CC BY
19
де: ВПК - вж першого плодоношення (кшьюсть роюв) у культурному ареалц ВПП - BiK першого плодоношення (кшьюсть pокiв) у природному ареаль
Якщо величина ША бiльшe одиницi, то мае мюце прискорена акшмати-защя, якщо доpiвнюе ш - ноpмaльнa, a якщо менше - повшьна aклiмaтизaцiя.
Пiдстaвимо нaшi дaнi у формулу i отримаемо
IIIA = 5/5 = 1 ,
що свщчить про нормальну aклiмaтизaцiю Laburnum anagyroides в умовах Правобережного Люостепу Украши.
Одним i3 головних чинниюв, вiд яких залежить як рослини перенесуть зиму, е середня з абсолютних piчних мiнiмaльних температур. З усього вик-ладеного вище можна зробити такии висновок: Laburnum anagyroides е перспективною рослиною для штродукцп в умовах Правобережного Люостепу Украши, стушнь ïï aклiмaтизaцiï у цьому регюш добрии, а швидюсть акшма-тизaцiï нормальна.
Л1тература
1. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - С. 363.
2. Кохно Н.А., Курдюк A.M. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 184 с.
3. Лапин П.И., Сиднева СВ. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдении// Опыт интродукции древесных растений. - М: Изд-во Главн. Ботан Сада АН СССР, 1973. - С. 7-67.
4. Флора Такжиксткой ССР, том 5. Гл. редактор П.Н. Овчинников. - Л.: Наука, 1978.
УДК 630181.28:630*5 Проф. М.М.Гузь, д-р с.-г. наук; доц. Г.Г.Гриник,
канд. с.-г. наук; магктрант В.Я. Kocmie - УкрДЛТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДОМ1ШОК Л1СОВИХ ПОР1Д НА Р1СТ КУЛЬТУР БУКА Л1СОВОГО НА ПРИКЛАД1 ДОБРО-МИЛЬСЬКОГО Л1СНИЦТВА СТАРОСАМБ1РСЬКОГО ДЛМГ
Дослщжено особливосп росту та розвитку люових культур за участю бука ль сового у передпрських регюнах. Виявлено вплив домшок шпилькових, твердолис-тяних i м'яколистяних порщ на процеси формування просторово! структури насад-жень, 1х росту та продуктивностi. Проведено аналiз формування бiогруп у насаджен-ш та зроблено висновки стосовно впливу домшок лiсових порiд на рют культур бука лiсового.
Prof. M.M. Guz; doc. H.H. Hrynyk; undergraduate V.Ja. Kostiv - USUFWT
Research of influencing of admixtures of forest species on growth of silviculture of beech in Dobromyl forestry of Staryj Sambir forest district an example
The features of growth and development of silvicultures are explored with participation of beech of forest in pre-mountain regions. It is found out influencing of admixtures pins, hardwood and softwood species on the processes of forming of spatial structure of planting, their growth and productivity. The analysis of forming of biogroups is conducted in planting and done conclusions in relation to influencing of admixtures of forest species on growth of silvicultures of beech.
Вступ. Одним iз головних завдань люового господарства е створення майбутнiх високопродуктивних та бюлопчно стiйких лiсових насаджень з оптимальною структурою i складом. Таким характеристикам вщповщають корiннi багатоярусш деревостани, створенi з полiпшеного та сортового насш-ня. У цьому вщношенш бук лiсовий, як вид, приурочений до умов Карпат та Прикарпаття, мае здатшсть виявляти високу продуктившсть в умовах воло-гих i свiжих субучин та бучин, будучи при цьому високо бюлопчно стшким.
Створення високопродуктивних та стшких насаджень за участю ще! породи ускладнюеться тим, що технологiя розробки люосж у переважнiй бiльшостi люових пiдприемств Украши пiд час трелювання i вивезення дере-вини важких механiзмiв погiршуе умови для природного вщновлення бука. Забезпечення сприятливих умов для люовщновлення насаджень бука на цей час е складним завданням лiсiвникiв. У переважнш бiльшостi випадюв це можливо лише шляхом створення люових культур.
Метою роботи е дослщження лiсових культур бука люового в умовах Добромильського лiсництва Старосамбiрського ДЛМГ, оцiнка горизонтально! структури цих насаджень, вiдстеження !х росту i розвитку.
Найбiльш розповсюдженi типи люу - у вологих 1 свiжих грудових еда-топах. Бук утворюе продуктивнi деревостани разом з ялицею, дубом, грабом та смерекою. Високопродуктивнi лiсостани - свiжа дубова бучина, волога чиста бучина, волога ялицева бучина.
У державному люовому фондi 1вано-Франк1всько1, Закарпатсько!', Льв1всько1, Чершвецько! областей, буков1 л1си займають вкриту л1сом площу 452,5 тис. га. з запасом 101,2 млн. м , в т.ч. л1си I групи - 160,3 тис.га. з запа-
3 3
сом 41,2 млн.м , л1си II групи - 292,2 тис.га з запасом 60,0 млн. м .
Об'ектами дослвджень представлеш рiзного складу буковi люостани штучного походження. Об'екти дослщжень розмiщенi у Добромильському люнищв Старосамбiрського ДЛМГ. З таксацiйного опису деревостану Добромильського люництва у трьох рiзних видiлах було вщбрано три пробнi площi. Закладались пробш площi рiзного вiку, з рiзними домiшками в буко-вих люостанах, щоб проаналiзувати особливостi росту i продуктивностi буко-вих насаджень рiзного вiку i з рiзними домшками. Пiдiбранi пробнi дiлянки е однорщт за грунтово-пдролопчними умовами та впливом антропогенного фактору. Вс проби закладеш в однаковому типi лiсу - волога ялицева субу-чина. Падбраш проби е однорiднi за грунтово-пдролопчними умовами та впливом антропогенного фактора. ВЫ проби закладеш в однаковому тиш ль су - волога ялицева бучина.
Перша пробна дшянка закладена на схилi швшчно-схщно! експозици при крутизнi 10°. Друга пробна дшянка розмщена на схилi швденно-схщно! експозици при крутизнi 12°. Третя пробна площа розмiщена на схилi твшч-но-захщно! експозици при крутизш 12°. Всi три проби розташоваш в однако-вих типах грунту: бурi гiрсько-лiсовi, на яких можуть формуватися грудовi типи лiсорослинних умов. Рельеф дшянок характеризуеться значною кшьюс-тю ярiв рiзноl глибини та напрямком, зумовленим загальним напрямком схи-лу. Перша пробна площа розташована поблизу люово! дороги, друга - бшя
квартально! просжи, а третя - бiля люових культур, якi знаходяться вище по схилу i займають плато бшя вершини гори i формуються з таких люових по-рiд: сосни звичайно!, клена гостролистого, ялицi бшо!, дуба звичайного та бука люового; у нижнiй частинi до пробно! плошд примикае частково вируба-ний стиглий деревостан бука перед останшм прийомом рубання.
У насадженш пiд наметом бука трапляеться значна кшьюсть природного вiдновлення ялищ, меншою мiрою - бука та, навпаки, шд наметом ялицi -значна кшьюсть природного вщновлення бука, меншою мiрою - ялицi.
Наявшсть вiльхи сiро! вказуе на вологий тип люорослинних умов, хо-ча насадження зростае на схилi (друга пробна площа).
Методика дослвджень та обсяги проведених po6iT. Пробнi дшянки закладали згiдно з вимогами, що юнують в лiсовiй таксацi!, лiсiвництвi та вiдповiдно з чинними галузевими стандартами. За матерiалами пробних площ визначались таксацiйнi показники деревостану: склад насадження, се-редня висота та дiаметр, вiк насадження, бонiтет та повнота та ш.
Матерiали польових дослщжень опрацьовувались у камеральних умовах з використанням довщкових матерiалiв iз лiсовпорядкування, люокуль-турно! справи, ПЕОМ та власних розроблених прикладних програм з використанням середовища Microsoft Excel.
Аналiз особливостей схем садшня мпшаних культур бука лiсoвoгo. Аналiзуючи сучаснi схеми садiння та архiвнi данi створення лiсових культур, ми дшшли висновку, що кожне десяте мюце у рядi ялищ займала сосна [1]. У минулому, сосну впроваджували як швидкоростучу та високопродуктивну породу. К^м того, забезпеченiсть у насшт сосни була значною. На той час було економiчно доцiльно включати !! до складу деревостану, хоча з лшвни-чо! точки зору, це питання повинно було розглядатися у площиш вщповщ-ностi до типу люорослинних умов. Подiбна тенденщя у використаннi саджан-цiв сосни як садивного матерiалу для залюення значних площ без звертання уваги на тип люорослинних умов шсля II свiтово! вiйни спостерiгалася у Польщд [3]. Там створювалися монокультури сосни часто у невщповщних умовах (часто в багатих типах люу). Це призвело до пониження стшкост таких насаджень до коренево! губки та опенька люового та зниження !х загаль-но! продуктивность Водночас, на прикладi наших пробних площ ми бачимо, що частка сосни у складi насадження цшком позитивно впливае на рют як сосни, так i деревостану в цшому. На трьох пробних площах ми отримали ре-зультати обмiрiв понад 600 дерев.
Аналiз просторовоТ структури деревостану. Вивчення просторово! структури деревостану дае змогу бшьш глибоко проаналiзувати взаемини мiж особинами, яю формують деревостан.
Для аналiзу просторово! структури змшаних букових деревостанiв було використано методику, запропоновану О.П. Секретенком (яка добре за-рекомендувала себе при вивченш просторово! структури мшаних деревоста-нiв, що грунтуеться на побудовi радiально! функцi! розподiлу за вщомими координатами об,ектiв та проведенш аналiзу цiе! функцi!, одержано! для реаль-них деревостанiв та рiзних модельних розмiшень) [2, 4].
Для кожного деревостану будувалися двi радiальнi функцй розподiлу. У першому випадку за центр дерева приймався центр основи стовбура, а у другому - центр крони, координати якого визначалися як точка перетину до середини двох перпендикулярних дiаметрiв крони.
Середш вщсташ мiж центрами дерев, середш вщсташ мiж центрами крон i усередненi значення площi живлення окремого дерева наведено в табл. 1, графши розподiлу радiальноl функцй для визначення типу розташування дерев по плошд та визначення середньо! вiдстанi представлено на рис. 1-3.
Табл. 1. Середня вiдстань мiж центрами дерев, крон та площа живлення _окремого дерева у змшаних букових деревосташв_
№ ПП и •а о а « • ^ И Порода Середня ввдстань м1ж центрами дерев для де-ревостану, м Середня ввдстань м1ж центрами крон для деревоста-ну, м Середня ввдстань м1ж центрами дерев у бюг-рупах, м Середня площа живлення окремого дерева у бюгрупах, м2 Середня ввдстань м1ж центрами крон у бь огрупах, м
1 44 бук лшовий 2,2 2,7 2,4 18,09 2,6
2 63 бук лшовий 4,6 4,3 3,9 11,94 4,9
ялиця бша 4,8 18,09 4,5
сосна звичайна 4,1 13,20 4,7
дуб звичайний - 20,42 -
вшьха с1ра - 20,42 -
граб звичайний - 21,23 -
береза бородавчата - 21,23 -
3 78 бук лшовий 5,8 5,3 4,3 14,51 4,7
ялиця бша 4,2 13,85 4,9
сосна звичайна 4,9 18,85 5,2
При бюгруповому розмщенш для дерев прослщковуеться збшьшення вщстаней мiж особинами iз збiльшенням частки бука.
Велике значення для дослщження закономiрностей росту мае також i тип розташування та середш вщсташ мiж центрами крон для деревостану. Середш вщсташ мiж центрами крон для деревостану наведено в табл. 1.
8»
щю 10,00 9£0 &С0 700 6,00 5Д) 4,00 3,00 2,00 1,00
\
015 V 22. 2,7 33 3Ц 44 4? V 6,0 66 7,1 та
9Д) 80) 7^00 6,00 5Д> 4Д0 3,00 2,00 1,00
1
к
41=
4
0,7 1,3 2,0 26 3,3 4,0 4,6 5,3 6,0 6,6 7,3 7,9 8,6 93п
1,7 25 33 4Д 5,0 5,8 6,6 7,5 8,3 9,1 100 10,8 »<6
Рис. 1. Графжрадiальноi Рис. 2. Графжрадiальноi Рис. 3. Графжрадiальноi функцй для першо'1 функцй для другоь пробноI функцй для третьо'1 пробно'1 площi площi пробно'1 площi
При змиканш та перекриттi крон, кожне дерево прагне зайняти найбшьш вигiдне положення для отримання максимально! кiлькостi сонячно-го свiтла. Тому крона росте нерiвномiрно в усiх напрямках, ^ вiдповiдно, центр крони часто не зб^аеться з центром основи дерева. Крони дерев, як бшьш просторово лабшьш системи, займають максимально можливий об'ем простору в наметi деревостану, тому центри крон розташовуються значно рiвномiрнiше по площi, нiж основи дерев. Але в букових деревостанах з ви-сокою повнотою простежуеться характерна особливють бiогрупового розта-шування крон по площi, що у свою чергу призводить до бшьш компактного формування крони, та, вщповщно, до бшьшого надходження поживних речо-вин до стовбура, що призводить до збшьшення загального запасу деревостану.
Середню кiлькiсть дерев у бюгруш наведено в табл. 2. Дерева дуба не формують бiогруп, тому !х характеристика не занесена до табл. 2.
Табл. 2. Середня ктьтсть дерев у бюгрупах змшаних букових деревосташв, шт.
Кшьшсть дерев у бюгруш Пробна плоша
№1 №2 №3
бук бук ялиця сосна бук ялиця сосна
2 2 8 3 3 7 1 3
3 4 4 2 1 9 3 4
4 5 4 2 1 7 1 0
5 6 5 1 0 6 0 0
6 12 8 0 0 5 0 0
7 4 1 0 0 1 0 0
8 0 2 0 0 1 0 0
9 0 0 0 0 0 0 0
1* 0 7 5 9 9 7 24
Примггка: * - поодиноко стояч1 дерева.
Територiальне розташування дерев на пробнш плошд представлено на рис. 4-6.
Розташування дерев по плошд мае бюгруповий характер. Розташування центрiв крон по плошд деревостану характеризуеться також як групове. Збшь-шення вiдстаней мiж деревами у бiогрупi е наслщком зменшення шiльностi дерев на одиницю плошi при збiльшеннi кшькосп особин у складi деревостану.
На першш пробнiй плошi найбiльш часто трапляються бiогрупи, якi складаються з 6 дерев для бука. На другш пробнш плошд - з 2-3 дерев для бука, 2-3 дерев - для ялищ та 2-3 дерева - для сосни. На третш пробнш плошд -з 4-5 дерев для бука, 2-3 дерев для ялищ та 2-3 - для сосни.
Дерева дуба, граба, берези та вшьхи, шо е на другш пробнш плошд, бь огруп не формують.
На першш пробнш плошд дерева бука формують бюгрупи, поодиноко стоячi дерева бука вщсутт. Поодиноко стоячих дерев ялищ тшьки 5 особи-ни. На другш та третш пробних плошах поодиноко стоячих дерев бука, ялищ та сосни вщповщно: 7, 5, 9 та 9, 7, 24.
За результатами ощни горизонтально! структури деревосташв можна зробити такий висновок: при формуванш компактних бюгруп деревами ялищ (2-3 особини) та середшми за розмiрами бюгрупами бука (6 особин) фор-
муеться високопродуктивний деревостан. Особини сосни представлен у пе-реважнiй бiльшостi окремостоячими деревами або незначною кiлькiстю бюг-руп i3 2-3 дерев. Передумовою цього е компактне розташування невеликих за розмiрами бiогруп ялицi та сосни мiж бiогрупами бука. Це призводить до формування деревами шпилькових порщ витягнуто! по стовбуру крони, але порiвняно невелико! за дiаметром - таким чином об'ем крони е достатшм для активного проходження процесу фотосинтезу, наслщком чого е на-громадження значно! кiлькостi оргашчно! речовини у бiомасi стовбура. Нас-лiдком цього е утворення малозбiжистого стовбура для ялицi i сосни, а конкурентна боротьба з деревами бука за висоту призводить до значного росту стовбурiв ялищ у висоту. Таким чином, при порiвняно незначнш кшькосп дерев сосни та ялищ у складi насадження, !х сумарний запас е значним.
Водночас, дерева бука, бшьшють яких зосереджена у бюгрупах iз 6 дерев, внаслщок як мiжвидово! (з деревами ялищ), так i внутршньовидово! конкуренцi!, формують меншi за розмiрами крони (порiвняно iз деревами бука на пробних площах 2 i 3), але дещо вище пiднятi вгору по стовбуру. Нас-лiдком цього е краще очищення стовбура вiд сучкiв, зменшення товщини ске-летних гiлок стовбура та, вщповщно, бiльшою кiлькiстю нагромадження ор-ганiчних речовин у деревинi стовбура. К^м цього, компактнi розмiри бюгруп (6 особин) дають змогу покращити сортиментну структуру як окремих дерев, так i деревостану загалом.
Бюгрупи, складеш меншою кiлькiстю дерев, мають дещо гiршу прос-торову структуру, наслщком чого е збiльшений життевий прослр окремого дерева, бiльш розложиста та нижче опущена по стовбуру крона. Наслщком чого е заниження об'ему стовбура дерев бука.
Бшьша кшьюсть особин у складi бюгруп часто е наслщком переходу до складу намету дерев iз шдросту. Це вiдбуваеться у разi сприятливих умов для такого переходу - випадання iз намету бшьш крупного екземпляру, життевий прос^р якого стараеться зайняти особини iз шдросту. Таке випадання можливе як iз природних причин - буревш, вггровал, летальне пошкод-ження хворобами чи шюдниками, так i внаслiдок господарсько! дiяльностi людини - рубання, пов'язаш iз веденням лiсового господарства.
Значна кшьюсть бюгруп, яю складенi iз дерев бука в межах 2-3 дерев, призводять до таких наслщюв: беручи до уваги принципи розташування дерев у бюгрупах бука та переважання юльюсно бюгуп iз незначною кiлькiстю особин призводить до нерiвномiрного розташування цих бiогруп по плошд деревостану. Наслiдком цього е неповне використання площд живлення окремого дерева, осюльки значна площа не може використовуватися кореневими системами дерев, яю розташованi близько одне вщ одного. Одночасно, вщ-сташ мiж центрами чи межами бюгруп е достатньо великими, що не дае змо-ги окремим деревам, розташованим на межах бюгрупи, повшстю використо-вувати простiр площi живлення, що знаходиться мiж бiогрупами. Таким чином достатньо багато площд i життевого простору не використано деревами (особливо це помггно на ПП-3). Потрiбно зауважити. що невелик розмiри бь огруп ялицi та незначна кшьюсть (2-3 особини у бюгруш) позитивно вщби-ваеться на рост та розвитку дерев у таких бюгрупах.
Максимальна кшьюсть особин ялицi бiлоï практично на Bcix пробних площах зосереджена в таких бюгрупах. В умовах компактноï бiогрупи е як переваги, так i певнi недолiки - в таких умовах формуеться незначна за дь аметром крона i вщбуваеться добре очищення стовбура вiд сучюв, що позитивно вiдбиваеться як на збiжистостi стовбура, так i на кращш сортиментнiй структурi. Проте, в невеликих за розмiрами бюгрупах ялищ бiлоï спостерь гаеться або дуже слабке природне поновлення, або повна його вщсутшсть.
Отже, можна дшти висновку, що невеликi за розмiрами бiогрупи ялицi (2-3 дерева) у складi мiшаних букових деревосташв е передумовою для усшш-ного росту дерев ялищ, та до збшьшення запасу деревостану загалом. Для дерев бука у даних умовах е оптимальними бюгрупи iз кiлькiстю 6 дерев. У таких умовах особини бука вщчувають конкуренщю як внутрiшньовидову, так i мiжвидову, що спричиняе до ïx активного росту та конкуренцiï за життевий простiр, наслiдком чого е крашд таксацiйнi показники таких дерев i, вщповщ-но, збiльшення загального запасу деревостану та його продуктивность
Результати дослщжень штучних лiсовиx насаджень бука люового. При дослiдженнi даних пробних площ було проведено аналiз отриманих даних. Графiчно ощнивши горизонтальну структуру деревостанiв, що дослщ-жувались, вдалося вiдстежити належнiсть дерев до ряду початкового садшня. Це означае, що впродовж росту i розвитку деревостану, незважаючи на при-родш процеси, простежуеться початкова схема садшня. Результати порiвнян-ня змши таксацшних показникiв на пробних площах вщ часу садiння до часу проведення дослщжень наведено в табл. 3.
Як видно з табл. 3, на пробнш площд №1 пройшло випадання ялицi бь лоï зi складу деревостану. На пробних площах №2 i №3 вщбулася змша складу насадження - рiзке зменшення кiлькостi дерев сосни звичайног
На пробнiй площi №1 з вшом 44 роки ряди, або ïx фрагменти, чiтко простежуються. Наявнiсть дерев поза межами ряду (рядовоï схеми садiння) пояснюеться ïx меншим вiком, порiвняно iз загальним вiком деревостану. Та-кi дерева перейшли iз природного пiдросту або поновлення до складу деревостану. Вщхилення вщ лiнiï садiння положення деяких дерев пояснюеться ïx природним ростом та розвитком, внаслiдок яких, дерево "шукало" свое мюце у просторовш структурi деревостану. Причинами такого вщхилення також е нерiвномiрне потовщення та приростання дерева за дiаметром, що з часом може змютити центр дерева вiд початковоï лши садiння.
При проведеннi аналiзу горизонтальноï структури на пробнiй площi №1 вщзначено певнi прогалини в будовг Причиною цього е те, що тут насадження сформоване чистим буком. При попередньому аналiзi схеми садшня було встановлено, що до складу насадження входила також ялиця, але, внас-лщок ïï незначноï частки, вона випала iз складу деревостану. З цього можна зробити висновок, що частка ялищ при садшш ялицево-букових культур на пробнш площд №1, яка була встановлена при створенш цих культур, була або занижена, або догляди за культурами проводилися у невщповщний спошб, що призвело до випадшня ялищ iз складу насадження.
Табл. 3. Зведена вiдомiсть пробних площ
Експозищя, крутизна, висота н.р.м. т Я \о ^ ох « '2 о р и Й Кшьюсть дерев, шт./га « я Середш й Прирют по запасу, II м3/га II
№ з/п £ .¡а пп £ * « 3 8 ав 4 О кк ¡Г о п О Я н а * Е ^ с^ о И и О л ч о р о С почат-кова на момент дослщ-ження я еже е р ю з ^ Н, м Б, см н е н о ш т м Й го
Сз Бк 44 4000 420 10,5 23,3 29,8 1а 283 6,4
Пн.- 80Бк 20Яц Яц 44 1000 0 0 - - 0 0
1 волога ялицева субучина Сх. 10 ° 100Бк I - 5000 - - - 283 6,4
32Бк 31Сзв 21Яц 8Дз 3Вх 3Гр 2Бе Бк 63 2940 544 18,5 21,2 19,8 167 2,6
Сзв 63 420 81 193,4 28,3 42,9 161 2,6
2 Сз волога ялицева субучина Пд.- Сх. 12 ° 70Бк 20Яц 10Сзв Яц Дз Вх Гр Бе 63 63 63 63 63 840 400 0 0 0 111 33 26 63 15 13,2 8,3 25,9 24,5 21,3 20,3 24,7 32.0 34,9 26,2 19.1 31,4 1а 105 41 15 18 11 1,7 0,7 0,2 0,3 02
I 4600 874 19,0 - - - 518 82
3 С3 волога ялицева Пн.- Зх. 12 ° 70Бк 20Яц 10Сзв 43Бк 42Сзв 15Яц Бк Яц Сзв 78 78 78 2940 840 420 153 44 22 15.8 15.9 15,9 27 26 27 40 40 40 I 184 183 63 2,4 2,3 0,8
субучина I 4200 219 15,8 - - - 430 5,5
До вжу 40 роюв таю деревостани внаслщок внутршньовидово! бороть-би формують бiогрупи, на межах яких дерева, що вiдстають в росл, випадають зi складу насадження. Молодi дерева, що переходять iз шдросту, в чистих бу-кових деревостанах рщко займають такi прогалини i частiше приуроченi до мiсць вже сформованих бюгруп. Частка ялицi бшо! була явно недостатньою для створення бiогруп, а окремi екземпляри ялищ мiж деревами бука без до-даткових доглядiв не змогли конкурувати iз домiнуючою породою.
На пробнш площi №2 у вiцi 63 роки спостер^аються подiбнi тенденщ! у рост в бюгрупах бука. У той сам час дерева ялищ бшо!, яка входить до складу деревостану, формують компактш бюгрупи у кшькост 2-5 дерев. Дерева сосни звичайно! представленi переважно окремо стоячими особинами або невеликими бюгрупами (2-3 дерева). Такий рют цих порщ зумовлюеться екологiчними особливостями ялищ бшо! та сосни звичайно!. Ялиця витримуе притiнення, в той час, як особини сосни стараються зайняти пашвне поло-ження у верхньому ярус внаслiдок свое! свiтлолюбностi. Таким чином мож-на пояснити формування ялицею та сосною бiогруп. Шпильковi породи в на-садженнi займають переважно пашвне положення i знаходяться у верхньому ярусi. Зi складу шдросту до намету деревостану переходять певш екземпляри ялищ, дерев яко! е достатня юльюсть у шдрость Натомiсть дерева сосни знаходяться виключно у верхньому пануючому яруЫ, оскiльки кiлькiсть шдрос-ту сосни е мiзерною, крiм того, сосна вщома своею свiтлолюбнiстю i вона не витримуе притшення. Невелика юльюсть особин у бюгрупах шпилькових по-рiд пояснюеться меншою, порiвняно iз буком, кiлькiстю дерев при садшш.
Наявнiсть прогалин у горизонтальны CTpyKTypi, KpiM внутршньовидово! та мiжвидово! боротьби порiд за життевий npocTip, пояснюеться також особли-востями рельефу (площа дiлянки розчленована яром i наявнiстю заболочених дшянок, до яких приурочене розташування особин осики та вшьхи чорно!, кшьюсть яких е незначною у складi деревостану).
Особини дуба представленi виключно окремостоячими деревами. Дерева вшьхи, берези та граба у складi насадження з'явилися внаслiдок насiнневого поновлення i своечасно не були усунеш при проведеннi доглядових рубань.
З вжом тенденцiя до формування бюгруп на прикладi пробно! площi №3 продовжуеться. При детальному аналiзi горизонтально! структури цiе! дь лянки вщзначаються залишки рядiв початково! схеми садшня. Внаслщок ана-лiзу архiвних даних не вдалося знайти записи щодо схеми садiння дано! дь лянки, але за результатами дослiдження горизонтально! структури можна дшти висновку щодо приблизно! ширини мiжрядь - 3,0 м.
Лггература
1. Зима И.М., Малюгин Т.Т. Механизация лесохозяйственных работ. - М.: Лесн. пром-сть, 1975. - 415 с.
2. Секретенко О.П. Метод анализа пространственной структуры древостоев// Исследования структуры насаждений. - Красноярск, 1986. - С. 88-101.
3. Lech P., Sierota Z., Hrynyk H. Poziom zagrozenia lasow grzybami patogenicznymi. W: Wawrzoniak J., Malachowska J. (red.): Stan uszkodzenia lasow w Polsce w 2001 roku na podsta-wie badan monitoringowych. PIOS, Biblioteka Monitoringu Srodowiska, Warszawa 2002. - 134 s.
4. Tahemura H., Hasegawa M. Geometrical models of territory. I. Modeils for synchronous adn asynchronous settlement of territories. - "J. Teor. Biol.", 1980, v. 82, № 3. - P. 477-496.
