаджень в умовах свiжих та вологих суборiв i сугрудiв та сухих, свiжих, вологих i си-рих грудах, переважаючими породами е: сосна звичайна, дуб звичайний, бук люовий, вшьха чорна (табл. 3). Найпоширешшими умовами зростання насаджень з участю бука лiсового е свiжi та вологi бучини, де формуються ви-сокопродуктивнi деревостани. Максимальних запасiв - 600-650 м /га - до-сягають наявш лiсовi культури деревостани з участю у складi модрини евро-пейсько!, а запаси насаджень з переважанням бука лiсового становлять 500-550 м3/га.
За даними облшу, насадження з участю бука люового зростають у 23 типах люу, проте цей перелiк неповний, оскшьки свiжi та вологi сосновi субучини, що поширенi в умовах Розточчя, через вщсутшсть повних даних не включеш у перелiк. Найпоширешшими е свiжi та вологi дубово-грабовi бучини, на частку яких припадае трохи менше половини усiх площ, вкритих лiсовою рослиннiстю з участю бука люового. В усiх типах люу значнi площi
займають молодняки та середньовiковi насадження, що шдтверджуеться се-реднiм вiком насаджень, який перебувае в межах 40-67 роюв.
Табл. 3. Характеристика насаджень зучастю бука ярового за типами л'1су
Тип л1су К-сть д1лянок Загальна площа, га Переважаюча порода Середт
В1к, рошв Ввдносна повнота Запас, мз/га Боттет
В2 -БкС 1з з5,7 Сосна звичайна 61 0,68 265 1,з8
В2 -ДС 11 45,1 Сосна звичайна 51 0,64 24з 1,09
Вз -ДС 12 40,9 Сосна звичайна 54 0,69 2з5 1,16
С2 -ДГБк з89 1699,0 Бук лшовий 65 0,66 2з5 1,20
С2 -ГБкС 12з з 12,з Сосна звичайна 67 0,64 282 1,02
С2 -БкД 19 109,5 Дуб звичайний 57 0,68 267 1,57
С2 -ГД 49 228,0 Дуб звичайний Бук лшовий 52 0.69 171 1,з5
С2 -ГДС 140 481,9 Сосна звичайна 5з 0,64 191 1,28
Сз -ДГБк 98 з67,9 Бук лшовий 69 0,68 261 1,1з
Сз -БкД 97 з94,6 Бук лшовий 65 0,6з 20з 1,з7
Сз -ГД 82 з44,8 Дуб звичайний 44 0,68 168 1,26
Сз -ГДС 125 з90,5 Сосна звичайна 59 0,65 227 1,з6
Б, -ГД 7 зз,7 Дуб звичайний 54 0,71 16з 1,86
Б2 -ДГБк з482 22290,з Бук лшовий 58 0,68 246 1.02
Б2-ГБк 1815 11602,7 Бук лшовий 56 0,68 240 1а,90
Б2-ГБкД 1з10 622з,4 Дуб звичайний 47 0,70 190 1,12
Б2 -гд 120з 60з4,5 Дуб звичайний 64 0,70 160 1,15
Бз-БкД 446 2047,4 Дуб звичайний 47 0,68 18з 1,1з
Бз -ДГБк 2872 157з9,7 Бук лшовий 64 0,68 252 1а,97
Бз-ГБк 255 1612,7 Бук лшовий 57 0,67 2з 1 1а,95
Бз -ГД 594 2995,5 Дуб звичайний 46 0,69 185 1,25
Б4 -гд 1з 14,9 Вшьха чорна 46 0,66 126 1,з8
Б4 -Вч 2 з,5 Вшьха чорна 40 0,60 240 11,0
На 49 дшянках насадження з участю бука зростають за 1в i на 17,2 % дшянок за 1а класом бонiтету, за Орловим, а переважають дiлянки, де насадження зростають за I класом боштету, про що свщчить середнiй клас боште-ту за типами лiсу, який змшюеться вiд 1а,90 до II. Вщносна повнота насаджень, середш значення яких у межах 0,60-0,71, шдтверджуе проведення у дослiджуваних насадженнях штенсивних лiсогосподарських заходiв. На 18,5 % дшянок, в насадженнях вжом до 65 роюв, зафiксовано вщносну пов-ноту 0,8 та вище, а на 2 % дшянок вшом до 30 рокiв - повнота 0,9 i вище та лише 25 дшянок молодняюв мають вiдносну повноту 1.0. Спостерiгаеться тюна кореляцiя мiж вiком насаджень та 1х вiдносною повнотою, тобто зрос-тання вiку насаджень веде до зниження 1х вщносно! повноти в уЫх дослщжу-ваних типах люу.
Бук як у чистих, так i в мiшаних аналiзованих насадженнях формуе повнодеревш стовбури, що позначаеться на загальних запасах насаджень. Розподш площ насаджень за часткою бука люового у складi насаджень показано на рис. У насшневих насадженнях як природного так i штучного по-ходження, значною е частка площ з переважанням бука у складi насаджень.
У субучинах та бучинах вегетативно переважно формуються грабовi деревос-тани, де частка бука становить 1-3 одинищ, вегетативш насадження з перева-жанням бука становить лише 1 %. У насадженнях природного походження спостерпаеться поступове зростання частки площ з участю бука, понад 75 % займають буковi деревостани, а частка чистих букняюв становить 16,6 %. У люових культурах, переважно в умовах судiбров та дiбров, частка бука не пе-ревищуе 4 одиниць у складi насаджень, проте у субучинах та бучинах ство-рювались насадження з переважанням бука люового. У результатi госпо-дарських заходiв майже 42 % середньовiкових, пристигаючих та стиглих бу-кових люових культур чистi.
9
ш ?
о §
(О
■о
л
(О
о
(О
о
о о <о
оа
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
■ Гриродне наанневе походження
□ Лiсовi культури
□ Вегетативне походження
л.ьЛ.Ч.
1 Бк 2Бк 3Бк 4Бк 5Бк 6Бк 7Бк 8Бк 9Бк 10Бк
Частка бука у склад1 Рис. Розподт площ насаджень за часткою бука у складi
Частка бука у складi насаджень позначаеться на загальних 1х запасах. Су-путники бука в мшаних насадженнях, за винятком хвойних порiд, як правило, мають меншу збiжнiсть стовбура [3]. Це тдтверджуеться теж даними росту наяв-них букових насаджень (табл. 2, 4). У табл. 4 наведет факгичт склад та запас найпродуктившших 50^чних природних насаджень з участю бука люового 1а класу боштету та повнотою 0,8, що вщбраш з 378 наявних дiлянок в умовах свь жо! дубово-грабово! бучини. Запаси насаджень становить 233-353 м3/га i спа-дають iз зменшенням частки бука лiсового у склад! деревостану.
Табл. 4. Запаси найпродуктившших 50^чних природних насаджень
№ з/п Склад Запас, м3/га
1 10Бк 353
2 9Бк1Г 327
3 8Бк1Д1Г 305
4 7Бк2Г1Д 298
5 7Бк1Яс1Кля1Г 346
6 6Бк3Г1Кля 294
7 5Бк4Б1Г 290
8 4Бк5Б1Г 267
9 2Бк8Б 300
10 2Бк6Б2Г 233
11 1Бк4Б4Ос1Г 283
У природних та штучних насадженнях рiвнинноï частини Украши бук лiсовий характеризуемся добрим ростом та формуе високопродуктивш чистi та мiшанi деревостани. Програми вирощування стiйких та високопро-дуктивних деревостанiв з участю бука люового повиннi визначати доцiльну частку бука у склад^ виходячи Ï3 взаемоди порiд у конкретних умовах та вь ку. Продуктивнiсть насаджень та здатшсть виконувати цiннi функцiï визна-чаеться часткою бука у складi насаджень. У букових типах люу необхiдно формувати деревостани з переважанням бука та участю щнних порщ - дуба звичайного, ясена звичайного, клена гостролистого та клена- явора тощо. У дубових та соснових типах люу частка бука у складi насаджень не повинна перевищувати 3 одиницi.
Л1тература
1. Бутейко А.И. Сосново-буковые леса запада Украинской ССР: Автореферат дис.... канд. с.-х. наук. - Львов. ЛЛТИ, 1975. - 29 с.
2. Логгинов Б.И. Белоус В.И. Значение и особенности культур бука за пределами естественного ареала/ Лесокультурный опыт Боярского учебно-опытного лесхоза. - М. : Лесн. пром-сть, 1968, вип.3. С. 315-387.
3. Миклуш С.И. Структура и рост буковых древостоев равнинной части запада Украины. - Л.: ЛТА, 1986. - 20 с.
4. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них. - М. : Лесн. пром. - сть, 1966. - 224 с.
5. Мякушко В.К., Ахмад Х. Бук лесной на Украине за пределами ареала. Лесоведение. - 1993, № 1. - С. 17-24.
6. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -Киев, 1987. - 560 с.
7. Тышкевич Г.Л. Охрана и воспроизводство буковых лесов (восточная граница ареала Fagus sylvatica L.). - Кишинев:"Штиинца",-1984. - 232 с.
8. Шевченко С.В. Особенности роста бука в лесных культурах за пределами его естественного ареала/ В сб.: XVI научная конференция. Итоги научно-исследовательской работы за 1963 год. - Львов, Из-во Львовского университета, 1964. - С. 96-98.
УДК 631.524.87:630 О.Г. Полякова, канд. с.-г. наук -
ВО "Укрдержлкпроект"
ВИВЧЕННЯ BIKOBOÏ СТРУКТУРИ СТИГЛИХ Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ ЯК П1ДГРУНТЯ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГО-БЕЗПЕЧНИХ ВИД1В РУБАНЬ
Наводиться розгорнута вшова структура стиглих деревосташв Мiжгiрського держлюгоспу. Даються практичш рекомендацп з виокремлення поколшь люу. Обгрунтовуеться необхщшсть бшьш широкого впровадження поступових i вибiрко-вих рубань головного користування в Укра'шських Карпатах.
Ключов1 слова: вшова структура, поколшня люу, рiзновiковi деревостани, ви-бiрковi рубки.
Dr. Olena Polyakova - Ukrainian state forest inventory enterprise
The age structure of mature forests in Ukrainian Carpathian investigation as subsoil for introduce ecology-protected kinds of fellings
The age structure of mature stands in Mizgirja forest enterprise is given. The practical recommendation are given of how to disstinquish forest generations. The paper grounds
