CC BY
18
3. Л1СОВПОРЯДКУВАННЯ, Л1СОКОРИСТУВАННЯ ТА ЕКОНОМ1КА Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
УДК 630*228.7 Доц. С.1. Миклуш, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ;
Р.1. Дудич, Льв1вський ДЛГО "Льв1вл1с"
Р1СТ БУКОВИХ НАСАДЖЕНЬ ШТУЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА РОЗТОЧЧ1, ОП1ЛЛ1 ТА ПОД1ЛЛ1
Проаналiзовано характер росту культур бука люового в букових та дубових типах люу Розточчя, Опшля та Подiлля, де внаслщок господарсько! дiяльностi форму-ються переважно буковi насадження з середнiми повнотами 0.6-0.8, що позначаеться на особливостях росту за окремими таксацшними показниками та загальних запасах деревини. З метою планування та виконання люогосподарських заходiв у модальних букових насадженнях необхщно опрацювати вiдповiднi лiсотаксацiйнi нормативи.
Ключов1 слова: буковi насадження, лiсовi культури, таксацiйнi показники, ль сотаксацшш нормативи.
Doc. S.I. Myklush - USUFWT; eng. R.I. Dudych Growing of beech plantations in Roztochchya, Opillya and Podillya
Type of growth of beech cultures in beech and oak forests in Roztochchya, Opillya and Podillya, where as a result of domestic activity generally beech cultures are growing with average plenitude 0.6-0.8 what make influence on peculiarity of growth by individual forest valuation indexes and common stores of wood is analyzed. For planning and housekeeping in modal beech spreading it is needed to use corresponding forest valuation measurement data.
Keywords: beech stands, forest cultures, forest valuation indexes, forest valuation measurement data.
Вважалося, що створення букових люових культур е недоцшьним у зв'язку is труднощами та проблемами 1х вирощування та добрим природним вщновленням бука, тому високовжових культур небагато, а у виробничш практищ культурами бука в Укра1ш широко почали займатись лише з 1960 року [7]. Дослщження росту букових насаджень свщчать про усшшне вирощування штучних букових насаджень не тшьки в межах його природного ареалу, але й далеко поза ними [1, 2, 4-9, 11-13].
У рiвниннiй частит Украши бук люовий формуе деревостани, запаси стовбурно! деревини в яких становлять 600-700 м /га [4, 5, 7, 9, 10]. В.1. Бшо-ус [1] зазначае, що створеш в дослщному порядку культури бука на свiжих ti-рих люових грунтах у Хмельницькш, Вшницькш та Кшвськш областях у вщ 80 роюв характеризуются добрим ростом. За даними В.К. М'якушка i Х. Ахмад [9], у люових культурах Кшвсько! та Вшницько! областей бук лiсовий зростае за 1б, 1а та I класами бонiтету за Орловим. Дослщжуючи найстаршi в Укра1ш лiсовi культури бука люового в Кременецькому ДЛГ Терношльсько! областi, С.В. Шевченко [13] вщзначив 1х високi запаси та бюлопчну стiйкiсть (запас деревини чистого букового насадження у 150 роюв становив 730 м /га).
В умовах Розточчя, Опшля та Подшля бук лiсовий е одшею з основ-них лiсотвiрних порiд. Буковi насадження з успiхом виконують грунтозахис-ну, водоохоронну, водорегулюючу, клiматотвiрну, киснетвiрну, рекреацiйну, сировинну та iншi корисш функци. Цiннiсть букових насаджень, 1х госпо-дарське значення, важлива роль у бiосферi та зростання на межi природного ареалу вимагають опрацювання нормативiв 1х облiку та науково обгрунтова-них заходiв ведення господарства, що спрямованi на охорону, збереження та розширення площ букових насаджень.
Для характеристики особливостей росту за основними таксацшними показниками букових культур використано матерiали 12 пробних площ та вь домост повидшьно! бази даних ВО "Укрдержшспроект", що включають опис насаджень з часткою бука люового в складi насаджень понад 5 % за запасом. Проанашзовано матерiали лiсогосподарських пiдприемств рiвнинноl частини Львiвськоl, Тернопшьсько! та Хмельницько! областей Украши. Таблицi фор-мувались за допомогою електронних процесорiв Excel та SPSS. За даними об-лшу, у регiонi загальна площа люових культур з участю бука в складi переви-щуе 18 тис. га i становить 16,6 % вщ площi насаджень з участю бука люово-го. Усередненi показники проаналiзованих насаджень наведено в табл. 1.
Табл. 1. Площа i середш таксацшш показники насаджень _зучастю букал'сового_
Загальна площа, га Кшьшсть дiлянок, шт. Середш
Вк, рошв Ввдносна повнота Запас, м3/га Боштет
Разом насаджень
73048,5 13157 56 0,68 229 1,05
Лiсовi культури
18842,2 4583 33 0,71 133 1а,9
Лiсовi культури з переважанням бука лшового
6434,9 1474 28 0,73 109 1а,9
Чистi буковi культури (10 Бкл)
156,0 32 56 0,70 218 1а,7
Дослщжуваш деревостани характеризуются штенсивним ростом за основними таксацшними показниками i продуктившстю. Найстаршi культу-ри мають вiк понад 170 рокiв, середнш вiк насаджень штучного походження сягае 30 рокiв. Насадження штучного походження з переважанням у складi насаджень бука зростають у 22 типах люу, переважають буковi насадження свiжих грабових та дубово-грабових бучин, плошд яких становить вiдповiдно 1179,4 i 1695,6 га. У свiжих грабових та грабово-букових дiбровах зростае майже 1800 га букових культур. Бук бере участь у складi насаджень, що зростають у суборах, сугрудах та грудах, характеризуются IV... 1б класами бош-тету, але переважають деревостани 1а та I клаЫв бонiтету за Орловим. Люо-господарськi заходи, а не тип люу, е визначальними у формуванш повноти букнякiв. У букових деревостанах близью середш вщносш повноти у межах 0,68-0,73, як зменшуються iз зростанням вiку.
Частка бука в складi лiсових культур, де бук виступае переважаючою породою, на окремих дшянках становить 20-25 %, а в складi деревостану мо-
же брати участь до 10 порщ, серед яких дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистий, клен-явiр, липи. Люорослинш умови, характер створення люо-вих культур, урахування бюеколопчних особливостей деревних порщ при формуваннi молоднякiв у процес доглядових рубань позначаються на харак-терi росту насаджень. Усереднеш за матерiалами повидшьно! бази даних се-реднi висоти, дiаметри та запаси букових насаджень найпоширешших тишв лiсу регiону дослiджень наведено в табл. 2. Таксацшш показники вщобража-ють характер впливу лiсiвничих заходiв, що проводились у насадженнях. Зменшення вiдносних повнот, що позначаеться на запасах насаджень тсля 50-60 рiчного вiку, зумовлене вибiрковими санiтарними рубаннями та першими прийомами поступових рубань. Висоти насаджень вщповщають I класу боштету за Орловим. Перевiрка вщмшносп мiж середнiми висотами аналiзо-ваних типiв лiсу за критерiем Стьюдента [3], в бiльшостi випадюв не шдтвер-джуе ютотно! (на 5 % рiвнi iстотностi) рiзницi мiж ними. Проте за середшми дiаметрами та запасами насаджень, за винятком молодняюв, критерiй Стьюдента шдтверджуе iстотнi вiдмiнностi мiж показниками, як дослiджувались.
Табл. 2. Таксацшш показники букових культур
В1к, рошв Св1жа дубово-грабова бучина Св1жа грабова д1брова
Середт та !х помилки Запас, м3/га Середт та !х помилки Запас, м3/га
Висота, м Д1аметр, см Висота, м Д1аметр, см
10 4 2±0,25 4,7±0Г21 27±2'3 4,0±0,32 4,2^ 22±М
20 4,2±0'25 7,6±0'26 71±2'9 9,1±0,44 /,3±0,33 6/±2,6
30 13,4±0'42 18,8±029 147±6,9 12,8±055 13,8±0,61 120±5,8
40 15,7±0'4/ 16,5±0'45 182±/4 15,6±0,/2 П,2±0,/2 154±м
50 18,0±0'84 18,8±0'60 20 Г9'6 18,4±0,44 21,4±0,86 214±95
60 22,0±0'82 25,0±0'64 290±12'4 22,9±0Ш 25,1±0,// 325±14,/
70 25,0±0'71 30,0±0'8/ 304±14,6 25,2±0,68 28,3±0,82 329±16,2
80 24,7±0'6/ 27,0±0'/8 226±/,5 24,/±0,85 33,0±1,26 2/6±13,3
90 26,0±0'61 36,2±0'94 366±и,8 2/,0±0,8/ 34,4±1,32 310±138
100 30,0±1дя 42,8±1,08 408±19,8 29,8±1,12 36,0±1,42 368±Щ6
Характер змши середшх висот, площ перетинiв та запаЫв букових насаджень у бучиш та дiбровi i 1х порiвняння з динамiкою аналогiчних показ-никiв за опублiкованими даними [5, 7, 9-11] показано на рис. 1-3. Середш висоти проаналiзованих насаджень та хщ росту середшх модельних дерев бука до 60^чного вжу добре вписуються у нижню та верхню межi середнiх висот букових деревосташв, що визначенi за матерiалами повидшьно! бази даних букових насаджень. Шсля 60-рiчного вiку змша середнiх висот насаджень, якi дослщжувались, не вiдповiдае лши природного росту букових насаджень, як це показано за матерiалами середшх модельних дерев чи динамжи ходу росту букових насаджень. Причиною цього можуть бути люогосподарсью заходи або невщповщшсть умовам дослщжень таксацшних нормативiв, що ви-користовувались при швентаризаци насаджень. Шдтверджуеться це i характером змши сум площ перерiзу та запаЫв насаджень, якi дослiджувались, з ^ею рiзницею, що вплив здшснених лiсогосподарських заходiв проявляеться у ще молодшому вiцi, з 40-50 роюв.
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
BiK, роив
Рис. 1. Змта висоти насаджень з eîuoM
Змша абсолютних повнот i запаЫв насаджень, як дослiджувались, по-казуе, що лише до 30-40 роюв 6y^Bi культури формуються при повнотах, що вщповщають нормальним високоповнотним природним буковим насаджен-ням. Пiсля 40-рiчного вжу до вiку стиглостi лiсогосподарськими заходами абсолютна повнота насаджень поступово зменшуеться, що позначаеться на величинi таксацшних показникiв наявних насаджень. Запаси букових культур тюно корелюють з абсолютними повнотами, значно вiдхиляючись вiд характеру динамжи нормальних природних насаджень. У 70-80^чному вiцi рiзни-ця в запасах люових культур та природних насаджень [5, 7] сягае 4050 %. Таким чином, для таксаци букових культур та оргашзаци ведення господарства в них необхщно використовувати вщповщш таксацшш нормативи.
44
40
36
32
5 28
к
(О 24
р
о
(1)
с 20
го
=\
о
с 16
12
8
4
0
640
600
560
520
480
440
400
Ц 360
ю
320
го
с 280
00
240
200
160
120
80
40
0
. " * -5
^^ Ф -Ф *
/ А Г * X ' ф ф ^^ ф / > « __/
✓ /
л/ ч ч ---- У' У
-бук Р2-ГД ■ бук Р2-ГДБК
О бук 1 боштету за Березовським [10]
-X-бук Р2-ГБк за [7]
-*-бук Р2-ГДБк за [7]
Д- - 'бук 1а боштету за [11] -Н-бук 1 боштету за Дмi трi евим [5]
20
30
40
50 В1 к, рок в
60
4=
70
80
90
100
Рис. 2. Змта абсолютних повнот букових насаджень
50 60 70 80 90 100
В1 к, рок в
Рис. 3. Змта запаав букових насаджень
Бшьшють таксацшних нормативiв характеризують рют та продуктив-нiсть нормальних насаджень, яю е чистими за складом, високоповнотними та найпродуктившшими для певних умов деревостанами, що мало вiдхиляються вщ природного ходу росту пiд антропогенним впливом, господарськими заходами тощо. Проте в природi такi насадження трапляються рiдко, тому не-обхщно опрацювати таблицi ходу росту модальних насаджень, зокрема i для
0
букових насаджень штучного походження, якi характеризують сучасний стан лiсiв та широко застосовуються виробництвом для технiчних розрахунюв.
Лiтература
1. Белоус В.И. Значение бука в повышении продуктивности дубово-буковых насад-жений// Пути повышения продуктивности лесов. - К.: Урожай, 1965. - С. 89-94.
2. Горошко М.П. Особливосп росту культур бука в р1зних типах вирубок Карпат// Пщвищення ефективносп люових пщприемств. - Льв1в: Каменяр, 1974. - С. 63-65.
3. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Практикум з люово'1 бюметрп. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999. - 108 с.
4. Логгинов Б.И., Белоус В.И. Значение и особености культур бука за пределами естественного ареала./ Лесокультурный опыт Боярского учебно-опытного лесхоза. - М. : Лесн. пром-сть. - 1968, вип. 3. - С. 315-387.
5. Козловский В.Б., Павлов В.М. Ход роста лесообразующих пород СССР. - М: Лесн. пром-сть, 1967. - 327 с.
6. Мальцев М.П. Бук. - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - 80 с.
7. Миклуш С.И. Структура и рост буковых древостоев равнинной части запада Украины/ Автореферат дис... канд. с.-х. наук. - Л.: ЛТА, 1986. - 20 с.
8. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 224 с.
9. Мякушко В.К., Ахмад Х. Бук лесной на Украине за пределами ареала// Лесоведение. - 1993, № 1. - С. 17-24.
10. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 560 с.
11. Тшук А.О., Грицюк М.С. Примножимо бучини Опшля. - Тернопшь, 1971. - 4 с.
12. Тышкевич Г.Л. Охрана и воспроизводство буковых лесов (восточная граница ареала Fagus sylvatica L.). - Кишинев: Штиинца, 1984. - 232 с.
13. Шевченко С.В. Особенности роста бука в лесных культурах за пределами его естественного ареала// XVI научная конференция. Итоги научно-исследовательской работы за 1963 год. - Львов: Из-во Львовского ун-та, 1964. - С. 96-98.
УДК 630*232.11 Доц. П.Г. Мельник, канд. с.-г. наук - МДУЛ
РЕЗУЛЬТАТЕ РОСТУ КАРПАТСЬКИХ КЛ1МАТИП1В СМЕРЕКИ В ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУРАХ СМОЛЕНСЬКО-МОСКОВСЬКО1 ВИСОЧИНИ
Наведено результати дослщжень географiчних культур смереки, створенних на Смоленсько-Московськш височиш, як свщчать, що кращим ростом та продуктившс-тю характеризуются схщнокарпатсью та захщнобшорусью ^матипи. Для коректу-вання "Люонасшневого районування" [2] необхщно запропонувати використання на-сшня смереки Закарпатсько!, 1вано-Франювсько'1, Чершвецько'1 та Львiвськоi областей.
Ключов1 слова: смереки, географiчнi культури, рют, продуктившсть, люона-сшневе районування.
Doc. P.G. Melnik - Moscow State University of Forestry
The results of the growth of Carpathian spruce climatypes in the geographic plantations of Smolensk-Moscow highland
There are the results of the investigations of the geographic plantations of spruce created on the Smolensk-Moscow highland. These results prove that East-Carpathian and West-Byelorussian proveniences have the best growth and productivity characteristics. It is necessary to make a suggestion on using spruce seeds from Zakarpatskaya, Ivanovo-Fran-kivskaya, Chernovitskaya and Lvov regions as correction to the "Forest seeds zoning" [2].
Keywords: spruce, geographic plantations, growth, productivity, forest seeds zoning.
